П’ять прикладів серйозної взаємодії ліків та їжі

0 800 30 20 60

дзвінки безкоштовні

Аптечна довідка
цілодобово
і
Служба резервування
пн-пт: 9–21, сб-нд: 10–20

П’ять прикладів серйозної взаємодії ліків та їжі

Чи була ця інформація корисною для вас?
{1} {0}

Якоюсь мірою можна сказати, що ми ‒ це те, що ми їмо. Їжа, яку ми споживаємо, може знижувати ефективність ліків. Іноді пацієнти навіть не підозрюють, що в певних випадках «здорова їжа» може мати серйозні побічні ефекти внаслідок змішування з деякими лікарськими засобами. 

         Продукти, багаті на кальцій, + антибіотик

Молочні продукти (молоко, йогурт і сир) можуть ускладнювати всмоктування деяких ліків, зокрема таких антибіотиків, як тетрациклін, доксициклін та фторхінолони. Ці антибіотики можуть поєднуватися з кальцієм у молоці, утворюючи нерозчинні солі в шлунку і верхньому відділі тонкого кишечника. 

Мариновані та ферментовані продукти + інгібітори моноаміноксидази (MAO)

Сир, пиво, соєві продукти, консервовані овочі містять тирамін, який призводить до зростання ризику підвищення артеріального тиску (АТ) у пацієнтів, які приймають інгібітори MAO і деякі препарати для лікування хвороби Паркінсона. 

Продукти, багаті на вітамін K, + варфарин

Вітамін К життєво важливий для синтезу факторів згортання крові, які відіграють важливу роль у системі гемостазу, але антикоагулянти (наприклад, варфарин) діють завдяки пригніченню цього вітаміну в печінці. Тому підвищене споживання вітаміну К може протидіяти антикоагулянтному ефекту й порушувати дію препарату. Звертаємо увагу пацієнтів, які приймають варфарин, на ризик надмірного споживання вітаміну К із капустою, шпинатом, іншими листовими овочами і зеленню. 

Алкоголь + ліки

Споживання алкоголю на тлі прийому ліків може викликати найрізноманітніші ефекти. Етиловий спирт пригнічує ЦНС. Залежно від концентрації в ЦНС, етанол призводить до втрати больової чутливості, збудження (внаслідок пригнічення процесів гальмування), наркозу і навіть до пригнічення життєво важливих центрів. 

Одні люди недооцінюють небезпеку одночасного прийому алкоголю і ліків, другі вважають, що це проблема тих, які зловживають спиртним, або осіб із суїцидальними нахилами. Тим часом ризик такого поєднання існує. Підтвердженням цього вже стала класичною історія відкриття взаємодії алкоголю і деяких антипротозойних засобів, яка увійшла в підручники з фармакології: «Одного разу американець після традиційної склянки віскі із содовою перед сном замість снодійного помилково прийняв таблетку метронідазолу, який за вказівкою гінеколога придбала його дружина. Невдовзі чоловік відчув себе погано: він почервонів, з'явилося болісне відчуття нудоти, розвинулося загальне нездужання. Очевидні симптоми отруєння». Так розвивається «тетурамоподібна» реакція. 

Метронідазол, який пацієнт помилково прийняв замість снодійного, спотворює дію алкоголю, тому що уповільнює перетворення ацетальдегіду в оцтову кислоту, блокуючи білок ALDH2. Саме ацетальдегід отруює організм, накопичуючись у крові. Один із методів лікування алкоголізму заснований на такому механізмі: хворому дають препарат, який містить дисульфірам або ціанамід, що блокують білок ALDH2. Біотрансформація етанолу зупиняється на стадії утворення ацетальдегіду, який викликає отруєння організму: приплив крові до обличчя, нудоту, блювоту, зниження артеріального тиску тощо. Так чарка горілки перетворюється в чарку отрути. 

Грейпфрут або грейпфрутовий сік + ліки

Цю взаємодію дослідили 1989 року, і відомості про неї вперше опубліковані в авторитетному міжнародному журналі «Ланцет» 1991 року під назвою «Взаємодія соку цитрусів із фелодипіном і ніфедипіном». Інформація стала першим клінічно значущим прикладом взаємодії ліків та їжі. Пацієнти мають уникати вживання грейпфрута або грейпфрутового соку при прийомі ліків, зокрема статинів, антагоністів кальцію дигідропіридинової групи, антиаритмічних (аміодарон), антигістамінних препаратів, засобів для терапії еректильної дисфункції (силденафіл, тадалафіл і варденафіл), анксіолітиків (буспирон) і деяких ін. 

Сполуки грейпфрута, так звані кумарини (наприклад, бергаптен і ін.), зумовлюють підвищення або зниження активності ліків шляхом взаємодії з ферментами печінки або порушення їх всмоктування у тонкому кишечнику. Компоненти соку грейпфрута взаємодіють у печінці з ізоформами цитохрому CYP3A4, CYP1A2, CYP2C9 та CYP2D6, тому препарати, що метаболізуються цими ізоформами, можуть потенційно взаємодіяти з грейпфрутом. Така взаємодія частково змінює активність низки препаратів ‒ як пригнічуючи, так і посилюючи її.

За матеріалом журналу «Фармацевт Практик» 

Читайте також: 

Як зберегти вітаміни у їжі
Харчування при цукровому діабеті

Статті з розділу Знання задля здоров'я

Всі статті