Додаток:
Довідка:
0 800 30 20 60

Небезпека на воді та правила першої допомоги при втоплені

Ми і природа

Які небезпеки існують для нас під час перебування на воді? Як правильно надавати першу допомогу при втопленні – читайте про це в нашій статті.

Основні небезпеки на воді та як запобігати втопленню

Улітку ми спраглі до перебування поблизу водяної стихії. А який же відпочинок біля води без купання? Тож, перед тим як плавати й пірнати у водойму, варто звернути увагу на потенційні ризики та небезпеки – для себе та інших відпочивальників:

  • Чи виглядає вода в морі або озері спокійною?
  • Який прогноз погоди? Чи не передбачаються опади, грози?
  • Чи немає в цій місцевості значних змін рівня води під час припливу чи відпливу?
  • Наскільки глибока вода?
  • Чи немає сильних холодних течій?
  • Чи видно дно?
  • Яка температура води?
  • Чи плавають медузи? Чи можливий ризик запливу акул або інших небезпечних тварин?

Якщо ви бачите можливу небезпеку, краще відтермінуйте купання! І, звісно, ніколи не ризикуйте плавати чи пірнати у стані алкогольного сп'яніння.

Якщо вирішити поплавати не запливайте за буйки, особливо це стосується дітей! Адже буйки для того й встановлені, аби виділити зону умовної безпеки для плавання, що означає певну глибину, відсутність сильних холодних глибинних течій, відсутність небезпечних тварин, зону патрулювання рятувальниками.

Якщо ви хочете поплавати на човні, катамарані, сапі та ін., важливо надягти рятувальний жилет, особливо дітям. Не плавайте без жилета й на надувному матраці, адже в разі пробиття матрацу на глибині ви залишитеся без захисту! Дизайн рятувального жилета чи надувних нарукавників передбачає, що в разі пробиття однієї з секцій рятувального спорядження ви залишитеся на поверхні завдяки додатковим відділам. 

Один із найкращих способів запобігати втопленню – це підтримка постійної комунікації з плавцем, наприклад, система рухів руками. На відміну від кіно, де особа, яка тоне, драматично кричить та активно жестикулює над водою, у реальній ситуації, коли хтось тоне, особа зазвичай не може кричати через спазм! Варто стежити за очима плавця, виразом обличчя: чи притомна людина, чи відповідає на комунікацію, чи не має переляканого виразу обличчя.

Якщо ви плаваєте в масці, варто звертати увагу, щоби маска не запотівала і зберігала видимість.Періодична комунікація через жести під водою дозволяє вчасно зауважити втрату пильності й непритомність напарника. Під водою також стежте за рухами напарника: якщо здається що людина починає хитати головою, випускати бульбашки чи «грати на гітарі» – це все можливі ознаки втрати контролю над руховою діяльністю, а відповідно, і ризик потонути.

Якщо ви маєте намір глибоко пірнати під воду, займатися дайвінгом, обов’язково найміть фахового інструктора та перевірте ваше спорядження. Під час пірнання ретельно дослухайтеся до рекомендацій інструктора, адже важливо дотримуватися послідовності та темпу спускання донизу, перебування на глибині, а особливо підйому вгору. Адже різкий підйом із глибини загрожує виникненням Кесонної хвороби.

Кесонна хвороба (декомпресія) – захворювання, що виникає при надмірно стрімкому переході із середовища з підвищеним атмосферним тиском (на глибині) до середовища зі значно нижчим тиском  (на поверхні). Причиною виникнення такого стану є те, що розчинений у крові азот, при різкому зменшенні атмосферного тиску починає бурхливо виділятися (переходити з розчиненого стану в газоподібний), а легені не встигають виділити, вивести таку кількість газоподібного азоту назовні під час видиху. Настає «закипання» крові, утворення дрібних «повітряних» бульбашок, що слугують як дрібні «тромби» у судинках, настає стан аероемболії – закупорення судинок бульбашками повітря.

Поява надміру азоту може впливати на зміну поведінки дайвера: від відчуття збудження, ейфорії до запаморочення та втрати свідомості. Симптоми декомпресії (Кесонної хвороби) при легкій та помірній формі – це м'язовий біль, свербіння шкіри, носові кровотечі, у важкій формі – ураження легень, серця, можливий параліч ніг.

Надання першої допомоги при втопленні

Увага! Якщо ви не вмієте добре плавати, не намагайтеся когось урятувати – найімовірніше, це не безпечно для вас обох.

Витягнувши особу, яка тоне, на поверхню води, однією рукою ззаду підтримуйте голову потерпілого над поверхнею, а другою пливіть. Якщо потерпілий у масці – зніміть її, а також, за можливості, позбудьтеся всього зайвого. Потерпілий має дихати носом, для цього нахиліть голову потерпілого назад – так ви краще відкриєте його дихальні шляхи, водночас, намагайтеся прикрити йому рот, щоби туди не потрапляла додаткова вода.

Якнайшвидше пливіть до рятувального човна чи берега. Спробуйте говорити до потерпілого, звертайтеся на ім'я, просіть дихати, за можливості – підтримуйте комунікацію. Часом постукування по плечах чи подмухування в обличчя може привести до тями, а отже, сприятиме самостійному диханню потерпілого. Підтримуючи потерпілого, ви маєте добратися до човна, до буйка чи платформи, до берега. Перебування у воді загрожує переохолодженням (гіпотермією), відповідно, якщо змога, варто вийти на суходіл якнайшвидше.

Послідовність надання першої медичної допомоги при втопленні

  • Дайте знати рятувальникам. Попросіть когось подзвонити у швидку допомогу.
  • Витягніть постраждалу особу з води.
  • Перевірте, чи особа притомна. Спробуйте привести до тями: потріть вушну мушлю, потрусіть корпус.
  • Перевірте дихання. Чи рухається грудна клітка (приклавши руку зверху на грудну клітку)? Чи виходить повітря через ніс?
  • Чи вільні дихальні шляхи від води? Якщо ні, тоді покладіть постраждалого на бік та намагайтеся виштовхати зайву воду. Про техніки виділення сторонніх тіл із дихальних шляхів читайте у нашій статті тут.
  • Якщо не дихає, перевірте пульс протягом 10 секунд.
  • Якщо пульсу немає – починайте кардіо-легеневу реанімацію.

Реанімаційні заходи при втопленні

  • Покладіть постраждалого на спину, голову відкиньте назад, трішки відкривши нижню щелепу.
  • Якщо цього не достатньо, щоби потерпілий почав дихати самостійно – проведіть 5 рятувальних вдихів. Прикрийте ніс, підтримуйте голову, нахиленою назад, якщо немає повітропроводу, прикрийте хустинкою, вдихніть рот до рота 5 разів. Намагайтеся перед рятувальних вдихом вдихнути глибоко, набравши якнайбільше повітря.
  • Серцево-легенева реанімація (кардіопульмональна реанімація, CPR): склавши обидві руки разом, одна над одною, натискайте на центр грудини, руки мають бути прямими. Намагайтеся натиснути глибоко до 5 см двічі на секунду протягом хвилини (120 натискань, компресій).
  • Далі – 30 натисків на грудину, що супроводжуються 2 рятувальними вдихами.
  • Продовжувати так треба, допоки потерпілий не почне дихати самостійно або надійде допомога.