Виробник Тева Фармасьютикалз Юероп Б.В. Лабораторія ШЕМІНО. Місцезнаходження виробників та їх адреси місця провадження діяльності. Вул. Свенсвег 5, 2031 GA Харлем, Нідерланди. Рут де Моне 93, 37210 Вувре, Франція.

Умови відпуску За рецептом.

Лікарська форма Крем вагінальний. Основні фізико-хімічні властивості: однорідний крем білого кольору з характерним запахом.

Упаковка По 15 г крему в тубі, по 1 тубі в коробці.

Фармацевтична група Прості препарати природних і напівсинтетичних естрогенів. Код АТX G03C A09.

Код АТХ - НЕМАЄ

Крем наносити 1-2 рази на добу кожні 2-3 дні.

Вагінальна атрофія, зумовлена дефіцитом естрогенів. Затримка загоєння піхви, шийки матки та вульви після пологів, хірургічного втручання, фізіотерапії.

Інформація відсутня.

• Гіперплазія ендометрія та карцинома У жінок з інтактною маткою ризик виникнення гіперплазії ендометрія і карциноми збільшується, коли системні естрогени застосовуються як монотерапія протягом тривалого часу. До препаратів естрогену для вагінального застосування, у яких системна експозиція естрогену залишається в межах нормального рівня для періоду постменопаузи, не рекомендується додавати прогестаген. Безпечність для ендометрія при тривалому (більше одного року) або повторному застосуванні місцевого вагінального естрогену не визначена. Тому при повторному призначенні лікування слід переглядати принаймні щорічно. Естрогенна стимуляція може призвести до злоякісних або передзлоякісних трансформацій у вогнищах залишкового ендометріозу. Тому рекомендується обережно застосовувати цей препарат жінкам після гістеректомії у зв’язку з ендометріозом, особливо якщо діагностовано резидуальний ендометріоз. Якщо під час терапії з’являється вагінальна кровотеча або кровомазання, слід визначити її причину, наприклад, шляхом проведення біопсії ендометрія, для виключення малігнізації ендометрія. Нижчезазначені ризики були пов'язані з системною ЗГТ та менше стосуються локальних естрогенів, у яких системна експозиція естрогену залишається в межах норми для періоду постменопаузи. Проте такі ризики слід мати на увазі у разі тривалого або повторного застосування Колпотрофіну. Рак молочної залози Загальні дані свідчать про підвищений ризик виникнення раку молочної залози у жінок, які приймають комбіновану естроген-прогестагенову та, ймовірно, тільки естрогенову системну ЗГТ, що залежить від тривалості ЗГТ. Підвищений ризик виникнення раку молочної залози проявляється протягом декількох років застосування, але повертається до базового рівня протягом декількох (максимум п'яти) років після припинення лікування. Рак яєчників Рак яєчників спостерігається значно рідше, ніж рак молочної залози. Епідеміологічні дані великого метааналізу свідчать про трохи підвищений ризик у жінок, які приймають тільки естрогенову системну ЗГТ. Цей ризик стає очевидним протягом 5 років застосування та зменшується з часом після припинення терапії. Венозна тромбоемболія Системна ЗГТ асоціюється з 1,3-3-кратним підвищенням ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або легеневої емболії. Виникнення тромбозу більш вірогідне протягом першого року ЗГТ, ніж пізніше. Пацієнти з відомими тромбофільними станами мають підвищений ризик розвитку ВТЕ, і ЗГТ може збільшити цей ризик. Тому таким пацієнткам ЗГТ протипоказана (див. розділ «Протипоказання»). Фактори ризику виникнення венозної тромбоемболії включають: застосування системних естрогенів, похилий вік, великі оперативні втручання, тривалу нерухомість, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2), вагітність/ післяпологовий період, системний червоний вовчак та рак. Не існує єдиної думки щодо можливої ролі варикозного розширення вен при виникненні венозної тромбоемболії. Як і для всіх пацієнтів у післяопераційний період, необхідно вжити профілактичних заходів для запобігання розвитку ВТЕ після операції. Рекомендується тимчасове припинення ЗГТ за 4-6 тижнів до планового оперативного втручання, якщо після нього буде потрібна тривала іммобілізація. Лікування не слід поновлювати до повного відновлення рухової активності у жінки. Жінкам без ВТЕ в анамнезі, але у яких близькі родичі переносили тромбози в молодому віці, може бути запропонований скринінг. Пацієнтку слід інформувати про те, що лише частина тромбофілічних дефектів виявляється при скринінгу. Якщо виявлено тромбофілічний дефект, пов’язаний із тромбозом у членів родини, або дефект є тяжким (наприклад недостатність антитромбіну, протеїну S або протеїну С, або комбінація дефектів), ЗГТ протипоказана. Для жінок, які вже отримують постійну антикоагулянтну терапію, слід ретельно зважити користь та ризик ЗГТ. Якщо ВТЕ розвивається після початку терапії, застосування Колпотрофіну слід припинити. Пацієнток слід поінформувати, що їм слід негайно звернутися до лікаря при виникненні ознак можливих тромбоемболічних симптомів (таких як болючий набряк ноги, раптовий біль у грудях, задишка). Ішемічна хвороба серця (ІХС) Монотерапія естрогенами Рандомізовані контрольовані дослідження не виявили підвищеного ризику ІХС у жінок після гістеректомії, які застосовували системну монотерапію естрогенами. Ішемічний інсульт Системна монотерапія естрогенами асоційована з 1,5-разовим підвищенням ризику ішемічного інсульту. Відносний ризик не змінюється з віком або часом від настання менопаузи. Проте, оскільки базовий ризик інсульту значною мірою залежить від віку, загальний ризик розвитку інсульту у жінок, які приймають ЗГТ, збільшується з віком. Інші ситуації Естрогени можуть спричиняти затримку рідини, тому за пацієнтами з серцевою та нирковою дисфункцією необхідно ретельно спостерігати. Жінки з уже наявною гіпертригліцеридемією повинні перебувати під ретельним наглядом під час замісної терапії естрогенами або замісної гормональної терапії, оскільки були зареєстровані рідкісні випадки значного підвищення вмісту тригліцеридів у плазмі крові під час терапії естрогенами у таких пацієнток, що призводило до панкреатиту. Естрогени збільшують рівень тироксинзв’язувального глобуліну (ТЗГ), що призводить до збільшення загальної циркуляції гормону щитовидної залози. Концентрація вільних T4 та T3 залишається незмінною. Інші зв’язувальні протеїни можуть мати підвищений рівень в сироватці крові, а саме кортикостероїдзв’язувальний глобулін (КЗГ), зв’язувальний глобулін статевих гормонів (ЗГСГ), що призводить до збільшення кількості циркулюючих кортикостероїдів та статевих стероїдів. Концентрація активного вільного або біологічного гормону залишається незмінною. Рівень інших протеїнів плазми може підвищитися (субстрат реніну/ангіотензину, альфа-І-антитрипсин, церулоплазмін). Застосування ЗГТ не покращує когнітивну функцію. Є окремі свідчення про підвищений ризик розвитку деменції, якщо тривала комбінована ЗГТ або монотерапія естрогенами була розпочата у жінок віком понад 65 років. Цей лікарський засіб містить натрію метилпарабен (Е 219) та натрію пропілпарабен (Е 217) і може спричинити алергічні реакції (які іноді з’являються через деякий час після початку застосування). Колпотрофін не показаний для застосування у період вагітності. Якщо під час застосування проместрину настає вагітність, лікування необхідно негайно припинити. Результати більшості епідеміологічних досліджень, щодо впливу естрогенів на плід, проведених останнім часом, не містять даних про їх тератогенний або фетотоксичний вплив. Проместрин не рекомендовано застосовувати у період годування груддю.

Не застосовувати.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Під час лікування слід перебувати під наглядом лікаря. При виникненні метрорагії необхідно визначити причину та провести підтримуюче лікування. При лікуванні симптомів постменопаузи місцева естрогенотерапія показана лише у випадках, коли ці симптоми негативно впливають на якість життя. У кожному разі необхідно ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик, принаймні один раз на рік. Терапію рекомендовано продовжувати лише в тому випадку, коли очікувана користь від лікування перевищує можливі ризики. Дані про ризики, пов'язані з ЗГТ (замісною гормональною терапією) при лікуванні передчасної менопаузи, обмежені. У зв'язку з низьким рівнем абсолютного ризику для молодших жінок співвідношення користь/ризик для них може бути більш сприятливим, ніж для жінок старшого віку. Медичне обстеження Перед початком або відновленням місцевої естрогенної терапії слід докладно вивчити анамнез пацієнтки та її родини. При цьому, разом з результатами обстеження (в т. ч. огляду молочних залоз, тазових органів), слід брати до уваги протипоказання і наявні фактори ризику. Протягом лікування рекомендується проводити періодичні медичні обстеження і огляди, частота і характер яких є індивідуальними для кожної пацієнтки. Жінку необхідно попередити про необхідність повідомляти лікарю про будь-які зміни в молочних залозах. Медичні обстеження, в тому числі маммографіяю, слід проводити відповідно до сучасних діагностичних підходів та індивідуальних клінічних потреб пацієнтки. Стани, які вимагають спостереження При наявності будь-якого із нижченаведених станів, у тому числі в анамнезі, та/або при погіршенні протягом періоду вагітності або попереднього гормонального лікування за пацієнткою необхідно уважно спостерігати. Слід брати до уваги, що такі стани можуть з’являтись або погіршуватись протягом лікування проместрином, зокрема: • Лейоміома (фіброми матки) або ендометріоз. • Ризик виникнення тромбоемболічних розладів (див. нижче). • Ризик виникнення естрогензалежних пухлин, наприклад спадковість І ступеня стосовно раку молочної залози. • Артеріальна гіпертензія. • Порушення функції печінки (наприклад, аденома печінки). • Цукровий діабет із судинними порушеннями або без таких. • Жовчнокам’яна хвороба. • Мігрень або головний біль (сильний). • Системний червоний вовчак. • Гіперплазія ендометрію в анамнезі (див. нижче). • Епілепсія. • Бронхіальна астма. • Отосклероз. Причини негайного припинення лікування Лікування необхідно припинити у разі виявлення одного з протипоказань або при виникненні таких станів: • Жовтяниця або погіршення функції печінки. • Значне підвищення артеріального тиску. • Нові випадки мігрені.

діюча речовина: проместрин; 1 г крему містить проместрину 10 мг; допоміжні речовини: натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропілпарабен (Е 217), суміш моно- і дигліцеридів насичених жирних кислот, полігліколевий ефір насичених жирних спиртів, децилолеат, тригліцериди середнього ланцюга, гліцерин, вода очищена.

Оскільки при вагінальному застосуванні системне всмоктування проместрину мінімальне, то будь-яка клінічно значуща взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна. Проте слід враховувати взаємодію з іншими препаратами, що застосовуються вагінально. Сперміциди Усі препарати, які застосовуються вагінально, можуть інактивувати місцеві сперміцидні контрацептиви.

Підвищена чутливість до проместрину або до будь-якого компонента препарату. Період грудного вигодовування. Рак молочної залози (підтверджений, підозрюваний або в анамнезі). Діагностовані або підозрювані естрогензалежні пухлини (наприклад, рак ендометрія). Нелікована гіперплазія ендометрія. Генітальна кровотеча нез’ясованої етіології. Венозна тромбоемболія, у тому числі в анамнезі (тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії). Діагностовані тромбофілічні порушення (наприклад дефіцит антитромбіну, протеїну С, протеїну S, див. розділ «Особливості застосування»). Гостра або недавно перенесена артеріальна тромбоемболія (наприклад стенокардія, інфаркт міокарда). Гостре (або в анамнезі) захворювання печінки, допоки показники функції печінки не повернуться в межі норми. Порфірія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини Дуже рідко: місцеві реакції, включаючи подразнення, свербіж. З боку імунної системи Дуже рідко: алергічні реакції. Ефекти, асоційовані з системною ЗГТ, які є специфічними для цього класу препаратів Нижчезазначені ризики були пов’язані з системною ЗГТ та стосуються в меншій мірі препаратів естрогену для вагінального застосування, у яких системна експозиція естрогену залишається в межах норми для періоду постменопаузи. Ризик розвитку раку молочної залози Ризик виникнення раку молочної залози підвищувався майже вдвічі у жінок, які приймали комбіновану естроген-прогестагенову терапію більше 5 років. Ризик є значно нижчим у пацієнток, які приймали монотерапію естрогенами, ніж у жінок, які приймають естроген-прогестагенові комбінації. Рівень ризику залежить від тривалості застосування препарату (див. розділ «Особливості застосування»). Нижче наведено результати найбільшого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження (дослідження WHI) та найбільшого епідеміологічного дослідження (MWS). Таблиця 1 Дослідження мільйона жінок (Million Women Study): можливий ризик раку молочної залози після 5 років лікування Вік (роки) Додаткові випадки на 1000 осіб, які не застосовували ЗГТ впродовж 5-річного періоду* Коефіцієнт ризику та 95 % довірчий інтервал# Додаткові випадки на 1000 осіб, які застосовували ЗГТ більше 5 років (95 % довірчий інтервал) Тільки естрогенна ЗГТ 50-65 9-12 1,2 1-2 (0-3) *На основі базових показників захворюваності в розвинених країнах. #Загальний коефіцієнт ризику. Коефіцієнт ризику не є постійною величиною, він збільшується зі збільшенням тривалості застосування. Примітка. Оскільки базові показники захворюваності на рак молочної залози відрізняються в кожній країні ЄС, відповідно кількість додаткових випадків захворюваності на рак молочної залози різниться у кожній країні ЄС пропорційно. Таблиця 2 Дослідження WHI в США: додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5 років лікування Вік (роки) Кількість випадків на 1000 жінок з плацебо-групи за 5-річний період Коефіцієнт ризику та 95 % довірчий інтервал Додаткові випадки на 1000 осіб, які застосовували ЗГТ більше 5 років (95 % довірчий інтервал) Монотерапія естрогенами 50-79 21 0,8 (0,7-1,0) -4 (-6-0)* *Дослідження WHI у жінок з видаленою маткою, в якому не виявлено підвищення ризику розвитку раку молочної залози. Рак яєчників Застосування системної ЗГТ було пов’язане з незначним підвищенням ризику виникнення раку яєчників (див. розділ «Особливості застосування»). Метааналіз 52 епідеміологічних досліджень показав підвищений ризик виникнення раку яєчників у жінок, які в даний час приймають системну ЗГТ, порівняно з жінками, які ніколи не приймали ЗГТ (RR 1,43, 95% ДІ 1,31-1,56). У жінок 50-54 років, які застосовують ЗГТ протягом 5 років, це призводить до приблизно 1 додаткового випадку на 2000 осіб, які застосовували ЗГТ. У жінок 50-54 років, які не застосовують ЗГТ, приблизно у 2 жінок з 2000 буде діагностовано рак яєчників протягом 5 років. Ризик розвитку венозної тромбоемболії Відносний ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), наприклад тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, підвищується у 1,3-3 рази при застосуванні системної ЗГТ. Виникнення тромбозу найбільш імовірне протягом першого року гормональної терапії (див. розділ «Особливості застосування»). Нижче наведено дані, отримані за результатами досліджень WHI. Таблиця 3 Дослідження WHI: додатковий ризик розвитку ВТЕ за 5 років лікування Вік (роки) Кількість випадків на 1000 жінок з плацебо-групи за 5-річний період Коефіцієнт ризику та 95 % довірчий інтервал Додаткові випадки на 1000 осіб, які застосовували ЗГТ Пероральна монотерапія естрогенами* 50-59 7 1,2 (0,6-2,4) 1 (-3-10) *Дослідження у жінок з видаленою маткою. Ризик розвитку ішемічного інсульту Застосування системної ЗГТ асоціюється з підвищенням відносного ризику виникнення ішемічного інсульту в 1,5 раза. Ризик виникнення геморагічного інсульту не підвищується під час застосування ЗГТ. Цей відносний ризик не залежить від віку або тривалості застосування. Однак через те, що початковий ризик значною мірою залежить від віку, загальний ризик виникнення інсульту підвищується зі збільшенням віку жінок, які застосовують ЗГТ (див. розділ «Особливості застосування»). Таблиця 4 Комбіновані дослідження WHI: додатковий ризик розвитку ішемічного інсульту* за 5 років лікування Вік (роки) Кількість випадків на 1000 жінок з плацебо-групи за 5-річний період Коефіцієнт ризику та 95 % довірчий інтервал Додаткові випадки на 1000 осіб, які застосовували ЗГТ більше 5 років 50-59 8 1,3 (1,1-1,6) 3 (1-5) *Диференціацію між ішемічним та геморагічним інсультом не проводили. Під час лікування жінок естрогенами та прогестагенами повідомлялося про інші побічні реакції: – захворювання жовчного міхура; – порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазма, мультиформна еритема, вузлувата еритема, судинна пурпура; – можлива деменція у жінок віком від 65 років. Термін придатності. 5 років.

Інформація відсутня.

Фармакодинаміка. Препарат призначений для інтравагінального застосування. Проместрин має місцевий естрогенний ефект на слизову оболонку піхви, покращуючи її трофіку. Проместрин захищає і відновлює вагінальний епітелій, сприяє його проліферації. При інтравагінальному введенні не чинить системної дії, тому не впливає на ендометрій, молочні залози та гіпофіз. Фармакокінетика. При інтравагінальному застосуванні препарат взаємодіє з вагінальним секретом, розщеплюється і його компоненти вивільняються. Проместрин не акумулюється у тканинах, всмоктується менше 1 % проместрину, період його напіввиведення становить 24 години. При інтравагінальному введенні проместрин не чинить резорбтивної дії, системні гормональні ефекти відсутні.