Препарати для розрідження крові

Антикоагулянти (антитромботичні препарати) призначаються для запобігання утворенню або росту тромбів. Вони незамінні для пацієнтів із серцевою недостатністю, зі схильністю до утворення тромбів у серці чи судинах. Пацієнтам із не регулярним ритмом серця гостро потрібні препарати для розрідження крові, оскільки вони попереджають тромбоутворення у лівому передсерді. У разі відриву тромбу від стінки судини може статися інсульт.

Дія антикоагулянтів називають розріджує кров, але насправді вона не тільки полегшує протікання крові судинами. Ще ці речовини перешкоджають згортанню крові та утворенню тромбів у критичних місцях.

Клінічні покази до антикоагулянтної терапії

Таке лікування забезпечує більш повільне згортання крові та перешкоджає утворенню тромбів, які щільно прикріплюються до стінок вен чи артерій. Проте, тромб може відірватися за таких обставин:

• високій швидкості кровотоку,

• при лихоманці та інфекційних захворюваннях,

• при підвищеному артеріальному тиску,

• при фізичному перенапруженні.

Відрив тромбу може статися раптово, і часто результат такого стану багато в чому залежить від швидкості медичної допомоги пацієнтові.

Відрив тромбу може викликати:

• Інсульт – закупорку згустком крові артерії, що живить головний мозок. Залежно від зони локалізації та ділянки ураження мозку розвиваються різні за тяжкістю розлади.

• Інфаркт – виникнення у коронарних судинах зупинки кровообігу через їх закупорку. Розвивається загибель клітин серцевого м'яза внаслідок гострого кисневого голодування.

• Ураження вен нижніх кінцівок тромбозом вен – найчастішим явищем, що супроводжує варикозне розширення.

• Тромбоемболію легеневої артерії. Небезпека цього стану в тому, що він може призвести до смерті, незважаючи на швидко проведену реанімацію.

Для профілактики таких ситуацій можуть знадобитися засоби для розрідження крові, особливо якщо:

• в організмі є імплантований штучний клапан серця;

• в анамнезі є ішемічна хвороба серця – ознаки ураження міокарда, спричинені звуженням коронарних артерій внаслідок відкладення на внутрішніх стінках холестерину та інших жирів (атеросклероз);

• наявність миготливої ​​аритмії або тріпотіння передсердь;

• порушення згортання крові.

Важливо пам'ятати, що прийом антикоагулянтів може супроводжуватися деякими ускладненнями, які можна уникнути, дотримуючись регулярного прийому препаратів, і контролювати згортання крові.

Види антикоагулянтів

Розрізняються ліки для розрідження крові:

• прямої дії,

• нові пероральні антикоагулянти,

• антагоністи вітаміну К.

Препаратами прямої дії нейтралізуються фактори згортання крові. Як правило, це ліки парентерального (ін'єкційного) запровадження – форми гепаринів.

Нові пероральні форми випускаються у вигляді таблеток.

Антагоністи вітаміну К знижують вміст у крові факторів, що відповідають за її згортання, шляхом порушення їх синтезу у печінці. Механізм їхньої дії забезпечує повільні початок та припинення ефекту.

Увага при прийомі антикоагулянтів

При прийомі препаратів для розрідження крові слід з увагою ставитись до наступних симптомів:

• безпричинного утворення синців, появі на шкірі точкової червоної висипки;

• сильних головних болів, запаморочення, стомлюваності чи слабкості;

• тривалості кровоточивості порізів більше 10 хвилин:

• наслідків сильного падіння чи удару головою.

Для безпеки в побуті під час проведення антикоагулянтної терапії рекомендується:

• Для гоління користуватися електробритвою замість бритви із лезами;

• Користуватися м'якою зубною щіткою, а замість зубочистки краще використовувати вощену зубну нитку для чищення.

• З обережністю поводитися з гострими інструментами.

Купити препарат для розрідження крові можна тільки за призначенням лікаря і приймати його потрібно постійно підтримуючи з лікарем зворотний зв'язок. Оптимальне дозування ліків підтримає здатність до антикоагуляції на стабільному рівні та захистить від можливості кровотечі.

Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!