Імунітет — це основний механізм захисту нашого організму, який запобігає проникненню і розмноженню в ньому клітин з чужорідною ДНК, що викликають мутації та захворювання. Однак іноді ця система може зазнавати збоїв, атакуючи клітини власного тіла. Такий стан називають аутоімунною агресією. У таких випадках необхідно контролювати активність імунної системи за допомогою спеціальних медичних препаратів, званих імунодепресантами або імуносупресорами.

Що таке імунодепресанти

Імунодепресанти — це препарати, що пригнічують імунну відповідь організму. Механізм дії цих ліків полягає в сповільнені біосинтезу нуклеїнової кислоти, що своєю чергою пригнічує небажану дію антитіл. 

Стани, під час яких порушується робота імунної системи, коли вона сприймає здорові клітини як чужорідні та знищує їх, називають аутоімунними. У людей, що мають пересаджені донорські органи, цей стан називають відторгненням трансплантата. Імунна несумісність викликає надмірне вироблення антитіл, що розповсюджуються кров'яним руслом та через лімфоток. Коли їх кількість стає критично високою, вони можуть атакувати будь-які органи.

Імуносупресивні препарати пригнічують агресію антитіл, допомагають нормалізувати імунну відповідь організму. 

Для чого потрібні імунодепресанти

Імуносупресивна терапія призначається у випадках, коли необхідно “приборкати” антитіла. Лікар може призначити такі ліки у різних випадках:

  • Аутоімунні захворювання характеризуються клінічними станами, в яких відбувається патологічне утворення аутоімунних антитіл або активізація аутоагресивних клонів кілерних (NK) клітин. Внаслідок цих процесів імунна система помилково визначає здорові клітини та тканини як чужі, спрямовуючи свої сили на їх знищення. Така активність є результатом дисбалансу в імунній системі, яка за звичайних обставин виконує захисну функцію на тканинному рівні, борючись з інфекціями та хворобами. Більшість аутоімунних захворювань невиліковні, але імуносупресивна терапія ефективно знижує активність імунної системи та полегшує симптоматику.
  • Реакція відторгнення трансплантата — імунна відповідь реципієнта на пересадку чужорідної тканини чи органа. Під час трансплантації донорських органів та тканин імунна система часто ініціює процес відторгнення, впізнаючи чужорідні клітини та перешкоджаючи адаптації органу.Така реакція може бути трьох типів — негостра, гостра та хронічна. Імунодепресанти допомагають зберегти трансплантат шляхом пригнічення імунної відповіді. Основна мета такої терапії — забезпечення імунної толерантності на постійній основі.
  • Алергія — реакція імунної системи на алергени. Важкі алергії можуть бути небезпечними для життя, в такому випадку призначаються імунодепресанти. Вони пригнічують імунну відповідь до рівня, достатнього для боротьби з алергеном, але без надмірного (критичного) вироблення антитіл.

Імуносупресивна терапія підбирається індивідуально і лише після повної діагностики. Вона може бути разовою при гострих реакціях та на постійній основі при хронічних станах.

Види та класифікація імуносупресорів

Клас імуносупресивних препаратів є різноманітним і включає засоби, які мають різні механізми впливу на імунну систему та різний спектр побічних ефектів. Відрізняється також їх профіль та імуносупресивна дія: деякі з цих препаратів більш однаково пригнічують усі види імунітету, тоді як інші вирізняються своєю вибірковістю, особливо стосовно трансплантаційного імунітету та аутоімунітету, маючи при цьому менший вплив на антибактеріальний, противірусний та протипухлинний імунітет.

Згідно з цими критеріями виділяють:

  • цитостатики — мають протипухлинну дію, регулюють процес розпізнання та знищення ракових клітин, також призначаються при деяких аутоімунних патологіях для пригнічення імунітету в цілому;
  • глюкокортикоїди — призначаються в якості імуносупресивної терапії після трансплантації тканин чи органів, при аутоімунних станах, важких алергіях. Додатково препарати мають протизапальний ефект;
  • антитіла — вибірково пригнічують клітинний імунітет, призначаються при аутоімунних порушеннях;
  • нестероїдні протизапальні засоби — впливають на медіатори запалення, купіруючи запальний процес та ускладнення, що пов'язані з цим станом;
  • малі імунодепресанти — категорія препаратів вузького спектра дії, наприклад, для підтримки організму при ревматоїдному артриті.

 Вплив імуносупресивних препаратів на організм

Імуносупресори не мають вибірковості в дії та часто супроводжуються значними побічними ефектами. Вони можуть пригнічувати процес кровотворення, спричиняючи лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію та панцитопенію. Є ризик активізації вторинної інфекції, розвитку септицемії, пригнічення продукції інтерферону, а також зниження загальних захисних функцій організму. При довготривалому використанні імунодепресанти можуть також сприяти розвитку злоякісних новоутворень. 

Після курсу препарату, що пригнічує імунітет, лікар призначає терапію для відновлення організму — пробіотики, хондропротектори, гепатопротектори.

 Які купити імунодепресанти в аптеці

Аптека D.S. — онлайн аптека, де ви можете придбати імунодепресанти у різних лікарських формах:

  • таблетки та капсули для перорального прийому;
  • ампули для приготування ін'єкційних розчинів;
  • готові розчини для ін'єкцій чи крапельного введення.

Імунодепресанти призначаються лікарем, але в аптеці Аптека D.S. разом з ними ви можете замовити препарати для комплексної терапії, підтримки та відновлення організму без рецепту. Аптека D.S. — це конкурентні ціни, легка та доступна навігація по сайту, професійні консультації фармацевтів та можливість отримати замовлення у будь-якому місті України.

Використані джерела

  1. Імунодепресивні засоби (імуносупресори). Нормативно-директивні документи МОЗ України 
  2. ІМУНОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ