Протипаркінсонічні препарати

Таблетки для лікування Паркінсона

• Сервонекс
• Піритан
• Левоком ретард
• Донекс
• Ривастигмін ІС
• Амантин

Протипаркінсонічні препарати об'єднані в фармакотерапевтичну групу лікарських засобів, які мають властивість щодо усунення або полегшення симптомів хвороби Паркінсона – спадково-дегенеративного хронічного прогресуючого захворювання і синдрому паркінсонізму.

Паркінсонізм диференціюється на три типи:

• Первинний, ідіопатичний вид синдрому – хвороба Паркінсона;
• Вторинний, або симптоматичний паркінсонізм;
• Третій тип – виникнення синдрому на тлі загальної клінічної картини, викликаної іншими спадковими і спорадичними захворюваннями ЦНС (наприклад, синдромом Стіла-Річардсона-Ольшевського, Шая-Дрейджера, хворобою Альцгеймера, хореєю Гентингтона, хворобою Галлервордена-Шпатца і ін.).

Характеристика захворювання

Хвороба Паркінсона (тремтливий параліч) і схожий стан, званий «паркінсонізм» характеризуються:

• тремором (тремтінням) голови, рук;
• м'язовою ригідністю (підвищеним тонусом скелетних м'язів);
• брадикінезією (утрудненістю, сповільненістю рухів);
• постуральною нестійкістю, дріботливою ходою;
• в процесі ходьби складністю зі зміною напрямку руху.

Зазначені симптоми свідчать про порушення передачі нервових імпульсів в базальних ядрах головного мозку.

Паркінсонізм може виникнути через різні ураження ЦНС (інтоксикації, травми, атеросклероз мозкових судин, пухлини, інфекційні ураження і т.д.), а також бути викликаний дією деяких препаратів, наприклад, нейролептиків, антагоністів кальцію і ін.

Клінічні прояви і мета лікування

Медична статистика визначає середній вік прояви хвороби Паркінсона – 55 років. З настанням більш старшого віку ймовірність появи синдрому значно збільшується. Поява ранніх симптомів захворювання відбувається поступово, проявляючись спочатку як:

• загальна втома,
• непевна хода,
• ускладненість звичних рухів,
• плутаня думок.

Діагностика паркінсонізму проводиться згідно з аналізом клінічних проявів і ступеня їх вираженості, і в залежності від переважання симптомів визначають одну з декількох форм хвороби.

Метою фармакотерапії протипаркінсонічними лікарськими засобами є відновлення з їх допомогою нормалізації провідності нейронів, а саме: посилення одних функцій або придушення інших.

Настання терапевтичного ефекту ліків розвивається поступово. Частина препаратів в більшій мірі призначається при зниженні рухової активності, сповільненості рухів і постуральних розладах (леводопа, агоністи дофамінових рецепторів), інша частина – діє в напрямку послаблення тремору і вегетативних порушень (холінолітики). Проведення лікування можливо моно- і комбінованими (препарати з різних груп) антипаркінсонічними засобами.

Механізм дії ліків

Препарати на основі леводопи сьогодні найбільш ефективні проти паркінсонізму, вони «золотий стандарт» терапії хвороби Паркінсона. Переважна більшість хворих з БП відзначають ефект навіть від помірних доз леводопи, які зменшують основні симптоми. Речовина діє ефективно протягом усього захворювання, але з часом потрібно підвищення її дози.

Леводопа слабо усуває рухові симптоми (дизартрія, дисфагія, постуральна нестійкість), і психічні і вегетативні розлади, які не дивлячись на лікування неухильно погіршуються. Крім того, через кілька років після початку лікування леводопою, 75-80% пацієнтів відчувають погіршені зміни реакції на препарат – появу коливань при русі і прояв надмірної рухової активності (дискінезії), що є однією з основних причин інвалідизації.

Слід пам'ятати, що терапія хвороби Паркінсона і її синдромів – симптоматична, тому тривалість дії антипаркінсонічних препаратів спостерігається лише протягом усього прийому і залишається недовгою після їх відміни.

Дози цих засобів підбираються з максимальним індивідуальним обґрунтуванням. У режимі призначення передбачаються короткочасні перерви в прийомі ліків (1-2 на тиждень) для виключення появи можливого звикання. Однак, тривалі перерви в лікуванні антипаркінсонічними препаратами неприпустимі, тому що можуть стати причиною можливих важких або незворотних порушень рухової активності. При необхідності скасування прийому його слід проводити поступово для уникнення загострення симптоматики.

Особливості при прийомі препаратів

Також існує ряд препаратів, які широко застосовуються в неврологічній і терапевтичній практиці і блокують дофамінові рецептори, посилюючи прояви паркінсонізму: цинаризин і його комбіновані препарати з пірацетамом, метоклопрамід, піпольфен.

Препарати заліза для допомоги при залізодефіцитній анемії знижують ефективність леводопи, що вимагає збільшення її дози.

З обережністю приймаються препарати, що викликають седативний ефект, наприклад снодійні, особливо ті, які володіють тривалою дією. Якщо їх застосування виказує виражену седативну дію і можливе посилення її симптомів у денний час, то необхідно повідомити про прийом цих ліків лікаря. І навпаки, частина ноотропних препаратів може у деяких пацієнтів викликати емоційне збудження.

Купити протипаркінсонічні ліки та таблетки можна тільки в аптеці, але відпускаються вони суворо за рецептом лікаря.

 Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!