Знеболювальні засоби – лікарська група, призначена для купірування больового синдрому на тлі запалення, пошкодження тканин, захворювань нервової системи. Будь-який біль вимагає негайного реагування, оскільки він істотно знижує якість життя людини. Багато знеболюючих таблеток можна купити без рецепта. Під час вибору препарату зверніть увагу на принцип дії, протипоказання та лікарську форму. Також враховуйте вид болю, наприклад, головний, зубний або м'язовий. Якщо больовий синдром має постійний характер, варто звернутися до лікаря і пройти обстеження. Безконтрольне приймання ліків ускладнює постановку діагнозу.
Показання до застосування знеболювальних
Знеболювальні препарати мають такі показання:
- неврологічні розлади;
- м'язові болі;
- гарячкові стани;
- менструальні болі;
- запальні захворювання хребта та суглобів;
- онкологія;
- зубний біль;
- порізи, травми;
- венозні захворювання.
Також необхідно приймати знеболюючі таблетки після операції, масивних травм. Вони впливають на опіоїдні рецептори больового центру в головному мозку та усувають неприємні відчуття.
Знеболювальні препарати: класифікація
Залежно від механізму дії обезболюючі препарати поділяють на 2 групи:
- наркотичні;
- ненаркотичні.
Наркотичні анальгетики впливають на головний мозок, внаслідок чого у пацієнта не тільки вщухають больові відчуття, а й настає відчуття ейфорії. Оскільки ці препарати викликають лікарську залежність, їх можна купити тільки за рецептом. Прийом здійснюється під контролем лікаря.
До наркотичних анальгетиків належать:
- Похідні фенантрену – препарати на основі морфіну, дезоморфіну, кодеїну, опію.
- Похідні піперидину – засоби, що містять піритрамід, промедол, фентаніл.
- Похідні гептанону – препарати на основі метадону, пальфіуму, фенадону.
Їх призначають у разі онкологічних захворювань, переломів і великих опіків, гострого інфаркту міокарда та інших важких станів.
Ненаркотичні знеболюючі таблетки не впливають на центральну нервову систему (ЦНС), тому не викликають у пацієнтів медикаментозної залежності та ейфорії, не провокують сонливості, запаморочень і непритомності, нудоти та інших побічних ефектів, властивих наркотичним засобам. Крім аналгетичної дії, вони мають протизапальний ефект. Це зумовлено пригніченням вироблення простагландинів – інгібіторів запальної реакції.
До ненаркотичних анальгетиків належать:
- Похідні аніліну – препарати містять парацетамол, фенацетин.
- Похідні піразолону – амідопірин, анальгін, бутадіон.
- Похідні антранілової кислоти – мефенамова і флуфенамова кислоти.
- Похідні алканових кислот – ібупрофен, вольтарен, флурбіпрофен.
Ненаркотичні анальгетики безпечні у використанні та демонструють високу ефективність. Вони входять до схеми комплексного лікування невралгій, болю в хребті, ревматизму, суглобового синдрому, міалгії та безлічі інших захворювань.
Види ліків від болю
Больовий синдром може бути гострим, хронічним і блискавичним. За характером лікарі розрізняють тупий, розпираючий, тягнучий, ниючий біль. Щоб позбутися його, важливо правильно підібрати знеболювальний засіб.
Протягом багатьох років лідерами серед знеболювальних препаратів вважаються Анальгін, Аспірин, Ібупрофен і Парацетамол. Вони не тільки усувають больовий синдром, а й знімають запалення, чинять жарознижувальну дію.
Купити ці знеболювальні засоби можна без рецепта. Не рекомендується часто приймати препарати, оскільки кожен із них має значний список побічних ефектів і протипоказань. Перед прийомом важливо ознайомитися з інструкцією і врахувати, з якими фармакологічними групами вони посилюють небажані ефекти або створюють загрозу для життя.
Форми випуску знеболювальних препаратів
Знеболювальні ліки випускаються в таких лікарських формах:
- таблетки;
- капсули;
- супозиторії;
- розчини для ін'єкцій;
- спреї;
- порошки;
- сиропи;
- гелі для зовнішнього застосування.
Форма випуску підбирається індивідуально для кожного клінічного випадку. Наприклад, препарати у формі спреїв застосовуються для лікування захворювань горла і гортані. Супозиторії призначають у разі ревматоїдного артриту, невралгії сідничного нерва, м'язового та суглобового болю, запалення придатків і при болісних менструаціях. Для боротьби з мігренню часто використовують препарати у формі таблеток.
Сильні знеболювальні препарати
Сильні знеболюючі препарати призначають у разі головного болю різного характеру, суглобових і м'язових болів, викликаних травмою або запальним захворюванням. Також їх приймають для купірування зубного болю в разі пульпіту, періодонтиту, запущеного карієсу.
Серед найсильніших препаратів від болю варто виділити:
- Диклофенак;
- Ібупрофен;
- Кетанов;
- Німесил;
- Нурофен;
- Пенталгін;
- Солпадеїн;
- Трамадол;
- Ефералган.
Для полегшення стану пацієнта з онкологією доцільно застосовувати наркотичні анальгетики. Найчастіше призначають Морфін у капсулах і в таблетках, Омнопон, Фентаніл.
Знеболювальні після операції
Згідно з принципами доказової медицини (Acute Pain Management: Scientific Evidence, 2-nd edition, 2005), для післяопераційного знеболювання застосовують такі групи препаратів:
- неопіоїдні анальгетики – Диклофенак, Кетопрофен, Кеторолак, Целекоксиб;
- сильні опіоїдні анальгетики – Морфін, промедол;
- слабкі опіоїдні анальгетики – Трамадол;
- місцеві анестетики – Бупівакаїн, Лідокаїн;
- ад'ювантні засоби – Кетамін.
Необхідність у купіруванні больового синдрому зазвичай виникає протягом перших 4 днів після операції. Тривалість застосування анальгетиків залежить від інтенсивності болю, травматичності оперативного втручання та індивідуальної здатності пацієнта переносити біль.
Особливості застосування
Більшість знеболювальних ліків можна приймати від 3 до 5 днів без призначення лікаря. Якщо за цей проміжок часу стан не покращився, необхідно звернутися по медичну допомогу. Дозування і спосіб застосування вказуються в інструкції до кожного препарату.
Безконтрольне вживання анальгетиків негативно впливає на слизову оболонку шлунка, стравоходу та кишківника. Вони призводять до утворення НПЗП-гастропатії, для якої характерний розвиток ерозій, виразкової хвороби та їх ускладнень. Ризик негативних наслідків зростає, якщо пацієнт приймає таблетки від болю на голодний шлунок і запиває їх малою кількістю води.
До інших ускладнень від тривалого прийому анальгетиків належать:
- алергічні реакції аж до анафілактичного шоку;
- порушення згортання крові;
- гіпертонічний криз та інші серцево-судинні захворювання;
- ураження органів зору та слуху;
- діарея або запор;
- нудота;
- метеоризм.
Крім того, препарати можуть негативно впливати на функцію печінки та нирок. Не рекомендується давати анальгетики дітям молодше 3 років.
Протипоказання
Наркотичні анальгетики не можна застосовувати за наявності таких станів:
- цироз печінки;
- тяжка ниркова недостатність;
- підвищений внутрішньочерепний тиск при травмі, набряку мозку;
- дихальна недостатність;
- хронічна обструктивна хвороба легень;
- гіпотиреоз;
- епілепсія, неконтрольована лікуванням.
Заборонено приймати препарати спільно зі спиртними напоями та барбітуратами. Таке поєднання підвищує ризик розвитку побічних ефектів через сильний пригнічувальний вплив на ЦНС.
Ненаркотичні анальгетики протипоказані в разі помірних і тяжких порушень функцій печінки, нирок. Також їх не призначають вагітним жінкам, пацієнтам з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ, бронхіальною астмою, гемофілією (порушенням згортання крові).
Купити знеболювальні без рецепта в аптеці
Замовити сильні знеболюючі таблетки без рецепта за вигідними цінами можна в мережі аптек D.S. В асортименті представлені препарати в різній формі випуску: в ампулах, таблетках, ректальних супозиторіях тощо.
Оплатити товар можна будь-яким зручним способом:
- готівкою при отриманні;
- банківською карткою Visa або MasterCard;
- за допомогою сервісів Приват24, Apple Pay та Google Pay.
Вся продукція, що поставляється, сертифікована і повністю відповідає світовим стандартам якості. Доставка здійснюється по всій Україні поштовою службою Нова Пошта протягом 1-2 робочих днів. Також доступна послуга самовивозу з аптек мережі D.S.
Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!