Антибіотики – це речовини, отримані природним, напівсинтетичним або синтетичним шляхом, які знищують бактерії або затримують їх ріст. Якщо дотримуватися об'єктивності в формулюваннях, то лише речовини природного походження мають право називатися антибіотиками, а всі інші повинні іменуватися антибактеріальними препаратами. Але для зручності всі медикаменти антибактеріальної дії, не дивлячись на їх природне, синтетичне або комбіноване походження, всеж-таки називають антибіотиками. Варто відзначити, що група антибактеріальних препаратів є однією з підгруп антимікробних засобів.

Слід знати, що дія антибіотиків не поширюється на віруси, тому їх застосування марно для лікування вірусних захворювань (респіраторних вірусних інфекцій, вірусної пневмонії, гепатиту, вітряної віспи, герпесу, краснухи, кору). Але їх призначають у випадках важкого перебігу хвороби, щоб запобігти вторинні бактеріальні інфекції.

Причини інфекції

Бактерії належать до великої групи живих мікроорганізмів, які можуть стати причиною інфекційно-запальних процесів в організмі людини. Існує кілька форм бактеріальних інфекцій – у вигляді коків, паличок, спіралей. Також бактерії можуть мати позаклітинну і внутрішньоклітинну локалізацію (хламідіоз, мікоплазмоз, гонорея). Так, антибактеріальні препарати, впливаючи на певні форми бактерій або, інакше кажучи, маючи певний спектр дії, призначаються для лікування таких інфекцій:

  • Кокова форма бактерій – стафілококи, стрептококи, менінгококи, пневмококи, ентерококи, гонококи. Ці коки є причиною ангіни, гаймориту, пневмонії, менінгіту, гонореї, ентероколітів, гнійничкових захворювань шкіри.
  • Паличкова форма бактерій (бацил) – збудники таких захворювань, як тиф, сальмонельоз, туберкульоз, дифтерія, дизентерія, інфекційно-запальних захворювань кишечника, шкіри і підшкірної клітковини.
  • Спіралеподібних мікроорганізмів – збудників сифілісу, лайм-бореліозу, лептоспірозу, холери.

Класифікації антибіотиків

Антибіотики природного походження – ліки, синтезовані пліснявими грибками, що володіють короткою тривалістю дії і досить вузьким спектром дії.

Біосинтетичні (комбіновані, напівсинтетичні) антибіотики – препарати, також одержувані з природної сировини, але в процесі виробництва модифіковані за допомогою хімічних перетворень.

Синтетичні антибіотики – це група антибактеріальних засобів, синтез яких повністю проводився в лабораторних умовах на основі компонентів, які не мають природних аналогів.

Від групи походження антибіотиків залежить ступінь отримання очікуваного результату, і всі ці препарати мають свої переваги, але і деякі недоліки. Існує можливість вироблення стійкості деяких бактерій до дії на них антибіотика, тому присутній ризик появи повного його безсилля в боротьбі з патогенами.

За масштабом впливу на патогенну мікрофлору одні антибіотики можуть пригнічувати широкий спектр з збудників хвороб, а інші впливають тільки направлено на один вид (або сімейство) шкідливих мікроорганізмів і вважаються препаратами вузького спектра. 

Антибіотики вузького спектру дії

Саме препарати цієї групи мають більш сильну, добре виражену дію, спрямовану на вузький спектр більшості бактерій-збудників, деякі грибки і віруси. Більш правильно називати цю групу антибіотиками з дією:

  • у вузькому спектрі,
  • в змішаному спектрі,
  • в проміжному діапазоні.

Це означає, що препаратам цих підгруп властива спрямована дія тільки на одну визначальну ознаку:

  • тільки на певний вид бактерій;
  • тільки на грампозитивні або тільки на грамнегативні бактерії;
  • тільки на певну форму бактерій, наприклад кокову;
  • тільки на аеробні або анаеробні мікроби;
  • тільки на конкретних збудників.

Перевагами вузької вибірковості таких антибіотиків є цілеспрямований вплив на шкідливу мікробну флору, без надання шкідливої ​​дії на здорову мікрофлору організму. 

Антибіотики широкого спектру дії

Ліки цієї категорії призначаються лікарями досить часто, що пояснюється їх високою ефективністю, хорошими результатами лікуванням і поєднанням відразу кількох видів медикаментозної підтримки при лікуванні безлічі захворювань.

У порівнянні з антибіотиками вузького спектра дії, ці сильні препарати впливають одночасно на кілька видів бактерій, можливо відразу на більш ніж 20 штамів.

Медикаменти цієї групи мають різноманітні форми випуску:

  • таблетки і капсули;
  • розчини для ін'єкцій і крапельниць;
  • порошки для приготування розчинів для ін'єкцій;
  • свічки,
  • мазі;
  • сиропи і суспензії;
  • краплі.

Завдяки широкому ряду форм випуску, вживання будь-якого антибіотика представляється зручним навіть для маленьких дітей, коли проблематичний прийом таблеток. Введення в організм антибіотиків у формі розчинів -- ін'єкцій, крапельниць або в ампулах використовуються при гострих формах бактеріальних інфекцій, якщо потрібне швидке і ефективне придушення поширення патогенної мікрофлори. Велика вибірковість антибіотиків широкого спектра дозволяє викликати загибель або пригнічення росту більшості бактерій.

Бактерицидні антибіотики

За механізмом дії на бактерію, виділяються препарати для швидкого знищення прогресуючих колоній бактерій, що викликали захворювання. Відмінною особливістю таких бактерицидних засобів є агресивна дія на шкідливі мікроорганізми, але при цьому їх достатня безпека для пацієнта, так що деякі з препаратів призначаються навіть вагітним.

Склад бактерицидних ліків з різних діючих речовин забезпечує широкий спектр активності, що проявляється, тому такі ліки призначаються для впливу на широкий список збудників:

  • зовнішні інфекції шкіри;
  • захворювання сечостатевої системи;
  • інфекції ЛОР-органів, з урахуванням туберкульозу і важких системних інфекцій.

Бактеріостатичні препарати

На відміну від бактерицидних, такі препарати застосовуються не для знищення патогенної мікрофлори, а тільки для зупинки росту колоній. Цей спосіб допомагає організму і його імунній системі перемогти захворювання власними силами і засобами.

У цій групі зібрані кілька видів препаратів, які завдяки своїй високій активності лікують:

  • бронхолегеневі захворювання,
  • ураження і травми шкіри,
  • інфекції сечовивідних шляхів;
  • інші патології з можливими вираженими ускладненнями, з якими не впоралися інші антибіотики. 

Застосування групи антибактеріальних препаратів виправдано при лікуванні великого списку захворювань:

  • ураження дихальних шляхів,
  • хвороби внутрішніх органів і систем,
  • інфекції кісток і сполучної тканини,
  • запалення слизових оболонок, шкіри, з урахуванням ускладнень і гнійних форми патологій.

Антимікробні засоби

Слід розрізняти антибактеріальні та протимікробні засоби. Антимікробні володіють більш широким спектром дії, ніж антибіотики, і знищують не тільки бактерії, але і збудників мікозів, вірусні та протозойні інфекції (викликані найпростішими).

З збудників мікозів виділяються дріжджоподібні та плісняві грибки і дерматофіти. Дріжджі є причиною кандидозу шкіри і слизових, рідко – кандидозу внутрішніх органів. Дерматофіти – причина різних грибкових захворювань шкіри, волосся, нігтів.

Глибокі мікози – рідкісні захворювання, які викликає грибок споротрихоз, аспергільоз, актиномікоз та іншими.

На відміну від антибактеріальних, протимікробні препарати здатні пригнічувати інфекції, викликані найпростішими. Це трихомоніаз сечостатевої системи, лямбліоз жовчовивідних шляхів, малярія, лейшманіоз, токсоплазмоз.

Правила призначення антибактеріальних препаратів

З огляду на те, що основним призначенням антибіотиків є лікування інфекційних процесів, ці препарати для профілактичного прийому всередину призначаються дуже рідко, відповідно до особливих епідпоказів:

  • з профілактичною метою при небезпеці розвитку хвороби Лайма після укусу іксодових кліщів,
  • після проведення великих оперативних втручань з метою попередження можливих інфекцій,
  • обома партнерами для профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом.

Основним правилом використання антибіотиків є їх застосування тільки в тих випадках, коли надання медикаментозної допомоги без них неефективне. Показаннями до використання антибіотиків є ознаки гострої бактеріальної інфекції, яку організм не в змозі придушити самостійно. Цими симптомами можуть бути:

  • стійка і довго підвищена температура;
  • гнійні утворення;
  • зміни формули крові – збільшення кількості і зміна форми лейкоцитів (лейкоцитоз), підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
  • загострення стану пацієнта після періоду поліпшення.

Правила прийому антибіотиків і тривалість прийому

Зазвичай прийом розрахований на 5-7 днів, іноді при важких інфекціях термін прийому призначають на 10-14 днів. Для сильних антибіотиків пролонгованої дії курс прийому становить 1 раз на добу 3 або 5 днів, у важких випадках призначаються спеціальні схеми, тривалість яких встановлює лікар.

Якщо курс лікування розпочато, ніяк не можна його припиняти, навіть якщо відчувається поліпшення стану. Лікування слід продовжувати протягом 2-3х днів після поліпшення до стійкого одужання. Якщо ж протягом 72 годин після початку прийому поліпшення не спостерігається, це свідчить про стійкість збудника до цього антибіотика і потреби в його заміні.

Оральні антибіотики приймаються в залежності від прийому їжі:

  • Рідше – приймаються під час їжі;
  • Найчастіше – вживаються за годину до вживання їжі або через 1-2 години після їжі.

Як і будь-які ліки, їх рекомендовано запивати тільки простою, чистою, негазованою водою, а не молоком, кисломолочними продуктами, чаєм, кавою або соком.

Протипоказання до прийому антибіотиків

  • Антибіотики протипоказані:
  • при алергії на компоненти ліків;
  • при вагітності та лактації (призначаються за індивідуальними показаннями);
  • при захворюваннях печінки і нирок (є залежність засвоєння і виведення препарату).

Купити в аптеці найбільш підходящі антибіотики, що діють швидко, що не викликають алергію і небажані наслідки можна тільки за допомогою рекомендації лікаря. Самостійно призначати препарати не рекомендується, навіть якщо присутній колишній досвід застосування аналогічних антибіотиків.

Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!