Спазмолітичні препарати

  • Но-шпа
  • Комбіспазм
  • Спазмалгон
  • Реналган
  • Платифілін
  • Папаверин
  • Неоспастил
  • Дротаверин
  • Спазго
  • Баралгін

Спазм – патологічне або фізіологічне скорочення окремих м'язів, груп або одночасно декількох груп м'язів. Він є причиною погіршення кровопостачання зачепленої області організму, що само по собі може викликати розвиток патологічного процесу. Скорочення м'язових волокон викликає обмеження припливу крові до м'язів, що призводить до посилення подразнення і болю. Посилення болю призводить до ще більшої напруги м'язів. При м'язевому спазмі спостерігається одночасне скорочення волокон, з яких складаються м'язи.

Спастичні стани характерні для значної кількості захворювань. У зв'язку з цим зростає актуальність симптоматичної терапії, в якій застосовуються протиспазматичні препарати. Протиспазматичні засоби або спазмолітики – ліки для зняття спазму гладкої мускулатури судин і внутрішніх органів.

Класифікація спазмолітиків

Залежно від механізму дії розрізняють нейротропні (вегетотропні) і міотропні спазмолітики.

Нейротропні спазмолітики блокують передачу нервових імпульсів по нервових закінченнях і цим стимулюють розслаблення клітин гладкої мускулатури. Засоби цієї групи (атропін, платифілін та ін.) часто є причиною неприємних побічних дій: тахікардії, сухості в роті, затримки сечовипускання, сонливості. Спазмолітична активність цих засобів не відрізняється достатньою ефективністю. Тому, на сьогоднішній день саме міотропні спазмолітики переважають при виборі допомоги при абдомінальних і інших болях, пов'язаних зі спазмами гладкої мускулатури.

Міотропні спазмолітики діють, знижуючи тонус гладких м'язів прямим впливом на біохімічні процеси всередині клітин. Міотропи – це препарати з спазмолітичним і судинорозширювальний ефектом, який характеризується зниженням тонусу гладких м'язів і їх розслабленням. Міотропні спазмолітичні засоби застосовуються в терапії захворювань шлунково-кишкового тракту, при серцево-судинних захворюваннях, в гінекології, урології та при патологічних станах, коли є потреба в знятті спазму гладкої мускулатури або в судинорозширювальному ефекті.

Обидві групи спазмолітиків (міотропні і нейротропні) за механізмом дії розділені на дві підгрупи:

  • Неселективні (невибіркові) – викликають релаксацію гладкої мускулатури всього організму, пригнічуючи вироблення в клітинах м'язів особливого ферменту, який руйнує ланцюжок передачі і регуляцію гормональних сигналів в м'язевих клітинах.
  • Селективні (вибіркові або спрямованої дії) – це блокатори іонових каналів в гладких м'язах органів, зокрема органів шлунково-кишкового тракту. Блокування специфічних каналів цими спазмолітиками призводить до розслаблення гладких м'язів з впливом на них безпосередньо і усуненням спазму без впливу на нормальну роботу органу. Блокатори діють у всіх органах, де присутня гладка мускулатура. 

Специфіка спазмолітичних препаратів

Сьогоднішня фармакологія включає сотні речовин, що мають спазмолітичний ефект. Вони є основою виробництва більшості сучасних міотропних спазмолітиків, застосування яких дозволено поза стаціонаром. До цієї групи належать препарати, які в основному використовуються, як антигіпертензивні ліки в комбінованій терапії гіпертонічної хвороби, що знижують опір периферичних судин. Також сюди можна віднести засоби, що діють з міотропним спазмолітичним ефектом, особливо при спазмах, на гладку мускулатуру кишечника, жовчовивідні та сечовивідні шляхи. Але при цьому їх дія не впливає на центральну нервову систему.

Спазмолітики для кишечника впливають на м'язи, відповідальні за переміщення їжі по травному тракту. Вони усунуть спазми гладкої мускулатури при порушеннях перистальтики, викликаних диспепсією або синдромом подразненого кишечника, і таким чином усувають гострий біль в животі. Але безконтрольний самостійний прийом таких препаратів може бути небезпечний для здоров'я, а в окремих випадках їх дія може маскувати симптоми і утруднити діагностику при небезпечних ургентних станах (наприклад, при апендициті).

Препарати, які надають пряму судинорозширювальну дію, діють на біохімічні структури в м'язевих волокнах, безпосередньо пов'язані зі скороченням і розслабленням. Крім того, безпосередньо впливаючи на тонус м'язевих волокон судинної стінки, спазмолітики знижують тонус судин і таким чином знижують артеріальний тиск. Це в основному стосується судин голови, верхньої частини тулуба, серця і мозку. Такі препарати призначаються для зняття спазмів коронарних і мозкових судин, гладкої мускулатури бронхів і кишечника, а також для надання допомоги при отруєннях кокаїном, адреналіном, синильною кислотою та ін. 

Комбіновані засоби зі спазмолітичною дією

Поряд з описаними препаратами, в основу яких покладено лише одну діючу речовину, сьогодні у споживачів користуються попитом комбіновані спазмолітики, які:

  • знімають спазм,
  • мають анальгетичну дію,
  • мають протизапальний ефект.

Комбіновані протиспазматичні препарати, частіше у формі таблеток, застосовуються для зняття болю, викликаного спазмом гладких м'язів внутрішніх органів. Це можуть спазми, характерні для:

  • холециститу, жовчнокам'яної хвороби, ниркової коліки, дисменореї та інших станів;
  • болів різного генезу – головних, зубних, невралгій;
  • суглобово- м'язевих болів і гарячкових станів при застудних захворюваннях (як симптоматичний засіб).

У деяких випадках, наприклад при скаргах на дискомфорт і здуття в області живота, порушення в роботі кишечника призначення спазмолітиків можна спробувати замінити зміною раціону, наприклад, зменшити кількість споживаної клітковини. Це допоможе в нормалізації м'язевих скорочень травного тракту при синдромі подразненого кишечника. При відсутності результату від вищеперелічених заходів лікар може призначити спазмолітики.

Більшість спазмолітиків можна купити в аптеці без рецепта, але дуже важливе дотримання обережності при їх виборі. З огляду на можливість самостійного призначення, цим принципом потрібно керуватися не тільки лікарям, а й самим пацієнтам. Зняття спазму, як симптому, може ускладнити постановку діагнозу при важких станах.

Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!