Шлункові зонди розроблені для проведення досліджень і маніпуляцій по шлунковому зондуванню, промиванню та гіпотермії шлунка. Використовуючи їх як катетер, проводиться доступ до шлунку, аспірація, забір аналізів і введення лікарських речовин, а також ентеральне харчування. Шлунковий зонд застосовується для відсмоктування вмісту шлунка для подальшого його дослідження в лабораторії.

Гастроентерологічні зонди

Сучасні зонди мають різну довжину і діаметр, розроблені для дорослих і дітей і, виходячи з призначення, мають ряд конструктивних особливостей. Розрізняють зонди різних видів для діагностики, терапії, ентерального харчування.

Гастроентерологічний зонд – це довга порожниста трубка з полівінілхлориду (ПВХ), поліуретану або силікону. Зонди вводяться через носові ходи або рот в стравохід, далі опускаються в шлунок або кишечник. За характером застосування зонди різняться на:

  • Зонди шлункові;

  • Зонди дуоденальні (кишкові);

  • Назогастральні зонди (для ентерального харчування).

Зонд шлунковий використовується для перевірки стану шлунка, збору аналізів, введення ліків, аспірації, проведення декомпресії шлунка, а іноді для ентерального годування важких пацієнтів.

Назогастральний зонд (харчовий) в основному використовується в процесі штучного годування, а також для декомпресії, при аспірації та ін.

Гастродуоденальний зонд потрібен, щоб перевірити стан печінки, жовчовивідні шляхи, підшлункову залозу, взяти на аналізи вміст з дванадцятипалої кишки, ввести в неї ліки та поживні суміші. 

Матеріали виготовлення і терміни використання зондів

  • Зонди з ПВХ (полівінілхлоридні) найдоступніші за ціною в аптеці. Через матеріал вироби досить жорсткі для введення без атравматичної направляючої. При їх використанні для ентерального харчування час експлуатації не повинен перевищувати семи діб, оскільки їх дія може стати причиною запалення рото, носоглотки і стравоходу. Крім того, ці вироби схильні до корозії від дії шлункового і кишкового соків і від цього набувають крихкості. Тому такі зонди частіше використовуються для діагностики, лікування і забору аналізів, точніше у випадках, що не вимагають установки на тривалий термін.

  • Зонди з силікону відрізняються м'якістю, доброю переносимістю, тривалою експлуатацією (близько місяця), але більш високою ціною. Матеріал зонда не вступає в реакцію з рідинами, виріб не впливає на тканини, чим мінімізується ймовірність подразнень і алергії, тому вони найчастіше використовуються для ентерального харчування, при введенні ліків.

  • Зонди з поліуретану також мають достатню жорсткість, відрізняються доброю переносимістю, не піддаються впливу травних соків. Тому використовуються у випадках тривалого (до чотирьох тижнів) ентерального харчування, для чого, як правило, оснащуються додатковими пристосуваннями для установки і довгострокового застосування.

Характеристика зондів

Назогастральні зонди використовуються при ентеральному введенні поживних сумішей і лікарських засобів пацієнтам, які знаходяться в критичному стані при неможливості самостійно прийняти їжу. Матеріал зонда – термопластичний ПВХ, поліуретан або медичний силікон.

Найчастіше виріб забезпечений конекторами (канюлями), бічними отворами для максимальної ефективності при введенні поживних речовин. Зонд забезпечений атравматично заокругленим кінцем для допомоги при його введенні і мінімізації болю і неприємних відчуттів. Рентгеноконтрастна лінія і мітки глибини введення по всій довжині зонда полегшують його введення і дають можливість контролю правильності установки.

Існують такі ж зонди для дітей.

Зонд (катетер) живильний дитячий також використовується при ентеральному харчуванні і введенні лікарських засобів. Застосовується в неонатології, педіатрії. Виготовлені з нейтрального полівінілхлориду (PVC, ПВХ), катетери використовуються протягом трьох тижнів без втрати властивостей і без появи алергічних реакцій. Конструктивні особливості катетера забезпечують:

  • його легке, атравматичне і безболісне введення,

  • максимальне надходження поживних сумішей і ліків в шлунок;

  • достатнє дренування шлунка;

  • зниження ризику розвитку демпінг-синдрому.

Зонд шлунковий (катетер шлунковий). З його допомогою проводиться: 

  • шлункове (дуоденальне) зондування з лікувальною або діагностичною метою;

  • діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту;

  • введення ентерального харчування прямо в шлунок;

  • промивання і аспірація шлункового вмісту при інтоксикаціях організму;

  • рефлюкс-езофагітаспірація вмісту шлунка у випадках застою, його декомпресії;

  • введення лікарських засобів безпосередньо в шлунок;

  • рідко для короткострокового годування.

Шлунковим зондуванням підтверджується успішність терапії після її закінчення.

Для уникнення травм слизової рота і шлунково-кишкового тракту, шлункові зонди оснащені атравматичним кінцем. Зручність контролю установки шлункового зонда забезпечується оптимальною довжиною трубки, рентгеноконтрастною лінією і мітками глибини введення. Найчастіше матеріал таких зондів – ПВХ, оскільки їх функції не мають на увазі знаходження в організмі більше тижня.

Зонди (катетери) дуоденальні назоінтестіальні (кишкові) використовуються:

при введенні в дванадцятипалу кишку через ніздрю і ротову порожнину рідкого харчування, поживних сумішей, лікарських засобів;

  • для забору матеріалу для аналізів;

  • при очищенні дванадцятипалої кишки від небажаного вмісту;

  • декомпресії 12-палої кишки та ін.

Такі зонди довше шлункових (довжиною приблизно 1200 - 1250 мм) і складаються з трубки з атравматичним кінцем, конектора з колірним кодуванням, мітками глибини введення і рентгеноконтрастною лінією по всій довжині. Деякі зонди (особливо дитячі) мають направитель, який  полегшує  введення. Обтяжувачі в деяких зондах полегшують переміщення катетера по шлунково-кишковому тракту і знижують блювотні позиви під час введення. 

Протипокази до застосування зондів

  • Установка зондів протипоказана при:

  • Травмах обличчя і переломах кісток черепа;

  • Варикозному розширенні вен стравоходу;

  • Гемофілії та інших порушеннях згортання крові;

  • Виразці шлунка в стадії загострення;

  • Стенозі або розриві стравоходу;

  • Відсутності рефлексів ковтання (у незаінтубованих пацієнтів).

З обережністю або після консультації з хірургом зонд слід встановлювати при недавно проведеній операції на шлунку або стравоході. Не слід вводити зонд через ніс при обмеженій прохідності носових ходів (найчастіше через викривлення носової перегородки). 

Ускладнення після використання зондів

При введенні зондів можливі небажані ефекти:

  • помилкове попадання зонда в трахею,

  • больове подразнення глотки,

  • гастрит.

При введенні зонда через ніс додатково можуть виникнути:

  • пошкодження слизових оболонок носа,

  • носова кровотеча,

  • запалення носових пазух.

Інші види зондів

Маткові зонди застосовуються з метою діагностики, а також перед деякими гінекологічними операціями. Такі процедури проводяться з використанням маточного зонда – гнучкого металевого стержня довжиною 20-30 см, що має сферичне потовщення на одному кінці і плоску рукоятку на іншому. На поверхню зонда нанесені поділки – розміри в сантиметрах для вимірювання довжини матки.

Матеріалом виготовлення маткових зондів є м'які метали – олово, латунь, тому виріб легко згинається в тілі матки.

Потрібний зонд можна купити в аптеці, точно знаючи характеристики необхідного виробу.

Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!