Додаток:
Довідка:
0 800 30 20 60
Apteka D.S. Контактні дані:
Адреса офісу: вул. Сахарова, 35 79026 Львів, Україна
Центр підтримки клієнтів: 0 800 30 20 60, Факс: |-, E-mail: office@market-universal.com.ua

Венокор розчин для ін'єкцій 50 мг/мл 5 мл 5 ампул Інструкція

Загальна характеристика
Виробник Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків». В
Умови відпуску За рецептом. В В
Лікарська форма Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина. В В
Упаковка По 2 мл в ампулі; по 10 або 100В ампул у пачці або по 5В ампул у блістері, по 2В блістери у пачці; по 5 мл в ампулі, по 5 або 100В ампул в пачці або по 5В ампул у блістері, по 1В блістеру в пачці. В В
Фармацевтична група Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТХВ N07 X X. В В
Код АТХ - НЕМАЄ
Застосування
Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200В мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100В мг 1-3В рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7В хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60В крапель за 1В хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200В мг. При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим у комплексній терапії в перші 2-4В дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-500В мг 1В раз на добу, потім внутрішньом’язово по 200-500 мг 2-3В рази на добу. Термін лікування становить 14В діб. При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15В днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500В мг 2-4В рази на добу. При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 200-500 мг 1-2В рази на добу протягом 14В днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100-250В мг на добу протягом наступних 2В тижнів. Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 200-250В мг 2В рази на добу протягом 10-14В днів. При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом’язово в дозі 100-300В мг на добу протягом 14-30В днів. При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14В діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5В діб для досягнення максимального ефекту бажане внутрішньовенне введення Венокору, в наступні 9В діб можливе внутрішньом’язове введення Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9 % розчином хлориду натрію або 5 % розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150В мл протягом 30-90В хв. За необхідності можливе повільне струминне введення Венокору протягом не менше 5В хвилин. Введення Венокору (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснюють 3В рази на добу, через кожні 8В годин. Добова терапевтична доза становить 6-9В мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2-3В мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800В мг, разова – 250В мг. При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-300В мг на добу, 1-3В рази на добу протягом 14В днів. При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 200-500В мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 2-3В рази на добу протягом 5-7В днів. При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 200-500В мг на добу протягом 7-14В днів. При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 200-500В мг 3В рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Легкий ступінь тяжкості: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200В мг 3В рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800В мг у першу добу при дворазовому введенні, далі – по 200-500В мг 2В рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800В мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-500В мг 2В рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози. В В
Показання
Гострі порушення мозкового кровообігу; черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм; дисциркуляторна енцефалопатія; синдром вегетативної дисто; легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу; тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах; гострий інфаркт міокарда (з першої доби), у складі комплексної терапії; первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії; купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів; гостра інтоксикація антипсихотичними засобами; гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії. В В
Передозування
Симптоми: сонливість, безсоння. Лікування: у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Лікування, як правило, не потрібне, симптоми проходять самостійно протягом доби. При виражених проявах проводиться підтримуюче і симптоматичне лікування. В В
Застосування в період вагітності
Венокор протипоказаний при вагітності та в період годування груддю. В В
Діти
Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор протипоказано застосовувати цій категорії пацієнтів. В В
Умови збегігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25В °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. В В Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї. В В В В В В
Особливості застосування
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, який може спричиняти бронхоспазм. З обережністю слід застосовувати хворим з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7-10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси. Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток. В В
Діюча речовина
діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate; 1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50В мг; допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (ЕВ 223), вода для ін’єкцій. В В
Склад
Інші лікарські форми
Венокор посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту. В В
Заявник
Клінічні характеристики
Протипоказання
Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю. В В
Побічна дія
Щоб уникнути виникнення побічних ефектів рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася у відповідності до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % але ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 % але ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 % але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних). З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості. Психічні порушення: дуже рідко – сонливість; частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність. З боку серцево-судинної системи: частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія. З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – порушення координації, тремор. З боку судин: дуже рідко – зниження АТ, підвищення АТ (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер). З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітині, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті; частота невідома – диспепсичні розлади, діарея. З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома – дистальний гіпергідроз. Загальні порушення і реакції в місці введення: дуже рідко – відчуття тепла; частота невідома – зміни у місці введення. На фоні довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки. В В Термін придатності. 2В роки. В В
Водіння авто
У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу. В В В В В В В В В В
Адреса
Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36. В В
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)). Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті. Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран. Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору. Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4В годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5В години. Максимальна концентрація при дозах 400-500В мг – 3,5-4,0В мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді. В В
Фармакологічні характеристики

Властивості номенклатури

Торгівельна назва
Венокор
Форма випуску
розчин для ін'єкцій
Виробник
Лекхім-Харків
Країна власник ліцензії
Україна
Умови відпуску
Потрібен рецепт
Діючі речовини
- -
Венокор розчин для ін'єкцій 50 мг/мл 2 мл 10 ампул
Лекхім-Харків
0
Є в наявності
від450.55грн
Форма входу