Проносні препарати (при закрепах)

Закреп (констіпація) - часта причина скарг пацієнтів на загальний стан організму. Неускладнені випадки закрепу полегшують представлені в аптеках проносні засоби.

Діагностувати закреп (констіпацію) можна виходячи з таких критеріїв:

• регулярність дефекацій (в нормі це допустимо від трьох разів на добу до трьох разів на тиждень);
• дискомфорт при дефекації (біль, тяжкість, надмірне напруження при акті, відчуття часткового очищення кишечника і ін.);
• твердий стілець.

Проносними називають ліки, від дії яких посилюється моторна і секреторна функція кишечника, розріджується його вміст, прискорюється просування мас по травному каналу і стимулюється акт дефекації.

Дія засобів від запору заснована на рефлексах, що виникають на рецепторах слизової оболонки кишечника.

Класифікація проносних засобів

Класифікацію проносних засобів можна скласти за походженням:

Неорганічні речовини:

а) сольові проносні (магнію сульфат, натрію сульфат);

Органічні засоби рослинного походження:

а) рослинні олії (олія касторова),

б) препарати, з вмістом антраглікозидів (екстракти крушини, витяжки з ревеню та ін.);

в) препарати на базі подофіліна (подофілін);

Синтетичні засоби:

а) засоби на основі фенолфталеїну, ізафеніну і ін.

Відповідно до механізму дії:

• препарати, що викликають підвищення осмотичного тиску в просвіті кишки і накопичення великої кількості рідини, завдяки чому подаразнюються рецептори, і рефлекторно викликається акт дефекації (сольові проносні);
• контактні засоби, які містять речовини з ефектом хімічного подразнення рецепторів кишечника, від яких рефлекторно посилюється перистальтика і викликається дефекація (рослинні і синтетичні проносні);
• олії, розм'якшуючі щільний вміст і полегшуючі просування вмісту по кишечнику.
• препарати (частіше на основі рослинних волокон), які збільшують об єм калових мас, тим самим посилюється тиск на стінки кишечника, збуджуються рецептори і рефлекторно підвищується його моторика.

Відповідно до місця дії:

• переважно впливають на моторику в тонкому кишечнику(олії);
• переважно впливають на моторику в товстому кишечнику (рослинні і синтетичні препарати);
• впливають на моторику всього кишечника (сольові проносні).

За силою дії проносні розрізняються як:

• aperitiva - м'які по дії, які стимулюють нормальне випорожнення кишечника сформованими каловими масами. Викликають стілець, близький до нормального, пронос ці засоби не викликають (кафіол, сірка, вазелінова олія).
• laxantia - ліки активної дії, які очищають кишечник кілька разів на день від кашкоподібних або рідких мас (на основі ревеню, крушини, сени, фенолфталеїну, касторової олії та ін.);
• drastica - проносна засоби, дія яких викликає бурхливу перистальтику і рідкий стілець (сольові проносні).

Проносні препарати повинні м'яко впливати на слизову шлунка, а їх головна дія має бути тільки в кишечнику. Недостача жовчі або її відсутність не дає змоги діяти проносним оліям, смолам, засобам групи антрахінону.

Показами для призначення ліки від запору є:

• відновлення роботи кишечника, викликане запором;
• спорожнення ШКТ при отруєнні або засміченні кишечника;
• перед хірургічними втручаннями на черевній порожнині;
• після прийому антигельмінтних препаратів.

Протипокази для призначення проносних засобів

Протипоказами для призначення засобів від запору є виразкові ураження шлунка та кишечника, кровотеча внутрішніх органів, вагітність.

Пацієнти старше 50 років, які страждають стійким запором, повинні звернутися до лікаря і провести колоноскопію, щоб виключити пухлинні утворення.

Призначення послаблювальних і проносних засобів актуально при гострих і хронічних запорах.

При хронічних запорах не призначаються сольові проносні, їх використання ефективне лише при гострих запорах і при потребі швидкого спорожнення кишечника (наприклад, харчові інтоксикації).

Протипоказами для призначення прононих є:

• кишкова непрохідність;
• синдром гострого живота;
• апендицит та інші запальні процеси черевної порожнини;
• гострі гарячкові стани.

Призначення послаблюючих не рекомендується при запорах неврогенного та ендокринного походження. Не слід призначати їх тривалий час, щоб уникнути серйозних порушень в роботі кишечника (дегідратація, зниження виробництва кишкових ферментів, атонія товстого кишечника та ін.). Спастичні закрепи вимагають призначення спазмолітиків.

При метеоризмі призначаються т. з. вітрогінні засоби. Це може бути настій з квіток ромашки, настій з плодів кмину, насіння кропу, листя м'яти перцевої і ін. Ці засоби помірно стимулюють моторику кишечника і легко спазмолітично діють на сфінктери.

Проблеми запорів (закрепів) вирішуються призначенням проносних засобів, широкий спектр яких представлений на нашому сайті.