Інструкція Аксастрол таблетки 1 мг 28 шт

• - ідома гіперчутливість до анастрозолу або до будь-якого компонента препарату
• - період вагітності або годування груддю. Особливі заходи безпеки. Будь-які невикористані лікарські засоби або відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Препарат приймати перорально. Рекомендована доза для дорослих, включаючи жінок літнього віку, становить 1 таблетку (1 мг) 1 раз на добу. При інвазивному раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузі рекомендована тривалість ад’ювантного ендокринного лікування становить 5 років. Ниркова недостатність. Пацієнткам із легкими або помірними порушеннями функції нирок коригування дози не потрібно. Застосування препарату пацієнткам із тяжкими порушеннями функції нирок потребує обережності (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»). Печінкова недостатність. Пацієнткам із захворюваннями печінки легкого ступеня тяжкості коригування дози не потрібно. Пацієнткам із помірними та тяжкими порушеннями функції печінки препарат слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).

• - Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді
• - ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді, яким була проведена ад’ювантна терапія тамоксифеном протягом 2–3 років
• - лікування поширеного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузальному періоді.

У таблиці 3 представлені небажані реакції, які спостерігалися у процесі клінічних та післяреєстраційних досліджень або були отримані у вигляді спонтанних повідомлень. Якщо не вказано інше, категорії частоти були розраховані на основі кількості небажаних явищ, що спостерігалися у дослідженні III фази за участю жінок у постменопаузі з операбельним раком молочної залози, які отримували ад’ювантну терапію протягом 5 років. Наведені нижче небажані реакції розподілені за частотою та класами систем органів (КСО). Розподілення за частотою проводилось за такими критеріями: дуже часто ( ?1/10), часто (?1/100, <1/10), нечасто (?1/1000, <1/100), рідко (?1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000). Найчастіше повідомляли про такі небажані реакції: головний біль, припливи, нудота, висипання, артралгія, порушення рухливості в суглобах, артрит та астенія. Таблиця 3 З боку обміну речовин і харчування часто Анорексія Гіперхолестеринемія нечасто Гіперкальціємія (з підвищенням або без підвищення рівня паратиреоїдного гормону) З боку нервової системи дуже часто Головний біль часто Сонливість Зап’ястний тунельний синдром* Розлади чутливості (включаючи парестезію, втрату смаку та зміни смакових відчуттів) З боку судинної системи дуже часто Припливи З боку травної системи дуже часто Нудота часто Діарея Блювання З боку гепатобіліарної системи часто Підвищення рівнів лужної фосфатази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази нечасто Підвищення рівнів гамма-ГТ та білірубіну Гепатит З боку шкіри та підшкірної клітковини дуже часто исипання часто Потоншення волосся (алопеція) Алергічні реакції нечасто Кропив’янка рідко Еритема поліморфна Анафілактоїдна реакція Шкірний васкуліт (включаючи певну кількість повідомлень про випадки пурпури Шенлейна-Геноха)** дуже рідко Синдром Стівенса-Джонсона Ангіоневротичний набряк З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини дуже часто Артралгія/порушення рухливості в суглобах Артрит Остеопороз часто Біль у кістках Міалгія нечасто Синдром клацаючого пальця З боку репродуктивної системи та молочної залози часто Сухість піхви агінальна кровотеча*** Системні порушення та ускладнення у місці введення дуже часто Астенія *Частота виникнення зап’ястного тунельного синдрому була більшою у пацієнток, які отримували анастрозол у процесі клінічних досліджень, порівняно з пацієнтками, які отримували тамоксифен. Однак, більшість цих випадків виникала у пацієнток з визначеними факторами ризику розвитку цього стану. **Оскільки у дослідженні ATAC випадки шкірного васкуліту та пурпури Шенлейна-Геноха не спостерігалися, частота цих явищ може вважатися рідкою (?0,01 %, <0,1 %) на основі найгіршого значення крапчастої оцінки. ***агінальні кровотечі виникали часто, в основному у пацієнток із поширеним раком молочної залози під час перших кількох тижнів після заміни гормональної терапії на лікування анастрозолом. Якщо кровотечі продовжуються, слід провести подальше обстеження. У таблиці 4 представлена частота попередньо заданих небажаних явищ у процесі дослідження АТАС (період спостереження з медіаною 68 місяців) незалежно від причин їх виникнення, що спостерігалися у пацієнток, які одержували досліджувану терапію, та протягом періоду до 14 діб після припинення лікування. Таблиця 4 Попередньо задані небажані явища у дослідженні АТАС Небажані явища Анастрозол (N=3092) Тамоксифен (N=3094) Припливи 1104 (35,7 %) 1264 (40,9 %) Біль/порушення рухливості у суглобах 1100 (35,6 %) 911 (29,4 %) Порушення настрою 597 (19,3 %) 554 (17,9 %) Слабкість/астенія 575 (18,6 %) 544 (17,6 %) Нудота та блювання 393 (12,7 %) 384 (12,4 %) Переломи 315 (10,2 %) 209 (6,8 %) Переломи хребта, стегна або зап’ястя/перелом Колліса 133 (4,3 %) 91 (2,9 %) Переломи зап’ястя/перелом Колліса 67 (2,2 %) 50 (1,6 %) Переломи хребта 43 (1,4 %) 22 (0,7 %) Переломи стегна 28 (0,9 %) 26 (0,8 %) Катаракта 182 (5,9 %) 213 (6,9 %) агінальна кровотеча 167 (5,4 %) 317 (10,2 %) Ішемічна хвороба серця 127 (4,1 %) 104 (3,4 %) Стенокардія 71 (2,3 %) 51 (1,6 %) Інфаркт міокарда 37 (1,2 %) 34 (1,1 %) Захворювання коронарних артерій 25 (0,8 %) 23 (0,7 %) Ішемія міокарда 22 (0,7 %) 14 (0,5 %) агінальні виділення 109 (3,5 %) 408 (13,2 %) Будь-яке явище венозної тромбоемболії 87 (2,8 %) 140 (4,5 %) Тромбоемболія глибоких вен, включаючи емболію легеневої артерії 48 (1,6 %) 74 (2,4 %) Ішемічні порушення мозкового кровообігу 62 (2,0 %) 88 (2,8 %) Рак ендометрія 4 (0,2 %) 13 (0,6 %) У групах анастрозолу та тамоксифену спостерігалася така кількість переломів: 22 на 1000 пацієнток-років та 15 на 1000 пацієнток-років відповідно (період спостереження з медіаною 68 місяців). Частота переломів у групі анастрозолу була подібна до такої, яка спостерігалася у пацієнток відповідного віку у постменопаузі. Частота випадків остеопорозу становила 10,5 % у пацієнток, яких лікували анастрозолом, та 7,3 % у пацієнток, яких лікували тамоксифеном. Не було встановлено, чи відображає частота переломів та частота остеопорозу, які спостерігалися у дослідженні у пацієнток, які отримували анастрозол, протекторний ефект тамоксифену, специфічний ефект анастрозолу або обидва ефекти. Термін придатності. 4 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності!

Клінічний досвід випадкового передозування обмежений. У процесі досліджень на тваринах анастрозол продемонстрував низьку гостру токсичність. Під час клінічних досліджень застосовували різні дозування анастрозолу: до 60 мг одноразово здоровим чоловікам-добровольцям та до 10 мг на добу жінкам у постменопаузі з поширеним раком молочної залози; ці дози добре переносилися. Одноразова доза анастрозолу, що призводить до симптомів, які загрожують життю, встановлена не була. Специфічного антидоту при передозуванні не існує, лікування повинно бути симптоматичним. При лікуванні передозування слід враховувати можливість прийому іншого препарату або декількох препаратів. Якщо пацієнтка знаходиться у свідомості, можна викликати блювання. Діаліз може бути корисний, оскільки анастрозол не володіє високим ступенем зв’язування з протеїнами. Рекомендується загальне підтримуюче лікування, включаючи частий контроль показників життєдіяльності та ретельне спостереження за пацієнткою.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Дані про застосування анастрозолу вагітним жінкам відсутні. Анастрозол протипоказаний у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Дані про застосування анастрозолу у період годування груддю відсутні, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»). Фертильність плив анастрозолу на фертильність людини не вивчений. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Анастрозол не рекомендується призначати дітям через недостатність даних про безпеку та ефективність (див. розділ «Особливості застосування»). Анастрозол не рекомендуется назначать детям в связи с недостаточностью данных о безопасности и эффективности (см. раздел «Особенности применения»). Передозировка. Клинический опыт случайной передозировки ограничен. ходе исследований на животных анастрозол продемонстрировал низкую острую токсичность. о время клинических исследований применяли разные дозировки анастрозола: до 60 мг одноразово здоровым мужчинам-добровольцам и до 10 мг в сутки женщинам в постменопаузе с распространенным раком молочной железы; эти дозы хорошо переносились. Одноразовая доза анастрозола, которая приводит к симптомам, угрожающим жизни, установлена не была. Специфического антидота при передозировке не существует, лечение должно быть симптоматическим. При лечении передозировки следует учитывать возможность приема другого препарата или нескольких препаратов. Если пациентка находится в сознании, можно вызвать рвоту. Диализ может быть полезен, так как анастрозол не обладает высокой степенью связывания с протеинами. Рекомендуется общее поддерживающее лечение, включая частый контроль показателей жизнедеятельности и тщательное наблюдение за пациенткой. Побочные реакции. таблице 3 представлены нежелательные реакции, которые наблюдались в ходе клинических и послерегистрационных исследований или были получены в виде спонтанных сообщений. Если не указано другое, категории частоты были рассчитаны на основе количества нежелательных явлений, которые наблюдались в исследовании ІІІ фазы при участии женщин в постменопаузе с операбельным раком молочной железы, которые получали адъювантную терапию на протяжении 5 лет. Приведенные нежелательные реакции распределены по частоте и классам систем органов (КСО). Распределение по частоте проводилось по следующим критериям: очень часто (?1/10), часто (?1/100, <1/10), нечасто (?1/1000, <1/100), редко (?1/10000, <1/1000) и очень редко (<1/10000). Наиболее часто сообщали о таких нежелательных реакциях: головная боль, приливы, тошнота, высыпания, артралгия, нарушение подвижности в суставах, артрит и астения. Таблица 3 Со стороны обмена веществ и питания часто Анорексия Гиперхолестеринемия нечасто Гиперкальциемия (с повышением или без повышения уровня паратиреоидного гормона) Со стороны нервной системы очень часто Головная боль часто Сонливость Запястный туннельный синдром* Расстройства чувствительности (включая парестезию, потерю вкуса и изменения вкусовых ощущений) Со стороны сосудистой системы очень часто Приливы Со стороны пищеварительной системы очень часто Тошнота часто Диарея Рвота Со стороны гепатобилиарной системы часто Повышение уровней щелочной фосфатазы, аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансферазы нечасто Повышение уровней гамма-ГТ и билирубина Гепатит Со стороны кожи и подкожной клетчатки очень часто ысыпания часто Утончение волос (алопеция) Аллергические реакции нечасто Крапивница редко Эритема полиморфная Анафилактоидная реакция Кожный васкулит (включая определенное количество сообщений о случаях пурпуры Шенлейна-Геноха)** очень редко Синдром Стивенса-Джонсона Ангионевротический отек Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани очень часто Артралгия/нарушение подвижности в суставах Артрит Остеопороз часто Боль в костях Миалгия нечасто Синдром щелкающего пальца Со стороны репродуктивной системы и молочной железы часто Сухость влагалища агинальное кровотечение*** Системные нарушения и осложнения в месте введения очень часто Астения * Частота возникновения запястного туннельного синдрома была больше у пациенток, получавших анастрозол в клинических исследованиях по сравнению с пациентками, которые получали тамоксифен. Тем не менее, большинство этих случаев возникало у пациенток с определенными факторами риска развития этого состояния. ** Поскольку в исследованиях АТАС случаи кожного васкулита и пурпуры Шенлейна-Геноха не наблюдались, частота этих явлений может считаться редкой (?0,01 %, <0,1 %) на основании наихудшего значения точечной оценки. ***агинальные кровотечения возникали часто, в основном у пациенток с распространенным раком молочной железы во время первых нескольких недель после смены гормональной терапии на лечение анастрозолом. Если кровотечения продолжаются, следует провести дальнейшее обследование. таблице 4 приводится частота предварительно заданных нежелательных явлений в исследовании ATAC (период наблюдения с медианой 68 месяцев) независимо от причин их возникновения, наблюдавшихся у пациенток во время лечения и в период до 14 дней после прекращения лечения. Таблица 4 Нежелательные явления Анастрозол (N=3092) Тамоксифен (N=3094) Приливы 1104 (35,7 %) 1264 (40,9 %) Боль/нарушения подвижности в суставах 1100 (35,6 %) 911 (29,4 %) Нарушение настроения 597 (19,3 %) 554 (17,9 %) Слабость/астения 575 (18,6 %) 544 (17,6 %) Тошнота и рвота 393 (12,7 %) 384 (12,4 %) Переломы 315 (10,2 %) 209 (6,8 %) Переломы позвоночника, бедра или запястья/перелом Коллиса 133 (4,3 %) 91 (2,9 %) Переломы запястья/перелом Коллиса 67 (2,2 %) 50 (1,6 %) Переломы позвоночника 43 (1,4 %) 22 (0,7 %) Переломы бедра 28 (0,9 %) 26 (0,8 %) Катаракта 182 (5,9 %) 213 (6,9 %) агинальное кровотечение 167 (5,4 %) 317 (10,2 %) Ишемическая болезнь сердца 127 (4,1 %) 104 (3,4 %) Стенокардия 71 (2,3 %) 51 (1,6 %) Инфаркт миокарда 37 (1,2 %) 34 (1,1 %) Заболевание коронарных артерий 25 (0,8 %) 23 (0,7 %) Ишемия миокарда 22 (0,7 %) 14 (0,5 %) агинальные выделения 109 (3,5 %) 408 (13,2 %) Любое явление венозной тромбоэмболии 87 (2,8 %) 140 (4,5 %) Тромбоэмболия глубоких вен, включая эмболию легочной артерии 48 (1,6 %) 74 (2,4 %) Ишемические нарушения мозгового кровообращения 62 (2,0 %) 88 (2,8 %) Рак эндометрия 4 (0,2 %) 13 (0,6 %) группах анастрозола и тамоксифена наблюдалось следующее количество переломов: 22 на 1000 пациенток-лет и 15 на 1000 пациенток-лет соответственно (период наблюдения с медианой 68 месяцев). Частота переломов в группе анастрозола была подобна таковой, которая налюдалась у пациенток соответствующего возраста в постменопаузе. Частота случаев остеопороза составляла 10,5 % у пациенток, которых лечили анастрозолом, и 7,3 % у пациенток, которых лечили тамоксифеном. Не было установлено, отражает ли частота переломов и частота остеопороза, которые наблюдались в исследовании у пациенток, получавших анастрозол, протекторный эффект тамоксифена, специфический эффект анастрозола или оба эффекта. Срок годности. 4 года. Не применять после окончания срока годности. Условия хранения. Не требует специальных условий хранения. Хранить в недоступном для детей месте!

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці!

діюча речовина: anastrozolum; 1 таблетка містить 1 мг анастрозолу; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; повідон К-30; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; тальк; оболонка: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), тальк.

Анастрозол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Однак були отримані повідомлення про випадки астенії та сонливості, пов’язані з прийомом анастрозолу; тому слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, якщо спостерігаються такі симптоми.

Анастрозол in vitro пригнічує ферменти CYP 1A2, CYP 2C8/9 та CYP 3A4. Клінічні дослідження із застосуванням антипірину та варфарину продемонстрували, що анастрозол у дозі 1 мг істотно не пригнічує метаболізм антипірину і R- та S-варфарину. Такі дані свідчать про те, що одночасне застосування анастрозолу з іншими лікарськими засобами навряд чи призведе до клінічно значущих взаємодій лікарських засобів, опосередкованих ферментами CYP. Ферменти, що опосередковують метаболізм анастрозолу, не були ідентифіковані. Циметидин, слабкий неспецифічний інгібітор ферментів CYP, не впливає на плазматичні концентрації анастрозолу. Дані про вплив потужних інгібіторів CYP відсутні. ивчення бази даних щодо безпеки препарату, накопиченої в процесі клінічних досліджень, не виявило відомостей про клінічно значущу лікарську взаємодію у пацієнток, які приймали одночасно анастрозол та інші препарати, що часто призначаються. Про клінічно значущі взаємодії з бісфосфонатами не повідомляли. Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естрогени, з анстрозолом, оскільки це може послабити його фармакологічну дію (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Фармакодинаміка. Анастрозол є потужним високоселективним нестероїдним інгібітором ароматази. У жінок у постменопаузі естрадіол продукується переважно шляхом перетворення андростендіону в естрон за допомогою ферменту ароматази у периферичних тканинах. Естрон далі перетворюється в естрадіол. Зниження рівня циркулюючого естрадіолу виявляє терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок у постменопаузі прийом анастрозолу у добовій дозі 1 мг призводить до зниження рівня естрадіолу на 80 %. Анастрозол не володіє прогестагенною та андрогенною активністю; у добових дозах до 10 мг не впливає на секрецію кортизолу та альдостерону, виміряну до та після стандартного тесту на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Таким чином, немає потреби у замісному введенні кортикостероїдів. Клінічна ефективність та безпека Поширений рак молочної залози. Терапія першої лінії для жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози. У клінічних дослідженнях оцінювалася ефективність анастрозолу у дозі 1 мг та тамоксифену (препарат першої лінії для лікування місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози з позитивними або невідомими показниками рецепторів гормонів у жінок у пост-менопаузі) у дозі 20 мг при прийомі 1 раз на добу. Головним кінцевим результатом були час прогресування пухлин, частота об’єктивної відповіді пухлини та безпека. Оцінка головних кінцевих показників показала, що анастрозол мав статистично значущу перевагу над тамоксифеном щодо часу прогресування пухлини (медіана часу прогресування 11,1 та 5,6 місяця для анастрозолу та тамоксифену відповідно); частота об’єктивної відповіді пухлини була однаковою для обох препаратів. Інше дослідження продемонструвало, що частота об’єктивної відповіді пухлини та час прогресування пухлини для анастрозолу та тамоксифену були подібними. Оцінка вторинних кінцевих показників підтвердила оцінку головних кінцевих показників ефективності. Досить низький рівень летальності у групах лікування обох досліджень не дав змогу зробити висновки про відмінності показників загального виживання. Терапія другої лінії для жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози. Анастрозол у дозах 1 мг або 10 мг 1 раз на добу та мегестролу ацетат у дозі 40 мг 4 рази на добу вивчали у двох контрольованих клінічних дослідженнях за участю жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози, у яких захворювання прогресувало після лікування тамоксифеном поширеного раку молочної залози або раку молочної залози на ранній стадії. Час прогресування та частота об’єктивної відповіді були основними показниками ефективності. Також визначали частоту випадків пролонгованого (більше 24 тижнів) стабільного захворювання, частоту прогресування та загальне виживання. обох дослідженнях значущих відмінностей між групами лікування щодо будь-якого з параметрів ефективності виявлено не було. Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях У процесі великого дослідження ІІІ фази, що проводилося за участю 9366 жінок у постменопаузі з операбельним раком молочної залози, яких лікували протягом 5 років (див. нижче), анастрозол статистично переважав тамоксифен щодо показника виживання без ознак хвороби. Значно більші переваги щодо показника виживання без хвороби спостерігалися на користь анастрозолу порівняно з тамоксифеном у проспективно визначеній популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів. Таблиця 1 Сумарна таблиця кінцевих показників, отриманих під час дослідження АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років Кінцеві показники ефективності Кількість випадків (частота) ITT-популяція (популяція згідно з призначеним лікуванням) Пухлина з позитивними показниками рецепторів гормонів Анастрозол (N=3125) Тамоксифен (N=3116) Анастрозол (N=2618) Тамоксифен (N=2598) иживання без ознак захворюванняa 575 (18,4) 651 (20,9) 424 (16,2) 497 (19,1) ідношення ризиків 0,87 0,83 Двобічний 95 % ДІ 0,78–0,97 0,73–0,94 p-значення 0,0127 0,0049 иживаність без метастазування захворюванняb 500 (16,0) 530 (17,0) 370 (14,1) 394 (15,2) ідношення ризиків 0,94 0,93 Двобічний 95 % ДІ 0,83–1,06 0,80–1,07 p-значення 0,2850 0,2838 Час до настання рецидивуc 402 (12,9) 498 (16,0) 282 (10,8) 370 (14,2) ідношення ризиків 0,79 0,74 Двобічний 95 % ДІ 0,70–0,90 0,64–0,87 p-значення 0,0005 0,0002 Час до настання рецидиву метастазуванняd 324 (10,4) 375 (12,0) 226 (8,6) 265 (10,2) ідношення ризиків 0,86 0,84 Двобічний 95 % ДІ 0,74–0,99 0,70–1,00 p-значення 0,0427 0,0559 огнище у контралатеральній молочній залозі 35 (1,1) 59 (1,9) 26 (1,0) 54 (2,1) ідношення ризиків 0,59 0,47 Двобічний 95 % ДІ 0,39–0,89 0,30–0,76 p-значення 0,0131 0,0018 Загальна виживаністьe 411 (13,2) 420 (13,5) 296 (11,3) 301 (11,6) ідношення ризиків 0,97 0,97 Двобічний 95 % ДІ 0,85–1,12 0,83–1,14 p-значення 0,7142 0,7339 аПоказник виживання без захворювання включає всі випадки рецидивів та визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, контралатеральний рак молочної залози, віддалений рецидив або летальний випадок (з будь-якої причини). bиживання без метастазування захворювання визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний випадок (з будь-якої причини). сЧас до настання рецидиву визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, контралатеральний рак молочної залози, віддалений рецидив або летальний випадок з причини раку молочної залози. dЧас до настання рецидиву метастазування визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний випадок з причини раку молочної залози. еКількість (%) пацієнтів, які померли. Комбінація анастрозолу та тамоксифену не продемонструвала більшої ефективності порівняно з тамоксифеном у всіх пацієнтів, а також у популяції з позитивними показниками рецептора гормону. Ця група лікування була виведена з дослідження. Згідно з оновленими даними щодо подальшого спостереження з медіаною 10 років, довгострокові ефекти лікування анастрозолом порівняно з тамоксифеном узгоджуються з попереднім аналізом. Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормону на ранніх стадіях у жінок, яким була проведена ад’ювантна терапія тамоксифеном У процесі клінічного дослідження ІІІ фази (Austrian Breast and Colorectal Cancer Study Group [ABCSG] 8), в якому брали участь 2579 жінок у постменопаузальному періоді, які страждали на рак молочної залози з позитивними показниками рецептора гормону на ранніх стадіях та яким було проведено хірургічне втручання з радіотерапією або без неї, але яким не проводили хіміотерапію (див. нижче), показники виживання без захворювання у групі, що була переведена на анастрозол після 2 років ад’ювантної терапії тамоксифеном, статистично переважали такі показники у групі, що залишилася на лікуванні тамоксифеном, після періоду подальшого спостереження з медіаною 24 місяці. Таблиця 2 Сумарна таблиця кінцевих показників та результатів дослідження ABCSG 8 Кінцеві показники ефективності Кількість випадків (частота) Анастрозол (N=1297) Тамоксифен (N=1282) иживаність без захворювання 65 (5,0) 93 (7,3) ідношення ризиків 0,67 Двобічний 95 % ДІ 0,49–0,92 p-значення 0,014 Час до настання будь-якого рецидиву 36 (2,8) 66 (5,1) ідношення ризиків 0,53 Двобічний 95 % ДІ 0,35–0,79 p-значення 0,002 Час до настання рецидиву метастазування 22 (1,7) 41 (3,2) ідношення ризиків 0,52 Двобічний 95 % ДІ 0,31–0,88 p-значення 0,015 Новий контралатеральний рак молочної залози 7 (0,5) 15 (1,2) ідношення ризиків 0,46 Двобічний 95 % ДІ 0,19–1,13 p-значення 0,090 Загальна виживаність 43 (3,3) 45 (3,5) ідношення ризиків 0,96 Двобічний 95 % ДІ 0,63–1,46 p-значення 0,840 Два подальші подібні дослідження (GABG/ARNO 95 та ITA), в одному з яких пацієнтки отримували хірургічне лікування та хіміотерапію, а також комбінований аналіз досліджень ABCSG 8 та GABG/ARNO 95 підтверджують ці результати. Безпека анастрозолу у цих трьох дослідженнях відповідала профілю безпеки, що був встановлений у жінок у постменопаузальному періоді з раком молочної залози з позитивними показниками рецептора гормону на ранніх стадіях. Мінеральна щільність кісток (МЩК). У дослідженнях III/IV фази жінки у постменопаузі з раннім раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів, яким планувалося призначення анастрозолу в дозі 1 мг/добу, були розподілені на групи з низьким, середнім та високим ризиком відповідно до існуючого у них ризику виникнення остеопоротичного перелому. Головним параметром ефективності був аналіз щільності кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування ДЕРА (двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія). Усі пацієнтки отримували вітамін D та кальцій. Пацієнтки у групі з низьким ризиком отримували тільки анастрозол; пацієнтки у групі із середнім ризиком отримували анастрозол та ризедронат у дозі 35 мг 1 раз на тиждень або анастрозол та плацебо; пацієнтки в групі з високим ризиком отримували анастрозол та ризедронат у дозі 35 мг 1 раз на тиждень. Головним кінцевим показником була зміна щільності кісткової маси поперекового відділу хребта через 12 місяців порівняно з початковим рівнем. Оновлений аналіз через 12 місяців показав, що у пацієнток із середнім та високим ризиком виникнення остеопоротичного перелому не спостерігалося зменшення щільності кісткової маси при лікуванні анастрозолом у дозі 1 мг/добу в комбінації з ризедронатом у дозі 35 мг 1 раз на тиждень. Крім того, зниження МЩК, яке не було статистично значущим, спостерігалося у групі з низьким ризиком при лікуванні тільки анастрозолом у дозі 1 мг/добу. Ці результати були відображені в додатковій змінній ефективності, зміни загальної МЩК стегна через 12 місяців порівняно з початковим рівнем. Це дослідження доводить, що доцільно розглядати застосування бісфосфонатів при можливій втраті кісткової тканини у жінок у постменопаузі з раком молочної залози на ранніх стадіях, яким планується призначення анастрозолу. Фармакокінетика. смоктування смоктування анастрозолу швидке, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2 годин після прийому (натщесерце). Їжа дещо сповільнює швидкість, але не ступінь всмоктування. Незначні зміни швидкості всмоктування не призводять до клінічно значущого впливу на рівноважні концентрації у плазмі крові при застосуванні анастрозолу 1 раз на добу. Приблизно 90-95 % рівноважної концентрації анастрозолу у плазмі крові досягаються після 7 днів застосування препарату, накопичення є 3-4-кратним. Немає відомостей про залежність фармакокінетичних параметрів анастрозолу від часу або дози. Фармакокінетика анастрозолу не залежить від віку жінок у постменопаузі. Розподіл Тільки 40 % анастрозолу зв’язується з білками плазми крові. Метаболізм та виведення Анастрозол екстенсивно метаболізується у жінок у постменопаузі, менше 10 % дози виводиться із сечею у незміненому вигляді протягом 72 годин після застосування. Анастрозол виводиться повільно, період напіввиведення становить 40-50 годин. Метаболізм анастрозолу здійснюється шляхом N-деалкілування, гідроксилювання та глюкуронізації. Метаболіти виводяться переважно із сечею. Триазол, основний метаболіт у плазмі крові, не інгібує ароматазу. Порушення функції нирок або печінки Порівняно з відповідним контролем у добровольців з компенсованим цирозом печінки видимий кліренс (CL/F) анастрозолу після перорального застосування був приблизно на 30 % нижчим (дослідження 1033IL/0014). Однак концентрації анастрозолу у плазмі крові пацієнтів з цирозом печінки були в межах діапазону концентрацій, що спостерігалися у здорових добровольців інших досліджень. Плазмові концентрації анастрозолу, що спостерігалися у довготривалих дослідженнях ефективності у пацієнтів з порушеннями функції печінки, були у межах діапазону плазмових концентрацій анастрозолу, що спостерігалися у пацієнтів без порушень функції печінки. У дослідженнях 1033IL/0018 у добровольців з тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації [ШКФ] <30 мл/хв) видимий кліренс (CL/F) анастрозолу після перорального застосування не був змінений, що узгоджується з фактом, що анастрозол виводиться переважно шляхом метаболізму. Концентрації анастрозолу у плазмі крові, які спостерігалися під час довгострокових досліджень ефективності у пацієнтів із порушеннями функції нирок, знаходилися у межах діапазону концентрацій анастрозолу у плазмі крові, що спостерігалися у пацієнтів без порушень функції нирок. Застосування анастрозолу пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок слід проводити з обережністю (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

ул. Ахарнон, Лiмассол Iндустрiал Естате, 3056 Лiмассол, Кiпр (будівля 1 - головна, будівля 2 - пеніциліни, будівля 4 - цефалоспорини, будівля 5 – гормони та кортикостероїди, будівля 10 - антинеопластичні, імуномодулюючі).

Загальні Анастрозол не слід застосовувати жінкам у пременопаузі. Настання менопаузи повинно бути підтверджено за допомогою біохімічного аналізу, якщо гормональний статус пацієнток неможливо встановити за допомогою клінічних методів. ідсутні дані щодо одночасного застосування анастрозолу з аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ). Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естроген, з анастрозолом, оскільки це може знизити його фармакологічну дію (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). плив на мінеральну щільність кісток (МЩК) Оскільки анастрозол знижує рівнень циркулюючого естрогену, це може призвести до зниження МЩК з можливим збільшенням ризику переломів. У жінок, хворих на остеопороз або з ризиком остеопорозу, слід оцінювати МЩК за допомогою денситометрії кісток, наприклад, використовуючи ДЕРА, на початку лікування та з регулярними інтервалами після лікування. При необхідності слід призначати лікування або профілактику остеопорозу та ретельно спостерігати за станом пацієнтки. При застосуванні специфічних засобів, наприклад бісфосфонатів, можливе припинення подальшої втрати МЩК, спричиненої анастрозолом у жінок у постменопаузі; слід оцінити доцільність такого застосування. Порушення функції печінки Анастрозол не досліджували у пацієнток із раком молочної залози та з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнток із порушеннями функції печінки експозиція анастрозолу може бути збільшена. Застосування анастрозолу пацієнткам із помірними та тяжкими порушеннями функції печінки потребує обережності. Лікування повинно базуватися на оцінці співвідношення користі та ризику для кожної окремої пацієнтки. Порушення функції нирок Анастрозол не досліджували у пацієнток із раком молочної залози та з помірними і тяжкими порушеннями функції нирок. Експозиція анастрозолу не збільшується у пацієнток з тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <30 мл/хв, див. розділ «Фармакологічні властивості»); застосування анастрозолу пацієнткам із тяжкими порушеннями функції нирок потребує обережності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Діти Анастрозол не показаний для застосування дітям, оскільки для цієї групи пацієнтів безпека та ефективність не встановлені. Хлопчикам із дефіцитом гормону росту анастрозол не слід застосовувати як доповнення до лікування гормоном росту. У базовому клінічному дослідженні ефективність не була продемонстрована і не була встановлена безпека. Оскільки анастрозол знижує рівнень естрадіолу, його не слід застосовувати дівчаткам із дефіцитом гормону росту як доповнення до лікування гормоном росту. ідсутні дані довготривалого спостереження щодо безпеки застосування препарату дітям. Підвищена чутливість до лактози Препарат містить лактозу. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом Lapp-лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не можна призначати даний лікарський засіб. міст натрію Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

АТ «Гріндекс». Місцезнаходження заявника та/або представника заявника. ул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія. Тел./факс: +371 67083205 / +371 67083505. Ел.пошта: grindeks@grindeks.lv ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства АКСАСТРОЛ® (AXASTROL) Состав: действующее вещество: anastrozolum; 1 таблетка содержит 1 мг анастрозола; вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; крахмал кукурузный; повидон К-30; целлюлоза микрокристаллическая; натрия крахмалгликолят (тип А); кремния диоксид коллоидный безводный; магния стеарат; тальк; оболочка: гипромеллоза, макрогол 400, титана диоксид (Е 171), тальк. Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой. Основные физико-химические свойства: белые круглые таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с диаметром приблизительно 6,6 мм. Фармакотерапевтическая группа. Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Ингибиторы ароматазы. Код АТХ L02B G03. Фармакологические свойства. Фармакодинамика. Анастрозол является мощным высокоселективным нестероидным ингибитором ароматазы. У женщин в постменопаузе эстрадиол в основном продуцируется путем преобразования андростендиона в эстрон с помощью фермента ароматазы в периферических тканях. Эстрон далее превращается в эстрадиол. Снижение уровня циркулирующего эстрадиола оказывает терапевтический эффект у женщин, больных раком молочной железы. У женщин в постменопаузе прием анастрозола в суточной дозе 1 мг приводит к снижению уровня эстрадиола на 80 %. Анастрозол не имеет прогестагенной и андрогенной активности; в суточных дозах до 10 мг не влияет на секрецию кортизола и альдостерона, измеренную до и после стандартного теста на стимуляцию адренокортикотропного гормона (АКТГ). Таким образом, нет необходимости в заместительном введении кортикостероидов. Клиническая эффективность и безопасность Распространенный рак молочной железы. Терапия первой линии для женщин в постменопаузе с распространенным раком молочной железы. клинических исследованиях оценивалась эффективность анастрозола в дозе 1 мг и тамоксифена (препарат первой линии для лечения местно распространенного или метастатического рака молочной железы с положительными или неизвестными показателями рецепторов гормонов у женщин в постменопаузе) в дозе 20 мг при приеме 1 раз в сутки. Главным конечным результатом были время прогрессирования опухолей, частота объективного ответа опухоли и безопасность. Оценка главных конечных показателей показала, что анастрозол имел статистически значимое преимущество над тамоксифеном относительно времени прогрессирования опухоли (медиана времени прогрессирования 11,1 и 5,6 месяца для анастрозола и тамоксифена соответственно); частота объективного ответа опухоли была одинаковой для обоих препаратов. Другое исследование продемонстрировало, что частота объективного ответа опухоли и время прогрессирования опухоли для анастрозола и тамоксифена были подобными. Оценка вторичных конечных показателей подтвердила оценку главных конечных показателей эффективности. Достаточно низкий уровень летальности в группах лечения обоих исследований не дал возможности сделать выводы о различии показателей общей выживаемости. Терапия второй линии для женщин в постменопаузе с распространенным раком молочной железы. Анастрозол в дозах 1 мг или 10 мг 1 раз в сутки и мегестрола ацетат в дозе 40 мг 4 раза в сутки изучали в двух контролируемых клинических исследованиях при участии женщин в постменопаузе с распространенным раком молочной железы, у которых заболевание прогрессировало после лечения тамоксифеном распространенного рака молочной железы или рака молочной железы на ранней стадии. ремя прогрессирования и частота объективного ответа были основными показателями эффективности. Также определяли частоту случаев пролонгированного (более 24 недель) стабильного заболевания, частоту прогрессирования и общую выживаемость. обоих исследованиях значительных отличий между группами лечения относительно любого из параметров эффективности выявлено не было. Адъювантное лечение инвазивного рака молочной железы с положительными показателями рецепторов гормонов на ранних стадиях ходе крупного исследования III фазы, проводимого с участием 9366 женщин в постменопаузе с операбельным раком молочной железы, которых лечили в течение 5 лет (см. ниже), продемонстрировано, что анастрозол статистически преобладал тамоксифен относительно показателя выживаемости без признаков болезни. Значительно большие преимущества по сравнению с показателем выживаемости без болезни наблюдались в пользу анастрозола по сравнению с тамоксифеном в проспективно определенной популяции с положительными показателями рецепторов гормонов. Таблица 1 Суммарная таблица конечных точек, полученных в ходе исследования АТАС: анализ после завершения лечения, длившегося 5 лет Конечные показатели эффективности Количество случаев (частота) ИTT-популяция (популяция в соответствии с назначенным лечением) Опухоль с положительными показателями рецепторов гормонов Анастрозол (N=3125) Тамоксифен (N=3116) Анастрозол (N=2618) Тамоксифен (N=2598) ыживаемость без признаков заболеванияа 575 (18,4) 651 (20,9) 424 (16,2) 497 (19,1) Отношение рисков 0,87 0,83 Двусторонний 95 % ДИ 0,78–0,97 0,73–0,94 p-значение 0,0127 0,0049 ыживаемость без метастазирования заболеванияb 500 (16,0) 530 (17,0) 370 (14,1) 394 (15,2) Отношение рисков 0,94 0,93 Двусторонний 95 % ДИ 0,83–1,06 0,80–1,07 p-значение 0,2850 0,2838 ремя до наступления рецидиваc 402 (12,9) 498 (16,0) 282 (10,8) 370 (14,2) Отношение рисков 0,79 0,74 Двусторонний 95 % ДИ 0,70–0,90 0,64–0,87 p-значение 0,0005 0,0002 ремя до наступления рецидива метастазированияd 324 (10,4) 375 (12,0) 226 (8,6) 265 (10,2) Отношение рисков 0,86 0,84 Двусторонний 95 % ДИ 0,74–0,99 0,70–1,00 p-значение 0,0427 0,0559 Очаг в контралатеральной молочной железе 35 (1,1) 59 (1,9) 26 (1,0) 54 (2,1) Отношение рисков 0,59 0,47 Двусторонний 95 % ДИ 0,39–0,89 0,30–0,76 p-значение 0,0131 0,0018 Общая выживаемостьe 411 (13,2) 420 (13,5) 296 (11,3) 301 (11,6) Отношение рисков 0,97 0,97 Двусторонний 95 % ДИ 0,85–1,12 0,83–1,14 p-значение 0,7142 0,7339 аПоказатель выживаемости без заболевания включает все случаи рецидивов и определяется как первый эпизод местного регионального рецидива, контралатеральный рак молочной железы, отдаленный рецидив или летальный случай (по любой причине). bыживаемость без метастазирования заболевания определяется как первый эпизод рецидива метастазирования или летальный случай (по любой причине). сремя до наступления рецидива определяется как первый эпизод местного регионального рецидива, контралатеральный рак молочной железы, отдаленный рецидив или летальный случай по причине рака молочной железы. dремя до наступления рецидива метастазирования определяется как первый эпизод рецидива метастазирования или летальный случай по причине рака молочной железы. еКоличество (%) пациентов, которые умерли. Комбинация анастрозола и тамоксифена не продемонстрировала большей эффективности по сравнению с тамоксифеном у всех пациентов, а также в популяции с положительными показателями рецептора гормона. Эта группа лечения была выведена из исследования. Согласно обновленным данным по дальнейшему наблюдению с медианой 10 лет, долгосрочные эффекты лечения анастрозолом по сравнению с тамоксифеном согласуются с предыдущим анализом. Адъювантное лечение инвазивного рака молочной железы с положительными показателями рецепторов гормона на ранних стадиях у женщин, которым была проведена адъювантная терапия тамоксифеном ходе клинического исследования III фазы (Austrian Breast and Colorectal Cancer Study Group [ABCSG] 8), в котором участвовали 2579 женщин в постменопаузальном периоде, страдающих раком молочной железы с положительными показателями рецептора гормона на ранних стадиях и которым было проведено хирургическое вмешательство с радиотерапией или без нее, но которым не проводили химиотерапию (см. ниже), показатели выживаемости без заболевания в группе, которая была переведена на анастрозол после 2 лет адъювантной терапии тамоксифеном, статистически преобладали такие показатели в группе, которая осталась на лечении тамоксифеном, после периода последующего наблюдения с медианой 24 месяца. Таблица 2 Суммарная таблица конечных точек и результатов исследования ABCSG 8 Конечные показатели эффективности Количество случаев (частота) Анастрозол (N=1297) Тамоксифен (N=1282) ыживаемость без заболевания 65 (5,0) 93 (7,3) Отношение рисков 0,67 Двусторонний 95 % ДИ 0,49–0,92 p-значение 0,014 ремя до наступления любого рецидива 36 (2,8) 66 (5,1) Отношение рисков 0,53 Двусторонний 95 % ДИ 0,35–0,79 p-значение 0,002 ремя до наступления рецидива метастазирования 22 (1,7) 41 (3,2) Отношение рисков 0,52 Двусторонний 95 % ДИ 0,31–0,88 p-значение 0,015 Новый контралатеральный рак молочной железы 7 (0,5) 15 (1,2) Отношение рисков 0,46 Двусторонний 95 % ДИ 0,19–1,13 p-значение 0,090 Общая выживаемость 43 (3,3) 45 (3,5) Отношение рисков 0,96 Двусторонний 95 % ДИ 0,63–1,46 p-значение 0,840 Два дальнейшие подобные исследования (GABG/ARNO 95 и ITA), в одном из которых пациентки получали хирургическое лечение и химиотерапию, а также комбинированный анализ исследований ABCSG 8 и GABG/ARNO 95 подтверждают эти результаты. Безопасность анастрозола в этих трех исследованиях соответствовала профилю безопасности, установленному у женщин в постменопаузе с раком молочной железы с положительными показателями рецептора гормона на ранних стадиях. Минеральная плотность костей (МПК). исследованиях III/IV фазы женщины в постменопаузе с ранним раком молочной железы с положительными показателями рецепторов гормонов, которым планировалось назначение анастрозола в дозе 1 мг/сутки, были распределены на группы с низким, средним и высоким риском в соответствии к существующему у них риску возникновения остеопоротического перелома. Главным параметром эффективности был анализ плотности костной массы поясничного отдела позвоночника с использованием сканирования ДЭРA (двухэнергетическая рентгеновская абсорбциометрия). се пациентки получали витамин D и кальций. Пациентки в группе с низким риском получали только анастрозол; пациентки в группе со средним риском получали анастрозол и ризедронат в дозе 35 мг 1 раз в неделю или анастрозол и плацебо; пациентки в группе с высоким риском получали анастрозол и ризедронат в дозе 35 мг 1 раз в неделю. Главным конечным показателем было изменение плотности костной массы поясничного отдела позвоночника через 12 месяцев по сравнению с исходным уровнем. Обновленный анализ через 12 месяцев показал, что у пациенток со средним и высоким риском возникновения остеопоротического перелома не наблюдалось уменьшения плотности костной массы при лечении анастрозолом в дозе 1 мг/сутки в комбинации с ризедронатом в дозе 35 мг 1 раз в неделю. Кроме того, снижение МПК, которое не было статистически значимым, наблюдалось в группе с низким риском при лечении только анастрозолом в дозе 1 мг/сутки. Эти результаты были отражены в дополнительной переменной эффективности, изменения общей МПК бедра через 12 месяцев в сравнении с исходным уровнем. Эти исследования доказывают, что целесообразно рассматривать применение бифосфонатов при возможной потере костной ткани у женщин в постменопаузе с раком молочной железы на ранних стадиях, которым планируется назначение анастрозола. Фармакокинетика. сасывание сасывание анастрозола быстрое, максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 2 часов после приема (натощак). Пища немного замедляет скорость, но не степень всасывания. Незначительные изменения скорости всасывания не приводят к клинически значимому влиянию на равновесную концентрацию в плазме крови при применении анастрозола 1 раз в сутки. Примерно 90-95 % равновесной концентрации анастрозола в плазме крови достигается после 7 дней применения препарата, накапливание является 3-4-кратным. Нет сведений о зависимости фармакокинетических параметров анастрозола от времени или дозы. Фармакокинетика анастрозола не зависит от возраста женщин в постменопаузе. Распределение Только 40 % анастрозола связывается с белками плазмы крови. Метаболизм и выведение Анастрозол экстенсивно метаболизируется у женщин в постменопаузе, менее 10 % дозы выводится с мочой в неизмененном виде в течение 72 часов после приема. Анастрозол выводится медленно, период полувыведения составляет 40-50 часов. Метаболизм анастрозола осуществляется путем N-деалкилирования, гидроксилирования и глюкуронизации. Метаболиты выводятся преимущественно с мочой. Триазол, основной метаболит анастрозола в плазме крови, не ингибирует ароматазу. Нарушения функции почек или печени По сравнению с соответствующим контролем у добровольцев с компенсированным циррозом печени видимый клиренс (CL/F) анастрозола после перорального применения был примерно на 30 % ниже (исследование 1033IL/0014). Однако концентрации анастрозола в плазме крови пациентов с циррозом печени были в пределах диапазона концентраций, которые наблюдались у здоровых добровольцев других исследований. Плазменные концентрации анастрозола, наблюдавшиеся в длительных исследованиях эффективности у пациентов с нарушениями функции печени, были в пределах диапазона плазменных концентраций анастрозола, наблюдавшихся у пациентов без нарушений функции печени. исследованиях 1033IL/0018 у добровольцев с тяжелыми нарушениями функции почек (скорость клубочковой фильтрации [СКФ] <30 мл/мин) видимый клиренс (CL/F) анастрозола после перорального применения не был изменен, что согласуется с фактом, что анастрозол выводится преимущественно путем метаболизма. Концентрации анастрозола в плазме крови, которые наблюдались во время долгосрочных исследований эффективности у пациентов с нарушениями функции почек, находились в пределах диапазона концентраций анастрозола в плазме крови, которые наблюдались у пациентов без нарушений функции почек. Применение анастрозола пациентам с тяжелыми нарушениями функции почек следует проводить с осторожностью (см. разделы «Особенности применения» и «Способ применения и дозы»). Клинические характеристики. Показания. - Адъювантное лечение инвазивного рака молочной железы с положительными показателями рецепторов гормонов на ранних стадиях у женщин в постменопаузальном периоде; - адъювантное лечение инвазивного рака молочной железы с положительными показателями рецепторов гормонов на ранних стадиях у женщин в постменопаузальном периоде, которым была проведена адъювантная терапия тамоксифеном в течение 2–3 лет; - лечение распространенного рака молочной железы с положительными показателями рецепторов гормонов у женщин в постменопаузальном периоде. Противопоказания. - Известная гиперчувствительность к анастрозолу или к любому компоненту препарата; - период беременности или кормления грудью. Особые меры предосторожности. Любые неиспользованные лекарственные средства или отходы необходимо утилизировать в соответствии с местными требованиями. заимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Анастрозол in vitro угнетает ферменты CYP 1A2, CYP 2C8/9 и CYP 3A4. Клинические исследования с применением антипирина и варфарина продемонстрировали, что анастрозол в дозе 1 мг существенно не угнетает метаболизм антипирина и R- и S-варфарина. Такие данные свидетельствуют о том, что одновременное применение анастрозола с другими лекарственными средствами вряд ли приведет к клинически значимым взаимодействиям лекарственных средств, опосредованных ферментами CYP. Ферменты, которые опосредуют метаболизм анастрозола, не были идентифицированы. Циметидин, слабый неспецифический ингибитор ферментов CYP, не влияет на плазматические концентрации анастрозола. Данные о влиянии мощных ингибиторов CYP отсутствуют. Изучение базы данных относительно безопасности препарата, накопленной в ходе клинических исследований, не выявило данных о клинически значимых лекарственных взаимодействиях у пациенток, которые одновременно принимали анастрозол и другие часто назначаемые препараты. О клинически значимых взаимодействиях с бисфосфонатами не сообщали. Следует избегать одновременного применения тамоксифена без средств, содержащих эстрогены, с анастрозолом, поскольку это может ослабить его фармакологическое действие (см. разделы «Фармакологические свойства» и «Особенности применения»). Особенности применения. Общие Анастрозол не следует применять женщинам в пременопаузе. Наступление менопаузы должно быть подтверждено с помощью биохимического анализа, если гормональный статус пациенток невозможно установить с помощью клинических методов. Отсутствуют данные относительно одновременного применения анастрозола с аналогами рилизинг-фактора лютеинизирующего гормона (РФЛГ). Следует избегать одновременного применения тамоксифена или средств, содержащих эстроген, с анастрозолом, поскольку это может снизить его фармакологическое действие (см. разделы «Фармакологические свойства» и «заимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»). лияние на минеральную плотность костей (МПК) Поскольку анастрозол снижает уровень циркулирующего эстрогена, это может привести к снижению МПК с возможным увеличением риска переломов. У женщин, больных остеопорозом или с риском остеопороза, следует оценивать МПК при помощи денситометрии костей, например, используя ДЭРА, в начале лечения и с регулярными интервалами после лечения. При необходимости следует назначать лечение или профилактику остеопороза и тщательно наблюдать за состоянием пациентки. При применении специфических средств, например бисфосфонатов, возможно прекращение дальнейшей потери МПК, вызванной анастрозолом у женщин в постменопаузе; следует оценить целесообразность такого применения. Нарушения функции печени Анастрозол не исследовали у пациенток с раком молочной железы и с умеренными и тяжелыми нарушениями функции печени. У пациенток с нарушениями функции печени экспозиция анастрозола может быть увеличенной. Применение анастрозола пациенткам с умеренными или тяжелыми нарушениями функции печени требует осторожности. Лечение должно базироваться на оценке соотношения пользы и риска для каждой отдельной пациентки. Нарушения функции почек Анастрозол не исследовали у пациенток с раком молочной железы и с умеренными и тяжелыми нарушениями функции почек. Экспозиция анастрозола не увеличивается у пациенток с тяжелыми нарушениями функции почек (скорость клубочковой фильтрации (СКФ) <30 мл/мин, см. раздел «Фармакологические свойства»); применение анастрозола пациенткам с тяжелыми нарушениями функции почек требует осторожности (см. раздел «Способ применения и дозы»). Дети Анастрозол не показан для применения детям, поскольку для этой группы пациентов безопасность и эффективность не установлены. Мальчикам с дефицитом гормона роста анастрозол не следует применять как дополнение к лечению гормоном роста. базовом клиническом исследовании эффективность не была продемонстрирована и не была установлена безопасность. Поскольку анастрозол снижает уровень эстрадиола, его не следует применять девочкам с дефицитом гормона роста в качестве дополнения к лечению гормоном роста. Отсутствуют данные длительного наблюдения безопасности применения у детей. Повышенная чувствительность к лактозе Препарат содержит лактозу. Пациенткам с редкой наследственной непереносимостью галактозы, дефицитом Lapp-лактазы или мальабсорбцией глюкозы-галактозы нельзя назначать данное лекарственное средство. Содержание натрия Это лекарственное средство содержит менее 1 ммоль натрия (менее 23 мг), то есть, по сути, свободно от натрия. Применение в период беременности или кормления грудью. Исследования на животных продемонстрировали репродуктивную токсичность. Данные по применению анастрозола беременным женщинам отсутствуют. Анастрозол противопоказан в период беременности (см. раздел «Противопоказания»). Данные по применению анастрозола в период кормления грудью отсутствуют, поэтому препарат противопоказан этой категории пациентов (см. раздел «Противопоказания»). Фертильность лияние анастрозола на фертильность человека не изучено. Исследования на животных продемонстрировали репродуктивную токсичность. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. Анастрозол не влияет или имеет незначительное влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с другими механизмами. Однако были получены сообщения о случаях астении и сонливости, связанных с применением препарата; поэтому следует придерживаться осторожности во время управления транспортными средствами или работе с другими механизмами, если наблюдаются такие симптомы. Способ применения и дозы. Препарат принимать перорально. Рекомендованная доза для взрослых, включая женщин пожилого возраста, составляет 1 таблетку (1 мг) 1 раз в сутки. При инвазивном раке молочной железы с позитивными показателями рецепторов гормонов на ранних стадиях у женщин в постменопаузе рекомендованная длительность адъювантного эндокринного лечения составляет 5 лет. Почечная недостаточность. Пациенткам с легкими или умеренными нарушениями функции почек коррекция дозы не требуется. Применение препарата пациенткам с тяжелыми нарушениями функции почек требует осторожности (см. разделы «Фармакологические свойства») и «Особенности применения» Печеночная недостаточность. Пациенткам с заболеваниями печени легкой степени тяжести коррекция дозы не требуется. Пациенткам с умеренными и тяжелыми нарушениями функции печени препарат следует применять с осторожностью (см. раздел «Особенности применения»).