Каталог
Біфок ІС таблетки 10 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Біфок ІС таблетки 10 шт

код товару: ЦБ000028943
Упаковка / 10 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 187.25 грн
Упаковка
1

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Дітям - з 12-ти років
Дітям з 12-ти років
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Температура зберігання - не вище 25°C
Температура зберігання не вище 25°C
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення
Водіям - заборонено
Водіям заборонено

Торгівельна назва Біфок ІС
Форма випуску таблетки
Виробник Інтерхім
Країна власник ліцензії Україна
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки Упаковка
Кількість в упаковці 1 Упаковка(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
ГлаксоСмітКлайн Дангарван
Є в наявності Є в наявності
від 204.50 грн
ГлаксоСмітКлайн Дангарван
Є в наявності Є в наявності
від 204.50 грн
ГлаксоСмітКлайн Дангарван
Є в наявності Є в наявності
від 204.50 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Біфок ІС таблетки 10 шт

  • Виробник: Біфок ІС таблетки 10 шт

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b land='' style=''> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b land='' style=''> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Таблетки.</span></p> <p><i land='' style=''>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою; на одній поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, на другій поверхні таблетки – риска.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Ібупрофен, комбінації.
  • Код АТХ:

    M01A E51.</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Біфок ІС таблетки 10 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Підвищена чутливість до ібупрофену, кодеїну або до інших опіоїдних аналгетиків, або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Реакції гіперчутливості (у т. ч. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:UK'>бронхоспазм, бронхіальна </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>иразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два і більше виражених епізоди підтвердженої виразкової хвороби чи кровотечі).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, у т. ч. виразковий коліт, пептична виразка, хвороба Крона.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація стінки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов’язана із застосуванням НПЗЗ.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Цереброваскулярні або інші активні форми кровотечі. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Порушення кровотворення незрозумілої етіології. Геморагічний діатез або інші розлади згортання крові.</span></p>.

Застосування: Застосування Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>Пацієнти літнього віку мають підвищений ризик виникнення </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, особливо у вигляді шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, які можуть мати летальні наслідки (див. розділ « та дози»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>Через одночасне вживання алкоголю побічні реакції, пов’язані з застосуванням НПЗЗ, особливо з боку шлунково-кишкового тракту або ЦНС, можуть посилюватися.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i land='' style=''>плив на органи дихання. </i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічними захворюваннями, або з такими захворюваннями в анамнезі може виникнути бронхоспазм.</span></p> <p><i land='' style=''>плив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі слід з обережністю починати лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗЗ, повідомляли про випадки затримки рідини, розвиток артеріальної гіпертензії та набряків.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Клінічні дослідження та епідеміологічні дані</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу) </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>та при довготривалому лікуванні</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>, може </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>бути пов’язане з </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>незначним </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (таких як інфаркт міокарда або інсульт). У цілому дані епідеміологічних досліджень не вказують на те, що низькі дози ібупрофену (наприклад, ?1200 мг на добу) пов’язані з підвищеним ризиком </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>розвитку інфаркту міокарда</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>застійною серцевою недостатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацію NYHA), діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями лікування ібупрофеном може призначати лікар тільки після ретельної оцінки клінічної картини. Не слід застосовувати високі дози (2400 мг на добу).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Пацієнтам з вираженими факторами ризику серцево-судинних ускладнень (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати тривале лікування НПЗЗ, особливо якщо потрібні високі дози ібупрофену (2400 мг на добу), слід лише </span><em land='' style=''>після ретельної </em><span lang='UK' style='background: white;mso-ansi-language:UK'>оцінки співвідношення користь/ризик.</span></p> <p><i land='' style=''>плив на шлунково-кишковий тракт</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпотензією, гіпотиреозом, недостатністю надниркових залоз </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>(наприклад, хворобою Аддісона)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>, гострим абдомінальним синдромом (див. розділ «Протипоказання»), </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>міастенією gravis, зі зниженою функцією печінки (</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>через можливе виникнення коми) </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>або нирок (див. розділ «Протипоказання»), </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>судомами або виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»), пацієнтам у шоковому стані, пацієнтам, які нещодавно перенесли хірургічні втручання на органах шлунково-кишкового тракту </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>(через можливе зниження моторики шлунково-кишкового тракту) або на сечовивідних шляхах (такі пацієнти більш </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>схильні до затримки сечовипускання, спричиненої безпосередньо спазмом уретрального сфінктера та запором внаслідок застосування кодеїну), </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>пацієнтам із наявністю в анамнезі зловживання лікарськими засобами</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Кодеїн слід застосовувати з обережністю при феохромоцитомі (опіоїди можуть стимулювати вивільнення катехоламінів шляхом індукції вивільнення ендогенного гістаміну),</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам, оскільки вони можуть бути більш чутливими до пригнічувального впливу кодеїну на дихальну діяльність. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів літнього віку метаболізм та елімінація опіоїдних аналгетиків може відбуватися повільніше, ніж у дорослих пацієнтів молодшого віку, тому може бути доцільним зниження дози кодеїну.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Слід зменшити дозу лікарського засобу пацієнтам з гіпертрофією передміхурової залози, запальними захворюваннями кишечнику (кодеїн знижує перистальтику, підвищує тонус та сегментацію кишечнику та може підвищувати тиск у товстій кишці) (див. розділ «Протипоказання»), стриктурою уретри, пацієнтам літнього віку </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>із порушеннями функції печінки та/або нирок (див. розділ «</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Спосіб застосування та дози»).</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Пацієнтам із захворюваннями жовчовивідних шляхів </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>(зокрема з жовчокам’яною хворобою) слід уникати застосування опіоїдних аналгетиків або застосовувати їх у комбінації зі спазмолітиками. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Застосування петидину і, можливо, інших опіоїдних аналгетиків пацієнтам, які приймають інгібітори MAO, може бути пов’язане з дуже тяжкими реакціями, іноді з летальним наслідком. Якщо застосування кодеїну пацієнтам, які приймають інгібітори MAO, є життєво необхідним, слід припинити застосування інгібіторів МАО за 2 тижні до початку лікування кодеїном (див. розділи «Протипоказання», «</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>У період застосування лікарського засобу слід утримуватися від прийому алкоголю.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Тривале регулярне безконтрольне застосування кодеїну може призвести до розвитку фізичної та психологічної залежності (адикції) та до розвитку симптомів синдрому відміни, таких як стан неспокою та дратівливість, після припинення прийому кодеїну.</span></p> <p><u land='' style=''>Метаболізм з участю CYP2D6</u><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language: UK'>Кодеїн перетворюється на його активний метаболіт – морфін – у печінці з участю ферменту CYP2D6. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Якщо пацієнт має дефіцит цього ферменту або якщо у пацієнта CYP2D6 повністю відсутній, адекватний знеболювальний ефект не буде отриманий. За оцінками д</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>о 7 % кавказького населення можуть мати дефіцит </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>CYP2D6</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Однак, в екстенсивних або ультрашвидких метаболізаторів з участю CYP2D6 існує підвищений ризик розвитку побічних ефектів – симптомів опіоїдної токсичності – навіть при застосуванні звичайних доз. У таких пацієнтів перетворення кодеїну у морфін швидко призводить до встановлення більш високого рівня морфіну у сироватці крові, ніж очікувалося. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Загальні симптоми опіоїдної токсичності: сплутаність свідомості, сонливість, поверхневе дихання, звужені зіниці, нудота, блювання, запор, відсутність апетиту. У важких випадках можливі симптоми циркуляторної та дихальної депресії, які можуть бути небезпечними і, дуже рідко, летальними.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Дані про поширеність ультрашвидких метаболізаторів з участю CYP2D6 у різних популяціях наведені нижче:</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Популяція</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Поширення, %</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Африканці/ефіопи</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>29</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Афроамериканці</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>3,4–6,5</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Монголоїди</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>1,2–2</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Кавказці</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>3,6–6,5</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Греки</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>6</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Угорці</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>1,9</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Північні європейці</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>1–2</span></p> <p><u land='' style=''>Післяопераційне застосування дітям</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'> опублікованій літературі є повідомлення про те, що застосування кодеїну дітям після тонзилектомії та/або аденоїдектомії задля запобігання виникнення обструктивного апное під час сну зрідка призводило до життєво небезпечних побічних явищ, у т. ч. з летальним наслідком (див. розділ «Протипоказання»). Усі діти отримували дози кодеїну у відповідному діапазоні доз; однак є свідчення того, що ці діти були або ультрашвидкими, або екстенсивними метаболізаторами кодеїну.</span></p> <p><u land='' style=''>Діти зі скомпрометованою дихальною функцією </u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Застосування кодеїну протипоказано дітям, у яких дихальна функція може бути скомпрометована нервово-м’язовими порушеннями, важкими серцевими або респіраторними захворюваннями, інфекціями верхніх дихальних шляхів або легенів, мультитравмами або обширними хірургічними втручаннями. Ці фактори можуть посилити симптоми токсичності морфіну.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Опіоїдні аналгетики знижують слиновиділення, що може спричинити розвиток карієсу та кандидамікозу слизової оболонки ротової порожнини.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>НПЗЗ можуть маскувати симптоми пропасниці.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Не слід застосовувати лікарський засіб протягом більше </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3-х діб</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> без консультації з лікарем.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>При довготривалому застосуванні знеболювальних засобів у високих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози лікарського засобу.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Тривале застосування лікарського засобу для лікування головного болю може призвести до його посилення.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок із ризиком виникнення ниркової недостатності (аналгетична нефропатія).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>У разі тривалого застосування лікарського засобу необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки, нирок, а також </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>морфологічний склад крові</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Припинення лікування слід проводити поступово у пацієнтів, які можуть мати фізичну залежність, щоб уникнути прискорення розвитку симптомів синдрому відміни.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Не перевищувати зазначених доз.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для перорального прийому. Таблетки необхідно запивати водою. </span></p> <p><u land='' style=''>Дорослі та діти віком від 12 років</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендована доза лікарського засобу становить 1–2 таблетки кожні 4–6 годин.</span></p> <p><u land='' style=''>Діти віком до 12 років</u></p>

Протипоказання: Протипоказання Біфок ІС таблетки 10 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"
  • mso-ansi-language: UK'>Для короткочасного лікування гострого, помірного болю, який не купірується іншими аналгетиками, такими як парацетамол, ібупрофен або ацетилсаліцилова кислота (зокрема головний біль, мігрень, періодичний біль, зубний біль, невралгія, ревматичний і м’язовий біль, біль у спині).</span></p>

Побічна дія: Побічна дія Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися (див. розділ «Побічні реакції»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Слід дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів, які одночасно отримують лікарські засоби, що можуть підвищити ризик гастротоксичності, виразки або кровотечі, такі як оральні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад, варфарин), </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'>селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або антитромбоцитарні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації, потенційно летальні, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі (включаючи виразковий коліт, хворобу Крона).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації підвищується при збільшенні доз НПЗЗ, у разі наявності виразкової хвороби в анамнезі, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання»), та у пацієнтів літнього віку. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Цим пацієнтам слід починати лікування з найнижчої дози. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>Слід розглянути доцільність комбінованої терапії протективними лікарськими засобами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи) для таких пацієнтів, а також для пацієнтів, які потребують тривалого застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, які можуть підвищувати ризик виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам з наявністю шлунково-кишкової токсичності в анамнезі, особливо пацієнтам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (особливо про шлунково-кишкову кровотечу), зокрема на початку лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>У разі шлунково-кишкової кровотечі або виразки</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'> у пацієнтів, які отримують ібупрофен, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>лікування слід негайно припинити.</span></p> <p><i land='' style=''>плив на печінку</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Порушення функції печінки.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції печінки (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції»).</span></p> <p><i land='' style=''>плив на нирки</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Тривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів та провокувати розвиток ниркової недостатності. исокий ризик розвитку ниркової недостатності мають пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнти, які приймають діуретики, і пацієнти літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>У дітей зі зневодненням існує ризик розвитку порушення функції нирок </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>(див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції»)</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><i land='' style=''>плив на шкіру та підшкірну клітковину</i></p> <p><u land='' style=''>Тяжкі шкірні реакції</u><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Повідомляли про рідкісні серйозні реакції з боку шкіри, що можуть призвести до летального наслідку, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса?Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, пов’язані з застосуванням НПЗЗ (див. розділ «Побічні реакції»). исокий ризик виникнення цих реакцій на початку терапії. Початок реакції виникає у більшості випадків протягом першого місяця лікування. Також повідомляли про випадок гострого генералізованого екзантемального пустульозу, що виник після застосування лікарських засобів, які містять ібупрофен.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Слід припинити застосування лікарського засобу при появі перших ознак та симптомів уражень шкіри, таких як шкірні висипання, ураження слизової або будь-які інші ознаки гіперчутливості.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>У виняткових випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин. На цей час не можна виключати вплив НПЗЗ на погіршення перебігу цих інфекцій, тому рекомендується уникати застосування ібупрофену у випадку вітряної віспи.</span></p> <p><i land='' style=''>Маскування симптомів основних інфекцій</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Ібупрофен може маскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігали при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Якщо ібупрофен застосовують при підвищеній температурі тіла або для полегшення болю у разі інфекційного захворювання, рекомендується проводити моніторинг перебігу цього інфекційного захворювання. умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i land='' style=''>Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини </i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>З обережністю слід застосовувати ібупрофен при системному червоному вовчаку та змішаних захворюваннях сполучної тканини через підвищений ризик виникнення асептичного менінгіту (див. розділ «Побічні реакції»).</span></p> <p><i land='' style=''>плив на фертильність у жінок</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландинів, можуть </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>спричинити порушення жіночої </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>фертильності </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>через вплив </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>на овуляцію. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Цей вплив може бути усунено шляхом припинення застосування ібупрофену.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тривале застосування ібупрофену (у добовій дозі 2400 мг при тривалості лікування понад 10 днів) не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти, через можливе порушення жіночої фертильності. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, цей лікарський засіб застосовувати не слід.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення метаболізму порфірину</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Слід дотримуватися обережності пацієнтам з вродженим розладом метаболізму порфірину (наприклад, гострою переміжною порфірією).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Алергічні реакції</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Слід дотримуватися обережності пацієнтам, які мають алергічні реакції на інші речовини, оскільки у таких пацієнтів також існує підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості при застосуванні ібупрофену.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Хірургічні втручання.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Слід дотримуватися обережності у разі застосування ібупрофену безпосередньо після обширних хірургічних втручань.</span></p> <p><i land='' style=''>Інші НПЗЗ</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, через підвищення ризику розвитку побічних реакцій </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>(див. розділи «Протипоказання», «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Застосування лікарського засобу Біфок® ІС у комбінації з іншими лікарськими засобами, які містять кодеїн, протипоказане.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Застосування кодеїну потребує регулярної оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тривале застосування лікарського засобу для лікування головного болю може призводити до його посилення.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Побічні реакції, пов’язані з застосуванням ібупрофену, які включено до нижченаведеного переліку побічних реакцій, є побічними реакціями, що спостерігалися при короткотривалому лікуванні ібупрофеном у дозах, які не перевищували 1200 мг на добу. При довготривалому застосуванні ібупрофену для лікування хронічних захворювань можуть виникати додаткові побічні реакції.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При застосуванні ібупрофену найчастіше спостерігалися побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Побічні реакції мають дозозалежний характер, зокрема, ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі залежить від застосовуваних доз та тривалості лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Побічні реакції, пов’язані з застосуванням ібупрофену та кодеїну, класифіковано за системами органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже часто (?1/10), часто (?1/100 – <1/10), нечасто (?1/1000 – <1/100), рідко (?1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити частоту за наявними даними).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>реакції гіперчутливості1, які включають: нечасто – кропив’янку, свербіж, дуже рідко – тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілаксія, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок); макулопапульозний висип розглядається як симптом синдрому гіперчутливості, пов’язаний з пероральним застосуванням кодеїну; пропасниця, спленомегалія, лімфаденопатія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку психіки</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>: частота невідома – депресія, галюцинації, сплутаність свідомості, залежність, емоційна лабільність, стан неспокою, кошмарні сновидіння; почуття тривоги, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>нервозність, дратівливість</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>, ейфорія, дисфорія,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold'> розвиток толерантності</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку нервової системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасто – головний біль, дуже рідко – асептичний менінгіт2; частота невідома – запаморочення, сонливість, судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, дискінезія; безсоння, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>психомоторне збудження, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>парестезії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів зору: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>частота невідома – </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>нечіткість зору, двоїння в очах;</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> порушення зору, неврит зорового нерва,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'> токсичне ураження зорового нерва, скотома, сухість та подразнення очей, набряк кон’юнктиви та повік алергічного ґенезу,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> звуження зіниць, світлочутливість</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів слуху та лабіринту: </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>частота невідома – вертиго; </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>зниження слуху, дзвін або шум у вухах</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>.</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку серцево-судинної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>частота невідома – серцева недостатність, набряки, брадикардія, пальпітація3, артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія3; артеріальний тромбоз (інфаркт міокарда або інсульт), артеріальна гіпотензія (при застосуванні високих доз), </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>тахікардія, васкуліт</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, гіперемія шкіри обличчя.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку системи крові та лімфатичної системи: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>дуже рідко </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>– гемопоетичні порушення4 (у т. ч. анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку дихальних шляхів та органів середостіння:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'> частота невідома – реактивність дихальних шляхів (</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>включаючи бронхіальну астму, бронхоспазм або задишку), пригнічення дихання, пригнічення кашлю;</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> алергічний риніт.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шлунково-кишкового тракту: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасто – біль у животі, нудота, диспепсія, рідко – діарея, метеоризм, запор, блювання, дуже рідко – виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, блювання кров’ю, які можуть у деяких випадках призвести до летального наслідку (особливо у пацієнтів літнього віку), виразковий стоматит, гастрит, загострення коліту і хвороби Крона (див. розділ «Протипоказання»), частота невідома – </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>сухість слизової оболонки ротової порожнини;</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>езофагіт, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>спазми шлунка,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'> печія, панкреатит, дуоденіт, формування кишкових діафрагмоподібних стриктур.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку гепатобіліарної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>дуже рідко – порушення функції печінки, частота невідома – печінкова коліка;</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'> гепатит, жовтяниця, особливо при довготривалому застосуванні; </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>спазм жовчовивідних шляхів, який може бути пов’язаний зі зміною рівнів печінкових ферментів</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення метаболізму та харчової поведінки:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> частота невідома – </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>зниження апетиту</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку ендокринної системи:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> гіперглікемія.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку сечовидільної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>дуже рідко – </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>гостра ниркова недостатність, включаючи </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>папілярний некроз</span><sup land='' style=''>5</sup><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>, частота невідома – уретральна коліка, дизурія;</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>нефротоксичність (включаючи інтерстиціальний нефрит та нефротичний синдром), алергічний нефрит, гломерулонефрит, цистит, олігурія, поліурія, гематурія,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> гіпернатріємія,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'> утруднене сечовипускання,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> затримка сечі</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку репродуктивної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>зменшення лібідо та потенції</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'> статева</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-style:italic'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>дисфункція,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>еректильна дисфункція</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шкіри та підшкірної клітковини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасто – різні </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>шкірні висипи</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, дуже рідко – тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсона, мультиформну еритему, токсичний епідермальний некроліз</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>, частота невідома – почервоніння обличчя, медикаментозно зумовлена реакція, що супроводжується еозинофілією та системними симптомами (</span><span style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US; mso-fareast-language:UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US; mso-fareast-language:UK'>DRESS</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>-синдром); </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>гострий генералізований екзантематозний пустульоз; </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>алопеція,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> фоточутливість.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку кістково-м’язової системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>частота невідома – ригідність м’язів; н</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>еконтрольовані м’язові рухи</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span class='f01' style=''>Загальні порушення: </span><span class='f01' style=''>частота невідома – гіпотермія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>підвищене потовиділення, дратівливість,</span><span class='f01' style=''> </span><span class='FontStyle37' style=''>підвищена втомлюваність,</span><span class='f01' style=''> відчуття н</span><span class='FontStyle37' style=''>ездужання.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лабораторні дослідження: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>дуже рідко – зниження рівня гемоглобіну.</span></p> <p><span class='FontStyle37' style=''>1</span><span class='FontStyle37' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>До реакцій гіперчутливості можуть належати: (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм та задишку або (в) різні форми шкірних реакцій, включаючи свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк та рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози (включаючи токсичний епідермальний некроліз, мультиформну еритему</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span></p>

Передозування: Передозування Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Передозування посилюється при одночасному прийомі алкоголю та психотропних засобів. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування лікарського засобу у дозі, яка перевищує рекомендовану, або застосування лікарського засобу протягом тривалого часу може призвести до фізичної або психологічної залежності та до виникнення стану неспокою і дратівливості після припинення лікування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симптоми передозування ібупрофену</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Застосування ібупрофену дітям у дозі понад 400 мг/кг може спричинити появу симптомів передозування. У дорослих ефект «доза – реакція» менш виражений. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У більшості пацієнтів застосування клінічно значущої кількості НПЗЗ спричиняло лише нудоту, блювання, біль в епігастральній ділянці або рідше – діарею. Також можуть виникати шум у вухах, головний біль, запаморочення та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні спостерігаються токсичні ураження ЦНС, які проявляються у вигляді сонливості, ністагму, порушення зору, іноді у вигляді психоемоційного збудження та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів розвиваються судоми. При тяжкому отруєнні можуть виникати гіперкаліємія</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'> з порушенням серцевого ритму</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, метаболічний ацидоз та пролонгація протромбінового часу/збільшення значення міжнародного нормалізованого відношення (МН), імовірно, через вплив на фактори згортання крові, що циркулюють у кров’яному руслі. Може виникнути гостра ниркова недостатність, ураження печінки, артеріальна гіпотензія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>підвищення температури тіла, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу астми.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'> Після тривалого лікування спорадично можуть спостерігатися гемолітична анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та моніторинг </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>життєво важливих функцій з вимірюванням артеріального тиску, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу шлунково-кишкову кровотечу, появу метаболічного ацидозу та порушень з боку ЦНС.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після застосування потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався у шлунково-кишковому тракті, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену з сечею. При частих або тривалих судомах слід вводити внутрішньовенно діазепам або лоразепам. У разі бронхіальної астми слід застосовувати бронходилататори.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симптоми передозування кодеїну. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тяжка депресія ЦНС, зокрема пригнічення дихання, може розвинутися у разі супутнього застосування інших засобів із седативною дією (у т. ч. алкоголю) або значного перевищення дози. Клінічною тріадою передозування опіоїдів вважається кома, точкові зіниці та респіраторна депресія (може спричинити ціаноз) з наступним розширенням зіниць при розвитку гіпоксії. Інші симптоми передозування опіоїдів: сухість у роті, нудота, блювання, почервоніння обличчя, нервозність або стан неспокою, седація або психоемоційне збудження, галюцинації, сплутаність свідомості, втрата свідомості, судоми (особливо у дітей), тяжке запаморочення, виражена сонливість, артеріальна гіпотензія та тахікардія (можливі, але малоймовірні), брадикардія, недостатність кровообігу, сповільнене або утруднене дихання, виражена слабкість, гіпотермія, підвищена пітливість. Можливе виникнення задишки, апное, колапсу, затримки сечовиділення; рідко – набряк легень; можуть спостерігатися ознаки вивільнення гістаміну. При передозуванні опіоїдів повідомляли про випадки розвитку рабдоміолізу, який прогресував до ниркової недостатності.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>загальні симптоматичні та підтримувальні заходи, включаючи заходи для підтримки дихального центру та моніторинг вітальних показників до стабілізації стану. Рекомендовано промивання шлунка. Прийом активованого вугілля є доцільним, якщо минуло не більше 1 години з моменту прийому кодеїну дорослим у дозі, що перевищує 350 мг, дитиною</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> – у дозі, що перевищує 5 мг/кг маси тіла. При виникненні тяжкої депресії ЦНС слід застосувати</span><span class='FontStyle77' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>засоби </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>штучної підтримки дихання, кисень та парентерально ввести налоксон. Налоксон є конкуруючим антагоністом та має короткий період напіввиведення, таким чином може бути необхідним повторне застосування високих доз для пацієнтів із тяжким отруєнням. Слід спостерігати за станом пацієнта протягом щонайменше 4 годин після введення налоксону або 8 годин у випадках застосування препарату налоксону з пролонгованою дією. Слід контролювати рівень електролітів.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><u land='' style=''>Період вагітності</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.</span><s land='' style=''></s></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>на підвищення ризику викидня</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>, розвитку вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %. важається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. При застосуванні ібупрофену протягом ІІІ триместру вагітності існує підвищений ризик передчасного закриття артеріальної протоки у плода з можливою персистуючою легеневою гіпертензією. У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводило до збільшення випадків перед- та післяімплантаційних викиднів та летальності ембріонів/плодів. Крім того, повідомляли про підвищену частоту різних вад розвитку, включаючи вади з боку серцево-судинної системи, у тварин, які отримували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Можлива затримка пологів та пролонгування їх тривалості з підвищенням ризику кровотечі як у матері, так і у дитини.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: ZH-CN;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Повідомляли про можливий </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: ZH-CN'>зв’язок між виникненням у немовлят вад дихальної системи та серця і застосуванням кодеїну протягом І триместру вагітності. Регулярне застосування кодеїну у період вагітності може спричинити розвиток фізичної залежності у плода, що призводить до симптомів абстиненції у новонародженого. Застосування кодеїну під час пологів може пригнічувати дихання у новонародженого. Застосування опіоїдних аналгетиків може призвести до шлункового стазу під час пологів, підвищення ризику аспіраційної пневмонії у матері.</span></p> <p><u land='' style=''>Період годування груддю</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>Застосування лікарського засобу у період годування груддю протипоказане.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У деяких дослідженнях ібупрофен було виявлено у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, що він може негативно вплинути на немовля, яке годують груддю.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: ZH-CN'>При застосуванні у звичайних терапевтичних дозах кодеїн і його активний метаболіт можуть бути присутніми у грудному молоці у дуже низьких концентраціях, що навряд чи може чинити негативний вплив на немовля. Однак, якщо пацієнтка має</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'> надшвидкий метаболізм з участю CYP2D6</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>, у грудному молоці можуть встановлюватися більш високі рівні морфіну, у дуже рідкісних випадках це може спричинити потенційно летальні симптоми опіоїдної токсичності у немовляти.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>

Діти: Діти Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування лікарського засобу дітям віком до 12 років протипоказане, оскільки існує ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій через варіабельний та непередбачуваний шлях перетворення кодеїну у морфін у пацієнтів цієї вікової групи (див. розділ «Протипоказання»).</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зберігати в недоступному для дітей місці.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><i land='' style=''>діючі речовини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ібупрофен, кодеїну фосфат гемігідрат;</span></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:2.0pt;background:white; mso-ansi-language:UK'>1</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> таблетка містить ібупрофену 200 мг (0,2 г), кодеїну фосфату гемігідрату (у</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>перерахунку на кодеїну основу моногідрат) 10 мг (0,01 г);</span></p> <p><i land='' style=''>допоміжні речовини:</i><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK'> целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, натрію крохмальгліколят (тип А), гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, кальцію стеарат.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>

Водіння авто: Водіння авто Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><a name='OLE_LINK88' style=''></a><a name='OLE_LINK87' style=''>Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами через можливість виникнення таких ефектів як запаморочення, сонливість, седація, дезорієнтація, сплутаність свідомості; рідко можливі галюцинації, </a><span style='mso-bookmark:OLE_LINK87' style='mso-bookmark:OLE_LINK87'>нечіткий зір або двоїння в очах,</span><span style='mso-bookmark:OLE_LINK87' style='mso-bookmark:OLE_LINK87'> ортостатична гіпотензія або судоми. Ефекти алкоголю посилюються опіоїдними аналгетиками.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><u land='' style=''>заємодії, пов’язані з ібупрофеном</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Ібупрофен, як і інші НПЗЗ, не слід застосовувати у комбінації з такими лікарськими засобами:</span></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><i land='' style=''>Фармакодинаміка.</i><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK'> </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ібупрофен</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> – нестероїдний протизапальний засіб, похідне пропіонової кислоти, який чинить аналгезивну, жарознижувальну та протизапальну дію. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Крім того, ібупрофен зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих лікарських засобів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 годин до або у межах 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) спостерігалося зниження впливу аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує невизначеність щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне тривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.</span></p> <p><i land='' style=''>Кодеїн </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>– опіоїдний аналгетичний засіб, ефекти якого подібні до ефектів морфіну, проте зі значно слабшою аналгетичною дією і більш м’яким седативним ефектом. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Кодеїн є слабким аналгетиком центральної дії. Кодеїн чинить свою дію, взаємодіючи з ?-опіоїдними рецепторами, хоча він має з ними низьку спорідненість, знеболювальний ефект кодеїну зумовлений його перетворенням у морфін. Комбінація аналгетика центральної дії з аналгетиком периферичної дії, який має добру переносимість, забезпечує оптимальний рівень знеболення зі зниженим ризиком розвитку побічних реакцій. Показано, що кодеїн, особливо у комбінації з</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>іншими аналгетиками, такими як парацетамол, ефективний у лікуванні гострого ноцицептивного болю. У невисоких дозах не спричиняє пригнічення дихального центру.</span></p> <p><i land='' style=''>Фармакокінетика.</i><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK'> </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ібупрофен </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>після прийому внутрішньо </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у сироватці крові визначається через 45 хвилин після застосування (у разі прийому натще), у разі застосування під час вживання їжі – через 1–2 години після прийому. Ібупрофен метаболізується у печінці, виводиться нирками (90 %) у незміненому стані та у вигляді метаболітів, а також із жовчю. Період напіввиведення – майже </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>1,8 години, у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок – 1,8-3,5 години</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Ібупрофен активно (99 %) зв’язується з білками плазми крові, повільно проникає у синовіальні порожнини, де його концентрація може залишатися високою, у той час як концентрація у плазмі крові знижується. У пацієнтів літнього віку не спостерігається істотних відмінностей у фармакокінетичному профілі.</span></p> <p><i land='' style=''>Кодеїн </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>та його солі швидко всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. При застосуванні внутрішньо максимальна концентрація кодеїну у плазмі крові досягається протягом 1 години. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Кодеїн завдяки своїй ліпофільності швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, накопичується у жировій тканині та меншою мірою – у тканинах з високим рівнем перфузії (легенях, печінці, нирках та селезінці). Період напіввиведення з плазми крові становить 3</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>-</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>4 години. Співвідношення сили аналгетичного ефекту при пероральному застосуванні/внутрішньом’язовому введенні становить приблизно 1 : 1,5. Метаболізується О- і N-деметилюванням у печінці з утворенням морфіну та норкодеїну, які </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>мають власну аналгетичну активність. Кодеїн та його метаболіти екскретуються нирками, переважно у вигляді кон’югатів із глюкуроновою кислотою. Більшість продуктів екскреції виводиться з сечею протягом 6 годин і до 86 % дози виводиться з організму протягом 24 годин. Близько 70 % дози виводиться у вигляді вільного кодеїну, 10 % – у вигляді вільного та кон’югованого морфіну і ще 10 % – у вигляді вільного або кон’югованого норкодеїну. У фекаліях виявляються тільки сліди продуктів екскреції.</span></p>

Адреса: Адреса Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style: italic'>Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.</span><b land='' style=''></b></p>

Особливості: Особливості Біфок ІС таблетки 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Тяжка серцева недостатність</span><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK'> [клас IV </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>за класифікацією NYHA (Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів)] (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Респіраторна депресія, обструктивні захворювання дихальних шляхів, бронхіальна астма (не слід застосовувати опіоїди під час астматичного нападу).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Черепно-мозкові травми або стани, що супроводжуються підвищеним внутрішньочерепним тиском (на додаток до ризику респіраторної депресії та підвищення внутрішньочерепного тиску кодеїн може чинити вплив на зіничну реакцію та інші життєво важливі показники при оцінці неврологічного</span><span class='apple-converted-space' style=''> </span><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language: UK'>статусу</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Стани, при яких інгібування перистальтики слід уникати або при яких розвивається здуття живота.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Ризик паралітичної непрохідності кишечнику, хронічні запори.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Активне запальне захворювання кишечнику.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Тяжка печінкова недостатність.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Тяжка ниркова недостатність.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Тяжка дегідратація</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>, спричинена блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Стан алкогольного сп’яніння.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Одночасне застосування з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Застосування лікарського засобу протипоказане таким групам пацієнтів:</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– дітям віком до 12 років;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– дітям віком від 12 до 18 років, яким проводять тонзилектомію та/або аденоїдектомію задля запобігання виникнення обструктивного апное під час сну;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– жінкам у період вагітності або годування груддю;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– пацієнтам будь-якого віку, які мають надшвидкий метаболізм з участю CYP2D6.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– ацетилсаліцилова кислота (аспірин), оскільки це може збільшити ризик виникнення побічних реакцій, крім випадків, коли лікар призначив низькі дози аспірину (не вище 75 мг на добу) </span><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language:UK'>(див. розділи </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>«Фармакологічні властивості», «Особливості застосування»);</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– інші НПЗЗ, у т. ч. селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗЗ, оскільки це може підвищити ризик побічних ефектів </span><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language:UK'>(див. розділ «</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Ібупрофен слід застосовувати з обережністю у комбінації з такими лікарськими засобами:</span></p> <p><i land='' style=''>– кортикостероїди:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'> може підвищуватися ризик утворення виразок та кровотеч у шлунково-кишковому тракті </span><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language:UK'>(див. розділ «</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Особливості застосування»);</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– антигіпертензивні засоби </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>(інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>блокатори ?-адренорецепторів</i><i land='' style=''>) та діуретики:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'> НПЗЗ можуть знижувати терапевтичний ефект цих лікарських засобів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>У деяких пацієнтів зі скомпрометованою функцією нирок (наприклад, у пацієнтів зі зневодненням або у пацієнтів літнього віку зі скомпрометованою функцією нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>блокаторів ?-адренорецепторів </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>та лікарських засобів, що інгібують циклооксигеназу, може спричинити подальше погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має зворотний характер. Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>При</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>необхідності тривалого лікування слід провести адекватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингу функції нирок на початку комбінованого лікування, а також із певною періодичністю надалі.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'> Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичного впливу НПЗЗ. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків з ібупрофеном </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>може призвести до гіперкаліємії (рекомендується моніторинг рівня калію у плазмі крові).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– </span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>пробенецид та сульфінпіразон: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>можуть затримувати виведення ібупрофену;</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити терапевтичний ефект таких антикоагулянтів як варфарин </span><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language:UK'>(див. розділ «</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>Особливості застосування»);</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: може підвищуватися ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– серцеві глікозиди: НПЗЗ можуть посилювати порушення серцевої функції, знижувати функцію клубочкової фільтрації нирок та підвищувати рівень глікозидів у плазмі крові;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>– препарати літію, фенітоїн: існують докази потенційного підвищення рівнів літію та фенітоїну у плазмі крові</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> при одночасному застосуванні з ібупрофеном.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При правильному застосуванні контроль концентрації літію або фенітоїну у плазмі крові зазвичай не потрібний.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– метотрексат: існує імовірність підвищення рівня метотрексату у плазмі крові;</span></p> <p><i land='' style=''>– циклоспорин, такролімус:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'> можливе підвищення ризику нефротоксичності;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– міфепристон: НПЗЗ не слід застосовувати раніше, ніж через 8–12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони можуть знизити його ефективність;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– зидовудин: відомо про підвищений ризик гематологічної токсичності при сумісному застосуванні зидовудину та НПЗЗ.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Існують докази підвищення ризику розвитку гемартрозу та гематоми у ІЛ-інфікованих пацієнтів, які страждають на гемофілію, у разі супутнього лікування зидовудином та ібупрофеном.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– антибіотики </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>групи хінолонів</i><i land='' style=''>:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>за даними досліджень з участю тварин застосування НПЗЗ може підвищувати ризик розвитку судом, пов’язаний із застосуванням антибіотиків групи хінолонів, отже, пацієнти, які приймають НПЗЗ у комбінації з хінолонами, можуть мати підвищений ризик розвитку судом;</span></p> <p><i land='' style=''>–</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:#0019'> пероральні гіпоглікемічні засоби:</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'> можливе інгібування метаболізму препаратів сульфонілсечовини, збільшення періоду напіввиведення, існує підвищений ризик розвитку гіпоглікемії; </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>необхідний контроль рівня глюкози у крові</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'>;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>– </span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>інгібітори цитохрома CYP2C9, такі як вориконазол або флуконазол:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> можливе посилення дії ібупрофену.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'></span></p> <p><u land='' style=''>заємодії, пов’язані з кодеїном</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'></span></p> <p><i land='' style=''>Інгібітори моноаміноксидази (МАО):</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US;mso-bidi-font-style:italic'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>може виникнути пригнічення або збудження центральної нервової системи (ЦНС) при застосуванні кодеїну у комбінації з інгібіторами </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>MAO</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> або протягом 2 тижнів після </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>припинення їх застосування.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Моклобемід:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'> при застосуванні з кодеїном існує ризик розвитку гіпертензивного кризу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гідроксизин:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> одночасне застосування гідроксизину (анксіолітичного засобу) з кодеїном може призвести до посилення аналгетичної дії, а також до посилення седативного, гіпотензивного ефектів та пригнічувального впливу на ЦНС.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські засоби, що пригнічують ЦНС: </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>пригнічувальна дія кодеїну на ЦНС посилюється депресантами ЦНС, такими як алкоголь, анестетики, снодійні та седативні лікарські засоби, антигістамінні лікарські засоби із седативними властивостями, трициклічні антидепресанти та антипсихотики (у т. ч. фенотіазини).</span></p> <p><i land='' style=''>Діуретики та антигіпертензивні засоби:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> гіпотензивна дія діуретиків та антигіпертензивних засобів може посилюватися при супутньому застосуванні з опіоїдними аналгетиками</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>.</span></p> <p><i land='' style=''>Хінідин: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>хінідин може блокувати аналгетичну дію кодеїну.</span></p> <p><i land='' style=''>Мексилетин: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>кодеїн може сповільнювати абсорбцію мексилетину, що призводить до зниження його антиаритмічної дії.</span></p> <p><i land='' style=''>Серцеві глікозиди: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>п</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ри застосуванні кодеїну у великих дозах дія серцевих глікозидів (дигоксин та інші) може посилюватися.</span></p> <p><i land='' style=''>Протидіарейні та антиперистальтичні засоби</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>: </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-style:italic'>одночасне застосування кодеїну з протидіарейними та антиперистальтичними засобами, такими як лоперамід та каолін, може підвищити ризик виникнення тяжкого запору.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Антимускаринові лікарські засоби: </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>супутнє застосування кодеїну з антимускариновими лікарськими засобами або лікарськими засобами з антимускариновою дією, у т. ч. з атропіном та деякими антидепресантами, може підвищити ризик тяжкого запору, що може призвести до паралітичної кишкової непрохідності та/або до затримки сечовипускання.</span></p> <p><i land='' style=''>Нервово-м’язові блокатори: </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-style: italic'>можливе посилення пригнічення дихання. </span></p> <p><i land='' style=''>Метоклопрамід, цизаприд, домперидон:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> кодеїн може антагонізувати вплив цизаприду, метоклопраміду та домперидону на шлунково-кишкову діяльність.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циметидин</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> пригнічує метаболізм опіоїдних аналгетиків, що призводить до підвищення їх концентрації у плазмі крові.</span></p> <p><i land='' style=''>Опіоїдні антагоністи (наприклад, бупренорфін, налоксон, налтрексон):</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> застосування кодеїну у комбінації з опіоїдними антагоністами може прискорити розвиток синдрому відміни. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Налоксон</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> антагонізує аналгетичну дію опіоїдних аналгетиків, а також їх пригнічувальний вплив на ЦНС та дихальну діяльність.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Налтрексон </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>блокує терапевтичний ефект опіоїдів.</span></p> <p><i land='' style=''>Ненаркотичні аналгетики:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> посилення аналгетичної дії.</span></p> <p><i land='' style=''>Хлорамфенікол:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> можливе підвищення концентрації кодеїну у плазмі крові через інгібування його метаболізму.</span></p> <p><i land='' style=''>Ципрофлоксацин:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> слід уникати премедикації опіоїдами, оскільки вони знижують концентрацію ципрофлоксацину у плазмі крові.</span></p> <p><i land='' style=''>Ритонавір:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> можливе підвищення рівня опіоїдних аналгетиків (зокрема кодеїну) у плазмі крові. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на інструментальні дослідження. </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>Опіоїдні аналгетики впливають на результати лабораторних досліджень, у т. ч. на рівень білірубіну, на активність амілази, ліпази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) у плазмі крові. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Застосування опіоїдів може перешкоджати дослідженню евакуації вмісту шлунка, оскільки вони затримують випорожнення шлунка, а також гепатобіліарній візуалізації при застосуванні T</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>echnetium Tc 99m Disofenin</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>, оскільки опіоїдна терапія може спричинити звуження сфінктера Одді та підвищення тиску у жовчовивідних шляхах.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Мінімізувати потенційний ризик розвитку побічних реакцій можна шляхом застосування найнижчої ефективної дози лікарського засобу, необхідної для лікування, протягом найкоротшого періоду часу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Діти»).</span></p> <p><u land='' style=''>Пацієнти літнього віку</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам літнього віку коригувати дозу непотрібно, крім пацієнтів, які мають порушення функції нирок або печінки; у цьому випадку необхідний індивідуальний підбір дози.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Не застосовувати більше 6 таблеток протягом 24 годин. Мінімальний інтервал часу між прийомами препарату – 4 години. Максимальна добова доза ібупрофену становить 1200 мг (еквівалентно 6 таблеткам лікарського засобу).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тільки для короткотривалого застосування. Лікарський засіб слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для полегшення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»), але тривалість лікування не повинна перевищувати 3-х діб. У разі необхідності застосування лікарського засобу протягом більше 3-х діб або якщо симптоми не зникають або погіршуються, слід звернутися до лікаря.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років, яким проводять тонзилектомію та/або аденоїдектомію задля запобігання виникнення обструктивного апное під час сну, через ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією через ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Кодеїн не застосо</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>вувати дітям віком від 12 до 18 років, які </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>мають</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'> надшвидкий метаболізм з участю CYP2D6 (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:ZH-CN'></span></p> <p><sup land='' style=''>2</sup><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Дуже рідко повідомляли про поодинокі випадки. Механізм патогенезу НПЗЗ-індукованого асептичного менінгіту повністю не з’ясований. Проте наявні дані щодо асептичного менінгіту, пов’язаного із застосуванням НПЗЗ, вказують на реакцію гіперчутливості (через часовий зв’язок із застосуванням лікарського засобу та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). Під час лікування ібупрофеном у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями (такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) зареєстровано поодинокі випадки виникнення симптомів асептичного менінгіту (таких як ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтація) (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><sup land='' style=''>3 </sup><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>ипадки побічних</span><sup land='' style=''> </sup><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>реакцій пов’язані з застосуванням НПЗЗ. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу) </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>та при довготривалому лікуванні</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>, може </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>бути пов’язане з </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>незначним </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (таких як інфаркт міокарда або інсульт) (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><sup land='' style=''>4</sup><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Першими ознаками гемопоетичних порушень є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки у ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, кровотечі та гематоми невідомої етіології.</span></p> <p><sup land='' style=''>5 </sup><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Особливо при довготривалому застосуванні; пов’язана з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові та появою набряків.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Регулярне довготривале застосування кодеїну призводить до розвитку залежності і толерантності та до виникнення стану неспокою і дратівливості після припинення лікування. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>При довготривалому застосуванні кодеїну, як правило, розвиваються толерантність і деякі з найбільш поширених побічних ефектів – сонливість, нудота, блювання, сплутаність свідомості.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Слід пам’ятати, що толерантність знижується швидко після припинення прийому кодеїну, тому повторне застосування раніше припустимої дози може виявитися летальним.</span></p> <p><i land='' style=''>Синдром відміни</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Раптове припинення лікування кодеїном може спричинити синдром відміни. Можливі симптоми: тремор, безсоння, стан неспокою, дратівливість, почуття тривоги, депресія, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, підвищене потовиділення, сльозотеча, ринорея, чхання, позіхання, пілоерекція, мідріаз, слабкість, гарячка, м’язові судоми, дегідратація, підвищення частоти серцевих скорочень, частоти дихання та артеріального тиску.</span></p> <p><b land='' style=''>Термін придатності. </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>3 роки.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>