Каталог
Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

код товару: 00-00007269
Упаковка / 30 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 1385.30 грн
Упаковка
1
блістер
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Вагітним - за призначенням лікаря з урахуванням користь/ризик
Вагітним за призначенням лікаря з урахуванням користь/ризик
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Дітям - заборонено
Дітям заборонено
Температура зберігання - від 5°C до 25°C
Температура зберігання від 5°C до 25°C
Взаємодія з їжею - до прийому
Взаємодія з їжею до прийому
Водіям - з обережністю
Водіям з обережністю
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено

Торгівельна назва Енварсус
Форма випуску таблетки
Виробник Роттендорф Фарма
Країна власник ліцензії Німеччина
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки блістер
Кількість в упаковці 3 блістер(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
Роттендорф Фарма
Є в наявності Є в наявності
від 3690.20 грн
Роттендорф Фарма
Є в наявності Є в наявності
від 7281.80 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

  • Виробник: Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Роттендорф Фарма ГмбХ/Rottendorf Pharma GmbH. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>К’єзі Фармацеутиці С.п.А./</span><text land='' style=''>Chiesi</text><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><text land='' style=''>Farmaceutici</text><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><text land='' style=''>S</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>.</span><text land='' style=''>p</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>..</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>К’єзі Фармас’ютікелз ГмбХ/Chiesi Pharmaceuticals GmbH.</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Таблетки пролонгованої дії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Основні фізико-хімічні властивості:</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>таблетки 0,75 мг:</span><span lang='RU' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>овальні, від білого до майже білого кольору таблетки без оболонки, з гравіюванням «0.75» на одному боці та «</span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>TCS</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>» на іншому боці.</span><span lang='RU' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>таблетки 1 мг:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>овальні, від білого до майже білого кольору таблетки без оболонки, з гравіюванням «1» на одному боці та «</span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>TCS</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>» на іншому боці.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>таблетки 4 мг:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>овальні, від білого до майже білого кольору таблетки без оболонки, з гравіюванням «4» на одному боці та «</span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>TCS</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>» на іншому боці.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери разом із вологопоглиначем у пакеті з алюмінієвої фольги; по 1, 2 або 3 пакети у картонній коробці разом з інструкцією для медичного застосування.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Імуносупресанти, інгібітори кальциневрину.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Код АТХ: L04A D02.</span></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • line-height:115%
  • font-family: "Times New Roman",serif
  • mso-ansi-language:UK'>Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • line-height:115%
  • font-family: "Times New Roman",serif
  • mso-ansi-language:UK'>Гіперчутливість до інших макролідів.</span></p>

Застосування: Застосування Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Суворо рекомендується уважно стежити за рівнем такролімусу в крові, а також за подовженням інтервалу QT (ЕКГ), контролювати функцію нирок та інші побічні реакції, при одночасному застосуванні речовин, що потенційно можуть змінювати метаболізм CYP3A4 або іншим чином впливати на рівень такролімусу в крові, і, у разі необхідності, припинити прийом або змінити дозу такролімусу для підтримання еквівалентної експозиції такролімусу (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»). Аналогічно, слід ретельно спостерігати за пацієнтами при одночасному застосуванні такролімусу з декількома речовинами, які впливають на CYP3A4, оскільки вплив на експозицію такролімусу може бути посилений або нейтралізований.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Лікарські засоби, які впливають на такролімус, наведені нижче. Приклади взаємодій лікарських засобів не є вичерпними або повними, тому слід ознайомитися з інструкцією кожного препарату, який призначається одночасно з такролімусом, щоб отримати інформацію щодо шляхів метаболізму, шляхів взаємодії, потенційних ризиків та конкретних дій щодо одночасного застосування.</span></p> <p><u land='' style=''>Лікарські засоби, що впливають на такролімус</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Помірні або слабкі інгібітори CYP3A4</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (протигрибкові засоби (наприклад, флуконазол, ізавуконазол, клотримазол, міконазол), макролідні антибіотики (наприклад, азитроміцин), блокатори кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипін, нікардипін, дилтіазем, верапаміл), аміодарон, даназол, етинілестрадіол, лансопразол, омепразол, препарати проти вірусу гепатиту С (елбасвір/гразопревір і глекапревір/пібрентасвір), летермовір проти цитомегаловірусної інфекції, а також інгібітори тирозинкінази нілотиніб, кризотиніб і іматиніб, та (китайські) трав’яні препарати лимонника, що містять екстракти </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Schisandra</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>sphenanthera</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>): можуть збільшувати концентрацію такролімусу в крові та підвищувати ризик серйозних побічних реакцій (наприклад, нейротоксичність, подовження інтервалу QT) (див. розділ «Особливості застосування»). Може спостерігатися швидке підвищення рівня такролімусу, тому рекомендується частий контроль мінімальних концентрацій такролімусу в крові, починаючи з перших кількох днів одночасного застосування. У разі потреби необхідно знизити дозу такролімусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід ретельно контролювати функцію нирок, показники ЕКГ на рахунок подовження інтервалу QT та виникнення інших побічних ефектів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Наступні речовини, які у дослідженнях </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>i</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>n vitro виявлялися потенційними інгібіторами метаболізму такролімусу</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (бромокриптин, кортизон, дапсон, ерготамін, гестоден, лідокаїн, мефенітоїн, мідазолам, нілвадипін, норетістерон, хінідин, тамоксифен): можуть підвищувати концентрацію такролімусу в крові та ризик серйозних побічних реакцій (наприклад, нейротоксичність, подовження інтервалу QT) (див. розділ «Особливості застосування»). Необхідно контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та, за необхідності, зменшувати дозу такролімусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід ретельно контролювати функцію нирок, показники ЕКГ на рахунок подовження інтервалу QT та виникнення інших побічних ефектів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Помірні індуктори CYP3A4</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (метамізол, фенобарбітал, ізоніазид, рифабутин, ефавіренц, етравірин, невірапін) і слабкі індуктори CYP3A4 (флуклоксацилін): можуть знижувати мінімальні концентрації такролімусу в крові та підвищувати ризик відторгнення трансплантата (див. розділ «Особливості застосування»). Слід контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та, якщо необхідно, збільшувати дозу такролімусу (див. розділ « та дози»). Необхідно уважно стежити за функцією трансплантата.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати із відомою високою спорідненістю до білків плазми</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (наприклад, НПЗП, пероральні антикоагулянти, пероральні антидіабетичні засоби): такролімус значною мірою зв’язується з білками плазми крові, тому слід враховувати можливі взаємодії з іншими діючими речовинами із відомою високою спорідненістю до білків плазми. Необхідно контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та, за необхідності, коригувати дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Прокінетичні засоби</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (метоклопрамід, цизаприд, циметидин і магній-алюміній гідроксид): можуть підвищувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та ризик серйозних побічних реакцій (наприклад, нейротоксичність, подовження інтервалу QT): необхідно контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та зменшувати дозу такролімусу, якщо необхідно (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід ретельно контролювати функцію нирок, показники ЕКГ на рахунок подовження інтервалу QT та виникнення інших побічних ефектів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Підтримуючі дози кортикостероїдів</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>: можуть знижувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та підвищувати ризик відторгнення трансплантата (див. розділ «Особливості застосування»). Слід контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові, збільшуючи дозу такролімусу, за необхідності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), та уважно стежити за функцією трансплантата.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>исокі дози преднізолону або метилпреднізолону:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> можуть впливати на рівень такролімусу в крові (збільшення або зниження) при застосуванні у якості терапії гострого відторгнення. Слід контролювати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та, за необхідності, коригувати дозу такролімусу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Противірусна терапія прямої дії (ПТПД):</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> може впливати на фармакокінетику такролімусу шляхом зміни функції печінки під час ПТПД, що пов’язано з кліренсом вірусу гепатиту. Може спостерігатися зниження рівня такролімусу в крові, однак потенціал інгібування CYP3A4 деяких ПТПД може протидіяти цьому ефекту або призводити до підвищення рівня такролімусу в крові. Слід контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та, якщо необхідно, коригувати дозу такролімусу для забезпечення безперервної ефективності та безпеки.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Каннабідіол (інгібітор P-глікопротеїну):</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'> були повідомлення про підвищення рівня такролімусу в крові при одночасному застосуванні такролімусу з канабідіолом. Це може бути пов’язано з пригніченням кишкового Р-глікопротеїну, що призводить до підвищення біодоступності такролімусу. Такролімус і канабідіол слід з обережністю призначати одночасно, уважно відстежуючи наявність побічних ефектів, контролювати мінімальні концентрації такролімусу в крові та, якщо необхідно, коригувати дозу такролімусу (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Прийом високих доз калію або застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад, амілорид, триамтерен або спіронолактон)</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>: може бути пов’язано з гіперкаліємією або може збільшити прояви вже існуючої гіперкаліємії. Слід бути обережним при одночасному застосуванні такролімусу з іншими засобами, які підвищують рівень калію в сироватці крові, такими як триметоприм і котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), оскільки триметоприм, як відомо, діє як калійзберігаючий діуретик за типом амілориду, тому рекомендується ретельний моніторинг рівня калію в сироватці крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив такролімусу на метаболізм інших лікарських засобів</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус – відомий інгібітор CYP3A4, тому одночасне застосування такролімусу з лікарськими засобами, які метаболізуються з участю CYP3A4, може впливати на метаболізм таких лікарських засобів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Період напіввиведення циклоспорину подовжується при одночасному застосуванні із такролімусом. Крім того, може спостерігатися синергічний ефект/додатковий нефротоксичний вплив. З цих причин, комбіноване введення циклоспорину і такролімусу не рекомендується, а лікарю слід проявляти обережність при призначенні такролімусу пацієнтам, які раніше отримували циклоспорин (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Доведено, що такролімус може спричинити підвищення рівня фенітоїну в крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Оскільки такролімус може зменшити терапевтичний діапазон гормональних контрацептивів, що зазвичай призводить до збільшення гормональної експозиції, слід проявляти особливу увагу та обережність при прийнятті рішення про методи контрацепції.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дотепер недостатньо інформації про взаємодію між такролімусом і статинами. Клінічні дані свідчать про те, що фармакокінетика статинів значною мірою не змінюється при одночасному застосуванні з такролімусом. Дослідження на тваринах показали, що такролімус може потенційно зменшити кліренс і збільшити період напіврозпаду пентобарбіталу та антипірину.</span></p> <p><i land='' style=''>Мікофенолова кислота</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Слід дотримуватися обережності при переведенні хворих, які одержують комбіновану терапію з циклоспорином (який впливає на кишково-печінкову рециркуляцію мікофенолової кислоти), на такролімус, який не має такого ефекту, оскільки це може призвести до змін впливу мікофенолової кислоти. Препарати, які впливають на кишково-печінковий цикл мікофенолової кислоти, можуть знизити рівень у плазмі крові та ефективність мікофенолової кислоти. При переході з циклоспорину на такролімусу або навпаки може бути доцільним проведення моніторингу терапевтичного ефекту мікофенолової кислоти .</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Зафіксовано помилки при застосуванні лікарського засобу, у тому числі при випадковому, ненавмисному або неконтрольованому заміщенні лікарських форм такролімусу негайного або пролонгованого вивільнення. Це може призвести до виникнення серйозних побічних реакцій, у тому числі відторгнення трансплантата, або інших побічних реакцій, які можуть бути наслідком недостатньої або надмірної дії такролімусу. Пацієнті повинні отримувати одну лікарську форму такролімусу з відповідним щоденним режимом дозування; зміни у лікарських формах або режимах повинні відбуватися тільки під ретельним наглядом фахівця з трансплатації (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус не рекомендується застосовувати дітям віком менше 18 років через обмежені дані з безпеки та/або ефективності його застосування для цієї категорії пацієнтів. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У дорослих пацієнтів відсутні клінічні дані щодо застосування такролімусу пролонгованої дії при відторгненні алотрансплантата, стійкого до лікування іншими імуносупресорами.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дотепер немає клінічних даних щодо застосування такролімусу з метою профілактики відторгнення трансплантата при пересадженні серця.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У початковий посттрансплантаційний період слід проводити регулярний моніторинг таких параметрів: артеріальний тиск, ЕКГ, неврологічний статус і стан зору, рівень глікемії натще, концентрація електролітів (особливо калію), показники печінкової і ниркової функції, гематологічні показники, коагулограма, визначення рівня білка у плазмі крові. При наявності клінічно значущих змін необхідна корекція імуносупресивної терапії.</span></p> <p><u land='' style=''>Речовини з потенційною взаємодією</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Інгібітори або індуктори CYP3A4 слід одночасно застосовувати з такролімусом лише після консультації з фахівцем з трансплантації через можливість лікарських взаємодій, які можуть призвести до серйозних побічних реакцій, включаючи відторгнення або токсичність (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інгібітори CYP3A4</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>Одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4 може підвищити рівень такролімусу в крові, що може призвести до серйозних побічних реакцій, включаючи нефротоксичність, нейротоксичність та подовження інтервалу QT. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>Слід уникати одночасного застосування такролімусу з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, ритонавір, кобіцистат, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, вориконазол, телітроміцин, кларитроміцин або джозаміцин). Якщо неможливо уникнути, слід часто контролювати рівень такролімусу в крові під наглядом спеціаліста з трансплантації, починаючи протягом перших кількох днів, для приведення дозування відповідно до необхідного рівня для підтримки аналогічної експозиції такролімусу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Слід також ретельно контролювати функцію нирок, ЕКГ, включаючи інтервал QT, та клінічний стан пацієнта.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Коригування дози має залежати від індивідуальної ситуації кожного пацієнта. Може знадобитися негайне зниження дози одразу на початку лікування (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Аналогічно, припинення прийому інгібіторів CYP3A4 може вплинути на швидкість метаболізму такролімусу, що може призводити до субтерапевтичного рівня такролімусу в крові, і тому вимагає ретельного спостереження та нагляду спеціаліста з трансплантації.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Індуктори CYP3A4</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування з індукторами CYP3A4 може знизити рівень такролімусу в крові, потенційно підвищуючи ризик відторгнення трансплантата. Рекомендується уникати одночасного застосування сильних індукторів CYP3A4 (таких як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін) з такролімусом. Якщо неможливо уникнути, слід часто контролювати рівень такролімусу в крові під наглядом спеціаліста з трансплантації, починаючи протягом перших кількох днів, для приведення дозування відповідно до необхідного рівня для підтримки аналогічної експозиції такролімусу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Також слід ретельно контролювати функцію трансплантата (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Аналогічно, припинення прийому індукторів CYP3A4 може вплинути на швидкість метаболізму такролімусу, що може призводити до супратерапевтичного рівня такролімусу в крові, і тому вимагає ретельного спостереження та нагляду спеціаліста з трансплантації.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Р-глікопротеїн</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні такролімусу з інгібіторами Р-глікопротеїну, оскільки можливе підвищення рівня такролімусу. Необхідно ретельно контролювати рівень такролімусу в крові та клінічний стан пацієнта. Може знадобитися коригування дози такролімусу (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати рослинного походження</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>При застосуванні такролімусу слід уникати прийому препаратів рослинного походження, що містять звіробій (</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Hypericum</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>perforatum</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>), через ризик виникнення взаємодій, що призводять до зниження рівня такролімусу в крові та його терапевтичного ефекту (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><u land='' style=''>Інші взаємодії</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Слід уникати одночасного застосування циклоспорину і такролімусу та з обережністю застосовувати такролімус пацієнтам, які раніше отримували циклоспорин (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Також потрібно уникати прийому препаратів/продуктів, що містять високу кількість калію, або калійзберігаючих діуретиків (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні такролімусу з лікарськими засобами з відомою нефротоксичною або нейротоксичною дією може підвищуватися ризик виникнення нефротоксичних і нейротоксичних реакцій (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><u land='' style=''>акцинація</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Імуносупресанти можуть вплинути на відповідь на вакцинацію, тому вакцинація може бути менш ефективною при лікуванні такролімусом. Слід уникати застосування живих ослаблених вакцин.</span></p> <p><u land='' style=''>Нефротоксичність</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>Такролімус може призвести до порушення функції нирок у пацієнтів після трансплантації. Пацієнти з порушенням функції нирок повинні перебувати під ретельним наглядом, оскільки може знадобитися зменшити дозу такролімусу. Ризик виникнення може підвищуватися при одночасному застосуванні такролімусу з лікарськими засобами, що викликають нефротоксичність (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), тому слід уникати одночасного застосування такролімусу з лікарськими засобами, які мають нефротоксичну дію. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід ретельно контролювати рівень такролімусу в крові та функцію нирок, а у разі виникнення нефротоксичності розглянути можливість зниження дози.</span></p> <p><u land='' style=''>Шлунково-кишкові розлади</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримували такролімус, повідомлялось про шлунково-кишкові перфорації. Перфорація шлунково-кишкового тракту є медично важливим ускладненням, що може призвести до стану, який загрожує життю. Слід негайно при появі підозрюваних симптомів або ознак призначити відповідне лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>При діареї рівень такролімусу в крові може значно змінюватися; при виникненні діареї необхідний ретельний моніторинг концентрації такролімусу в крові.</span></p> <p><u land='' style=''>Порушення з боку органів зору</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримували такролімус, зафіксовано порушення з боку органів зору, що іноді прогресували до втрати зору. У окремих випадках повідомляли про вирішення питання щодо переходу на альтернативну імуносупресивну терапію. Пацієнтів слід попередити про необхідність повідомляти про зміни гостроти зору, зміни сприйняття кольорів, помутніння зору або появу дефектів поля зору; в таких випадках рекомендується негайне обстеження з направленням до офтальмолога, за необхідності.</span></p> <p><u land='' style=''>Серцеві захворювання</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ипадки гіпертрофії шлуночків або гіпертрофії перегородок серця, про які повідомлялося як про кардіоміопатію, відзначалися рідко у пацієнтів, які приймали такролімус. У більшості випадків гіпертрофія міокарда була оборотною і спостерігалася при концентраціях такролімусу в крові, що перевищували максимальні рекомендовані рівні. До інших факторів, що підвищують ризик цієї побічної дії, належать: наявність попереднього захворювання серця, застосування кортикостероїдів, артеріальна гіпертензія, ниркова або печінкова дисфункція, інфекції, гіперволемія або набряки. Пацієнтам, які мають високий ризик і отримують інтенсивну імуносупресивну терапію, до і після трансплантації (через 3 місяці і потім через 9­–12 місяців) необхідно проводити ехокардіографічний або ЕКГ-контроль. Якщо виявляються аномалії, слід розглянути питання про зниження дози такролімусу або заміни препарату на інший імуносупресант. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус може подовжувати інтервал QT і спричиняти Torsades de Pointes. Слід дотримуватися обережності при застосуванні лікарського засобу пацієнтам із факторами ризику подовження інтервалу QT, включаючи пацієнтів з індивідуальним чи спадковим подовженням інтервалу QT, пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, брадіаритмією, порушенням рівня електролітів. Також потрібно дотримуватися обережності пацієнтам з діагностованим або підозрюваним вродженим синдромом подовження інтервалу QT або набутим подовженим інтервалом QT та пацієнтам, які одночасно приймають лікарські засоби, що подовжують інтервал QT, включаючи порушення рівня електролітів чи відоме підвищення рівня електролітів (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><u land='' style=''>Лімфопроліферативні захворювання та злоякісні новоутворення</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам із тяжким ураженням печінки може бути необхідне зниження дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><u land='' style=''>Допоміжні речовини</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, пов’язаними з непереносимістю галактози, загальною недостатністю лактази або мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний лікарський засіб.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Енварсус – лікарська форма такролімусу, яка застосовується перорально 1 раз на добу. Терапія такролімусом вимагає ретельного контролю персоналу, що володіє відповідною кваліфікацією і має у розпорядженні відповідне обладнання. Цей лікарський засіб можуть призначати і вносити зміни у курс імуносупресивної терапії, що проводиться, тільки лікарі, які мають досвід проведення імуносупресивної терапії та лікування пацієнтівз пересадженими органами.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Різні пероральні форми такролімусу не слід замінювати без клінічного нагляду.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Рекомендовані початкові дози, представлені нижче, є орієнтовними. У початковий післяопераційний період такролімус зазвичай слід застосовувати одночасно з іншими імуносупресивними препаратами. Дозу можна змінювати залежно від обраної імуносупресивної терапії. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дозування потрібно встановлювати насамперед на основі клінічної оцінки ризику відторгнення та індивідуальної переносимості лікарського засобу, а також зважаючи на дані моніторингу рівня такролімусу в крові (див. нижче «Терапевтичний моніторинг лікарського засобу»). При появі клінічних ознак відторгнення слід розглянути питання необхідності проведення корекції режиму імуносупресивної терапії.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Оскільки такролімус є речовиною з низьким кліренсом, коригування режиму дозування препарату Енварсус може зайняти кілька днів до досягнення рівноважної концентрації.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Для профілактики відторгнення трансплантата стан імуносупресії необхідно постійно підтримувати; отже, тривалість терапії обмежена.</span></p> <p><i land='' style=''>Пропущена доза</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Пропущену дозу необхідно прийняти якомога швидше у той самий день. Не слід приймати подвійну дозу наступного дня.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Профілактика відторгнення трансплантата нирки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Терапію препаратом Енварсус слід розпочинати з дози 0,17 мг/кг/добу один раз на добу вранці. Прийом препарату слід розпочинати через 24 години після оперативного втручання.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У післяопераційний період дози препарату Енварсус, як правило, знижують. Післяопераційні зміни стану пацієнта можуть змінити фармакокінетику такролімусу і зумовити необхідність подальших коригувань дози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Профілактика відторгнення трансплантата печінки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Терапію препаратом Енварсус слід розпочинати з дози 0,11–0,13 мг/кг/добу один раз на добу вранці. Прийом препарату слід розпочинати через 24 години після оперативного втручання.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У післяопераційний період дози препарату Енварсус, як правило, знижують. Післяопераційні зміни стану пацієнта можуть змінити фармакокінетику такролімусу і зумовити необхідність подальших коригувань дози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Конверсія пацієнтів, які приймали Програф або Адваграф на Енварсус </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Енварсус не є взаємозамінним іншими наявними препаратами, що містять такролімус (негайного вивільнення або пролонгованої дії), в однакових дозах.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Переведення пацієнтів після трансплантації алотрансплантата, з препарату Програф (негайного вивільнення) 2 рази на добу або Адваграф (1 раз на добу) на Енварсус один раз на добу, вимагає змін у співвідношенні загальної добової дози 1:0,7 (мг:мг), а отже підтримуюча доза препарату Енварсус повинна бути на 30 % меншою від доз препаратів Програф або Адваграф. Лікарський засіб Енварсус слід застосовувати вранці.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У стабільних пацієнтів, конвертованих із препаратів, що містять такролімус негайного вивільнення (2 рази на добу) на Енварсус (1 раз на добу) у співвідношенні 1:0,7 (мг:мг) загальної добової дози, середня системна експозиція такролімусу (AUC0-24) була схожа з лікарською формою такролімусу негайного вивільнення. Співвідношення між мінімальними рівнями такролімусу (C24) і системною експозицією (AUC0-24) при прийомі препарату Енварсус були схожі з такролімусом негайного вивільнення. Досліджень на пацієнтах, переведених з препарату Адваграф на Енварсус не проводилось; проте, дані, отримані для здорових добровольців, показали однакову швидкість конверсії, що і при конверсії з препарату Програф на Енварсус.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>При переході з препаратів, що містять такролімус негайного вивільнення (наприклад Програф, капсули) або з препарату Адваграф, капсули пролонгованої дії, на Енварсус, мінімальні рівні слід вимірювати до конверсії та протягом 2 тижнів після конверсії. Дозу слід коригувати для підтримки однакової системної експозиції після переходу. Слід зазначити, що чорношкірим пацієнтам може знадобитися більш висока доза для досягнення цільових мінімальних рівнів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Перехід з циклоспорину на такролімус</i></p>

Протипоказання: Протипоказання Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • line-height: 115%
  • font-family:"Times New Roman",serif
  • mso-ansi-language:UK'>Попередження відторгнення алотрансплантата нирок або печінки у дорослих реципієнтів.</span></p> <p><span lang='RU' style='font-size:12.0pt
  • line-height:115%
  • font-family: "Times New Roman",serif'>Лікування відторгнення алотрансплантата, резистентного до лікування іншими імуносупресивними лікарськими засобами</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • line-height:115%
  • font-family:"Times New Roman",serif
  • mso-ansi-language:UK'>,</span><span lang='RU' style='font-size:12.0pt
  • line-height: 115%
  • font-family:"Times New Roman",serif'> у дорослих пацієнтів.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • line-height:115%
  • font-family:"Times New Roman",serif
  • mso-ansi-language:UK'></span></p>

Побічна дія: Побічна дія Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які лікувалися такролімусом, можливий розвиток посттрансплантаційних лімфопроліферативних захворювань (ПТЛЗ), асоційованих із вірусом Епштейна-Барр (</span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>) (див. розділ «Побічні реакції»). При одночасному застосуванні імуносупресорів з антилімфоцитарними антитілами (такими як базиліксимаб, даклізумаб) підвищується ризик виникнення ПТЛЗ, асоційованих із </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>. Також є відомості про підвищення ризику виникнення лімфопроліферативних розладів у пацієнтів з негативним </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>-VCA (вірусний капсидний антиген). Тому перед призначенням такролімусу цій групі слід провести серологічне дослідження на </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>-VCA. Протягом лікування рекомендується проводити ретельний моніторинг </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'> за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Позитивна </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>EBV</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>-ПЛР може зберігатися протягом місяців і сама по собі не є свідченням ПТЛЗ або лімфоми.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Як і для інших сильних імуносупресивних препаратів, ризик виникнення вторинного раку невідомий (див. розділ «Побічні реакції»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Як і для інших імуносупресивних препаратів, у зв’язку з потенційним ризиком виникнення злоякісних новоутворень шкіри необхідно обмежувати вплив сонячного світла та ультрафіолетового випромінювання, слід носити захисний одяг та використовувати сонцезахисний крем з високим фактором захисту.</span></p> <p><u land='' style=''>Інфекції, включаючи опортуністичні інфекції</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримували імуносупресанти, у тому числі такролімус, існує підвищений ризик виникнення опортуністичних інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних та протозойних), особливо таких як нефропатія, зумовлена К-вірусами, і прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ), зумовлена JC-вірусами. Пацієнти також мають підвищений ризик виникнення вірусних гепатитів (наприклад, реактивація та нове інфікування гепатитами і С, а також гепатитом Е, який може перейти у хронічну форму). Ці інфекції часто пов’язані з високим загальним імуносупресивним навантаженням і можуть призводити до серйозних або летальних наслідків, що слід брати до уваги лікарям при проведенні диференціальної діагностики у пацієнтів з ослабленим імунітетом при порушенні функції нирок або появі неврологічних симптомів. Профілактика та лікування повинні відповідати належним клінічним рекомендаціям.</span></p> <p><u land='' style=''>Синдром задньої оборотної енцефалопатії (PRES)</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Як повідомлялося, у пацієнтів, які застосовували такролімус, розвивається синдром задньої оборотної енцефалопатії (PRES). Якщо у пацієнтів, які приймають такролімус, відзначаються симптоми PRES, такі як головний біль, зміни психічного стану, судоми та порушення зору, слід проводити відповідні діагностичні процедури (наприклад МРТ). При діагностуванні синдрому PRES необхідно негайно припинити системне застосування такролімусу, провести адекватний контроль рівня артеріального тиску і появи судом. Більшість пацієнтів повністю одужували після проведення відповідного лікування.</span></p> <p><u land='' style=''>ипадки істинної еритроцитарної аплазії</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які затсосовували такролімус, зафіксовано випадки істинної еритроцитарної аплазії (ІЕА). У всіх пацієнтів спостерігалися фактори ризику ІЕА, такі як інфекція парвовірусу B19, наявність основного захворювання або одночасний прийом лікарських засобів, пов’язаних з ІЕА.</span></p> <p><u land='' style=''>Особливі групи пацієнтів</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Існує обмежений клінічний досвід застосування препарату пацієнтам неєвропеоїдної раси і пацієнтам з підвищеним ризиком імунологічних порушень (наприклад при ретрансплантації, наявності панелі реактивних антитіл, PRA).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ипадкова, ненавмисна або неконтрольована заміна пероральних лікарських форм препарату з різним вивільненням є небезпечною. Це може привести до відторгнення трансплантата або збільшення випадків побічних реакцій, у тому числі недостатньої або надмірної імуносупресії, у зв’язку з клінічно значущими відмінностями у системному впливі такролімусу. Пацієнти повинні дотримуватися режиму застосування однієї лікарської форми такролімусу з відповідним щоденним графіком дозування; при цьому зміни лікарської форми або режиму застосування повинні відбуватися тільки під ретельним наглядом фахівця з трансплантації (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Після переведення на будь-яку альтернативну лікарську форму необхідно контролювати концентрацію такролімусу у крові і проводити корекцію дози препарату для підтримки системної експозиції такролімусу на адекватному рівні.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>З метою купірування відторгнення трансплантата рекомендуються такі підходи: підвищення дози такролімусу, посилення терапії</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>кортикостероїдами, короткі курси терапії моно-/поліклональними антитілами. При виникненні ознак токсичності такролімусу, наприклад тяжких побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»), може знадобитися зменшення дози такролімусу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування відторгнення алотрансплантата нирки або печінки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Для переходу від інших імуносупресивних засобів на такролімус 1 раз на добу, лікування слід розпочинати з початкових пероральних доз, що рекомендуються для профілактики відторгнення трансплантата при трансплантації нирки або печінки відповідно.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Терапевтичний моніторинг лікарського засобу</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ибір дози має базуватися на результатах клінічної оцінки ризику відторгнення та переносимості препарату кожним індивідуальним пацієнтом за допомогою моніторингу рівнів такролімусу в нерозведеній крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Для вибору оптимальної дози слід використовувати кілька методів визначення концентрації такролімусу в цільній крові. Порівняння результатів моніторингу, опублікованих у літературі, з результатами моніторингу в окремій клініці необхідно здійснювати з урахуванням застосовуваного методу визначення концентрації такролімусу в крові. У сучасній клінічній практиці рівні такролімусу в крові контролюються переважно за допомогою методів імуноаналізу. Кореляція між мінімальним рівнем концентрації (С24) і системною експозицією (AUC0-24) такролімусу в крові не відрізняються між лікарськими формами з негайним і пролонгованим вивільненням.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У посттрансплантаційний період слід контролювати мінімальний рівень такролімусу в крові. Мінімальний рівень такролімусу в крові потрібно визначати приблизно через 24 години після початку прийому дози препарату перед прийомом наступної дози. У перші два тижні після трансплантації рекомендується частіший контроль мінімального рівня такролімусу, а потім, у період підтримуючої терапії, – періодичний моніторинг. Терапевтичний мінімальний рівень такролімусу в крові слід особливо ретельно контролювати після переходу з препаратів з негайним вивільненням на препарати пролонгованого вивільнення, зміни дози, зміни імуносупресивного режиму або після сумісного застосування з лікарськими засобами, що можуть вплинути на концентрації такролімусу в нерозведеній крові (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Частота моніторингу рівня лікарського засобу визначається клінічною необхідністю. Оскільки такролімус є речовиною з низьким кліренсом, для досягнення рівноважних концентрацій такролімусу в крові після корекції дози препарату Енварсус може знадобитися кілька днів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Згідно з даними клінічних досліджень, у більшості випадків лікування пацієнтів є успішним при мінімальних рівнях такролімусу в крові нижче 20 нг/мл. При інтерпретації даних щодо концентрації препарату у нерозведеній крові необхідно враховувати клінічний стан пацієнта. У клінічній практиці протягом раннього періоду після трансплантації мінімальні рівні препарату в нерозведеній крові зазвичай коливалися у межах 5–20 нг/мл у пацієнтів після трансплантації нирки та 5–15 нг/мл під час подальшої підтримуючої терапії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливі групи пацієнтів</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку (> 65 років)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>На даний момент немає доказів того, що пацієнтам літнього віку потрібне коригування дози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Печінкова недостатність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю може бути необхідним зниження дози для підтримки мінімального рівня такролімусу в крові у межах рекомендованого терапевтичного діапазону.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ниркова недостатність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Оскільки функція нирок не впливає на фармакокінетику такролімусу, необхідність у корекції дози відсутня. Проте, у зв’язку з нефротоксичним потенціалом такролімусу, рекомендовано здійснювати ретельний моніторинг функції нирок (включаючи концентрацію креатиніну в сироватці крові, розрахунок кліренсу креатиніну та моніторинг діурезу).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Раса</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам негроїдної раси для досягнення аналогічних мінімальних концентрацій такролімусу у плазмі крові можуть знадобитися більш високі дози такролімусу порівняно з європеоїдною расою. У рамках клінічних досліджень пацієнтів переводили з прийому препарату Програф, два рази на добу, на Енварсус, у співвідношенні 1:0,85 (мг:мг).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Стать</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ідсутні докази, що пацієнтам чоловічої і жіночої статі необхідні різні дози препарату для досягнення аналогічних мінімальних концентрацій у плазмі крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метод застосування</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Енварсус є лікарською формою такролімусу для перорального застосування 1 раз на добу. Добову дозу препарату Енварсус для перорального застосування слід приймати 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтів необхідно попередити про наявність в упаковці вологопоглинача, що не призначений для застосування. Таблетки слід приймати цілими, запиваючи рідиною (бажано водою), відразу після вилучення із блістера. Лікарський засіб Енварсус слід приймати натще для досягнення максимальної абсорбції</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтів слід попередити не ковтати водопоглинач.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У зв’язку з особливостями основного захворювання і великою кількістю лікарських засобів, які одночасно застосовують після трансплантації, профіль побічних реакцій імуносупресантів точно встановити складно. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Найчастішими побічними реакціями на такролімус (відзначалися у > 10 % пацієнтів) є тремор, ниркова недостатність, гіперглікемічні стани, цукровий діабет, гіперкаліємія, інфекції, артеріальна гіпертензія та безсоння.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Частота побічних реакцій визначається наступним чином: дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100 до < 1/10); нечасто (? 1/1000 до < 1/100); рідко (? 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних). У рамках кожної частотної групи побічні реакції зазначені у порядку зменшення серйозності.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інфекції та інвазії</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>На тлі терапії такролімусом, як і іншими сильнодіючими імуносупресантами, у пацієнтів часто існує підвищений ризик розвитку інфекцій (вірусних, бактеріальних, грибкових, протозойних). Перебіг уже існуючих інфекцій може погіршитися. Можуть виникати прояви як місцевих, так і генералізованих інфекцій.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримують імуносупресанти, у тому числі такролімус, повідомлялося цитомегаловірусну інфекцію, про нефропатію, асоційовану з К-вірусом, а також випадки прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії (ПМЛ), асоційованої з </span><span style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>JC</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>-вірусом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, існує підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень. При застосуванні такролімусу повідомлялося як про доброякісні, так і про злоякісні новоутворення, включаючи лімфопроліферативні захворювання, асоційовані з вірусом Епштейна-Барр, та злоякісні новоутворення шкіри. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи</i></p>

Передозування: Передозування Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ідомості про передозування обмежені. Повідомлялось про декілька епізодів випадкових передозувань у пацієнтів, які приймали такролімус. Симптоми включали тремор, головний біль, нудоту, блювання, інфекції, кропив’янку, летаргічний стан, підвищений вміст азоту сечовини в крові, сироваткового креатиніну та аланінамінотрансферази. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дотепер не існує специфічних антидотів до такролімусу. У разі передозування необхідно вжити стандартних підтримуючих заходів і проводити симптоматичне лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>З огляду на високу молекулярну масу</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>такролімусу, погану розчинність у воді і виражене зв’язування з еритроцитами і білками плазми крові діаліз неефективний. У окремих пацієнтів із дуже високою концентрацією препарату в плазмі крові були ефективні гемофільтрація або діафільтрація для зменшення токсичних концентрацій. У разі перорального передозування можуть бути ефективні промивання шлунка і/або застосування адсорбентів (наприклад активованого вугілля), якщо ці заходи розпочати одразу після прийому препарату.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>агітність</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дані при застосуванні лікарського засобу людям показують, що такролімус проникає через плаценту. Обмежені дані реципієнтів після трансплантації органів показують відсутність доказів існування підвищеного ризику виникнення побічних реакцій на перебіг і наслідок вагітності при застосуванні такролімусу порівняно з іншими імуносупресивними лікарськими засобами. Однак були зареєстровані випадки спонтанного аборту. Дотепер відсутні інші відповідні епідеміологічні дані. Лікування такролімусом вагітних жінок можна допускати лише у випадках, коли відсутня безпечніша альтернатива і коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода. З метою виявлення потенційних побічних реакцій такролімусу рекомендується контролювати стан новонароджених, матері яких під час вагітності приймали такролімус (особливо стан нирок). Існує ризик виникнення передчасних пологів (< 37 тижнів) (частота 66/123 народження, тобто 53,7 %; проте, дані показували, що більшість новонароджених при народженні мали нормальну масу тіла для їх гестаційного віку), а також існує ризик появи гіперкаліємії у новонародженого (частота 8 зі 111 новонароджених, тобто 7,2 %), яка, однак, самостійно нормалізується. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У дослідженні на щурах та кролях такролімус спричиняв прояви ембріофетальної токсичності при застосуванні у дозах, які викликали токсичний вплив на материнський організм.</span></p> <p><u land='' style=''>Фертильність</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>У щурів відзначався негативний вплив такролімусу на чоловічу фертильність, зниження кількості сперматозоїдів та їх рухливості.</span></p> <p><u land='' style=''>Період годування груддю</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дані показують, що такролімус проникає у грудне молоко. Оскільки виключити несприятливий вплив такролімусу на новонародженого неможливо, жінкам, які приймають такролімус, слід припинити годування груддю.</span></p>

Діти: Діти Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Безпека і ефективність препарату Енварсус дітям дотепер не встановлена. Доступні обмежені дані, але на їх основі не можуть бути зроблені ніякі рекомендації щодо дозування.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Зберігати в оригінальному пакеті з алюмінієвої фольги для захисту від світла при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Несумісність.</b></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Не застосовується.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діюча речовина: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'>такролімус (у вигляді моногідрату);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>1 таблетка містить 0,75 мг, 1 мг або 4 мг такролімусу (у вигляді моногідрату);</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>допоміжні речовини:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>гіпромелоза; лактоза, моногідрат; макрогол 6000; полоксамер 188; магнію стеарат; кислота винна (Е 334); бутилгідрокситолуол (Е 321); диметикон 350.</span></p>

Водіння авто: Водіння авто Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус може спричинити зорові та неврологічні розлади, особливо у поєднанні такролімусу з алкоголем. ідсутні дослідження впливу такролімусу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>Метаболічні взаємодії</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Системно доступний такролімус метаболізується у печінці CYP3A4. Існують також докази шлунково-кишкового метаболізму CYP3A4 у стінці кишечнику. Одночасний прийом препаратів з установленою інгібуючою або індукуючою дією на CYP3A4 може відповідно підвищувати або зменшувати концентрацію такролімусу в крові. Аналогічно, припинення прийому таких препаратів або рослинних засобів може вплинути на швидкість метаболізму такролімусу і, таким чином, на рівень такролімусу в крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Фармакокінетичні дослідження показали, що підвищення рівня такролімусу в крові при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 є головним чином результатом підвищення біодоступності такролімусу при пероральному прийомі внаслідок пригнічення метаболізму шлунково-кишкового тракту. плив на печінковий кліренс менш виражений.</span></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинаміка.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>На молекулярному рівні ефекти і внутрішньоклітинна кумуляція такролімусу зумовлені зв’язуванням з цитозольним білком (FKBP 12), який відповідає за внутрішньоклітинне накопичення сполуки. Комплекс FKBP12-такролімус специфічно та конкурентно інгібує кальциневрин, забезпечуючи кальційзалежне блокування шляхів передачі Т-клітинних сигналів і запобігаючи транскрипції дискретної низки лімфокінних генів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус – високоактивний імуносупресивний засіб, активність якого була доведена в експериментах in vitro та in vivo. Зокрема, такролімус чітко зменшував утворення цитотоксичних лімфоцитів, що відіграють ключову роль у реакції відторгнення трансплантата. Такролімус пригнічує утворення лімфокінів (інтерлейкін -2, -3, ?-інтерферон), активацію Т-клітин, експресію рецептора інтерлейкіну-2, а також залежну від Т-хелперів проліферацію -клітин.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакокінетика.</i></p> <p><u land='' style=''>Абсорбція</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>становлено, що в організмі людини такролімус швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Доступний такролімус, як правило, швидко всмоктується. Енварсус є лікарською формою пролонгованої дії такролімусу, що забезпечує тривалу абсорбцію такролімусу у шлунково-кишковому тракті із середнім часом досягнення максимальної концентрацї (Сmax) приблизно 2 години. Абсорбція такролімусу варіабельна, а середня біодоступність такролімусу при пероральному застосуванні становить 20–25 % (варіабельність абсорбції у дорослих пацієнтів становить 6–43 %). Біодоступність, а також швидкість і ступінь абсорбції такролімусу при одночасному прийомі з їжею знижуються. Характер жовчовиділення не впливає на абсорбцію препарату. Після досягнення рівноважної концентрації такролімусу при прийомі відзначається висока кореляція між площею під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) і мінімальним (C0) рівнем такролімусу у крові. Тому моніторинг мінімальних (С0) концентрацій такролімусу у крові дає можливість виявити системну експозицію препарату.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Результати аналізів in vitro не виявили ризику ослаблення дози in vivo у зв’язку з прийомом алкоголю.</span></p> <p><u land='' style=''>Розподіл та елімінація</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Розподіл такролімусу в організмі людини після внутрішньовенного введення має двофазний характер. У системному кровотоці такролімус добре зв’язується з еритроцитами. Співвідношення концентрацій у цільній крові і плазмі крові становить 20:1. Значна частка такролімусу плазми (> 98,8 %) знаходиться у зв’язаному з білками плазми крові (сироватковий альбумін, ?-1-кислий глікопротеїн) стані.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус широко розподіляється в організмі. Стаціонарний об</span><span lang='RU' style='font-size:12.0pt;line-height:115%; font-family:"Times New Roman",serif'>’</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>єм розподілу з урахуванням концентрацій у плазмі крові становить приблизно 1300 л (у здорових добровольців), а за показниками на цільної крові ­­­– у середньому 47,6 л.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус – речовина з низьким кліренсом. У здорових добровольців середній загальний кліренс, розрахований за концентрацією в нерозведеній крові, склав 2,25 л/год. У дорослих пацієнтів після пересадки печінки, нирки та серця кліренс становив 4,1 л/год, 6,7 л/год та 3,9 л/год, відповідно. Низький гематокрит і гіпопротеїнемія сприяють збільшенню незв’язаної фракції такролімусу, прискорюючи кліренс такролімусу. Кортикостероїди, що застосовують при трансплантації, також можуть підвищити інтенсивність метаболізму і прискорити кліренс такролімусу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Період напіввиведення такролімусу тривалий та мінливий. У здорових добровольців середній період напіввиведення у цільній крові становить майже 30 годин.</span></p> <p><u land='' style=''>Метаболізм і біотрансформація</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Такролімус активно метаболізується у печінці, головним чином за допомогою цитохрому P450-3A4. Метаболізм такролімусу інтенсивно протікає у стінці кишечнику. становлено декілька метаболітів такролімусу. експериментах in vitro було показано, що тільки один із метаболітів має імуносупресивну активність, близьку до активності такролімусу. Інші метаболіти володіють лише слабкою або нульовою імуносупресивною активністю. У системному кровотоці виявлено тільки один із метаболітів такролімусу у низьких концентраціях. Отже, фармакологічна активність такролімусу майже не залежить від метаболітів.</span></p> <p><u land='' style=''>иведення</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Після внутрішньовенного введення та перорального прийому 14C-міченого такролімусу основна частка радіоактивності виявлялася у фекаліях. Приблизно 2</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>% радіоактивності реєструвалося у сечі. У сечі та фекаліях приблизно 1 % такролімусу визначався у незміненому стані. Отже, такролімус перед елімінацією практично цілком метаболізувався; основним шляхом виведення була жовч.</span></p>

Адреса: Адреса Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Остенфельдер Штрассе 51-61, 59320 Еннігерло, Німеччин/ </span><text land='' style=''>Ostenfelder</text><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><text land='' style=''>Strasse</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> 51-61, 59320 </span><text land='' style=''>Ennigerloh</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, </span><text land='' style=''>Germany</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><span lang='UK' style=''>іа Сан Леонардо 96, 43122, Парма, Італія/Via San Leonardo 96 – 43122, Parma, </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>Italy</span><span lang='UK' style=''>.</span></p><p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>вул. Гонзагагассе 16/16, 1010 ідень, Австрія/Gonzagagasse 16/16, 1010 Wien, Austria.</span></p>

Особливості: Особливості Енварсус таблетки 0,75 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Грейпфрут або грейпфрутовий сік: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>можуть підвищувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та ризик серйозних побічних реакцій (наприклад, нейротоксичності, подовження інтервалу QT) (див. розділ «Особливості застосування»). Рекомендується уникати вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циклоспорин:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> може підвищувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові. Крім того, можуть виникати синергічні/адитивні нефротоксичні ефекти. Слід уникати одночасного застосування циклоспорину та такролімусу (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати із відомою нефротоксичною або нейротоксичною дією</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'> (аміноглікозиди, інгібітори гірази, ванкоміцин, комбінація сульфаметоксазол/триметоприм, НПЗП, ганцикловір, ацикловір, амфотерицин , ібупрофен, цидофовір, фоскарнет): можуть посилювати нефротоксичну або нейротоксичну дію, тому слід уникати одночасного застосування із такролімусом. Якщо це неможливо, слід контролювати функцію нирок, моніторити пацієнта щодо інших побічних ефектів та, якщо необхідно, коригувати дозу такролімусу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Сильні інгібітори CYP3A4 </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>(протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, вориконазол), макролідні антибіотики (наприклад, телітроміцин, тролеандоміцин, кларитроміцин, джозаміцин), інгібітори ІЛ-протеази (наприклад, ритонавір, нелфінавір, саквінавір), інгібітори протеази вірусу гепатиту С (наприклад, телапревір, боцепревір і комбінація омбітасвіру та паритапревіру з ритонавіром, при застосуванні з дасабувіром або без нього), нефазодон, фармакокінетичний підсилювач кобіцистат та інгібітори кінази іделалісіб, церитиніб). Сильні взаємодії також спостерігалися з макролідним антибіотиком еритроміцином: можуть збільшувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та підвищувати ризик серйозних побічних реакцій (наприклад, нефротоксичність, нейротоксичність, подовження інтервалу QT), що вимагає ретельного контролю (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Швидке та різке підвищення рівня такролімусу може спостерігатися вже протягом 1–3 днів після одночасного застосування, незважаючи на негайне зниження дози такролімусу. Загальна експозиція такролімусу може збільшитися у 5 разів. При одночасному застосуванні із ритонавіром експозиція такролімусу може збільшуватися у 50 разів. Майже всім пацієнтам може знадобитися зниження дози, а також тимчасове припинення прийому такролімусу. плив на концентрацію такролімусу в крові може зберігатися протягом кількох днів після завершення одночасного застосування, тому цього рекомендується уникати. Якщо це неможливо, слід розглянути можливість відмови від дози такролімусу в день початку застосування сильного інгібітора CYP3A4 та повторно розпочати прийом такролімусу наступного дня у зменшеній дозі залежно від його концентрації в крові. Зміни дози та/або частоти застосування такролімусу слід підбирати індивідуально та коригувати за потреби на основі мінімальних концентрацій такролімусу, які слід оцінювати на початку лікування, часто контролювати протягом перших кількох днів та повторно оцінювати протягом та після завершення прийому інгібітору CYP3A4. Після цього слід керуватися концентрацією такролімусу в крові для підбору відповідної дози та частоти прийому такролімусу. Необхідно ретельно контролювати функцію нирок, показники ЕКГ на рахунок подовження інтервалу QT та виникнення інших побічних ефектів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Сильні індуктори CYP3A4</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, апалутамід, ензалутамід, мітотан або звіробій (Hypericum perforatum)): можуть знижувати мінімальну концентрацію такролімусу в крові та підвищувати ризик відторгнення трансплантата (див. розділ «Особливості застосування»). Максимальний вплив на концентрацію такролімусу в крові може виявитися через 1–2 тижні після одночасного застосування, а ефект зберігатися протягом 1–2 тижні після завершення лікування, тому одночасного застосування рекомендується уникати. Якщо неможливо уникнути, пацієнтам може знадобитися збільшення дози такролімусу. Зміни дози такролімусу слід підбирати індивідуально та коригувати за потреби на основі мінімальних концентрацій такролімусу, які слід оцінювати на початку та часто контролювати протягом усього періоду лікування (починаючи протягом перших кількох днів) та повторно оцінювати протягом та після завершення застосування індукторів CYP3A4. Після цього, дозу такролімусу може знадобитися поступово коригувати. Необхідно контролювати функцію трансплантата.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Імуносупресанти можуть вплинути на відповідь на вакцинацію, тому проведення вакцинації при лікуванні такролімусом може бути менш ефективним. Слід уникати застосування ослаблених живих вакцин (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height: 115%;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Слід дотримуватися обережності при переведенні пацієнтів з базової терапії циклоспорином на базову терапію такролімусом (див. розділи «Особливості застосування» та «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Не рекомендується одночасне застосування циклоспорину та такролімусу. Терапію Енварсусом необхідно розпочинати після визначення концентрації циклоспорину в крові та аналізу клінічного стану пацієнта. Перехід слід відкласти при наявності підвищеного рівня циклоспорину в крові. На практиці терапія такролімусом починається через 12–24 години після припинення застосування циклоспорину. Після переходу рекомендується контролювати рівень циклоспорину в крові, оскільки можливий вплив на кліренс циклоспорину в крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування відторгнення алотрансплантата</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>У пацієнтів, які приймали такролімус, відзначалися алергічні та анафілактоїдні реакції (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку крові та лімфатичної системи</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, відхилення у показниках еритроцитів, лейкоцитоз.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: коагулопатія, панцитопенія, нейтропенія, зміни показників коагуляції та кровотечі.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: тромбоцитарна тромбоцитопенічна пурпура, гіпопротромбінемія, тромботична мікроангіопатія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Частота невідома: істинна еритроцитарна аплазія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, фебрильна нейропатія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку ендокринної системи</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: гірсутизм.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку метаболізму та харчування</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: цукровий діабет, гіперглікемічні стани, гіперкаліємія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: метаболічний ацидоз, інші порушення електролітного балансу, гіпонатріємія, затримка рідини, гіперурикемія, гіпомагніємія, гіпокаліємія, гіпокальціємія, зниження апетиту, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія, гіпофосфатемія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: зневоднення, гіпоглікемія, гіпопротеїнемія, гіперфосфатемія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку психіки</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: безсоння.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: сплутаність свідомості та дезорієнтація, депресія, симптоми тривожності, галюцинації, психічні розлади, пригнічений настрій, розлади та порушення настрою, нічні жахи.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: психотичний розлад.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку нервової системи</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: головний біль, тремор.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: розлади нервової системи, судоми, порушення свідомості, периферична нейропатія, запаморочення, парестезія та дизестезія, порушення почерку.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: енцефалопатія, крововиливи у центральній нервовій системі та порушення мозкового кровообігу, кома, порушення мовлення та артикуляції, паралічі й парези, амнезія. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: артеріальна гіпертензія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: міастенія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Частота невідома: синдром задньої оборотної енцефалопатії (</span><text land='' style=''>PRES</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>)</span><span lang='RU' style='mso-ansi-language:RU'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку органів зору</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: розлади з боку очей, затуманення зору, світлобоязнь.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: катаракта.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: сліпота.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Частота невідома: оптична нейропатія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку органів слуху і рівноваги</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: шум у вухах.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: зниження слуху.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: нейросенсорна глухота.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: порушення слуху.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку серцевої системи</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: ішемічні коронарні розлади, тахікардія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: серцева недостатність, шлуночкова аритмія та зупинка серця, суправентрикулярна аритмія, кардіоміопатіяа, гіпертрофія шлуночків, прискорене серцебиття.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: перикардит.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: аритмія типу </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>T</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>orsades de P</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>ointes</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку судинної системи</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: артеріальна гіпертензія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: тромбоемболічні та ішемічні ускладнення, судинні гіпотензивні розлади, кровотечі, периферичні судинні розлади.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: венозний тромбоз глибоких вен кінцівок, шок, інфаркт.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку дихальної системи, торакальні порушення та порушення середостіння</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: легеневі паренхіматозні розлади, задишка, плевральний випіт, кашель, фарингіт, закладеність носа і риніт.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: дихальна недостатність, розлади з боку дихальних шляхів, астма.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: гострий респіраторний дистрес-синдром.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку шлунково-кишкового тракту</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: діарея, нудота.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: шлунково-кишкові прояви і симптоми, блювання, біль у шлунково-кишковому тракті та животі, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, шлунково-кишкові виразки та перфорації, асцит, стоматит і виразки, запор, диспептичні прояви і симптоми, метеоризм, відчуття здуття і розтягнення у животі, рідкі випорожнення.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: гострий та хронічний панкреатит, паралітична кишкова непрохідність, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, порушення евакуаторної функції шлунка.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: псевдокісти підшлункової залози, часткова непрохідність кишечнику (субілеус).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку гепатобіліарної системи</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: порушення з боку жовчних протоків, гепатоцелюлярні ураження та гепатит, холестаз та жовтяниця.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: венооклюзивні захворювання печінки, тромбоз печінкової артерії.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Дуже рідко: печінкова недостатність.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку шкіри та підшкірної тканини</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: висипання, свербіж, алопеція, акне, гіпергідроз.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: дерматит, світлочутливість.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: біль у суглобах, біль у спині, судоми м’язів, біль у кінцівках.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: розлади суглобів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: зниження рухливості.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку нирок та сечовивідних шляхів</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: ниркова недостатність.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, токсична нефропатія, тубулярний некроз, порушення показників сечі, олігурія, розлади з боку сечового міхура та уретри.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: гемолітичний уремічний синдром, анурія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: нефропатія, геморагічний цистит.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку репродуктивної системи та молочних залоз</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: дисменорея та маткова кровотеча.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Загальні розлади та реакції у місці введення препарату</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: гарячкові стани, біль та дискомфорт, астенічні стани, набряки, порушення терморегуляції.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: грипоподібний синдром, відчуття тривоги, погіршення самопочуття, поліорганна недостатність, відчуття тиску у грудях, порушення сприйняття температури навколишнього середовища.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Рідко: падіння, виразки, стискаючий біль у грудній клітці, спрага.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: збільшення маси жирової тканини.</span></p> <p><i land='' style=''>Лабораторні дослідження</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже часто: зміни показників функції печінки.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: підвищення рівня лужної фосфатази в крові, збільшення маси тіла.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нечасто: підвищений рівень амілази в крові, патологічні показники на ЕКГ, порушення ритму і частоти серцевих скорочень та пульсу, зниження маси тіла, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дуже рідко: зміни на ехокардіограмі, подовження інтервалу QT на ЕКГ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Травми, отруєння та процедурні ускладнення</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Часто: первинна дисфункція трансплантата.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Повідомлялося про помилки у лікуванні, у тому числі випадков</span><span lang='RU' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif'>а</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>, ненавмисна або неконтрольована заміна препаратів такролімусу негайного або пролонгованого вивільнення. Зафіксовано випадки відторгнення трансплантата.</span></p> <p><u land='' style=''>Опис обраних побічних реакцій</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>Біль у кінцівках описується у низці опублікованих звітів про випадки захворювання як частину індукованого інгібіторами кальциневрину больового синдрому (КІБС). Цей біль зазвичай є двобічний, симетричний, важкий, висхідний біль у нижніх кінцівках і може бути пов’язаний з високим терапевтичним рівнем такролімусу. Синдром може відреагувати на зменшення дози такролімусу. У деяких випадках було необхідно перейти на альтернативну імуносупресію. </span></p> <p><u land='' style=''>Повідомлення про підозрювані побічні реакції </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family: "Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>ажливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про будь-які можливі побічні реакції через національну систему звітності.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>30 місяців.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>Після відкриття пакета з алюмінієвої фольги зберігати 45 днів.</span></p>