Інструкція Фенібут Астрафарм таблетки 250 мг 20 шт

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Гостра ниркова недостатність
• Період вагітності та годування груддю

ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ приймають перорально перед їжею. Таблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води. З метою зниження подразнювальної дії фенібуту на шлунково-кишковий тракт (див. розділ «Особливості застосування») лікарський засіб можна приймати після їди. При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим призначають по 250–500 мг (1–2 таблетки) 3 рази на добу. Найвищі разові дози: для дорослих – 750 мг, для пацієнтів літнього віку – 500 мг. Курс лікування становить 2–3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4–6 тижнів. Дітям віком від 8 років до 14 років– по 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу. ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ таблетки по 250 мг можуть використовуватися як альтернативна лікарська форма. Курс лікування становить 2-6 тижнів. Хвороба Меньєра та запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного апарату різного походження. При дисфункції вестибулярного апарату інфекційного походження і хворобі Меньєра в період загострення ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ призначають по 750 мг ( 3 таблетки ) 3 рази на добу протягом 5в€’7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів – по 250в€’500 мг ( 1-2 таблетки ) 3 рази на добу протягом 5в€’7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювання ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ застосовують по 250 мг ( 1 таблетка ) 2 рази на добу протягом 5в€’7 днів, а потім – по 250 мг 1 раз на добу протягом 7в€’10 днів. Для усунення запаморочення при дисфункції вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ призначають по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів. Для профілактики кінетозу лікарський засіб приймають у дозі 250–500 мг одноразово за одну годину до передбачуваного початку хитавиці або при появі перших симптомів захитування. Для купірування алкогольного абстинентного синдрому ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ у перші дні лікування призначають по 250–500 мг 3 рази на день і 750 мг на ніч, з поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих. Пацієнти з печінковою недостатністю У пацієнтів з печінковою недостатністю високі дози препарату можуть викликати гепатотоксичність. Цій групі пацієнтів призначають менші дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Немає даних щодо несприятливої дії ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ на пацієнтів з порушеннями функцій нирок при застосуванні терапевтичних доз. Не спостерігалося розвитку лікарської залежності, синдрому відміни під час використання цього лікарського засобу. ідомо про поодинокі випадки толерантності до фенібуту можна знайти в літературних джерелах.

• Астенічні та тривожні-невротичні стани: неспокій, страх, тривожність
• Безсоння, нічний неспокій у людей літнього віку
• Профілактика стресових станів перед операціями чи болючими діагностичними дослідженнями
• Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного аналізатора різного походження
• Профілактика кінетозу (специфічний стан, що характеризується нудотою, блюванням, прострацією та вестибулярною дисфункцією, спричиненими перебуванням у рухомому об’єкті, такому як корабель чи літак)
• Заїкання, тики у дітей віком від 8 років до 14 років
• Як допоміжний засіб під час лікування абстинентного синдрому при алкоголізмі

ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ, як і інші лікарські засоби, може спричиняти побічні реакції, хоча вони проявляються не в усіх пацієнтів. Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (невідомо визначити за доступними даними). З боку нервової системи: частота невідома ‒ сонливість (на початку лікування), головний біль та запаморочення (у разі застосування доз вище 2000 мг на добу, при зменшенні дози вираженість побічної дії зменшується). З боку травного тракту: частота невідома ‒ нудота (на початку лікування), блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці. З боку гепатобіліарної системи: частота невідома ‒ гепатотоксичність (при тривалому застосуванні високих доз). З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алергічні реакції (висип, свербіж). З боку психіки: частота невідома – емоційна лабільність, порушення сну (ці побічні реакції можуть спостерігатися у дітей при застосуванні лікарського засобу із недотриманням рекомендацій інструкції для медичного застосування лікарського засобу). Якщо під час лікування виявилися побічні реакції, які не вказані в даній інструкції, або будь-які із зазначених побічних реакцій виражені особливо сильно слід негайно звернутися до лікаря. Термін придатності. 3 роки.

Дані щодо передозування відсутні. ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ – малотоксичний лікарський засіб, лише у добовій дозі 7–14 г у разі тривалого застосування він може бути гепатотоксичним. Зазначені дози значно перевищують рекомендовані середні терапевтичні дози, відповідно до віку пацієнта (середня терапевтична доза становить 500–2000 мг). Симптоми: сонливість, нудота, блювання, запаморочення. При тривалому застосуванні високих доз фенібуту можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гострої ниркової недостатності, еозинофілія та жирової дистрофії печінки. Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична. Cпецифічного антидоту немає.

Застосування препарату ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ у період вагітності або годування груддю протипоказане, оскільки немає достатніх даних щодо застосування препарату у ці періоди.

Препарат можна застосовувати дітям віком від 8 років.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

діюча речовина: phenibut; 1 таблетка містить фенібуту 250 мг; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кальцію стеарат.

Пацієнтам, у яких під час лікування препаратом виникають сонливість, запаморочення або інші реакції з боку центральної нервової системи, слід утримуватися від керування автотранспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Фенібут можна комбінувати з іншими психотропними лікарськими засобами, зніжуючи дози ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМу та лікарських засобів, які застосовують супутньо. Фенібут посилює та подовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних лікарських засобів.

Фенібут є похідною речовиною Оі-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну. Домінуючою його дією є антигіпоксична та антиамнестична дія. Фенібут поліпшує пам’ять та увагу, сприяючи процесам навчання, підвищує фізичну та розумову працездатність. Психологічні показники (увага, пам’ять, швидкість і точність сенсорно-моторних реакцій) під впливом фенібуту покращуються. становлено, що фенібут збільшує енергетичний потенціал нейрона за рахунок покращення функцій мітохондрій. Також фенібут має властивості транквілізатора: усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх, емоційну лабільність, дратівливість, покращує сон, подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Фенібут зв'язується в головному мозку виключно з рецепторами ГАМК-ОІ, тому проявляє помірну заспокійливу дію, але не викликає небажаної седативної дії: сонливості, запаморочення, зниження уваги та працездатності. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Не впливає на холіно- та адренорецептори. ФЕНІБУТ-АСТРАФАРМ помітно зменшує прояви асте та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття тяжкості в голові. У хворих з астею і в емоційно лабільних осіб при застосуванні фенібуту покращується самопочуття без збудження. Фармакокінетика. Абсорбція та розповсюдження Фенібут добре всмоктується після перорального прийому та добре проникає у всі тканини організму, добре проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр (у тканину мозку проникає близько 0,1% введеної дози препарату причому у осіб молодого і літнього віку значно більшою мірою). Найбільше зв’язування фенібуту відбувається у печінці (80 %), воно не є специфічним. Біотранформація та екскреція 80–95 % фенібуту метаболізується у печінці, метаболіти фармакологічно неактивні. Розподіл у печінці та нирках близький до рівномірного, а в мозку та крові – нижче рівномірного. За 3 години помітну кількість введеного фенібуту виявляють у сечі, одночасно концентрація препарату у тканині мозку не зменшується - його виявляють у мозку ще за 6 годин. Наступного дня фенібут можна виявити лише у сечі; його знаходять у сечі ще за 2 дні після прийому, але виявлена кількість становить лише 5 % від введеної дози. При повторному введенні кумуляції не спостерігають.

08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. ишневе, вул. Київська, 6.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам із патологією травного тракту через подразнювальну дію фенібуту. Для захисту слизової оболонки від дратівливої дії фенібуту цим пацієнтам слід призначати менші дози та застосовувати лікарський засіб після їди. У разі тривалого лікування слід контролювати клітинний склад крові та показники функціональних печінкових проб. Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей лікарський засіб.