Інструкція Гельмінтокс суспензія оральна 125 мг/2,5 мл 15 мл 1 флакон

• Гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату

Препарат можна приймати у будь-який час, немає необхідності в прийомі препарату натще та в попередньому застосуванні проносних засобів. Ентеробіоз та аскаридоз. При лікуванні ентеробіозу та аскаридозу зазвичай дозування становить від 10 мг/кг до 12 мг/кг одноразово. Дітям: 1 мірна ложка на 10 кг маси тіла одноразово. Дорослим з масою тіла менше 75 кг: 6 мірних ложок (15 мл суспензії) одноразово. Дорослим з масою тіла більше 75 кг: 8 мірних ложок (20 мл суспензії) одноразово. У разі ентеробіозу для повного позбавлення від паразитів необхідно дотримуватися суворих гігієнічних заходів та лікувати всіх членів родини одночасно. Для уникнення повторного самозараження необхідно прийняти повторну дозу через 3 тижні після першого застосування препарату. Анкілостомоз. ендемічних районах у разі зараження Necator americanus або масивної інвазії Anсylostoma duodenale дозування становить 20 мг/кг на добу (за 1 чи 2 прийоми) протягом 2–3 днів. Дітям: 2 мірні ложки на 10 кг маси тіла на добу. Дорослим з масою тіла менше 75 кг: 12 мірних ложок (30 мл суспензії) на добу. Дорослим з масою тіла більше 75 кг: 16 мірних ложок (40 мл суспензії) на добу. У разі помірного зараження Anсylostoma duodenale (що зазвичай спостерігається у неендемічних районах) може бути достатньо прийому 10 мг/кг одноразово. Дорослим пацієнтам доцільно застосовувати Гельмінтокс у формі таблеток, але у разі неможливості прийому таблеток рекомендується застосування препарату у вигляді суспензії.

• Ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз

Рідко: шлунково-кишкові розлади (анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея), зниження або тимчасове підвищення рівня трансаміназ. окремих випадках: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, астенія, слабкість, підвищена втомлюваність, шкірні висипання, кропив’янка. Можливі реакції гіперчутливості. Термін придатності. 3 роки.

наслідок незначної абсорбції препарату концентрація у плазмі крові є низькою. Передозування, навіть великі, спричиняють деякі розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея) та незначні тимчасові розлади з боку центральної нервової системи (астенія, запаморочення, головний біль). Іноді передозування призводить до збільшення рівня печінкових трансаміназ (АcАТ). Специфічні антидоти невідомі. Рекомендовано негайне промивання шлунка, а також моніторинг функцій дихальної та серцево-судинної систем. Лікування симптоматичне.

Через відсутність тератогенного ефекту у тварин вроджені вади розвитку у людей не очікуються. На сьогодні клінічно не підтверджено вроджених вад розвитку або фетотоксичних ефектів. Проте моніторинг застосування пірантелу в період вагітності недостатній для виключення всіх можливих ризиків. Таким чином, даний препарат може бути застосований у період вагітності лише в разі крайньої необхідності, після ретельної оцінки співвідношення користь для жінки/ризик для плода, яке визначає лікар. У зв’язку з відсутністю опублікованих досліджень про небажану дію пірантелу на дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, застосування Гельмінтоксу можливе у разі необхідності після консультації з лікарем.

Призначати дітям з масою тіла не менше 10 кг.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

діюча речовина: pyrantel; 1 мірна ложка (2,5 мл) суспензії містить пірантелу ембонату еквівалентно пірантелу 125 мг; допоміжні речовини: сорбіту розчин, що кристалізується; гліцерин; полісорбат 80; лецитин; повідон; кислота лимонна безводна; натрію бензоат (E 211); силікону емульсія; ароматизатор карамель/чорна смородина; алюмінію-магнію силікат; вода очищена.

Якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення чи сонливість, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Не застосовувати з піперазином, який є антагоністом протигельмінтної дії пірантелу.

Фармакодинаміка. Пірантел є протигельмінтним засобом. Активний проти Enterobius vermicularis, Ascaris lumbricoіdes, Anсylostoma duodenale та Necator americanus. Пірантел призводить до нейро-м’язової блокади, паралізуючи гельмінтів, внаслідок чого вони виводяться шляхом кишкової перистальтики разом із каловими масами. Пірантел є активним проти чутливих статевозрілих та статевонезрілих форм гельмінтів. Не впливає на личинки гельмінтів, що мігрують через тканини. Фармакокінетика. Кишкова резорбція пірантелу є дуже низькою. Після прийому препарату плазматична концентрація є дуже низькою (0,05–0,13 мкг/мл) та досягає максимуму протягом 1–3 годин. До 93 % препарату виводиться у незміненому вигляді з каловими масами. Менше 7 % виявляється у сечі в незміненому стані та у вигляді метаболітів.

Рю Рене Шантеро, Шузі-сюр-Сіс, алюар-сюр-Сіс, 41150, Франція/Rue Rene Chantereau, Chouzy-sur-Cisse, Valloire-sur-Cisse, 41150, France.

У разі печінкової недостатності рекомендується зменшити дозу. Ентеробіоз. Для запобігання повторному зараженню необхідно вживати суворих гігієнічних заходів: проводити щоденний туалет періанальної ділянки, чистити нігті кілька разів на день. Дітям необхідно коротко обрізати нігті. Регулярно міняти нижню білизну та піжаму. Запобігати розчухуванню. Рекомендується одночасно лікувати всіх членів родини, оскільки зараження часто протікає безсимптомно. Даний лікарський засіб містить сорбіт. Не слід його застосовувати пацієнтам, які страждають на непереносимість фруктози (рідкісне спадкове захворювання). Сорбіт також може проявляти незначний проносний ефект.

Лабораторія Іннотек Інтернасьйональ, Франція/Laboratoire Innotech International, France. Місцезнаходження заявника. 22 авеню Арістід Брійан, 94110 Аркей, Франція/22 avenue Aristide Briand, 94110 Arcueil, France.