Загальна характеристика
-
Виробник:
АТ «Фармак».
-
Умови відпуску:
За рецептом.
-
Лікарська форма:
Концентрат для розчину для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.
-
Упаковка:
По 10 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці. По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.
-
Фармацевтична група:
Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати.
-
Код АТХ:
А05 А.
Протипоказання
-
Підвищена чутливість до L-орнітину-L-аспартату або до інших компонентів препарату
-
Тяжка ниркова недостатність (рівень креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина)
-
Застосування
Застосовувати внутрішньовенно. Зазвичай доза становить до 4 ампул (40 мл) на добу. У разі прекоми або коми вводити до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин, залежно від тяжкості стану. Перед введенням вміст ампул додати до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину. Максимальна швидкість введення Ларнамін®у становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули). Курс лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.
Протипоказання
-
Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома)
-
Побічна дія
З боку шлунково-кишкового тракту Дуже рідко (<1/10000): нудота. Рідко (>1/10000, <1/1000): блювання. Загалом ці симптоми є короткочасними і не потребують обов’язкового припинення застосування лікарського засобу. они зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату. Можливі алергічні реакції. Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Передозування
Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування Ларнаміну® не спостерігалося. Можливе посилення побічних ефектів. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.
Застосування в період вагітності
Дані щодо застосування препарату Ларнамін® у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням Ларнаміну® для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування препарату Ларнамін® у період вагітності слід уникати. Однак, якщо лікування препаратом Ларнамін® у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливий ризик для плода/дитини – очікувана користь для матері. Невідомо, чи проникає Ларнамін® у грудне молоко, тому слід уникати застосування препарату у період годування груддю.
Діти
Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Ларнамін® можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину.
Діюча речовина
діюча речовина: L -орнітин-L-аспартат; 1 мл препарату містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Водіння авто
наслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може погіршитися під час лікування Ларнаміном®, тому слід уникати такого виду діяльності у період лікування.
Інші лікарські форми
Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дотепер взаємодія невідома.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну. Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини. Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну. Глутамат – це амінокислота, яка зв’язує аміак як за фізіологічних, так і за патологічних умов. Отримана амінокислота – глутамін – є не лише не токсичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну). За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини. Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення щодо розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот. Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться із сечею у незміненому вигляді.
Адреса
Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.
Особливості
Ларнамін®, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію. При введенні високих доз препарату Ларнамін® необхідно контролювати рівень сечовини у плазмі крові і сечі. При порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.