Інструкція Лібра розчин для інфузій 42 мг/мл 100 мл 1 пляшка

• Підвищена чутливість до компонентів препарату. Тяжкі порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз
• алергічні реакції в анамнезі
• застосування калійзберігаючих діуретиків, а також спіронолактону. Інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі).

Препарат вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10-15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину. Добова доза препарату – 100 мл розчину. При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, при виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна збільшити до 200 мл на добу. Максимальна швидкість введення інфузійного розчину не повинна перевищувати 20 ммоль/годину. Дітям віком до 12 років доза препарату становить 5-10 мл на 1 кг маси тіла на добу. Для лікування метаболічного алкалозу дозу можна розрахувати таким чином: аргініну гідрохлорид (ммоль) ---------------------------------------- ? 0,3 ? маса тіла (кг) надлишок лугів (е) (ммоль/л) ведення слід розпочинати з половини розрахованої дози. Можливу додаткову корекцію потрібно проводити після отримання результатів оновленого кислотно-лужного балансу.

• Метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі із проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, хронічні обструктивні захворювання легень, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія - у складі комплексної терапії

Загальні розлади: гіпертермія, відчуття жару, ломота у тілі. З боку кістково-м’язової системи: біль у суглобах. З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: зміни в місці введення, включаючи гіперемію, відчуття свербежу, блідість шкіри, аж до акроціанозу. З боку імунної системи: анафілактичний шок, реакції підвищеної чутливості, включаючи висипання, кропив’янку, ангіоневротичний набряк. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка. З боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, зміни серцевого ритму, біль у ділянці серця. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття страху, слабкість, судоми, тремор, частіше при перевищенні швидкості введення. Лабораторні показники: гіперкаліємія. Термін придатності. 3 роки.

Симптоми: ниркова недостатність, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз. Лікування. У разі передозування інфузію препарату необхідно припинити. Слід проводити моніторинг фізіологічних реакцій та підтримання життєвих функцій організму. За необхідності вводити залужнюючі засоби і засоби для налагодження діурезу (салуретики), розчини електролітів (0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози). Терапія симптоматична.

Препарат проникає через плаценту, тому в період вагітності його можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дані щодо застосування препарату у період годування груддю відсутні.

Препарат застосовують дітям віком від 3 років.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці. Несумісність. Препарат несумісний з тіопенталом.

діюча речовина: L-arginini hydrochloridum; 100 мл розчину містять аргініну гідрохлориду 4,2 г (у 1000 мл міститься 200 ммоль аргініну та 200 ммоль хлоридів); допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами слід дотримуватися обережності, оскільки препарат може спричинити запаморочення.

При застосуванні лікарського засобу Лібра необхідно враховувати, що він може спричинити виражену та стійку гіперкаліємію на тлі ниркової недостатності у хворих, які приймають або приймали спіронолактон. Попереднє застосування калійзберігаючих діуретиків також може спричинити підвищення рівня концентрації калію в крові. При одночасному застосуванні з амінофіліном можливе підвищення рівня інсуліну в крові. Аргінін несумісний з тіопенталом.

Фармакодинаміка. Аргінін (a-аміно-d-гуанідиновалеріанова кислота) – амінокислота, яка належить до класу умовно-незамінних амінокислот і є активним та різнобічним клітинним регулятором численних життєво важливих функцій організму, виявляє важливі у разі критичного стану організму протекторні ефекти. Аргінін виявляє антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну активність, проявляє себе активним регулятором проміжного обміну і процесів енергозабезпечення, відіграє певну роль у підтриманні гормонального балансу в організмі. ідомо, що аргінін збільшує вміст у крові інсуліну, глюкагону, соматотропного гормону і пролактину, бере участь у синтезі проліну, поліаміну, агматину, включається у процеси фібриногенолізу, сперматогенезу, чинить мембранодеполяризуючу дію. Аргінін є одним з основних субстратів у циклі синтезу сечовини в печінці. Гіпоамоніємічний ефект препарату реалізується шляхом активації перетворення аміаку в сечовину. Чинить гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантній, антигіпоксичній і мембраностабілізуючій активності, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення в гепатоцитах. Аргінін є субстратом для NО-синтази – ферменту, що каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Препарат активує гуанілатциклазу і підвищує рівень циклічного гуанідинмонофосфату (цГМФ) в ендотелії судин, зменшує активацію й адгезію лейкоцитів і тромбоцитів до ендотелію судин, пригнічує синтез протеїнів адгезії VCAM-1 і MCP-1, запобігаючи таким чином утворенню і розвитку атеросклеротичних бляшок, пригнічує синтез ендотеліну-1, який є потужним вазоконстриктором і стимулятором проліферації й міграції гладких міоцитів судинної стінки. Аргінін пригнічує також синтез асиметричного диметиларгініну – потужного ендогенного стимулятора оксидативного стресу. Препарат стимулює діяльність вилочкової залози, що продукує Т-клітини, регулює вміст глюкози в крові під час фізичного навантаження. Чинить кислотоутворювальну дію і сприяє корекції кислотно-лужної рівноваги. Фармакокінетика. При безперервній внутрішньовенній інфузії максимальна концентрація аргініну гідрохлориду в плазмі крові спостерігається через 20-30 хв від початку введення. Аргінін проникає через плацентарний бар’єр, фільтрується у ниркових клубочках, однак практично повністю реабсорбується в ниркових канальцях.

Україна, 23219, інницька обл., інницький р-н, с. інницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.

У пацієнтів з нирковою недостатністю перед початком інфузії необхідно перевірити діурез та рівень калію в плазмі крові, оскільки лікарський засіб може спричинити розвиток гіперкаліємії. Препарат з обережністю застосовувати при порушенні функції ендокринних залоз. Аргінін може стимулювати секрецію інсуліну і гормону росту. При появі сухості у роті необхідно перевірити рівень цукру в крові. З обережністю слід застосовувати при порушеннях обміну електролітів, захворюваннях нирок. Якщо на тлі прийому препарату наростають симптоми астенії, лікування необхідно відмінити. Препарат з обережністю застосовують пацієнтам зі стенокардією.