Інструкція Макропен таблетки 400 мг 16 шт

Загальна характеристика

• Виробник:

  КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

• Умови відпуску:

  За рецептом.

• Лікарська форма:

  Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: круглі, злегка двоопуклі таблетки білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеними краями та насічкою з одного боку.

• Упаковка:

  По 8 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.
• Фармацевтична група: Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Мідекаміцин.
• Код АТХ: J01F A03. Фармакодинаміка. Антибактеріальна дія. Мідекаміцин – макролідний антибіотик широкого спектра дії, за дією подібний до еритроміцину. Активний проти грампозитивних бактерій (стафілококів, стрептококів, пневмококів, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae та Listeria monocytogenes), деяких грамнегативних бактерій (Bordetella pertussis, Campylobacter spp., Moraxella catarrhalis та Neisseria spp.), анаеробних бактерій (Clostridium spp. та Bacteroides spp.) та інших бактерій, таких як мікоплазми, уреаплазми, хламідії та легіонели. Чутливість мікроорганізмів in vitro до мідекаміцину ацетату (MDM-acetate) та мідекаміцину (MDM) Значення MIC90 (мінімальна пригнічувальна концентрація) (мкг/мл) Bacterium MDM-acetate MDM Streptococcus pneumoniae 0,5 0,10 Streptococcus pyogenes 0,67 0,20 Streptococcus viridans 0,28 0,39 Staphylococcus aureus 1,5 1,5 Listeria monocytogenes 2 1,5 Bordetella pertussis 0,25 0,20 Legionella pneumophila 0,1 0,12-1 Moraxella catarrhalis 2 - Helicobacter pylori 0,5 - Propionibacterium acnes 0,12 - Bacteroides fragilis 5,5 3,13 Mycoplasma pneumoniae 0,024 0,0078 Ureaplasma urealyticum 0,34 1,56 Mycoplasma hominis 2,3 - Gardnerella vaginalis 0,08 - Chlamydia trachomatis 0,06 - Chlamydia pneumoniae 0,5 - Критерії для мідекаміцину стосовно тлумачення MIC такі ж, як для інших макролідів, відповідно до NCCLS (Національний комітет з клінічних лабораторних стандартів). Бактерії визначаються як чутливі, якщо їхня МІС90 ? 2 мкг/мл, та стійкі, якщо їхня МІС90 ? 8 мкг/мл. Антимікробна ефективність метаболітів. Метаболіти мідекаміцину чинять аналогічну антибактеріальну дію, але менш виражену. Дослідження на тваринах показали, що мідекаміцин та мідекаміцину ацетат є більш ефективними in vivo, ніж in vitro, частково через високу концентрацію метаболітів у тканинах. Механізм дії. Мідекаміцин пригнічує синтез РНК-залежних білків у стадії пролонгації протеїнового ланцюга шляхом зворотного зв’язування з субодиницею 50S та блокує реакції транспептидації та/чи транслокації. Через відмінність структури рибосом зв’язування з рибосомами еукаріотичних клітин не відбувається. Тому токсичність макролідів для клітин людини є низькою. Головним чином мідекаміцин чинить бактеріостатичну дію. Однак також може проявляти бактерицидну дію залежно від типу бактерії, концентрації препарату у місці дії, розміру інокуляту та репродуктивної стадії мікроорганізму. Активність in vitro знижується в кислотному середовищі. Якщо значення pH у середовищі культур Staphylococcus aureus чи Streptococcus pyogenes збільшується до 7,2?8, мінімальна інгібуюча здатність мідекаміцину знижується вдвічі. Якщо pH знижується, активність мідекаміцину підвищується. Мідекаміцин кумулюється в альвеолярних макрофагах людини. Також макроліди кумулюються в нейтрофілах. Дослідження in vitro виявили, що мідекаміцин також впливає на імунні функції. становлено посилення хемотаксису порівняно з еритроміцином. In vivo мідекаміцин стимулює активність природних клітин-кілерів. Ці дослідження демонструють вплив мідекаміцину на імунну систему, що є важливим для протибіотичного ефекту мідекаміцину in vivo. Резистентність. Стійкість до макролідів розвивається у зв'язку зі зменшенням проникності зовнішньої мембрани клітини бактерії (ентеробактерії), інактивації препарату (S. aureus, E. coli) і, що найголовніше, зміни місця дії. Частота виникнення бактеріальної резистентності до макролідів сильно варіює. Резистентність метициліночутливих S. aureus коливається від 1 % до 50 %, тоді як більшість резистентних до метициліну штамів S. aureus також стійкі до макролідів. Резистентність пневмококів в основному нижче 5 %, але в деяких частинах світу становить більше 50 % (Японія). Резистентність бактерії Streptococcus pyogenes до макролідів коливається від 1 % до 40 % в Європі. Дуже рідко розвивається стійкість мікоплазм, легіонел і C. diphteriae. Фармакокінетика. смоктування. Мідекаміцин та мідекаміцину ацетат швидко та відносно добре всмоктуються та досягають максимальних концентрацій в сироватці крові 0,5?2,5 мкг/мл та 1,31?3,3 мкг/мл відповідно за 1?2 години. Оскільки прийом їжі дещо знижує максимальні концентрації, особливо у дітей віком від 4 до 16 років, мідекаміцин рекомендується приймати перед прийомом їжі. Розподіл. Мідекаміцин добре проникає у тканини, де він досягає концентрацій, вищих, ніж у крові, на 100 %. ін досягає високих концентрацій у секреті бронхів, а також у шкірі. Об’єм розподілу міокаміцину (мідекаміцину ацетату) становить 228?329 л. 47 % мідекаміцину та 3?29 % метаболітів зв’язуються з білками. Міокаміцин (мідекаміцину ацетат) також проникає у грудне молоко. Після прийому дози 1200 мг/добу у грудному молоці було виявлено 0,4?1,7 мкг/мл мідекаміцину ацетату. Метаболізм та виведення. Мідекаміцин головним чином метаболізується у печінці. Переважно виводиться з жовчю і тільки приблизно 5 % ? із сечею. Значне збільшення пікових концентрацій у сироватці крові, AUC та періоду напіввиведення можливі у пацієнтів із цирозом печінки.