Інструкція Натрію гідрокарбонат розчин для інфузій 40 мг/мл 100 мл 1 флакон

• Метаболічний або респіраторний алкалоз, гіпокаліємія, гіпернатріємія

Розчин застосовувати, контролюючи кислотно-лужний стан крові. Призначати дорослим внутрішньовенно або ректально краплинно; дітям – внутрішньовенно краплинно. Залежно від ступеня вираженості ацидозу препарат застосовувати нерозведеним або розведеним розчином глюкози 5 % у співвідношенні 1:1. Дорослим вводити внутрішньовенно зі швидкістю приблизно 60 крапель за хвилину, до 200 мл на добу. Кратність прийому препарату залежить від показників кислотно-лужного балансу. Новонародженим вводити внутрішньовенно у дозі 4–5 мл на 1 кг маси тіла, дітям інших вікових груп – у дозі 5–7 мл на 1 кг маси тіла. Наступне введення препарату визначається показниками кислотно-лужного балансу. Максимальна доза препарату для дорослих до – 200 мл на добу. Термін лікування визначається лікарем залежно від показників кислотно-лужного балансу.

• Некомпенсований метаболічний ацидоз, що може виникнути при інтоксикаціях різної етіології, тяжкому перебігу післяопераційного періоду, великих опіках, шоку, діабетичній комі, тривалій діареї, нестримному блюванні, гострих масивних крововтратах, тяжкому ураженні печінки та нирок, тривалих пропасних станах, тяжкій гіпоксії новонароджених
• Абсолютним показанням є зниження рН крові нижче 7,2 (норма 7,37–7,42)

Нудота, блювання, анорексія, біль у шлунку, головний біль, неспокій. Артеріальна гіпертензія. Алкалоз, судоми. Термін придатності. 2 роки.

При перевищенні дози препарату можливий розвиток гіпералкалозу, тетанічних судом. При розвитку гіпералкалозу слід припинити введення препарату, при небезпеці тетанії вводити внутрішньовенно дорослим 1–3 г кальцію глюконату.

Даних про протипоказання для введення у період вагітності або годування груддю немає, однак у цих випадках препарат слід вводити з обережністю, за життєвими показаннями, контролюючи кислотно-лужний стан.

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Несумісність. У розчині натрію гідрокарбонату не можна розчиняти кислі речовини (аскорбінову, нікотинову та інші кислоти), алкалоїди (атропін, апоморфін, кофеїн, теобромін, папаверин), серцеві глікозиди, солі кальцію, магнію, важких металів (заліза, міді, цинку), тому що відбувається випадання осаду або гідроліз органічних сполук. Не змішувати з фосфатовмісними розчинами.

діюча речовина: натрію гідрокарбонат; 1 мл розчину містить натрію гідрокарбонату 40 мг; допоміжні речовини: динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

Інформація відсутня.

Може підсилювати антигіпертензивний ефект резерпіну.

Фармакодинаміка. Засіб для відновлення лужного стану крові та корекції метаболічного ацидозу. При дисоціації натрію гідрокарбонату вивільняється бікарбонатний аніон, він зв’язує іони водню з утворенням карбонової кислоти, яка потім розпадається на воду та вуглекислий газ, що виділяється при диханні. У результаті рН крові зміщується у лужний бік, підвищується буферна ємкість крові. Препарат збільшує також виділення з організму іонів натрію та хлору, підвищує осмотичний діурез, залужнює сечу, запобігає осаду сечової кислоти у сечовидільній системі. середину клітин бікарбонатний аніон не проникає. Фармакокінетика. Не досліджена.

Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10.

Необхідно контролювати кислотно-лужний стан крові. У хворих із супутніми захворюваннями серця або нирок можуть розвинутися серцева недостатність та набряки.