Інструкція Натрію тіосульфат Дарниця розчин для ін'єкцій 30 % 5 мл 10 ампул

• Гіперчутливість до компонентів лікарського засобу

При отруєннях сполуками арсену, ртуті, свинцю, йодом, бромом та їх солями лікарський засіб призначати внутрішньовенно болюсно у дозі 1,5-3 г (5-10 мл 30 % розчину). При отруєннях синільною кислотою та її солями лікарський засіб вводити внутрішньовенно повільно у дозі 15 г (50 мл 30 % розчину). Лікарський засіб призначати протягом усього токсикогенного періоду (від появи перших клінічних симптомів отруєння до повної елімінації токсину з організму).

• Отруєння сполуками арсену, ртуті, свинцю
• синільною кислотою та її солями
• йодом, бромом та їх солями.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки, середостіння: задишка, утруднене дихання. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення свідомості, дзвін у вухах, затуманення зору. З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску аж до колапсу, втрата свідомості, тахікардія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, артралгія, гарячка. З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання (у т.ч. макулопапульозні), кропив'янка, гіперемія, відчуття жару. Загальні розлади і зміни у місці введення: реакції у місці введення, загальна слабкість, посилення діурезу. Термін придатності. 3 роки.

Симптоми: артралгія, гіперефлексія, судоми, психотична поведінка, включаючи ажитацію, галюцинації; нудота, блювання; посилення проявів побічних реакцій. Лікування: гемодіаліз; підтримуюча терапія.

У період вагітності або годування груддю лікарський засіб можна призначати лише за життєвими показаннями.

Лікарський засіб не застосовувати дітям через відсутність клінічних даних.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Несумісний з розчинами нітритів та нітратів. Не слід змішувати лікарський засіб в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

діюча речовина: sodium thiosulfate; 1 мл розчину містить натрію тіосульфату 300 мг; допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, динатрію едетат, вода для ін'єкцій.

Клінічні дані відсутні, тому під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Одночасне застосування з лікарськими засобами, метаболізм яких проходить через етап роданування, призводить до послаблення фармакологічних ефектів останніх. Лікарські засоби, що є йодидами, бромідами, при сумісному застосуванні з натрію тіосульфатом можуть не проявити свої фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Натрію тіосульфат проявляє антитоксичну, протизапальну та десенсибілізуючу дію. Є донатором іонів сірки. икористовується як субстрат роданідною системою організму для синтезу нетоксичних тіосполук. Є антидотом при отруєнні синільною кислотою та ціанідами, арсеном, свинцем, ртуттю, сполуками йоду і брому. При отруєнні сполуками арсену, ртуті і свинцю утворює неотруйні сульфіти. При отруєнні ціанідами утворює менш отруйні роданідні сполуки. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного застосування швидко надходить у позаклітинну рідину, екскретується у незміненому вигляді з сечею. Період напіввиведення – 0,65 години.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.

З обережністю призначати хворим з артеріальною гіпертензією, цирозом печінки, застійною серцевою недостатністю, нирковою недостатністю, токсикозом вагітних, оскільки можливе погіршення стану пацієнтів. При отруєнні ціанідами на початку необхідне застосування метгемоглобіноутворювачів, антиціану або амілнітриту, а потім перейти на внутрішньовенне введення натрію тіосульфату. Перед застосуванням необхідно провести огляд вмісту ампули. При наявності осаду лікарський засіб не слід застосовувати. Пацієнти з порушенням функції нирок. Тіосульфат натрію, як відомо, в основному виділяється нирками, і ризик розвитку токсичних реакцій на лікарський засіб може бути вищим у пацієнтів із порушеною функцією нирок. Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку більш імовірне зниження функції нирок, тому слід виявляти обережність у виборі дози і контролювати функцію нирок.