Каталог
Омез капсули 20 мг 30 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Омез капсули 20 мг 30 шт

код товару: ЦБ000005603
Упаковка / 30 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 147.00 грн
Упаковка
1
блістер
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дітям - з 1-го року при масі тіла більше 10 кг
Дітям з 1-го року при масі тіла більше 10 кг
Температура зберігання - від 5°C до 25°C
Температура зберігання від 5°C до 25°C
Вагітним - за призначенням лікаря
Вагітним за призначенням лікаря
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - за призначенням лікаря
Годуючим за призначенням лікаря
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Взаємодія з їжею - до прийому
Взаємодія з їжею до прийому
Водіям - з обережністю
Водіям з обережністю

Торгівельна назва Омез
Форма випуску капсули
Виробник Д-р Редді'с Лабораторіс
Країна власник ліцензії Індія
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки блістер
Кількість в упаковці 3 блістер(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
Д-р Редді'с Лабораторіс
Є в наявності Є в наявності
від 198.90 грн
Торрент Фармасьютікалс
Є в наявності Є в наявності
від 302.00 грн
Д-р Редді'с Лабораторіс
Є в наявності Є в наявності
від 307.00 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Омез капсули 20 мг 30 шт

  • Виробник: Омез капсули 20 мг 30 шт

    <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд, ФТО – ІI</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='RU' style=''>За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b land='' style=''> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Капсули.</span></p> <p><i land='' style=''>Основні фізико-хімічні властивості: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>тверді желатинові прозорі капсули розміром 2, з маркуванням </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>OMEZ</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>, із безколірним корпусом і рожевим ковпачком. міст капсул – білі або майже білі пелети.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>По 10 капсул у стрипі або блістері, по 3 стрипи або блістери у коробці.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b land='' style=''> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Код АТХ А02 С01.</span></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Омез капсули 20 мг 30 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензимідазолів або до будь-якої допоміжної речовини
  • Омепразол, як і інші інгібітори протонної помпи (ІПП), не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром (див. «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
  • </span></p>

Застосування: Застосування Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>Дозування для дорослих.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування та профілактика виразки дванадцятипалої кишки та доброякісної виразки шлунка, у тому числі пов’язаних з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендована доза для пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. У більшості пацієнтів виразка дванадцятипалої кишки загоюється протягом </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>2</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> тижнів. Для пацієнтів, у яких не відбувається повного загоєння після початкового курсу, рекомендується подальше лікування протягом 2 тижнів. У тяжких або рецидивуючих випадках рекомендується 40 мг омепразолу на добу, і загоєння зазвичай досягається протягом 4 тижнів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для профілактики рецидиву виразки дванадцятипалої кишки у пацієнтів з негативним результатом тесту на </span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Pylori </i><span lang='RU' style=''>або </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>у разі</span><span lang='RU' style=''> неможливост</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>і ерадикації </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. Для деяких пацієнтів може бути достатнім добова доза 10 мг. У випадку недостатньої терапії дозу можна підвищити до 40 мг.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При лікуванні виразки шлунка рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. У більшості пацієнтів виразка шлунка загоюється протягом 4 тижнів. Пацієнтам, у яких не відбувається повного загоєння після початкового курсу, рекомендовано подальше лікування протягом 4 тижнів. У тяжких або рецидивуючих випадках рекомендується 40 мг омепразолу на добу, і загоєння зазвичай досягається протягом 8 тижнів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для профілактики рецидиву у пацієнтів з виразкою шлунка та недостатньою реакцією у відповідь на лікування рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для лікування виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язаних із застосуванням нестероїдних протизапальних лікарських засобів, рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. У більшості пацієнтів загоєння настає протягом 4 тижнів. Пацієнтам, у яких не відбувається повного загоєння після початкового курсу, рекомендовано подальше лікування протягом 4 тижнів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для профілактики виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язаних із застосуванням нестероїдних протизапальних лікарських засобів, для пацієнтів, які мають підвищений ризик (вік > 60, наявність у минулому виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту), рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ерадикація </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> при пептичній виразці.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При виборі антибактеріальних лікарських засобів для ерадикації </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Pylori</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>слід враховувати індивідуальну переносимість препарату, місцеві особливості та настанови щодо лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- Омепразолу 20 мг + кларитроміцину 500 мг + амоксициліну 1000 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня</span><span lang='RU' style=''>, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>або</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- Омепразолу 20 мг + кларитроміцину 250 мг (при необхідності 500 мг) + метронідазолу 400 мг (при необхідності 500 мг або тинідазолу 500 мг) 2 рази на добу протягом 1 тижня, або</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- Омепразолу 40 мг 1 раз на добу + амоксициліну 500 мг + метронідазолу 400 мг (при необхідності 500 мг або тинідазолу 500 мг) 3 рази на добу протягом 1 тижня.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у т. ч. рефлюкс-езофагіту.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. У більшості пацієнтів одужання настає протягом 4 тижнів. Пацієнтам, у яких не відбувається повного одужання після початкового курсу, рекомендовано подальше лікування протягом 4 тижнів. Для пацієнтів із тяжким езофагітом рекомендується 40 мг омепразолу на добу, при цьому одужання зазвичай досягається протягом 8 тижнів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для довготривалого лікування пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою рекомендована доза становить 10 мг омепразолу 1 раз на добу. При необхідності дозу можна підвищити до 20–40 мг омепразолу 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При лікуванні симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби рекомендована доза становить 20 мг омепразолу 1 раз на добу. Пацієнту може бути достатньою доза 10 мг, дозу слід коригувати в індивідуальному порядку. Якщо не досягається бажаний результат після 4 тижнів лікування омепразолом у дозі 20 мг на добу, пацієнта слід додатково обстежити.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування синдрому Золлінгера – Еллісона.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для пацієнтів із синдромом Золлінгера – Еллісона підбір дози слід проводити індивідуально. Лікування триває до зникнення клінічних проявів хвороби. Рекомендована початкова доза становить 60 мг омепразолу 1 раз на добу. Спостереження за більш ніж 90 % пацієнтами з тяжкими захворюваннями та недостатньою реакцією на інші види лікування виявило ефективність підтримуючої терапії у дозах 20–120 мг на добу. Добову дозу вище 80 мг слід розподілити та застосовувати за 2 прийоми. </span></p> <p><u land='' style=''>Дозування для дітей.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Діти віком від 1 року з масою тіла ? 10 кг.</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування рефлюкс-езофагіту.</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симптоматичне лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендації з дозування:</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ік</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Маса тіла</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Дозування</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>? 1 року</span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>10–20 кг</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>10 мг* 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При необхідності дозу можна підвищити до 20 мг 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>? </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>2</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> років</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Діти з масою тіла понад 20 кг</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>20 мг 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При необхідності дозу можна підвищити до 40 мг 1 раз на добу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування рефлюкс-езофагіту:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> тривалість лікування становить 4–8 тижнів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симптоматичне лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> тривалість лікування – 2–4 тижні. Якщо не досягається бажаний результат після 2–4 тижнів, пацієнта слід додатково обстежити.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Діти та підлітки віком від 4 років.</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Призначати комбіновану терапію потрібно з урахуванням місцевих особливостей бактеріальної резистентності. Також слід враховувати тривалість лікування (від 7 до 14 днів) та відповідне</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>застосування антибактеріальних препаратів. Лікування повинно проводитись під наглядом лікаря.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендації з дозування:</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Маса тіла</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Дозування</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>15–30 кг</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Омепразол 10 мг* + амоксицилін 25 мг/кг маси тіла + кларитроміцин 7,5 мг/кг маси тіла. Препарати приймати разом 2 рази на добу протягом 1 тижня</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>31–40 кг</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Омепразол 20 мг + амоксицилін 750 мг + кларитроміцин 7,5 мг/кг маси тіла. Препарати приймати разом 2 рази на добу протягом 1 тижня.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>> 40 кг</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Омепразол 20 мг + амоксицилін 1000 мг + кларитроміцин 500 мг. Препарати приймати разом 2 рази на добу протягом 1 тижня.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>* </span><span lang='UK' style='font-size:11.0pt; mso-ansi-language:UK'>У разі необхідності застосування дози 10 мг застосовувати препарат у відповідному дозуванні.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><u land='' style=''>Особливі групи пацієнтів.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функцій нирок</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>. Для пацієнтів із порушеннями функцій нирок не потрібно коригування дози (див. розділ «Фармакокінетика»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функцій печінки.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Для пацієнтів із порушеннями функцій печінки достатньою є добова доза 10–20 мг (див. розділ «Фармакокінетика»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку (> 65 років).</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Для пацієнтів літнього віку не потрібно коригування дози (див. розділ «Фармакокінетика»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Рекомендується приймати капсули вранці, бажано до їди, не пошкоджуючи капсулу (капсули не слід розжовувати чи розламувати) і запиваючи </span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight:bold'>половиною склянки</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> води. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Для пацієнтів з труднощами ковтання та для дітей, які можуть пити або ковтати напівтверду їжу. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold'>Капсули можливо відкрити та безпосередньо ковтнути вміст, запиваючи половиною склянки води, або розмішати у слабокислій рідині, наприклад у будь-якому фруктовому соку, яблучному пюре чи в негазованій воді. Таку суміш необхідно випити відразу після приготування протягом 30 хвилин. Перед прийомом суміш слід збовтати та запити половиною склянки води. Не використовувати молоко або газовану воду.</span><span lang='RU' style=''> м</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>іст капсул (гранули з </span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight:bold'>кишковорозчинним</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> покриттям</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>) не можна жувати. </span></p>

Протипоказання: Протипоказання Омез капсули 20 мг 30 шт

  • <p><u land='' style=''>Дорослі:</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для лікування та профілактики рецидивів виразки дванадцятипалої кишки та доброякісної виразки шлунка, у тому числі пов’язаних із прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:UK
  • mso-bidi-font-style: italic'> профілактики виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням нестероїдних </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:UK'> протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів категорії ризику
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для ерадикації </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Helicobacter</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> (</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>) </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>при пептичній виразці – у комбінації з відповідними антибіотиками
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у т. ч. рефлюкс-езофагіту
  • </span></p> <p><span lang='RU' style=''>- </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>для</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='RU' style=''>довготривал</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ого</span><span lang='RU' style=''> лікування пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
  • </span></p><p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для лікування синдрому Золлінгера – Еллісона.</span></p>

Побічна дія: Побічна дія Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Малоймовірно, що лікарський засіб впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Можуть спостерігатися такі небажані реакції на застосування препарату як запаморочення і порушення зору (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо такі розлади спостерігаються, пацієнти не повинні керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Найчастішими побічними ефектами є головний біль, абдомінальний біль, запор, діарея, здуття живота та нудота/блювання. Під час проведення клінічних випробувань омепразолу або постмаркетингового застосування були виявлені або існувала підозра щодо виникнення нижченаведених побічних реакцій на препарат. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку системи крові та лімфатичної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку імунної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> реакції підвищеної чутливості, наприклад лихоманка, ангіоневротичний набряк та анафілактична реакція/шок.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку метаболізму та травлення:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> гіпонатріємія, гіпомагніємія, тяжка гіпомагніємія, яка може призвести до гіпокальціємії. Гіпомагніємія може бути асоційована також з гіпокаліємією. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку психіки:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> безсоння, збудження, сплутаність свідомості, депресія, агресія, галюцинації.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку нервової системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> головний біль, запаморочення, парестезія, сонливість, порушення смаку.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку органів зору:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> нечіткість зору.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку органів слуху та рівноваги:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> дзвін у вухах, вертиго.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> бронхоспазм.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку шлунково-кишкового тракту:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> абдомінальний біль, закреп, діарея, здуття живота, нудота/блювання, залозисті поліпи дна шлунку, сухість у роті, стоматит, кандидоз шлунково-кишкового тракту, мікроскопічний коліт.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку печінки та жовчовивідних шляхів:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> підвищений рівень ферментів печінки, гепатит з жовтяницею або без такої, печінкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів з уже наявною хворобою печінки. </span></p>

Передозування: Передозування Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Дані щодо ефектів передозування омепразолу у людини обмежені. У науковій літературі </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>були описані випадки застосування дози до 560 мг омепразолу, також є поодинокі повідомлення про застосування разової пероральної дози у 2400 мг омепразолу (у 120 разів вище звичайної рекомендованої клінічної дози). Повідомлялося про нудоту, блювання, запаморочення, абдомінальний біль, діарею та головний біль. Також у поодиноких випадках повідомлялося про апатію, депресію і сплутаність свідомості.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Описані симптоми мали оборотний характер. Швидкість виведення не змінювалася (кінетика першого порядку) зі збільшенням дози. Лікування при необхідності симптоматичне.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Результати, отримані у ході трьох проспективних епідеміологічних досліджень (більше 1000 отриманих результатів), вказують на відсутність небажаного впливу омепразолу на вагітність або здоров’я плода/новонародженої дитини. Омепразол можна застосовувати у період вагітності.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Омепразол проникає у грудне молоко, проте якщо його застосовувати у терапевтичних дозах імовірність впливу на дитину незначна. У разі необхідності застосування омепразолу під час годування груддю, проконсультуйтеся з лікарем.</span></p>

Діти: Діти Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> Під час лікування рекомендованими дозами у дітей віком від 1 року концентрації у плазмі крові були подібні до концентрацій у дорослих. У дітей віком до 6 місяців кліренс омепразолу є низьким через низьку здатність перетворювати омепразол.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діти віком від 1 року та масою тіла понад 10 кг:</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для лікування рефлюкс-езофагіту;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для симптоматичного лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі;</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діти віком від 4 років:</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>- для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>– у комбінації з антибіотиками.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Препарат застосовувати дітям віком від 1 року з масою тіла понад 10 кг за призначенням лікаря за показаннями рефлюкс-езофагіт і симптоматичне лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та дітям віком від 4 років у комбінації з антибіотиками для лікування виразки дванадцятипалої кишки, зумовленої наявністю </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, під контролем лікаря.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size:11.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зберігати </span><span lang='RU' style=''>у</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><i land='' style=''>діюча речовина</i><i land='' style=''>: </i><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>omeprazole</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>; </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>1 капсула містить омепразолу 20 мг;</span></p> <p><i land='' style=''>допоміжні речовини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>маніт (Е 421); лактоза, моногідрат; натрію лаурилсульфат; динатрію гідрофосфат; цукроза;</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial",sans-serif;mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>гіпромелоза;</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial",sans-serif;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>метакрилатний</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial",sans-serif;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>сополімер (тип С); натрію гідроксид; макрогол; тальк; титану діоксид (Е 171);</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>склад капсули:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> желатин, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), кармоїзин (Е 122).</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>плив омепразолу на фармакокінетику інших лікарських засобів.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські засоби, всмоктування яких залежить від рН шлунка</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Пригнічення шлункової секреції під час лікування омепразолом та іншими препаратами з групи ІПП може знижувати або підвищувати абсорбцію лікарських засобів, всмоктування яких залежить від рН шлунка. Як і у випадку з іншими препаратами, що зменшують внутрішньошлункову кислотність, абсорбція таких препаратів, як кетоконазол, ітраконазол, а також ерлотиніб, може зменшуватися, тоді як всмоктування таких препаратів, як дигоксин, може підвищуватися під час лікування омепразолом. Одночасне застосування омепразолу (20 мг на добу) та дигоксину у здорових добровольців підвищувало біодоступність дигоксину на 10 % (у двох із десяти досліджуваних осіб – до 30 %).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нелфінавір, атазанавір</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Плазмові рівні нелфінавіру та атазанавіру знижуються при одночасному застосуванні з омепразолом.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Одночасне застосування омепразолу і нелфінавіру протипоказане. Одночасне призначення омепразолу (40 мг 1 раз на добу) знижувало середню експозицію нелфінавіру приблизно на 40 %, а середня експозиція фармакологічно активного метаболіту М8 знижувалася приблизно на 75–90 %. заємодія також може бути зумовлена пригніченням активності </span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>19.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Одночасне застосування омепразолу з атазанавіром не рекомендується. Одночасне застосування омепразолу (40 мг 1 раз на добу) та атазанавіру у дозі 300 мг/ ритонавіру у дозі 100 мг у здорових добровольців призводило до зниження на 75 % експозиції атазанавіру. Підвищення дози атазанавіру до 400 мг не компенсувало вплив омепразолу на експозицію атазанавіру. Одночасне застосування омепразолу (20 мг один раз на добу) з атазанавіром у дозі 400 мг/ ритонавіром у дозі 100 мг у здорових добровольців призводило до зниження приблизно на 30 % експозиції атазанавіру порівняно з атазанавіром у дозі 300 мг/ ритонавіром у дозі 100 мг 1 раз на добу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дигоксин</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Одночасне лікування омепразолом (20 мг на добу) та дигоксином у здорових добровольців збільшувало біодоступність дигоксину на 10 %. Рідко реєструвалися випадки токсичності, спричиненої застосуванням дигоксину. Проте слід дотримуватися обережності при призначенні високих доз омепразолу пацієнтам літнього віку. У разі одночасного застосування з дигоксином пацієнти мають перебувати</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>під ретельним наглядом лікаря.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Клопідогрель</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>За даними клінічного дослідження за участю здорових добровольців, виявлено фармакокінетичну/фармакодинамічну (ФК/ФД) взаємодію між клопідогрелем (навантажувальна доза 300 мг з наступною дозою 75 мг/добу) та омепразолом (80 мг на добу), що призводила до зменшення експозиції активного метаболіту клопідогрелю на 46</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight: bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight: bold'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>%</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> та зниження максимального інгібування (індукованого</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>аденозиндифосфатом (АДФ)) агрегації тромбоцитів в середньому на 16 %.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Суперечливі дані щодо клінічних наслідків ФК/ФД взаємодії з омепразолом в частині основних серцево-судинних ускладнень були отримані у ході проведення як обсерваційних, так і клінічних досліджень. Таким чином,</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight: bold'> слід </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>утримуватись від</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight:bold'> одночасн</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>ого</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight:bold'> застосування омепразолу та клопідогрелю</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>.</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><u land='' style=''>Інші лікарські засоби</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>смоктування посаконазолу, ерлотинібу, кетоконазолу та ітраконазолу значно зменшується і, отже, клінічна ефективність може послаблюватися. Слід уникати одночасного застосування з посаконазолом та ерлотинібом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські засоби, що метаболізуються з участю </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>CYP</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>2</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>C</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>19</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Омепразол є помірним інгібітором </span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>19, основного ферменту, що метаболізує омепразол. Таким чином, метаболізм супутніх лікарських засобів, що також метаболізуються з участю </span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>19, може зменшуватися, а системна експозиція цих засобів – збільшуватися. Прикладом таких препаратів є </span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>R</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>-варфарин та інші антагоністи вітаміну К, цилостазол, діазепам і фенітоїн.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>У здорових добровольців відзначалася фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем (навантажувальна доза 300 мг/ добова підтримуюча доза 75 мг) та омепразолом (80 мг на добу перорально, тобто доза, яка в 4 рази перевищує стандартну денну дозу), що призводила до зменшення експозиції активного метаболіту клопідогрелю у середньому на 46 % та зменшення максимальної інгібуючої дії (індукованої АДФ) на агрегацію тромбоцитів у середньому на 16 %. Клінічна значущість цієї взаємодії залишається неясною. Як запобіжний захід необхідно, уникати одночасного застосування омепразолу і клопідогрелю.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Цилостазол</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>У здорових добровольців введення омепразолу у дозі 40 мг підвищувало С</span><sub land='' style=''>max</sub><span style='mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-bidi-font-weight:bold'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>та </span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> цилостазолу на 18 % та 26 % відповідно, а одного з його активних метаболітів – на 29 % та 69 % відповідно.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фенітоїн</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові рекомендується проводити протягом перших двох тижнів після початку лікування омепразолом та у випадку, якщо була проведена корекція дози фенітоїну, моніторинг та подальшу корекцію дози препарату необхідно проводити після закінчення лікування омепразолом.</span></p> <p><u land='' style=''>Невідомий механізм взаємодії</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Саквінавір</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Одночасне застосування омепразолу із саквінавіром/ритонавіром призводило до збільшення рівнів саквінавіру у плазмі крові приблизно до 70 %, що асоціювалося з належною переносимістю у ІЛ-інфікованих пацієнтів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Такролімус</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>При одночасному застосуванні омепразолу повідомлялося про збільшення рівня такролімусу в сироватці крові. Потрібно проводити посилений моніторинг концентрації такролімусу, а також функції нирок (кліренс креатиніну), і при необхідності – відкоригувати дозування такролімусу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метотрексат</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Повідомлялося про підвищення рівня метотрексату у деяких пацієнтів при одночасному прийомі з інгібіторами протонної помпи. У разі необхідності застосування метотрексату у високих дозах слід розглянути питання про тимчасову відміну омепразолу.</span></p> <p><u land='' style=''>плив інших лікарських засобів на фармакокінетику омепразолу. </u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інгібітори CYP2C19 та/або CYP3A4</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Оскільки омепразол метаболізується за допомогою ферментів CYP2C19 та CYP3A4, препарати що пригнічують активність CYP2C19 або CYP3A4 (такі як кларитроміцин та вориконазол), можуть спричиняти зростання рівнів омепразолу у сироватці крові у результаті уповільнення швидкості його метаболізму. Одночасне застосування вориконазолу призводило до більш ніж двократного зростання експозиції омепразолу. Оскільки високі дози омепразолу переносилися добре, корекція дози омепразолу, як правило, не потрібна. Однак слід розглянути питання про корекцію дози для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та у випадку, якщо показане тривале лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Омепразол частково метаболізується також CYP3A4, але не пригнічує цей фермент. Таким чином, омепразол не впливає на метаболізм препаратів, що метаболізуються CYP3A4, таких як циклоспорин, лідокаїн, хінідин, естрадіол, еритроміцин та будесонід.</span><span style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Індуктори CYP2C19 та CYP3A4</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Препарати що індукують активність CYP2C19 або CYP3A4 (такі як рифампіцин та звіробій), можуть призводити до зниження рівнів омепразолу в сироватці крові у результаті прискорення швидкості його метаболізму.</span></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинаміка.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'></span></p> <p><u land='' style=''>Механізм дії.</u><span lang='UK' style='font-size:13.0pt; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK'>Омепразол, рацемічна суміш двох енантіомерів, знижує секрецію кислоти шлункового соку завдяки цільовому механізму дії. Це специфічний інгібітор шлункової протонної помпи у парієтальних клітинах. ін швидко діє та встановлює контроль над пригніченням секреції кислоти шлункового соку при дозуванні 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Омепразол – це слабка основа, яка концентрується та перетворюється в активну форму у кислому середовищі внутрішньоклітинних канальців у парієтальних клітинах, де вона пригнічує фермент Н+К+-АТФ</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-size:10.0pt'>-</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>азу – кислотний насос. Такий вплив на кінцеву стадію процесу утворення кислоти шлункового соку є залежним від дози та забезпечує високоефективне пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції кислоти незалежно від природи стимулу.</span></p> <p><u land='' style=''>Фармакодинамічні ефекти.</u><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> Усі фармакодинамічні ефекти, що спостерігаються, можна пояснити впливом омепразолу на секрецію кислоти.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на секрецію кислоти шлункового соку.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пероральне застосування 20 мг омепразолу 1 раз на день спричиняє швидке та ефективне пригнічення денної та нічної секреції кислоти шлункового соку, максимальний ефект досягається протягом 4 днів лікування. У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки середнє зниження кислотності шлунка приблизно на 80 % відбувається протягом 24 годин після прийому 20 мг омепразолу, середнє зниження пікового викиду кислоти після стимуляції пентагастрину становить близько 70 % через 24 години після прийому омепразолу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пероральне застосування 20 мг омепразолу підтримує у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки внутрішньошлунковий рН ? 3 протягом середнього часу 17 годин з 24-годинного періоду. Унаслідок зниженої секреції кислоти та внутрішньошлункової кислотності, залежно від дози, омепразол знижує/нормалізує кислотну експозицію стравоходу у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Пригнічення секреції кислоти асоціюється з площею кривої «концентрація у плазмі – час» (</span><span style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:EN-US' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt'>)</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language: UK'> омепразолу, а не з дійсною концентрацією у плазмі в даний час.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час лікування омепразолом не спостерігалося жодної тахіфілаксії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Helicobacter</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> (</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>).</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пептична виразка асоціюється з </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>, </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>включаючи виразку дванадцятипалої кишки та виразку шлунка. </span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK'>розглядається як головний вирішальний фактор у розвитку гастриту. </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK'>разом з кислотою шлункового соку є головними факторами у розвитку пептичної виразкової хвороби. </span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK'>є основним фактором у розвитку атрофічного гастриту, який асоціюється з підвищеним ризиком розвитку раку шлунка.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ерадикація </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'> із застосуванням омепразолу та протимікробних засобів асоціюється з більш швидким послабленням симптомів, з високим відсотком загоєння уражень слизової оболонки та з довготривалою ремісією пептичної виразкової хвороби.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інші ефекти, пов’язані з пригніченням кислоти.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Протягом довготривалого лікування повідомлялося про дещо підвищену частоту появи у шлунку гландулярних кіст. Ці зміни є фізіологічним наслідком наявного пригнічення секреції кислоти, є доброякісними та, вірогідно, оборотними. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зниження кислотності у шлунку за допомогою будь-яких засобів, включаючи інгібітори протонної помпи, збільшує кількість бактерій у шлунку, які в нормі присутні у шлунково-кишковому тракті. Лікування препаратами, що знижують кислотність, дещо підвищує ризик шлунково-кишкових інфекцій, наприклад спричинених </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Salmonella</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>, </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Campylobacter</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>та Clostridium difficile</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'> у госпіталізованих пацієнтів</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><u land='' style=''>Застосування у педіатрії.</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>У неконтрольованому дослідженні з участю дітей (віком від 1 до 16 років) з тяжким ерозивним езофагітом омепразол у дозах 0,7–1,4 мг/кг покращив стан хворих з езофагітом у 90 % випадків та значно зменшив симптоми рефлюксу. У сліпому дослідженні без порівняльного препарату за участю дітей віком від 0 до 24 місяців із встановленим діагнозом гастроезофагеальна рефлюксна хвороба лікували дозами 0,5 мг/кг, 1,0 мг/кг та 1,5 мг/кг омепразолу – частота появи епізодів блювання/зригування зменшилась на 50 % після 8 тижнів лікування незалежно від дози. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ерадикація бактерії</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>у дітей.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>У рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні (дослідження </span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-size:10.0pt'>H</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>e</span><span lang='RU' style='mso-bidi-font-size:10.0pt'>liot</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>) був зроблений висновок, що омепразол у комбінації з двома антибіотиками (амоксициліном та кларитроміцином) був безпечним та ефективним у лікуванні інфекції, спричиненої </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>у дітей віком від 4 років з гастритом: швидкість знищення </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>H</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>. </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pylori</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>: 74,2 % (23/31 пацієнт) у групі прийому омепразол + амоксицилін + кларитроміцин, порівняно з 9,4 % (3/32 пацієнти) у групі прийому амоксицилін + кларитроміцин. Однак не було жодного доказу клінічної користі, що була продемонстрована щодо диспепсичних симптомів. Це дослідження не охоплює дітей віком до 4 років.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакокінетика. </i></p> <p><u land='' style=''>Абсорбція.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Абсорбція омепразолу є швидкою, з піковими рівнями у плазмі крові приблизно через 1</span><span lang='uk' style='mso-ansi-language: #0022'>–</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>2 години після прийому дози. Абсорбція омепразолу відбувається у тонкій кишці та зазвичай завершується за 3–6 годин. Супутній прийом їжі не має жодного впливу на біодоступність. Системна доступність (біодоступність) омепразолу після прийому однократної пероральної дози омепразолу становить приблизно 40 %. Після повторного застосування 1 раз на добу біодоступність збільшується приблизно до 60 %.</span></p> <p><u land='' style=''>Розподіл.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Уявний об’єм розподілу у здорових людей становить приблизно 0,3 л/кг ваги тіла. Зв’язування омепразолу з білками плазми крові становить 97 %.</span></p> <p><u land='' style=''>Метаболізм.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Омепразол повністю метаболізується системою цитохрому Р450. Більша частина метаболізму омепразолу залежить від </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='RU' style=''>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>C</span><span lang='RU' style=''>19, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>що експресується, відповідального за утворення гідроксіомепразолу, основного метаболіту у плазмі крові. Частина, що залишилась, залежить від іншої специфічної ізоформи, </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>3</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4, відповідальної за утворення сульфону омепразолу. У результаті високої спорідненості омепразолу і </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>19 існує потенціал для конкурентного пригнічення та метаболічних зв’язків між лікарськими засобами з іншими субстратами для </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>2</span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>19. Однак через низьку спорідненість із </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4 омепразол не має жодного потенціалу для пригнічення метаболізму інших субстратів </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>3</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4. Крім того, омепразол не має пригнічувального впливу на основні ферменти </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Приблизно 3 % білошкірої популяції та 15–20 % азіатських популяцій не має функціонального ферменту </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>19. У таких осіб метаболізм омепразолу, імовірно, головним чином каталізується </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4. Після повторного застосування 1 раз на добу 20 мг омепразолу середня </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> була у 5–10 разів більша у повільних метаболізаторів, ніж у осіб, які мають функціональний фермент </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>19 (швидкі метаболізатори). Середні пікові концентрації у плазмі крові були також вищі у 3–5 разів. Ці спостереження не мають жодного застосування до дозування омепразолу.</span></p> <p><u land='' style=''>иведення.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Кінцевий період напіввиведення омепразолу з плазми крові становить зазвичай менше 1 години як після однократного, так і після багатократного перорального застосування 1 раз на добу. Омепразол повністю виводиться з плазми крові між прийомами доз без тенденції до накопичення під час введення 1 раз на добу. Приблизно 80 % пероральної дози омепразолу виводиться у вигляді метаболітів із сечею, а решта – з фекаліями, головним чином виходячи з секреції жовчі.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При повторному застосуванні збільшується </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><text land='' style=''> </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>омепразолу. Це збільшення залежить від дози та призводить до нелінійного взаємозв’язку між дозою і </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> після повторного застосування. Така залежність від часу та дози пов’язана зі зниженням передсистемного метаболізму та системного кліренсу, можливо, спричиненого пригніченням ферменту </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>2</span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>C</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>19 омепразолом та/або його метаболітами (наприклад, сульфон).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Не було виявлено, що метаболіт має якийсь вплив на секрецію кислоти шлункового соку.</span></p> <p><u land='' style=''>Особливі популяції.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції печінки.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> У пацієнтів із порушенням функції печінки змінюється метаболізм омепразолу, призводячи до збільшення </span><span style='mso-ansi-language:EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>. Омепразол не продемонстрував жодної тенденції до акумуляції при застосуванні один раз на день.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції нирок.</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'> Фармакокінетика омепразолу, включаючи системну біодоступність та швидкість виведення, не змінюється у пацієнтів зі зниженою функцією нирок.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку.</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'> Швидкість метаболізму омепразолу дещо знижена у пацієнтів літнього віку (75–79 років).</span></p>

Адреса: Адреса Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Дільниця № 42р, 43, 44р, 45р, 46р, 53, 54, 83, с. Бачупалі, Бачупалі Мандал, округ Медчал Малкайгірі – 500090, штат Телангана, Індія</span></p>

Особливості: Особливості Омез капсули 20 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При наявності будь-якого небезпечного симптому (наприклад, значна втрата маси тіла, не зумовлена дієтою; часте блювання; дисфагія; блювання з домішками крові або мелена) і коли є діагностована виразка шлунка або підозра на її наявність, слід виключити злоякісне захворювання, оскільки прийом препарату може маскувати його симптоми та затримувати встановлення правильного діагнозу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування атазанавіру з інгібіторами протонної помпи не рекомендується. Якщо комбінованого застосування атазанавіру з інгібітором протонної помпи не можна уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусне навантаження) у поєднанні зі збільшенням дози атазанавіру до 400 мг на 100 мг ритонавіру; доза омепразолу не повинна перевищувати 20 мг.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Омепразол, як і всі лікарські засоби, що пригнічують секрецію соляної кислоти шлункового соку, може зменшити всмоктування вітаміну 12 (ціанокобаламіну) через гіпо- або ахлоргідрію. Це слід враховувати пацієнтам з кахексією або факторами ризику зниження всмоктування вітаміну 12 при довготривалій терапії.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Омепразол є інгібітором CYP2C19. На початку або при завершенні лікування омепразолом необхідно розглянути можливість взаємодії з лікарськими засобами, що метаболізуються з участю CYP2C19. заємодія спостерігається між клопідогрелем та омепразолом (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Клінічна значущість цієї взаємодії залишається незрозумілою. Як запобіжний захід, необхідно уникати одночасного застосування омепразолу і клопідогрелю.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У хворих, які приймають інгібітори протонної помпи, включаючи омепразол, упродовж щонайменше трьох місяців може виникнути тяжка гіпомагніємія (у більшості випадків гіпомагніємії хворі застосовували препарат близько року). Гіпомагніємію можна запідозрити за такими серйозними проявами, як втомлюваність, м’язові спазми, тетанія, судоми, делірій, запаморочення, шлуночкова аритмія. Однак слід мати на увазі, що у ряді випадків прояви можуть бути замасковані, що перешкоджає вчасному розпізнаванню такого ускладнення. У більшості хворих прояви гіпомагніємії зникають і стан нормалізується після застосування препаратів магнію та відміни інгібіторів протонної помпи. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, яким призначено тривале лікування або які приймають ІПП разом з дигоксином чи препаратами, що можуть викликати гіпомагніємію (наприклад, діуретики), по можливості слід вимірювати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тривале зменшення кислотності шлункового соку може призвести до збільшення кількості бактерій, присутніх у шлунково-кишковому тракті.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікування інгібіторами протонної помпи дещо підвищує ризик розвитку інфекцій шлунково-кишкового тракту, спричинених Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile у госпіталізованих пацієнтів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У здорових добровольців відзначалася фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем (навантажувальна доза 300 мг/ добова підтримуюча доза 75 мг) та омепразолом (80 мг на добу перорально, тобто доза, яка в 4 рази перевищує стандартну денну дозу), що призводила до зменшення експозиції активного метаболіту клопідогрелю у середньому на 46 % та зменшення максимальної інгібуючої дії (індукованої АДФ) на агрегацію тромбоцитів у середньому на 16 %.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування інгібіторів протонної помпи, особливо у високих дозах та тривалими курсами, може бути пов’язане з невеликим збільшенням ризику переломів, переважно у осіб літнього віку та за наявності додаткових факторів ризику. Незважаючи на те, що причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням омепразолу/езомепразолу та остеопоротичними переломами не був доведений, пацієнтам з ризиком прогресуючого остеопорозу або остеопоротичного перелому слід рекомендувати відповідний клінічний нагляд згідно з чинними клінічними рекомендаціями.</span></p> <p><u land='' style=''>Підгострий шкірний червоний вовчак (ПШЧ)</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування інгібіторів протонної помпи може бути пов’язане з дуже рідкісними випадками ПШЧ. Якщо виникають пошкодження, особливо на ділянках шкіри, що піддаються впливу сонця, і якщо вони супроводжуються артралгіями, пацієнт повинен негайно звернутися за медичною допомогою, а медичний спеціаліст повинен розглянути питання про припинення застосування омепразолу. У разі виникнення ПШЧ після попереднього лікування інгібітором протонної помпи збільшується ризик виникнення ПШЧ у разі застосування інших інгібіторів протонної помпи.</span></p> <p><u land='' style=''>плив на результати досл</u><u land='' style=''>іджень</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час лікування антисекреторними лікарськими засобами рівні сироваткового гастрину можуть збільшуватися у відповідь на зменшення секреції соляної кислоти. Також може підвищуватись рівень хромограніну А (CgA) внаслідок зменшеної кислотності шлунку, що може впливати на результати досліджень нейроендокринних пухлин. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Доступні опубліковані дані свідчать про те, що прийом ІПП слід припинити за 5–14 днів до вимірювань CgA. Це запобігає хибній інтерпретації рівнів CgA після застосування ІПП та дозволяє повернутись показникам до контрольного діапазону.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Якщо хромогранін А та рівні гастрину не повертаються до нормального рівня після початкового визначення, вимірювання слід повторити через 14 днів після завершення лікування інгібіторами протонної помпи.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Підвищена кількість ентерохромафіноподібних клітин (</span><span style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:EN-US' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>ECL</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>-клітин) може бути пов’язана з підвищеними рівнями сироваткового гастрину, що можуть спостерігатися у деяких пацієнтів (як у дорослих, так і у дітей) протягом довготривалого лікування омепразолом. Передбачається, що ці дані не мають клінічної значущості. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для лікування хронічних захворювань дітям не слід застосовувати препарат довше, ніж рекомендовано.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При довготривалому лікуванні, особливо більше 1 року, пацієнт повинен знаходитись під медичним наглядом.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб містить лактозу та цукрозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні його застосовувати. Якщо у ас встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), які можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб містить кармоїзин (Е 122), що може спричиняти алергічні реакції.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку шкіри та підшкірних тканин:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> дерматит, свербіж, висип, кропив’янка, алопеція, фоточутливість, поліморфна еритема, синдром Стівен</span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>c</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>а – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, підгострий шкірний червоний вовчак (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку опорно-рухового апарату: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>артралгія, міалгія, м’язова слабкість, переломи.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку нирок та сечовивідних шляхів:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> інтерстиціальний нефрит. </span><span style='mso-ansi-language: EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>З боку статевої системи та молочних залоз:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> гінекомастія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Загальні порушення:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> дискомфорт, нездужання, периферичний набряк, посилене потовиділення.</span></p> <p><u land='' style=''>Пацієнти дитячого віку.</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Безпечність омепразолу досліджували у 310 дітей віком від 0 до 16 років. Є обмежені дані про довгострокове вивчення безпеки застосування препарату у 46 дітей, які отримували підтримуючу терапію омепразолом у процесі лікування тяжкого ерозійного езофагіту протягом 749 днів. Профіль побічних реакцій є схожим з профілем у дорослих при короткочасному та довготривалому лікуванні. Немає жодних даних довготривалих досліджень про ефекти лікування омепразолом на статеве дозрівання та ріст.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='font-size:11.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='RU' style=''>3 роки.</span></p>