Інструкція Панангін таблетки 50 шт

• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату
• Гостра та хронічна ниркова недостатність, хвороба Аддісона, атріовентрикулярна блокада III ступеня, кардіогенний шок (артеріальний тиск < 90 мм рт
• ст
• )

Звичайна добова доза для дорослих становить 1‒2 таблетки 3 рази на добу. Дозу можна підвищувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Шлунковий сік здатний зменшувати ефективність препарату, тому рекомендується приймати таблетки після їди. Курс лікування визначає лікар.

• Додаткова терапія при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, в постінфарктний період), порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях, за рекомендацією лікаря
• Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки, за рекомендацією лікаря
• Як доповнення до дієти для збільшення рівнів магнію і калію в організмі

З боку шлунково-кишкового тракту: при застосуванні великих доз препарату може спостерігатися збільшення частоти випорожнень. За деякими даними, можуть виникати нудота, блювання і біль в животі. Термін придатності. 5 років.

ипадки передозування невідомі. З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повКјязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію. Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти вкрай рідкісні. Згідно з науковими даними, застосування препаратів магнію перорально може викликати незначні побічні ефекти, такі як діарея. еликі дози препарату Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можуть спричинити збільшення частоти випорожнень через вміст магнію. У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагмії. Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до смерті від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця. Симптоми гіпермагмії: нудота, блювання, сонливість, гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця. У разі передозування необхідно відмінити K+-, Mg2+-аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно.).

До теперішнього часу не повідомлялося про будь-який шкідливий вплив при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Не рекомендується застосування препарату дітям через недостатній досвід застосування.

Зберігати при температурі не вище 25 єС. Препарат зберігати у недоступному для дітей місці.

діючі речовини: магнію аспарагінат, калію аспарагінат; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 140 мг магнію аспарагінату (у вигляді 175 мг магнію аспарагінату тетрагідрату) еквівалентно 11,8 мг Mg2+; 158 мг калію аспарагінату (у вигляді 166,3 мг калію аспарагінату гемігідрату) еквівалентно 36, 2 мг К+; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; тальк; крохмаль кукурудзяний; макрогол 6000; титану діоксид, Е 171; кополімер основи метакрилату (еудрагіт Е 100).

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Тетрацикліни, які застосовують внутрішньо, солі заліза і натрію фторид гальмують всмоктування препарату зі шлунково-кишкового тракту. При комбінованій терапії з вищезазначеними лікарськими засобами необхідна перерва не менше 3 годин між прийомами. Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-блокаторами, циклоспорином, гепарином, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Фармакодинаміка. Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звКјязування макромолекул з субцелюлярними елементами і в механізм мКјязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспартат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. наслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспартат та натрію аспартат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію і магнію в організмі підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда. Фармакокінетика. Магній Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60 % магнію припадає на кісткову тканину і близько 40 % ‒ на скелетні мКјязи та інші тканини. Близько 1 % загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7‒1,10 ммоль/л. Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок ‒ 280 мг на добу. Потреба в маг зростає під час вагітності та грудного вигодовування. Магній абсорбується зі шлунково-кишкового тракту шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5 % іонізованого магнію виводиться нирками. Збільшення об’єму сечі (наприклад, при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечника знижується, подальша гіпомагмія призводить до зменшення його екскреції (< 0,5 ммоль /добу). Калій Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2 % загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98 % ‒ всередині клітин. Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3‒4 г (75‒100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію ‒ нирковий (близько 90 % калію виводиться нирками щодня). Решта 10 % виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина,

Панангін, як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з міастею гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати концентрацію електролітів у сироватці крові. Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати пацієнтам з гастродуоденальними виразками або обструкцією.