Додаток:
Довідка:
0 800 30 20 60
Apteka D.S. Контактні дані:
Адреса офісу: вул. Сахарова, 35 79026 Львів, Україна
Центр підтримки клієнтів: 0 800 30 20 60, Факс: |-, E-mail: office@market-universal.com.ua

Пірацетам Фармак розчин для ін'єкцій 20 % 10 мл 10 ампул Інструкція

Загальна характеристика
Виробник ПАТ «Фармак».
Умови відпуску За рецептом.
Лікарська форма Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
Упаковка По 5 мл або по 10 мл, або по 20 мл в ампулі. По 10 ампул у пачці. По 5 мл або по 10 мл, або по 20 мл в ампулі. По 5 ампул у блістері. По 2 блістери у пачці. По 5 мл или по 10 мл, или по 20 мл в ампуле. По 10 ампул в пачке. По 5 мл или по 10 мл, или по 20 мл в ампуле. По 5 ампул в блистере. По 2 блистера в пачке. Категория отпуска. По рецепту. Производитель. ПАО «Фармак». Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.
Фармацевтична група Психостимулюючі та ноотропні засоби. Код АТХ N06B X03.
Код АТХ - НЕМАЄ
Застосування
Препарат у вигляді ін’єкційного розчину застосовувати у гострих випадках або при неможливості застосування пероральних форм пірацетаму. Препарат застосовувати або внутрішньовенно (вводять повільно, протягом кількох хвилин), або у вигляді інфузії (застосовують протягом 24 годин безперервно). Препарат застосовувати дорослим пацієнтам. Лікування станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами. Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу розподіляти на 2-3 введення. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу. У подальшому можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу. Лікування кортикальної міоклонії. Початкова добова доза становить 24 г, застосовувати протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, продовжувати застосування препарату у тому ж дозуванні (24 г/добу) до 7 діб. Якщо на 7 добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування слід припинити. Якщо терапевтичний ефект було досягнуто, то починаючи з дня, коли досягнуто стійке покращення, слід починати знижувати дозу препарату на 1,2 г пірацетаму кожні 2 доби, поки знову не з’являться прояви кортикальної міоклонії. Це дасть можливість встановити середню ефективну дозу. Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується у дозах, що були призначені раніше. Лікування продовжувати до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти застосування препарату. Необхідно поступово знижувати дозу на 1,2 г пірацетаму кожні 2–3 дні. Кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування препаратом, корегуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта до зникнення або зменшення проявів хвороби. Пацієнти літнього віку. Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з діагностованими або підозрюваними розладами функції нирок (див. розділ «Пацієнти з порушенням функції нирок»). При лікуванні необхідно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози для таких пацієнтів. Пацієнти з порушенням функції нирок. Оскільки препарат виводиться з організму нирками, слід проявляти обережність при лікуванні хворих із нирковою недостатністю. Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов’язано з погіршенням функції нирок і зниженням кліренсу креатиніну. Це також стосується пацієнтів літнього віку, у яких рівень виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між застосуванням повинен бути скоригований відповідно до рівня зниження функції нирок. Розрахунок дози повинен виходити з оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта. Кліренс креатиніну розраховати за формулою: Кліренс креатиніну = [140 - вік (у роках)]?маса тіла (кг) (?0,85 для жінок) 72?концентрація креатиніну у плазмі (мг/дл) [140- вік (у роках)]х маса тіла (у кг) Кліренс креатиніну = (х 0,85 для жінок) 72 х концентрація креатиніну у плазмі крові (мг/дл) [140- вік (у роках)]х маса тіла (у кг) Кліренс креатиніну = (х 0,85 для жінок) 72 х концентрація креатиніну у плазмі крові (мг/дл) Лікування таким хворим призначати залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності, дотримуючись таких рекомендацій: Ступінь ниркової недостатності Кліренс креатиніну (мл/хв) Дозування Нормальна функція нирок (відсутня ниркова недостатність) > 80 Звичайна доза, розділена на 2 або 4 введення Легкий 50-79 2/3 звичайної дози за 2-3 введення Помірний 30-49 1/3 звичайної дози за 2 введення Тяжкий < 30 1/6 звичайної дози одноразово Термінальна стадія - Протипоказано Пацієнти з порушенням функції печінки Для хворих з порушенням функції печінки коригування дози не потрібне. У випадку діагностованих або підозрюваних розладів функції печінки та нирок корекцію дози проводять так, як вказано у розділі «Пацієнти з порушенням функції нирок».
Показання
Дорослі: - симптоматичне лікування патологічних станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами, за винятком діагностованої деменції (слабоумства); - лікування кортикальної міоклонії у складі моно- або комплексної терапії.
Передозування
Симптоми: посилення проявів побічної дії препарату. Симптоми передозування спостерігалися при пероральному застосуванні препарату у дозі 75 г. Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає, можна застосовувати гемодіаліз (виведення 50–60 % пірацетаму).
Застосування в період вагітності
Не слід застосовувати лікарський засіб у період вагітності або годування груддю.
Діти
Не застосовувати. Не применять. Передозировка. Симптомы: усиление проявлений побочного действия препарата. Симптомы передозировки наблюдались при пероральном применении препарата в дозе 75 г. Лечение симптоматическое. Специфического антидота нет, можно применять гемодиализ (выведение 50–60 % пирацетама). Побочные реакции. Побочные реакции, отмеченные в ходе клинических испытаний. Частота определяется следующим образом: очень часто (? 1/10), часто (? 1/100 <1/10), нечасто (? 1/1000 <1/100), редко (? 1/10 000 < 1/1000), очень редко (< 1/10000), единичные случаи (невозможно оценить частоту по доступным данным). Система или орган по системе классификации органов и систем ВООЗ Часто (? 1/100 дo < 1/10) Нечасто (? 1/1000 дo < 1/100) Со стороны нервной системы Гиперкинезия Со стороны метаболизма и питания Увеличение массы тела Психические расстройства Нервозность Депрессия Общие расстройства и расстройства в месте введения Астения Побочные реакции, отмеченные в ходе постмаркетинговых наблюдений, перечислены ниже по системам органов. Со стороны крови и лимфы. Единичные случаи: геморрагические расстройства. Со стороны иммунной системы. Единичные случаи: гиперчувствительность, анафилактоидные реакции. Психические расстройства. Часто: нервозность. Нечасто: депрессия. Единичные случаи: повышенная возбудимость, тревожность, замешательство, галлюцинации. Со стороны нервной системы. Часто: гиперкинезия. Нечасто: сонливость. Единичные случаи: атаксия, нарушение равновесия, повышение частоты приступов эпилепсии, головная боль, бессонница, дрожь. Со стороны органов слуха и лабиринта. Единичные случаи: головокружение. Со стороны пищеварительной системы. Единичные случаи: абдоминальная боль, боль в верхней части живота, диарея, тошнота, рвота. Со стороны кожи и подкожных тканей. Единичные случаи: ангионевротический отек, дерматиты, сыпь, крапивница, зуд. Со стороны репродуктивной системы и кормление грудью. Единичные случаи: повышение половой активности. Со стороны сосудов. Очень редко: гипотензия, тромбофлебит. Общие расстройства и расстройства в месте введения: Нечасто: астения. Очень редко: боль в месте введения, лихорадка. Исследования. Часто: увеличение массы тела. Срок годности. 4 года. Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке. Условия хранения. Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ?С. Хранить в недоступном для детей месте. Несовместимость. Исследований не проводилось. Не следует смешивать препарат с другими лекарственными средствами.
Умови збегігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ?С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Досліджень не проводилось. Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами.
Особливості застосування
Вплив на агрегацію тромбоцитів. У зв’язку з тим, що пірацетам знижує агрегацію тромбоцитів (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»), необхідно з обережністю призначати препарат хворим з порушенням гемостазу, станами, що можуть супроводжуватися крововиливами (виразка шлунково-кишкового тракту), під час великих хірургічних операцій (включаючи стоматологічні втручання), хворим із симптомами тяжкої кровотечі або хворим, які мають в анамнезі геморагічний інсульт; пацієнтам, які застосовують антикоагулянти, тромбоцитарні антиагреганти, включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Препарат виводиться нирками, тому необхідно особливу увагу приділяти хворим з нирковою недостатністю. Пацієнти літнього віку. При довготривалій терапії хворих літнього віку рекомендується регулярний контроль показників функції нирок, у разі необхідності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При лікуванні хворих на кортикальну міоклонію слід уникати різкого переривання лікування у зв’язку із загрозою генералізації міоклонії або виникнення судом. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію у розрахунку на 24 г пірацетаму, тобто практично вільний від натрію.
Діюча речовина
діюча речовина: piracetam; 1 мл розчину містить пірацетаму 200 мг; допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.
Склад
Інші лікарські форми
Тиреоїдні гормони. При сумісному застосуванні з тиреоїдними гормонами можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація і порушення сну. Аценокумарол. Клінічні дослідження показали, що у хворих з важким перебігом рецидивуючого тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г/добу) не впливало на дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу (МНВ) 2,5–3,5, але при його одночасному застосуванні відзначалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранда [коагуляційна активність (VIII: C); кофактор рістоцетину (VIII: vW: Rco) та протеїн у плазмі (VIII: vW: Ag;)], в’язкості крові і плазми. Фармакокінетичні взаємодії. Імовірність зміни фармакодинаміки пірацетаму під дією інших лікарських засобів низька, оскільки 90 % препарату виводиться в незмінному вигляді з сечею. In vitro пірацетам не пригнічує цитохром Р450 ізоформи CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 4А9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл. При концентрації 1422 мкг/мл відзначено незначне пригнічення CYP2A6 (21 %) і 3А4/5 (11 %). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з препаратами, що піддаються біотрансформації цими ферментами, малоймовірна. Протиепілептичні лікарські засоби. Застосування пірацетаму в дозі 20 г щоденно протягом 4 тижнів і більше не змінювало криву рівня концентрації і максимальну концентрацію (Сmax) протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, натрію вальпроату) у хворих на епілепсію. Алкоголь. Сумісний прийом з алкоголем не впливав на рівень концентрації пірацетаму в сироватці крові, і концентрація алкоголю в сироватці крові не змінювалась при застосуванні 1,6 г пірацетаму.
Заявник
Клінічні характеристики
Протипоказання
Підвищена чутливість до пірацетаму або похідних піролідону, а також до інших компонентів лікарського препарату. Гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт). Термінальна стадія ниркової недостатності. Хорея Хантінгтона.
Побічна дія
Побічні реакції, відмічені у ході клінічних випробувань. Частота визначається таким чином: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100 < 1/10), нечасто (? 1/1000 <1/100), рідко (? 1/10000 < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), поодинокі випадки (неможливо оцінити частоту за доступними даними). Система або орган за системою класифікації органів та систем ВООЗ Часто (?1/100 дo <1/10) Нечасто (?1/1000 дo <1/100) З боку нервової системи Гіперкінезія З боку метаболізму та харчування Збільшення маси тіла Психічні розлади Знервованість Депресія Загальні розлади та розлади у місці уведення Астенія Побічні реакції, відзначені у ході постмаркетингових спостережень, перераховані нижче за системами органів. З боку крові та лімфи. Поодинокі випадки: геморагічні розлади. З боку імунної системи. Поодинокі випадки: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції. Психічні розлади. Часто: знервованість. Нечасто: депресія. Поодинокі випадки: підвищена збуджуваність, тривожність, збентеження, галюцинації. З боку нервової системи. Часто: гіперкінезія. Нечасто: сонливість. Поодинокі випадки: атаксія, порушення рівноваги, підвищення частоти нападів епілепсії, головний біль, безсоння, тремтіння. З боку органів слуху та лабіринту. Поодинокі випадки: запаморочення. З боку травної системи. Поодинокі випадки: абдомінальний біль, біль у верхній частині живота, діарея, нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин. Поодинокі випадки: ангіоневротичний набряк, дерматити, висипання, кропив’янка, свербіж. З боку репродуктивної системи та годування груддю. Поодинокі випадки: підвищення статевої активності. З боку судин. Дуже рідко: гіпотензія, тромбофлебіт. Загальні розлади та розлади у місці введення: Нечасто: астенія. Дуже рідко: біль у місці введення, пропасниця. Дослідження. Часто: збільшення маси тіла. Термін придатності. 4 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Водіння авто
У клінічних дослідженнях при застосуванні доз від 1,6 до 15 г на добу гіперкінезія, сонливість, нервозність та депресія частіше спостерігалися у пацієнтів, яким застосовували пірацетамом, ніж у групі плацебо. Немає даних щодо здатності до керування транспортом при застосуванні в дозах від 15 до 20 грамів щодня. Слід дотримуватися обережності під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Адреса
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74. ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства ПИРАЦЕТАМ (PІRACETAM) Состав: действующее вещество: piracetam; 1 мл раствора содержит пирацетама 200 мг; вспомогательные вещества: натрия ацетат тригидрат, кислота уксусная ледяная, вода для инъекций. Лекарственная форма. Раствор для инъекций. Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость. Фармакотерапевтичеcкая группа. Психостимулирующие и ноотропные средства. Код АTХ N06B X03. Фармакологические свойства. Фармакодинамика. Активным компонентом лекарственного средства является пирацетам, циклическое производное гамма-аминомасляной кислоты. Пирацетам является ноотропным средством, которое действует на мозг, улучшая когнитивные (познавательные) функции, такие как способность к обучению, память, внимание, а также умственную работоспособность. Механизмов влияния препарата на центральную нервную систему, вероятно, несколько: изменение скорости распространения возбуждения в головном мозге; усиление метаболических процессов в нервных клетках; улучшение микроциркуляции путем влияния на реологические характеристики крови, без сосудорасширяющего действия. Улучшает связи между полушариями головного мозга и синаптическую проводимость в неокортикальных структурах. Пирацетам угнетает агрегацию тромбоцитов и восстанавливает эластичность мембраны эритроцитов, уменьшает адгезию эритроцитов. Пирацетам оказывает протекторное и восстановительное действие при нарушении функции головного мозга вследствие гипоксии, интоксикации и электрошоковой терапии. Пирацетам снижает выраженность и длительность вестибулярного нистагма. Пирацетам применяют как монопрепарат или в комплексном лечении кортикальной миоклонии как средство для снижения выраженности провоцирующего фактора – вестибулярного нейронита. Фармакокинетика. Максимальная концентрация после введения 2 г препарата достигается в плазме крови через 30 минут, а в спинномозговой жидкости – в течение 2–8 часов и составляет 40–60 мкг/мл. Объём распределения пирацетама – почти 0,6 л/кг. Период полувыведения препарата из плазмы крови составляет 4–5 часов и, соответственно, 6–8 часов из спинномозговой жидкости. Этот период может удлиняться при почечной недостаточности. Не связывается с белками плазмы крови, не метаболизируется в организме. 80–100 % пирацетама выводится почками в неизменённом виде путём клубочковой фильтрации. Почечный клиренс пирацетама у здоровых добровольцев составляет 86 мл/мин. Фармакокинетика пирацетама не изменяется у больных с печёночной недостаточностью. Пирацетам проникает через гематоэнцефалический, плацентарный барьеры и мембраны, которые используются при гемодиализе. В исследовании на животных установлено, что пирацетам избирательно накапливается в тканях коры головного мозга, преимущественно в лобных, теменных и затылочных зонах, мозжечке и базальных ганглиях. Клинические характеристики. Показания. Взрослые. – симптоматическое лечение патологических состояний, которые сопровождаются ухудшением памяти, когнитивными расстройствами, за исключением диагностированной деменции (слабоумия); – лечение кортикальной миоклонии в составе моно- или комплексной терапии. Противопоказания. Повышенная чувствительность к пирацетаму или производным пирролидона, а также к другим компонентам лекарственного средства. Острое нарушение мозгового кровообращения (геморрагический инсульт). Терминальная стадия почечной недостаточности. Хорея Хантингтона. Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Тиреоидные гормоны. При совместном применении с тиреоидными гормонами возможна повышенная раздражительность, дезориентация и нарушение сна. Аценокумарол. Клинические исследования показали, что у больных с тяжелым течением рецидивирующего тромбоза применения пирацетама в высоких дозах (9,6 г/сут) не влияло на дозировку аценокумарола для достижения значения протромбинового времени (МНО) 2,5–3,5, но при его одновременном применении отмечалось значительное снижение уровня агрегации тромбоцитов, уровня фибриногена, факторов Виллебранда [коагуляционная активность (VIII: C); кофактор ристоцетину (VIII: vW: Rco) и протеин в плазме (VIII: vW: Ag;)], вязкости крови и плазмы. Фармакокинетические взаимодействия. Вероятность изменения фармакодинамики пирацетама под воздействием других лекарственных препаратов низкая, поскольку 90 % препарата выводится в неизмененном виде с мочой. In vitro пирацетам не угнетает цитохром Р450 изоформы CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 и 4А9/11 в концентрации 142, 426, 1422 мкг/мл. При концентрации 1422 мкг/мл отмечено незначительное угнетение CYP2A6 (21 %) и 3А4/5 (11 %). Однако уровень Кі этих двух CYP-изомеров достаточный при превышении 1422 мкг/мл. Поэтому метаболическое взаимодействие с препаратами, которые подвергаются биотрансформации этими ферментами, маловероятно. Противоэпилептические лекарственные средства. Применение пирацетама в дозе 20 г ежедневно в течение 4 недель и больше не меняло кривую уровня концентрации и максимальную концентрацию (Сmax) противоэпилептических препаратов в сыворотке крови (карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал, натрия вальпроат) у больных эпилепсией. Алкоголь. Совместный прием с алкоголем не влиял на уровень концентрации пирацетама в сыворотке крови, и концентрация алкоголя в сыворотке крови не изменялась при применении 1,6 г пирацетама. Особенности применения. Влияние на агрегацию тромбоцитов. В связи с тем, что пирацетам снижает агрегацию тромбоцитов (см. раздел «Фармакодинамическое свойства»), необходимо с осторожностью назначать препарат больным с нарушением гемостаза, состояниями, которые могут сопровождаться кровоизлияниями (язва желудочно-кишечного тракта), во время больших хирургических операций (включая стоматологические вмешательства), больным с симптомами тяжелого кровотечения или больным, имеющим в анамнезе геморрагический инсульт; пациентам, которые применяют антикоагулянты, тромбоцитарные антиагреганты, включая низкие дозы ацетилсалициловой кислоты. Препарат выводится почками, поэтому необходимо особое внимание уделять больным с почечной недостаточностью. Пациенты пожилого возраста. При длительной терапии больных пожилого возраста рекомендуется регулярный контроль показателей функции почек, при необходимости следует корректировать дозу в зависимости от клиренса креатинина (см. раздел «Способ применения и дозы»). При лечении больных кортикальной миоклонией следует избегать резкого прерывания лечения в связи с угрозой генерализации миоклонии или возникновения судорог. Это лекарственное средство содержит менее 1 ммоль (23 мг) натрия в расчете на 24 г пирацетама, то есть практически свободно от натрия. Применение в период беременности или кормления грудью. Не следует применять лекарственное средство в период беременности или кормления грудью. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. В клинических исследованиях при применении доз от 1,6 до 15 г в сутки гиперкинезия, сонливость, нервозность и депрессия чаще наблюдались у пациентов, которым применяли пирацетам, чем в группе плацебо. Нет данных относительно способности к управлению транспортом при применении в дозах от 15 до 20 граммов ежедневно. Следует соблюдать осторожность при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Способ применения и дозы. Препарат в виде инъекционного раствора применять в острых случаях или при невозможности применения пероральных форм пирацетама. Препарат применять или внутривенно (вводить медленно, в течение нескольких минут) или в виде инфузии (применяют в течение 24 часов непрерывно). Препарат применять взрослым пациентам. Лечение состояний, сопровождающихся ухудшением памяти, когнитивными расстройствами. Начальная суточная доза составляет 4,8 г в течение первой недели лечения. Обычно дозу распределять на 2–3 введения. Поддерживающая доза составляет 2,4 г в сутки. В дальнейшем возможно постепенное снижение дозы на 1,2 г в сутки. Лечение кортикальной миоклонии. Начальная суточная доза составляет 24 г, применять в течение 3 дней. Если за это время не достигнут желаемый терапевтический эффект, продолжать применение препарата в той же дозе (24 г/сутки) до 7 суток. Если на 7-е сутки лечения не получен желаемый терапевтический эффект, лечение следует прекратить. Если терапевтический эффект был достигнут, то, начиная с дня, когда достигнуто стойкое улучшение, следует начинать снижать дозу препарата на 1,2 г пирацетама каждые 2 суток, пока снова не появятся проявления кортикальной миоклонии. Это даст возможность установить среднюю эффективную дозу. Лечение другими антимиоклоническими средствами поддерживается в дозах, назначенных ранее. Лечение продолжать до исчезновения симптомов заболевания. Для предупреждения ухудшения состояния больных нельзя резко прекращать применение препарата. Необходимо постепенно снижать дозу на 1,2 г пирацетама каждые 2–3 дня. Каждые 6 месяцев назначать повторные курсы лечения препаратом, корректируя при этом дозу в зависимости от состояния пациента до исчезновения или уменьшения проявлений болезни. Пациенты пожилого возраста. Коррекция дозы рекомендуется пациентам пожилого возраста с диагностированными или подозреваемыми расстройствами функции почек (см. раздел «Пациенты с нарушением функции почек»). При лечении необходимо контролировать клиренс креатинина с целью адекватной коррекции дозы для таких пациентов. Пациенты с нарушением функции почек. Поскольку препарат выводится из организма почками, следует проявлять осторожность при лечении больных с почечной недостаточностью. Увеличение периода полувыведения непосредственно связано с ухудшением функции почек и клиренса креатинина. Это также относится к пациентам пожилого возраста, у которых уровень выведения креатинина зависит от возраста. Интервал между применением должен быть скорректирован в соответствии с уровнем снижения функции почек. Расчет дозы должен исходить из оценки клиренса креатинина у пациента. Клиренс креатинина рнассчитывают по формуле: Клиренс креатинина = __[140 - возраст (в годах)]?масса тела (в кг) (? 0,85 для женщин) 72 ? концентрация креатинина в плазме (мг/дл) Лечение таким больным назначать в зависимости от степени тяжести почечной недостаточности, придерживаясь таких рекомендаций: Степень почечной недостаточности Клиренс креатинина (мл/мин) Дозировка Нормальная функция почек (отсутствует почечная недостаточность) ?80 Обычная доза, разделенная на 2 или 4 введения Легкая 50–79 2/3 обычной дозы на 2-3 введения Умеренная 30–49 1/3 обычной дозы на 2 введения Тяжелая < 30 1/6 обычной дозы однократно Терминальная стадия – Противопоказано Пациенты с нарушением функции печени. Больным с нарушением функции печени коррекция дозы не нужна. В случае диагностированных или подозреваемых расстройств функции печени и почек коррекцию дозы проводить так, как указано в разделе «Пациенты с нарушением функции почек».
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Активним компонентом лікарського засобу є пірацетам, циклічне похідне гамма-аміномасляної кислоти. Пірацетам є ноотропним засобом, що діє на мозок, покращуючи когнітивні (пізнавальні) функції, такі як здатність до навчання, пам’ять, увага, а також розумову працездатність. Механізмів впливу препарату на центральну нервову систему, імовірно, кілька: зміна швидкості поширення збудження у головному мозку; посилення метаболічних процесів у нервових клітинах; поліпшення мікроциркуляції шляхом впливу на реологічні характеристики крові без судинорозширювальної дії. Покращує зв’язки між півкулями головного мозку і синаптичну провідність у неокортикальних структурах. Пірацетам пригнічує агрегацію тромбоцитів і відновлює еластичність мембрани еритроцитів, зменшує адгезію еритроцитів. Пірацетам чинить протекторну і відновлювальну дію при порушенні функції головного мозку внаслідок гіпоксії, інтоксикації та електрошокової терапії. Пірацетам знижує вираженість і тривалість вестибулярного ністагму. Пірацетам застосовують як монопрепарат або у комплексному лікуванні кортикальної міоклонії, як засіб для зниження вираженості провокуючого фактора – вестибулярного нейроніту. Фармакокінетика. Максимальна концентрація після введення 2 г препарату досягається у плазмі крові через 30 хвилин, а у спинномозковій рідині – протягом 2–8 годин і становить 40–60 мкг/мл. Об’єм розподілу пірацетаму – майже 0,6 л/кг. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 4–5 годин і, відповідно, 6–8 години зі спинномозкової рідини. Цей період може подовжуватися при нирковій недостатності. Не зв’язується з білками плазми крові, не метаболізується в організмі. 80–100 % пірацетаму виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Нирковий кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 86 мл/хв. Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний, плацентарний бар’єри і мембрани, що використовуються при гемодіалізі. У дослідженні на тваринах установлено, що пірацетам вибірково накопичується у тканинах кори головного мозку, переважно в лобних, тім’яних та потиличних зонах, мозочку і базальних гангліях.
Фармакологічні характеристики

Властивості номенклатури

Торгівельна назва
Пірацетам
Форма випуску
розчин для ін'єкцій
Виробник
Фармак
Країна власник ліцензії
Україна
Умови відпуску
Потрібен рецепт
Діючі речовини
- -
Пірацетам таблетки 200 мг 60 шт
Борщагівський ХФЗ
0
Є в наявності
від22.40грн
Пірацетам Артеріум розчин для ін'єкцій 200 мг/мл 5 мл 10 ампул
Київмедпрапарат
0
Є в наявності
від42.32грн
Пірацетам розчин для ін'єкцій 200 мг/мл 5 мл 10 ампул
Лекхім-Харків
0
Є в наявності
від28.25грн
Пірацетам капсули 0,4 г 60 шт
Фармак
0
Є в наявності
від32.55грн
Пірацетам таблетки 400 мг 60 шт
Червона зірка
0
Є в наявності
від42.53грн
Форма входу