Інструкція Ремавір таблетки 50 мг 20 шт

• Підвищена чутливість до римантадину, похідних групи адамантану або до допоміжних речовин препарату
• Гострі та хронічні захворювання печінки та нирок
• Тиреотоксикоз

Таблетки приймати внутрішньо після їди, запиваючи водою. Застосування Ремавіру необхідно починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів грипу. Терапевтичний ефект більш виражений, якщо прийом препарату розпочато протягом перших 48 годин після появи перших симптомів грипу. Лікування при грипі: дорослим та дітям віком від 10 років: по 100 мг (2 таблетки) 2 рази на добу. Перед застосуванням препарату дітям обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Пацієнтам похилого віку (понад 65 років) – 100 мг (2 таблетки) 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування – 5 днів. Профілактика грипу: дорослим та дітям віком від 10 років по 100 мг (2 таблетки) 2 рази на добу. Пацієнтам похилого віку або з високим ризиком ускладнень – 100 мг (2 таблетки) 1 раз на добу. Прийом препарату слід розпочати на початку епідемії грипу та застосовувати під час епідемії, але не довше 2 тижнів.

• Раннє лікування захворювання, викликаного вірусами грипу типу А у дорослих та дітей віком від 10 років
• Профілактика грипу типу А під час епідемії у дорослих і дітей віком від 10 років

Зазвичай препарат добре переноситься. Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100 до < 1/10); нечасто (? 1/1000 до < 1/100); рідко (? 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – диспепсія (нудота, блювання), нечасто: біль у животі, діарея, порушення травлення, сухість у роті, анорексія. З боку нервової системи: часто – безсоння, нечасто – порушення концентрації уваги, запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, тремор, галюцинації, судоми, сплутаність свідомості, атаксія (порушення координації рухів), сонливість, підвищене збудження, депресія, ейфорія, гіперкінез (спонтанні рухи), зміна/втрата смаку, паросмія. З боку серця: нечасто – серцебиття, серцева недостатність, набряки, порушення провідності серця (блокади), тахікардія. З боку судин: нечасто ? артеріальна гіпертензія, церебросудинні розлади, синкопе. З боку статевих органів і молочних залоз: нечасто – галакторея. З боку вестибулярного апарату та органів слуху: нечасто – шум/дзвін у вухах. З боку дихальної системи: нечасто – кашель, диспное (задишка), бронхоспазм. З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто – висип, свербіж, кропив’янка. З боку імунної системи, шкіри і підшкірних тканин: нечасто ? блідість шкірних покривів, можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж, кропив’янку. Загальні розлади: нечасто – астенія (слабкість), загострення супутніх хронічних захворювань. Зазвичай побічні ефекти зникають після завершення прийому препарату. Термін придатності. 5 років.

У випадках передозування – симптоматична терапія для підтримки життєво важливих функцій організму. Є інформація щодо випадку отруєння хімічним аналогом – амантадином. Симптоми: збудження, галюцинації, порушення ритму серця, гарячка, озноб, пітливість, аритмія, гіпестезія, підвищення сльозовиділення, дисфагія, запор, почастішання сечовипускання, стоматит, біль в очах. Лікування: відміна лікарського засобу, промивання шлунка, внутрішньовенне введення фізостигміну дітям – 0,5 мг, якщо необхідне повторне введення, але не більше 2 мг на 1 годину. Римантадин і амантадин не виводяться при гемодіалізі.

Ремавір проникає через плацентарний бар’єр та проникає у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказано.

Препарат можна застосовувати дітям віком від 10 років.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

діюча речовина: римантадин; 1 таблетка містить римантадину гідрохлориду 50 мг; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кислота стеаринова.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Парацетамол та ацетилсаліцилова кислота зменшують ефективність римантадину. Ремавір посилює збуджувальний ефект кофеїну, знижує ефективність протиепілептичних засобів. Циметидин може підсилювати дію Ремавіру. У період лікування слід утримуватися від вживання напоїв, що містять алкоголь, оскільки при цьому можуть виникнуть небажані реакції з боку центральної нервової системи.

Фармакодинаміка. Римантадину гідрохлорид - похідне амантадину, має виражену противірусну активність. Ефективний по відношенню до різних вірусів грипу типу А, а також проявляє антитоксичну дію при грипі, спричиненому вірусом типу . Римантадин інгібує реплікацію вірусу на ранніх стадіях циклу за рахунок порушення формування вірусної оболонки. Генетичні досліди показали, що важливе значення у противірусній дії римантадину відносно вірусу грипу А має специфічний білок гену М2 віріона. In vitro римантадин інгібує реплікацію всіх трьох виявлених у людини антигенних підтипів (H1N1, H2N2, H3N3) вірусу грипу. Римантадин не впливає на імуногенні властивості інактивованої вакцини грипу А. Фармакокінетика. Після однократного і багатократного прийому препарату пацієнтами різних вікових груп кореляція між концентрацією римантадину у плазмі крові та його антивірусною активністю не встановлена. Абсорбція. Після прийому внутрішньо препарат майже повністю всмоктується у кишечнику та забезпечує високу біодоступність. Розповсюдження. Після одноразового перорального прийому Ремавіру в дозі 100 мг середня концентрація у плазмі крові – 74 нг/мл (діапазон від 45 до 138 нг/мл) – у здорових дорослих пацієнтів віком 20-44 роки досягається через 5-7 годин. Приблизно 40 % Ремавіру зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбумінами. Період напіввиведення одної дози в цій досліджуваній групі становить у середньому 25 годин, а у пацієнтів віком 71-79 років – у середньому 32 години Метаболізм. Ремавір інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання, кон’югації і глюкуронізації. Екскреція. У плазмі крові виявлені три гідроксильовані метаболіти. Ці та інші метаболіти становлять 74 ± 10 % від однієї дози 200 мг. иводиться у метаболізованому вигляді з сечею протягом 72 годин. Менше 25 % препарату виводиться з сечею у незміненому вигляді. При нирковій недостатності концентрація метаболітів Ремавіру у плазмі крові збільшується. Дозу римантадину слід зменшити на 50 %, якщо кліренс креатиніну 5-29 мл/хв. Хронічна хвороба нирок не впливає істотно на фармакокінетику римантадину. Фармакокінетика лікарського засобу у дітей близька до фармакокінетики дорослих.

улиця Рупніцу 5, Олайне, LV-2114, Латвія/5 Rupnicu street, Olaine, LV-2114, Latvia.

З обережністю призначати Ремавір пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, тяжкими захворюваннями серця та порушеннями серцевого ритму, особам літнього віку. У цих випадках рекомендоване зниження дози препарату. При показаннях в анамнезі на епілепсію та протисудомну терапію на тлі застосування римантадину підвищується ризик розвитку епілептичного нападу. У цьому разі дозу препарату слід знижувати до 100 мг на добу. Якщо розвивається напад, застосування препарату слід припинити. Можлива поява резистентних до препарату вірусів. Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.