Інструкція Ритмокор розчин для ін'єкцій 5 мл 10 ампул

• Підвищена чутливість до компонентів препарату
• Кардіогений шок, систолічний тиск у дорослих нижче 90 мм рт
• ст
• , атріовентрикулярна блокада II-ІІІ ступеня, коматозні стани нез’ясованої етіології, декомпенсовані форми цукрового діабету, гостра та хронічна ниркова недостатність II-IV ступеня, хвороба Аддісона
• Застосування РитмокоруO протипоказано при гіперкаліємії і гіпермагніємії

Дорослим РитмокорO призначають 1-2 рази на добу, внутрішньовенно, шляхом струминного введення 5-10 мл, попередньо розведених у 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози. Препарат також застосовують внутрішньовенно краплинно: 5-20 мл препарату розводять у 50-400 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози. Зазвичай курс лікування становить 10-14 діб. Для лікування «пірует»-тахікардії вводять внутрішньовенно струминно 10-20 мл препарату, попередньо розведених у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, після чого переходять на внутрішньовенну краплинну інфузію: 5-20 мл препарату розводять у 50-400 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Дітям віком 1-3 роки препарат призначають із розрахунку 1-2 мл розчину на 1 рік життя, попередньо розведених у 5-10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, 1-2 рази на добу; дітям 3-6 років – у дозі 5 мл розчину, попередньо розведених у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, 1-2 рази на добу; дітям 6-12 років – 5-10 мл, попередньо розведених у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, 1-2 рази на добу; дітям віком від 12 років препарат призначають у тій самій дозі, що і дорослим.

• Препарат показаний у складі комплексного лікування при порушеннях ритму серця, у тому числі пов’язаних з інтоксикацією серцевими глікозидами, при пароксизмі фібриляції/тріпотінні передсердь з нормотахісистолією шлуночків, гострому інфаркті міокарда, шлуночковій екстрасистолічній аритмії, реципрокній вузловій тахікардії, «пірует»-тахікардії, особливо при порушеннях електролітного обміну (гіпокаліємія, гіпомагніємія)
• Препарат застосовують при лікуванні ішемічної хвороби серця (для зменшення гіпоксичних та ішемічних порушень метаболізму міокарда, пов’язаних з недостатністю коронарного кровотоку)
• Препарат застосовують при лікуванні міокардитів та гіпокаліємії, спричиненої застосуванням салуретичних засобів

Препарат добре переноситься, побічні ефекти розвиваються дуже рідко. окремих випадках у пацієнтів з підвищеною індивідуальною чутливістю до препарату при його застосуванні можливі: З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання, біль у животі, відчуття дискомфорту або печіння в епігастарльній ділянці. З боку судин: відчуття жару в усьому тілі, запаморочення та сонливість. З боку імунної системи: рідко спостерігаються алергічні реакції, в т.ч. висипання, свербіж, кропив’янка, відчуття жару, гіперемія шкіри. Після відміни препарату всі побічні ефекти швидко минають. При алергічних проявах призначають десенсибілізуючу терапію. Термін придатності. 2 роки.

При внутрішньовенному застосуванні значних доз препарату можливі прояви підвищеної чутливості до препарату, а також прояви гіперкаліємії та гіпермагніємії, які можуть виявлятись парестезією, зниженням сухожильних рефлексів, тремтінням, пригніченням дихання. Для зменшення проявів гіпермагніємії застосовують препарати кальцію. Гіпермагнемія та гіперкаліємія можуть проявлятися зниженням сухожильних рефлексів, тремором, пригнічення дихання та аритмією. Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, м’язовий параліч. Симптоми гіпермагнемії: почервоніння шкіри обличчя, слабкість, сонливість, нудота, блювання, діарея, артеріальна гіпотензія, брадикардія, сплутана мова, двоїння в очах.

Досвіду застосування немає.

Препарат у даній лікарській формі застосовують дітям віком від 1 року.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

діючі речовини: магнієва сіль 2,3,4,5,6-пентагідроксикапронова кислота, калієва сіль 2,3,4,5,6-пентагідроксикапронова кислота 1 мл розчину містить магнієвої солі 2,3,4,5,6-пентагідроксикапронової кислоти у перерахуванні на 100 % речовину 0,0833 г, калієвої солі 2,3,4,5,6-пентагідроксикапронової кислоти у перерахуванні на 100 % речовину 0,0167 г; допоміжна речовина: натрію бензоат (Е 211).

У разі, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, сонливість, відчуття жару в усьому тілі, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

При одночасному застосуванні РитмокоруO з антиаритмічними, гіпотензивними засобами спостерігається взаємне посилення активності препаратів. При одночасному застосуванні із серцевими глікозидами зменшується ризик їх токсичного впливу на серце. При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту необхідно контролювати рівень калію та магнію в сироватці крові.

Фармакодинаміка. Препарат чинить метаболічну, антиоксидантну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію. Метаболічна активність зумовлена активацією окисно-відновних ферментів, підвищенням рівня аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та креатинфосфату. Зазначений ефект препарату сприяє оптимізації функціонування іонних насосів клітин. Одним із механізмів впливу препарату на клітини в умовах ішемії та гіпоксії є пригнічення інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення білків і перекисного окиснення ліпідів. Застосування препарату при станах, пов’язаних з активацією вільнорадикальних реакцій, супроводжується зменшенням проникності клітинних мембран. Завдяки зазначеній дії та вмісту іонів магнію і калію препарат чинить антиаритмічну дію та потенціює клінічну ефективність антиаритмічних засобів. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення 95 % препарату протягом 48 годин метаболізується до води та вуглекислого газу.

При призначенні РитмокоруO хворим на цукровий діабет необхідно врахувати ймовірність хибного визначення підвищеного рівня глюкози при використанні ортотолуїдинового методу через наявність у препараті глюконової (пентагідроксикапронової) кислоти. У процесі лікування препаратом необхідно контролювати рівень калію та магнію в сироватці крові. Особливу увагу слід звертати на пацієнтів із високим ризиком розвитку гіперкаліємії, у яких необхідно регулярно контролювати показники електролітного гомеостазу та дані ЕКГ. Гіпермагнемія та гіперкаліємія можуть проявитись парестезією, зниженням сухожильних рефлексів, тремором, пригніченням дихання. Для зменьшення гіпермагнемії застосовують препарати кальцію. Необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як гостра дегідратація, обширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. Одна ампула (5 мл) препарату містить відповідно 0,008 хлібної одиниці.