Інструкція Сорбілакт розчин для інфузій 400 мл 1 флакон

• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Сорбiлакт® не застосовувати при алкалозi, зневодненні, а також у випадках, коли протипоказане вливання великих об’ємів рiдини (крововилив у мозок, тромбоемболiя, серцево-судинна декомпенсацiя, артеріальна гіпертензія III ступеня, термінальна ниркова недостатність, набряк легень, декомпенсовані вади серця, анурія, олігурія)

Сорбiлакт® вводити дорослим внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 40-60 крапель/хв. При необхідності допускається струминне введення препарату після проведення проби шляхом крапельного введення зі швидкістю 30 крапель/хв. Після введення 15 крапель застосування лікарського засобу слід припинити, а через 3 хвилини у разі відсутності реакції Сорбiлакт® вводити струминно. При травматичному, опiковому, післяопераційному i гемолiтичному шоках дорослим вводити по 200-600 мл (3-10 мл/кг маси тiла) одноразово i по 200-400 мл повторно, спочатку струминно, потiм краплинно. При захворюваннях печінки дорослим вводити у дозi 200 мл (3,5 мл/кг маси тiла) краплинно щоденно або через день. При гострiй нирковiй недостатностi дорослим вводити у разовій дозi 200-400 мл (2,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно або струминно (повторно через 8-12 годин у дозi 200 мл). Для профiлактики пiсляоперацiйного парезу кишечнику дорослим вводити у разовій дозі по 150-300 мл (2,5-5 мл/кг маси тiла) краплинно; можливi повторнi iнфузiї по 200 мл препарату через кожнi 12 годин протягом перших 2-3 дiб пiсля оперативного втручання. Для лiкування пiсляоперацiйних парезiв дорослим вводити у дозi 200-400 мл (3,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно, через кожнi 8 годин до нормалiзацiї моторики кишечнику. При набряку мозку дорослим спочатку струминно, а потiм краплинно (60-80 крапель за хвилину) у дозi 5-10 мл/кг маси тiла. При значнiй дегiдратацiї внутрiшньовеннi iнфузiї Сорбiлакту® необхiдно проводити тiльки краплинно (не бiльше 200 мл розчину на добу).

• Для зменшення інтоксикації за рахунок гіперосмолярності розчину, поліпшення мiкроциркуляцiї, корекцiї кислотно-лужного стану, поліпшення гемодинамiки при: травматичному, операцiйному, гемолiтичному та опiковому шоці
• перитоніті і непрохідності кишечнику (у перед- та післяопераційний період)
• гострій нирковій недостатності різної етіології
• сепсисі
• холециститі
• різних захворюваннях печінки (гепатиті, дистрофії печінки, печінковій комі)
• пiдвищеному внутрiшньочерепному тиску у разі набряку головного мозку.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпертермія. З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, акроціаноз. Неврологічні розлади: тремор, головний біль, запаморочення, загальна слабкість. Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, кропив’янка, відчуття свербежу. Шлунково-кишкові розлади: біль у животі, нудота, блювання. Загальні розлади: зміни у місці введення, включаючи біль та печіння. Можуть виникати явища алкалозу або дегідратації (за рахунок гіперосмолярності розчину), колапс, зневоднення (за рахунок посилення діурезу). Термін придатності. 2 роки.

иникають явища алкалозу, зневоднення, які швидко зникають самі по собі за умови негайного припинення введення препарату. При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення артеріального тиску, задишка, головний біль, біль у животі. Зазначені симптоми швидко зникають самі по собі після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину. При виникненні дегідратації застосовувати симптоматичну терапію.

Даних щодо протипоказань у період вагітності або годування груддю немає.

Даних про досвід застосування дітям недостатньо.

Зберігати при температурi не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберiгати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Сорбiлакт® не можна змiшувати з фосфато- і карбонатовмiсними розчинами. Не застосовувати як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

діючі речовини: 1 мл розчину містить: сорбітолу 200 мг; натрію лактату (у перерахуванні на 100 % речовину) 19 мг; натрію хлориду 6 мг; кальцію хлориду дигідрату (у перерахуванні на кальцію хлорид) 0,1 мг; калію хлориду 0,3 мг; магнію хлориду гексагідрату (у перерахуванні на магнію хлорид) 0,2 мг; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рiдина; теоретична осмолярнiсть – 1658 мОсмоль/л; рН 6,00-7,60; іонний 1 л препарату містить: Nа+ – 272,20 ммоль; К+ – 4,02 ммоль; Са++ – 0,90 ммоль; Мg++ – 2,10 ммоль; Сl- – 112,69 ммоль; Lac- – 169,55 ммоль.

Оскільки препарат слід застосовувати в умовах стаціонару, даних про такі впливи немає.

Не застосовувати як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

Фармакодинаміка. Лікарський засіб має протишокову, енергетичну, дезiнтоксикацiйну, залужнювальну, діуретичну дію та стимулює перистальтику кишечнику. Основними фармакологiчно активними речовинами препарату є сорбiтол (у гіпертонічній концентрації) i натрiю лактат (в ізотонічній концентрації). Гіпертонічний розчин сорбітолу чинить на гладкі м’язи кишечнику виражену стимулювальну дію. У печiнцi сорбiтол спочатку перетворюється на фруктозу, яка далі перетворюється на глюкозу, а потiм на глiкоген. Частина сорбiтолу використовується для термiнових енергетичних потреб, iнша частина вiдкладається як запас у виглядi глiкогену. Гiпертонiчний розчин сорбiтолу має великий осмотичний тиск i виражену здатнiсть посилювати дiурез. На вiдмiну вiд розчину бiкарбонату, корекцiя метаболiчного ацидозу за допомогою натрiю лактату проходить повiльнiше у мiру включення його в обмiн речовин, не виникає рiзких коливань рН. Дiя натрiю лактату проявляється через 20-30 хвилин пiсля введення. Натрію хлорид чинить дезінтоксикаційну, регідратуючу дію, поповнює дефіцит іонів натрію і хлору при різних патологічних станах. Кальцію хлорид поповнює дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію необхідні для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних і гладких м’язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Знижує проникність клітин і судинної стінки, запобігає розвитку запальних реакцій, підвищує стійкість організму до інфекцій. Калію хлорид відновлює водно-електролітний баланс. Чинить негативну хроно- і батмотропну дію, у високих дозах – негативну іно-, дромотропну та помірну діуретичну дію. Бере участь у процесі проведення нервових імпульсів. Підвищує вміст ацетилхоліну і спричиняє збудження симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Поліпшує скорочення скелетних м’язів при м’язовій дистрофії, міастенії. Фармакокінетика. Сорбiтол швидко включається у загальний метаболiзм, 80-90 % його утилiзується у печiнцi i накопичується у виглядi глiкогену, 5 % вiдкладається у тканинах мозку, серцевому м’язi i скелетнiй мускулатурi, 6-12 % видiляється iз сечею. При введеннi у судинне русло iз натрiю лактату вивiльняється натрiй, СО2 i Н2О, якi утворюють бiкарбонат натрiю, що призводить до збiльшення лужного резерву кровi. Активною вважається тiльки половина введеного натрiю лактату (iзомер L), а друга половина (iзомер D) не метаболiзується i видiляється iз сечею. Натрію хлорид швидко виводиться із судинного русла, лише тимчасово збільшуючи об’єм циркулюючої крові. Посилює діурез.

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.

Під час застосування лікарського засобу слід контролювати показники кислотно-лужного стану та електролітів крові, функцiонального стану печінки та артеріального тиску. З обережністю вводити хворим на калькульозний холецистит. Препарат застосовувати з урахуванням осмолярностi кровi та сечi, а також кислотно-лужного стану. ведення Сорбiлакту® хворим на цукровий дiабет необхiдно здiйснювати, контролюючи вміст цукру в кровi. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.