Додаток:

Довідка:

Власнику картки клієнта "D.S." надається постійна знижка на ліки і біологічно-активні добавки, а на всі товари нараховуються бонусні бали.

Вхід в кабінет

Вазопро капсули 500 мг 60 шт

Рейтинг5з 5на основі1відгуків клієнтів

372.16В наявності

Опис товару

Вазопро капсули 500 мг 60 шт

Вазопро капсули 500 мг 60 шт Інструкція

Діюча речовина

діюча речовина: мельдоній; 1 капсула містить метонату (мельдонію) у перерахуванні на 100 % речовину 250 мг або 500 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат; склад оболонки капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), азорубін, кармоїзин (Е 122).

Склад

Лікарська форма

Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: капсули по 250 мг – тверді желатинові капсули № 1, корпус білого кольору, кришечка рожевого кольору. Вміст капсул – кристалічний порошок білого або майже білого кольору зі слабким запахом. Порошок гігроскопічний; капсули по 500 мг – тверді желатинові капсули № 00, корпус білого кольору, кришечка рожевого кольору. Вміст капсул – кристалічний порошок білого або майже білого кольору зі слабким запахом. Порошок гігроскопічний.

Фармацевтична група

Інші кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В.

Заявник

Виробник

ПАТ «Фармак».

Упаковка

Капсули по 250 мг: по 10 капсул у блістері. По 4 блістери у пачці. Капсули по 500 мг: по 10 капсул у блістері. По 6 блістерів у пачці. Капсулы по 250 мг: по 10 капсул в блистере. По 4 блистера в пачке. Капсулы по 500 мг: по 10 капсул в блистере. По 6 блистеров в пачке. Категория отпуска. По рецепту. Производитель. ПАО «Фармак». Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.

Умови відпуску

За рецептом.

Клінічні характеристики

Показання

У комплексній терапії у наступних випадках: - захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I-IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи; - гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу; - знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження; - у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

Протипоказання

- Підвищена чутливість до мельдонію та/або до будь-якої допоміжної речовини препарату; - підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах); - тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Застосування

Для застосування внутрішньо. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня. Дорослі. Захворювання серця і судинної системи, порушення мозкового кровообігу. Доза становить 500 ? 1000 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розподілити на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000 мг. Знижена працездатність, перенапруження та період одужання. Доза становить 500 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розділити на дві разові дози. Максимальна добова доза становить 500 мг. Тривалість курсу лікування становить 4-6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2-3 рази на рік. Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок може виникнути необхідність у зменшенні дози мельдонію. Пацієнти з порушеннями функцій нирок. Оскільки препарат виводиться з організму через нирки, пацієнтам з порушеннями функцій нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію. Пацієнти з порушеннями функцій печінки. Пацієнтам з порушеннями функцій печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.

Побічна дія

Побічні ефекти класифіковано за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто (?1/100 до <1/10), рідко (?1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Побічні ефекти, які спостерігалися в клінічних дослідженнях та у постреєстраційному періоді: З боку імунної системи Часто Рідко Алергічні реакції* Підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку З боку психіки Рідко Збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну З боку нервової системи Часто Рідко Головні болі * Парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність З боку серця Рідко Зміна ритму серця, серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту в грудях/болі у грудях З боку кровоносної системи Рідко Підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість шкірних покривів З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Часто Рідко Інфекції дихальних шляхів Запалення у горлі, кашель, диспное, апное З боку шлунково-кишкового тракту Часто Рідко Диспепсія* Дисгевзія (металевий смак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі в животі, сухість у роті або гіперсалівація З боку шкіри та підшкірної тканини Рідко Висипання, загальні/макульозні/папульозні висипання, свербіж З боку скелетно-м’язової системи Рідко Болі у спині, м’язова слабкість, м’язові спазми З боку нирок та сечовивідної системи Рідко Поллакіурія Загальні порушення і реакції у місці введення Рідко Загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт Дослідження Часто Рідко Дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка Відхилення в електрокардіограмі (ЕКГ), прискорення роботи серця, еозинофілія * * Побічні ефекти, які спостерігалися у раніше проведених неконтрольованих клінічних випробуваннях. Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Передозування

Не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Препарат малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів. При зниженому артеріальному тиску можливі головні болі, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування симптоматичне. У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками крові.

Вагітність

Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, тому мельдоній у період вагітності протипоказаний. Годування груддю. Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію в молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний.

Діти

Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування препарату такій категорії пацієнтів протипоказане. Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане. Нет данных о безопасности и эффективности применения мельдония детям до 18 лет, поэтому применение препарата такой категории пациентов противопоказано. Клинические характеристики. Показания. В комплексной терапии в следующих случаях: - заболевания сердца и сосудистой системы: стабильная стенокардия нагрузки, хроническая сердечная недостаточность (NYHA I-III функциональный класс), кардиомиопатия, функциональные нарушения деятельности сердца и сосудистой системы; - острые и хронические ишемические нарушения мозгового кровообращения; - пониженная работоспособность, физическое и психоэмоциональное перенапряжение; - в период выздоровления после цереброваскулярных нарушений, травм головы и энцефалита. Противопоказания. - Повышенная чувствительность к мельдонию и/или к любому вспомогательному веществу препарата; - повышенное внутричерепное давление (при нарушении венозного оттока, внутричерепных опухолях); - тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность (нет достаточных данных о безопасности применения). Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Мельдоний можно применять вместе с нитратами пролонгированного действия и другими антиангинальными средствами (стабильная стенокардия нагрузки), сердечными гликозидами и диуретическими препаратами (сердечная недостаточность). Также его можно комбинировать с антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмическими средствами и другими препаратами, улучшающими микроциркуляцию. Мельдоний может усиливать действие препаратов, содержащих глицерилтринитрат, нифедипин, бета-адреноблокаторы и другие гипотензивные средства и периферические вазодилататоры. В результате одновременного применения препаратов железа и мельдония у пациентов с анемией, вызванной дефицитом железа, улучшался состав жирных кислот в эритроцитах. При применении мельдония в комбинации с оротовой кислотой для устранения повреждений, вызванных ишемией/реперфузией, наблюдается дополнительный фармакологический эффект. Мельдоний помогает устранить патологические изменения сердца, вызванные азидотимидином (АЗТ), и опосредованно влияет на реакции окислительного стресса, вызванные АЗТ, которые приводят к дисфункции митохондрий. Применение мельдония в комбинации с азидотимидином или другими препаратами для лечения СПИДа имеет положительное влияние при лечении приобретенного иммунодефицита (СПИД). В тесте потери рефлекса равновесия, вызванного этанолом, мельдоний уменьшал продолжительность сна. Во время судорог, вызванных пентилентетразолом, установлено ??выраженное противосудорожное действие мельдония. В свою очередь, при применении перед терапией мельдонием альфа2- адреноблокатора йохимбина в дозе 2 мг/кг и ингибитора синтазы оксида азота (СОА) N-(G)-нитро-L-аргинина в дозе 10 мг/кг, полностью блокируется противосудорожное действие мельдония. Передозировка мельдония может усилить кардиотоксичность, вызванную циклофосфамидом. Дефицит карнитина, который образуется при применении мельдония, может усилить кардиотоксичность, вызванную ифосфамидом. Мельдоний оказывает защитное действие при кардиотоксичности, вызванной индинавиром, и нейротоксичности, вызванной эфавирензом. Не применять капсулы мельдония вместе с другими препаратами, содержащими мельдоний, поскольку может увеличиться риск возникновения побочных реакций. Особенности применения. Пациентам с нарушениями функции печени и/или почек легкой или средней степени тяжести в анамнезе при применении препарата необходимо соблюдать осторожность (следует проводить контроль функции печени и/или почек). Многолетний опыт лечения острого инфаркта миокарда и нестабильной стенокардии в кардиологических отделениях показывает, что мельдоний не является препаратом первого ряда при остром коронарном синдроме. Из-за возможного развития возбуждающего эффекта препарат рекомендуется применять в первой половине дня. Применение в период беременности или кормления грудью. Беременность. Для оценки влияния мельдония на беременность, развитие эмбриона/плода, роды и послеродовое развитие исследований на животных недостаточно. Потенциальный риск для людей неизвестен, поэтому мельдоний в период беременности противопоказан. Кормления грудью. Доступные данные на животных свидетельствуют о проникновении мельдония в молоко матери. Неизвестно, проникает ли мельдоний в грудное молоко человека. Нельзя исключить риск для новорожденных/младенцев, поэтому в период кормления грудью мельдоний противопоказан. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. Исследований для оценки влияния на способность управлять транспортом и обслуживать механизмы не проводили. Способ применения и дозы. Для применения внутрь. В связи с возможным возбуждающим эффектом препарат рекомендуется применять в первой половине дня. Взрослые. Заболевания сердца и сосудистой системы, нарушения мозгового кровообращения. Доза составляет 500 – 1000 мг в сутки. Суточную дозу можно применять всю сразу или разделить на 2 приема. Максимальная суточная доза составляет 1000 мг. Сниженная работоспособность, перенапряжение и период выздоровления. Доза составляет 500 мг в сутки. Суточную дозу можно применять всю сразу или разделить на две разовые дозы. Максимальная суточная доза составляет 500 мг. Продолжительность курса лечения составляет 4-6 недель. Курс лечения можно повторить 2-3 раза в год. Пациенты пожилого возраста. Для пациентов пожилого возраста с нарушениями функции печени и/или почек может возникнуть необходимость в уменьшении дозы мельдония. Пациенты с нарушениями функции почек. Поскольку препарат выводится из организма через почки, пациентам с нарушениями функции почек от легкой до средней степени тяжести следует применять меньшую дозу мельдония. Пациенты с нарушениями функции печени. Пациентам с нарушениями функции печени от легкой до средней степени тяжести следует применять меньшую дозу мельдония. Отсутствуют данные о безопасности и эффективности применения мельдония детям до 18 лет, поэтому применение мельдония этой категории пациентов противопоказано. Передозировка. Не сообщалось о случаях передозировки мельдония. Препарат малотоксичен и не вызывает угрожающих побочных эффектов. При пониженном артериальном давлении возможны головные боли, головокружение, тахикардия, общая слабость. Лечение симптоматическое. В случае тяжелой передозировки необходимо контролировать функции печени и почек. Гемодиализ не имеет существенного значения при передозировке мельдония в связи с выраженным связыванием с белками крови. Побочные реакции. Побочные эффекты классифицированы по системам органов и частоте возникновения MedDRA: часто (?1/100 до <1/10), редко (?1/10000 до <1/1000), очень редко (<1/10000). Побочные эффекты, наблюдавшиеся в клинических исследованиях и в пострегистрационном периоде: Со стороны иммунной системы Часто Редко Аллергические реакции * Повышенная чувствительность, включая аллергический дерматит, крапивница, ангионевротический отек, анафилактические реакции до шока Со стороны психики Редко Возбуждение, чувство страха, навязчивые мысли, нарушения сна Со стороны нервной системы Часто Редко Головные боли * Парестезии, тремор, гипестезия, шум в ушах, вертиго, головокружение, нарушение походки, предобморочное состояние, обморок Со стороны сердца Редко Изменение ритма сердца, сердцебиение, тахикардия/синусовая тахикардия, фибрилляция предсердий, аритмия, ощущение дискомфорта в груди/боли в груди Со стороны кровеносной системы Редко Повышение/понижение артериального давления, гипертонический криз, гиперемия, бледность кожных покровов Со стороны органов дыхания, грудной клетки и средостения Часто Редко Инфекции дыхательных путей Воспаление в горле, кашель, диспноэ, апноэ Со стороны желудочно-кишечного тракта Часто Редко Диспепсия * Дисгевзия (металлический вкус во рту), потеря аппетита, тошнота, рвота, метеоризм, диарея, боли в животе, сухость во рту или гиперсаливация Со стороны кожи и подкожной ткани Редко Сыпь, общие/макулезные/папулезные высыпания, зуд Со стороны костно-мышечной системы Редко Боли в спине, мышечная слабость, мышечные спазмы Со стороны почек и мочевыводящей системы Редко Поллакиурия Общие нарушения и реакции в месте введения Редко Общая слабость, озноб, астения, отек, отек лица, отек ног, ощущение жара, ощущение холода, холодный пот Исследование Часто Редко Дислипидемия, повышение уровня С-реактивного белка Отклонения в электрокардиограмме (ЭКГ), ускорение работы сердца, эозинофилия * * Побочные эффекты, наблюдавшиеся в ранее проведенных неконтролируемых клинических испытаниях. Срок годности. 2 года. Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке. Условия хранения. Хранить в сухом месте при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Особливості застосування

Пацієнтам із порушеннями функцій печінки та/або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок). Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі. Через можливий розвиток збуджувального ефекту препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня.

Водіння авто

Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

Інші лікарські

Мельдоній можна застосовувати разом з нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами і діуретичними препаратами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими препаратами, що поліпшують мікроциркуляцію. Мельдоній може посилювати дію препаратів, що містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, бета-адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби і периферичні вазодилататори. У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, поліпшувався склад жирних кислот в еритроцитах. При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект. Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином (АЗТ), і опосередковано впливає на реакції окислювального стресу, спричинені АЗТ, які призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію у комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні набутого імунодефіциту (СНІД). У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. Під час судом, спричинених пентілентетразолом, встановлена виражена протисудомна дія мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа2-адреноблокатора йохімбіну у дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг, повністю блокується протисудомна дія мельдонію. Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом. Дефіцит карнітину, що утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом. Мельдоній має захисну дію у разі кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, і нейротоксичності, спричиненої ефавірензом. Не застосовувати капсули мельдонію разом з іншими препаратами, що містять мельдоній, оскільки може збільшитися ризик виникнення побічних реакцій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), у якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко. 1. Вплив на біосинтез карнітину. Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот через оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню в клітинах сильного детергента ? активованих форм неокислених жирних кислот. Таким чином, попереджається ушкодження клітинних мембран. При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окислення глюкози та відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин. У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, у результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин. При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот. Вважається, що в основі ефективності дії мельдонію лежить підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот). 2. Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі. Висунута гіпотеза про те, що в організмі існує система переносу нейрональних сигналів – ГББ-ергічна система, яка забезпечує перенесення нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину – ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, перетворюється на ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується у печінку, нирки та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу. При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ. Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній, замінюючи «медіатор», так і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також у інших системах, наприклад, у центральній нервовій системі (ЦНС). Вплив на серцево-судинну систему. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекторна дія (у т.ч. проти катехоламінів та алкоголю), він здатний запобігати порушенням ритму серця, зменшувати зону інфаркту міокарда. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження). Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії напруження показав, що препарат зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Препарат проявляє виражену антиаритмічну дію у хворих із ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами. Особливо важливою є здатність препарату зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважають ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС. Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси у коронарних і периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину в сироватці крові та індекс атерогенності. Хронічна серцева недостатність. У відносно багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності у результаті ІХС та відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також до об’єму виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю. В окремому дослідженні у кардіологічних інститутах Латвії та Томська перевірена ефективність мельдонію у випадку серцевої недостатності NYHA I-III функціонального класу середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59-78 % пацієнтів, у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів. Проте зазначено, що мельдоній може спричиняти незначну гіпотензію. Інші можливі побічні ефекти мельдонію – алергічні реакції шкіри, головні болі, відчуття дискомфорту в епігастрії. У разі тяжкої серцевої недостатності мельдоній слід застосовувати у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності. Вплив на ЦНС. В експериментах на тваринах встановлена антигіпоксична дія мельдонію та дія, що сприяє мозковому кровообігу. Препарат оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії. Препарату притаманна стимулююча дія на ЦНС – підвищення рухомої активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресорна дія – стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку і надниркових залозах, захист внутрішніх органів проти змін, спричинених стресом. Ефективність при неврологічних захворюваннях. Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність. Вивчено процес реабілітації пацієнтів з порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту). Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість і відновлення функціональної незалежності в період одужання. При аналізі змін окремих і сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання. Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж, він усуває психологічні порушення. Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи ? зменшення порушень у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання. Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів, головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій). Фармакокінетика. Всмоктування. Після разової пероральної дози максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) становить 2,23-2,43 мкг/мл, а після застосування повторних доз – 2,77 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) становить 1-3 години. Біодоступність при пероральному введенні становить 78 %. Їжа трохи затримує всмоктування. Розподіл. Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах. Об’єм розподілу становить 88,07±8,56 л, зв’язок з білками плазми становить 78 %. Мельдоній і його метаболіти частково проходять через плацентарний бар’єр. Біотрансформація. При дослідженні метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній, головним чином, метаболізується у печінці. Виведення. У виведенні мельдонію і його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після перорального застосування разової дози напівперіод раннього виведення мельдонію (t1/2) становить приблизно 3,5-4 години. При застосуванні повторних доз напівперіод виведення відрізняється. Ці результати свідчать про можливе накопичення мельдонію у плазмі крові. Особливі групи пацієнтів. Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки або нирок, у яких підвищується біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію. Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) і карнітину, у результаті якого збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ і комбінації мельдоній/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію. При дослідженні токсичності на щурах при застосуванні мельдонію у дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір і денатурація жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг і 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Змін показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400-800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Фармакологічні характеристики

Умови збегігання

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Адреса

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74. ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства ВАЗОПРО (VASOPRO®) Состав: действующее вещество: мельдоний; 1 капсула содержит метоната (мельдония) в пересчете на 100 % вещество 250 мг или 500 мг; вспомогательные вещества: крахмал картофельный, кремния диоксид коллоидный безводный, кальция стеарат; состав оболочки капсулы: желатин, титана диоксид (Е 171), азорубин, кармоизин (Е 122). Лекарственная форма. Капсулы. Основные физико-химические свойства: капсулы по 250 мг – твердые желатиновые капсулы № 1, корпус белого цвета, крышечка розового цвета. Содержимое капсул – кристаллический порошок белого или почти белого цвета со слабым запахом. Порошок гигроскопичный; капсулы по 500 мг – твердые желатиновые капсулы № 00, корпус белого цвета, крышечка розового цвета. Содержимое капсул – кристаллический порошок белого или почти белого цвета со слабым запахом. Порошок гигроскопичный. Фармакотерапевтичеcкая группа. Другие кардиологические препараты. Код АТХ С01Е В. Фармакологические свойства. Фармакодинамика. Мельдоний является предшественником карнитина, структурным аналогом гамма-бутиробетаина (ГББ), у которого один атом углерода замещен на атом азота. Его действие на организм можно объяснить двояко. 1. Влияние на биосинтез карнитина. Мельдоний, обратимо ингибируя гамма-бутиробетаингидроксилазу, снижает биосинтез карнитина и поэтому препятствует транспортировке длинноцепочечных жирных кислот через оболочки клеток, таким образом препятствуя накоплению в клетках сильного детергента – активированных форм недоокисленных жирных кислот. Таким образом, предупреждается повреждение клеточных мембран. При уменьшении концентрации карнитина в условиях ишемии задерживается бета-оксидация жирных кислот и оптимизируется потребление кислорода в клетках, стимулируется окисления глюкозы и восстанавливается транспортировка АТФ от мест его биосинтеза (митохондрии) к местам потребления (цитозоль). По сути, клетки обеспечиваются питательными веществами и кислородом, а также оптимизируется потребление этих веществ. В свою очередь, при увеличении биосинтеза предшественника карнитина, то есть ГББ, активизируется NO-синтетаза, в результате чего улучшаются реологические свойства крови и уменьшается периферическое сопротивление сосудов. При уменьшении концентрации мельдония биосинтез карнитина снова усиливается и в клетках постепенно увеличивается количество жирных кислот. Считается, что в основе эффективности действия мельдония лежит повышение толерантности к клеточной нагрузке (при изменении количества жирных кислот). 2. Функция медиатора в гипотетической ГББ-эргической системе. Выдвинута гипотеза о том, что в организме существует система переноса нейрональных сигналов – ГББ-эргическая система, которая обеспечивает перенос нервного импульса между клетками. Медиатором этой системы является последний предшественник карнитина – ГББ-эфир. В результате действия ГББ-эстеразы медиатор отдает клетке электрон, таким образом перенося электрический импульс, превращается в ГББ. Далее гидролизованная форма ГББ активно транспортируется в печень, почки и яичники, где превращается в карнитин. В соматических клетках в ответ на раздражение снова синтезируются новые молекулы ГББ, обеспечивая распространение сигнала. При уменьшении концентрации карнитина стимулируется синтез ГББ, в результате чего увеличивается концентрация эфира ГББ. Мельдоний, как отмечено ранее, является структурным аналогом ГББ и может выполнять функции «медиатора». В противоположность этому ГББ-гидроксилаза «не узнает» мельдоний, поэтому концентрация карнитина не увеличивается, а уменьшается. Таким образом, мельдоний как заменяя «медиатор», так и способствуя приросту концентрации ГББ, приводит к развитию соответствующей реакции организма. В результате растет общая метаболическая активность также в других системах, например, в центральной нервной системе (ЦНС). Влияние на сердечно-сосудистую систему. В исследованиях на животных установлено, что мельдоний положительно влияет на сократительную активность миокарда, ему присуще миокардиопротекторное действие (в т.ч. против катехоламинов и алкоголя), он способен предотвращать нарушения ритма сердца, уменьшать зону инфаркта миокарда. Ишемическая болезнь сердца (стабильная стенокардия напряжения). Анализ клинических данных о курсовом применении мельдония при лечении стабильной стенокардии напряжения показал, что препарат уменьшает частоту и интенсивность приступов стенокардии, а также количество применяемого глицерилтринитрата. Препарат оказывает выраженное антиаритмическое действие у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) и желудочковыми экстрасистолами, меньшее действие наблюдается у пациентов с суправентрикулярными экстрасистолами. Особенно важна способность препарата уменьшать потребление кислорода в состоянии покоя, что считается эффективным критерием антиангинальной терапии ИБС. Мельдоний благоприятно влияет на атеросклеротические процессы в коронарных и периферических сосудах, уменьшая общий уровень холестерина в сыворотке крови и индекс атерогенности. Хроническая сердечная недостаточность. В относительно многих клинических исследованиях анализировалась роль мельдония при лечении хронической сердечной недостаточности в результате ИБС и отмечена его способность увеличивать толерантность к физической нагрузке, а также к объему выполненной работы пациентами с сердечной недостаточностью. В отдельном исследовании в кардиологических институтах Латвии и Томска проверена эффективность мельдония в случае сердечной недостаточности NYHA I-III функционального класса средней степени тяжести. Под влиянием терапии мельдонием 59-78 % пациентов, у которых в начале была диагностирована сердечная недостаточность II функционального класса, были включены в группу І функционального класса. Установлено, что применение мельдония улучшает инотропную функцию миокарда и повышает толерантность к физической нагрузке, улучшает качество жизни пациентов, не вызывая тяжелых побочных эффектов. Однако отмечено, что мельдоний может вызвать незначительную гипотензию. Другие возможные побочные эффекты мельдония – аллергические реакции кожи, головные боли, ощущение дискомфорта в эпигастрии. В случае тяжелой сердечной недостаточности мельдоний следует применять в комбинации с другими традиционными средствами терапии сердечной недостаточности. Влияние на ЦНС. В экспериментах на животных установлено антигипоксическое действие мельдония и действие, способствующее мозговому кровообращению. Препарат оптимизирует перераспределение объема мозгового кровообращения в пользу ишемических очагов, повышает прочность нейронов в условиях гипоксии. Препарату присуще стимулирующее действие на ЦНС – повышение двигательной активности и физической выносливости, стимуляция поведенческих реакций, а также антистрессорное действие – стимуляция симпатоадреналовой системы, накопление катехоламинов в головном мозге и надпочечниках, защита внутренних органов от изменений, вызванных стрессом. Эффективность при неврологических заболеваниях. Доказано, что мельдоний является эффективным средством в комплексной терапии острых и хронических нарушений мозгового кровообращения (ишемический инсульт, хроническая недостаточность мозгового кровообращения). Мельдоний нормализует тонус и сопротивляемость капилляров и артериол головного мозга, восстанавливает их реактивность. Изучен процесс реабилитации пациентов с нарушениями неврологического характера (после перенесенных заболеваний кровеносных сосудов головного мозга, операций на головном мозге, травм, перенесенного клещевого энцефалита). Результаты проверки терапевтической активности мельдония свидетельствуют о его дозозависимом положительном действии на физическую выносливость и восстановление функциональной независимости в период выздоровления. При анализе изменений отдельных и суммарных интеллектуальных функций после применения препарата установлено положительное действие на восстанавливаемый процесс интеллектуальных функций в период выздоровления. Установлено, что мельдоний улучшает реконвалесцентное качество жизни (главным образом за счет обновления физической функции организма), к тому же, он устраняет психологические нарушения. Мельдонию присуще положительное влияние на функцию нервной системы – уменьшение нарушений у пациентов с неврологическим дефицитом в период выздоровления. Улучшается общее неврологическое состояние пациентов (уменьшение повреждения нервов, головного мозга и патологию рефлексов, регрессия парезов, улучшение координации движений и вегетативных функций). Фармакокинетика. Всасывание. После однократной пероральной дозы максимальная концентрация в плазме крови (Сmax) составляет 2,23-2,43 мкг/мл, а после применения повторных доз – 2,77 мкг/мл. Время достижения максимальной концентрации в плазме крови (tmax) составляет 1-3 часа. Биодоступность при пероральном введении составляет 78 %. Еда несколько задерживает всасывание. Распределение. Мельдоний из кровотока быстро распределяется в тканях. Объем распределения составляет 88,07 ± 8,56 л, связь с белками плазмы составляет 78 %. Мельдоний и его метаболиты частично проходят через плацентарный барьер. Биотрансформация. При исследовании метаболизма на экспериментальных животных установлено, что мельдоний главным образом метаболизируется в печени. Выведение. В выведении мельдония и его метаболитов из организма имеет значение ренальная экскреция. После перорального применения разовой дозы полупериод раннего выведения мельдония (t1/2) составляет примерно 3,5-4 часа. При применении повторных доз полупериод выведения отличается. Эти результаты свидетельствуют о возможном накоплении мельдония в плазме крови. Особые группы пациентов. Пациенты пожилого возраста. Пациентам пожилого возраста с нарушениями функции печени или почек, у которых повышается биодоступность, следует уменьшать дозу мельдония. Нарушение функции почек. Пациентам с нарушениями функции почек, у которых повышается биодоступность, следует уменьшать дозу мельдония. Существует взаимодействие почечной реабсорбции мельдония или его метаболитов (например, 3-гидроксимельдония) и карнитина, в результате которого увеличивается почечный клиренс карнитина. Отсутствует прямое воздействие мельдония, ГББ и комбинации мельдоний/ГББ на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему. Нарушение функции печени. Пациентам с нарушениями функции печени, у которых повышается биодоступность, следует уменьшать дозу мельдония. При исследовании токсичности на крысах при применении мельдония в дозе более 100 мг/кг установлена окраска печени в желтый цвет и денатурация жиров. При гистопатологических исследованиях на животных после применения больших доз мельдония (400 мг/кг и 1600 мг/кг) установлено накопление липидов в клетках печени. Изменений показателей функции печени у людей после применения больших доз 400-800 мг не наблюдалось. Нельзя исключить возможную жировую инфильтрацию в клетки печени.