Інструкція Ипигрикс розчин для ін'єкцій 15 мг/мл 1 мл 10 ампул

• - Підвищена чутливість до іпідакрину або до інших компонентів препарату
• - епілепсія
• - екстрапірамідні порушення з гіперкінезами
• - стенокардія, виражена брадикардія
• - бронхіальна астма
• - вестибулярні розлади
• - виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення
• - механічна непрохідність кишечнику і сечовивідних шляхів.

Дози та тривалість лікування визначають індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання. Розчини іпідакрину, що містять 5 мг/мл та 15 мг/мл, вводять внутрішньом’язово або підшкірно. Захворювання периферичної нервової системи. Моно- і полінейропатії різного ґенезу: підшкірно або внутрішньом’язово вводять 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 10-15 днів (у тяжких випадках - до 30 днів); далі лікування продовжують таблетованою формою препарату. Міастенія та міастенічний синдром: підшкірно або внутрішньом’язово вводять 5-30 мг 1-3 рази на добу з подальшим переходом на таблетовану форму. Загальний курс лікування становить 1-2 місяці. При необхідності лікування можна повторити кілька разів з перервою між курсами в 1-2 місяці. Захворювання ЦНС. Бульбарні паралічі і парези: підшкірно та внутрішньом’язово вводять 5-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 10-15 днів, за можливістю переходять на таблетовану форму. ідновний період при органічних ураженнях ЦНС. нутрішньом’язово – 10-15 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – до 15 днів, далі за можливістю – 1-2 рази на добу.

• - Захворювання периферичної нервової системи: моно- і полінейропатія, полірадикулопатія, міастенія та міастенічний синдром різної етіології
• - захворювання ЦНС: бульбарні паралічі та парези
• відновний період органічних уражень ЦНС, які супроводжуються руховими порушеннями.

Іпідакрин добре переноситься, побічні ефекти виникають рідко (у 6,5 % випадків), виражені слабко і, зазвичай, проявляються не в усіх пацієнтів. Порушення серцевої діяльності: посилене серцебиття, знижена частота серцевих скорочень. З боку нервової системи: при застосуванні високих доз - запаморочення, головний біль, сонливість, загальна слабкість, судоми. З боку дихальної системи: посилене виділення секрету бронхів, бронхоспазм. З боку травної системи: посилене слиновиділення, нудота; при застосуванні високих доз – блювання, діарея, жовтяниця, біль за грудниною. З боку шкіри та підшкірних тканин: посилене потовиділення; при застосуванні високих доз – шкірні алергічні реакції (свербіж, висипання), кропив?янка, ангіоневротичний набряк. З боку репродуктивної системи: підвищення тонусу матки. У випадку розвитку небажаних побічних дій зменшують дозу або короткочасно (на 1-2 дні) переривають застосування препарату. Слиновиділення та зниження частоти серцевих скорочень можна зменшити м-холіноблокаторами (атропін тощо). Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Симптоми: бронхоспазм, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту, спонтанна дефекація та сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення внутрішньосерцевої провідності, аритмія, артеріальна гіпотензія, занепокоєння, тривога, збудження, відчуття страху, атаксія, судоми, кома, порушення мовлення, сонливість, загальна слабкість. Лікування: застосовують симптоматичну терапію, використовують м-холіноблокатори: атропін, циклодол, метацин.

Ипигрикс® підвищує тонус матки та може спричинити передчасні пологи, тому під час вагітності застосування препарату протипоказане. Застосування препарату у період годування груддю протипоказане.

У зв’язку з відсутністю даних щодо безпеки застосування препарату Ипигрикс®, розчин для ін’єкцій, дітям, препарат не призначають пацієнтам даної вікової категорії. связи с отсутствием данных по безопасности применения препарата Ипигрикс®, раствор для инъекций, детям, препарат не назначают пациентам данной возрастной категории. Передозировка. Симптомы: бронхоспазм, усиленное потоотделение, сужение зрачков, нистагм, усиление перистальтики желудочно-кишечного тракта, спонтанная дефекация и мочеиспускание, рвота, желтуха, брадикардия, нарушение внутрисердечной проводимости, аритмия, артериальная гипотензия, беспокойство, тревога, возбуждение, чувство страха, атаксия, судороги, кома, нарушение речи, сонливость, общая слабость. Лечение: применяют симптоматическую терапию, используют м-холиноблокаторы: атропин, циклодол, метацин. Побочные реакции. Ипидакрин хорошо переносится, побочные эффекты возникают редко (в 6,5 % случаев), выражены слабо и, как правило, проявляются не у всех пациентов. Нарушения сердечной деятельности: усиленное сердцебиение, сниженная частота сердечных сокращений. Со стороны нервной системы: при применении высоких доз – головокружение, головная боль, сонливость, общая слабость, судороги. Со стороны дыхательной системы: усиленное выделение секрета бронхов, бронхоспазм. Со стороны пищеварительной системы: усиленное слюноотделение, тошнота; при применении высоких доз - рвота, диарея, желтуха, боль в груди. Со стороны кожи и подкожных тканей: усиленное потоотделение; при применении высоких доз – кожные аллергические реакции (зуд, сыпь), крапивница, ангионевротический отек. Со стороны репродуктивной системы: повышение тонуса матки. случае развития нежелательных побочных действий уменьшают дозу или кратковременно (на 1-2 дня) прерывают применение препарата. Слюноотделение и снижение частоты сердечных сокращений можно уменьшить м-холиноблокаторами (атропин и т.д.). Срок годности. 2 года. Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке. Условия хранения. Хранить при температуре не выше 25 °С. Не замораживать! Хранить в нeдocтyпнoм для детей месте!

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати! Зберігати в недоступному для дітей місці!

діюча речовина: іпідакрин (ipidacrine); 1 мл розчину (1 ампула) містить 5 мг або 15 мг іпідакрину гідрохлориду моногідрат (у перерахуванні на іпідакрину гідрохлорид); допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

У період лікування необхідно утримуватися від керування автомобілем, а також від занять потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Ипигрикс® посилює седативний ефект у комбінації із засобами, які пригнічують ЦНС. Дія та побічні ефекти посилюються при спільному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази та м-холіноміметичними засобами. У хворих на міастенію підвищується ризик розвитку «холінергічного» кризу, якщо препарат Ипигрикс® застосовують одночасно з холінергічними засобами. Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо ?-адреноблокатори застосовувалися до початку лікування препаратом. Ипигрикс® можна застосовувати у комбінації з ноотропними препаратами. Алкоголь посилює побічні ефекти препарату.

Фармакодинаміка. Ипигрикс® чинить безпосередній стимулюючий вплив на проведення імпульсу по нервових волокнах, міжнейрональних та нервово-м’язових синапсах периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Фармакологічна дія препарату Ипигрикс® заснована на комбінації двох механізмів дії: - блокада калієвих каналів мембрани нейронів та м’язових клітин; - оборотне інгібування холінестерази в синапсах. Ипигрикс® посилює дію на гладкі м’язи не лише ацетилхоліну, але й адреналіну, серотоніну, гістаміну та окситоцину. Ипигрикс® поліпшує та стимулює проведення імпульсу в нервовій системі та нервово-м’язову передачу. Ипигрикс® посилює скоротливість гладком’язових органів під впливом усіх антагоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових і окситоцинових рецепторів, за винятком калію хлориду. Ипигрикс® поліпшує пам’ять, гальмує проградієнтний розвиток деменції. Препарат відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок різних чинників, таких як травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду, токсинів. Помірно стимулює ЦНС з окремими проявами седативного ефекту; виявляє аналгетичний та антиаритмічний ефект. Препарат не чинить тератогенної, ембріотоксичної, мутагенної та канцерогенної, а також алергізуючої та імунотоксичної дії, а також не впливає на ендокринну систему. Фармакокінетика. Іпідакрин швидко всмоктується після підшкірного або внутрішньом’язового введення. Максимальна концентрація у крові досягається через 25-30 хв; швидко надходить до тканин; період напіврозподілу у фазі становить 40 хв. Приблизно 40-55 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. иведення препарату здійснюється нирками, а також екстраренально (через шлунково-кишковий тракт). Метаболізується в печінці. Період напіввиведення при парентеральному введенні препарату становить 2-3 години. Екскреція відбувається, в основному, за рахунок канальцевої секреції, і лише ? дози виводиться шляхом клубочкової фільтрації. При парентеральному введенні 34,8 % іпідакрину виділяється із сечею у незміненому вигляді.

ул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.

Може загостритися перебіг бронхіальної астми, епілепсії, тиреотоксикозу, пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Також слід бути обережними у разі захворювань серцево-судинної системи.

АТ «Гріндекс». Місцезнаходження заявника та/або представника заявника. ул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія. Тел./факс: +371 67083205 / +371 67083505. Эл. пошта: grindeks@grindeks.lv ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства ИПИГРИКС® (IPIGRIX) Состав: действующее вещество: ипидакрин (ipidacrinе); 1 мл раствора (1 ампула) содержит 5 мг или 15 мг ипидакрина гидрохлорида моногидрат (в пересчете на ипидакрина гидрохлорид); вспомогательные вещества: кислота хлористоводородная разбавленная, вода для инъекций. Лекарственная форма. Раствор для инъекций. Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость. Фармакотерапевтическая группа. Антихолинэстеразные средства. Код АТХ N07A А. Фармакологические свойства. Фармакодинамика. Ипигрикс® оказывает непосредственное стимулирующее влияние на проведение импульса по нервным волокнам, межнейрональным и нервно-мышечным синапсам периферической и центральной нервной системы (ЦНС). Фармакологическое действие препарата Ипигрикс® основано на комбинации двух механизмов действия: - блокада калиевых каналов мембраны нейронов и мышечных клеток; - обратимое ингибирование холинэстеразы в синапсах. Ипигрикс® усиливает действие на гладкие мышцы не только ацетилхолина, но и адреналина, серотонина, гистамина и окситоцина. Ипигрикс® улучшает и стимулирует проведение импульса в нервной системе и нервно-мышечную передачу. Ипигрикс® повышает сократимость гладкомышечных органов под влиянием всех антагонистов ацетилхолиновых, адреналиновых, серотониновых, гистаминовых и окситоциновых рецепторов, за исключением калия хлорида. Ипигрикс® улучшает память, тормозит проградиентное развитие деменции. Препарат восстанавливает проведение импульса в периферической нервной системе, нарушенного вследствие различных факторов, таких как травма, воспаление, действие местных анестетиков, некоторых антибиотиков, калия хлорида, токсинов. Умеренно стимулирует ЦНС с отдельными проявлениями седативного эффекта; проявляет анальгетический и антиаритмический эффект. Препарат не оказывает тератогенного, эмбриотоксического, мутагенного и канцерогенного, а также аллергизирующего и иммунотоксического действия, а также не влияет на эндокринную систему. Фармакокинетика. Ипидакрин быстро всасывается после подкожного или внутримышечного введения. Максимальная концентрация в крови достигается через 25-30 мин; быстро проникает в ткани; период полураспределения в фазе составляет 40 мин. Приблизительно 40-55 % активного вещества связывается с белками плазмы крови. Метаболизируется в печени. ыведение препарата происходит почками, а также экстраренально (через желудочно-кишечный тракт). Период полувыведения при парентеральном введении препарата составляет 2-3 часа. Экскреция осуществляется, в основном, за счет канальцевой секреции, и только ? дозы выводится путем клубочковой фильтрации. При парентеральном введении 34,8 % ипидакрина выделяется с мочой в неизмененном виде. Клинические характеристики. Показания. - Заболевания периферической нервной системы: моно- и полинейропатия, полирадикулопатия, миастения и миастенический синдром различной этиологии; - заболевания ЦНС: бульбарные параличи и парезы; восстановительный период органических поражений ЦНС, сопровождающихся двигательными нарушениями. Противопоказания. - Повышенная чувствительность к ипидакрину или к другим компонентам препарата; - эпилепсия; - экстрапирамидные нарушения с гиперкинезами; - стенокардия, выраженная брадикардия; - бронхиальная астма; - вестибулярные расстройства; - язвенная болезнь желудка или двенадцатиперстной кишки в стадии обострения; - механическая непроходимость кишечника и мочевыводящих путей. заимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Ипигрикс® усиливает седативный эффект в комбинации со средствами, угнетающими ЦНС. Действие и побочные эффекты усиливаются при совместном применении с другими ингибиторами холинэстеразы и м-холиномиметическими средствами. У больных миастенией повышается риск развития «холинергического» криза, если Ипигрикс® применяют одновременно с холинергическими средствами. Увеличивается риск развития брадикардии, если ?-адреноблокаторы применялись до начала лечения препаратом. Ипигрикс® можно применять в комбинации с ноотропными препаратами. Алкоголь усиливает побочные эффекты препарата. Особенности применения. Может обостриться протекание бронхиальной астмы, эпилепсии, тиреотоксикоза, пептической язвы желудка и двенадцатиперстной кишки. Также следует быть осторожными в случае заболеваний сердечно-сосудистой системы. Применение в период беременности или кормления грудью. Ипигрикс® повышает тонус матки и может вызвать преждевременные роды, поэтому во время беременности применение препарата противопоказано. Применение препарата в период кормления грудью противопоказано. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. период лечения необходимо удерживаться от вождения автомобиля, а также от занятий потенциально опасными видами деятельности, которые требуют повышенной концентрации внимания и скорости психомоторных реакций. Способ применения и дозы. Дозы и продолжительность лечения определяют индивидуально в зависимости от степени тяжести заболевания. Растворы ипидакрина, содержащие 5 мг/мл и 15 мг/мл, вводят внутримышечно или подкожно. Заболевания периферической нервной системы. Моно- и полинейропатии различного генеза: подкожно или внутримышечно вводят 5-15 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения – 10-15 дней (в тяжелых случаях - до 30 дней); далее лечение продолжают таблетированной формой препарата. Миастения и миастенический синдром: подкожно или внутримышечно вводят 5-30 мг 1-3 раза в сутки, с дальнейшим переходом на таблетированную форму. Общий курс лечения составляет 1-2 месяца. При необходимости лечение можно повторить несколько раз с перерывом между курсами в 1-2 месяца. Заболевания ЦНС. Бульбарные параличи и парезы: подкожно и внутримышечно вводят 5-15 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения – 10-15 дней, по возможности переходят на таблетированную форму. осстановительный период при органических поражениях ЦНС. нутримышечно - 10-15 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения – до 15 дней, далее по возможности - 1-2 раза в сутки.