Щоб в організмі не сповільнювалися обмінні процеси і активно виводилися продукти метаболізму, тілу необхідна достатня кількість рідини. Її дефіцит може стати причиною лущення шкіри, проблем з травленням, може викликати набряки - клітини "запасають" воду. Компенсувати потребу організму в рідині допоможуть мінеральні води.

Відповідно до загальних рекомендацій, потрібно споживати на добу 30 мл води на кожен кілограм ваги тіла, але не більше 2 літрів в день. Однак, варто звернути увагу, що мається на увазі саме вода, а не соки, чаї або бульйони, тому що для організму вони є не питтям, а їжею. Тому, головним завданням є правильний вибір того, що саме пити, щоб заповнити потребу в потрібних мінеральних речовинах, які разом з токсинами вимиваються з організму двома літрами води щодня. Логічно -- купити якісну мінеральну воду в аптеці або магазині для насичення організму всім необхідним.

Класифікація мінеральних вод

Мінеральною може називатися тільки та вода, яка має збережений початковий набір солей і яка офіційно видобувається з зареєстрованих підземних джерел. Про характеристики води в пляшці говорить напис на етикетці "осад при 180 градусах", "загальна мінералізація" або "загальний солевміст" -- все це означає одне й те саме.

Вміст хімічних елементів і інших речовин обумовлюється кількістю солей, розчинених у воді.

Вода вважається лікувальною, якщо містить 10-15 г солей на літр. Такі води п'ються тільки за призначенням лікаря, і зловживати їх прийомом не варто -- це може викликати відкладення солей і інші досить неприємні наслідки.

В лікувально-столових водах міститься 1-10 г солей на літр. Такі води вживаються з профілактичною метою і для постійного прийому теж не підходять.

Столові мінеральні води містять не більше 1 грама солей на літр, вони придатні для пиття в будь-який час. Такі води непогано вживати для поповнення щоденної втрати мінералів. Вибирати столову воду можна орієнтуючись на власний смак.

За складом і лікувальним ефектом мінеральні води класифікуються згідно вмісту в них солей.

  • Бікарбонатні. Містять гідрокарбонатні солі більше 600 мг на літр. Знижують кислотність шлункового соку. Призначаються для допомоги лікам при сечокам'яній хворобі. Рекомендуються для людей, які ведуть активний спосіб життя, грудних дітей і хворих на цистит. Протипоказані при гастритах.
  • Сульфатні (наприклад "Єсентуки №20") містять більше 200 мг сульфатів на літр. Рекомендуються при проблемах печінки, мають легкий послаблюючий ефект. Стимулюють обмінні процеси організму, покращують секрецію шлунка, підшлункової залози, стимулюють роботу тонкого кишечника. Протипоказані для прийому дітьми і підлітками, оскільки сульфати перешкоджають засвоєнню кальцію, а значить - заважають формуванню кісток. Ця ж причина є перешкодою для їх прийому жінками за 50 через ризик захворювання остеопорозом. Не рекомендуються при підвищеному тиску.
  • Хлоридні (наприклад "Єсентуки №4") регулюють роботу кишечника, жовчних шляхів і печінки. Протипоказом є підвищений тиск.
  • Магнієві ("Нарзан"). Допомагають при запорах і стресах, не рекомендуються громадянам з розладами шлунка.
  • Фторові. Рекомендуються для вагітних і для людей з остеопорозом. Протипоказані для вживання при фторуванні водопровідної води.
  • Залізовмісні. Показані при залізодефіцитній анемії. Протипоказані при виразковій хворобі.
  • Кислі. Показом є знижена кислотність шлункового соку. Шкідливі при гастриті і виразці.
  • Натрієві ("Нарзан, Боржомі, Поляна Квасова"). Усувають запори і погане травлення, не рекомендуються гіпертонікам і пацієнтам з низькосольовою дієтою.
  • Кальциєві ("Славяновська"). Рекомендуються при непереносимості молока, для вагітних, дітей та підлітків. Здатні знижувати тиск. Суворого протипоказу не мають.

Більша частина мінеральних вод через вміст великого набору солей належать до декількох класів цих мінеральних напоїв одночасно. Наприклад, вони можуть бути натрієво-кальциєвими, натрієво-магнієвими і т.д. Разом з тим, не слід готувати їжу на "мінералці", навіть на столовій -- її кип'ятіння викликає випадання солі в осад і можливе утворення сполук, які організмом не засвоюються.

Хоча за хімічним складом аніонів мінеральна вода буває гідрокарбонатною, хлоридною або сульфатною, але частіше зустрічається змішаний тип мінеральних вод -- гідрокарбонатно-хлоридна, сульфатно-гідрокарбонатна і т.п .. Зміст тих чи інших мінеральних сполук і їх кількість надають смак мінералці.

Великий вміст хлориду натрію в складі мінеральної води надає їй солоний смак, сульфат магнію - гіркуватий. Найсмачнішим вважається мінеральний напій гидрокарбонатного складу. Склад вказується на етикетці, як вода сульфатно-гідрокарбонатна, гідрокарбонатно-хлоридна, гідрокарбонатно-натрієва і т.д .. Змішаний тип мінеральних вод має змішаний тип дії, а це розширює їх лікувальний ефект.

Газована чи ні?

Деякі лікувальні мінеральні води можуть бути тільки газованими. У цьому випадку немає вибору в прийомі води з газом чи без газу. В інших випадках вибір води залежить від смаку споживача.

Однак, газ в воді може мати природне походження або бути штучно доданим. Лікарі-гастроентерологи сумніваються в користі "нерідного" газу -- він може перешкоджати засвоєнню мінералів з самої води. Крім того, існує думка, що вживання будь-якої газованої рідини сприяє появі целюліту.

Часто трапляється так, що природна газована вода природним чином втрачає газ під час її видобутку. Тому, перед розливом по пляшках воду знову і вже штучно насичують газом.

Якщо все ж вибирати газовану воду, то слід знати, що не варто пити її більше 2 склянок на день, щоб не провокувати ефект надутого живота. Крім того, хронічний гастрит з підвищеною кислотністю і виразка вимагають вживання мінералки швидко, майже "залпом", а нормальна і знижена кислотність -- повільно, маленькими ковтками.

Справжня природна мінеральна вода передбачає делікатне поводження і точний технологічний процес при розливі її в пляшки. Звичайно, найкращим є вживання води безпосередньо з джерела. Адже більшість рідин, які називаються "мінеральною водою", спочатку видобуваються з артезіанської свердловини, потім ця вода проходить глибоке очищення, часто втрачаючи від фільтрації не тільки всі шкідливі домішки, але заодно і всі корисні.

Потім в цій воді розчиняють солі та інші мінеральні речовини і доводять її хімічний склад до складу якої завгодно води. Зрозуміло, що отриману воду навряд чи можна вважати ідентичною природній «живій» воді, а в реальності це просто питний розчин солей. Зрозуміло, терапевтичний ефект від вживання такої рідини буде мізерним або зовсім буде відсутній.

Щоб визначити по етикетці чи інструкції, яка мінеральна вода представлена в аптеці, не завжди допоможе її ціна. Якщо потрібний повноцінний продукт або безпечні ліки, на етикетці мінералки крім назви повинна бути вказана інформація про назву та контакти фірми-виробника, хімічний склад, ступені і способи мінералізації, назви джерела, правила зберігання і термін придатності. Тільки в цьому випадку потрібну мінеральну воду можна сміливо купувати в аптеці або через її інтернет сайт.

 

Увага! Представлені на сайті «Аптека D.S.» лікарські засоби й медичні товари служать лише для загального ознайомлення. Назви ліків згадані не задля реклами, а для інформації про їхні клінічні властивості. Пам’ятайте, що тільки кваліфікований лікар може надати вичерпну інформацію щодо призначення ліків. Уникайте самолікування!