Каталог
Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

код товару: ЦБ000036003
Упаковка / 10 саше
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 265.75 грн
Упаковка
1
саше
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Дітям - з 12-ти років
Дітям з 12-ти років
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Діабетикам - заборонено
Діабетикам заборонено
Температура зберігання - не вище 25°C
Температура зберігання не вище 25°C
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення
Водіям - з обережністю, можливе запаморочення
Водіям з обережністю, можливе запаморочення

Торгівельна назва Аміцитрон Плюс
Форма випуску порошок для орального розчину
Виробник Інтерхім
Країна власник ліцензії Україна
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки саше
Кількість в упаковці 10 саше(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
доставка
Інтерхім
Є в наявності Є в наявності
від 199.50 грн
доставка
доставка

Загальна характеристика: Загальна характеристика Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

  • Виробник: Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b land='' style=''></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Без рецепта.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b land='' style=''></b><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Порошок для орального розчину.</span></p> <p><i land='' style=''>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> порошок білого або майже білого кольору.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Порошок по 5 г у саше; по 10 саше у пачці.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Аналгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Код АТХ N02B E51</span><span lang='UK' style='font-size:13.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів лікарського засобу. Тяжкі серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, захворювання крові (у т. ч. виражена анемія, лейкопенія), закритокутова глаукома, цукровий діабет, гіпертиреоз, гіперплазія передміхурової залози з затримкою сечовипускання, феохромоцитома, порушення функції печінки, гострий гепатит, панкреатит, тяжкі порушення функції нирок, алкоголізм, порфірія, вроджена гіпербілірубінемія (у т. ч. синдром Жильбера), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, фенілкетонурія, рідкісна спадкова непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, дефіцит сахарази-ізомальтази. Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 12 років.</span></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:.2pt
  • mso-ansi-language: UK'>Не застосовувати одночасно з парацетамолвмісними лікарськими засобами, іншими </span><span style='mso-bookmark:OLE_LINK1' style='mso-bookmark:OLE_LINK1'>симпатоміметиками [такими як судинозвужувальні препарати (при будь-якому шляху </span><span style='mso-bookmark:OLE_LINK1' style='mso-bookmark:OLE_LINK1'>введення останніх), лікарські засоби, що пригнічують апетит, амфетаміноподібні психостимулятори],</span><span style='mso-bookmark:OLE_LINK1' style='mso-bookmark:OLE_LINK1'> ?-</span><span style='mso-bookmark:OLE_LINK1' style='mso-bookmark:OLE_LINK1'>адреноблокаторами, трициклічними антидепресантами
  • не застосовувати супутньо </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування.</span></p>

Застосування: Застосування Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб застосовувати всередину у вигляді розчину.</span></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:-.2pt; mso-ansi-language:UK'>Розчинити вміст 1 саше в 250 мл гарячої води, але не окропу. Приготований розчин вживати у теплому</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> вигляді.</span></p> <p><u land='' style=''>Дорослі, пацієнти літнього віку, діти віком від 12 років</u></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:.2pt; mso-ansi-language:UK'>1 саше кожні 4–6 годин у разі необхідності. </span><span style='letter-spacing:.2pt;mso-ansi-language:#2000' style='letter-spacing:.2pt;mso-ansi-language:#2000'>Мінімальний інтервал між прийомами – 4 години.</span><span lang='UK' style='letter-spacing:.2pt; mso-ansi-language:UK'> Не</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> застосовувати більше 4 саше протягом 24 годин.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Не перевищувати рекомендовані дози.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Тривалість лікування визначає лікар. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні. Якщо симптоми захворювання не зникають, необхідно звернутися до лікаря.</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікування симптомів застуди та грипу: головного болю, болю та ломоти у тілі, болю у горлі, закладеності носа, підвищеної температури тіла, продуктивного кашлю з утрудненим відходженням мокротиння
  • </span></p>

Побічна дія: Побічна дія Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span class='FontStyle22' style=''>З боку нервової системи</span><span class='FontStyle22' style=''> </span><span class='FontStyle19' style=''>(зазвичай розвиваються при прийомі високих доз): головний біль, тремор, безсоння, запаморочення, порушення орієнтації, порушення свідомості, психомоторне збудження, знервованість, дратівливість, почуття тривоги, занепокоєння.</span></p> <p><span class='FontStyle22' style=''>З боку орган</span><span class='FontStyle22' style=''>у</span><span class='FontStyle22' style=''> зору:</span><span class='FontStyle22' style=''> </span><span lang='UK' style='letter-spacing:.3pt;mso-bidi-font-style:italic'>світлобоязнь, мідріаз, гостра закритокутова глаукома (найчастіше виникає у </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>пацієнтів із закритокутовою глаукомою)</span><span class='FontStyle22' style=''>.</span></p> <p><span class='FontStyle22' style=''>З боку серцево-судинної системи:</span><span class='FontStyle22' style=''> </span><span class='FontStyle19' style=''>тахікардія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"'>брадикардія, біль у ділянці серця, задишка, аритмія, </span><span class='FontStyle19' style=''>підвищений артеріальний тиск, відчуття серцебиття.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку системи кровотворення</i><span lang='UK' style=''> та лімфатичної системи: анемія, гемолітична анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у ділянці серця). </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"'>При тривалому застосуванні у дозах, що перевищують терапевтичні, - апластична анемія, панцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; тромбоцитопенія, яка може спричинити носові кровотечі та/або кровоточивість ясен, синці або кровотечі.</span><span class='FontStyle19' style=''></span></p> <p><span class='FontStyle22' style=''>З боку шлунково-кишкового тракту:</span><span class='FontStyle22' style=''> </span><span class='FontStyle19' style=''>відчуття дискомфорту у шлунково-кишковому тракті, втрата апетиту, біль в епігастрії, нудота, блювання, діарея, гострий панкреатит.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку гепатобіліарної системи:</i><span lang='UK' style=''> порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку ендокринної системи:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-weight: bold'> гіпоглікемія, можливий розвиток гіпоглікемічної коми.</span><span class='FontStyle19' style=''></span></p> <p><span class='FontStyle22' style=''>З боку сечовидільної системи:</span><span class='FontStyle22' style=''> дизурія, </span><span class='FontStyle19' style=''>затримка сечовипускання або утруднення сечовиділення (найчастіше у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура, зокрема з гіпертрофією простати), ниркові коліки,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> асептична піурія. Є рідкісні повідомлення про камені в сечовому міхурі або нирках у пацієнтів, які протягом тривалого часу приймали великі дози гвайфенезину.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> Повідомляли про окремі випадки інтерстиціального нефриту в результаті тривалого застосування високих доз парацетамолу.</span><span class='FontStyle19' style=''></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку дихальної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> задишка, бронхоспазм. Повідомляли про випадки бронхоспазму при застосуванні парацетамолу, які частіше реєстрували у пацієнтів з бронхіальною астмою, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку шкіри та підшкірної клітковини:</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'> </span><span lang='UK' style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:UK'>реакції гіперчутливості, у т. ч. шкірний свербіж, висип на шкірі</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> та слизових оболонках (зазвичай </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>генералізований висип, еритематозний висип, кропив’янка, алергічний дерматит), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (включаючи синдром Стівенса – Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла); можливі перехресні реакції гіперчутливості на інші симпатоміметики.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи</i><span lang='UK' style='mso-fareast-language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>: </span><span class='FontStyle19' style=''>анафілаксія.</span></p> <p><b land='' style=''>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>2 роки.</span></p>

Передозування: Передозування Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:-.2pt; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>У разі передозування лікарського засобу симптоми, спричинені парацетамолом, будуть найбільш вираженими. Ризик передозування вищий у пацієнтів літнього віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>печінки; при алкоголізмі, хронічному недоїданні.</span></p> <p><u land='' style=''>Передозування парацетамолу</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Передозування парацетамолу може спричинити ураження печінки</span><span style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language: #2000' style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language: #2000'>, що може призвести до необхідності</span><span style='mso-ansi-language: #2000' style='mso-ansi-language: #2000'> пересадки печінки або до летального наслідку</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Якщо пацієнт прийняв лікарський засіб у дозі, яка перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря через ризик ураження печінки. важають</span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'>, що </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>надлишкова</span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'> кількість </span><span lang='UK' style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:UK'>токсичного </span><span style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:#2000' style='letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:#2000'>метаболіту парацетамолу (який зазвичай нейтралізується дією глутатіону при застосуванні</span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'> звичайних доз парацетамолу) необоротно зв’язується з тканинами печінки.</span><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли парацетамол у дозі більше 150 мг/кг маси тіла. Прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів з такими факторами ризику: тривале застосування карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших лікарських засобів, які індукують печінкові ферменти; регулярне вживання надмірної кількості алкоголю; недостатність глутатіонової системи, наприклад розлади харчової поведінки, ІЛ-інфекція, голодування, муковісцидоз, кахексія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, втрата апетиту та абдомінальний біль. Клінічні ознаки передозування можуть не проявлятися. Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після прийому надмірної дози. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Одночасно спостерігається підвищення рівнів печінкових трансаміназ (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази), лактатдегідрогенази та білірубіну у поєднанні зі зниженням рівня протромбіну. Передозування парацетамолу може викликати некроз клітин печінки. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, набряку </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>головного</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> мозку та летального наслідку. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки і проявлятися сильним болем у попереку, гематурією, протеїнурією. Повідомляли про випадки виникнення серцевої аритмії та панкреатиту.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можливі запаморочення, психомоторне збудження, порушення орієнтації, порушення сну; з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз)</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>; з боку шлунково-кишкового тракту - гепатонекроз</span><span lang='UK' style='letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>.</span><span lang='UK' style='letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK'> При тривалому застосуванні парацетамолу у великих дозах з боку </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Передозування парацетамолу, у т. ч. високою загальною дозою, яка була отримана протягом довготривалої терапії, може спричинити індуковану аналгетиками нефропатію з необоротним порушенням функції печінки.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Негайне лікування передозування парацетамолу є життєво необхідним, навіть якщо симптоми передозування відсутні. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Незважаючи на відсутність тяжких ранніх симптомів передозування, пацієнта слід негайно госпіталізувати для надання невідкладної медичної допомоги.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блюванням та можуть не відображати тяжкості передозування або ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям у межах 1 години після прийому надмірної дози парацетамолу. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому надмірної дози (більш ранні концентрації є недостовірними). Рекомендується введення донаторів SH-групи та попередників синтезу глутатіону (таких як метіонін, N-ацетилцистеїн) внутрішньовенно в дозах, що визначаються залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, який пройшов після його прийому. Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його введенні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту слід вводити N-ацетилцистеїн внутрішньовенно згідно з чинними рекомендаціями. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін всередину як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> Також необхідно здійснювати симптоматичне лікування.</span><u land='' style=''></u></p> <p><u land='' style=''>Передозування гвайфенезину</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Незначне або помірне передозування може спричинити запаморочення, шлунково-кишкові розлади (у т. ч. нудоту, блювання), зниження м’язового тонусу. Дуже високі дози можуть спричинити такі симптоми, як збудження, сплутаність свідомості та пригнічення дихання.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> симптоматичні заходи, зокрема промивання шлунка, та загальні підтримувальні заходи.</span></p> <p><u land='' style=''>Передозування фенілефрину</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Доза лікарського засобу, що може спричинити розвиток серйозних токсичних ефектів фенілефрину, є більшою, ніж доза, яка спричиняє розвиток токсичного впливу парацетамолу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>При передозуванні можливе посилення проявів побічних реакцій, особливо при тривалому застосуванні. Можуть спостерігатися підвищення артеріального тиску й асоційована рефлекторна брадикардія та аритмія</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>; артеріальна гіпотензія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>біль і дискомфорт у ділянці серця, відчуття серцебиття, задишка, некардіогенний набряк легень; </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>сонливість, яка супроводжується наступним збудженням (особливо у дітей)</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;letter-spacing:.1pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>, порушення сну (у т. ч. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>безсоння), судоми, головний біль, тремор, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; letter-spacing:.1pt;mso-ansi-language:UK'>порушення зору, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>запаморочення, слабкість, занепокоєння, почуття тривоги, нервозність, дратівливість, неадекватна поведінка, психози з галюцинаціями, сплутаність свідомості, анорексія, нудота, блювання, олігурія, затримка сечовипускання, болюче або утруднене сечовипускання, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>гіперпірексія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>почервоніння обличчя, відчуття холоду у кінцівках, парестезія, блідість шкіри, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>висип на шкірі,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'> пілоерекція, підвищена пітливість, гіперглікемія, гіпокаліємія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>панцитопенія,</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>звуження периферичних судин, зменшення притоку крові до життєво важливих органів, що може призвести до погіршення кровопостачання нирок, метаболічного ацидозу, зростання навантаження на серце внаслідок збільшення загального опору периферичних судин; можлива кома. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Симптоми тяжкого передозування включають тяжку периферичну та вісцеральну вазоконстрикцію з кардіоваскулярним колапсом. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Тяжкі наслідки звуження судин частіше можливі у пацієнтів із гіповолемією та тяжкою брадикардією.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> раннє промивання шлунка, а також симптоматичні та підтримувальні заходи, застосування ?-адреноблокаторів, таких як фентоламін, при тяжкій артеріальній гіпертензії; застосування атропіну у разі брадикардії (бажано лише після контролю артеріального тиску); застосування діазепаму у разі судом.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>У період вагітності або годування груддю не застосовувати, оскільки недостатньо даних щодо безпеки застосування лікарського засобу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Під час застосування лікарського засобу жінкам слід припинити годування груддю.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language:UK'>За деякими даними, можливе порушення фертильності у жінок через вплив на овуляцію</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> лікарських засобів, які інгібують активність циклооксигенази / синтез простагландинів, що має оборотний характер і зникає після відміни лікування. Оскільки парацетамол інгібує синтез простагландинів, він може негативно впливати на фертильність, хоча такі випадки не зареєстровано. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Дані щодо впливу гвайфенезину та фенілефрину на фертильність відсутні або обмежені.</span></p>

Діти: Діти Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування лікарського засобу дітям віком до 12 років протипоказане.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зберігати у недоступному для дітей місці.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><i land='' style=''>діючі речовини:</i><span lang='UK' style='background:white;mso-ansi-language: UK'> парацетамол, гвайфенезин, фенілефрину гідрохлорид;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>1 саше містить парацетамолу 500 мг, гвайфенезину 200 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг;</span></p> <p><i land='' style=''>допоміжні речовини:</i><span lang='UK' style='background:white; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>сахароза, кислоти лимонної моногідрат, натрію цитрат, калію ацесульфам, аспартам (Е 951), ароматизатор лимонний натуральний.</span></p>

Водіння авто: Водіння авто Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб може викликати запаморочення</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> та незначно впливати на швидкість реакції</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, що слід враховувати при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><u land='' style=''>заємодії, пов’язані з парацетамолом</u><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Повідомляли про фармакологічні взаємодії, що відбуваються між парацетамолом та іншими лікарськими засобами. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>важається м</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>алоймовірним, що ці взаємодії можуть бути клінічно значущими </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>при застосуванні лікарського засобу відповідно до рекомендованого режиму дозування.</span></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><i land='' style=''>Фармакодинаміка.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Парацетамол чинить аналгетичну дію переважно через інгібування синтезу простагландинів у центральній нервовій системі та меншою мірою шляхом периферичної дії, блокуючи проведення больових імпульсів. Механізм жарознижувальної дії полягає у впливі на центр терморегуляції у гіпоталамусі.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Гвайфенезин є відхаркувальним засобом. Діє за рахунок збільшення об’єму та зниження в’язкості секрету у трахеї і бронхах, що полегшує виділення мокротиння при кашлі.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фенілефрин – симпатоміметик, який здебільшого стимулює ?-адренорецептори, що приводить до звуження судин та зменшення набряку слизової оболонки носа і придаткових пазух.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Діючі речовини не виявляють седативного ефекту.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакокінетика.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. При пероральному застосуванні максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 10–60 хвилин після прийому. 95 % парацетамолу метаболізується у печінці трьома шляхами: шляхом сульфатування, глюкуронування, а також окиснення системою цитохромів Р450. иводиться нирками, здебільшого у вигляді метаболітів, 3 % парацетамолу виводиться у незміненому стані. Середній період напіввиведення становить </span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'>близько 2,3 </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>години. Парацетамол проходить через плацентарний бар’єр, незначна частина проникає в грудне молоко.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фенілефрин всмоктується у шлунково-кишковому тракті нерівномірно і підлягає пресистемному метаболізму за участю моноаміноксидази в кишечнику та печінці. Таким чином, введений перорально фенілефрин має знижену біодоступність. Максимальний рівень у плазмі крові досягається протягом 1–2 годин. Період напіввиведення становить 2–3 години. иводиться з сечею майже повністю у вигляді сульфатного кон’югату.</span></p>

Адреса: Адреса Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style: italic'>Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>

Особливості: Особливості Аміцитрон Плюс порошок для орального розчину 10 саше

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном, </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>що призводить до підвищення максимальної концентрації парацетамолу в плазмі крові. Абсорбція парацетамолу може зменшуватися при одночасному застосуванні з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>холестираміном</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>, але зменшення абсорбції є незначним, якщо холестирамін застосовувати через 1 годину після прийому парацетамолу</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Антациди та їжа зменшують абсорбцію парацетамолу. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пробенецид інгібує зв’язування парацетамолу з глюкуроновою кислотою, що призводить до зменшення кліренсу парацетамолу майже вдвічі</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>, тому при одночасному застосуванні дозу парацетамолу слід знизити</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>. Саліцилати / </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>ацетилсаліцилова кислота</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> можуть подовжувати період напіввиведення</span><span lang='UK' style='font-family:"inherit",serif;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>парацетамолу. Лікарські засоби, які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, такі як протисудомні препарати (у т. ч. фенітоїн, барбітурати, карбамазепін) та </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>протитуберкульозні засоби (у т. ч. рифампіцин)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня його перетворення на гепатотоксичні метаболіти. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> та можуть посилити його нефротоксичність</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Тетрациклін підвищує ризик розвитку анемії та метгемоглобінемії, спричиненої парацетамолом. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>, а також збільшується ймовірність кумуляції парацетамолу та передозування</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Супутнє застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) підвищує ризик ниркової дисфункції. Гепато- та нефротоксичність парацетамолу може посилюватися при тривалому або надмірному вживанні алкоголю. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Парацетамол може знижувати біодоступність ламотриджину зі зменшенням його ефективності через індукцію його метаболізму в печінці. Парацетамол може подовжувати період напіввиведення антибіотиків, зокрема хлорамфеніколу. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Регулярне застосування парацетамолу може знижувати метаболізм зидовудину та підвищувати ризик розвитку нейтропенії. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може посилитися з підвищенням ризику кровотечі при довготривалому регулярному щоденному застосуванні з</span><span lang='RU' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>парацетамолом; періодичний прийом не виявляє значного ефекту.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Парацетамол знижує ефективність діуретиків. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Рекомендується з обережністю застосовувати парацетамол у комбінації з</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>флуклоксациліном, оскільки такий прийом асоціюється з метаболічним ацидозом із високою аніонною різницею, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><u land='' style=''>заємодії, пов’язані з гвайфенезином</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Гвайфенезин посилює дію седативних засобів та міорелаксантів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Гвайфенезин протягом 24 годин після прийому може впливати на результати лабораторних досліджень сечі (визначення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти, ванілілмигдальної кислоти).</span></p> <p><u land='' style=''>заємодії, пов’язані з фенілефрином</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Застосування лікарського засобу протипоказане пацієнтам під час терапії інгібіторами моноаміноксидази (MAO) (у т. ч. моклобемідом) і пацієнтам, які застосовували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів MAO та провокувати гіпертензивний криз. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фенілефрин не слід застосовувати з теофіліном, глюкокортикостероїдами, фенотіазиновими похідними (наприклад, прометазином), </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>лікарськими засобами, що пригнічують апетит, амфетаміноподібними психостимуляторами, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>іншими препаратами, що стимулюють центральну нервову систему, ?-адреноблокаторами та іншими антигіпертензивними засобами, трициклічними антидепресантами, алкалоїдами ріжків. Фенілефрин може знижувати ефективність ?-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних лікарських засобів (у т. ч. дебризохіну, гуанетидину, резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Зокрема одночасне застосування фенілефрину з ?-адреноблокаторами може спричинити артеріальну гіпертензію та надмірну брадикардію з можливою серцевою блокадою. Одночасне застосування фенілефрину та інших симпатоміметиків може призвести до додаткової стимуляції центральної нервової системи до надзвичайно високого рівня, що супроводжується нервозністю, дратівливістю, безсонням. Також імовірні напади судом. Окрім цього, одночасний прийом інших симпатоміметиків разом із фенілефрином може спричинити посилення дії на серцево-судинну систему (зокрема судинозвужувальної дії) будь-якого з цих двох лікарських засобів; можливий розвиток гіпертонічного кризу або аритмії. Лікарський засіб Аміцитрон® плюс не слід застосовувати разом з іншими судинозвужувальними засобами (при будь-якому шляху введення останніх). </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:-.2pt; mso-ansi-language:UK'>Можливе посилення судинозвужувальної дії фенілефрину при одночасному його застосуванні зі стимуляторами</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> пологової діяльності. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування з галогенізованими анестетиками, такими як хлороформ, циклопропан, галотан, енфлуран або ізофлуран, може спричинити або погіршити шлуночкову аритмію. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Фенілефрин може спричинити тяжку артеріальну гіпертензію при поєднанні з індометацином та бромокриптином. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>Одночасне застосування фенілефрину з трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптиліном) збільшує ризик розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечовипускання, сухості у роті, запорів. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При сумісному застосуванні фенілефрину та алкалоїдів ріжків </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>(ерготаміну і метисергіду) </span><span lang='UK' style='letter-spacing:-.1pt; mso-ansi-language:UK'>підвищується ризик розвитку ерготизму. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Можливе значне підвищення артеріального тиску при одночасному внутрішньовенному введенні алкалоїдів ріжків. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>Фенілефрин слід з обережністю застосовувати з гормонами щитоподібної залози. При одночасному застосуванні фенілефрину з лікарськими засобами, що впливають на серцеву провідність [серцеві глікозиди (у т. ч. дигоксин), антиаритмічні препарати], </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>підвищується ризик порушення серцебиття або розвитку серцевого нападу</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>. Є ймовірність того, що препарати наперстянки можуть сенсибілізувати міокард до дії симпатоміметичних препаратів. Стани, коли призначають ці препарати, є протипоказанням для застосування лікарського засобу </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Аміцитрон® плюс</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що зумовлюють виведення калію, наприклад з деякими діуретиками типу фуросеміду, можливе посилення гіпокаліємії та зменшення артеріальної чутливості до вазопресорних препаратів</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'>, таких як фенілефрин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Атропіну сульфат блокує рефлекторну брадикардію, спричинену фенілефрином, та збільшує вазопресорну відповідь на фенілефрин. Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину.</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'> Не рекомендується одночасне застосування фенілефрину з лінезолідом.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language: UK'>Перед застосуванням лікарського засобу Аміцитрон® плюс необхідно проконсультуватися з лікарем</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK'>,</span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> </i><span style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#2000' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#2000'>якщо симптоми </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>застуди та грипу </span><span style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:#2000' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:#2000'>супроводжуються пропасницею, висип</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>ом</span><span style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#2000' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#2000'> або тривалим головним болем</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>. Лікарський засіб рекомендується застосовувати за наявності усіх симптомів (біль та/або підвищена температура, закладеність носа та грудний кашель).</span><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>У зв’язку з ризиком передозування лікарський засіб не слід застосовувати одночасно з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>іншими протипростудними, протинабряковими та парацетамолвмісними препаратами. </span><a name='OLE_LINK78' style=''>Перед початком лікування слід пересвідчитись, що лікарські засоби, до складу яких входять симпатоміметики, не застосовуються одночасно кількома шляхами, тобто всередину і місцево (препарати для носа, вух та очей). </a><span style='mso-bookmark:OLE_LINK78' style='mso-bookmark:OLE_LINK78'>Не слід застосовувати з </span><span lang='UK' style='letter-spacing:.2pt;mso-ansi-language:UK'>іншими протикашльовими лікарськими засобами, зокрема з лікарськими засобами, які пригнічують кашель.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Слід </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>порадитися з лікарем перед застосуванням лікарського засобу пацієнтам з артритами легкої форми, які приймають аналгетики кожен день, та пацієнтам, які застосовують варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект. Одночасне застосування парацетамолу і зидовудину необхідно здійснювати під наглядом лікаря. Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають гепатотоксичні лікарські засоби, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>серцеві глікозиди (у т. ч. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>препарати наперстянки) (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Необхідно проконсультуватися з лікарем щодо можливості застосування лікарського засобу пацієнтам із </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>захворюваннями печінки, зокрема з нециротичними алкогольними ураженнями печінки, та пацієнтам, які зловживають алкоголем, через підвищений ризик гепатотоксичності парацетамолу. Слід порадитися з лікарем перед застосуванням лікарського засобу пацієнтам із</span><span style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'> </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>серцево-судинними захворюваннями, оклюзійними ураженнями судин (у т. ч. з феноменом Рейно)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, захворюваннями нирок (див. розділ «Протипоказання»)</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>, гіпертрофією передміхурової залози (через можливість затримки сечі), персистуючим або хронічним кашлем (який обумовлений тютюнопалінням, астмою, хронічним бронхітом або емфіземою), </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пацієнтам з бронхіальною астмою, хронічними хворобами легень, міастенією гравіс, тяжкими шлунково-кишковими розладами</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>недостатністю глутатіонової системи через порушення метаболізму. </span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'>ипадки печінкової дисфункції/недостатності було зареєстровано у пацієнтів зі зниженим </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>рівнем</span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'> глутатіону, наприклад у пацієнтів, які серйозно страждають від недоїдання, анорексії, мають низький індекс маси тіла або страждають від алкогольної залежності</span><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> чи сепсису</span><span style='mso-ansi-language:#2000' style='mso-ansi-language:#2000'>.</span><span style='mso-ansi-language:UK' style='mso-ansi-language:UK'> У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів. </span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Рекомендується з обережністю застосовувати парацетамол одночасно з флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу із високою аніонною різницею, особливо пацієнтам із сепсисом, при недостатності харчування та при інших станах, асоційованих із дефіцитом глутатіону, а також у разі застосування максимальної добової дози парацетамолу. Слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, включаючи контроль рівня 5-оксопроліну у сечі.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікарські засоби, які містять симпатоміметик, слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам, які страждають на стенокардію. Ці лікарські засоби можуть стимулювати центральну нервову систему, спричиняючи безсоння, нервозність, гіперпірексію, тремор та епілептиформні судоми.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Парацетамол може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Не приймати лікарський засіб разом з алкоголем.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Не рекомендується тривале застосування лікарського засобу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря через ризик ураження печінки, навіть якщо пацієнт почуває себе добре.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Аміцитрон® плюс</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language: UK'> містить сахарозу. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При встановленій непереносимості деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази (див. розділ «Протипоказання»). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>1 саше лікарського засобу Аміцитрон® плюс містить 5,1 ммоль (або 117 мг) натрію, тому пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію, слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-language: SA'>Лікарський засіб містить аспартам (Е 951) – джерело фенілаланіну, що являє небезпеку для хворих на фенілкетонурію </span><em land='' style=''>(див. розділ «Протипоказання»)</em><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-language:SA'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p>