Каталог
Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

код товару: ЦБ000007609
Упаковка / 50 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 880.30 грн
Упаковка
1
блістер
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Дітям - з 6-ти років за призначенням лікаря
Дітям з 6-ти років за призначенням лікаря
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Температура зберігання - не вище 30°C
Температура зберігання не вище 30°C
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення
Водіям - з обережністю, можливе запаморочення та сонливість
Водіям з обережністю, можливе запаморочення та сонливість

Торгівельна назва Фінлепсин 200 Ретард
Форма випуску таблетки
Виробник Тева Оперейшнз Поланд
Країна власник ліцензії Польща
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки блістер
Кількість в упаковці 5 блістер(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
Тева Оперейшнз Поланд
Є в наявності Є в наявності
від 833.90 грн
Тева Оперейшнз Поланд
Є в наявності Є в наявності
від 1089.80 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

  • Виробник: Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ТО Тева Оперейшнз Поланд.</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Таблетки пролонгованої дії.</span></p> <p><i land='' style=''>Основні фізико-хімічні властивості: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>білого або жовтуватого кольору круглі плоскі таблетки у формі листа конюшини, зі скошеними краями, з хрестоподібною лінією розлому з обох боків та 4 насічками на бокових сторонах, із гладенькою поверхнею і цільними краями та однаковим зовнішнім виглядом.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>По 10 таблеток у блістері. По 5 або 10, або 20 блістерів у коробці.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Протиепілептичні засоби. Код АТX N03A F01.</span></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фінлепсин® 200 ретард не слід призначати:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>при встановленій гіперчутливості до карбамазепіну або до подібних у хімічному відношенні лікарських препаратів (таких як трициклічні антидепресанти), або до інших складових препарату
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>при атріовентрикулярній блокаді
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пацієнтам із пригніченням кісткового мозку в анамнезі
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пацієнтам із печінковою порфірією (наприклад гострою інтермітуючою порфірією, змішаною порфірією, пізньою порфірією шкіри) в анамнезі
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>у комбінації з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та упродовж 14 днів після припинення їх прийому
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>одночасно з вориконазолом, оскільки лікування може бути неефективним.</span></p>

Застосування: Застосування Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікування карбамазепіном слід розпочинати з низьких доз, які слід добирати індивідуально залежно від клінічного стану пацієнта. Пізніше дозу поступово підвищувати до моменту досягнення оптимальної підтримувальної дози. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> індивідуальних випадках необхідна доза може суттєво відрізнятися від тих доз, які застосовують на початку лікування, і підтримувальних доз (наприклад, внаслідок підвищеного або зниженого розпаду препарату під впливом індукуючих ферментів або речовин, що проявляють гальмівну дію протягом комбінованої терапії).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард призначати перорально, зазвичай добову дозу препарату слід розподіляти на 2 прийоми. Приймати препарат можна під час їди, після їди або у проміжках між прийомами їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини (наприклад склянкою води). Для пацієнтів з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, захворюваннями печінки або нирковою недостатністю та в осіб літнього віку може бути достатньо нижчої дози. У більшості випадків ефект хороший, якщо добову дозу розділити на 4–5 прийомів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Таблетки Фінлепсин® 200 ретард можна розділити навпіл. Таблетки можна розчинити у воді, оскільки після розчинення у воді таблеток пролонгованої дії у суспензії зберігаються властивості пролонгованої дії.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Максимальна добова доза (у виняткових випадках) не повинна перевищувати 1600 мг з причини більш інтенсивного виникнення небажаних реакцій після прийому лікарського засобу у високих дозах.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У випадку зміни лікарської форми негайного вивільнення на таблетки пролонгованої дії Фінлепсин® 200 ретард слід переконатися у тому, що у плазмі крові досягається відповідна концентрація карбамазепіну.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>За жодних обставин пацієнт не може самовільно припиняти лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Перед початком лікування пацієнтам, які належать до китайської етнічної групи Хан, або пацієнтам тайського походження необхідно, у разі можливості, пройти обстеження на наявність HLA-B*1502, оскільки цей алель може спровокувати розвиток тяжкого карбамазепін-асоційованого синдрому Стівенса — Джонсона.</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Епілепсія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Лікування розпочинати із застосування низької добової дози, яку у подальшому повільно підвищувати (коригувати, враховуючи потреби кожного конкретного пацієнта) до досягнення оптимального ефекту.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>У випадках, коли це можливо, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>слід призначати у вигляді монотерапії, але у випадку застосування з іншими лікарськими засобами рекомендується режим такого ж поступового підвищення дози препарату. Якщо </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Фiнлепсин® 200 ретард додавати до вже існуючої протиепілептичної терапії, дозу препарату слід підвищувати поступово, при цьому дози препаратів, що застосовують, не змінювати або у разі необхідності коригувати.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лікування повинно відбуватися під контролем спеціаліста.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для підбору оптимальної дози препарату може виявитися корисним визначення рівня активної речовини у плазмі крові. Терапевтична концентрація препарату у плазмі крові має становити 4-12 мкг/мл. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У деяких пацієнтів при застосуванні таблеток ретард може виникнути необхідність у підвищенні дози препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дорослі</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендована початкова доза – по 100-200 мг 1-2 рази на добу, потім поступово підвищувати дозу до досягнення оптимального ефекту; зазвичай добова доза становить 800-1200 мг, яку слід розподілити на 2 прийоми.</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Деяким пацієнтам може знадобитися доза препарату Фiнлепсин® 200 ретард, що досягає 1600 мг або навіть 2000 мг/добу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>раховуючи лікарські взаємодії і різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів, пацієнтам літнього віку дози препарату </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард слід підбирати з обережністю.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Діти</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> віком від 6 років</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Зазвичай лікування слід проводити із застосуванням дози 10-20 мг/кг маси тіла на добу (за кілька прийомів).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Діти віком від 6 до 10 років – 400-600 мг/добу (за 2-3 прийоми).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Діти віком від 11 до 15 років – 600-1000 мг/добу (за 2-5 прийомів).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Дітям віком від 15 років – дозування як у дорослих.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Протиепілептичне лікування, як правило, є довготривалим. Дозу, тривалість лікування та припинення лікування визначає для окремих пацієнтів лікар-невролог. Як правило, зниження дози і припинення лікування можуть розглядатися лише у випадку досягнення періодів без нападів (ремісії), що становлять від 2 до 3 років. Лікування припиняти шляхом поступового зниження дози протягом періоду від 1 до 2 років. У дітей у цей період слід контролювати збільшення маси тіла. ираженість патологічних змін на ЕЕГ не повинна підвищуватися.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Гострі маніакальні стани і підтримуюче лікування афективних (біполярних) розладів</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Діапазон доз становить від 400 до 1600 мг/добу, розподілених на 2-3 прийоми. Зазвичай терапію слід проводити у дозі 400-600 мг/добу за 2-3 прийоми.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>При лікуванні гострих маніакальних станів дозу препарату </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард слід підвищувати досить швидко до 800 мг/добу. У разі підтримуючої терапії біполярних розладів з метою забезпечення оптимальної переносимості рекомендується поступове підвищення низькими дозами. Тривалість лікування визначає лікар.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Для пацієнтів з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, захворюваннями печінки або нирковою недостатністю та в осіб літнього віку може бути достатньо низької дози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Алкогольний абстинентний синдром</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Середня доза становить 600 мг на добу, розподілена на 3 прийоми. У тяжких випадках протягом перших кількох днів дозу можна підвищити (наприклад до 1200 мг на добу, розподілену на 3 прийоми). Можливе застосування карбамазепіну з іншими речовинами, які, як правило, застосовують протягом лікування алкогольного абстинентного синдрому. При тяжких проявах алкогольної абстиненції лікування розпочинати комбінацією </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> із седативно-снодійними препаратами (наприклад з клометіазолом, хлордіазепоксидом), дотримуючись вищенаведених вказівок щодо дозувань. Після завершення гострої фази лікування препаратом </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> можна продовжувати у вигляді монотерапії. Слід регулярно визначати концентрацію карбамазепіну в крові. Необхідне особливо ретельне медичне спостереження, оскільки може виникнути небажана реакція з боку центральної та периферичної нервової системи.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK'>Лікування алкогольного абстинентного синдрому із застосуванням карбамазепіну повинно бути завершене з 7-го по 10-й день лікування, шляхом поступового зниження дози препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ідіопатична невралгія трійчастого нерва і невралгія трійчастого нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва</i><u land='' style=''></u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Початкова доза препарату </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фiнлепсин® 200 ретард</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> становить 200-400 мг на добу (100 мг 2</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language: UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>рази на добу для пацієнтів літнього віку або особливо чутливих пацієнтів). Її слід повільно підвищувати до зникнення больових відчуттів (зазвичай до дози 600-800 мг, розподіленої на 3-4 прийоми). </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Для більшості пацієнтів доза препарату 200 мг 3-4 рази на добу є достатньою для підтримки безболісного стану. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>У деяких випадках може бути необхідною добова доза препарату 1600 мг.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>У деяких випадках лікування можна продовжити, застосовуючи низьку підтримувальну дозу – 1 таблетку препарату Фінлепсин</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>200 ретард (відповідно 200 мг карбамазепіну), яку приймати 2 рази на добу (відповідно 400 мг карбамазепіну). Після зникнення больових відчуттів дозу слід поступово знижувати до мінімальної підтримуючої і відмінити препарат після декількох тижнів лікування, якщо біль не рецидивує. У разі рецидиву болю слід продовжувати лікування, застосовуючи підтримувальну дозу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>се більше доказів свідчить про існування зв’язку між генетичними маркерами і виникненням побічних реакцій з боку шкіри, таких як ССД, ТЕН, DRESS, ГГЕП та плямисто-папульозні висипи. У пацієнтів японського і європейського походження, що є носіями алеля HLA-A*3101, після застосування карбамазепіну спостерігалися реакції такого типу. Іншим маркером, який демонструє сильний зв’язок із виникненням ССД та ТЕН, є алель HLA-B*1502 у осіб китайського походження (етнічна група Хан), тайського походження або тих, що походять з інших азійських країн (див. розділи «Особливості застосування» і «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><i land='' style=''>З боку опорно-рухового апарату: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>рідко </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– м’язова слабкість; дуже рідко – артралгiя, мiалгiя, судоми м’язiв, порушення метаболізму кісткової тканини (зниження рівня кальцію та 25-гідроксихолекальциферолу у плазмі крові, що може призвести до остеомаляції або остеопорозу). Повідомляли про зниження мінеральної щільності кісток, остеопенію, остеопороз та про переломи кісток у пацієнтів, які застосовують карбамазепін для довготривалого лікування. Механізм дії карбамазепіну, що впливає на кістковий метаболізм, не встановлено.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку нирок та сечовидільної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже рідко </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатнiсть, порушення функції нирок (протеїнурiя, гематурiя, олiгурiя, дизурiя, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>підвищення рівня сечовини у крові/азотемія), часте сечовипускання,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> затримка сечі.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку репродуктивної системи та молочних залоз: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже рідко – п</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>орушення сперматогенезу (зі зменшенням кількості та/або рухливості сперматозоїдів), порушення здатності до запліднення у чоловіків, еректильна дисфункція, імпотенція, зниження статевого потягу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Травми, отруєння, процедурні ускладнення: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>повідомлялось про окремі випадки падіння (пов’язані з атаксією, запамороченням, сонливістю, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: CS'>артеріальною гіпотензією, сплутаністю свідомості або в’ялістю внаслідок</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> застосування карбамазепіну).</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Епілепсія: </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>складні або прості парціальні судомні напади (з втратою або без втрати свідомості) з вторинною генералізацією або без неї
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>генералізовані тоніко-клонічні судомні напади
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>змішані форми судомних нападів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фінлепсин® 200 ретард можна застосовувати як монотерапію, так і в складі комбінованої терапії. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Гострі маніакальні стани
  • підтримуюча терапія при біполярних афективних розладах з метою профілактики загострень або для ослаблення клінічних проявів загострення.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Синдром алкогольної абстиненції.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Ідіопатична невралгія трійчастого нерва і невралгія трійчастого нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва.</span></p>

Побічна дія: Побічна дія Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>На початку лікування карбамазепіном або при застосуванні надто високої початкової дози препарату, або при лікуванні пацієнтів літнього віку виникають дуже часто або часто певні типи небажаних реакцій, наприклад з боку центральної нервової системи (ЦНС) (запаморочення, головний біль, атаксія, сонливість, загальна слабкість, диплопія), з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) або алергічні шкірні реакції.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Побiчнi реакції, що спостерiгалися, частiше виникали при комбiнованому лiкуваннi, нiж при монотерапiї. Залежно вiд дози i в основному на початку лiкування можуть виникати певнi побiчнi реакції. Загалом вони зникають самостійно за 8-14 днів або після тимчасового зниження дози. Розвиток небажаних реакцій з боку ЦНС може бути наслідком відносного передозування препарату або значних коливань концентрацій активної речовини у плазмі крові. У таких випадках рекомендують проводити моніторинг рівня активної речовини у плазмі крові та розподілити добову дозу препарату на більш дрібні (наприклад на 3-4) окремі дози. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Побічні реакції виникали з такою частотою: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі випадки.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку системи крові та лiмфатичної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже часто</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> – лейкопенія; часто – тромбоцитопенiя, еозинофiлiя; рідко – лейкоцитоз, лімфаденопатія, дефіцит фолієвої кислоти; дуже рідко – агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, аплазія кісткового мозку, еритроцитарна аплазія, анемія, мегалобластна анемія, гостра переміжна порфірія, варієгатна порфірія, пізня порфірія шкіри, ретикулоцитоз, гемолітична анемія.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку імунної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>рідко – </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>мультиорганна гіперчутливість уповільненого типу з гарячкою, шкірними висипами, васкулітом, лімфаденопатією, ознаками, що нагадують лімфому, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією та аномальними результатами печінкових проб, що виникають у різних комбінаціях, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>синдромом зникнення жовчних проток (деструкція та зникнення внутрішньопечінкових жовчних проток)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Можуть бути порушення з боку інших органів (наприклад печінка, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард, товстий кишечник). Дуже рідко – а</span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language: UK'>септичний</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>менінгіт</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>з</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>міоклонусом</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>та</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>периферичною</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>еозинофілією</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>; </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>анафілактична</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>реакція</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>, </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>ангіоневротичний</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>набряк</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>, </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>гіпогаммаглобулінемія</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i land='' style=''>З боку ендокринної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>часто </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатріємія та зниження осмолярності плазми крові через ефект карбамазепіну, подібний до дії антидіуретичного гормону (АДГ), що у поодиноких випадках призводить до гіпергідратації, яка супроводжується летаргією, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості та неврологічними розладами; дуже рідко – підвищення рівня пролактину з або без клінічних симптомів, таких як галакторея та гінекомастія; аномальні результати тестів функції щитовидної залози: зниження рівня тироксину (FT4, T4, T3) та підвищення рівня ТТГ, яке зазвичай проходить без клінічних проявів; в окремих випадках – підвищення рівня холестерину, включаючи холестерин ЛПЩ та тригліцеридів. Також повідомляли про зниження під впливом карбамазепіну рівнів вітаміну B12 у плазмі крові і підвищення рівнів гомоцистеїну. </span></p> <p><i land='' style=''>З боку обміну речовин та порушення харчування: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>рідко – недостатність фолатів, зниження апетиту; дуже рідко – гостра порфірія</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> (гостра інтермітуюча порфірія та змішана порфірія), негостра порфірія (пізня порфірія шкіри); частота невідома – гіперамоніємія. </span></p> <p><i land='' style=''>З боку психіки: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>рідко </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– г</span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial; mso-ansi-language:UK'>алюцинації</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>(зорові або слухові), депресія, втрата апетиту, занепокоєність, агресивна поведінка, ажитація, нервове збудження, сплутаність свідомості, зміни настрою, такі як депресивні або маніакальні коливання настрою, фобії, дезорієнтація; дуже рідко – а</span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial; mso-ansi-language:UK'>ктивація</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>латентного</span><span lang='UK' style='font-family:"Arial","sans-serif";mso-hansi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ascii-font-family:Arial; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>психозу</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, брак мотивації.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку нервової системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже часто </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>– загальна слабкість, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>з</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>апаморочення, атаксія, сонливість, погане самопочуття; часто – головний біль, диплопія, порушення акомодації (розпливчастiсть зображення); нечасто – аномальні рефлекторні рухи (наприклад тремор, великорозмашистий тремор, дистонія, тик, астериксис), ністагм; рідко – орофаціальна дискінезія, порушення мислення, розлади мовлення (наприклад дизартрія або нерозбірливе мовлення), хореоатетоз, периферична нейропатія, парестезія, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>м’язова слабкість та</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> парез; дуже рідко – порушення смаку, злоякісний нейролептичний синдром, дисгевзія.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Повідомляли, що карбамазепін посилює симптоми розсіяного склерозу. Так само, як і у випадку інших протиепілептичних препаратів, карбамазепін може підвищувати частоту епілептичних нападів. ираженість епілептичних нападів типу абсанс може посилюватися або можуть провокуватися напади.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку органів зору: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>рідко </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– порушення руху очей; дуже рідко – кон’юнктивiт, підвищення внутрішньоочного тиску, помутнiння кришталика, ретинотоксичність. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів слуху та вестибулярного апарату: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>дуже рідко – розлади слуху, шум у вухах, дзвін у вухах, гіперакузія, гіпоакузія, порушення сприйняття висоти звуку. </span></p> <p><i land='' style=''>З боку серцево-судинної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> рідко – </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>порушення внутрішньосерцевої провідності,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> артеріальна гіпертензія або гіпотензія; дуже рідко – брадикардiя, аритмія, погiршення перебігу ішемічної хвороби серця, застійна серцева недостатність, циркуляторний колапс, атріовентрикулярна блокада із синкопе, тромбофлебіт, тромбоемболiя (</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>наприклад емболія судин легень</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>).</span></p> <p><i land='' style=''>З боку дихальної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже рідко</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> – реакції гіперчутливості з боку легень, що характеризуються підвищенням температури тіла, диспное, пневмонітом або пневмонією; фіброз легень. У разі виникнення таких реакцій підвищеної чутливості прийом препарату необхідно припинити.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку травного тракту: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже часто </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– нудота, блювання; часто – сухiсть у ротi; нечасто – діарея, запор; рідко – біль у животi; дуже рідко – стоматит, гiнгiвiт, глосит, панкреатит.</span></p> <p><i land='' style=''>Гепатобіліарні порушення: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже часто </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– підвищення рівня гаммаглутамілтрансферази (внаслідок індукції ферменту печінки), зазвичай не має клінічного значення; часто – підвищення рівня лужної фосфатази; нечасто – підвищення рівня трансаміназ; рідко – жовтяниця, рiзнi форми гепатиту (холестатичний, гепатоцелюлярний, змiшаний), синдром зникнення жовчних шляхів; дуже рідко – гранулематозний гепатит, печінкова недостатність. </span></p> <p><i land='' style=''>З боку шкiри та підшкірно-жирової клітковини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>дуже часто </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>– алергічний дерматит, кропив’янка, іноді у тяжкій формі; нечасто – ексфолiативний дерматит, еритродермiя; рідко – системний червоний вовчак, свербіж; дуже рідко – синдром Стiвенса — Джонсона (у деяких країнах Азії також повідомляли про це небажане явище з частотою виникнення «рідко»), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), фотосенсибiлiзацiя, мультиформна та вузликова еритема, зміни пігментації шкіри, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>пурпура, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>вугри, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>підвищена пітливість, </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>алопецiя, гірсутизм. </span></p> <p><u land='' style=''>Побічні реакції, виявлені під час постреєстраційного застосування (частота невідома)</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Нижчезазначені побічні реакції спостерігали під час постреєстраційного застосування карбамазепіну. Оскільки повідомлення про ці реакції спонтанні, неможливо встановити точну кількість пацієнтів та достовірно оцінити частоту виникнення побічних реакцій, тому їх частоту класифікують як «невідома».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інфекційні та паразитарні захворювання:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> реактивація вірусу герпесу людини VI типу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку системи крові та лімфатичної системи:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> недостатність кісткового мозку.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку нервової системи:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> седативний ефект, погіршення пам’яті.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шлунково-кишкового тракту:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> коліт.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> медикаментозне висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шкіри та підшкірної клітковини:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), ліхеноїдний кератоз, оніхомадез.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку опорно-рухового апарату, системи сполучної тканини та кісткової тканини:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> переломи.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>ідхилення результатів лабораторних та інструментальних досліджень:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> зниження мінеральної щільності кісткової тканини.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності. </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3 роки.</span></p>

Передозування: Передозування Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У випадку виникнення отруєння слід враховувати можливість передозування різних лікарських засобів, наприклад, з метою самогубства.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Симптоми передозування карбамазепіну спостерігали лише після прийому препарату у дуже високих дозах (від 4 до 10 г). Концентрація лікарського засобу у плазмі крові завжди виявлялася ? 20 мкг/мл.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симптоми</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. Симптоми і скарги, що виникають при передозуванні, зазвичай відображають ураження центральної нервової, серцево-судинної і дихальної систем. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку центральної нервової системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пригнічення функцій центральної нервової системи; дезорієнтація, збудження, занепокоєння, запаморочення, пригнічений рівень свідомості, ступор, сонливість, галюцинації, кома; затуманення зору, нерозбірливе мовлення, дизартрія, ністагм, атаксія, дискінезія, гіперрефлексія (спочатку), гіпорефлексія (пізніше); судоми, психомоторні розлади, міоклонус, опістотонус, гіпотермія, мідріаз, мимовільні рухи, тремор. Можуть мати місце порушення ритму при дослідженні електроенцефалограми, як то сповільнення основної функції та наявність вільних хвиль.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку дихальної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> пригнічення дихання (іноді – зупинка дихання), набряк легень.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Серцево-судинна система:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> тахікардія, артеріальна гіпотензія, іноді – артеріальна гіпертензія, порушення ритму і провідності з розширенням комплексу QRS; атріовентрикулярна блокада, синкопе, зупинка серця, що супроводжується втратою свідомості, ціаноз. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шлунково-кишкового тракту:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нудота, блювання, затримка проходження їжі зі шлунка, зниження моторики товстої кишки.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку кістково-м’язової системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> рабдоміоліз, пов’язаний із токсичним впливом карбамазепіну.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку сечовидільної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> затримка сечі, олігурія або анурія; затримка рідини; гіпергідратація, зумовлена ефектом карбамазепіну, подібним за дією до антидіуретичного гормону.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Зміни лабораторних показників:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> гіпонатріємія, можливий метаболічний ацидоз, гіперглікемія, підвищення м’язової фракції креатинфосфокінази. Спостерігали випадки лейкоцитозу, лейкопенії, нейтропенії, глюкозурії та кетонурії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікування. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Специфічний антидот відсутній. </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Спочатку лікування повинно ґрунтуватися на клінічному стані хворого; показана госпіталізація. Проводити визначення концентрації карбамазепіну у плазмі крові для підтвердження отруєння цим засобом та оцінки ступеня передозування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Здійснювати евакуацію вмісту шлунка, промивання шлунка, застосування активованого вугілля. Пізня евакуація шлункового вмісту може призвести до відстроченого всмоктування і повторної появи симптомів інтоксикації у період одужання. Застосовувати симптоматичне підтримуюче лікування у відділенні інтенсивної терапії, моніторування функцій серця, пильну корекцію електролітних розладів. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливі рекомендації. </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>При розвитку артеріальної гіпотензії показане внутрішньовенне введення допаміну або добутаміну; при розвитку порушень ритму серця лікування підбирати індивідуально; при розвитку судом – введення бензодіазепінів (наприклад діазепаму) або інших протисудомних засобів, наприклад фенобарбіталу (з обережністю через підвищений ризик розвитку пригнічення дихання) або паральдегіду; при розвитку гіпонатріємії (водної інтоксикації) – обмеження введення рідини, повільна обережна внутрішньовенна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду. Ці заходи можуть бути корисними для запобігання набряку мозку.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Згідно з наведеними в літературі даними, не рекомендується прийом барбітуратів з огляду на те, що вони чинять пригнічувальний вплив на дихальну систему, особливо у дітей.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Рекомендується проведення гемосорбції на вугільних сорбентах. Повідомляли про неефективність форсованого діурезу, гемодіалізу і перитонеального діалізу, оскільки карбамазепін значною мірою поєднується з білками плазми крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Необхідно передбачити можливість повторного посилення симптомів передозування на 2-й і 3-й день після його початку, що зумовлено уповільненим всмоктуванням препарату.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><u land='' style=''>Жінки репродуктивного віку.</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'> Карбамазепін не слід застосовувати жінкам репродуктивного віку, за винятком випадків, коли можлива користь переважає ризики та після ретельного розгляду альтернативних варіантів лікування. Жінка повинна бути повністю інформована та розуміти ризик можливої шкоди для плода, якщо карбамазепін застосовується під час вагітності, а отже, розуміти важливість планування вагітності. Перш ніж розпочати лікування карбамазепіном жінки репродуктивного віку, необхідно провести тест на вагітність.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та протягом двох тижнів після припинення лікування. наслідок індукції ферментів карбамазепін може призвести до порушення терапевтичного ефекту гормональних контрацептивів, тому жінкам репродуктивного віку слід проконсультуватися з лікарем щодо застосування інших ефективних методів контрацепції. Необхідно використовувати принаймні один ефективний метод контрацепції (такий як внутрішньоматковий пристрій) або два методи контрацепції, що взаємно доповнюють один одного, включно з бар’єрним методом. При виборі методу контрацепції слід оцінювати індивідуальні обставини із залученням пацієнтки до обговорення.</span></p> <p><u land='' style=''></u><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Були повідомлення про загибель плода, порушення росту та дефекти у тварин, які отримували карбамазепін під час вагітності.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Ризик, пов’язаний із застосуванням протиепілептичних лікарських засобів (ПЕЛЗ) загалом</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Усім жінкам репродуктивного віку, які застосовують протиепілептичну терапію, та особливо жінкам, які планують вагітність, і вагітним жінкам слід надавати медичні рекомендації щодо можливих ризиків для плода, викликаних як судомними нападами, так і протиепілептичним лікарським засобом.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Слід уникати раптового припинення лікування ПЕЛЗ, оскільки це може призвести до судомних нападів, які можуть мати серйозні наслідки для жінки та майбутньої дитини.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Для лікування епілепсії під час вагітності, якщо це можливо, надається перевага монотерапії, оскільки терапія кількома ПЕЛЗ може бути пов’язана з вищим ризиком вроджених вад розвитку, ніж монотерапія, залежно від відповідних протиепілептичних лікарських засобів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Ризики, пов’язані з карбамазепіном</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Карбамазепін проникає крізь плаценту людини. Пренатальний вплив карбамазепіну може підвищити ризик вроджених вад розвитку та інших несприятливих наслідків розвитку. плив карбамазепіну під час вагітності у людини пов’язаний із частотою серйозних вад розвитку в 2–3 рази вище, ніж у загальній популяції, частота в якій становить 2–3%. У дітей жінок, які застосовували карбамазепін під час вагітності, повідомлялося про такі вади розвитку, як дефекти нервової трубки (spina bifida), черепно-лицьові дефекти, такі як розщілина губи/піднебіння, серцево-судинні вади розвитку, гіпоспадія, гіпоплазія пальців та інші аномалії, що стосувалися різних систем організму. Рекомендується спеціалізоване антенатальне спостереження при цих вадах розвитку. Повідомлялося про порушення розвитку нервової системи серед дітей, народжених жінками з епілепсією, які застосовували карбамазепін окремо або в комбінації з іншими ПЕЛЗ під час вагітності. Дослідження, пов’язані з ризиком порушень розвитку нервової системи у дітей, які під час вагітності піддавалися впливу карбамазепіну, є суперечливими, й не можна виключити ризик. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Карбамазепін не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли можлива користь переважає ризики після ретельного розгляду альтернативних варіантів лікування. Жінка повинна бути повністю інформована та розуміти ризики застосування карбамазепіну під час вагітності. Дані свідчать про те, що ризик вроджених вад розвитку при застосуванні карбамазепіну може залежати від дози. Якщо, виходячи з ретельної оцінки ризиків і користі, альтернативний варіант лікування є неприйнятним, і лікування карбамазепіном продовжується, слід застосовувати монотерапію та найнижчу ефективну дозу карбамазепіну та рекомендується контролювати рівень лікарського засобу в плазмі. Концентрація в плазмі може підтримуватися в нижній частині терапевтичного діапазону від 4 до 12 мкг/мл за умови дотримання контролю над судомними нападами.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Повідомлялося, що деякі протиепілептичні лікарські засоби, такі як карбамазепін, знижують рівень фолатів у сироватці крові. Цей дефіцит може сприяти підвищенню частоти вроджених вад розвитку у дітей жінок, які отримують лікування епілепсії. До та під час вагітності рекомендується приймати фолієву кислоту. Щоб запобігти порушенням згортання крові у дітей, також рекомендовано застосовувати вітамін К1 матері протягом останніх тижнів вагітності, а також новонародженим дітям.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Якщо жінка планує завагітніти, до зачаття й до припинення контрацепції слід докласти всіх зусиль, щоб перейти на відповідний альтернативний лікарський засіб. Якщо жінка завагітніє під час застосування карбамазепіну, її слід направити до фахівця, щоб повторно оцінити лікування карбамазепіном та розглянути альтернативні варіанти лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>ідомі декілька випадків судом та/або пригнічення дихання у новонароджених, кілька випадків блювання, діареї та/або поганого апетиту у новонароджених, що пов’язують із прийомом карбамазепіну</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>та інших протисудомних препаратів. Це також можуть бути прояви синдрому відміни у новонароджених.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Годування груддю. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Карбамазепін проникає у грудне молоко (25-60 % концентрації у плазмі крові). Переваги грудного годування з віддаленою імовірністю розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Матерям, які отримують карбамазепін, можна годувати груддю, лише якщо немовля спостерігається стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад надмірної сонливості, алергічних шкірних реакцій, відсутності належного збільшення маси тіла).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Фертильність.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Дуже рідко повідомляли про випадки порушення фертильності у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогенезу.</span></p>

Діти: Діти Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Дітям з огляду на більш швидку елімінацію карбамазепіну для підтримання терапевтичних концентрацій препарату може бути потрібним застосування більш високих доз карбамазепіну з розрахунку мг/кг маси тіла порівняно з дорослими.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Немає даних, які свідчили б про те, що фармакокінетика карбамазепіну змінюється у пацієнтів літнього віку (порівняно з дорослими молодого віку).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Даних про фармакокінетику карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки поки що немає.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Дітям з огляду на більш швидку елімінацію карбамазепіну може бути необхідним застосування вищих доз препарату (із розрахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Карбамазепін у даній лікарській формі не призначати дітям віком до 6 років</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>з причини високої дози препарату та відсутності досвіду лікування із застосуванням лікарських форм пролонгованої дії в цій групі пацієнтів.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><b land='' style=''></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діюча речовина: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепiн;</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>1 таблетка мiстить карбамазепiну 200 мг;</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>допоміжні речовини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>амонію метакрилату сополімеру (тип ) дисперсія, триацетин, тальк, метакрилатного сополімеру дисперсія, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.</span></p>

Водіння авто: Водіння авто Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Здатність пацієнта, який приймає карбамазепін (навіть у випадку застосування останнього згідно з рекомендаціями), до швидкої реакції (особливо на початку терапії або у період підбору дози, при застосуванні лікарського засобу у високих дозах та/або при застосуванні комбінації з іншими препаратами, що діють на центральну нервову систему) може бути порушена внаслідок виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, втомлюваність). Тому при керуванні автомобілем або іншими механізмами та при роботі, що потребує положення тіла без опори, пацієнту слід бути обережним. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Цей ефект посилюється у поєднанні з алкоголем.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Цитохром Р450 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, що каталізує утворення активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду. Одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 може спричиняти підвищення концентрації карбамазепіну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 може посилювати метаболізм карбамазепіну, що призводить до потенційного зниження концентрації карбамазепіну у плазмі крові та терапевтичного ефекту. Подібним чином припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижувати швидкість метаболізму карбамазепіну, що призводить до підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін є потужним індуктором CYP3A4 та інших ферментних систем фази І та фази ІІ у печінці, тому може знижувати концентрації інших препаратів у плазмі крові, які переважно метаболізуються CYP3A4 шляхом індукції їхнього метаболізму.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>Людська мікросомальна епоксид-гідролаза являє собою фермент, відповідальний за утворення 10,11-трансдіолпохідних карбамазепіну. Одночасне призначення інгібіторів людської мікросомальної епоксид-гідролази може призвести до підвищення концентрацій карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові.</span></p> <p><i land='' style=''>Препарати, які можуть підвищувати рівень карбамазепіну у плазмі крові</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>Оскільки підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові може призводити до появи небажаних реакцій (таких як запаморочення, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування препарату необхідно відповідно коригувати та/або контролювати його рівні у плазмі крові при одночасному застосуванні з нижчезазначеними препаратами.</span></p> <p><u land='' style=''>Анальгетики, протизапальні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> декстропропоксифен, ібупрофен.</span></p> <p><u land='' style=''>Андрогени:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> даназол.</span></p> <p><u land='' style=''>Антибіотики:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин, тролеандоміцин, джозаміцин, кларитроміцин), ципрофлоксацин.</span></p> <p><u land='' style=''>Антидепресанти:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> дезипрамін, флуоксетин, флувоксамін, нефазодон, пароксетин, вілоксазин, тразодон.</span></p> <p><u land='' style=''>Протиепілептичні засоби:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> стирипентол, вігабатрин.</span></p> <p><u land='' style=''>Протигрибкові засоби:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> азоли (наприклад ітраконазол, кетоконазол, флуконазол, вориконазол). Пацієнтам, які отримують лікування вориконазолом або ітраконазолом, можуть бути рекомендовані альтернативні протиепілептичні засоби.</span></p> <p><u land='' style=''>Антигістамінні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> терфенадин, лоратадин.</span></p> <p><u land='' style=''>Антипсихотичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> оланзапін, локсапін, кветіапін.</span></p> <p><u land='' style=''>Протитуберкульозні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> ізоніазид.</span></p> <p><u land='' style=''>Противірусні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> інгібітори протеази для лікування ІЛ (наприклад ритонавір). </span></p> <p><u land='' style=''>Інгібітори карбоангідрази:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> ацетазоламід.</span></p> <p><u land='' style=''>Серцево-судинні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> верапаміл, дилтіазем.</span></p> <p><u land='' style=''>Препарати для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> циметидин, омепразол.</span></p> <p><u land='' style=''>Міорелаксанти:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> оксибутинін, дантролен.</span></p> <p><u land='' style=''>Антиагрегантні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> тиклопідин.</span></p> <p><u land='' style=''>Інші речовини:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нікотинамід (у дорослих, тільки у високих дозах), грейпфрутовий сік.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати, які можуть підвищувати рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Оскільки підвищений рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочення, сонливість, атаксію, диплопію), дозування карбамазепіну необхідно відповідно коригувати та/або контролювати рівень карбамазепіну у плазмі крові, якщо Фінлепсин® 200 ретард приймати одночасно з такими препаратами: локсапін, кветіапін, примідон, прогабід, вальпроєва кислота, валноктамід, бріварацетам та валпромід.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати, які можуть знижувати рівень карбамазепіну у плазмі крові</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Може бути необхідною корекція дози препарату Фінлепсин® 200 ретард при одночасному застосуванні з нижчезазначеними препаратами.</span></p> <p><u land='' style=''>Протиепілептичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> фенобарбітал, фенсуксимід, фенітоїн (щоб уникнути інтоксикації фенітоїном та субтерапевтичних концентрацій карбамазепіну, рекомендовано скорегувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові до 13 мкг/мл перед початком лікування карбамазепіном), фосфенітоїн, примідон, фелбамат, метсуксимід, окскарбазепін та, хоча дані частково суперечливі, клоназепам. </span></p> <p><u land='' style=''>Протипухлинні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> доксорубіцин, цисплатин.</span></p> <p><u land='' style=''>Протитуберкульозні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> рифампіцин.</span></p> <p><u land='' style=''>Бронходилататори або протиастматичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> теофілін, амінофілін.</span></p> <p><u land='' style=''>Дерматологічні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> ізотретиноїн.</span></p> <p><u land='' style=''>Інші:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> препарати, що містять звіробій (Hypericum perforatum).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Мефлохін може проявляти антагоністичні властивості щодо протиепілептичного ефекту карбамазепіну. ідповідно дозу карбамазепіну необхідно відкоригувати. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Ізотретиноїн, як повідомляється, змінює біодоступність та/або кліренс карбамазепіну і карбамазепіну-10,11-епоксиду; необхідно контролювати концентрації карбамазепіну у плазмі крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив карбамазепіну на рівень у плазмі крові одночасно призначених препаратів</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін може знижувати рівень деяких препаратів у плазмі крові та зменшувати вираженість або нівелювати їх ефекти. Можлива необхідність корекції дозування нижченаведених препаратів відповідно до клінічних вимог.</span></p> <p><u land='' style=''>Анальгетики, протизапальні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> бупренорфін, метадон, парацетамол (тривале застосування карбамазепіну з парацетамолом може бути пов’язане з розвитком гепатотоксичності), трамадол, феназон.</span></p> <p><u land='' style=''>Антибіотики:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> доксициклін, рифабутин.</span></p> <p><u land='' style=''>Антикоагулянти:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> пероральні антикоагулянти (наприклад варфарин, фенпрокумон, дикумарол, аценокумарол).</span></p> <p><u land='' style=''>Антидепресанти:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> бупропіон, циталопрам, міансерин, нефазодон, сертралін, тразодон, трициклічні антидепресанти (наприклад іміпрамін, амітриптилін, нортриптилін, кломіпрамін). </span></p> <p><u land='' style=''>Протиблювальні:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> аперпітант.</span></p> <p><u land='' style=''>Протиепілептичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> клобазам, клоназепам, еслікарбазепін, етосуксимід, фелбамат, примідон, ламотриджин, окскарбазепін, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Під впливом карбамазепіну можуть збільшуватися або зменшуватися плазмові концентрації фенітоїну. У виняткових випадках це може спричинити стан сплутаності свідомості і навіть кому. Існують нечисленні повідомлення про збільшення концентрації мефенітоїну у плазмі крові.</span></p> <p><u land='' style=''>Протигрибкові препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> вориконазол, ітраконазол, кетоконазол. Пацієнтам, які отримують лікування вориконазолом або ітраконазолом, можуть бути рекомендовані альтернативні протиепілептичні засоби.</span></p> <p><u land='' style=''>Антигельмінтні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> празиквантел, альбендазол.</span></p> <p><u land='' style=''>Протипухлинні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> іматиніб, циклофосфамід, лапатиніб, темсиролімус.</span></p> <p><u land='' style=''>Нейролептичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> клозапін, галоперидол та бромперидол, оланзапін, рисперидон, кветіапін, зипразидон, арипіпразол, паліперидон.</span></p> <p><u land='' style=''>Противірусні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> інгібітори протеази для лікування ІЛ (наприклад ритонавір, індинавір, саквінавір).</span></p> <p><u land='' style=''>Анксіолітики:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> мідазолам, алпразолам.</span></p> <p><u land='' style=''>Бронходилататори або протиастматичні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> теофілін.</span></p> <p><u land='' style=''>Контрацептивні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> гормональні контрацептиви, що містять естрогени та/або прогестагени. У пацієнток, які застосовують гормональні контрацептиви, може зменшитись ефективність контрацепції і раптово розпочатися міжменструальна кровотеча. Тому слід розглянути можливість застосування альтернативних методів контрацепції.</span></p> <p><u land='' style=''>Серцево-судинні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> блокатори кальцієвих каналів (група дигідропіридину), наприклад фелодипін, дигоксин, ісрадипін, хінідин, пропранолол, симвастатин, аторвастатин, ловастатин, церивастатин, івабрадин.</span></p> <p><u land='' style=''>Кортикостероїди:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> преднізолон, дексаметазон.</span></p> <p><u land='' style=''>Засоби, які застосовують для лікування еректильної дисфункції:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> тадалафіл.</span></p> <p><u land='' style=''>Імунодепресанти:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> циклоспорин, еверолімус, такролімус, сиролімус.</span></p> <p><u land='' style=''>Тиреоїдні препарати:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> левотироксин.</span></p> <p><u land='' style=''>Інші:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> бупренорфін, гестринон, тиболон, тореміфен, міансерин, сертралін.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Комбінації препаратів, які вимагають окремого розгляду</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування карбамазепіну та леветирацетаму може призвести до посилення токсичності карбамазепіну. Одночасне застосування карбамазепіну та ізоніазиду може призвести до посилення гепатотоксичності ізоніазиду. Одночасне застосування карбамазепіну і препаратів літію або метоклопраміду, а також карбамазепіну і нейролептиків (галоперидол, тіоридазин) може призвести до посилення побічних неврологічних ефектів (у випадку останньої комбінації – навіть за умови терапевтичних рівнів у плазмі крові). Одночасне застосування препарату Фiнлепсин® 200 ретард із більшістю діуретиків (гідрохлоротіазид, фуросемід) може спричинити симптоматичну гіпонатріємію. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін може антагонізувати ефекти недеполяризуючих м’язових релаксантів (наприклад панкуронію). Може виникнути необхідність підвищення доз цих препаратів, а пацієнти потребують ретельного моніторингу через можливість швидшого, ніж очікується, завершення нейром’язової блокади. Карбамазепін, як і інші психотропні препарати, може знижувати переносимість алкоголю, тому пацієнтам рекомендовано утримуватися від вживання алкоголю.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:CS'> Одночасне застосування карбамазепіну з пероральними антикоагулянтами прямої дії (ривароксабаном, дабігатраном, апіксабаном, едоксабаном) може призвести до зниження концентрації пероральних антикоагулянтів прямої дії у плазмі крові, таким чином підвищуючи ризик тромбозу. Отже, якщо сумісне застосування є необхідним, пацієнти мають знаходитися під ретельним контролем щодо появи ознак та симптомів тромбозу.</span><sup land='' style=''></sup></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Протипоказана взаємодія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Оскільки карбамазепін структурно подібний до трициклічних антидепресантів, Фiнлепсин® 200 ретард не рекомендовано застосовувати одночасно з інгібіторами МАО. Між початком прийому карбамазепіну та завершенням прийому інгібіторів МАО має пройти не менше 2 тижнів або більше, якщо це дозволяє клінічний стан пацієнта.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інші взаємодії</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Нейротоксичний вплив може посилитися у випадку одночасного застосування карбамазепіну і солей літію. Необхідно проводити ретельний моніторинг концентрації обох препаратів. Пацієнтам не слід застосовувати нейролептики протягом 8 тижнів перед початком лікування карбамазепіном, як і безпосередньо під час лікування карбамазепіном.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Особливу увагу слід звернути на наступні симптоми нейротоксичності: нестабільна хода, атаксія, горизонтальний ністагм, надмірні рефлекси, м’язовий спазм.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У літературі є повідомлення про те, що при прийомі карбамазепіну у пацієнтів, які застосовують нейролептики, підвищується ризик виникнення злоякісного нейролептичного синдрому або синдрому Стівенса — Джонсона.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін може посилювати елімінацію гормонів щитовидної залози, призводячи тим самим до збільшення потреби у цих гормонах у пацієнтів з недостатністю щитовидної залози. Необхідно визначати концентрацію гормонів щитовидної залози на початку та під кінець лікування у пацієнтів, які застосовують замісну терапію гормонами щитовидної залози. Може бути необхідним коригування дози гормонів. Функція щитовидної залози може зазнати змін, особливо протягом одночасного прийому карбамазепіну та інших протиепілептичних лікарських засобів (таких як фенобарбітал).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У випадку одночасного застосування карбамазепіну з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад флуоксетином) може розвинутися серотоніновий синдром.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Фінлепсин® 200 ретард не слід застосовувати у поєднанні з нефазодоном (антидепресант), оскільки він може спричинити істотне зниження концентрації нефазодону у плазмі крові та повну втрату його ефективності. Одночасний прийом нефазодону та препарату Фінлепсин® 200 ретард збільшує концентрацію карбамазепіну у плазмі крові і зменшує концентрацію його активного метаболіту, карбамазепіну-10,11-епоксиду.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Одночасний прийом карбамазепіну з протиаритмічними препаратами, циклічними антидепресантами або еритроміцином підвищує ризик виникнення порушень провідності серцевого м’яза.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на серологічні дослідження</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін може дати хибно-позитивний результат ЕРХ-аналізу (високоефективна рідинна хроматографія) для визначення концентрації перфеназину. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін та карбамазепіну-10,11-епоксид можуть дати хибнопозитивний результат імунобіологічного аналізу за методикою поляризованої флуоресценції для визначення концентрації трициклічних антидепресантів.</span></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинаміка.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Протисудомний засіб, похідне трициклічного іміностильбену. Проявляє протиепілептичну, нейротропну і психотропну активність. Точний механізм дії карбамазепіну невідомий. Терапевтичний ефект перш за все зумовлений гальмуванням синаптичної передачі збудження і тим самим – зменшенням поширення судомних нападів. У вищих концентраціях карбамазепін спричиняє зменшення провідності судомних розрядів. Знижує больові відчуття при невралгії трійчастого нерва. Цей ефект зумовлений гальмуванням синаптичної передачі подразнень у спінальному ядрі трійчастого нерва.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Тоді як зниження вивільнення глутамату і стабілізація мембран нейронів може пояснити протисудомну дію препарату, антиманіакальний ефект карбамазепіну може бути зумовлений пригніченням метаболізму дофаміну і норадреналіну.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 12.0pt'>При нецукровому діабеті препарат чинить антидіуретичну дію, імовірно, зумовлену впливом на осморецептори гіпоталамуса.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакокінетика.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Після перорального застосування карбамазепін всмоктується повільно і майже повністю. Період напіввиведення становить 8,5 годин і має великий діапазон (приблизно 1,72-12 годин). Після одноразового прийому максимальна концентрація карбамазепіну у плазмі крові у дорослих досягається через 4-16 годин (дуже рідко – через 35 годин), у дітей – приблизно через 4-6 годин. Концентрація карбамазепіну у плазмі крові не знаходиться у лінійній залежності від дози і при застосуванні більш високих доз крива концентрації у плазмі крові має вигляд плато.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>При застосуванні таблеток пролонгованої дії досягається більш низька концентрація карбамазепіну у плазмі крові, ніж при застосуванні звичайних таблеток.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Рівноважна концентрація досягається через 2-8 днів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Стосовно терапевтичних і токсичних концентрацій карбамазепіну у плазмі крові вказується, що напади можуть зникнути при рівні його у плазмі крові 4-12 мкг/мл. Концентрації лікарського засобу у плазмі крові, які перевищують 20 мкг/мл, погіршують картину захворювання.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>При концентрації активної речовини у плазмі крові 5-18 мкг/мл усуває болі при невралгії трійчастого нерва.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Граничні значення концентрації карбамазепіну у плазмі крові для виникнення побічних реакцій становлять 8–9 мкг/мл.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>70-80 % карбамазепіну зв’язується з білками плазми крові. Частка незв’язаного з білками карбамазепіну при його концентрації до 50 мкг/мл залишається постійною.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>48-53 % фармакологічно активного метаболіту карбамазепін-10,11-епоксиду зв’язується з білками плазми крові. Концентрація карбамазепіну у спинномозковій рідині становить 33</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> % від концентрації у плазмі крові. Концентрація у слині відповідає фракції, яка не зв’язується у плазмі крові, і демонструє значну кореляцію з концентрацією лікарського засобу у плазмі крові (приблизно 20-30 %). Якщо це значення помножити на 4, цю цифру можна використовувати для визначення концентрації у плазмі крові протягом періоду проведення моніторингу лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Карбамазепін проникає крізь плацентарний бар’єр, у материнське молоко (близько 58 % від концентрації у плазмі крові).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Після прийому одноразової дози карбамазепін виводиться з плазми крові з періодом напіввиведення 36 годин (діапазон: від 18 до 65 годин). При тривалому лікуванні період напіввиведення знижується на 50 % у зв’язку з індукцією мікросомальних ферментів печінки.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>У здорових людей загальний плазматичний кліренс становить приблизно 19,8 мл/год/кг, у хворих при монотерапії – приблизно 54,6 мл/год/кг, у хворих при комбінованому лікуванні – приблизно 113,3 мл/год/кг. Після одноразового прийому карбамазепіну внутрішньо 72 % дози у вигляді метаболітів виводиться з організму нирками. Інші 28 % виводяться із калом, частково – у незміненому вигляді. Тільки 2-3 % речовини, виведеної із сечею – це карбамазепін у незміненому вигляді.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливості фармакокінетики в окремих групах пацієнтів</i></p>

Адреса: Адреса Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ул. Могильська 80, 31-546 Краків, Польща.</span></p>

Особливості: Особливості Фінлепсин 200 Ретард таблетки 200 мг 50 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> слід призначати лише під медичним наглядом, тільки після оцінки співвідношення користь/ризик та за умови ретельного моніторингу пацієнтів із порушенням функції серця, печінки або нирок, із порушенням натрієвого обміну, міотонічною дистрофією, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі, або пацієнтів з перерваними курсами терапії </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіном.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US'>Рекомендують проведення загального аналізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичністю під час терапії. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Карбамазепін</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> проявляє легку антихолінергічну активність, тому пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском слід попередити та проконсультувати щодо можливих факторів ризику. Слід пам</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>’</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаності свідомості та розвиток тривожного збудження.</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> Препарат зазвичай неефективний при абсансах (малих епілептичних нападах) та міоклонічних нападах. Окремі випадки свідчать про те, що посилення нападів може виникнути у пацієнтів з атиповими абсансами.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Фінлепсин</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>®</b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>200 ретард не слід застосовувати пацієнтам із судомними нападами цього типу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Гематологічні ефекти. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Із застосуванням препарату пов</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>’</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії; однак через надзвичайно низьку частоту випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при прийомі </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіну.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнтів потрібно проінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій. Пацієнта слід попередити, що у випадку появи таких реакцій як жар, ангіна, шкірні висипи</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'> зі збільшенням лімфовузлів та/або грипоподібними симптомами</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура слід негайно звернутися до лікаря </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>(необхідно контролювати морфологічну картину крові)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>. Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно зменшується під час терапії, стан пацієнта підлягає пильному моніторингу, також слід здійснювати постійний загальний аналіз крові пацієнта. Морфологічний склад крові слід перевірити перед початком лікування, потім перевіряти протягом місяця із тижневими проміжками і пізніше 1 раз на місяць. Після 6 місяців лікування достатньо проводити 2-4 аналізи на рік. Лікування </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіном</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> необхідно припинити, якщо у пацієнта розвивається лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючою або супроводжується клінічними проявами, наприклад пропасницею або болем у горлі. Застосування </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіну</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> слід припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Періодично або часто відзначається тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитів або лейкоцитів у зв</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>’</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>язку з прийомом </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіну</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід здійснювати аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів (а також, можливо, кількості ретикулоцитів та рівня гемоглобіну).</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Слід припинити лікування у випадку, якщо виникла тромбоцитопенія,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>у тому числі така, що супроводжується синцями на шкірі або крововиливами. З причини виникнення небажаних реакцій, які згадувалися вище, та реакцій гіперчутливості, слід контролювати морфологічний склад крові, функцію нирок, печінки, концентрацію карбамазепіну в крові та концентрацію інших протисудомних препаратів протягом комбінованої терапії, особливо під час довготривалого лікування.</span></p> <p><u land='' style=''>Проведення аналізу крові через короткі проміжки часу (щотижня) вимагається у випадку виникнення:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> підвищеної температури тіла, інфекції, висипу на шкірі, втоми, болю у горлі, виразок у ротовій порожнині, синців, збільшення активності амінотрансферази, зниження кількості лейкоцитів ? 3000/мм3 або гранулоцитів ? 1500/мм3, зниження кількості тромбоцитів ? 125000/мм3, зниження кількості ретикулоцитів ? 0,3 % = 20000/мм3, збільшення концентрації заліза у плазмі крові ? 150 мкг%.</span></p> <p><u land='' style=''>ідміна карбамазепіну вимагається у випадку:</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> синців або пурпурних кровотеч, печінкової недостатності, зниження кількості еритроцитів ? 4000000/мм3, зниження гематокриту ? 32 %, зниження концентрації гемоглобіну нижче за 11 г%, зниження кількості лейкоцитів ? 2000/мм3 і, відповідно, гранулоцитів ? 1000/мм3 або тромбоцитів ? 80000/мм3, симптоматичних порушень кровотворення.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Серйозні дерматологічні реакції.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Серйозні дерматологічні реакції, які включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) або синдром Лаєлла та синдром Стівенса — Джонсона (ССД), при застосуванні </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіну</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологічними реакціями можуть потребувати госпіталізації, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний характер. Більшість випадків розвитку ССД/ТЕН відзначають протягом перших кількох місяців лікування </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіном.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> За оцінками, ці дерматологічні реакції виникають у 1–6 з 10000 нових пацієнтів у країнах з населенням переважно європеоїдної раси. Однак у пацієнтів деяких країн Азії ризик може підвищуватись приблизно у 10 разів. При розвитку ознак та симптомів, що свідчать про серйозні дерматологічні реакції, наприклад ССД, синдром Лаєлла / ТЕН (</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>таких як висипи на шкірі, що прогресують та супроводжуються появою пухирців або змінами слизової оболонки</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>), застосування </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>карбамазепіну</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> слід негайно припинити та призначити альтернативну терапію.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнтам слід повідомити про ознаки та симптоми, які дозволяють припустити виникнення реакції гіперчутливості, та ретельно спостерігати за ними для виявлення шкірних реакцій. Найкращі результати лікування ССД і ТЕН досягаються завдяки ранньому виявленню і негайному припиненню застосування усіх лікарських засобів, які можуть служити їх причиною. Рання відміна пов’язана із кращими прогнозами. У разі виникнення у пацієнта ССД або ТЕН, пов’язаних із застосуванням карбамазепіну, не слід повторно розпочинати лікування карбамазепіном.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакогеноміка.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> З’являється все більше свідчень про вплив різних алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакцій, пов’язаних з імунною системою.</span></p> <p><u land='' style=''>Зв’язок із HLA-*1502</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У ретроспективних дослідженнях з участю пацієнтів-китайців етнічної групи Хан продемонстровано виражену кореляцію між шкірними реакціями ССД/ТЕН, пов’язаними з карбамазепіном, та наявністю у цих пацієнтів лейкоцитарного антигена людини (HLA), алелі HLA-*1502. Більша частота повідомлень про розвиток ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де серед населення превалює алель HLA-*1502. Кількість носіїв цього алеля серед населення Азії становить понад 15 % на Філіппінах, у Таїланді, Гонконгу та Малайзії, приблизно 10 % – у Тайвані, майже 4 % – у Північному Китаї, приблизно від 2 % до 4 % – у Південній Азії (включаючи Індію) і менше 1 % – у Японії та Кореї. Поширення алеля HLA-*1502 є незначним серед європейських, африканських народів, серед корінного населення Америки та латиноамериканського населення.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які розглядаються як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування карбамазепіном слід проводити тестування на присутність алеля HLA-*1502. Якщо аналіз на присутність алеля HLA-*1502 дає позитивний результат, то лікування карбамазепіном розпочинати не слід, окрім тих випадків, коли відсутні інші варіанти лікування.</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пацієнти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо HLA-B*1502, мають низький ризик розвитку ССД, хоча дуже рідко такі реакції можуть ще виникати. На даний час через відсутність даних точно невідомо, чи для всіх осіб південно-східного азійського походження існують ризики.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Алель HLA-*1502 може бути фактором ризику розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів-китайців, які отримують інші протиепілептичні засоби, що можуть бути пов’язані з виникненням ССД/ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, що можуть бути пов’язані з виникненням ССД/ТЕН, у пацієнтів, які мають алель HLA-*1502, якщо можна застосовувати іншу, альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів, серед національностей яких низький коефіцієнт алеля HLA-*1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг в осіб, які вже отримують карбамазепін, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями незалежно від присутності у генах пацієнта алеля HLA-*1502. У пацієнтів європеоїдної раси зв’язок між алелем HLA-B*1502 та виникненням ССД відсутній.</span></p> <p><u land='' style=''>Зв’язок із HLA-А*3101</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Лейкоцитарний антиген людини може бути фактором ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), макулопапульозний висип у осіб європеоїдної раси та японців. Частота наявності алеля HLA-A*3101 істотно відрізняється в окремих етнічних групах. Серед європеоїдної раси вона становить 2-5 %, а у японців ?10 %. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При наявності алеля HLA-A*3101 може підвищуватися ризик виникнення шкірних реакцій (переважно легкого ступеня) від 5 % загалом серед всіх груп пацієнтів до 26 % в осіб європейського походження, тоді як відсутність цього алеля може зменшити ризик, про який йдеться вище, з 5 % до 3,8 %.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Недостатньо даних, що підтверджують рекомендацію щодо скринінгу HLA-A*3101 перед початком лікування карбамазепіном.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Якщо аналіз виявляє наявність алеля HLA-А*3101 у пацієнтів європейського походження або японців, то можливість застосування карбамазепіну слід розглядати, якщо користь перевищує ризики.</span></p> <p><u land='' style=''>Обмеження генетичного скринінгу</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Результати генетичного скринінгу не повинні заміняти відповідний клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакцій відіграють інші можливі фактори, такі як дозування протиепілептичного засобу, дотримання режиму терапії, супутня терапія. плив інших захворювань та рівень моніторингу шкірних порушень не вивчали.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Інші дерматологічні реакції.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Можливий також розвиток скороминучих та таких, що не загрожують здоров’ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через кілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози препарату. Оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від легких скороминучих реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату у разі, якщо з його продовженням реакція погіршиться. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Наявність у пацієнта алеля HLA-*1502 не є фактором ризику виникнення у нього менш серйозних небажаних реакцій з боку шкіри на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипи (макулопапульозні висипи). Протягом лікування карбамазепіном пацієнти повинні уникати перебування на сонці з огляду на фоточутливість.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Гіперчутливість.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Карбамазепін</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>множинні реакції гіперчутливості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією, зміненими показниками функції печінки та синдромом зникнення жовчних протоків (включаючи руйнування та зникнення внутрішньопечінкових жовчних протоків). Також можливий вплив на інші органи (легені, нирки, підшлункову залозу, міокард, товсту кишку). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Наявність у пацієнта алеля </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>HLA-А*3101 пов’язано з виникненням менш серйозних небажаних реакцій на карбамазепін з боку шкіри, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипи (макулопапульозні висипи)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнти з реакціями гіперчутливості на карбамазепін повинні бути проінформовані про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбазепін. Загалом при появі ознак та симптомів, що вказують на гіперчутливість, застосування карбамазепіну слід негайно припинити.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Можливий розвиток перехресної гіперчутливості при застосуванні карбамазепіну та протиепілептичних лікарських засобів ароматичного ряду (наприклад фенітоїну, примідону та фенобарбіталу). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Напади.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Карбамазепін слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокувати напади. У разі провокування нападів застосування карбамазепіну слід негайно припинити. Підвищення частоти нападів може мати місце під час переходу від пероральних форм препарату до супозиторіїв.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Функція печінки.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Упродовж терапії препаратом необхідно проводити оцінку функції печінки на початковому рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. При загостренні порушень функції печінки або у пацієнтів з активною фазою захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Деякі показники лабораторних аналізів, за допомогою яких оцінюють функціональний стан печінки, у пацієнтів, які приймають карбамазепін, можуть виходити за межі норми, зокрема гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ). Це, імовірно, відбувається через індукцію печінкових ферментів. Індукція ферментів може також призводити до помірного підвищення рівня лужної фосфатази. Таке підвищення функціональної активності печінкового метаболізму не є показанням для відміни карбамазепіну.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Тяжкі реакції з боку печінки через застосування карбамазепіну трапляються дуже рідко. У разі виникнення ознак і симптомів печінкової дисфункції або активного захворювання печінки необхідно терміново обстежити пацієнта, а лікування карбамазепіном призупинити до отримання результатів обстеження.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Функція нирок.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'> Рекомендується проводити оцінку функції нирок, аналіз сечі та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Гіпонатріємія.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> ідомі випадки розвитку гіпонатріємії при застосуванні карбамазепіну. У пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок, яке пов’язано зі зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів із супутнім застосуванням лікарських засобів, які знижують рівень натрію (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюються з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону), перед лікуванням слід виміряти рівень натрію у крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом в 1 місяць протягом перших трьох місяців лікування або згідно з клінічною необхідністю. Це стосується у першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Гіпотиреоїдизм.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Карбамазепін може знижувати концентрацію гормонів щитовидної залози, у зв</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>’</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>язку з цим необхідне підвищення дози замісної терапії гормонами щитовидної залози для пацієнтів із гіпотиреоїдизмом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Антихолінергічні ефекти.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Карбамазепін проявляє помірну антихолінергічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоочним тиском та затримкою сечі повинні перебувати під пильним наглядом під час терапії.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> У пацієнтів з глаукомою </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Психічні ефекти.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Слід пам’ятати про імовірність активації латентного психозу та у пацієнтів літнього віку – сплутаності свідомості або збудженості.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Застереження: якщо карбамазепін застосовувати за показанням «синдром алкогольної абстиненції», препарат завжди слід застосовувати в умовах стаціонару.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Слід взяти до уваги, що небажана реакція карбамазепіну може бути подібною до симптомів відмови від алкоголю, і потрібно пам’ятати про це протягом лікування препаратом Фінлепсин</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> 200 ретард пацієнтів з алкогольним абстинентним синдромом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Суїцидальні думки та поведінка.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Було зареєстровано декілька свідчень про суїцидальні думки і поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике підвищення ризику появи суїцидальних думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки для карбамазепіну.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне лікування. Пацієнтам (та особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Ендокринні ефекти.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Міжменструальні кровотечі спостерігалися у жінок при одночасному застосуванні гормональних контрацептивів і карбамазепіну. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Жінки репродуктивного віку. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Карбамазепін при застосуванні вагітними жінками може завдати шкоди плоду.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пренатальний вплив карбамазепіну може підвищувати ризик серйозних вроджених вад розвитку та інших несприятливих наслідків розвитку.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Карбамазепін не слід застосовувати жінкам репродуктивного віку, якщо після ретельного розгляду альтернативних варіантів лікування не буде визнано, що користь переважає ризики.</span><span lang='UK' style=''> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Жінок репродуктивного віку необхідно повністю інформувати про можливий ризик для плода при застосуванні карбамазепіну під час вагітності.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Перш ніж розпочати лікування карбамазепіном у жінки репродуктивного віку, необхідно провести тест на вагітність.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та протягом двох тижнів після припинення лікування. </span><span class='jlqj4b' style=''>Через індукцію ферментів карбамазепін може призвести до порушення терапевтичного ефекту гормональних контрацептивів, тому жінкам репродуктивного віку слід проконсультуватися з лікарем щодо застосування інших ефективних методів контрацепції.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати проконсультуватися з лікарем, щойно вони плануватимуть вагітність, щоб обговорити перехід на альтернативні варіанти лікування до зачаття та до припинення контрацепції.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати негайно звернутися до лікаря, якщо вони завагітніли або вважають, що вагітні, та приймають карбамазепін.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Моніторинг рівня препарату у плазмі крові.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Незважаючи на те, що кореляція між дозуванням та рівнем карбамазепіну у плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну у плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю недостовірна, моніторинг рівня препарату у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці комплаєнсу пацієнта, у період вагітності, при лікуванні дітей та підлітків; при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності та при застосуванні більше одного препарату.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Якщо у виняткових ситуаціях Фінлепсин</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> 200 ретард слід застосовувати одночасно з літієм для профілактики маніакально-депресивних нападів (може виникнути така необхідність, якщо терапія літієм є малоефективною), слід уникати взаємодії шляхом контролю концентрації карбамазепіну у плазмі крові. Концентрація карбамазепіну повинна становити 8 мкг/мл, рівень літію повинен бути у вузьких терапевтичних межах від 0,3 до 0,8 мвал/л, а пацієнт не повинен отримувати лікування нейролептиками протягом попередніх 8 тижнів та не повинен їх отримувати у даний час.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Зниження дози та синдром відміни препарату.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Раптова відміна препарату може спровокувати напади, тому карбамазепін слід відміняти поступово протягом 6 місяців. При необхідності негайної відміни препарату у пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат потрібно здійснювати на тлі терапії відповідними лікарськими засобами (наприклад діазепам внутрішньовенно, ректально або фенітоїн внутрішньовенно).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Падіння.</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: CS'> Лікування карбамазепіном може бути пов’язане із розвитком атаксії, запаморочення, сонливості, артеріальної гіпотензії, сплутаності свідомості або в’ялості, що може призвести до падіння і, як наслідок, переломів чи інших травм. Для пацієнтів із захворюваннями, станами або при застосуванні лікарських засобів, що посилюють ці стани, слід регулярно проводити повну оцінку ризиків розвитку падінь при довготривалому лікуванні карбамазепіном.</span><sup land='' style=''></sup></p>