Виробник К.О. Ромфарм Компані С.Р.Л., Румунія/ S.C. Rompharm Company S.R.L., Romania.

Умови відпуску За рецептом.

Лікарська форма Краплі очні, розчин. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, практично без механічних включень.

Упаковка По 5 мл у флаконі-крапельниці; по 1 флакону-крапельниці в картонній коробці.

Фармацевтична група Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протимікробні засоби. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код ATХ S01A Е05.

Код АТХ - НЕМАЄ

Лікарський засіб призначений для місцевого застосування. Рекомендована доза становить 1–2 краплі в уражене(-ні) око (очі) кожні 2 години до 8 разів на добу, відразу після пробудження впродовж перших 2 днів, потім ? 4 рази на добу з 3-го по 5-й день. Для запобігання забрудненню края крапельниці та розчину, край крапельниці не повинен контактувати з повіками або оточуючими ділянками ока. При одночасному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів, інтервал між закапуваннями має становити щонайменше 15 хвилин. Тривалість лікування залежить від тяжкості розладу, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу хвороби. Зазвичай термін лікування становить 5 днів. Безпека й ефективність лікування виразки рогівки та офтальмії новонароджених не встановлені. Оскільки дані з безпеки та ефективності відсутні, лікарський засіб не рекомендується застососувати дітям віком до 1 року. Пацієнти літнього віку. Таким пацієнтам немає необхідності у корекції дозування лікарського засобу.

Місцеве лікування зовнішніх бактеріальних очних інфекцій у пацієнтів віком від 1 року, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.

Загальна кількість левофлоксацину у флаконі очних крапель занадто мала, щоб спричинити токсичні ефекти після випадкового перорального застосування. У разі необхідності, пацієнта слід клінічно обстежити та вжити підтримуючих заходів. Після місцевого передозування очі необхідно промити чистою водою кімнатної температури. Пацієнти дитячого віку. Вживання заходів у випадку передозування подібне у дорослих і дітей віком від 1 року.

Немає достатніх даних про застосування левофлоксацину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну функцію. Потенційний ризик для людини невідомий. У період вагітності лікарський засіб слід застосовувати лише у випадку, якщо очікувана користь для жінки виправдовує потенційний ризик для плода. Період годування груддю. Левофлоксацин проникає у грудне молоко. Однак не передбачається ніякого впливу на дитину, що знаходиться на грудному годуванні, при застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу. У період годування груддю лікарський засіб слід застосовувати лише у випадку, якщо очікувана користь для жінки виправдовує потенційний ризик для немовляти. Фертильність. Левофлоксацин не спричиняє погіршення фертильності щурів при експозиції, що значно перевищує максимальний вплив на людину після офтальмологічного застосування.

Дози лікарського засобу, які застосовують дорослим і дітям віком від 1 року, подібні. Безпека та ефективність очних крапель левофлоксацину у дітей віком від 1 року встановлені. Безпека та ефективність очних крапель левофлоксацину у дітей віком до 1 року ще не встановлені. Немає відповідних даних.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Лікарський засіб не можна вводити під кон’юнктиву та безпосередньо у передню камеру ока. Як і у випадку з іншими протиінфекційними засобами, тривале застосування левофлоксацину може призвести в результаті до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів, у тому числі грибів. При погіршенні стану пацієнта через інфекцію або відсутності клінічного покращення впродовж відповідного періоду часу, слід припинити застосування лікарського засобу та розпочати альтернативне лікування. За клінічними показаннями хворого слід провести обстеження з використанням збільшувальних приладів, таких як, наприклад, біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи та, у разі потреби, фарбування флуоресцеїном. Пацієнти, які використовують контактні лінзи. Пацієнтам із бактеріальною зовнішньою очною інфекцією не слід носити контактні лінзи. Лікарський засіб містить консервант бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення очей. Застосування системних фторхінолонів пов’язують з виникненням реакцій гіперчутливості, навіть після застосування однократної дози. У разі розвитку реакцій гіперчутливості застосування лікарського засобу слід припинити. При системному застосуванні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, можуть виникати запалення і розрив сухожиль, особливо у пацієнтів літнього віку, які одночасно приймають кортикостероїди. Під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності та при перших ознаках запалення сухожиль припинити його застосування.

діюча речовина: левофлоксацин; 1 мл розчину містить левофлоксацину (в формі напівгідрату) 5 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид, бензалконію хлорид, розчин натрію гідроксиду або кислоти хлористоводневої, вода очищена.

Не проводили спеціальних досліджень щодо взаємодії очних крапель левофлоксацину з іншими засобами. Оскільки максимальні концентрації левофлоксацину у плазмі крові після закапування в очі щонайменше у 1000 разів менші за ті, що спостерігалися після стандартних пероральних доз, тому взаємодії, зазначені для системного застосування, навряд чи будуть клінічно значущими при застосуванні очних крапель левофлоксацину. Пацієнти дитячого віку. Ніяких досліджень щодо взаємодії очних крапель левофлоксацину з іншими засобами не проводили.

УОРЛД МЕДИЦИН ОФТАЛЬМІКС ЛІМІТЕД, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ/ WORLD MEDICINE OPHTHALMICS LIMITED, UNITED KINGDOM.

Гіперчутливість до діючої речовини левофлоксацину, інших хінолонів або до допоміжних речовин лікарського засобу, наприклад бензалконію хлориду.

Приблизно у 10 % пацієнтів можна очікувати побічні реакції. Ці реакції зазвичай слабкі або помірні, є тимчасовими і в основному обмежуються ділянкою ока. Оскільки лікарський засіб містить бензалконію хлорид, він може спричиняти контактну екзему та/або подразнення. Нижче наведені побічні реакції, визначені як точно, імовірно або можливо пов’язані з лікуванням, про які повідомлялося під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування очних крапель, що містять левофлоксацин. Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100 до < 1/10); нечасто (? 1/1000 до < 1/100); рідко (? 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними). З боку імунної системи: рідко – екстраокулярні реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі; дуже рідко – анафілаксія. З боку нервової системи: нечасто – головний біль. З боку органів зору: часто – печіння в очах, зниження гостроти зору, поява тяжів слизу; нечасто – матування повік, хемоз, папілярна реакція кон’юнктиви, набряк повік, дискомфорт в очах, відчуття стороннього тіла, свербіж в очах, біль в очах, кон’юнктивальна інфекція, кон’юнктивальні фолікули, сухість очей, еритема повік та фотофобія. Відкладення на рогівці під час клінічних досліджень не спостерігалися. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт; дуже рідко – набряк гортані. Додаткові побічні реакції, які спостерігаються при системному застосуванні діючої речовини (левофлоксацин) та можуть потенційно виникати під час застосування цього лікарського засобу. У пацієнтів, які застосовували системні фторхінолони, повідомляли про розриви сухожиль плеча, кисті рук, ахіллового та інших сухожиль, які потребували хірургічного втручання або призводили до тривалої втрати працездатності. Постмаркетингові дослідження та досвід застосування системних хінолонів показували, що можливе збільшення ризику розривів у пацієнтів, які застосовували кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та сухожиль під великим навантаженням, включаючи ахіллове сухожилля. Пацієнти дитячого віку. Частоту, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей можна очікувати подібними до тих, що виникають у дорослих. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду. Термін придатності. 3 роки. Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 4 тижнів.

Очні краплі левофлоксацину чинять незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо під час застосування лікарського засобу спостерігається будь-який тимчасовий вплив на зір, пацієнту необхідно зачекати, поки зір проясниться перед тим, як керувати автотранспортом або іншими механізмами.

м. Отопень, вул. Ероілор № 1А, 075100, округ Ілфов/ Otopeni city, Eroilor str. № 1A, 075100, jud. Ilfov.

Фармакодинаміка. Левофлоксацин є L-ізомером рацемічної лікарської речовини офлоксацину. Антибактеріальну дію має переважно L-ізомер офлоксацину. Механізм дії. Левофлоксацин ? це антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, який пригнічує активність бактеріальних топоізомераз II типу ? ДНК-гірази та топоізомерази IV. Дія левофлоксацину в грамнегативних бактеріях спрямована переважно на ДНК-гіразу, а в грампозитивних бактеріях на топоізомеразу IV. Резистентність. Існують два основні механізми виникнення резистентності бактерій до левофлоксацину, а саме: зниження концентрації левофлоксацину всередині бактеріальної клітини або зміни в наборі ферментів, проти яких спрямована його дія. Такі зміни виникають внаслідок мутацій у хромосомальних генах, які кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) та топоізомеразу IV (parC та parE; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Причинами виникнення резистентності через зниження концентрації левофлоксацину всередині бактеріальної клітини є зміни поринів зовнішньої мембрани (OmpF), що зменшує можливість проникнення фторхінолонів всередину грам- негативних бактерій, або насоси, які сприяють відтоку речовин. Резистентність через відтік речовин описана у пневмококів (PmrA), стафілококів (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій. Повідомляється про резистентність до хінолонів через плазму крові (яка визначається геном qnr) у Klebsiella pneumoniae та E. coli. Перехресна резистентність. Можливе виникнення перехресної резистентності між фторхінолонами. Одиничні мутації у результаті не спричиняють клінічної резистентності, але множинні мутації зазвичай дійсно спричиняють клінічну резистентність до всіх лікарських засобів класу фторхінолонів. Зміни поринів зовнішньої мембрани та системи відтоку речовин можуть мати широку специфічність субстрату, бути спрямовані проти кількох класів антибактеріальних засобів і призвести до виникнення множинної резистентності. Граничні значення. Граничні значення MIC (мінімальної пригнічуючої концентрації), які відділяють чутливі та помірно резистентні організми від резистентних згідно з граничним значенням EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing – Європейський Комітет з Тестування Чутливості до Антимікробних Препаратів), такі: Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Streptococcus A, B, C, G: чутливі ? 1мг/л, резистентні > 2 мг/л; Streptococcus pneumoniae: чутливі ? 2 мг/л, резистентні > 2мг/л; Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis: чутливі ? 1мг/л, резистентні > 1мг/л. Решта патогенних мікроорганізмів: чутливі ? 1мг/л, резистентні > 2мг/л. Спектр антибактеріальної дії. Поширеність набутої резистентності в окремих видів може варіювати в різних географічних точках та в часі, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності, особливо в ході лікування тяжких інфекцій. Отже, представлена інформація надає лише приблизні керівні вказівки та рекомендації щодо можливої чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину. Якщо поширеність резистентності на місці є такою, що застосування левофлоксацину проти, принаймні, деяких видів інфекцій є сумнівним, у разі необхідності слід звернутися до фахівця. У наведеній нижче таблиці представлені тільки ті види бактерій, які зазвичай спричиняють зовнішні інфекційні захворювання очей, такі як кон’юнктивіт. Спектр антибактеріальної дії – категорії чутливості та характеристики резистентності згідно з вимогами EUCAST. Категорія I: поширені чутливі види Аеробні грампозитивні мікроорганізми Staphylococcus aureus (MSSA)* Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Viridans group streptococci Аеробні грамнегативні мікроорганізми Escherichia coli Haemophilus influenzae Moraxella catarrhalis Pseudomonas aeruginosa (Ізоляти з громадських місць) Інші мікроорганізми Chlamydia trachomatis (При лікуванні пацієнтів із хламідійним кон’юнктивітом слід одночасно проводити системне антимікробне лікування) Категорія II: види, для яких набута резистентність може створювати проблему Аеробні грампозитивні мікроорганізми Staphylococcus aureus (MRSA)** Staphylococcus epidermidis Аеробні грамнегативні мікроорганізми Pseudomonas aeruginosa (Ізоляти з лікарень) * MSSA = штами Staphylococcus aureus, чутливі до метициліну. ** MRSA = штами Staphylococcus aureus, резистентні до метициліну. Дані з резистентності, представлені у таблиці, базуються на результатах багатоцентрового наглядового дослідження (офтальмологічне дослідження) з поширеності резистентності серед ізолятів бактерій, отриманих від пацієнтів із очними інфекціями в Німеччині, червень – листопад 2004 року. Мікроорганізми класифікували як чутливі до левофлоксацину на підставі чутливості, визначеної in vitro, та концентрацій у плазмі крові після системної терапії. При місцевому застосуванні були досягнуті більш високі максимальні концентрації, ніж у плазмі крові. Проте невідомо, чи може кінетика препарату після місцевого закапування в око змінити антибактеріальну дію левофлоксацину і яким чином. Особливі категорії пацієнтів. Пацієнти дитячого віку. Фармакодинамічні властивості однакові у дорослих та дітей віком від 1 року. Фармакокінетика. Після закапування в очі левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. У ході дослідження здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого дозування, становили 17,0 і 6,6 мкг/мл відповідно. Через 4 години після введення дози у п’яти з шести досліджуваних добровольців концентрації становили 2 мкг/мл або вище. У чотирьох із шести досліджуваних добровольців ця концентрація спостерігалась і через 6 годин після введення дози. Концентрацію левофлоксацину в плазмі крові вимірювали у 15 здорових дорослих добровольців у різні моменти часу впродовж 15-денного курсу лікування препаратом. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування дози варіювала від 0,86 нг/мл у день 1-й до 2,05 нг/мл у день 15-й. Найвища максимальна концентрація левофлоксацину ? 2,25 нг/мл ? була зафіксована у день 4-й після 2 днів застосування дози кожні 2 години (загалом 8 доз на добу). Максимальні концентрації левофлоксацину збільшилися від 0,94 нг/мл у день 1-й до 2,15 нг/мл у день 15-й, що у 1000 разів менше, ніж концентрації, про які повідомлялося після застосування стандартних пероральних доз левофлоксацину. Концентрації левофлоксацину в плазмі крові, що були досягнуті після застосування препарату в уражене око, невідомі.