Додаток:
Довідка:
0 800 30 20 60
Apteka D.S. Контактні дані:
Адреса офісу: вул. Сахарова, 35 79026 Львів, Україна
Центр підтримки клієнтів: 0 800 30 20 60, Факс: |-, E-mail: office@market-universal.com.ua

Левоксимед таблетки 500 мг 7 шт Інструкція

Загальна характеристика
Виробник Біофарма Ілач Сан. ве Тідж. А.Ш., Туреччина / Biofarma Ilac San. ve Tic. A.S., Turkey. УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш., Туреччина / WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S., Turkey.
Умови відпуску За рецептом.
Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: продовгуваті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-персикового кольору з розподільчою рискою з одного боку.
Упаковка 7 таблеток у блістері; 1 блістер у картонній коробці.
Фармацевтична група Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01M А12.
Код АТХ - НЕМАЄ
Застосування
Препарат призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати препарат можна незалежно від вживання їжі. Препарат слід застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які містять алюміній або магній у буферних засобах) та сукральфату. Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування левофлоксацином, розчином для інфузій, використовуючи при цьому такі ж дозування. Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника. Рекомендоване дозування. Таблиця 2 Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну – понад 50 мл/хв) Показання Добова доза (залежно від тяжкості) Тривалість лікування (залежно від тяжкості) Гострий бактеріальний синусит 500 мг 1 раз на добу 10–14 діб Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включно із бронхітом 500 мг 1 раз на добу 7–10 діб Негоспітальна пневмонія 500 мг 1–2 рази на добу 7–14 діб Гострий пієлонефрит 500 мг 1 раз на добу 7–10 діб Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 500 мг 1 раз на добу 7–14 діб Неускладнений цистит 250 мг 1 раз на добу 3 доби Хронічний бактеріальний простатит 500 мг 1 раз на добу 28 діб Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин 500 мг 1–2 рази на добу 7–14 діб Легенева сибірська виразка 500 мг 1 раз на добу 8 тижнів Таблиця 3 Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну – менше 50 мл/хв) Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) 250 мг/24 години 500 мг/24 години 500 мг/12 годин Кліренс креатиніну перша доза – 250 мг; перша доза – 500 мг; перша доза – 500 мг; 50–20 мл/хв наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 250 мг/ 24 години наступні – 250 мг/ 12 годин 19–10 мл/хв наступні – 125 мг/ 48 годин наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 125 мг/ 12 годин < 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД1) наступні – 125 мг/ 48 годин наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 125 мг/ 24 години 1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні. Пацієнти з порушеннями функції печінки. Таким пацієнтам корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. Пацієнти літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози таким пацієнтам.
Показання
Препарат призначений для лікування у дорослих таких інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: – Гострий бактеріальний синусит. – Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включно із бронхітом. – Негоспітальна пневмонія. – Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин. – Неускладнений цистит. У разі лікування вищезазначених інфекцій препарат застосовується лише тоді, коли застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай призначаються для початкового лікування даних інфекцій, неможливе. – Гострий пієлонефрит та ускладнені інфекції сечовидільної системи (див. розділ «Особливості застосування»). – Хронічний бактеріальний простатит. – Легенева форма сибірської виразки: постконтактна профілактика та лікування. Лікарський засіб у даній лікарській формі (таблетки) можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування левофлоксацином для ін’єкційного застосування. Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.
Передозування
Симптоми: порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації та тремор); порушення з боку травної системи (нудота та ерозія слизових оболонок); можливе подовження QT-інтервалу. Лікування: симптоматична терапія. Слід здійснювати моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової шлунка застосовують антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту немає.
Застосування в період вагітності
- - Період годування груддю. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказаний у період вагітності. Якщо під час лікування препаратом настає вагітність, про це слід повідомити лікаря. Період годування груддю. Даних щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються в грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказаний у період годування груддю. Фертильність. Левофлоксацин не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у тварин.
Діти
Препарат протипоказаний дітям (віком до 18 років).
Умови збегігання
Зберігати при температурі не вище 25 ?C у недоступному для дітей місці.
Особливості застосування
Слід уникати застосування препарату пацієнтам зі серйозними побічними реакціями на хінолон або фторхінолонвмісні засоби в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування таких пацієнтів слід розпочинати лише за відсутності альтернативного лікування та ретельної оцінки користь/ризик (див. також розділ «Протипоказання»). Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність корезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. У зв’язку з цим препарат не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину. Препарат можна застосовувати для лікування гострого бактеріального синуситу та загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином. Резистентність до фторхінолонів у Escherichia coli (найбільш частого збудника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює у різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia сoli до фторхінолонів. У разі легеневої форми сибірської виразки застосування ґрунтується на даних сприйнятливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних щодо застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки. Тривалі, інвалідизуючі та потенційно необоротні серйозні побічні реакції. У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримують хінолони та фторхінолони, незалежно від віку та наявних факторів ризику повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька систем організму (зокрема опорно-рухову, нервову, психічну та органи чуття). У разі появи перших ознак або симптомів будь-якої побічної реакції слід негайно припинити застосування препарату та звернутися за консультацією до лікаря. Тендиніт та розриви сухожиль. Тендиніт та розрив сухожилля (не обмежуючись ахіловим сухожиллям, іноді двосторонній, можуть виникати протягом 48 годин після початку лікування хінолонами та фторхінолонами і, як повідомляли, навіть упродовж декількох місяців після припинення лікування. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, пацієнтів із порушеннями функції нирок, пацієнтів із трансплантацією цілісних органів та пацієнтів, які одночасно застосовують кортикостероїди. Таким чином, слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів. При перших ознаках тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення) лікування препаратом слід припинити, а також розглянути альтернативне лікування. Пошкоджену(і) кінцівку(и) слід лікувати належним чином (наприклад, іммобілізація). Кортикостероїди не слід застосовувати у разі виникнення ознак тендинопатії. Захворювання, спричинені Clostridium difficile. Діарея, особливо тяжка, персистуюча та/або геморагічна, під час або після застосування левофлоксацину (навіть протягом декількох тижнів після лікування) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найтяжчою формою якої є псевдомембранозний коліт. Захворювання, обумовлене Clostridium difficile, за своєю тяжкістю може варіювати від легкого до небезпечного для життя ступеня; найбільш його тяжкою формою є псевдомембранозний коліт. У зв’язку з цим важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких на тлі лікування левофлоксацином або після нього розвивається серйозна діарея. Якщо підозрюється захворювання, обумовлене Clostridium difficile, слід негайно припинити застосування препарату та одразу розпочати належне лікування. Засоби, що пригнічують перистальтику, у цій клінічній ситуації протипоказані. Реакції гіперчутливості. Під час застосування левофлоксацину можливий розвиток серйозних, потенційно летальних реакцій гіперчутливості (від ангіоневротичного набряку до анафілактичного шоку), навіть після застосування першої дози. При виникненні таких реакцій слід негайно припинити застосування препарату, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. Ризик тяжких шкірних побічних реакцій При застосуванні левофлоксацину повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Джонсона та медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), які можуть бути небезпечними для життя або летальними (див. розділ «Побічні реакції»). При призначенні препарату пацієнта слід попередити про можливі ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій та ретельно контролювати їх. У разі розвитку ознак та симптомів, що свідчать про такі реакції, слід негайно припинити застосування препарату і розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта виникли тяжкі шкірні побічні реакції, такі як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона та медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) при застосуванні левофлоксацину, лікування левофлоксацином у цього пацієнта ні в якому разі ніколи не повинно повторюватися. Порушення метаболізму. Під час застосування хінолонів, у тому числі левофлоксацину, особливо пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) чи інсулін, повідомлялося про зміни рівня глюкози у крові (гіперглікемія, гіпоглікемія). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. Під час застосування препарату пацієнтам, хворим на цукровий діабет, слід контролювати рівень глюкози у плазмі крові. Фотосенсибілізація. Під час застосування левофлоксацину у рідких випадках можливий розвиток фотосенсибілізації. Пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час застосування препарату та протягом 48 годин після припинення його застосування. Психотичні порушення. Під час застосування хінолонів, у тому числі левофлоксацину, повідомлялося про психотичні реакції. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину. У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі. Аневризма/дисекція аорти та регургітація/недостатність серцевого клапана. У процесі епідеміологічних досліджень зафіксовано підвищений ризик аневризми та дисекції аорти, особливо у пацієнтів літнього віку, та регургітацію аортального й мітрального клапанів після застосування фторхінолонів. Повідомлялося про випадки аневризми та дисекції аорти, іноді ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони (див. розділ «Побічні реакції»). Отже, фторхінолони слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик та після розгляду інших терапевтичних варіантів лікування пацієнтів із позитивним сімейним анамнезом аневризми чи вродженою вадою серцевих клапанів, або у пацієнтів з існуючим діагнозом аневризми та/або дисекції аорти, або зі захворюванням серцевого клапана, або за наявності інших факторів ризику або сприятливих умов: · як і при аневризмі та дисекції аорти, так і при регургітації/недостатності серцевого клапана (наприклад, порушення сполучної тканини, такі як синдром Марфана або синдром Елерса-Данлоса, синдром Тернера, хвороба Бехчета, гіпертензія, ревматоїдний артрит, або додатково · при аневризмі та дисекції аорти (наприклад, судинні розлади, такі як артеріїт Такаясу або гігантоклітинний артеріїт, або відомий атеросклероз, або синдром Шегрена) або додатково · при регургітації/недостатності серцевого клапана (наприклад, інфекційний ендокардит). Ризик аневризми і дисекції аорти та їх розрив може бути підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують системні кортикостероїди. У разі появи раптового болю у животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги. Пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі гострої задишки, нового нападу серцебиття або розвитку набряку живота чи нижніх кінцівок. Подовження інтервалу QT. Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, наприклад, такими: Пацієнти жіночої статі та пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT. Препарат застосовувати з обережністю таким категоріям пацієнтів. Периферичні нейропатії. При застосуванні хінолонів та фторхінолонів повідомлялось про випадки сенсорної або сенсорно-рухової полінейропатії, що призводить до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. Для попередження потенційно необоротних порушень (у разі розвитку таких симптомів нейропатії як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість) пацієнтам слід звернутися до лікаря (див. розділ «Побічні реакції»). Геnатобіліарні nорушення. При застосуванні левофлоксацину зафіксовано випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що становить загрозу для життя, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи біль у ділянці живота. Загострення міастенії гравіс. Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При застосуванні фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність підтримки дихання, у пацієнтів з міастенією гравіс. Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс в анамнезі. Порушення зору. Якщо під час застосування препарату спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога. Суперінфекція. При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. Якщо під час застосування препарату розвивається суперінфекція, слід вжити належних заходів. Застосування пацієнтам, схильним до судом. Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього НПЗП або засобами, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін. У разі появи судом лікування препаратом слід припинити. Застосування пацієнтам із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому препарат їм слід застосовувати з обережністю та моніторити можливе виникнення гемолізу. Застосування пацієнтам із порушеннями функції нирок. Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із порушеннями функції нирок (нирковою недостатністю).
Діюча речовина
діюча речовина: levofloxacin; 1 таблетка містить левофлоксацину (у формі левофлоксацину гемігідрату) 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілметилцелюлоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; склад плівкового покриття: Опадрі® II жовтий (85G32281): спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, лецитин, заліза оксид жовтий (Е 172), IA63400/IC07484 тальк/заліза оксид червоний (Е 172) (3:1).
Склад
Інші лікарські форми
Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин. Можливе значне зменшення абсорбції левофлоксацину при його одночасному застосуванні з солями заліза та антацидами, що містять магній чи алюміній, диданозидом (лише для форм, які містять буферні агенти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів із мультивітамінами, які містять цинк, призводить до зниження їх абсорбції при пероральному прийомі. Левофлоксацин слід приймати не менш ніж через 2 години після застосування препаратів, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, або антациди, що містять магній або алюміній. Кальцію карбонат мінімально впливав на абсорбцію левофлоксацину при пероральному застосуванні. Сукральфат. Можливе значне зменшення біодоступності левофлоксацину при їх одночасному застосуванні. Сукральфат слід приймати через 2 години після прийому левофлоксацину. Теофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), інші засоби, які зменшують судомний поріг. Можливе суттєве зниження судомного порога при їх одночасному застосуванні. Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Концентрація левофлоксацину при застосуванні з фенбуфеном була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину. Пробенецид, циметидин та інші засоби, що впливають на канальцеву секрецію. Можливе зменшення елімінації левофлоксацину (через блокування його канальцевої секреції) при їх одночасному застосуванні. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується при застосуванні циметидину на 24 %, пробенециду – на 34 %. Однак у дослідженні статистично значущі кінетичні відмінності не мали клінічної значимості. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, що впливають на канальцеву секрецію, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю. Циклоспорин. Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 %. Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином) повідомлялося про підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Слід здійснювати контроль показників коагуляції при одночасному застосуванні левофлоксацину та антагоністів вітаміну К. Засоби, що подовжують інтервал QT. можливе подовження інтервалу QT при їх одночасному застосуванні. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, які здатні подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби). Інші взаємодії: Не зафіксовано впливу левофлоксацину при його застосуванні одночасно з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином. Не зафіксовано впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2. Вплив на лабораторні дослідження. У пацієнтів, які застосовували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів. Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, тому можливий хибнонегативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів, хворих на туберкульоз.
Заявник
УОРЛД МЕДИЦИН ЛІМІТЕД, Велика Британія / WORLD MEDICINE LIMITED, United Kingdom.
Клінічні характеристики
Протипоказання
- Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до інших компонентів препарату. - Епілепсія. - Ушкодження сухожилля, пов’язані з попереднім застосуванням фторхінолонів. - Дитячий вік (до 18 років).
Побічна дія
Частота побічних реаакцій визначалася за допомогою таких критеріїв: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (> 1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними). Інфекції та інвазії: нечасто – грибкові інфекції (включаючи гриби роду Candida), проліферація інших резистентних мікроорганізмів. З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія; невідомо – агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія. З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк; невідомо – анафілактичний/анафілактоїдний шок. З боку ендокринної системи: невідомо – синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH). З боку метаболізму та харчування: нечасто – анорексія; рідко – гіпоглікемія (в основному у пацієнтів, хворих на цукровий діабет); невідомо – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. З боку психіки*: часто – безсоння; нечасто – тривожність, сплутаність свідомості, нервовість; рідко – психотичні реакції (включаючи галюцинації, параною), депресія, ажитація, незвичайні сновидіння, нічні жахи; невідомо – психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою (включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій). З боку нервової системи*: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія; рідко – судоми, парестезія; невідомо – периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія, паросмія (включаючи аносмію), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія. З боку органів зору*: рідко – зорові порушення, такі як затуманення зору; невідомо – тимчасова втрата зору, увеїт. З боку органів слуху та рівноваги*: нечасто – вертиго; рідко – шум у вухах; невідомо – порушення слуху, втрата слуху. З боку серця**: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; невідомо – шлуночкова тахікардія (що може призводити до зупинки серця), шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. З боку судин**: рідко – артеріальна гіпотензія. З боку дихальної системи: нечасто – диспное; невідомо – бронхоспазм, алергічний пневмоніт. З боку травного тракту: часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; невідомо – геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт (включаючи псевдомембранозний коліт), панкреатит. З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення показників печінкових ферментів у плазмі крові (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто – підвищення рівня білірубіну в плазмі крові; невідомо – жовтяниця та тяжке ураження печінки (включаючи випадки гострої печінкової недостатності, іноді – летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, гепатит. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз; рідко – медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливості застосування»), фіксовані медикаментозні висипання; невідомо – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит. З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини*: нечасто – артралгія, міалгія; рідко – ураження сухожиль, у тому числі їх запалення (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс; невідомо – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит. З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – підвищені показники креатиніну в плазмі крові; рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту). Загальні розлади*: нечасто – астенія; рідко – пірексія; невідомо – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках. Серед інших небажаних побічних реакцій, що асоціюються з прийомом фторхінолонів, – напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії. *Дуже рідко повідомлялось про випадки тривалих (місяці або роки), інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій з боку різних, іноді декількох, систем організму (тендоніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, нейропатії з парестезією, депресією, втомлюваністю, порушенням пам’яті, порушенням сну та порушенням слуху, зору, нюху та смаку), асоційовані із застосуванням хінолонів та фторхінолонів, у деяких випадках незалежно від раніше існуючих факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»). **У пацієнтів, які отримували фторхінолони, зафіксовано випадки аневризми та дисекції аорти, інколи ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та регургітації/недостатності будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду. Термін придатності. 3 роки.
Водіння авто
При застосуванні препарату можливий розвиток побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору), які можуть знижуватися здатність до концентрації уваги і швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Адреса
Акпінар Мах., Османгазі Джад., №: 156, Санджактепе/Стамбул, Туреччина/ Akpinar Mah., Osmangazi Cad., No: 156, Sancaktepe/Istanbul, Turkey. 15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/ 15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Левоксимед – протимікробний засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів, лівообертаючий ізомер офлоксацину – L-офлоксацин. Інгібуючи ДНК-гіразу і топоізомеразу IV, порушує процес утворення бактеріальної ДНК. Механізм розвитку резистентності. Стійкість до левофлоксацину розвивається у вигляді ступеневої мутації сайту-мішені в обох типів топоізомерази II, ДНК-гірази і топоізомерази IV. Інші механізми резистентності, такі як проникність (характерно для Pseudomonas aeruginosa), і механізми відтоку можуть також впливати на чутливість до левофлоксацину. Спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. З огляду на механізм дії, не існує жодної перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів. Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів, тому локальна інформація щодо резистентності дуже важлива, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Слід вдатися до експертної консультації, коли локальна поширеність резистентності є такою, що доцільність застосування засобу при деяких видах інфекцій залишається під питанням. Антибактеріальний спектр. Зазвичай чутливі види Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis Staphylococcus aureus метицилінчутливі Staphylococcus saprophyticus Streptococci, group C and G Streptococcus agalactiae Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Грамнегативні аероби: Eikenella corrodens Haemophilus influenzae Haemophilus para-influenzae Klebsiella oxytoca Moraxella catarrhalis Pasteurella multocida Proteus vulgaris Providencia rettgeri Анароби: Peptostreptococcus Інші: Chlamydophila pneumoniae Chlamydophila psittaci Chlamydia trachomatis Legionella pneumophila Mycoplasma pneumoniae Mycoplasma hominis Ureaplasma urealyticum Види з можливою набутою резистентністю Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis Staphylococcus aureus метицилінрезистентні 1 Коагулазонегативні Staphylococcus spp Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii Citrobacter freundii Enterobacter aerogenes Enterobacter cloacae Escherichia coli Klebsiella pneumoniae Morganella morganii Proteus mirabilis Providencia stuartii Pseudomonas aeruginosa Serratia marcescens Анаероби: Bacteroides fragilis Природно резистентні штами Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium 1Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus найімовірніше, буде володіти ко-резистентністю до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Фармакокінетика. Левофлоксацин підлягає лінійній фармакокінетиці в діапазоні від 50 до 600 мг. Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування. Абсорбція. Після перорального застосування левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, максимальна концентрація у плазмі досягається через 1–2 години. Абсолютна біодоступність становить 99–100 %. Вживання їжі дещо впливає на його всмоктування. Стабільні показники досягаються протягом 48 годин після застосування 500 мг левофлоксацину 1–2 рази на добу. Розподіл. Приблизно 30–40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном плазми крові. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразової і повторної дози 500 мг, що вказує на гарний розподіл у тканинах організму (слизова бронхів, мокротиння, альвеолярні макрофаги, шкіра, тканина легенів, тканина простати, сеча). Погано проникає у спинномозкову рідину. Метаболізм. Левофлоксацин метаболізується незначною мірою. Метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид, які становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється із сечею. Виведення. Після перорального застосування левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин). Виведення здійснюється в основному нирками (понад 85 % введеної дози). Пацієнти з порушеннями функції нирок. Порушення функції нирок впливають на фармакокінетику левофлоксацину. Зі зменшенням ниркової функції знижується виведення і кліренс, а період напіввиведення зростає (див. таблицю 1). Таблиця 1 Кліренс креатиніну (мл/хв) < 20 20-40 50-80 Нирковий кліренс (мл/хв) 13 26 57 Період напіввиведення (години) 35 35 35 Пацієнти літнього віку. Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну. Гендерні відмінності. Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі пацієнта. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.
Фармакологічні характеристики

Властивості номенклатури

Торгівельна назва
Левоксимед
Форма випуску
таблетки
Виробник
Біофарма Ілач
Країна власник ліцензії
Туреччина
Умови відпуску
Потрібен рецепт
Діючі речовини
- -
Левоксимед таблетки 500 мг 7 шт
Біофарма Ілач
0
Є в наявності
від140.85грн
Левоксимед розчин для інфузій 500 мг/100 мл  100 мл 1 флакон
Мефар Ілач Сан
0
Є в наявності
від164.51грн
Левоксимед розчин для інфузій 500 мг/100 мл  100 мл 1 флакон
Мефар Ілач Сан
0
Є в наявності
від150.48грн
Форма входу