Виробник ТОВ «Юрія-Фарм».

Умови відпуску За рецептом.

Лікарська форма Розчин для внутрішньовенних ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: водний розчин коричневого кольору.

Упаковка По 5 мл флакон скляний № 1 у пачці з картону; по 10 мл флакон скляний № 1 у пачці з картону; по 20 мл флакон скляний № 1 у пачці з картону; по 5 мл ампули скляні № 5 у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці з картону; по 5 мл флакон скляний; по 1 флакону в комплекті з 1 контейнером по 100 мл з розчинником (розчин Натрію хлориду–Солювен, 9 мг/мл) у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці; по 10 мл флакон скляний; по 1 флакону в комплекті з 1 контейнером по 100 мл з розчинником (розчин Натрію хлориду–Солювен, 9 мг/мл) у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.

Фармацевтична група Антианемічні засоби для парентерального введення. Препарати заліза. Код АТХ В03А С02.

Код АТХ - НЕМАЄ

Суфер® вводити тільки внутрішньовенно. Виконати введення можна за допомогою повільної ін’єкції, краплинної внутрішньовенної інфузії або безпосереднього введення у венозну ділянку діалізної системи. Засіб не призначений для внутрішньом’язового або підшкірного введення. У випадку, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу 200 мг (для ін’єкції) або 500 мг (для інфузії), рекомендується вводити препарат частинами. Під час та після застосування препарату Суфер® слід спостерігати за пацієнтами щодо ознак та симптомів реакцій гіперчутливості. Необхідно забезпечити проведення відповідної невідкладної терапії (див. розділ «Особливості застосування»). Кумулятивну дозу препарату слід розраховувати для кожного пацієнта індивідуально та не перевищувати її. Дозу розраховувати, зважаючи на масу тіла пацієнта та показник рівня гемоглобіну. Внутрішньовенне краплинне введення. Безпосередньо перед введенням препарат Суфер® необхідно розводити лише у стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду за такою схемою: - 1 мл Суферу® (20 мг заліза) у максимум 20 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду. Доза препарату Суфер® (мг заліза) Доза препарату Суфер® (мл) Максимальний об’єм стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду для розведення Мінімальний час введення 50 мг 2,5 мл 50 мл 8 хвилин 100 мг 5 мл 100 мл 15 хвилин 200 мг 10 мл 200 мл 30 хвилин 300 мг 15 мл 300 мл 1,5 години 400 мг 20 мл 400 мл 2,5 години 500 мг 25 мл 500 мл 3,5 години Внутрішньовенне струминне введення. Суфер® можна також вводити внутрішньовенно повільно у вигляді нерозведеного розчину зі швидкістю 1 мл за хвилину (5 мл препарату Суфер® (100 мг заліза) вводиться за 5 хв), але максимальний об’єм розчину не має перевищувати 10 мл препарату Суфер® (200 мг заліза) за 1 ін’єкцію. Після ін’єкції пацієнту слід випрямити руку. Слід уникати паравенозного витікання препарату, оскільки воно може призвести до виникнення болю, запалення, некрозу тканин та тривалого коричневого забарвлення шкіри у цьому місці (див. розділ «Особливості застосування»). Ін?єкційне введення у венозну ділянку діалізної системи. Суфер® можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи протягом сеансу гемодіалізу, строго дотримуючись правил, описаних для внутрішньовенної ін’єкції. Розрахунок дози. Загальна доза препарату Суфер®, еквівалентна загальному дефіциту заліза (мг), визначається з урахуванням показника рівня гемоглобіну (Hb) та маси тіла. Дозу розраховувати індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза в організмі пацієнта за формулою Ганзоні: загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) х (нормальний рівень Hb (г/л) ? рівень Hb пацієнта (г/л)) ? 0,24 * + депоноване залізо (мг). Для пацієнтів з масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb – 130 г/л, кількість депонованого заліза – 15 мг/кг маси тіла. Для пацієнтів з масою тіла більше 35 кг: нормальний рівень Hb – 150 г/л, кількість депонованого заліза – 500 мг. *Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 ? 0,07 ? 1000 (вміст заліза в Hb = 0,34 %, об’єм крові = 7 % від маси тіла, коефіцієнт 1000 = переведення «г» в «мг»). Загальний об’єм препарату Суфер®, який необхідно ввести (у мл) = загальний дефіцит заліза (мг) 20 мг/мл Кумулятивна доза препарату Суфер® (мл), яку необхідно застосовувати, враховуючи масу тіла та рівень Hb пацієнта: Маса тіла Кумулятивна доза препарату Суфер® (20 мг заліза/мл) для введення (кг) Hb 60 г/л Hb 75 г/л Hb 90 г/л Hb 105 г/л мл мл мл мл 10 15 15 12,5 10 15 25 22,5 17,5 15 20 32,5 27,5 25 20 25 40 35 30 27,5 30 47,5 42,5 37,5 32,5 35 62,5 57,5 50 45 40 67,5 60 55 47,5 45 75 65 57,5 50 50 80 70 60 52,5 55 85 75 65 55 60 90 80 67,5 57,5 65 95 82,5 72,5 60 70 100 87,5 75 62,5 75 105 92,5 80 65 80 112,5 97,5 82,5 67,5 85 117,5 102,5 85 70 90 122,5 107,5 90 72,5 Цільовий рівень Hb: При масі тіла Цільовий рівень Hb = 130 г/л менше 35 кг: При масі тіла 35 кг і більше: Цільовий рівень Hb = 150 г/л Для перерахування Hb (ммоль) в Hb (г/л), помножити перше значення на 16. Стандартне дозування. Дорослі: 5?10 мл препарату Суфер® (100?200 мг заліза) 1?3 рази на тиждень. Час застосування та коефіцієнт розведення див. вище. Діти віком від 3 років: є лише обмежені дані щодо застосування препарату дітям. У випадку клінічної необхідності рекомендується вводити не більше 0,15 мл препарату Суфер® (3 мг заліза) на 1 кг маси тіла не більше 3 разів на тиждень. Час застосування та коефіцієнт розведення див. вище. Максимальна переносима разова або тижнева доза. Дорослим: Для ін’єкцій максимальна переносима доза ? не більше 3 разів на тиждень: 10 мл препарату Суфер® (200 мг заліза), тривалість введення ? не менше 10 хвилин. Для інфузії максимальна переносима доза ? не більше 1 разу на тиждень: пацієнтам з масою тіла більше 70 кг: 500 мг заліза (25 мл препарату Суфер®) протягом щонайменше 3,5 години; пацієнтам з масою тіла 70 кг і нижче: 7 мг заліза на кг маси тіла протягом щонайменше 3,5 години. Слід строго дотримуватись часу введення інфузії, навіть якщо пацієнт не отримує максимально переносимої разової дози. У випадку, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу, рекомендується вводити препарат частинами. Якщо не спостерігається поліпшення гематологічних показників (підвищення рівня гемоглобіну приблизно на 1 г/л крові на день або приблизно на 10?20 г/л через 1?2 тижні після початку лікування), слід переглянути початковий діагноз пацієнта та виключити наявність стійкої крововтрати.

Дефіцит заліза у пацієнтів, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності у таких випадках: - непереносимість пероральних препаратів заліза; - наявність запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразкового коліту), які можуть загострюватися при терапії пероральними препаратами заліза; - залізодефіцитні стани, резистентні до терапії, у випадку, коли контроль цих станів пероральними препаратами заліза недостатній.

Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. У випадку передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо (хелати).

Є обмежені дані щодо застосування заліза сахарозного комплексу вагітним жінкам у І триместрі вагітності. Дані щодо застосування препарату заліза у парентеральній формі вагітним жінкам у ІІ та ІІІ триместрах вагітності (303 повідомлення про результати вагітності) показали відсутність небажаного впливу на здоров’я матері та дитини. Дотепер невідомо, чи заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс проникає через плаценту. Залізо, зв?язане з трансферином, проникає через плацентарний бар?єр. Залізо, зв’язане з лактоферином, проникає у грудне молоко. Дослідження щодо впливу на рівень заліза у новонароджених не проводили. Препарат протипоказано застосовувати у І триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Можливе застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності лише строго за показаннями. Слід оцінювати співвідношення ризик/користь перед застосуванням препарату протягом періоду вагітності, оскільки реакції гіперчутливості можуть нести певний ризик для матері та дитини (див. розділ «Особливості застосування»). Слід враховувати дані щодо маси тіла до початку вагітності для розрахунку необхідної кількості заліза, щоб уникнути передозування. Дані щодо екскреції заліза у грудне молоко людини після внутрішньовенного введення сахарози заліза обмежені. Під час клінічного дослідження 10 здорових жінок із залізодефіцитним станом, які годували груддю, отримували 100 мг заліза у формі сахарозного комплексу. Після чотирьох днів лікування показник вмісту заліза у грудному молоці не був підвищеним та не відрізнявся від такого у контрольній групі (n = 5). Не можна виключати вплив заліза, що надходить з грудним молоком матері, на новонародженого/немовля, тому слід оцінювати співвідношення ризик/користь.

Є лише обмежені дані щодо застосування препарату дітям (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Призначення препарату дітям рекомендовано тільки за життєвими показаннями (для швидкого поповнення організму залізом).

Зберігати у захищеному від світла місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Несумісність. Суфер® можна змішувати тільки зі стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Ніяких інших розчинів для внутрішньовенного введення і терапевтичних препаратів додавати не дозволяється, оскільки існує ризик преципітації та/або іншої фармацевтичної взаємодії. Сумісність із контейнерами з поліетилену та полівінілхлориду не вивчена.

Суфер® можна застосовувати тільки тим пацієнтам, діагноз дефіциту заліза яких підтверджений результатами відповідних лабораторних досліджень (рівень гемоглобіну, феритин сироватки крові, рівень насичення залізом трансферину). Парентеральні форми заліза можуть призвести до виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи серйозні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, які потенційно можуть бути летальними. Повідомляли про виникнення таких реакцій навіть у випадках, коли попереднє застосування препаратів заліза для парентерального введення проходило без ускладнень. Пацієнтам, у яких виникали реакції гіперчутливості до інших препаратів заліза для парентерального введення (наприклад, декстрану заліза), препарат Суфер® слід застосовувати у разі крайньої необхідності, вживши всіх запобіжних заходів. Лікування препаратом Суфер® має призначати лікар лише після точного визначення показання. Застосування препарату можливе лише при наявності кваліфікованого персоналу, який може оцінити стан пацієнта та негайно провести відповідне лікування анафілактичної реакції та реанімаційні заходи у приміщенні з відповідним обладнанням для серцево-легеневої реанімації. Перед кожним застосуванням препарату слід опитати пацієнта щодо попереднього виникнення побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням препаратів заліза для внутрішньовенного введення. Типовими симптомами реакцій гіперчутливості негайного типу є: зниження артеріального тиску, тахікардія (та навіть анафілактичний шок), респіраторні симптоми (включаючи бронхоспазм, набряк гортані та фарингеальний набряк), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (включаючи абдомінальні спазми, блювання) або симптоми з боку шкіри (включаючи кропив’янку, еритему, свербіж). Кожен пацієнт повинен бути під наглядом принаймні 30 хвилин після застосування препаратів заліза для парентерального введення для своєчасного виявлення симптомів реакції гіперчутливості. У разі виникнення алергічних реакцій або ознак непереносимості протягом застосування лікарського засобу слід негайно припинити лікування. Для негайного лікування гострих анафілактичних/анафілактоїдних реакцій насамперед рекомендується застосування адреналіну (наприклад, у дозі 0,3 мг внутрішньом’язово), далі – застосування антигістамінних препаратів та/або кортикостероїдів (мають пізніший початок дії). Високий ризик виникнення реакцій гіперчутливості у пацієнтів із наявною алергією, включаючи непереносимість лікарського засобу, бронхіальну астму тяжкого ступеня в анамнезі, екзему, полівалентну алергію, алергічні реакції на інші парентеральні препарати заліза та інші форми атопії, а також у пацієнтів з імунологічними та запальними захворюваннями (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит). Пацієнтам із порушенням функції печінки препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Слід уникати парентерального введення заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, коли перенасичення залізом є провокуючим фактором. Рекомендується проводити ретельний моніторинг вмісту заліза для уникнення перенасичення. У пацієнтів із підвищеним рівнем феритину препарати заліза для парентерального введення можуть негативно вплинути на перебіг бактеріальної або вірусної інфекції. Препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати з обережністю у випадку гострої або хронічної інфекції. У пацієнтів із хронічною інфекцією слід проводити оцінку співвідношення користь/ризик. Рекомендується припинити застосування препарату Суфер® пацієнтам із бактеріємією. Під час введення препарату необхідно приділяти особливу увагу уникненню паравенозного витікання. Паравенозне витікання препарату може призводити до виникнення болю, запалення, некрозу тканин та тривалого коричневого забарвлення шкіри у цьому місці. Зниження артеріального тиску зазвичай спостерігається при застосуванні препаратів заліза для внутрішньовенного введення. Розчин необхідно вводити з обережністю. Слід проявляти особливу обережність при застосуванні препарату Суфер® пацієнтам із печінковою недостатністю, декомпенсованим цирозом печінки, епідемічним гепатитом, хворобою Рандю ? Ослера - Вебера, інфекційними захворюваннями нирок у гострій фазі, неконтрольованим гіперпаратиреоїдизмом. Перед застосуванням ампули слід оглянути на предмет наявності осаду та ушкоджень. Застосовувати можна тільки коричневого кольору водний розчин, який не містить осад. Суфер® слід вводити негайно після відкриття ампули.

діюча речовина: заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс; 1 мл розчину містить 20 мг заліза у вигляді заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Суфер® показаний пацієнтам, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності. В останньому випадку Суфер® не слід застосовувати одночасно із залізовмісними пероральними засобами, оскільки абсорбція заліза, застосовуваного внутрішньо, знижується. Тому лікування пероральними препаратами заліза слід розпочинати не раніше ніж через 5 днів після останньої ін’єкції Суферу®.

? Анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластична анемія, порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку); ? перенасичення організму залізом (гемосидероз, гемохроматоз) або порушення процесу утилізації заліза (наприклад, сидероахрестична анемія, анемія, спричинена отруєнням свинцем, шкірна порфірія, таласемія); ? гіперчутливість до компонентів препарату; ? I триместр вагітності; ? тяжкі порушення гемостазу (гемофілія).

До найчастіших побічних реакцій під час клінічних випробувань належить дисгевзія, яка виникала з частотою 4,5 події на 100 осіб. До інших частих небажаних реакцій належать нудота, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, біль у місці інфузії, що виникали з частотою від 1 до 2 подій на 100 осіб. До найбільш важливих серйозних побічних реакцій, виникнення яких асоціювалось із застосуванням препарату, належать реакції гіперчутливості, які виникали з частотою 0,25 події на 100 осіб під час клінічних досліджень. Реакції гіперчутливості негайного типу (анафілактоїдні/анафілактичніреакції) виникали рідко. Загалом анафілактоїдні/ анафілактичні реакції – це дуже серйозні побічні реакції, що можуть призводити до летальних наслідків (див. розділ «Особливості застосування»). Симптоми включають циркуляторний колапс, артеріальну гіпотензію, тахікардію, респіраторні симптоми (бронхоспазм, набряк гортані, фарингеальний набряк тощо), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (абдомінальний біль, блювання тощо), симптоми з боку шкіри (кропив’янка, еритема, свербіж тощо). Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (1/10000), невідомо (доступні дані не дозволяють оцінити частоту, оскільки про такі явища повідомляли винятково протягом постмаркетингових досліджень, а не клінічних випробувань). З боку імунної системи. Нечасто: реакції гіперчутливості. Порушення обміну речовин, метаболізму. Нечасто: підвищення рівня феритину в сироватці крові. З боку нервової системи. Часто: транзиторне спотворення смакових відчуттів, особливо присмак металу (дисгевзія), запаморочення. Нечасто: головний біль, парестезія, гіпестезія. Рідко: втрата свідомості, сонливість. З боку серцевої системи. Нечасто: артеріальна гіпотензія та колапс, тахікардія. Рідко: відчуття серцебиття. З боку судинної системи. Часто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія. Нечасто: відчуття жару, флебіт. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Нечасто: задишка. З боку нирок і сечовидільної системи. Нечасто: хроматурія. З боку травного тракту. Часто: нудота. Нечасто: блювання, абдомінальний біль, діарея, запор. З боку шкіри та підшкірних тканин. Нечасто: свербіж, висип. З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини. Нечасто: м’язові спазми, міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у спині. Загальні порушення та реакції у місці введення. Часто: реакції у місці ін’єкції/інфузії 1. Нечасто: біль у грудях, озноб, астенія, втома, периферичний набряк, біль. Рідко: підвищена пітливість (гіпергідроз), гарячка. Лабораторні показники. Нечасто: підвищення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамма-глютамілтрансферази. Рідко: підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові. 1 Найчастіше повідомляли про: біль у місці ін’єкції/інфузії, екстравазацію, подразнення, зміну кольору шкіри, гематоми, свербіж. Наступні побічні реакції отримані зі спонтанних звітів з пост-маркетингового нагляду. Частота невідома: порушення свідомості, брадикардія, тромбофлебіт. Термін придатності. 3 роки. Термін придатності упаковки лікарського засобу в комплекті з розчинником (розчин Натрію хлориду–Солювен, 9 мг/мл, по 100 мл): 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності після розкриття флакона. З мікробіологічної точки зору препарат слід застосовувати негайно. Термін придатності після розведення фізіологічним розчином. Хімічна і фізична стабільність після розведення при кімнатній температурі становить 12 годин.

Відповідні дослідження відсутні. Вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами малоймовірний. Але у випадку розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сплутаність свідомості або сонливість після прийому препарату, слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами до зникнення симптомів.

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.

Фармакодинаміка. Активний компонент сахарози заліза складається з багатоядерних центрів заліза (ІІІ) гідроксиду, оточених ззовні великою кількістю нековалентно зв’язаних молекул сахарози. Вага комплексу становить середню молекулярну масу (мв), яка становить приблизно 43 кД, що є достатньо високим показником та не дозволяє його виведення нирками. Багатоядерний центр заліза має структуру, подібну до структури центру феритину, який є фізіологічним залізовмісним протеїном. Комплекс був розроблений для забезпечення контрольованим чином засвоюваного заліза для транспортування заліза та збереження протеїнів в організмі (трансферин та феритин відповідно). Фармакокінетика. Оцінку ферокінетики 100 мг заліза гідроксид сахарозного комплексу, позначеного 59Fe та 52Fe, проводили серед 6 пацієнтів із дефіцитом заліза, анемією, ренальною анемією або функціональним залізодефіцитом. Протягом періоду від 2 до 4 тижнів після введення максимальне засвоєння еритроцитами 59Fe коливалося від 59 % до 97 %. Розподіл. Після внутрішньовенного введення разової дози препарату Суфер®, що містить 100 мг заліза, максимальна концентрація заліза спостерігалася через 10 хвилин після введення та досягала середнього значення 538 ммоль/л. Обсяг розподілу центральної камери добре відповідав обсягу плазми (приблизно 3 літра). Введене залізо швидко звільнялося від плазми, а кінцевий період напіввиведення становив 6 годин. Обсяг розподілу у рівноважній концентрації становив 8 літрів, що вказало на слабке поширення заліза у біологічних рідинах. Залізо, транспортоване трансферином, становило близько 31 мг заліза/24 години. Метаболізм. Після внутрішньовенного введення залізо з комплексу захоплюється переважно печінкою, селезінкою та кістковим мозком. На другому етапі залізо використовується для синтезу гемоглобіну, міоглобіну та інших залізовмісних ферментів, або зберігається у печінці у вигляді феритину. Виведення. Виведення заліза нирками протягом перших 4 годин після ін’єкції відповідало менше 5 % загального кліренсу. Через 24 години загальна концентрація заліза у сироватці крові була зменшена до початкового рівня (перед введенням), та виведення сахарози нирками становило приблизно 75 % введеної дози.