Гормони щитовидної залози

Щитовидка - це орган внутрішньої секреції, її вихідні протоки виділяють гормони щитовидної залози (активні біологічні речовини) безпосередньо в кров, в середину організму, в міжклітинний простір і в лімфу. Щитовидка виділяє три гормони: тироксин, трийодтиронін, кальцитонін. Трийодтиронин і тироксин - це йодовані гормони щитовидної залози, які контролюють розвиток організму і тканин, зростання, обмін речовин і енергії.

Кальцитонин бере участь в процедурі розвитку і росту кісткової тканини, в клітинах людського організму впливає на обмін кальцію. Якщо щитовидка збільшує секрецію гормонів [гіпертиреозі], тоді форсується обмін речовин, що відповідно викликає стрімке схуднення, збільшене потовиділення, загальну слабкість, тремтіння рук, прискорення серцебиття, непомірну дратівливість. У більш важких ситуаціях, коли формується тиреотоксикоз, очі починають сильно виставлятися назовні. Тиреотоксикоз - це синдром, який цілком проявляється такими захворюваннями, як: багатовузловий або вузловий зоб, дифузно-токсичний зоб, аутоімунний тиреоїдит.

Тиреотоксикоз має такі симптоми, як прискорене серцебиття, схуднення, тремор тіла і особливо пальців рук, відчуття жар в тілі, часті нестійкі випорожнення, підвищену пітливість, непереносимість духоти, швидку стомлюваність і підвищену збудливість, непосидючість, порушення пам'яті і уваги, зниження лібідо у чоловіків, порушення менструального циклу у жінок. Зоб - це група патологічного стану щитовидної залози, яка виражається збільшенням її розмірів. Лікування зобу - популярна тема для обговорення, так як проблема дуже актуальна. Лікування щитовидної залози залежить від рівня розвитку захворювання, від моменту виникнення зобу, а також від функції порушення залози.

Щитовидна залоза лікування: при гіпотиреозі - за допомогою замісної гормональної терапії, при гіпертиреозі - за допомогою препаратів, які перешкоджають сильному виділенню гормонів. Вузловий зоб лікування: проводиться В-блокаторами і тиреостатиками, хірургічним методом і радіоактивним йодом. Аутоімунний тиреоїдит - це запалення тканини щитовидки, яке викликано аутоімунними причинами. Аутоімунний тиреоїдит можна класифікувати на кілька захворювань: хронічний, післяпологовий, безбілевий, цитокін-індукований.