Каталог
Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

код товару: ЦБ000009318
Упаковка / 30 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 101.00 грн
Упаковка
1
блістер
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Дітям - заборонено
Дітям заборонено
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Температура зберігання - не вище 25°C
Температура зберігання не вище 25°C
Взаємодія з їжею - під час або після прийому їжі
Взаємодія з їжею під час або після прийому їжі
Водіям - з обережністю
Водіям з обережністю

Торгівельна назва Аміокордин
Форма випуску таблетки
Виробник КРКА
Країна власник ліцензії Словенія
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки блістер
Кількість в упаковці 3 блістер(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 188.00 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

  • Виробник: Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

    <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof: yes'>КРКА, д.д.,</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Ново место, Словенія/</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;line-height:115%; mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'> За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>Таблетки.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> круглі двоопуклі таблетки від білого до злегка кремового кольору, з рискою з одного боку.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> По 10 таблеток у блістері; по 3 або 6 блістерів у картонній коробці.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b land='' style=''>Фармакотерапевтична група</b><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'>.</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold;mso-no-proof:yes'>Антиаритмічні препарати ІІІ класу.
  • Код АТХ:

    С01 D01.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинаміка. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Аміодарон є антиаритмічним препаратом III класу за класифікацією оган-ільямса; однак йому також притаманні властивості препаратів I, II та IV класів. Аміодарон головним чином блокує калієві канали, меншою мірою натрієві та кальцієві канали, а також неконкурентно блокує ?- та ?-адренорецептори. Антиаритмічна дія аміодарону пов’язана зі здатністю підвищувати тривалість потенціалу дії клітин міокарда та ефективного рефрактерного періоду, що супроводжується зниженням автоматизму синусового вузла, уповільненням атріовентрикулярної провідності, зниженням збудливості міокарда. Антиангінальна дія аміодарону реалізується за рахунок зниження потреби міокарда в кисні (зменшення частоти скорочень та післянавантаження) та зниження опірності коронарних судин.</span></p> <p><i land='' style=''>Фармакокінетика.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фармакокінетичні властивості аміодарону описані, проте вони ще не достеменно досліджені, зокрема у різних пацієнтів щодо біодоступності, концентрації у плазмі крові та періодом напіввиведення. </span></p> <p><u land='' style=''>Абсорбція. </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Аміодарон повільно та по-різному абсорбується.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Об’єм розподілу великий (більше 66 л/кг, тобто більше 5000 л). Більша частина аміодарону накопичується у жировій тканині та в органах, які пронизані великою кількістю жирової тканини, наприклад, легені, лімфатичні вузли, серце, печінка, підшлункова залоза, нирки, м’язова тканина та щитовидна залоза.</span></p> <p><u land='' style=''>Розподіл. </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Середня біодоступність аміодарону становить приблизно 40-50 %. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пікова концентрація у плазмі крові після прийому разової дози досягається через 3-7 годин. При тривалому лікуванні пікова концентрація досягається поступово, за декілька тижнів або місяців.</span></p> <p><u land='' style=''>Метаболізм. </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Аміодарон переважно метаболізується у печінці, також частково в кишечнику (а саме: у слизовій оболонці кишечнику). Головними метаболічними процесами є дезетилювання (в печінці) та N-деалкілування (у кишечнику). Моно-N-дезетиламіодарон (дезетиламіодарон) є основним фармакологічно активним метаболітом аміодарону. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фармакокінетика та фармакодинаміка дезетиламіодарону подібна до фармакокінетики та фармакодинаміки аміодарону.</span></p> <p><u land='' style=''>иведення. </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Аміодарон виводиться через жовчний міхур (у фекаліях) та через нирки. Оскільки він майже повністю перетворюється, його виявляють у фекаліях та сечі у незначній кількості. Оскільки виведення із сечею є незначним, у корегуванні дози у пацієнтів із нирковою недостатністю потреби немає.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Період напіввиведення після разової дози аміодарону становить у середньому 3,2-20,7 години, а кліренс 0,14-0,69 л/хв. Після продовження прийому період напіввиведення аміодарону є дуже довгим, а саме: 13-103 дні (у середньому 53 +/- 24 дні). Після припинення лікування виведення триває ще декілька місяців.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Протягом перших декількох днів лікування аміодарон акумулюється в організмі. Процес виведення розпочинається тільки через кілька днів. Концентрації у плазмі крові у стабільному стані досягаються поступово, за кілька тижнів або місяців. Через вищезазначені характеристики аміодарону лікування слід розпочинати з великих (ударних) доз з метою якнайшвидше досягти у тканинах концентрацій, які необхідні для терапевтичного ефекту.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Клінічний антиаритмічний ефект спостерігається приблизно через 7 днів, а максимальний ефект – через 15-30 днів. Після припинення лікування терапевтична дія триває протягом 10-30 днів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size: 10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Аміодарон не виводиться за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу.</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:EN-US'>Синусова брадикардія, синоатріальна блокада серця у разі відсутності ендокардіального кардіостимулятора (штучного водія ритму). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:EN-US'>Синдром слабкості синусового вузла у разі відсутності ендокардіального кардіостимулятора (ризик зупинки синусового вузла).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:EN-US'>Порушення антріовентрикулярної провідності високого ступеня у разі відсутності ендокардіального кардіостимулятора.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:EN-US'>Гіпертиреоз через можливе загострення при прийомі аміодарону.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-fareast-language:EN-US'>ідома гіперчутливість до йоду, аміодарону або до будь-якого компонента препарату.</span></p>

Застосування: Застосування Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>Початок лікування</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. Звичайна рекомендована доза для дорослих становить 200 мг (1 таблетка) 3 рази на добу впродовж 8-10 днів. У деяких випадках на початку лікування можна застосовувати вищі дози (4-5 таблеток на добу), які приймають упродовж нетривалого періоду часу та під електрокардіографічним контролем. </span></p> <p><u land='' style=''>Підтримуюче лікування</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу. Залежно від реакції хворого на застосування препарату підтримуюча доза для дорослих може становити від ? таблетки на добу (1 таблетка кожні 2 доби) до 2 таблеток на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Таблетки приймати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води. Таблетки можна приймати під час або після прийому їжі, у вигляді разової дози або поділеної на 2-3 прийоми. Таблетки слід приймати регулярно в один і той самий час. часно не прийняту дозу потрібно прийняти якнайшвидше. Якщо час прийому наступної дози вже наблизився, слід зачекати та прийняти тільки наступну за розкладом дозу (без подвоєння дози). </span></p>

Протипоказання: Протипоказання Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>Профілактика рецидивів:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt.mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>шлуночкової тахікардії, яка становить загрозу для життя хворого: лікування необхідно починати в умовах стаціонару при наявності постійного контролю за станом пацієнта
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>симптоматичної шлуночкової тахікардії (документально підтвердженої), яка призводить до втрати працездатності
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>суправентрикулярної тахікардії (документально підтвердженої), що потребує лікування, та у випадках, коли інші препарати не мають терапевтичного ефекту або протипоказані
  • </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>фібриляції шлуночків.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size: 10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Лікування суправентрикулярної тахікардії:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language: UK'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size:10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>уповільнення або зменшення фібриляції або тріпотіння передсердь.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-bidi-font-size: 10.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Ішемічна хвороба серця та/або порушення функції лівого шлуночка.</span></p>

Побічна дія: Побічна дія Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Повідомляли про випадки, іноді летальні, появи нової аритмії або погіршення вже існуючої та лікованої аритмії. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Такий проаритмогенний ефект може спостерігатись особливо у разі наявності факторів, які сприяють подовженню інтервалу QT, зокрема застосування певних комбінацій лікарських засобів та гіпокаліємія (див. розділи «Побічні реакції» та «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ризик появи індукованої прийомом лікарських засобів тахікардії «torsades de pointes» при застосуванні аміодарону вважається нижчим порівняно з іншими антиаритмічними препаратами у пацієнтів з однаковим ступенем подовження інтервалу QT. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>плив на щитовидну залозу.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Цей лікарський засіб містить йод, у зв’язку з чим впливає на результати деяких показників функції щитовидної залози (зв’язування радіоактивного йоду, білково-зв’язаного йоду). Але визначення показників функції щитовидної залози (T3, T4, високочутливий аналіз на ТТГ) при цьому може виконуватися. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>Аміодарон може зумовлювати порушення функції щитовидної залози, особливо у пацієнтів із дисфункцією щитовидної залози в анамнезі. Кількісне визначення вмісту ТТГ рекомендоване у всіх пацієнтів перед початком застосування препарату, потім регулярно під час лікування та протягом кількох місяців після відміни препарату, а також у випадку клінічної підозри на дисфункцію щитовидної залози. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Легеневі прояви. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Поява задишки або сухого кашлю як ізольованих, так і асоційованих з погіршенням загального стану, має розглядатися як можлива ознака легеневої токсичності препарату, наприклад, розвитку інтерстиційного пневмоніту, та вимагає рентгенологічного обстеження пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). Необхідно переглянути доцільність застосування аміодарону, оскільки інтерстиційний пневмоніт, як правило, є оборотним за умови ранньої відміни аміодарону.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Прояви з боку печінки. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Регулярний контроль рівня ферментів печінки, особливо амінотрансферази, у сироватці крові рекомендується проводити перед початком лікування. Необхідно зменшити дозу аміодарону або відмінити цей препарат, якщо рівні трансаміназ зростають більш як у три рази порівняно з показниками норми. При застосуванні аміодарону можуть розвиватися гострі печінкові розлади (включно з тяжкою гепатоцелюлярною недостатністю або печінковою недостатністю, іноді летальною) та хронічні печінкові розлади. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Нервово-м’язові прояви. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Аміодарон може спричинити появу сенсорно-моторної або змішаної периферичної нейропатії та міопатії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Прояви з боку органів зору. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>У випадку погіршення чіткості зору або зниження гостроти зору слід негайно провести повне офтальмологічне обстеження, у тому числі офтальмоскопію. Розвиток нейропатії або невриту зорового нерва, зумовлених аміодароном, вимагає відміни препарату, оскільки продовження лікування може призвести до прогресування порушень аж до сліпоти (див. розділ «Побічні реакції»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Тяжкі шкірні реакції. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Можуть виникати небезпечні для життя або навіть летальні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. Якщо у пацієнтів спостерігаються ознаки або симптоми, які вказують на розвиток цих станів (наприклад, прогресуюче шкірне висипання з пухирями або ураження слизових оболонок), необхідно негайно відмінити лікування аміодароном. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Тяжка брадикардія</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. У пацієнтів, які приймали аміодарон у комбінації із софосбувіром окремо або в комбінації з іншими лікарськими засобами прямої противірусної дії для лікування гепатиту С, такими як даклатасвір, симепревір або ледипасвір, повідомляли про виникнення тяжкої, потенційно небезпечної для життя брадикардії та тяжких порушень серцевої провідності. У зв’язку з цим одночасне застосування цих лікарських засобів з аміодароном не рекомендується. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Якщо одночасного застосування цих лікарських засобів з аміодароном не можна уникнути, тоді слід здійснювати ретельний моніторинг пацієнтів на початку лікування софосбувіром окремо або в комбінації з іншими лікарськими засобами прямої противірусної дії. Пацієнти з відомим високим ризиком виникнення брадиаритмії повинні знаходитись під відповідним безперервним моніторингом упродовж щонайменше 48 годин після початку лікування софосбувіром. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Через тривалий період напіввиведення аміодарону відповідний моніторинг повинен також здійснюватись у пацієнтів, які припинили приймати аміодарон у межах кількох місяців перед початком лікування софосбувіром окремо або в комбінації з іншими лікарськими засобами прямої противірусної дії. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнти, які отримують дані лікарські засоби для лікування гепатиту С в комбінації з аміодароном, незалежно від прийому інших препаратів, що знижують частоту серцевих скорочень, повинні бути попереджені про симптоми, які виникають при брадикардії та тяжких порушеннях серцевої провідності, та повинні бути повідомлені про те, що у випадку їх появи необхідно звернутися за невідкладною медичною допомогою.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Електролітні порушення, особливо гіпокаліємія:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>важливо враховувати будь-яку ситуацію, при якій у пацієнта може бути ризик виникнення гіпокаліємії, оскільки гіпокаліємія може провокувати проаритмогенні ефекти. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Гіпокаліємію необхідно усунути до початку застосування аміодарону.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Небажані ефекти, зазначені нижче, найчастіше пов’язані з надмірним прийомом лікарського засобу; їх можна уникнути або мінімізувати ретельним дотриманням мінімальної підтримуючої дози.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнти, які приймають аміодарон, повинні уникати прямих сонячних променів та вживати захисні заходи проти сонячного опромінення.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Через можливе збільшення порога дефібриляції та/або стимуляції імплантованими серцевими дефібриляторами або штучними водіями ритму необхідно перевіряти цей поріг до лікування аміодароном та кілька разів після початку його застосування, а також кожного разу при коригуванні дози препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Анестезія.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Перед проведенням хірургічних втручань необхідно поінформувати анестезіолога про те, що пацієнт застосовує аміодарон. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Тривале застосування аміодарону може підвищувати гемодинамічний ризик, пов’язаний із загальною або місцевою анестезією, та виникнення побічних ефектів, особливо таких як брадикардія, артеріальна гіпотензія, зменшення серцевого викиду та порушення серцевої провідності. У пацієнтів, які отримували аміодарон, спостерігалися випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>у ранньому післяопераційному періоді. У зв’язку з цим рекомендовано здійснювати за такими пацієнтами ретельний нагляд під час штучної вентиляції легень</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>(див. розділ «Побічні реакції»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Ефективність та безпека застосування аміодарону дітям не встановлена.</span></p> <p><i land='' style=''>Порушення, пов’язані із взаємодіями з іншими лікарськими засобами. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Комбінації (див. розділ «заємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій») з такими препаратами як:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;layout-grid-mode:line'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>бета-блокатори, окрім соталолу (протипоказана комбінація) та есмололу (комбінація, яка вимагає запобіжних заходів при застосуванні);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;layout-grid-mode:line'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>верапаміл та дилтіазем можна розглядати лише для профілактики небезпечних для життя шлуночкових аритмій.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування аміодарону не рекомендується з наступними лікарськими засобами: циклоспорин, дилтіазем (для ін’єкцій) або верапаміл (для ін’єкцій), деякі протипаразитарні засоби (галофантрин, люмефантрин та пентамідин), деякі нейролептики (амісульприд, хлорпромазин, ціамемазин, дроперидол, флупентиксол, флуфеназин, галоперидол, левомепромазин, пімозид, піпамперон, піпотіазин, сертиндол, сульпірид, сультоприд, тіаприд, зуклопентиксол), фторхінолони (за винятком левофлоксацину та моксифлоксацину), стимулювальні послаблювальні засоби, метадон або фінголімод (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Особливі застереження щодо допоміжних речовин.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним порушенням всмоктування.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Електролітні порушення, особливо гіпокаліємія: важливо враховувати ситуації, які можуть бути асоційованими із гіпокаліємією, що може сприяти прояву проаритмічних ефектів препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів зору. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Дуже часто утворюються мікровідкладення у ділянці рогівки в зоні під зіницею, які не вимагають відміни аміодарону. У винятково поодиноких випадках вони можуть зумовити порушення зору у вигляді виникнення забарвленого ореола при яскравому світлі або затуманення зору. Мікровідкладення у зоні рогівки, які утворені комплексом ліпідів, завжди зникають після припинення лікування. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Нейропатія зорового нерва (неврит зорового нерва) з нечіткістю зору та погіршенням зору, яка може прогресувати до повної сліпоти, а також, за результатами огляду очного дна, з набряком соска зорового нерва, що може прогресувати до більш або менш серйозного зниження гостроти зору. Причинно-наслідковий зв’язок цього побічного явища з прийомом аміодарону на даний час не встановлений. Проте в разі відсутності інших очевидних причин розвитку цього побічного явища рекомендовано відмінити аміодарон.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шкіри та підшкірної клітковини.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Фотосенсибілізація. Пацієнтів слід попередити, що під час лікування слід уникати дії прямих сонячних променів та УФ випромінювання.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Поява пігментації шкіри сіруватого або синюватого кольору, які виникають на тлі тривалого прийому високих добових доз препарату та повільно зникають після відміни препарату (протягом 10-24 місяців). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Еритема на тлі променевої терапії. исипання на шкірі, зазвичай неспецифічні; інколи – ексфоліативний дерматит, хоча зв’язок між його появою та прийомом препарату чітко не встановлений. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>ипадання волосся.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Екзема. Тяжкі, іноді летальні шкірні реакції, такі як токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та синдром Стівенса-Джонсона. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Бульозний дерматит. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Синдром DRESS (медикаментозне висипання з еозинофілією та системними симптомами). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку ендокринної системи. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Побічні ефекти з боку щитовидної залози.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>У разі відсутності будь-яких клінічних ознак дисфункції щитовидної залози певна «невідповідність» рівнів гормонів щитовидної залози в крові (підвищений рівень Т4, нормальний або дещо знижений рівень Т3) не вимагає відміни препарату.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Гіпотиреоз (збільшення маси тіла, чутливість до холоду, апатія, сонливість). Значне підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) підтверджує цей діагноз. Після припинення лікування спостерігається поступова нормалізація функції щитовидної залози протягом 1-3 місяців. Оскільки серйозні випадки цього побічного явища можуть бути летальними, лікування аміодароном можна продовжувати, комбінуючи його із замісною терапією L-тироксином, при цьому дозу L-тироксину визначають залежно від рівня ТТГ. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Гіпертиреоз діагностувати важче, оскільки симптоматика менш виражена (незначне безпричинне зменшення маси тіла, недостатня ефективність антиангінальних та/або протиаритмічних лікарських засобів); у пацієнтів літнього віку спостерігаються психічні симптоми, навіть тиреотоксикоз. Значне зниження рівнів високочутливого ТТГ підтверджує цей діагноз. У такому випадку необхідно обов’язково відмінити аміодарон, чого, як правило, достатньо для настання клінічної нормалізації протягом 3-4 тижнів. Оскільки серйозні випадки цього побічного явища можуть бути летальними, необхідно невідкладно розпочати належну терапію.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>У випадку, коли причиною проблем є тиреотоксикоз (як безпосередньо, так і через його вплив на уразливу рівновагу міокарда), варіабельність ефективності синтетичних антитиреоїдних препаратів зумовлює необхідність рекомендувати прийом високих доз кортикостероїдів (1 мг/кг) протягом достатньо тривалого періоду часу (3 місяців). Повідомляли про випадки гіпертиреозу впродовж кількох місяців після відміни аміодарону.</span></p> <p><u land='' style=''>Інші ендокринні розлади.</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Траплялися випадки синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ), особливо якщо препарат застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які можуть індукувати гіпонатріємію. Також див. «Результати досліджень».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Повідомляли про випадки дифузного інтерстиціального або альвеолярного пневмоніту та облітеруючого бронхіоліту з пневмонією склеротичного типу, інколи з летальним наслідком. Поява задишки при навантаженнях або сухого кашлю як окремо, так і на тлі погіршення загального стану (втома, зниження маси тіла, незначне підвищення температури тіла), потребує проведення рентгенологічного обстеження та в разі необхідності - припинення лікування. Такі види пневмопатії можуть призводити до легеневого фіброзу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Рання відміна аміодарону, з одночасною терапією кортикостероїдами чи без неї, призводить до зникнення симптоматики. Клінічні симптоми зазвичай зникають через 3-4 тижні. Покращання рентгенологічної картини та легеневої функції відбувається повільніше (впродовж декількох місяців).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Повідомляли про декілька випадків плевриту, які зазвичай спостерігалися на тлі інтерстиційної пневмопатії. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Бронхоспазм у пацієнтів із тяжкими захворюваннями дихальної системи, зокрема у пацієнтів із бронхіальною астмою. Гострий респіраторний дистрес-синдром у дорослих, інколи з летальним насліком. Іноді він виникав безпосередньо після операції (можливо, через взаємодію з високими дозами кисню). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Повідомляли про випадки легеневої кровотечі, які в деяких випадках можуть маніфестувати кровохарканням. Ці легеневі побічні ефекти часто асоційовані із пневмопатією, індукованою аміодароном.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку нервової системи.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Тремор або інші екстрапірамідні симптоми; порушення сну, включаючи нічні жахи; периферична сенсорно-моторна або змішана периферична нейропатія. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Міопатія. Периферична сенсорна, моторна або змішана периферична нейропатія та міопатія можуть виникати вже через кілька місяців лікування, хоча іноді і через декілька років. они зазвичай зникають після відміни лікування. Однак одужання може бути неповним, проходити дуже повільно і наставати лише через кілька місяців після припинення прийому препарату.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Мозочкова атаксія; доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, головний біль.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US'>При виникненні поодиноких випадків головного болю необхідно виконати обстеження для визначення можливої причини. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Синдром паркінсонізму, паросмія. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку печінки та жовчовивідних шляхів.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Повідомляли про випадки ураження печінки; ці випадки діагностувалися за підвищеними рівнями трансаміназ у сироватці крові. Повідомляли про наступні побічні явища:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Зазвичай помірне та ізольоване підвищення рівнів трансаміназ (у 1,5-3 рази вище норми), яке зникало після зменшення дози препарату або навіть спонтанно.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Гостре ураження печінки з підвищенням рівнів трансаміназ у крові та/або з жовтяницею, включаючи печінкову недостатність, іноді з летальним наслідком, яке вимагає відміни препарату. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Хронічне ураження печінки, яке вимагає тривалого лікування. Гістологічні зміни відповідають картині псевдоалкогольного гепатиту або цирозу печінки. Оскільки клінічні та лабораторні ознаки нечітко виражені (варіабельна гепатомегалія, підвищення рівнів трансаміназ у крові у 1,5-5 разів від норми), показане регулярне моніторування функції печінки. У випадку підвищення рівнів трансаміназ у крові, навіть помірного, що виникає після прийому препарату протягом більш ніж 6 місяців, необхідно запідозрити розвиток хронічного ураження печінки. Ці клінічні та біологічні ознаки хронічного ураження печінки внаслідок перорального застосування аміодарону зазвичай незначні та зникають після відміни препарату, проте зареєстровано декілька летальних випадків.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку серця.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Зазвичай помірна, дозозалежна брадикардія. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Порушення провідності (синоатріальна та AV-блокада різного ступеня). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>иражена брадикардія, у виняткових випадках – зупинка синусового вузла, про які повідомляли у кількох випадках (при дисфункції синусового вузла у пацієнтів літнього віку). иникнення або погіршення існуючої аритмії, яка іноді супроводжується зупинкою серця.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «torsade</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>s</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> de pointes»</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шлунково-кишкового тракту</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Нудота, блювання, порушення смаку, які зазвичай виникають на початку лікування та зникають при зменшенні дози. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Панкреатит/гострий панкреатит.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку статевих органів та молочних залоз.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Епідидиміт, однак причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату ще не встановлений.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Імпотенція.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Зниження лібідо. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку судин. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>аскуліт. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку системи крові та лімфатичної системи.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Тромбоцитопенія.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Гемолітична та апластична анемії.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Нейтропенія, агранулоцитоз. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Зафіксовано випадки ангіоневротичного набряку та/або кропив’янки.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Анафілактична/анафілактоїдна реакція, і навіть шок. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на результати лабораторних та інструментальних досліджень.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>Рідкісні випадки гіпонатріємії можуть свідчити про розвиток СНСАГ.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>Ураження нирок з помірним підвищенням рівнів креатиніну.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Загальні розлади.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зафіксовано випадки гранульоми, головним чином гранульоми кісткового мозку.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метаболічні та аліментарні розлади.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Зниження апетиту.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку психіки.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Сплутаність свідомості, делірій, галюцинації. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Червоний вовчак.</span></p> <p><u land='' style=''>Звіт про очікувані побічні реакції</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Звітність про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу. Інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції слід подавати відповідно до вимог законодавства.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> 5 років.</span></p>

Передозування: Передозування Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>Інформація щодо передозування аміодарону обмежена. Повідомляли про кілька випадків виникнення синусової брадикардії, шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes», та ураження печінки. раховуючи фармакокінетичний профіль цього препарату, рекомендоване моніторування стану пацієнта, особливо серцевої функції, протягом досить тривалого періоду часу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>Лікування має бути симптоматичним. Аміодарон та його метаболіти не виводяться за допомогою діалізу.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Період годування груддю.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Комбінація із препаратами, здатними спричинити пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «torsade</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>s</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> de pointes» (за винятком протипаразитарних засобів, нейролептиків та метадону)</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>протиаритмічні препарати Іа класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>протиаритмічні препарати ІІІ класу (соталол, дофетилід, ібутилід);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>інші лікарські засоби, такі як сполуки миш’яку, бепридил, цизаприд,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>циталопрам, есциталопрам, дифеманіл, доласетрон (внутрішньовенно), домперидон, дронедарон, еритроміцин (внутрішньовенно), левофлоксацин, мехітазин, мізоластин, вінкамін (внутрішньовенно), моксифлоксацин, прукалоприд, спіраміцин (внутрішньовенно), тореміфен (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>телапревір;</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>кобіцистат.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><i land='' style=''>агітність</i><i land='' style=''>. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У дослідженнях на тваринах не було виявлено жодних тератогенних ефектів, тому не очікується ефектів мальформації у людей. На даний час речовини, які спричиняють виникнення вад розвитку у людей, виявилися тератогенними у тварин під час добре проведених досліджень у двох видів. ідповідних клінічних даних недостатньо для оцінки можливих тератогенних або фетотоксичних ефектів аміодарону при його введенні у лікувальних дозах у 1 триместрі вагітності. Оскільки щитовидна залоза плода починає зв’язувати йод з 14 тижня, не очікується ніякого впливу на ембріональну щитовидну залозу, якщо препарат застосовувати до цього часу. Надмірна кількість йоду, що надходить до організму при застосуванні даного лікарського засобу, у період прийому препарату може призвести до виникнення гіпотиреозу у плода або навіть до розвитку клінічної картини гіпотиреозу плода (розвиток зоба). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>раховуючи вплив аміодарону на щитовидну залозу плода, цей препарат протипоказаний до застосування у період вагітності, за винятком випадків, коли користь його призначення переважає ризик, пов’язаний з ним.</span></p> <p><i land='' style=''>Годування груддю. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>А</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>міодарон та його метаболіти разом із йодом проникають у грудне молоко у більшій кількості, ніж він наявний у плазмі матері. раховуючи ризик розвитку гіпотиреозу у немовляти, годування груддю протипоказане у період лікування аміодароном. </span></p>

Діти: Діти Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Безпеку та ефективність застосування аміодарону дітям не оцінювали, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується. </span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Зберігати при температурі не вище 25 </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-family:"Times New Roman"; mso-hansi-font-family:"Times New Roman";mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol'>°</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>С в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Зберігати в недоступному для дітей місці.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діюча речовина: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>аміодарону гідрохлорид</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>; </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>1 таблетка містить аміодарону гідрохлориду 200 мг;</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>допоміжні речовини: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат. </span></p>

Водіння авто: Водіння авто Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;font-weight:normal'>Слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи та органів зору. </span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>Протиаритмічні препарати.</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> Багато протиаритмічних препаратів пригнічують серцевий автоматизм, провідність та скоротливість міокарда. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Одночасне застосування протиаритмічних засобів, які належать до різних класів, може забезпечити досягнення сприятливого терапевтичного ефекту, але найчастіше лікування такою комбінацією є дуже делікатним процесом, який потребує ретельного клінічного та ЕКГ моніторування. Одночасне застосування антиаритмічних засобів, які можуть індукувати виникнення «torsades de pointes» (таких як аміодарон, дизопірамід, хінідинові сполуки, соталол та інші), протипоказане.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Одночасне застосування протиаритмічних засобів одного і того ж класу не рекомендоване, окрім виняткових випадків, оскільки таке лікування збільшує ризик виникнення кардіальних побічних ефектів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Одночасне застосування з лікарськими засобами, які чинять негативну інотропну дію, сприяє уповільненню серцевого ритму та/або уповільнює атріовентрикулярну провідність, тому потребує ретельного клінічного та ЕКГ моніторування.</span></p> <p><u land='' style=''>Лікарські засоби, що можуть індукувати розвиток «torsades de pointes».</u><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Ця аритмія може бути індукована деякими лікарськими засобами, незалежно від того, чи належать вони до протиаритмічних препаратів, чи ні. Сприятливими факторами є гіпокаліємія (див. підрозділ «Препарати, що знижують вміст калію»), брадикардія (див. підрозділ «Препарати, що уповільнюють серцевий ритм») або вроджене чи набуте подовження інтервалу QT.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>До лікарських засобів, які можуть зумовлювати розвиток «torsades de pointes», належать, зокрема, антиаритмічні препарати Ia і III класів та деякі нейролептики. Для доласетрону, еритроміцину, спіраміцину та вінкаміну така взаємодія виникає тільки при застосуванні лікарських форм для внутрішньовенного введення.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Одночасне застосування двох лікарських засобів, кожен з яких є препаратом, що сприяє виникненню «torsades de pointes», зазвичай протипоказане.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Проте метадон, протипаразитарні препарати (галофантрин, люмефантрин, пентамідин) та нейролептики, застосування яких вважається абсолютно необхідним, не протипоказані, але не рекомендуються до застосування одночасно з іншими засобами, що сприяють виникненню «torsades de pointes».</span></p> <p><u land='' style=''>Препарати, що уповільнюють серцевий ритм.</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Багато лікарських засобів можуть зумовлювати брадикардію, зокрема, антиаритмічні препарати Ia класу, бета-блокатори, деякі антиаритмічні препарати III класу, деякі блокатори кальцієвих каналів, препарати наперстянки, пілокарпін та антихолінестеразні препарати.</span></p> <p><u land='' style=''>Ефекти аміодарону на інші лікарські засоби</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Аміодарон і/або його метаболіт, дезетиламіодарон, інгібують CYP1A1, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2D6 та P-глікопротеїн та можуть збільшувати експозицію їхніх субстратів. раховуючи довгу тривалість ефекту аміодарону, такі взаємодії можуть спостерігатися впродовж кількох місяців після припинення лікування аміодароном. </span></p> <p><u land='' style=''>Ефекти інших лікарських засобів на аміодарон.</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Інгібітори CYP3A4 та CYP2C8 потенційно можуть пригнічувати метаболізм аміодарону і, таким чином, збільшувати його експозицію. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Інгібітори CYP3A4 (наприклад, грейпфрутовий сік та деякі лікарські засоби), як правило, не слід застосовувати під час лікування аміодароном.</span></p> <p><u land='' style=''>Протипоказані комбінації (див. розділ «Протипоказання»).</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> Лікарські засоби, які можуть індукувати виникнення «torsades de pointes» (за винятком протипаразитарних препаратів, нейролептиків та метадону; див. підрозділ «Нерекомендовані комбінації»):</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>протиаритмічні засоби Ia класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>протиаритмічні засоби III класу (дофетилід, ібутилід, соталол);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>інші лікарські засоби, такі як: сполуки миш’яку, бепридил, цизаприд, циталопрам, есциталопрам, дифеманіл, доласетрон (внутрішньовенно), домперидон, дронедарон, еритроміцин (внутрішньовенно), левофлоксацин, мехітазин, мізоластин, вінкамін (внутрішньовенно), моксифлоксацин, прукалоприд, спіраміцин (внутрішньовенно), тореміфен.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Телапревір. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Розлади автоматизму та провідності кардіоміоцитів із ризиком виникнення надмірної брадикардії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Кобіцистат</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>. Є ризик збільшення частоти аміодарон-індукованих побічних ефектів внаслідок зниження метаболізму.</span></p>

Адреса: Адреса Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.</span></p>

Особливості: Особливості Аміокордин таблетки 200 мг 30 шт

<p><u land='' style=''>Нерекомендовані комбінації (див. розділ «Особливості застосування»).</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Софосбувір. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Тільки у пацієнтів, які отримують подвійну комбіновану терапію даклатасвір/софосбувір або ледипасвір/софосбувір: брадикардія, можливо, симптомна або навіть летальна. Якщо застосування такої комбінації не можна уникнути, необхідно здійснювати ретельний клінічний моніторинг та моніторинг ЕКГ, особливо впродовж перших кількох тижнів подвійної терапії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Субстрати CYP3A4. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Аміодарон є інгібітором CYP3A4 та підвищує концентрації субстратів CYP3A4 у плазмі крові, що призводить до потенційного збільшення токсичності цих субстратів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циклоспорин. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення сироваткових концентрацій циклоспорину через погіршення його метаболізму у печінці, з ризиком прояву нефротоксичних ефектів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Кількісне визначення сироваткових концентрацій циклоспорину, моніторування ниркової функції та коригування дози циклоспорину на тлі лікування аміодароном.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фторхінолони. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>За винятком левофлоксацину та моксифлоксацину (протипоказані комбінації). Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes». </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дилтіазем для ін’єкцій. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик розвитку брадикардії та атріовентрикулярної блокади.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Якщо застосування цієї комбінації уникнути не можна, надзвичайно важливо здійснювати ретельний клінічний нагляд та безперервне моніторування ЕКГ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Фінголімод.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> Потенціювання індукованих брадикардією ефектів, можливо, з летальним наслідком. Особливо це актуально для бета-блокаторів, які інгібують механізми адренергічної компенсації. Після застосування першої дози препарату повинен здійснюватися клінічний нагляд та безперервний моніторинг ЕКГ впродовж 24 годин.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>ерапаміл для ін’єкцій. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик розвитку брадикардії та атріовентрикулярної блокади.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Якщо застосування цієї комбінації уникнути не можна, надзвичайно важливо здійснювати ретельний клінічний нагляд та безперервне моніторування ЕКГ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Протипаразитарні препарати,</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'> які можуть індукувати «torsades de pointes» (галофантрин, люмефантрин, пентамідин). </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes». Якщо можливо, слід відмінити 1 або 2 препарати. Якщо застосування цієї комбінації уникнути не можна, надзвичайно важливо виконати попередню оцінку інтервалу QT та здійснення моніторування ЕКГ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нейролептики</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>, які можуть індукувати «torsades de pointes» (амісульприд, хлорпромазин, ціамемазин, дроперидол, флуфеназин, галоперидол, левомепромазин, пімозид, піпамперон, піпотіазин, сертиндол, сульпірид, сультоприд, тіаприд, зуклопентиксол). </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метадон. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Стимулювальні послаблювальні засоби. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Підвищений ризик виникнення шлуночкових аритмій, особливо шлуночкової тахікардії torsades de pointes (при цьому провокуючим фактором виступає гіпокаліємія). Перед застосуванням препарату потрібно провести корекцію будь-якої гіпокаліємії та здійснювати моніторинг ЕКГ та клінічний нагляд разом із контролем рівнів електролітів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фідаксоміцин.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> Підвищення концентрацій фідаксоміцину у плазмі крові.</span></p> <p><u land='' style=''>Комбінації, які вимагають запобіжних заходів при застосуванні.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Антагоністи вітаміну К. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Посилення ефектів антагоністів вітаміну К та підвищення ризику кровотечі. Частіший контроль </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>міжнародного</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> нормалізаційного співвідношення (МНС). Можливе коригування дози антагоніста вітаміну К на тлі лікування аміодароном та протягом 8 діб після відміни препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фенітоїн (шляхом екстраполяції – також і фосфенітоїн). </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення плазмових концентрацій фенітоїну з ознаками передозування, особливо неврологічними ознаками (пригнічення метаболізму фенітоїну у печінці). Клінічне моніторування, кількісне визначення плазмових концентрацій фенітоїну та можливе коригування дози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Бета-блокатори, окрім соталолу (протипоказана комбінація) та есмололу (комбінація, яка вимагає запобіжних заходів при застосуванні)</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Порушення автоматизму та провідності (пригнічення компенсаторних симпатичних механізмів). ЕКГ та клінічне моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Бета-блокатори, які застосовують з приводу серцевої недостатності</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'> (бісопролол, карведилол, метопролол, небіволол). </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Порушення автоматизму та провідності міокарда з ризиком надмірного сповільнення серцевого ритму. Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes». Клінічне та регулярне ЕКГ моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дабігатран. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення плазмових концентрацій дабігатрану з підвищенням ризику геморагічних явищ. Клінічне моніторування та коригування дози дабігатрану в разі необхідності, але не більше 150 мг/добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>Оскільки аміодарон має тривалий період напіввиведення, то виникнення взаємодій може спостерігатися впродовж кількох місяців після припинення лікування аміодароном.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Субстрати Р-глікопротеїну</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>. Аміодарон є інгібітором Р-глікопротеїну. Очікується, що при одночасному застосуванні з субстратами Р-глікопротеїну буде збільшуватися їх концентрація у крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Субстрати CYP2C9. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;layout-grid-mode:line'>Аміодарон збільшує концентрації речовин, які є субстратами CYP2C9, таких як антагоністи вітаміну К або фенітоїн, за рахунок пригнічення ферментів цитохрому P4502C9.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати наперстянки. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Пригнічення автоматизму (надмірне сповільнення серцевого ритму) та порушення атріовентрикулярної провідності.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>При застосуванні дигоксину спостерігається збільшення рівнів дигоксину в крові через зменшення кліренсу дигоксину.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>ЕКГ та клінічне моніторування, кількісне визначення рівнів дигоксину в крові та при необхідності - коригування дози дигоксину.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дилтіазем для перорального застосування. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик розвитку брадикардії або атріовентрикулярної блокади, особливо у пацієнтів літнього віку. ЕКГ та клінічне моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Деякі макроліди (азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин). </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes».</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>ЕКГ та клінічне моніторування на тлі одночасного застосування цих препаратів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>ерапаміл для перорального застосування. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик розвитку брадикардії та атріовентрикулярної блокади, особливо у пацієнтів літнього віку. ЕКГ та клінічне моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Есмолол. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Порушення скоротливості, автоматизму та провідності (пригнічення компенсаторних симпатичних механізмів). ЕКГ та клінічне моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати, що знижують вміст калію: діуретики, </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>що знижують вміст калію (ізольовано або у комбінації), стимулювальні проносні, амфотерицин (при в/в введенні), глюкокортикоїди (при системному застосуванні), тетракозактид. Необхідно запобігати виникненню гіпокалемії (та проводити корекцію гіпокалемії); слід ретельно контролювати тривалість інтервалу QT. У випадку виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії «torsade</span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>s</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> de pointes»</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-weight: bold'> не слід застосовувати антиаритмічні засоби (необхідно розпочати шлуночкову кардіостимуляцію; можливе внутрішньовенне введення препаратів магнію). </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes» (гіпокаліємія є сприятливим фактором). Необхідно усунути гіпокаліємію до призначення лікарського засобу та здійснювати моніторування ЕКГ, вмісту електролітів та клінічне моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лідокаїн. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик збільшення плазмових концентрацій лідокаїну з можливими неврологічними та кардіальними побічними ефектами у зв’язку з пригніченням аміодароном метаболізму препарату у печінці. Клінічне та ЕКГ моніторування, а також при необхідності кількісне визначення плазмових концентрацій лідокаїну. У разі необхідності – коригування дози лідокаїну на тлі лікування аміодароном та після його відміни.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати, що уповільнюють серцевий ритм. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Збільшення ризику розвитку шлуночкових аритмій, особливо «torsades de pointes». Клінічне та ЕКГ моніторування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Орлістат. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Ризик зменшення плазмових концентрацій аміодарону та його активного метаболіту. Клінічне моніторування та при необхідності - моніторування ЕКГ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Тамсулозин. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-weight:bold'>Ризик посилення небажаних ефектів, зумовлених тамсулозином, внаслідок пригнічення його метаболізму у печінці. Слід проводити клінічний моніторинг та, у випадку необхідності, потрібно провести корекцію дози тамсулозину під час лікування інгібітором ферменту та після припинення його застосування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>ориконазол. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-weight:bold'>Підвищений ризик виникнення шлуночкових аритмій, особливо шлуночкової тахікардії «torsades de pointes», оскільки може відзначатися зниження метаболізму аміодарону. Потрібно здійснювати клінічний нагляд та моніторинг ЕКГ та, у випадку необхідності, провести корекцію дози аміодарону.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Такролімус. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Збільшення концентрацій такролімусу в крові через пригнічення його метаболізму аміодароном. Кількісне визначення концентрацій такролімусу в крові, моніторування функції нирок та коригування дози такролімусу на тлі одночасного застосування аміодарону та при його відміні.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Субстрати CYP2D6</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Флекаїнід. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Аміодарон підвищує плазмові рівні флекаїніду шляхом інгібування цитохрому CYP2D6. Тому слід проводити корекцію дози флекаїніду.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Субстрати CYP3A4. </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>Аміодарон є інгібітором CYP3A4 та підвищує концентрацію у плазмі крові субстратів даного цитохрому, як результат ? підвищує токсичну дію цих субстратів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фентаніл:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> комбінація з аміодароном може посилювати фармакологічну дію фентанілу та збільшувати ризик його токсичності.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family: Tahoma;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Статини (симвастатин, аторвастатин, ловастатин)</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'>. При одночасному застосуванні аміодарону та статинів, які метаболізуються за допомогою CYP3A4, таких як симвастатин, аторвастатин та ловастатин, підвищується ризик виникнення м’язової токсичності (наприклад, рабдоміоліз). При одночасному застосуванні з аміодароном рекомендовано застосовувати статини, які не метаболізуються за допомогою CYP3A4.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line; mso-bidi-font-weight:bold'>Інші лікарські засоби, що метаболізуються з участю CYP3A4 (лідокаїн, такролімус, силденафіл, мідазолам, дигідроерготамін, ерготамін, колхіцин, тріазолам). Аміодарон є інгібітором CYP3A4 та підвищує концентрації цих молекул в плазмі крові, що призводить до потенційного підвищення їхньої токсичності.</span></p> <p><u land='' style=''>Комбінації, які потребують особливої уваги.</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пілокарпін.</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line'> Ризик надмірного уповільнення серцевого ритму (адитивні ефекти препаратів, які уповільнюють серцевий ритм).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Лікування аміодароном має проводити і контролювати тільки лікар, у якого є належні знання і досвід у лікуванні порушень серцевого ритму.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>плив на серцеву діяльність.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Перед початком лікування рекомендується зробити електрокардіограму (ЕКГ), дослідити функцію щитовидної залози (кількісний тест на тиреотропний гормон) та визначити рівень калію у сироватці крові пацієнта.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>У пацієнтів літнього віку може спостерігатися сповільнення серцевого ритму. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Частота та тяжкість небажаних ефектів залежать від дози, тому слід застосовувати мінімальну ефективну підтримуючу дозу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку через ризик виникнення брадикардії.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Фармакологічна дія аміодарону може вплинути на результати ЕКГ: подовжується період QT (через подовження реполяризації) та можуть з’явитися U зубці. Це є ознакою терапевтичної дії препарату, а не його токсичності.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Якщо спостерігається синоатрикулярна блокада або атріовентрикулярна блокада (AV-блокада) ІІ або ІІІ ступеня, або біфасціальна блокада пучка Гіса, лікування треба припинити. При лікуванні аміодароном слід проводити ЕКГ регулярно раз у 3 місяці та негайно після появи нової аритмії або ознак загострення основної хвороби.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Розвиток АV-блокади I ступеня вимагає посилення нагляду за пацієнтом.</span></p>