Каталог
Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл  1 мл 5 ампул
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

код товару: ЦБ000040906
Упаковка / 5 ампул
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 486.00 грн
Упаковка
1
ампула
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Температура зберігання - не вище 25°C
Температура зберігання не вище 25°C
Водіям - заборонено
Водіям заборонено
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Дітям - заборонено
Дітям заборонено

Торгівельна назва Енап
Форма випуску розчин для ін'єкцій
Виробник КРКА
Країна власник ліцензії Словенія
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки ампула
Кількість в упаковці 5 ампула(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 31.63 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 44.52 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 67.70 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 167.10 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 88.30 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 113.00 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 281.00 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 104.45 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 266.00 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 163.25 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

  • Виробник: Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

    <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof: yes'>КРКА, д.д.,</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'> За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Розчин для ін’єкцій.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> прозорий безбарвний розчин без видимих механічних домішок.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> По 1 мл розчину для ін’єкцій в ампулі; 5 ампул у картонній коробці. </span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b land='' style=''>Фармакотерапевтична група</b><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'>.</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Код АТХ C09A A02.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинаміка. </i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Механізм дії</i><u land='' style=''> </u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Еналаприлат пригнічує </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>ангіотензинперетворювальний фермент</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, який каталізує перетворення ангіотензину I в ангіотензин II. Пригнічення </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>ангіотензинперетворювального ферменту</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> призводить до зменшення концентрації ангіотензину II, зростання активності реніну у плазмі та зниження секреції альдостерону.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакодинамічний ефект</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Антигіпертензивний ефект та гемодинамічні ефекти еналаприлату у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском є результатом розширення резистентних судин та зниження загальної периферійної резистентності, що поступово знижує артеріальний тиск. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Знижується систолічний та діастолічний тиск і тиск у головній легеневій артерії, підвищується коронарний кровообіг, підвищується серцевий індекс та ударний об’єм серця (при незмінній частоті скорочень серця). </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Після внутрішньовенної ін’єкції ефект препарату настає через 5-15 хв, максимальний ефект - через 1-4 години, а його дія триває приблизно протягом 6 годин.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Еналаприлат не впливає на метаболізм глюкози, ліпопротеїнів, сечової кислоти і холестерину. Препарат можна призначати пацієнтам, які хворіють на діабет, мають хронічні обструктивні легеневі захворювання, стенокардію, застійну серцеву недостатність.</span></p> <p><i land='' style=''>Фармакокінетика.</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Абсорбція</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Після перорального застосування еналаприлат погано абсорбується та майже неактивний, тому його слід вводити лише внутрішньовенно.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Розподіл</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Після внутрішньовенної ін’єкції препарат швидко розподіляється у більшості тканин організму з найвищими концентраціями у легенях, нирках та кровоносних судинах. Період напіввиведення становить 4 години. ід 50 до 60</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>% еналаприлату зв’язується з білками сироватки крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метаболізм</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Еналаприлат не метаболізується; 100 % еналаприлату виділяється із сечею.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>иведення</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат виводиться головним чином нирками, за допомогою гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>иведення відбувається у кілька стадій, що пояснюється міцним зв’язуванням з ангіотензинперетворювальним ферментом сироватки крові. Період напіввиведення на початковій стадії становить приблизно 11 годин, а на останній – 35 годин. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції нирок</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується експозиція до еналаприлу та еналаприлату. иведення сповільнюється; а тому коригування дози слід проводити відповідно до функції нирок.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат може бути видалений із загального кровообігу шляхом гемодіалізу. Кліренс еналаприлату при діалізі становить 1,03 мл/с (62 мл/хв).</span></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

  • <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Підвищена чутливість до еналаприлу, еналаприлату, інших інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або до будь-яких допоміжних речовин лікарського засобу.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов’язаного з попереднім лікуванням інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt
  • mso-fareast-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt
  • mso-fareast-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt
  • mso-fareast-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt
  • mso-fareast-language:UK'>Протипоказано вагітним і жінкам, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt.mso-fareast-language:UK'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt
  • mso-fareast-language:UK'>Не слід застосовувати Енап® із препаратами, що містять аліскірен, пацієнтам із цукровим діабетом або з порушеннями функції нирок (ШКФ [швидкість клубочкової фільтрації] < 60 мл/хв/1,73 м2) </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>(див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt.mso-fareast-language:UK'></span></p>

Застосування: Застосування Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнти із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) потребують коригування дози відповідно до кліренсу креатиніну</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>(див. розділ «Спосіб застосування та дози») та надалі – з відповіддю на лікування. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Слід регулярно перевіряти рівні креатиніну та калію в сироватці крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Застосовувати дорослим.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Енап</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>®</b><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>,</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> розчин для ін’єкцій, слід вводити внутрішньовенно струминно повільно, протягом щонайменше 5 хв. Його також можна вводити розведеним у 50 мл 5 % глюкози, 0,9 % розчині натрію хлориду (фізіологічний розчин), 5 % розчині глюкози у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % глюкози у лактаті Рінгера.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Звичайна рекомендована доза для лікування артеріальної гіпертензії та гіпертонічних кризів (гострого підвищення артеріального тиску) становить 1 ампулу (1,25 мг), яку слід </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>вводити повільно внутрішньовенною ін’єкцією або інфузією протягом щонайменше 5 хв </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>кожні 6 годин. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>При переході від лікування еналаприлом до лікування еналаприлатом звичайна доза становить 1 ампулу (1,25 мг) кожні 6 годин.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Зазвичай лікування еналаприлатом триває 48 годин. Після цього пацієнта слід перевести на терапію таблетками еналаприлу. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>При переході від парентерального лікування еналаприлатом до перорального лікування еналаприлом рекомендована початкова доза становить 5 мг 1 раз на добу для пацієнтів, яким вже вводили по 1 ампулі (1,25 мг) еналаприлату кожні 6 годин. При необхідності дозу можна збільшити. Для пацієнтів, які спочатку лікувались половиною звичайної дози еналаприлату (0,625 мг), рекомендована доза при переході до перорального лікування становить 2,5 мг еналаприлу на добу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дозування для пацієнтів, які лікуються діуретиками</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам, які приймають діуретики, рекомендована початкова доза становить </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>? ампули (0,625 мг)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. Якщо клінічний ефект через 1 годину буде незадовільним, </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>та ж сама доза може бути повторена, і лікування продовжується повною дозою (1 ампула кожні 6 годин) через 6 годин. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дозування при нирковій недостатності. </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Дози еналаприлату для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю залежать від кліренсу креатиніну. Пацієнтам із кліренсом креатиніну > 0,5 мл/с (креатинін сироватки – до 265 мкмоль/л) слід призначати звичайні дози еналаприлату по 1 ампулі (1,25 мг) кожні 6 годин. Пацієнтам із кліренсом креатиніну < 0,5 мл/с (креатинін сироватки перевищує 265 мкмоль/л) призначають початкову дозу ? ампули (0,625 мг). Якщо клінічний ефект через годину буде незадовільний, треба повторно ввести таку ж дозу. Лікування продовжувати у повній дозі по 1,25 мг (1 ампула) кожні 6 годин. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дозування при гемодіалізі</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприл видаляється шляхом гемодіалізу. Корекцію дозування у дні, коли гемодіаліз не проводиться, необхідно здійснювати залежно від рівня артеріального тиску.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Рекомендована доза для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, становить 0</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>,625 мг (? ампули) </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>кожні 6 годин.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку</i></p>

Протипоказання: Протипоказання Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

  • <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Артеріальна гіпертензія, гіпертензивний криз. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат показаний для лікування артеріальної гіпертензії у випадках, коли пероральне лікування неможливе.</span></p>

Побічна дія: Побічна дія Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Епідеміологічні дослідження показали, що сумісне застосування інгібіторів АПФ та протидіабетичних препаратів (інсуліну, пероральних гіпоглікемічних засобів) може спричинити зниження рівня глюкози в крові з ризиком розвитку гіпоглікемії. Цей феномен найбільш вірогідний протягом перших тижнів супутнього прийому та у пацієнтів з нирковою недостатністю (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»).</span></p> <h2><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати літію </i></h2> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Хворі на артеріальну гіпотензію з тяжкою серцевою недостатністю, гіпонатріємією та/або гіповолемією через терапію діуретиками, внаслідок безсольової дієти і діалізу або через діарею і блювання становлять підгрупу пацієнтів, у яких артеріальний тиск залежить від реніну та активації ренін-ангіотензинової системи (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»). Симптоматичну гіпотензію спостерігали й у пацієнтів із серцевою недостатністю, яка супроводжувалася або не супроводжувалася нирковою недостатністю. Симптоматична гіпотензія розвивалася частіше у пацієнтів з більш тяжкими формами серцевої недостатності, яким застосовували вищі дози петльових діуретиків, з гіпонатріємією або порушеннями функції нирок. Таким пацієнтам лікування слід починати під наглядом лікаря, при зміні дози препарату та/або діуретика нагляд повинен бути особливо ретельним. Аналогічним чином слід вести спостереження за пацієнтами з ішемічною хворобою серця або із захворюваннями судин мозку, у яких надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Артеріальна гіпотензія та її тяжкі наслідки є поодинокими та зворотними явищами. Їх можна уникнути завдяки припиненню лікування діуретиками та дієті з низьким вмістом солі перед початком лікування препаратом Енап</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>®</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, якщо це можливо.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Якщо лікування еналаприлатом всіх зазначених пацієнтів неможливо припинити, то рекомендовано починати лікування діуретиком обережно, з нижчої дози (? ампули) еналаприлату. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>При розвитку артеріальної гіпотензії хворому слід надати горизонтальне положення та, якщо необхідно, ввести внутрішньовенно 0,9 % розчин натрію хлориду для розширення об’єму плазми. Транзиторна гіпотонія не є протипоказанням до лікування еналаприлом. Після нормалізації артеріального тиску і об’єму плазми пацієнти зазвичай переносять подальші дози добре.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Стеноз аорти або мітрального клапана серця/гіпертрофічна кардіоміопатія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам зі стенозом аорти або з ідіопатичним гіпертрофічним субаортальним стенозом і генералізованим атеросклерозом. Артеріальна гіпотензія у таких пацієнтів може призвести до гіпоперфузії та ішемії серця, мозку та нирок. Пацієнти із захворюванням периферичних судин або з генералізованим атеросклерозом можуть мати захворювання судин нирок, яке клінічно не проявляється. Починати терапію таких пацієнтів еналаприлатом треба дуже обережно, з меншої дози (0,625 мг). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;font-weight:normal'>Інгібітори АПФ слід обережно вводити пацієнтам з обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка та уникати у випадках кардіогенного шоку та гемодинамічно значної обструкції вивідного тракту лівого шлуночка.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції нирок</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Еналаприлат – це метаболіт еналаприлу. Тому під час лікування препаратом Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>,</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'> розчин для ін’єкцій, можливі такі самі побічні ефекти, як і під час лікування препаратом Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>,</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'> таблетки, або іншими інгібіторами </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>АПФ</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У контрольованих клінічних дослідженнях еналаприлату найпоширенішим побічним ефектом у пацієнтів із підвищеною чутливістю була артеріальна гіпотензія (1,8 %). Побічними ефектами, що мали місце у понад 1 % пацієнтів, також були головний біль (2,9 %) та нудота (1,1 %). Поодинокими побічними ефектами, які з’являлися у 0,5–1 % пацієнтів, були інфаркт міокарда, втома, запаморочення, гарячка, висипання на шкірі та запор.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Побічні реакції, наведені за системами органів і за частотою: дуже часто > 1/10; часто > 1/100, < 1/10; нечасто > 1/1000, <1/100; рідко > 1/10000, < 1/1000; дуже рідко < 1/10000; частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У кожній групі частоти небажані реакції представлені в порядку зменшення серйозності.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку системи крові та лімфатичної системи:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: анемія (включаючи апластичну та гемолітичну);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: нейтропенія, зниження гемоглобіну, зниження рівня гематокриту, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення діяльності кісткового мозку, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні хвороби.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку ендокринної системи:</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>невідомо</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>: синдром порушення секреції антидіуретичного гормону.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку метаболізму:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p>

Передозування: Передозування Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Найімовірнішим проявом передозування є артеріальна гіпотензія. Якщо розвивається артеріальна гіпотензія, пацієнта треба покласти на спину і, у разі необхідності, відкоригувати об’єм плазми такого пацієнта за допомогою внутрішньовенної інфузії 0,9 % розчину натрію хлориду. У тяжких випадках рекомендується призначення ангіотензину ІІ. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час лікування передозування у пацієнта слід контролювати артеріальний тиск, частоту дихання, концентрацію калію в сироватці крові та діурез.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Тимчасова артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для лікування еналаприлатом. Після стабілізації артеріального тиску та об’єму плазми пацієнти зазвичай добре переносять дану дозу препарату (1 мг/1,25 мг). Еналаприлат можна видалити із загального кровообігу за допомогою гемодіалізу. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>При гемодіалізі кліренс еналаприлату становить 38-62 мл/хв; після чотиригодинного гемодіалізу концентрації еналаприлату в сироватці зменшуються на 45-57 %.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'></span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>агітність</i></p>

Діти: Діти Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Енап</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>®</b><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>,</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> розчин для ін’єкцій, не слід застосовувати дітям через недостатність даних щодо ефективності та безпеки застосування.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Зберігати при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці. </span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Несумісність. </b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Препарат не можна змішувати з амфотерицином та фенітоїном через помутніння розчину та утворення осаду.</span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>діюча речовина: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>еналаприлат</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>; </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>1 мл розчину для ін’єкцій містить 1,25 мг еналаприлату;</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>допоміжні речовини: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>спирт бензиловий, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій. </span></p>

Водіння авто: Водіння авто Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам не рекомендовано використовувати транспортні засоби та працювати з ними до з’ясування реакції на лікування. При переході на лікування еналаприлом слід враховувати можливий розвиток запаморочення або підвищеної втомлюваності, що погіршує здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Калійзберігаючі діуретики, харчові добавки з калієм</i></p>

Адреса: Адреса Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.</span></p>

Особливості: Особливості Енап розчин для ін'єкцій 1,25 мг/мл 1 мл 5 ампул

<p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>– </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Протипоказане одночасне застосування з інгібітором неприлізину (наприклад, сакубітрилом) через підвищений ризик ангіоневротичного набряку. Терапію слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після припинення терапії сакубітрилом/валсартаном — препаратом, що містить інгібітор неприлізину. Застосування сакубітрилу/валсартану можна розпочинати не раніше ніж через 36 годин після припинення застосування лікарського засобу Енап® (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Хоча рівень калію в сироватці зазвичай залишається в межах норми, у деяких пацієнтів, які приймають еналаприл, може виникнути гіперкаліємія. Застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону, еплеренону, тріамтерену або амілориду), а також застосування харчових добавок або сольових замінників, що містять калій, може призвести до істотного підвищення рівня калію у сироватці крові. Також слід бути обережним при одночасному застосуванні еналаприлу з іншими засобами, що підвищують рівень калію у сироватці крові, такими як триметоприм і котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), оскільки відомо, що триметоприм діє як калійзберігаючий діуретик амілорид. Тому поєднання еналаприлу з вищезазначеними препаратами не рекомендується. Якщо наведені вище засоби показані у зв’язку з гіпокаліємією, їх слід застосовувати з обережністю, регулярно визначаючи рівень калію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Діуретики (тіазидні або петльові діуретики)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Попереднє лікування діуретиками у великих дозах може призвести до зниження об’єму циркулюючої крові та підвищення ризику артеріальної гіпотензії на початку терапії еналаприлом (див. розділ «Особливості застосування»). Гіпотензивні ефекти можна зменшити шляхом припинення прийому діуретика, збільшення об’єму споживання солі або якщо розпочати терапію з низької дози еналаприлу.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інші антигіпертензивні препарати </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Поєднання еналаприлу з іншими антигіпертензивними засобами може посилити гіпотензивний ефект еналаприлу. Супутній прийом нітрогліцерина, інших нітратів або вазодилататорів може додатково зменшити артеріальний тиск.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Притидіабетичні препарати</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і літію повідомляли про оборотні підвищення рівня літію в сироватці крові та його токсичності. Супутній прийом інгібіторів АПФ та тіазидних діуретиків може додатково збільшити рівень літію в сироватці крові та підвищити ризик інтоксикації літієм. Не рекомендується прийом еналаприлу з літієм, але якщо така комбінація необхідна для пацієнта, слід здійснювати ретельний контроль рівня літію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Трициклічні антидепресанти/нейролептики/анестетики/снодійні</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:SL;font-weight:normal'>Супутній прийом певних анестетиків, трициклічних антидепресантів та нейролептиків з інгібіторами АПФ може призвести до додаткового зниження артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»).</span><u land='' style=''></u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нестероїдні протизапальні засоби, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;font-weight:normal'>Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2), можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. Тому гіпотензивний ефект антагоністів рецепторів ангіотензину II або інгібіторів АПФ може бути ослаблений НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасний прийом НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, та антагоністів рецепторів ангіотензину II або інгібіторів АПФ спричиняє адитивний ефект на підвищення калію в сироватці крові та може призвести до порушення функції нирок. Зазвичай ці явища оборотні.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зрідка можлива гостра ниркова недостатність, особливо у деяких пацієнтів із порушеннями функції нирок (наприклад у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів зі зниженим об’ємом циркулюючої крові, включаючи тих, хто приймає діуретики). Тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції нирок. Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини; слід ретельно контролювати функцію нирок на початку супутньої терапії та періодично протягом лікування. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Подвійна блокада (наприклад при додаванні інгібітора АПФ до антагоніста рецептора ангіотензину ІІ) повинна обмежуватися тільки окремими випадками з ретельним контролем артеріального тиску, функції нирок і рівнів електролітів. Під час декількох досліджень повідомлялося, що у пацієнтів зі встановленим атеросклеротичним ураженням судин, серцевою недостатністю або діабетом з кінцевим ураженням органів, подвійна блокада РААС пов’язана з вищою частотою появи (розвитку) артеріальної гіпотензії, непритомних станів, гіперкаліємії і погіршення функції нирок (у тому числі з гострою нирковою недостатністю) порівняно з такою при застосуванні одного препарату, який впливає на дію РААС. Не слід застосовувати Енап® з аліскіреном пацієнтам із цукровим діабетом або з порушеннями функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи «Протипоказання» або «Особливості застосування»). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати золота</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зрідка повідомляли про нітритоїдні реакції (симптоми, що включають набряк обличчя, нудоту, блювання та артеріальну гіпотензію) у пацієнтів, які лікувалися ін’єкційними препаратами золота (натрію ауротіомалат) та сумісно інгібітором АПФ, у тому числі еналаприлом. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські засоби, що підвищують ризик ангіоневротичного набряку</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування з інгібіторами неприлізину (наприклад, сакубітрилом) протипоказано, оскільки це підвищує ризик ангіоневротичного набряку (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інгібітори mTOR </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Супутній прийом АПФ з рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (наприклад темсиролімус, сиролімус, еверолімус) і вілдагліптином підвищує ризик виникнення ангіоневротичного набряку (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симпатоміметики</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивні ефекти інгібіторів АПФ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Алкоголь</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Алкоголь підсилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики та ?-блокатори</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприл можна безпечно застосовувати супутньо з ацетилсаліциловою кислотою (у кардіологічних дозах), тромболітиками та ?-блокаторами.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнти, які одночасно приймають котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), мають підвищений ризик розвитку гіперкаліємії (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циклоспорин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час одночасного застосування інгібіторів АПФ і циклоспорину може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується контроль рівня калію у сироватці крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гепарин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час одночасного застосування інгібіторів АПФ з гепарином може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується контроль рівня калію у сироватці крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат для парентерального застосування швидко зменшує підвищений артеріальний тиск і покращує функцію серця.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Симптоматична гіпотензія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких не було виявлено захворювання нирок до початку лікування, еналаприл сумісно з діуретиками спричиняв зазвичай незначне та скороминуче підвищення вмісту сечовини у крові та креатиніну у сироватці крові. У таких випадках може бути необхідним зменшення дози та/або відміна діуретика. Ця ситуація підвищує імовірність наявного стенозу артерії нирок (див. розділ «Особливості застосування»: Реноваскулярна артеріальна гіпертензія).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Реноваскулярна артеріальна гіпертензія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Існує підвищений ризик артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності, коли пацієнти з двобічним стенозом артерій нирок або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки лікуються інгібіторами АПФ. У пацієнтів зі стенозом єдиної нирки може спостерігатися тимчасове порушення функції нирки або навіть гостра ниркова недостатність ураженої нирки. трата функції нирок можлива вже при мінімальних змінах рівня креатиніну в сироватці крові. Таким пацієнтам лікування слід розпочинати з малих доз під ретельним наглядом лікаря з обережним титруванням та моніторингом функції нирок.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Трансплантація нирки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Немає достатніх даних щодо лікування еналаприлом хворих із недавньою трансплантацією нирки, тому лікування еналаприлом таких хворих не рекомендується.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Печінкова недостатність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:SL'>Рідко інгібітори АПФ асоціювались із синдромом, що розпочинається з холестатичної жовтяниці або гепатиту та прогресує до миттєвого некрозу печінки та (іноді) летального наслідку. Механізм цього синдрому залишається нез’ясованим. Пацієнти, які приймають інгібітори АПФ і у яких розвивається жовтяниця або помітне підвищення ферментів печінки, повинні припинити прийом інгібітора АПФ та знаходитись під відповідним медичним наглядом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нейтропенія/агранулоцитоз</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:SL'>У пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, зафіксовано появу нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутності інших ускладнюючих факторів нейтропенія виникала рідко. Еналаприл слід призначати дуже обережно пацієнтам із колагенозом судин (наприклад системний червоний вовчак, склеродермія), які проходять імуносупресантну терапію, лікування алопуринолом або прокаїнамідом, або при комбінації цих ускладнюючих факторів, особливо якщо вже існує порушення функції нирок. У деяких із цих пацієнтів розвивалися серйозні інфекції стійкі до інтенсивної антибіотикотерапії. При призначенні еналаприлу/еналаприлату таким пацієнтам рекомендується періодичний моніторинг кількості лейкоцитів, а пацієнти повинні повідомляти про будь-який прояв інфекції.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Підвищена чутливість та ангіоневротичний набряк</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У поодиноких випадках під час </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>лікування </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>еналаприлатом з’являється ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані. Це може відбутися у будь-який час у процесі лікування. У таких випадках слід повністю припинити лікування, призначити </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>антигістамінні препарати</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> та запровадити відповідний нагляд за хворим, щоб впевнитися, що зникли повністю всі симптоми підвищеної чутливості. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>При ангіоневротичному набряку язика </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>без дихальної недостатності пацієнтам може знадобитися тривале спостереження, оскільки лікування антигістамінними препаратами та кортикостероїдами може бути недостатнім.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Дуже рідко повідомляли про летальний наслідок через ангіоневротичний набряк гортані або набряк язика. У разі, коли набряк локалізується у ділянці язика, голосової щілини або гортані, особливо у пацієнтів із хірургічними втручаннями на дихальних шляхах в анамнезі, може розвинутися обструкція дихальних шляхів. Коли є залучення язика, глотки або гортані до процесу, що може спричинити обструкцію дихальних шляхів, слід негайно розпочати відповідну терапію, яка може включати підшкірне введення розчину адреналіну 1:1000 (0,3-0,5 мл) та/або заходи для забезпечення прохідності дихальних шляхів.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У представників негроїдної раси, які застосовували інгібітори АПФ, частіше виникав ангіоневротичний набряк порівняно з пацієнтами інших рас. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнти з ангіоневротичним набряком в анамнезі, який не пов’язують із застосуванням інгібіторів АПФ, можуть мати підвищений ризик його виникнення і при лікуванні інгібітором АПФ (див. розділ «Протипоказання»).Одночасне застосування інгібіторів АПФ із сакубітрилом/валсартаном протипоказано через підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Терапію слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після припинення терапії сакубітрилом/валсартаном. . Застосування сакубітрилу/валсартану можна розпочинати не раніше ніж через 36 годин після припинення застосування лікарського засобу Енап® (див. розділи «Протипоказання» і «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування інгібіторів АПФ з рацекадотрилом, інгібіторами </span><span style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>mTOR</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> (mammalian target of rapamycin) (наприклад темсиролімус, сиролімус, еверолімус) та вілдагліптином підвищує ризик виникнення ангіоневротичного набряку (набряк дихальних шляхів або язика, з порушеннями функцій органів дихання або без них) (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Слід з обережністю розпочинати лікування рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (наприклад сиролімусом, еверолімусом, темсиролімусом) і вілдагліптином у пацієнтів, які вже приймають інгібітори АПФ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Анафілактоїдні реакції протягом десенсибілізації</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ протягом десенсибілізації до осиної або бджолиної отрути, рідко можуть виникнути реакції, схожі на алергічні (псевдоанафілактичні), що становлять загрозу життю</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. Таких реакцій можна уникнути шляхом тимчасового призупинення терапії інгібіторами </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>АПФ перед кожною десенсибілізацією</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Анафілактоїдні реакції протягом аферезу ліпопротеїдами низької щільності</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ протягом аферезу ліпопротеїдами низької щільності з декстрину сульфатом, рідко можуть виникнути реакції, схожі на алергічні (псевдоанафілактичні), що становлять загрозу життю</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. Таких реакцій можна уникнути шляхом тимчасового призупинення терапії інгібіторами </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>АПФ перед кожним аферезом</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти, які проходять сеанси гемодіалізу</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Повідомлялося про підвищену чутливість, реакції, схожі на алергічні (псевдоанафілактичні), у пацієнтів, які проходять сеанси діалізу із застосуванням поліакрилонітрильних мембран (наприклад AN 69) і застосовують одночасно інгібітор АПФ. Тому для таких пацієнтів рекомендується розглянути питання про застосування діалізних мембран іншого типу або гіпотензивного засобу іншої групи.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гіпоглікемія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Повідомлялося про виникнення кашлю при лікуванні інгібіторами АПФ. Зазвичай кашель носить непродуктивний стійкий характер і припиняється після відміни препарату. Кашель унаслідок лікування інгібітором АПФ необхідно враховувати при диференційній діагностиці кашлю.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Хірургічні операції/анестезія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час великих хірургічних операцій або при анестезії із застосуванням препаратів, які спричиняють артеріальну гіпотензію, еналаприл блокує утворення ангіотензину II вторинно до компенсаторного звільнення реніну. Якщо при цьому розвивається артеріальна гіпотензія, яку можна пояснити цими механізмами взаємодії, вона коригується шляхом збільшення об’єму рідини.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гіперкаліємія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Інгібітори АПФ можуть викликати гіперкаліємію, оскільки вони пригнічують вивільнення альдостерону. У пацієнтів з нормальною функцією нирок цей ефект зазвичай незначний. Ризик виникнення гіперкаліємії підвищений у пацієнтів з нирковою недостатністю, з погіршеною функцією нирок, гіпоальдостеронізмом, віком > 70 років, із цукровим діабетом, транзиторними станами, зокрема зневодненням, гострою серцевою декомпенсацією, метаболічним ацидозом, у разі супутнього прийому калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону, еплеренону, тріамтерену або амілориду); при використанні харчових добавок або сольових замінників, що містять калій; у пацієнтів, які приймають інші препарати, що можуть спричинити підвищення рівня калію в сироватці крові (наприклад гепарин, триметоприм або котримоксазол [триметоприм/сульфаметоксазол] і, особливо, антагоністи альдостерону або блокатори рецепторів ангіотензину). Зокрема, прийом калійзберігаючих діуретиків, харчових добавок або сольових замінників, що містять калій, у пацієнтів із порушеннями функції нирок може призвести до значного підвищення рівня калію в сироватці крові. Гіперкаліємія може спричинити серйозні, інколи летальні аритмії. Пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, слід з обережністю застосовувати калійзберігаючі діуретики та блокатори рецепторів ангіотензину, а також слід контролювати рівень калію в сироватці крові і функцію нирок (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Літій</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зазвичай комбінація літію та еналаприлу не рекомендована (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>агітність або період годування груддю</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Інгібітори АПФ протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують вагітність (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Якщо вагітність встановлена, лікування еналаприлом слід негайно припинити </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>(див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Еналаприл не рекомендується застосовувати у період годування груддю</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> (див. розділи «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Етнічні особливості</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU'>Еналаприл, як і інші інгібітори АПФ, менш ефективно знижує артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією, ніж в осіб інших рас, що, можливо, пояснюється низьким рівнем реніну у плазмі крові таких хворих. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливі попередження щодо допоміжних речовин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Препарат містить бензиловий спирт (Е 1510), який може викликати токсичні та анафілактоїдні реакції у немовлят і дітей віком до 3 років, тому він протипоказаний для недоношених дітей та новонароджених.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) у дозі, тобто по суті вільний від натрію.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Інгібітори АПФ протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують вагітність (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Пацієнток, </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>які планують завагітніти, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має затверджений профіль безпеки застосування у період вагітності. Якщо вагітність встановлена, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо це можливо, розпочати альтернативну терапію. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Епідеміологічні висновки щодо ризику тератогенності після впливу інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не є однозначними, однак не можна виключати невелике підвищення ризику. ідомо, що застосування інгібіторів АПФ під час ІІ і ІІІ триместру вагітності може зумовити розвиток фетотоксичності (зниження функції нирок, </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>олігогідрамніон, ретардацію окостеніння черепа) і неонатальну токсичність (ниркову недостатність, артеріальну гіпотензію, гіперкаліємію). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У випадках, якщо прийом інгібіторів АПФ відбувався </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>у період </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>вагітності, слід проводити періодичні ультразвукові обстеження для оцінки інтраамніотичного простору. Однак як лікарям, так і пацієнтам необхідно знати про те, що олігогідрамніон може розвинутися вже після появи у плода необоротних ушкоджень.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Якщо застосування інгібіторів АПФ відбулося у ІІ триместрі вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок та черепа ембріона</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Немовлят, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно перевіряти на предмет артеріальної гіпотензії</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>, олігурії та гіперкаліємії. Еналаприл, який має здатність проникати крізь плаценту, можна частково вивести з організму новонародженого шляхом перитонеального діалізу та теоретично – шляхом обмінного переливання крові, хоча немає досвіду щодо проведення останньої процедури (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприл та еналаприлат проникають у грудне молоко, але їх вплив на немовля, яке вживає грудне молоко, залишається невизначеним. Годування груддю не рекомендується під час лікування інгібіторами АПФ.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Дозу еналаприлату слід коригувати залежно від функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>нечасто: гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку психіки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: депресія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: сплутаність свідомості, безсоння, нервозність;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: порушення сновидінь, розлади сну.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку нервової системи</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>:</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже часто: запаморочення;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: головний біль, синкопе, зміна смаку;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: сонливість, парестезія, вертиго.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>- </span><i land='' style=''>З боку органів зору:</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже часто: затуманення зору.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Розлади слуху та лабіринту</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: шум у вухах.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку серцевої системи:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: біль у грудній клітці, порушення серцевого ритму, стенокардія, тахікардія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: серцебиття, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу*, можливо, внаслідок надмірної гіпотензії у пацієнтів із високим ризиком (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку судинної системи:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: припливи, ортостатична гіпотензія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: феномен Рейно.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже часто: кашель;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>- часто: задишка;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>- нечасто: ринорея, запалення горла, дисфонія, фарингіт, бронхоспазм/астма;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>- рідко: інфільтрат легень, риніт, алергійний альвеоліт/еозинофільна пневмонія.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку травного тракту:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже часто: нудота;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: діарея, абдомінальний біль, спотворення смаку;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: непрохідність кишечнику, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразнення шлунка, сухість у роті, пептичні виразки;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: стоматит/афтозні виразки, глосит;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже рідко: набряк.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку печінки та жовчовивідних шляхів:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: печінкова недостатність, гепатит — гепатоцелюлярний або холестатичний включаючи некроз; холестаз, включаючи жовтяницю.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку шкіри та підшкірних тканин:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>часто: висипання, підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк: повідомлялося про ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ «Особливості застосування»);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: підвищене потовиділення, свербіж, кропив’янка, алопеція;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсикодермальний некроліз, пемфігус, еритродермія.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Зафіксовано комплекс симптомів: гарячка, серозит, васкуліт, міалгія/міозит, артралгія/артрит, позитивний результат на антинуклеарні антитіла, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія та лейкоцитоз. Можливі екзантема, фоточутливість та інші зміни на шкірі.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток:</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: м’язові судоми.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку нирок та сечовивідних шляхів:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: порушення функції нирок, ниркова недостатність, протеїнурія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: олігурія.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>З боку статевої системи та молочних залоз:</i><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: імпотенція;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: гінекомастія.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>Загальні порушення:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>дуже часто: астенія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: втома;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: гарячка.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><i land='' style=''>Лабораторні показники:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>часто: гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>нечасто: підвищення сечовини у крові, гіпонатріємія;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>рідко: підвищення ферментів печінки, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>*Показники захворюваності були порівнянними з такими в групах плацебо і активного контролю в клінічних дослідженнях.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>При виникненні тяжких побічних ефектів лікування слід припинити.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Звітування про підозрювані побічні реакції</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> 3 роки.</span></p>