Каталог
Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

код товару: ЦБ000014168
Упаковка / 60 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 264.00 грн
Упаковка
1
блістер
0

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Температура зберігання - не вище 25°C
Температура зберігання не вище 25°C
Водіям - з обережністю
Водіям з обережністю
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Вагітним - заборонено
Вагітним заборонено
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Дітям - заборонено
Дітям заборонено
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення

Торгівельна назва Енап HL
Форма випуску таблетки
Виробник КРКА
Країна власник ліцензії Словенія
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки блістер
Кількість в упаковці 6 блістер(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 31.63 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 45.50 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 69.40 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 167.10 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 88.30 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 113.00 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 278.00 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 104.45 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 161.50 грн
КРКА
Є в наявності Є в наявності
від 483.00 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

  • Виробник: Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

    <p><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'> </b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; mso-no-proof:yes'>КРКА, д.д.,</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Ново место, Словенія/ KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'> За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Таблетки.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> </span></p> <p><u land='' style=''>Енап®-HL:</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> круглі плоскі таблетки білого кольору з насічкою з одного боку, зі скошеними краями.</span></p> <p><u land='' style=''>Енап®-H:</u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> круглі плоскі таблетки жовтого кольору з насічкою з одного боку, зі скошеними краями.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p>
  • Упаковка:

    <h4><text land='' style=''> </text><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>По 10 таблеток у блістері; по 2 </span><span style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold'>або по 6, або по 9 </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>блістерів у картонній коробці</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>. </span><text land='' style=''> </text></h4>
  • Фармацевтична група:

    <p><b land='' style=''>Фармакотерапевтична група</b><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'>.</b><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ).</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-no-proof:yes'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>Код АТХ С09 А02.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Лікарський засіб є комбінацією інгібітора АПФ (еналаприлу малеат) і діуретика (гідрохлоротіазид).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>АПФ – це пептидилова дипептидаза, що каталізує перетворення ангіотензину І у пресорну субстанцію ангіотензин ІІ. Після абсорбції еналаприл гідролізується до еналаприлату, який пригнічує АПФ. Пригнічення АПФ призводить до зменшення рівня у плазмі крові ангіотензину ІІ, що призводить до збільшення активності реніну плазми крові (через пригнічення негативного оборотного зв’язку при вивільненні реніну) і зменшення секреції альдостерону.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>АПФ ідентичний кініназі ІІ. Отже, еналаприл може також блокувати розпад брадикініну, який є потужним вазодепресорним пептидом. Однак роль цього факту в реалізації терапевтичних ефектів еналаприлу залишається нез’ясованою. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Механізм дії</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Хоча механізм, через який еналаприл знижує артеріальний тиск, передусім пов’язують з пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка відіграє основну роль в регуляції артеріального тиску, еналаприл може виявляти антигіпертензивний ефект навіть у пацієнтів з низькореніновою гіпертензією.</span></p> <p><u land='' style=''>Еналаприлу малеат – гідрохлоротіазид</u></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гідрохлоротіазид – діуретичний та антигіпертензивний засіб, який збільшує активність реніну плазми. Хоча еналаприл чинить антигіпертензивну дію навіть у пацієнтів з низькореніновою гіпертензією, супутнє призначення гідрохлоротіазиду сприяє більшому зниженню артеріального тиску у цих пацієнтів. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Подвійна блокада</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Два великих рандомізованих контрольованих дослідження (ONTARGET – поточне міжнародне дослідження застосування телмісартану окремо і в комбінації з раміприлом, VA NEPHRON-D – дослідження нефропатії при діабеті, що проводилось департаментом США у справах ветеранів, вивчали застосування комбінації інгібітору АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину (АРА) II.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>ONTARGET – дослідження, проведене за участю пацієнтів із серцево-судинними або цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі або із цукровим діабетом II типу, який супроводжувався ознаками ураження органів-мішеней. VA NEPHRON-D – дослідження, проведене за участю пацієнтів із цукровим діабетом II типу та діабетичною нефропатією.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Ці дослідження не показали суттєвого результату щодо нирок або серцево-судинної системи і зниження смертності, у той же час спостерігався підвищений ризик гіперкаліємії, гострого ураження нирок та/або гіпотензії порівняно з монотерапією. З огляду на аналогічні фармакодинамічні властивості, ці результати також можуть стосуватися інших інгібіторів АПФ та АРА II.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Таким чином, інгібітори АПФ та АРА II не слід застосовувати одночасно пацієнтам з діабетичною нефропатією.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>ALTITUDE, дослідження аліскірену при діабеті II типу з застосуванням кінцевих точок, пов’язаних із серцево-судинними та нирковими захворюваннями, було покликано перевірити переваги додавання аліскірену до стандартної терапії інгібіторами АПФ або АРА II у пацієнтів із цукровим діабетом II типу та хронічними захворюваннями нирок або серцево-судинної системи, або обома патологіями. Дослідження було припинено передчасно через підвищений ризик несприятливих результатів. Смертність через серцево-судинні захворювання та інсульт у групі аліскірену була вищою, ніж в групі плацебо, а зазначені побічні явища та серйозні побічні явища (гіперкаліємія, гіпотензія та порушення функції нирок) частіше спостерігалися в групі аліскірену, ніж у групі плацебо.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Немеланомний рак шкіри</i></p>
  • Код АТХ:

Протипоказання: Протипоказання Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

  • <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Підвищена чутливість до еналаприлу та до інших інгібіторів АПФ, гідрохлоротіазиду та до інших похідних сульфонамідів або до інших компонентів лікарських засобів Енап®-H або Енап®-HL.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов’язаного з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Тяжкі порушення функції нирок [кліренс креатиніну менше 30 мл/хв або рівень креатиніну у сироватці крові перевищує 265 мкмоль/л (3 мг/100 мл)].</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Стеноз ниркової артерії.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Під час проведення гемодіалізу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Клінічний стан після трансплантації нирки.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Тяжкі порушення функції печінки.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Анурія, первинний гіперальдостеронізм. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family: Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Резистентна до лікування гіпокаліємія чи гіперкаліємія.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family: Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Рефрактерна гіпонатріємія. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family: Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>Симптомна гіперурикемія (подагра).</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family:Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>агітність або планування вагітності (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p>.

Застосування: Застосування Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Тіазиди можуть виявитися недостатньо ефективними діуретиками для лікування пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також коли рівень кліренсу креатиніну 30 мл/хв і нижче (тобто при помірній або вираженій нирковій недостатності) (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та нижче). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Таблетки Енап®-H або Енап®-HL не слід призначати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 80 мл/хв), </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 12.0pt'>доки титрування окремих компонентів не досягне дози лікарського засобу в комбінованій таблетці.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції печінки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Тіазиди слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки, </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>оскільки навіть при незначних порушеннях водно-електролітного балансу може виникнути печінкова кома. Гідрохлоротіазид протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метаболічні та ендокринні ефекти</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Терапія тіазидами може змінювати толерантність до глюкози. Може бути потрібною корекція доз антидіабетичних препаратів, включаючи інсулін. Лікування тиазидами може спровокувати прояви латентного діабету.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Тіазиди можуть з</span><span style='font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>нижува</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>ти рівні натрію, магнію та калію у сироватці крові. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів може асоціюватися з терапією тіазидними діуретиками; однак протягом застосування малих доз (12,5 мг) повідомлялося про мінімальний ефект або про його відсутність. Крім того, у клінічних дослідженнях гідрохлоротіазиду в дозі 6 мг не спостерігалося клінічно значущого впливу на показники глюкози, холестерину, тригліцеридів, натрію, магнію або калію.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Тіазиди можуть зменшити виведення кальцію з сечею та спричинити періодичне незначне підвищення кальцію у сироватці крові. иражена гіперкальціємія може бути проявом прихованого гіперпаратиреоїдизму. Застосування тіазидів слід припинити перед проведенням тестів щодо функції щитовидної залози.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Терапія тіазидними діуретиками може спричиняти гіперурикемію та/або загострення подагри у деяких пацієнтів. </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Цей вплив на гіперурикемію є дозозалежним. </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language: EN-US'>Однак еналаприл може підвищувати рівень сечової кислоти і таким чином може послабити гіперурикемічний ефект гідрохлоротіазиду.</span><span style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language: EN-US' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language: EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold'>У пацієнтів, які отримують діуретичну терапію, слід вимірювати рівні електролітів у сироватці крові через відповідні проміжки часу. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Тіазиди (включаючи гідрохлоротіазид) можуть спричиняти дисбаланс рідини та електролітів (гіпокаліємія, гіпонатріємія і гіпохлоремічний алкалоз). Небезпечними ознаками порушення водно-електролітного балансу є ксеростомія, спрага, слабкість, летаргічний сон, сонливість, втомлюваність, м’язовий біль або </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>судоми</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>, м’язова слабкість, </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>артеріальна гіпотензія</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>, олігурія, тахікардія, порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Хоча протягом застосування тіазидних діуретиків може виникнути гіпокаліємія, сумісна терапія з еналаприлом може зменшити гіпокаліємію, спричинену застосуванням діуретика. Ризик гіпокаліємії може підвищуватися у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів з підвищеним діурезом, з недостатнім пероральним вживанням електролітів та у пацієнтів, які одночасно отримують терапію кортикостероїдами або АКТГ </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>(див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>У спекотну погоду у пацієнтів, схильних до набряків, може виникати гіпонатріємія за рахунок розрідження крові. Дефіцит хлоридів зазвичай помірний та не потребує лікування.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Тіазиди підвищують виведення магнію з сечею, що може призвести до гіпомагніємії.</span></p> <p><i land='' style=''>плив на результати лабораторних аналізів:</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>препарат може знижувати рівень зв’язаного з білками йоду у плазмі крові;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>лікування препаратом слід припинити перед проведенням лабораторного обстеження з метою оцінки функції паращитовидних залоз;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>препарат здатний підвищувати концентрацію вільного білірубіну в сироватці крові;</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>? </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>гідрохлоротіазид, що може давати позитивний результат в антидопінговому тесті.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Підвищена чутливість</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У пацієнтів, схильних до алергії, або у хворих на бронхіальну астму в анамнезі можуть виникати реакції підвищеної чутливості до гідрохлоротіазиду. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>При застосуванні тіазидних діуретиків спостерігалося загострення або активація системного червоного вовчака.</span></p> <p><a name='bookmark1' style=''>Немеланомний рак шкіри</a></p> <p><span style='mso-bookmark:bookmark1' style='mso-bookmark:bookmark1'>За даними двох епідеміологічних досліджень, які внесені до Датського національного реєстру раку, спостерігався підвищений ризик розвитку немеланомного раку шкіри (НМРШ) [базальноклітинної карциноми (БКК) та плоскоклітинної карциноми (ПКК)], внаслідок збільшення кумулятивної дози гідрохлоротіазиду. Фотосенсибілізувальна дія гідрохлоротіазиду може бути потенційним механізмом розвитку НМРШ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Артеріальна гіпертензія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Таблетки з фіксованою комбінацією еналаприлу малеату та гідрохлоротіазиду призначають пацієнтам, у яких артеріальний тиск недостатньо контролюється тільки одним еналаприлом.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Фіксовану комбінацію еналаприлу малеату і гідрохлоротіазиду не застосовують для початкової терапії. Зазвичай така комбінація рекомендується після коригування доз індивідуальних компонентів. При клінічній доцільності можна переходити одразу від монотерапії до фіксованої комбінації.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від стану хворого та ступеня тяжкості артеріальної гіпертензії. Лікування слід розпочинати з низьких доз з поступовим збільшенням дозування. Препарат застосовувати перорально незалежно від прийому їжі. становлену добову дозу слід приймати вранці разом із великою кількістю рідини.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Зазвичай доза становить 1 таблетку на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток 1 раз на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Таблетки з фіксованою комбінацією 10 мг/25 мг та 10 мг/12,5 мг можуть замінити терапію, що складається з прийому окремо 10 мг еналаприлу та відповідно 25 мг або 12,5 мг гідрохлоротіазиду, у пацієнтів, стан яких стабілізовано лікуванням індивідуальними компонентами.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Попереднє лікування діуретиками: </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'>симптоматична гіпотензія може виникнути на початку терапії еналаприлом. Частіше вона спостерігається у пацієнтів‚ у яких попередня терапія діуретиками спричинила порушення водно-електролітного балансу. Терапію діуретиками слід припинити за 2–3 дні до початку терапії препаратами Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK'>-H або Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK'>-HL.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Дозування при порушенні функції нирок</i></p> <p><u land='' style=''>Кліренс креатиніну понад 30 мл/хв</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Для пацієнтів із порушеннями нирок з кліренсом креатиніну ? 30 мл/хв перед переходом до фіксованої комбінації необхідне коригування дози еналаприлу шляхом титрування. Для таких пацієнтів петльові діуретики більш прийнятні за тіазиди. Доза еналаприлу та гідрохлоротіазиду має бути найменшою. Необхідний періодичний контроль калію і креатиніну, наприклад, кожні 2 місяці, коли стан пацієнта стабілізувався.</span></p> <p><u land='' style=''>Кліренс креатиніну менше 30 мл/хв</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>Застосування препарату протипоказане.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливі популяції</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Для пацієнтів зі зменшенням об’єму рідини/солі початкова доза еналаприлу становить 5 мг (застосовується у відповідному дозуванні) або менше. Для таких пацієнтів рекомендується титрування монокомпонентів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнтам літнього віку препарат застосовують у таких же самих дозах, як і молодшим пацієнтам. У разі фізіологічної ниркової недостатності перед переходом до фіксованої комбінації необхідне коригування дози еналаприлу шляхом титрування.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Немає обмеження у часі щодо тривалості лікування.</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p>

Протипоказання: Протипоказання Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

  • <h4><text land='' style=''> </text><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK
  • mso-no-proof:yes'>А</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt
  • mso-ansi-language:UK'>ртеріальна гіпертензія у пацієнтів, яким показана комбінована терапія.</span><text land='' style=''> </text></h4>

Побічна дія: Побічна дія Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Епідеміологічні дослідження вказують на те, що супутнє застосування інгібіторів АПФ та антидіабетичних засобів (інсуліни, пероральні гіпоглікемічні засоби) може підвищити ефект зниження глюкози у крові з ризиком гіпоглікемії. Такий ефект, імовірно, матиме місце протягом перших тижнів супутнього лікування та у пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ «Побічні реакції»). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики, бета-блокатори</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode: line'>Еналаприл з обережністю можна застосовувати разом з ацетилсаліциловою кислотою (у кардіологічних дозах), тромболітичними засобами і бета-блокаторами.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Супутня терапія інгібітором АПФ та антагоністом рецепторів ангіотензину</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Повідомлялося, що у пацієнтів з підтвердженою атеросклеротичною хворобою, серцевою недостатністю або з цукровим діабетом з ураженням органа-мішені супутня терапія інгібітором АПФ та АРА асоціюється з вищою частотою появи артеріальної гіпотензії, синкопе, гіперкаліємії та погіршення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно з такою при застосуванні тільки препарату РААС. Подвійна блокада (наприклад, комбінуванням інгібітору АПФ з АРА ІІ) повинна обмежуватись індивідуально визначеними випадками та супроводжуватися ретельним моніторингом функції нирок, рівнів калію та артеріального тиску.</span></p> <p><u land='' style=''>Гідрохлоротіазид </u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Недеполяризуючі міорелаксанти </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Можливе посилення чутливості до дії міорелаксантів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Алкоголь, барбітурати, наркотичні анальгетики</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Може відбуватися потенціювання ортостатичної гіпотензії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Антидіабетичні препарати (пероральні антидіабетичні засоби та інсулін)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>На тлі лікуванні тіазидами можливе зниження толерантності до глюкози. Може виникнути потреба в зміні дозування. Метформін слід застосовувати з обережністю через ризик виникнення лактатацидозу внаслідок можливої ниркової недостатності, пов’язаної з прийомом гідрохлоротіазиду.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інші антигіпертензивні препарати</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Адитивний ефект.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Холестирамін та смоли колестиполу</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Аніонно-обмінні смоли можуть зменшити всмоктування гідрохлоротіазиду. Однократні дози холестираміну або смол колестиполу знижують всмоктування гідрохлоротіазиду зі шлунково-кишкового тракту відповідно на 85 % та 43 %.</span></p> <p><i land='' style=''>Подовження інтервалу </i><i land='' style=''>QT</i><i land='' style=''> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>(наприклад, прокаїнамід, аміодарон, соталол)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Підвищений ризик тахікардії типу «пірует». </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Серцеві глікозиди</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гіпокаліємія може підвищити чутливість або збільшити клінічну реакцію серця на токсичність дигіталісу (наприклад, підвищена шлуночкова збудливість). </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Кортикостероїди, адренокортикотропний гормон </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гідрохлоротіазид може посилювати порушення електролітного балансу, переважно гіпокаліємію.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Калійуретичні діуретики (наприклад, фуросемід), карбеноксолон або зловживання проносними засобами</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гідрохлоротіазид може </span><span lang='EN-US' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:EN-US'>c</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>причинити підвищення втрати калію і/або магнію.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські засоби, що застосовуються для лікування подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Може знадобитися корекція доз лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові. Може виникнути необхідність у збільшенні дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасний прийом тіазидів може підвищувати частоту виникнення випадків гіперчутливості до алопуринолу. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пресорні аміни (наприклад, адреналін)</i><span style='font-size:12.0pt;background:#EBEFF9' style='font-size:12.0pt;background:#EBEFF9'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Тіазиди можуть знизити реакцію у відповідь на пресорні аміни, але недостатньо для того, щоб виключати супутній прийом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Збільшують біодоступність тіазидних діуретиків внаслідок зниження моторики шлунково-кишкового тракту і швидкості випорожнення шлунка.</span></p> <p><i land='' style=''>Цитотоксичні препарати (наприклад, циклофосфамід, метотрексат)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть знижувати виведення цитотоксичних лікарських засобів нирками та посилити їх мієлосупресивний ефект. </span></p> <p><i land='' style=''>Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style: italic'>Довготривале застосування НПЗП може знижувати сечогінну, натрійуретичну та антигіпертензивну дію діуретиків.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Саліцилати</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>У разі прийому високих доз саліцилатів гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичну дію на центральну нервову систему. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Метилдопа</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Є окремі повідомлення про виникнення гемолітичної анемії при одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду і метилдопи.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циклоспорин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>При одночасному застосуванні циклоспорину може посилюватись гіперурикемія та зростати ризик ускладнень на зразок подагри. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лікарські препарати, на які впливає зміна вмісту калію в сироватці крові</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Періодичний контроль вмісту калію в сироватці крові та ЕКГ рекомендовані при одночасному прийомі еналаприлу/гідрохлоротіазиду з лікарськими засобами, на які впливає зміна вмісту калію в сироватці крові (наприклад, глікозиди наперстянки та антиаритмічні препарати), а також з наступними засобами (в тому числі з антиаритмічними), які спричиняють тахікардію типу «пірует», при цьому гіпокаліємія є сприятливим фактором тахікардії типу «пірует» (шлуночкової тахікардії):</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-family: Symbol;mso-bidi-font-family:Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>антиаритмічні препарати класу Ia (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);</span></p> <p><span style='font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol; mso-bidi-font-family:Symbol' style='font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol; mso-bidi-font-family:Symbol'>· </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>антиаритмічні препарати класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід)</span><span style='font-size:12.0pt' style='font-size:12.0pt'>;</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-family: Symbol;mso-bidi-font-family:Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>деякі антипсихотичні засоби (наприклад, тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин,</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>трифлупіразин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол);</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-family: Symbol;mso-bidi-font-family:Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>інші препарати (наприклад, бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин для внутрішньовенного введення, галофантрин, мізоластин, пентамідин, терфенадин, вінкаміцин для внутрішньовенного введення).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Солі кальцію</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Тіазидні діуретики можуть збільшувати вміст кальцію у сироватці крові внаслідок зниження його виведення. При необхідності призначення препаратів кальцію дозу слід підбирати під контролем вмісту кальцію в сироватці крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>плив на результати лабораторних досліджень</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>Симптоматичну артеріальну гіпотензію рідко спостерігають у пацієнтів із неускладненою артеріальною гіпертензією. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які отримують Енап®-H або Енап®-HL, артеріальна гіпертензія розвивається частіше за наявності виснаження солі/об’єму, наприклад унаслідок терапії діуретиками, обмеження вживання солі, діалізу, наявності діареї або блювання </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>(див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. У таких пацієнтів необхідно проводити регулярний контроль рівня електролітів у сироватці крові. </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Симптоматична </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>артеріальна</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> гіпотензія розвивалася частіше у пацієнтів з більш тяжкими формами серцевої недостатності, що відображається при застосуванні високих доз петльових діуретиків, гіпонатріємії або порушеннях функції нирок. Лікування таких пацієнтів слід починати під наглядом лікаря, а пацієнтам слід ретельно дотримуватися скоригованих доз препарату та/або сечогінного засобу. Подібну увагу слід приділити лікуванню пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями, у яких надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>У разі гіпотензії пацієнта слід покласти на спину та, </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>у разі необхідності</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, ввести внутрішньовенно </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>фізіологічний розчин</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Минуща гіпотензія при призначенні лікарського засобу не є протипоказанням для подальшого його застосування, якщо після нормалізації об’єму циркулюючої крові артеріальний тиск підвищується, терапія може бути відновлена у звичайних дозах.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У деяких пацієнтів із серцевою недостатністю і нормальним або зниженим артеріальним тиском препарат </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>може спричиняти додаткове зниження системного </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>артеріального тиску. Таку реакцію на прийом препарату можна очікувати і її не слід розцінювати як підставу для припинення лікування. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Якщо гіпотензія стає симптоматичною, може бути необхідним зменшення дози та/або відміна діуретика та/або лікарського засобу з еналаприлом/гідрохлоротіазидом</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи </i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:UK'>Існують свідчення, що при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену у пацієнтів підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії і порушень функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). У зв’язку з цим подвійна блокада РААС шляхом одночасного застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодинамічні властивості»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:UK'>Якщо подвійна блокада вважається абсолютно необхідною, вона має проводитися під наглядом лікаря з ретельним моніторингом функції нирок, водно-електролітного балансу та артеріального тиску. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:UK'>Не слід одночасно застосовувати інгібітори АПФ і АРА II у пацієнтів з діабетичною нефропатією.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції нирок</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Повідомляли про порушення функції нирок, спричинене еналаприлом, особливо у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркових артерій. Якщо діагноз встановлено швидко і проведено відповідне лікування, ниркова недостатність, пов’язана з терапією еналаприлом, зазвичай оборотна. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без раніше існуючої ниркової недостатності при прийомі еналаприлу разом з діуретиком спостерігається підвищення сечовини і креатиніну у сироватці крові . Можуть знадобитися зменшення дози еналаприлу та/або припинення прийому діуретиків. У такому разі необхідно враховувати можливість існування стенозу ниркових артерій. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гіперкаліємія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Комбінація еналаприлу та діуретика в низьких дозах може спричинити виникнення гіперкаліємії.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Літій</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Супутній прийом еналаприлу та літію зазвичай не рекомендується (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Застосування дітям</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти літнього віку</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Ефективність і переносимість еналаприлу малеату і гідрохлоротіазиду, що застосовуються одночасно, подібні як у пацієнтів літнього віку, так і у молодших дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Еналаприл</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Аортальний або мітральний стеноз/ гіпертрофічна кардіоміопатія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Як і всі вазодилататори, інгібітори АПФ слід застосовувати з обережністю пацієнтам з обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка та уникати застосування в разі кардіогенного шоку і гемодинамічно значущої обструкції.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Реноваскулярна гіпертензія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>У пацієнтів із двобічним стенозом ниркових артерій або зі стенозом аорти єдиної здорової нирки, які приймають АПФ інгібітори, існує підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Навіть при слабких змінах креатиніну сироватки крові може погіршитися функція нирок. У цих пацієнтів лікування слід розпочинати під суворим медичним контролем, з низьких доз і при ретельному коригуванні доз та контролі функції нирок.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;font-family: "Times New Roman",serif;mso-fareast-language:EN-US'>У пацієнтів, які перебували на діалізі з використанням мембран із високою проникністю (наприклад, AN 69), під час лікування інгібіторами АПФ у деяких випадках розвивалися анафілактоїдні реакції. Тому для таких пацієнтів рекомендується застосування діалізних мембран іншого типу або антигіпертензивних засобів іншої групи.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Трансплантація нирки</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Немає досвіду щодо застосування лікарського засобу пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію з трансплантації нирки. Тому цим пацієнтам не рекомендовано лікування препаратом </span><span style='font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>Енап®-H або Енап®-HL.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції печінки</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Рідко застосування інгібіторів АПФ супроводжувалося синдромом, який починається з холестатичної жовтяниці або гепатиту та прогресує до фульмінантного некротичного гепатиту (іноді) з летальним наслідком. Механізм цього синдрому невідомий. Пацієнтам, які приймають інгібітори АПФ і у яких виникла жовтяниця або значне збільшення рівнів ферментів печінки, слід відмінити інгібітор АПФ та встановити відповідний медичний нагляд.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нейтропенія/агранулоцитоз</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Були повідомлення про нейтропенію/агранулоцитоз, тромбоцитопенію та анемію у пацієнтів, які отримують терапію інгібіторами АПФ. Нейтропенія рідко виникає у пацієнтів із нормальною функцією нирок і без особливих факторів ризику. Еналаприл слід дуже обережно застосовувати пацієнтам із колагенозом, при імунонодепресивній терапії, при лікуванні алопуринолом або прокаїнамідом, або при комбінації вищевказаних факторів ризику, особливо якщо раніше встановлено порушення функції нирок. У деяких з таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції, які іноді не реагують на інтенсивну терапію антибіотиками.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>При застосуванні еналаприлу цим пацієнтам рекомендується періодичний моніторинг лейкоцитів, а пацієнта слід попередити щодо інформування лікаря про будь-які ознаки інфекції.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гіперкаліємія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:UK'>Інгібітори АПФ можуть викликати гіперкаліємію, оскільки вони пригнічують вивільнення альдостерону. Ефект, як правило, незначний у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Ризик виникнення гіперкаліємії підвищений у пацієнтів з нирковою недостатністю, з погіршеною функцією нирок, пацієнтів віком > 70 років, пацієнтів із цукровим діабетом, транзиторними станами, зокрема зневодненням, пацієнтів із гострою серцевою декомпенсацією, метаболічним ацидозом, пацієнтів, які супутньо приймають калійзберігаючі діуретики (наприклад спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид); при використанні харчових добавок або сольових замінників, що містять калій; у пацієнтів, які приймають інші препарати, що можуть спричинити підвищення рівня калію у сироватці крові (наприклад гепарин</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>, триметоприм або котримоксазол, також відомий як триметоприм/сульфаметоксазол, і особливо антагоністи альдостерону або АРА).</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'> Зокрема, прийом калійзберігаючих діуретиків, харчових добавок або сольових замінників, що містять калій, пацієнтами з порушенням функції нирок може призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Гіперкаліємія може спричинити серйозні, інколи летальні аритмії. Калійзберігаючі діуретики та адреноблокатори рецепторів ангіотензину слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, та слід ретельно контролювати функції нирок та рівень калію у сироватці крові (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гіпоглікемія.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Пацієнтам із цукровим діабетом, які приймають пероральні антидіабетичні препарати або інсулін, необхідний ретельний глікемічний контроль, особливо у перший місяць лікування інгібіторами АПФ </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:UK'>(див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Підвищена чутливість/ ангіоневротичний набряк</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У пацієнтів, яких лікували інгібіторами АПФ, включаючи </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>-Н або Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>-HL</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, у деяких випадках з’являвся ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані. ін може виникати у будь-який час протягом лікування. У такому випадку застосування препаратів </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>-Н або Енап</span><sup land='' style=''>®</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>-HL </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>необхідно негайно припинити і встановити постійне спостереження за пацієнтом, щоб упевнитися у повному зникненні симптомів. Навіть якщо відзначається лише набряк язика при відсутності дихального дистресу, пацієнту може знадобитися тривале спостереження, оскільки лікування антигістамінними і кортикостероїдними агентами може бути недостатнім.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Дуже рідко повідомляли про летальний ангіоневротичний набряк гортані або язика. При виникненні набряку язика, голосової щілини або гортані імовірне виникнення обструкції дихальних шляхів, особливо у пацієнтів, які перенесли операцію на органах дихання. У цих випадках необхідне застосування невідкладної терапії, яка може включати підшкірне введення розчину адреналіну 1:1000 (0,3–0,5 мл) та/або заходи для забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>У представників негроїдної раси, які застосовували інгібітори АПФ, частіше виникав ангіоневротичний набряк порівняно з пацієнтами інших рас.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Пацієнти, у яких раніше виникав ангіоневротичний набряк, не пов’язаний із застосуванням інгібіторів АПФ, мають підвищений ризик його виникнення при застосуванні інгібіторів АПФ </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>(див. розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><span style='mso-bookmark:bookmark1' style='mso-bookmark:bookmark1'>Пацієнти, які приймають гідрохлоротіазид, повинні бути проінформовані про ризик розвитку НМРШ. Таким пацієнтам слід рекомендувати вживати профілактичних заходів для зниження впливу сонячного та штучного ультрафіолетового випромінювання. Підозрілі ураження шкіри слід негайно досліджувати, включаючи гістологічні дослідження методом біопсії. Доцільність застосування гідрохлоротіазиду також слід повторно оцінити у пацієнтів, які раніше перенесли НМРШ (див. розділ «Побічні реакції»).</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Хороїдальна ефузія, гостра міопія і вторинна закритокутова глаукома</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Сульфонаміди або похідні сульфонаміду можуть викликати ідіосинкратичну реакцію, що призводить до виникнення хороїдальної ефузії з вадами зору, транзиторної міопії та гострої закритокутової глаукоми. Симптоми включають зниження гостроти зору або очний біль, які, як правило, виникають протягом декількох годин або тижнів від прийому препарату. Нелікована гостра закритокутова глаукома може призвести до остаточної втрати зору. Первинним лікуванням є припинення прийому препаратів якомога швидше. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися швидке медичне або хірургічне лікування. Фактори ризику розвитку гострої закритокутової глаукоми включають алергію на сульфонамід або пеніцилін в анамнезі.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гостра респіраторна токсичність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: RU'>Повідомлялося про дуже рідкісні випадки гострої респіраторної токсичності, включаючи гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), після прийому гідрохлоротіазиду. Набряк легенів зазвичай розвивається протягом декількох хвилин або годин після прийому гідрохлортіазиду. На початку симптоми включають задишку, лихоманку, погіршення легеневої функції та гіпотензію. Якщо є підозра на ГРДС, прийом еналаприлу/гідрохлоротіазиду слід припинити та призначити відповідне лікування. Гідрохлоротіазид не слід призначати пацієнтам, які раніше перенесли ГРДС після гідрохлоротіазиду.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Особливі застереження щодо неактивних компонентів лікарського засобу</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Енап®-H та Енап®-HL містять лактозу. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам з рідкісною спадковою галактозною недостатністю, лактозною недостатністю Лаппа чи синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей препарат</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <h4><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Застосування у період вагітності та годування груддю. </i></h4> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Еналаприл /гідрохлоротіазид виробництва KRKA зазвичай добре переноситься. Найпоширеніші побічні ефекти, про які повідомлялося під час клінічного дослідження були головний біль та кашель.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU'>Про наступні побічні реакції повідомлялося при застосуванні лікарського засобу, монотерапії еналаприлом або гідрохлоротіазидом</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Системи органів/ порушення </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Дуже часто (? 1/10)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Часто </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>(від ? 1/100 до < 1/10)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Нечасто </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>(від ? 1/1000 до < 1/100)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Рідко </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>(від ? 1/10000 до < 1/1000)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Дуже рідко (< 1/10000)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Невідомо (</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri; background:white;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style: italic'>неможливо розрахувати</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;background: white;mso-ansi-language:UK'> за наявними </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family: Calibri;background:white;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold; mso-bidi-font-style:italic'>даними</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначеної етіології (включаючи кісти та поліпи)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Немеланомний рак шкіри (базальноклітинна карцинома та плоскоклітинна карцинома) 1)</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку крові та лімфатичної системи</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Анемія (включаючи апластичну та гемолітичну анемію)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Нейтропенія, зниження рівня гемоглобіну, зниження гематокриту, тромбоцитопенія, гранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку, лейкопенія, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку імунної системи</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Анафілактична реакція</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку ендокринної системи</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Метаболічні порушення</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гіпокаліємія, підвищення рівня холестерину, підвищення рівня тригліцеридів, гіперурикемія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гіпоглікемія2)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>гіпомагніємія, подагра3), електролітний дисбаланс (гіпонатріємія)</span><s land='' style=''></s></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Підвищення рівня глюкози крові </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гіперкальціємія2) </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку нервової системи та психіки</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Головний біль, депресія, синкопе, зміна смакових відчуттів</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, нервозність, парестезія, вертиго, послаблення лібідо3), неспокій</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Патологічні сни, порушення сну, парез (внаслідок гіпокаліємії)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку органів зору</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>трата гостроти зору</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Ксантопсія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Хороїдальна ефузія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку органу слуху і рівноваги</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Шум у вухах</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;background:white; mso-ansi-language:UK'>З боку серцево-судинної системи</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Запаморочення </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гіпотензія, ортостатична гіпотензія, порушення ритму, стенокардія, тахікардія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Припливи, серцебиття, некротичний ангіїт (васкуліт), інфаркт міокарда або інсульт4), можливо, внаслідок надмірної гіпотензії у пацієнтів групи високого ризику2) </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Синдром Рейно</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Кашель</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Задишка</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Ринорея, біль у горлі та охриплість голосу, бронхоспазм/ астма</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Легеневі інфільтрати, респіраторний дистрес (включаючи пневмоніт і набряк легенів), риніт, алергічний альвеоліт/</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>еозинофільна пневмонія</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС)2) </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;background:white; mso-ansi-language:UK'>З боку шлунково-кишкового тракту</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Нудота </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Діарея, біль у животі</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Ілеус, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразнення шлунка, сухість у роті, пептичні виразки, метеоризм3)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Стоматит/</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>афтозні виразки, глосит</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Ангіоневротичний набряк кишечнику</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку гепато-біліарної системи</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Печінкова недостатність, некроз печінки (може бути летальним), гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця, холецистит (зокрема у пацієнтів з уже наявною жовчнокам’яною хворобою)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку шкіри та підшкірної клітковини</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>исип (екзантема), гіперчутливість/ ангіоневро-тичний набряк: </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані2)</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Діафорез, свербіж, кропив’янка, алопеція</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, пурпура, шкірний червоний вовчак, еритродермія, </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>пемфгоїд</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Комплекс симптомів, який може включати: гарячку, серозит, васкуліт, міалгію/міозит, артралгію/</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>артрит, позитивний результат аналізу на антинуклеарний фактор, підвищену швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію та лейкоцитоз. исип, фоточутливість або інші дерматологічні прояви</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Судоми м’язів5)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Артралгія2)</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку нирок та сечовидільної системи</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Порушення функції нирок, ниркова недостатність, протеїнурія, глікозурія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Олігурія, інтерстиціальний нефрит</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З боку репродуктивної системи і молочних залоз</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Імпотенція</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гінекомастія </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Загальні порушення та порушення умов введення</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'>А</span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>стенія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Біль у грудях, підвищена втомлюваність</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'>Нездужання, гарячка</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Лабораторні дослідження</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Підвищення рівня азоту сечовини крові, гіпонатріємія</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові</span></p>

Передозування: Передозування Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Лікування – симптоматичне і підтримуюче. Застосування препарату слід припинити і ретельно обстежити пацієнта. Рекомендується викликання блювання та/або промивання шлунка, корекція дегідратації та електролітного дисбалансу, а також артеріальної гіпотензії за допомогою загальноприйнятих заходів. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Еналаприл</i></p> <p><u land='' style=''>Симптоми </u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Основним проявом передозування є виражена артеріальна гіпотензія, що виникає протягом 6 годин після прийому препарату і супроводжується блокадою РААС та ступором. Симптоми, пов’язані з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть включати циркулярний шок, електролітний дисбаланс, гіпервентиляцію легенів, тахікардію, прискорене серцебиття, запаморочення, тривожність та кашель, спазм м’язів, парестезію, виснаження, порушення свідомості, нудоту, блювання, спрагу, поліурію, олігурію, анурію, алкалоз, підвищення рівня азоту сечовини крові (в основному ниркова недостатність). Рівні еналаприлату у плазмі крові, які перевищували у 100 і 200 разів максимальні рівні, що досягаються при прийомі терапевтичних доз, реєстрували після прийому відповідно 300 мг і 440 мг енелаприлу. </span></p> <p><u land='' style=''>Лікування</u><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Після прийому всередину великої кількості таблеток рекомендується припинення прийому препарату, моніторинг життєво важливих параметрів у лікарні, промивання шлунка, застосування активованого вугілля і проносного засобу. Лікування симптоматичне. Артеріальна гіпотензія корегується інфузією фізіологічного розчину. Зазвичай достатньо </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>надати </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>пацієнту </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>горизонтального положення з низьким узголів’ям</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. У більш тяжких випадках слід зробити інфузію фізіологічного розчину і за можливості інфузія ангіотензину II також може бути корисною. Слід перевіряти артеріальний тиск пацієнта, пульс, дихання, концентрації сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові і діурез. </span></p>

Діти: Діти Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям не встановлені.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<h4><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці. </span></h4>

Діюча речовина: Діюча речовина Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<h2><text land='' style=''> </text><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>діючі речовини: </i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;font-weight:normal; mso-no-proof:yes'>1 таблетка містить еналаприлу малеату 10 мг і гідрохлоротіазиду 12,5 мг або еналаприлу малеату 10 мг і гідрохлоротіазиду 25 мг;</span><text land='' style=''> </text></h2> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>допоміжні речовини</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>: натрію гідрокарбонат, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, тальк, магнію стеарат, барвник хіноліновий жовтий (Е 104) – лише в Енап®-Н.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Супутнє застосування інгібіторів АПФ з рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (наприклад: сиролімус, еверолімус, темсиролімус) і вілдагліптином підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку (наприклад, набряк дихальних шляхів або язика, з порушенням дихання або без нього) (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Необхідно дотримуватися обережності на початку застосування рацекадотрилу, інгібіторів mTOR (наприклад, сиролімусу, еверолімусу, темсиролімусу) і вілдагліптину пацієнтам, які вже приймають інгібітор АПФ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Анафілактоїдні реакції при десенсибілізуючій терапії</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Зрідка у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, під час проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих, розвивалися анафілактоїдні реакції, що могли бути загрозливими до життя пацієнтів. Подібних реакцій можна уникнути, якщо до початку гіпосенсенсибілізації тимчасово припинити прийом інгібітора АПФ</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Анафілактоїдні реакції при аферезі ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ)</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt; mso-fareast-language:EN-US'>Рідко при аферезі ЛПНЩ за допомогою декстрансульфату у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, можуть проявлятися небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Таких реакцій можна уникнути при тимчасовій відміні терапії інгібітором АПФ перед кожним аферезом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Кашель</i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Повідомляли про виникнення кашлю при лікуванні інгібіторами АПФ. Зазвичай кашель носить непродуктивний, стійкий характер і припиняється після відміни препарату. Кашель у зв’язку з лікуванням інгібітором АПФ необхідно враховувати при диференційній діагностиці кашлю.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Хірургічні операції/анестезія</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Під час великих хірургічних операцій або при анестезії із застосуванням препаратів, які спричиняють артеріальну гіпотензію, еналаприл блокує утворення ангіотензину ІІ вторинно до компенсаторного вивільнення реніну. Якщо при цьому розвивається артеріальна гіпотензія, яку можна пояснити цими механізмами взаємодії, вона коригується за допомогою збільшення об’єму рідини. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>агітність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Не слід розпочинати прийом інгібіторів АПФ у період вагітності. Пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативні антигіпертензивні препарати, які мають затверджений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність встановлена, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо це необхідно, розпочати альтернативну терапію (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Расові відмінності</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>Як і інші інгібітори АПФ, еналаприл є менш ефективним щодо зниження артеріального тиску у пацієнтів негроїдної раси порівняно з пацієнтами інших рас</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>, можливо через більшу поширеність станів із низьким рівнем реніну серед пацієнтів негроїдної раси, хворих на гіпертензію.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гідрохлоротіазид</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Порушення функції нирок</i></p>

Водіння авто: Водіння авто Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Під час керування автомобілем та іншими механізмами слід бути обережними та враховувати можливість виникнення небажаних реакцій з боку нервової системи, включаючи запаморочення або сонливість.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><u land='' style=''>Еналприлу малеат та гідрохлоротіазид</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інші антигіпертензивні препарати</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Супутнє застосування </span><span style='font-size:12.0pt' style='font-size:12.0pt'>так</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>их лікарських засобів може посилювати</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> гіпотензивний ефект препарату. Одночасне застосування нітрогліцерину та інших нітратів або вазодилататорів може додатково знизити артеріальний тиск.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Літій</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>При одночасному застосуванні літію і інгібіторів АПФ оборотно підвищується концентрація літію у сироватці крові і збільшується його токсичність. Одночасне застосування тіазидних діуретиків та інгібіторів АПФ може додатково підвищувати рівень літію та збільшувати ризик токсичної дії літію. Застосування еналаприлу/гідрохлоротіазиду</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> з літієм не рекомендується.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу і неселективні НПЗП, </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>можуть послаблювати антигіпертензивні ефекти інгібіторів АПФ, ефекти діуретиків та або інших антигіпертензивних препаратів. У деяких пацієнтів із порушенням функції нирок (наприклад, пацієнти літнього віку або пацієнти з дегідратацією, включаючи тих, хто отримує лікування діуретиками), які застосовують НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, одночасне застосування АРА ІІ та інгібіторів АПФ спричиняє адитивний ефект на підвищення калію в сироватці крові та подальше погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність. Такі ефекти, як правило, оборотні. Тому таку комбінацію слід вводити з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок. Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини та потребують ретельного контролю функції нирок на початку супутньої терапії </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>та регулярно під час супутнього</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> лікування.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи </i></p>

Адреса: Адреса Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.</span></p>

Особливості: Особливості Енап HL таблетки 10 мг/12,5 мг 60 шт

<p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'> епідеміологічних дослідженнях було встановлено кумулятивний дозозалежний зв’язок між гідрохлоротіазидом та немеланомним раком шкіри (НМРШ). Одне дослідження охоплювало 71533 випадки базальноклітинної карциноми (БКК) та 8629 випадків плоскоклітинної карциноми (ПКК), із 1430883 та 172462 пацієнтів групи контролю відповідно. исокі дози гідрохлоротіазиду (? 50000 мг кумулятивна доза) були пов’язані із скоригованим коефіцієнтом ризику (КР) 1,29 (95 % довірчий інтервал (ДІ): 1,23–1,35) для БКК та 3,98 (95 % ДІ: 3,68–4,31) для ПКК. Спостерігався чіткий взаємозв’язок між сукупною дозою та випадками БКК та ПКК. Інше дослідження показало можливий зв’язок між раком губи (ПКК) та впливом гідрохлоротіазиду: 633 випадки раку губи виявлено у контрольній групі з 63067 осіб при використанні стратегії випадкової вибіркової сукупності. Було продемонстровано чіткий зв’язок із сукупною дозою для кожного пацієнта зі скоригованим КР 2,1 (95 % ДІ: 1,7–2,6), КР 3,9 (3,0–4,9) — для високої сукупної дози (щонайменше 25000 мг) та КР 7,7 (5,7–10,5) — для найвищої сукупної дози (щонайменше 100000 мг) (див. розділ «Особливості застосування»). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Фармакокінетика.</i></p> <p><u land='' style=''>Еналаприл</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>смоктування </i><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK; layout-grid-mode:line'>Після перорального застосування еналаприл швидко абсорбується, досягаючи максимальних концентрацій у сироватці крові протягом 1 години. Базуючись на показнику виведення з сечею, об’єм абсорбції еналаприлу при пероральному застосуванні становить приблизно 60</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>–70 %.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;layout-grid-mode:line'>Після абсорбції еналаприл швидко і екстенсивно гідролізується до еналаприлату – потужного інгібітора АПФ. Максимальні концентрації еналаприлату у сироватці крові досягаються через 3</span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>–4 години після перорального застосування еналаприлу малеату. иводиться еналаприл головним чином нирками. Основними компонентами у сечі є еналаприлат, що становить приблизно 40 % дози, і еналаприл у незміненому вигляді. За винятком перетворення в еналаприлат, ознак істотного метаболізму еналаприлу немає. Профіль концентрації еналаприлату у сироватці крові характеризується пролонгованою термінальною фазою, що, імовірно, пов’язано зі зв’язуванням АПФ. осіб із нормальною функцією нирок рівноважний стан концентрацій еналаприлату у сироватці крові досягається на 4-й день перорального застосування еналаприлу. Прийом їжі не впливає на абсорбцію еналаприлу у шлунково-кишковому тракті. Об’єм абсорбції і гідроліз еналаприлу є подібними при прийомі різних доз у межах рекомендованого терапевтичного діапазону. </span></p> <p><i land='' style=''>Розподіл</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Дослідження на собаках свідчать про те, що еналаприл не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр або проникає в незначній кількості; еналаприлат не потрапляє до мозку. Еналаприл перетинає плацентарний бар’єр. Гідрохлоротіазид перетинає плацентарний бар’єр, але не перетинає гематоенцефалічний бар’єр.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Біотрансформація </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>За винятком перетворення в еналаприлат, ознак істотного метаболізму еналаприлу немає. Гідрохлоротіазид не піддається метаболізму і швидко виводиться нирками.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>иведення</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат виводиться переважно нирками. Основними компонентами препарату в сечі є еналаприлат, що становить близько 40 % від дози, та еналаприл у незміненому вигляді. Ефективний період напіввиведення для накопичення еналаприлату після багаторазового перорального прийому еналаприлу малеату становить 11 годин. У дослідженнях концентрації гідрохлоротіазиду в плазмі протягом принаймні 24 годин період напіввиведення з плазми змінювався в межах від 5,6 до 14,8 години. Гідрохлоротіазид не піддається метаболізму і швидко виводиться нирками. При пероральному застосуванні як мінімум 61 % дози виводиться у незміненому вигляді протягом 24 годин.</span></p> <p><i land='' style=''>Ниркова недостатність</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Еналаприлат виводиться із загального кровообігу за допомогою гемодіалізу. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лактація </i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Після одноразової пероральної дози 20 мг у п’ятьох жінок після пологів середня пікова концентрація еналаприлу у грудному молоці становила 1,7 мкг/л (діапазон від 0,54 до 5,9 мкг/л) через 4–6 годин після прийому. Середня пікова концентрація еналаприлату становила 1,7 мкг/л (діапазон 1,2–2,3 мкг/л); піки спостерігалися в різний час протягом 24 годин. За даними пікової концентрації в грудному молоці, розрахункова максимальна доза, яку отримує немовля при грудному вигодовуванні, становить близько 0,16 % від материнської дози у перерахунку на масу тіла. Жінка, яка приймала еналаприл для перорального застосування по 10 мг на добу протягом 11 місяців, мала пікову концентрацію еналаприлу в молоці 2 мкг/л через 4 години після прийому та пікову концентрацію еналаприлату 0,75 мкг/л приблизно через 9 годин після прийому. Загальна кількість еналаприлу та еналаприлату, яку визначали в грудному молоці протягом 24 годин, становила 1,44 мкг/л та 0,63 мкг/л молока відповідно. Концентрація еналаприлату в грудному молоці не визначалася (< 0,2 мкг/л) через 4 години після одноразового прийому 5 мг еналаприлу у однієї жінки та 10 мг у двох жінок; рівні еналаприлу не визначалися.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family:Tahoma; mso-ansi-language:UK'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>Не слід застосовувати еналаприл з препаратами, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом або з порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи «Фармакодинаміка» і «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size: 12.0pt;font-family:"Tahoma",sans-serif;mso-fareast-font-family:Tahoma; mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>- </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування з терапією сакубітрилом/валсартаном – через підвищений ризик ангіоневротичного набряку. Лікарський засіб не слід застосовувати протягом 36 годин після останнього прийому сакубітрилу/валсартану – препарату, що містить інгібітор неприлізину, — або після переходу з нього на інший препарат (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»).</span><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У клінічних дослідженнях було продемонстровано, що подвійна блокада РААС при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену пов’язана з підвищеним ризиком побічних явищ, таких як гіпотензія, гіперкаліємія і погіршення функції нирок (у тому числі гостра ниркова недостатність), порівняно із прийомом одного препарату, що блокує РААС (див. розділи «Фармакодинамічні властивості», «Протипоказання», «Особливості застосування»). </span></p> <p><u land='' style=''>Еналаприл</u></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Калійзберігаючі діуретики, калієвмісні харчові добавки або замінники солі калію</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>Хоча рівень калію в сироватці крові зазвичай залишається в межах норми, у деяких пацієнтів, які отримують еналаприл, може виникати гіперкаліємія. Застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону, еплеренону, тріамтерену або амілориду), а також застосування харчових добавок або замінників солі, що містять калій, може призвести до істотного підвищення рівня калію у сироватці крові. Слід також дотримуватися обережності при сумісному застосуванні еналаприлу з іншими препаратами, що підвищують рівень калію в сироватці крові, наприклад триметоприм і котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), оскільки відомо, що триметоприм діє як калійзберігаючий діуретик подібно амілориду. Тому комбінація еналаприлу з вищезазначеними препаратами не рекомендується. Якщо наведені вище засоби показані у зв’язку з гіпокаліємією, їх слід застосовувати з обережністю, регулярно визначаючи рівень калію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати, що підвищують ризик ангіоневротичного набряку</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Одночасне застосування інгібіторів АПФ зі </span><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-ansi-language:UK'>сакубітрилом/валсартаном протипоказане у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення ангіоневротичного набряку (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Супутнє застосування інгібіторів АПФ з рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (наприклад, сиролімусом, еверолімусом, темсиролімусом) і вілдагліптином підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>«Особливості застосування»</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>). </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які одночасно застосовують котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), підвищується ризик розвитку гіперкаліємії (див. розділ «Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Циклоспорин.</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> При одночасному застосуванні циклоспорину може посилюватись гіперкаліємія, що може провокувати подагричні напади у пацієнтів з асимптомним перебігом захворювання. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гепарин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гіперкаліємія може виникати при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з гепарином. Рекомендується моніторинг рівня калію в сироватці крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Діуретики (тіазид або петльові діуретики)</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Попереднє лікування діуретиками у великих дозах може призвести до зниження об’єму циркулюючої крові та підвищення ризику артеріальної гіпотензії на початку терапії еналаприлом (див. розділ «Особливості застосування»). Гіпотензивні ефекти можна зменшити шляхом припинення прийому діуретика, збільшення об’єму споживання солі або розпочинаючи лікування з низьких доз препарату.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Трициклічні антидепресанти/ антипсихотичні засоби/ наркотики.</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування анестетиків, трициклічних антидепресантів і антипсихотичних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Препарати золота</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Поодинокі реакції, подібні на реакції на нітрити (симптоми вазодилатації, у тому числі припливи, набряк обличчя, запаморочення, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія), спостерігалися у пацієнтів, які лікувалися ін’єкційними препаратами золота (натрію ауротіомалат) та сумісно інгібітором АПФ, у тому числі еналаприлом.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Симпатоміметики</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Алкоголь</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>Алкоголь підсилює </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ</span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Антидіабетичні препарати</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Завдяки впливу на метаболізм кальцію тіазиди можуть впливати на результати оцінки функції паращитовидних залоз (див. розділ</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt; mso-ansi-language:UK'>«Особливості застосування»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Карбамазепін</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>З огляду на ризик симптоматичної гіпонатріємії необхідно здійснювати клінічний і біологічний моніторинг. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Йодовмісні контрастні засоби</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>У випадку індукованої діуретиками дегідратації підвищується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, переважно при застосуванні високих доз контрастних засобів. Пацієнтам потребують регідратації до введення йодовмісних препаратів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Амфотерицин (парентеральний), кортикостероїди, адренокортикотропні гормони (АКТГ) або проносні стимулятори</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гідрохлоротіазид може посилювати електролітний дисбаланс, особливо гіпокаліємію.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Бета-блокатори та діазоксид</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлоротіазиду, з бета-блокаторами підвищує ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть посилювати гіперглікемічний ефект діазоксиду. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Амантадин</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Тіазиди, тому числі гідрохлоротіазид, збільшують ризик побічних ефектів, спричинених амантадином. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Еналаприл і гідрохлоротіазид</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Артеріальна гіпотензія та </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>порушення водно-електролітного балансу</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування інгібіторів АПФ із сакубітрилом/валсартаном протипоказано в зв’язку з підвищеним ризиком виникнення ангіоневротичного набряку. Застосування сакубітрилу/валсартану не можна починати протягом 36 годин після прийому останньої дози еналаприлу. Терапію еналаприлом не можна починати протягом 36 годин після застосування останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Інгібітори АПФ протипоказано застосовувати вагітним та жінкам, які планують вагітність (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>Пацієнток, </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>які планують вагітність, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має затверджений профіль безпеки застосування у період вагітності. Якщо вагітність встановлена, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо можливо, розпочати альтернативну терапію. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Період годування груддю</i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Еналаприл і тіазидні діуретики проникають у грудне молоко. Застосування </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: EN-US'>еналаприлу/гідрохлоротіазиду</span><sup land='' style=''> </sup><span lang='UK' style='font-size: 12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight: bold'>у період годування груддю протипоказано. </span><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Якщо застосування препарату вкрай необхідне, годування груддю слід припинити. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У більш тяжких випадках токсичні кількості еналаприлу та/або еналаприлату необхідно видалити з кровообігу за допомогою гемодіалізу (див. розділ «Особливості застосування»). При брадикардії, резистентній до терапевтичних засобів, слід призначити терапію із застосуванням кардіостимулятора. Постійно слід контролювати життєві показники, концентрації електролітів та креатиніну в сироватці крові. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Гідрохлоротіазид</i><u land='' style=''> </u><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Найпоширенішими є симптоми, викликані недостатністю електролітів (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія) та дегідратацією внаслідок надмірного діурезу. Якщо також застосовувалися серцеві глікозиди, гіпокаліємія може спровокувати серцеву аритмію.</span></p> <p><sup land='' style=''>1)</sup><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;mso-ansi-language:UK'>Немеланомний рак шкіри: за даними епідеміологічних досліджень спостерігався кумулятивний дозозалежний зв’язок між застосуванням гідрохлоротіазиду та НМРШ (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Особливості застосування»).</span></p> <p><sup land='' style=''>2)</sup><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Д</span><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;mso-ansi-language:UK'>ив. розділ «Особливості застосування».</span></p> <p><sup land='' style=''>3)</sup><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;background:white;mso-ansi-language:UK'>Спостерігалися тільки при застосуванні гідрохлоротіазиду в дозах</span><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;mso-ansi-language:UK'> 12,5 і 25 мг.</span></p> <p><sup land='' style=''>4)</sup><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;background:white;mso-ansi-language:UK'>Показник частоти був порівнянним з таким у групах плацебо і активного контролю в клінічних дослідженнях</span><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;mso-ansi-language:UK'>.</span></p> <p><sup land='' style=''>5)</sup><span lang='UK' style='font-size:10.5pt;mso-ansi-language:UK'>Частота реакції «м’язові судоми» визначена як «часто» при застосуванні гідрохлоротіазиду в дозах 12,5 і 25 мг, хоча частота цієї реакції при застосуванні гідрохлоротіазиду в дозі 6 мг визначена як «нечасто».</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Звітування про підозрювані побічні реакції.</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Звітування про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу. Спеціалісти у галузі охорони здоров’я зобов’язані подавати інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Енап</i><sup land='' style=''>®</sup><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>-HL:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'> </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'>4 роки. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Енап</i><sup land='' style=''>®</sup><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>-H:</i><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'> 5</span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:12.0pt'> років.</span></p>