Виробник ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».

Умови відпуску За рецептом.

Лікарська форма Концентрат для розчину для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або жовтуватий розчин.

Упаковка По 10 мл у флаконі. По 5 флаконів в контурній чарунковій упаковці. По 1 або 2 контурні чарункові упаковки в картонній пачці. По 10 мл во флаконе. По 5 флаконов в контурной ячейковой упаковке. По 1 или 2 контурных ячейковых упаковки в картонной пачке. Категория отпуска. По рецепту. Производитель. ООО «ФАРМЕКС ГРУП». Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Украина, 08300, Киевская обл., г. Борисполь, ул. Шевченко, д. 100.

Фармацевтична група Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.

Код АТХ - НЕМАЄ

Застосовувати внутрішньовенно. Зазвичай доза становить до 4 ампул (40 мл) на добу. У разі прекоми або коми вводити до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин залежно від тяжкості стану. Перед введенням вміст ампул додати до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину. Максимальна швидкість введення L-орнітину-L-аспартату становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули). Курс лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.

Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).

Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування L-орнітину-L-аспартату не спостерігалося. Можливе посилення побічних ефектів. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

Дані щодо застосування L-орнітину-L-аспартату у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням L-орнітину-L-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування L-орнітину-L-аспартату у період вагітності слід уникати. Однак, якщо лікування L-орнітином-L-аспартатом у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливий ризик для плода/дитини – очікувана користь для жінки. Невідомо, чи проникає L-орнітин-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування L-орнітину-L-аспартату у період годування груддю.

Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці. Опыт применения детям ограничен, поэтому препарат не следует применять в педиатрической практике. Передозировка. До настоящего времени признаков интоксикации вследствие передозировки L-орнитина-L-аспартата не наблюдалось. Возможно усиление побочных эффектов. В случае передозировки рекомендуется симптоматическое лечение. Побочные реакции. Со стороны желудочно-кишечного тракта Очень редко (<1/10000): тошнота. Редко (> 1/10000, <1/1000): рвота. В общем эти симптомы являются кратковременными и не требуют обязательного прекращения лечения лекарственным средством. Они исчезают при уменьшении дозы или скорости введения препарата. Возможны аллергические реакции. Срок годности. 2 года. Условия хранения. Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C. Хранить в недоступном для детей месте. Несовместимость. Поскольку исследования на несовместимость не проводились, этот препарат не следует смешивать с другими лекарственными средствами. Гептор-Фармекс можно смешивать с обычными растворами для инфузий. Однако не следует растворять более 6 ампул в 500 мл раствора.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Гептор-Фармекс можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину.

При введенні високих доз препарату Гептор-Фармекс необхідно контролювати рівень сечовини у плазмі крові і сечі. При порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.

діюча речовина: L-орнітину-L-аспартат; 1 мл концентрату містить L-орнітину-L-аспартату 500 мг (в перерахунку на 100 % безводну речовину); допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дотепер взаємодії невідомі.

Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату або до інших компонентів препарату. Тяжка ниркова недостатність (рівень креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).

З боку шлунково-кишкового тракту Дуже рідко (<1/10000): нудота. Рідко (>1/10000, <1/1000): блювання. Загалом ці симптоми є короткочасними і не потребують обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату. Можливі алергічні реакції. Термін придатності. 2 роки.

Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може погіршитися під час лікування L-орнітином-L-аспартатом, тому слід уникати такого виду діяльності у період лікування.

Україна, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100. ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства ГЕПТОР-ФАРМЕКС (HEPTOR-PHARMEX) Состав: действующее вещество: L-орнитина-L-аспартат; 1 мл концентрата содержит L-орнитина-L-аспартата 500 мг (в пересчете на 100 % безводное вещество); вспомогательное вещество: вода для инъекций. Лекарственная форма. Концентрат для раствора для инфузий. Основные физико-химические свойства: прозрачный бесцветный или желтоватый раствор. Фармакотерапевтическая группа. Препараты, применяемые при заболеваниях печени, липотропные вещества. Гепатотропные препараты. Код АТХ А05В А. Фармакологические свойства. Фармакодинамика. In vivo действие L-орнитина-L-аспартата обусловлено аминокислотами орнитином и аспартатом и заключается в детоксикации аммиака путем синтеза мочевины и синтеза глутамина. Синтез мочевины происходит в околопортальных гепатоцитах, где орнитин выступает в качестве активатора двух ферментов: орнитина карбамоил трансферазы и карбамоил фосфата синтетазы, – а также в качестве субстрата для синтеза мочевины. Синтез глутамина происходит в околовенозных гепатоцитах. В частности, в патологических условиях аспартат и дикарбоксилат, включая продукты метаболизма орнитина, абсорбируются в клетках и используются там для связывания аммиака в форме глутамина. Глутамат – это аминокислота, которая связывает аммиак как в физиологических, так и патофизиологических условиях. Полученная аминокислота глутамин является не только нетоксичной формой для выведения аммиака, но и активирует важный цикл мочевины (внутриклеточный обмен глутамина). В физиологических условиях орнитин и аспартат не лимитируют синтез мочевины. Экспериментальные исследования на животных показали, что свойство L-орнитина-L-аспартата снижать уровень аммиака обусловлена ускоренным синтезом глутамина. В отдельных клинических исследованиях было показано это улучшение относительно разветвленной цепи аминокислот/ароматических аминокислот. Фармакокинетика. Период полувыведения и орнитина, и аспартата короткий – 0,3-0,4 часа. Незначительная часть аспартата выводится с мочой в неизмененном виде. Клинические характеристики. Показания. Лечение сопутствующих заболеваний и осложнений, вызванных нарушением детоксикационной функции печени (например, при циррозе печени) с симптомами латентной или выраженной печеночной энцефалопатии, особенно нарушений сознания (прекома, кома). Противопоказания. Гиперчувствительность к L-орнитина-L-аспартата или другим компонентам препарата. Тяжелая почечная недостаточность (уровень креатинина выше 3 мг/100 мл рассматривается как ориентировочная величина). Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Исследования по взаимодействию не проводились. До настоящего времени взаимодействия неизвестны. Особенности применения. При введении высоких доз препарата Гептор-Фармекс необходимо контролировать уровень мочевины в плазме крови и моче. При нарушении функции печени скорость инфузии необходимо отрегулировать в соответствии с индивидуальным состоянием больного, чтобы предотвратить тошноту и рвоту. Применение в период беременности или кормления грудью. Данные по применению L-орнитина-L-аспартата в период беременности отсутствуют. Исследования на животных с применением L-орнитина-L-аспартата для изучения его токсического воздействия на репродуктивную функцию не проводились. Таким образом, применения L-орнитина-L-аспартата в период беременности следует избегать. Однако, если лечение L-орнитином-L-аспартатом в период беременности считается необходимым по жизненным показаниям, врачу следует тщательно взвесить соотношение возможный риск для плода/ребенка – ожидаемая польза для женщины. Неизвестно, проникает ли L-орнитин-L-аспартат в грудное молоко. Поэтому следует избегать применения L-орнитина-L-аспартата в период кормления грудью. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. Вследствие заболевания способность управлять автотранспортом или работать с другими механизмами может ухудшиться во время лечения L-орнитином-L-аспартатом, поэтому следует избегать такого вида деятельности в период лечения. Способ применения и дозы. Применять внутривенно. Обычно доза составляет до 4 ампул (40 мл) в сутки. В случае прекомы или комы вводить до 8 ампул (80 мл) в течение 24 часов в зависимости от тяжести состояния. Перед введением содержимое ампул добавить в 500 мл инфузионного раствора, но не следует растворять более 6 ампул в 500 мл инфузионного раствора. Максимальная скорость введения L-орнитина-L-аспартата составляет 5 г/час (что соответствует содержанию 1 ампулы). Курс лечения определяет врач в зависимости от клинического состояния больного.

Фармакодинаміка. In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом та полягає в детоксикації аміаку шляхом синтезу сечовини і синтезу глутаміну. Синтез сечовини відбувається у навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїл трансферази і карбамоїл фосфату синтетази, – а також як субстрат для синтезу сечовини. Синтез глутаміну відбувається у навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, у патологічних умовах аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються у клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну. Глутамат – це амінокислота, яка зв'язує аміак як у фізіологічних, так і патофізіологічних умовах. Отримана амінокислота глутамін є не лише нетоксичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну). У фізіологічних умовах орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини. Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот. Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться з сечею у незміненому вигляді.