Каталог
Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт
D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.

Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

код товару: ЦБ000003676
Упаковка / 10 шт
Є в наявності
!

Ціна дійсна при резервуванні

Аптеки
від 124.60 грн
Упаковка
1

D.S.
За карткою клієнта «D.S.» нараховуються бонусні бали (крім акційних товарів)
D.S.
Доставка в: Львів >
Особливості застосування
Взаємодія з їжею - не має значення
Взаємодія з їжею не має значення
Водіям - з обережністю
Водіям з обережністю
Дорослим - дозволено
Дорослим дозволено
Дітям - з 12-ти років
Дітям з 12-ти років
Вагітним - за призначенням лікаря з урахуванням користь/ризик
Вагітним за призначенням лікаря з урахуванням користь/ризик
Алергікам - з обережністю
Алергікам з обережністю
Годуючим - заборонено
Годуючим заборонено
Діабетикам - з обережністю
Діабетикам з обережністю
Температура зберігання - від 5°C до 25°C
Температура зберігання від 5°C до 25°C

Торгівельна назва Кларитроміцин
Форма випуску таблетки
Виробник Київмедпрепарат
Країна власник ліцензії Україна
Умови відпуску Потрібен рецепт
Вид упаковки Упаковка
Кількість в упаковці 1 Упаковка(и)
Дивитися властивості номенклатури Дивитися інструкцію
Доставка в: Львів >
Київмедпрепарат
Є в наявності Є в наявності
від 179.40 грн
Астрафарм
Є в наявності Є в наявності
від 340.00 грн
Дарниця ФФ
Є в наявності Є в наявності
від 358.30 грн

Загальна характеристика: Загальна характеристика Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

  • Виробник: Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

    <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> ПАТ «Київмедпрепарат».</span></p>
  • Умови відпуску:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>За рецептом.</span></p>
  • Лікарська форма:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Основні фізико-хімічні властивості:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки та тисненням «КМП» з іншого боку. На поперечному зрізі помітно ядро білого кольору.</span></p>
  • Упаковка:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері, 1 блістер у пачці.</span></p>
  • Фармацевтична група:

    <p><b style='mso-bidi-font-weight: normal' style='mso-bidi-font-weight: normal'></b><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди.
  • Код АТХ:

    J01F A09.</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Підвищена чутливість до макролідних антибіотиків та до інших компонентів препарату
  • </span></p>

Застосування: Застосування Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Під час застосування кларитроміцину повідомляли про порушення функції печінки, включаючи підвищений рівень печінкових ферментів, і про гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит із жовтяницею або без неї. Це порушення функції печінки може бути тяжкого ступеня, зазвичай воно оборотне. У деяких випадках повідомляли про печінкову недостатність з летальним наслідком, яка переважно була асоційована з серйозними основними захворюваннями та/або супутнім медикаментозним лікуванням. Необхідно негайно припинити застосування кларитроміцину при виникненні таких ознак і симптомів гепатиту, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або чутливість у ділянці живота.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Про розвиток псевдомембранозного коліту від помірного до загрожуючого життю ступеня тяжкості повідомляли при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі макролідів. Про розвиток діареї, спричиненої Clostridium difficile (CDAD), від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком, повідомляли при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі кларитроміцину. Терапія антибактеріальними препаратами порушує нормальну мікрофлору кишечнику, що може призвести до надмірного росту C. difficile. Слід завжди пам’ятати про можливість розвитку діареї, спричиненої C. difficile, у всіх пацієнтів із діареєю після застосування антибіотиків. Необхідно ретельно зібрати анамнез, оскільки про розвиток діареї, спричиненої C.difficile, повідомляли через 2 місяці після застосування антибактеріальних препаратів. У разі виникнення псевдомембранозного коліту необхідно припинити лікування кларитроміцином незалежно від показань, за якими його було призначено. Необхідно провести мікробіологічне дослідження та розпочати необхідне лікування. Слід уникати препаратів, що пригнічують перистальтику.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Колхіцин</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Зафіксовано розвиток колхіцинової токсичності при одночасному застосуванні кларитроміцину і колхіцину, особливо у пацієнтів літнього віку, у тому числі на тлі ниркової недостатності. Повідомляли про летальні наслідки у деяких із цих пацієнтів (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосування кларитроміцину з колхіцином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>З обережністю слід застосовувати одночасно кларитроміцин та триазолбензодіазепіни, такі як триазолам, внутрішньовенний або оромукозний мідазолам (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Серцево-судинні ускладнення</i></p> <p><span lang='UK' style='font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU'>Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих та дітей віком від 12 років становить 250 мг кожні 12 годин, при більш тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 500 мг кожні 12 годин. Звичайна тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості інфікування та становить від 6 до 14 днів.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'> можна застосовувати незалежно від прийому їжі, оскільки їжа не впливає на біодоступність кларитроміцину.</span></p> <p><i land='' style=''>Лікування одонтогенних інфекцій. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Рекомендована доза становить 250 мг кожні 12 годин протягом 5 днів.</span></p> <p><i land='' style=''>Застосування пацієнтам із мікобактеріальною інфекцією. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Початкова доза для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування не спостерігається покращення клінічних ознак або бактеріологічних показників, доза кларитроміцину може бути підвищена до 1000 мг 2 рази на добу.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU'>Лікування дисемінованих інфекцій, спричинених МАК, у хворих на СНІД продовжується стільки, скільки триває клінічна та мікробіологічна ефективність препарату, що має медичне підтвердження. Кларитроміцин можна застосовувати у комплексі з іншими антимікобактеріальними засобами.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ерадикація</span><i land='' style=''> H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки (дорослі). </i></p> <p><u land='' style=''>Потрійна терапія (7-10 днів).</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Кларитроміцин (500 мг) 2 рази на добу слід застосовувати разом з амоксициліном 1000 мг 2 рази на добу та омепразолом 20 мг на добу упродовж 7-10 днів. </span></p> <p><u land='' style=''>Потрійна терапія (10 днів).</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Кларитроміцин (500 мг) 2 рази на добу, ланзопразол 30 мг 2 рази на добу та амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу упродовж 10 днів.</span></p> <p><u land='' style=''>Подвійна терапія (14 днів).</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Кларитроміцин (500 мг) 3 рази на добу разом з омепразолом 40 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів, далі - омепразол 20 мг або 40 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж наступних 14 днів. </span></p> <p><u land='' style=''>Подвійна терапія (14 днів).</u><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> Кларитроміцин (500 мг) 3 рази на добу разом із ланзопразолом 60 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів. Може потребуватися подальше пригнічення секреції соляної кислоти для зменшення проявів виразки.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> також застосовували у таких терапевтичних схемах:</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> + тинідазол та омепразол або ланзопразол; кларитроміцин + метронідазол та омепразол або ланзопразол; кларитроміцин + тетрациклін, вісмуту субсаліцилат та ранітидин; кларитроміцин + амоксицилін та ланзопразол; кларитроміцин + ранітидин вісмуту цитрат.</span></p> <p><i land='' style=''>Застосування особам літнього віку</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>як для дорослих. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Застосування пацієнтам із </i><i land='' style=''>нирковою недостатністю:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) дозу слід зменшити вполовину, наприклад, 250 мг 1 раз на добу або 250 мг 2 рази на добу при більш тяжких інфекціях. У таких пацієнтів тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.</span></p>

Протипоказання: Протипоказання Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

  • <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Лікування інфекцій, спричинених чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами: </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol
  • mso-fareast-font-family:Symbol
  • mso-bidi-font-family: Symbol
  • mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Інфекції верхніх дихальних шляхів, тобто носоглотки (тонзиліт, фарингіт), та інфекції придаткових пазух носа. </span></p>

Побічна дія: Побічна дія Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що свідчить про ризик розвитку серцевої аритмії та torsades de pointes, спостерігалося при лікуванні макролідами, включаючи кларитроміцин (див. розділ «Побічні реакції»). З огляду на те, що нижчезазначені ситуації можуть призвести до підвищеного ризику шлуночкових аритмій (включаючи torsades de pointes), кларитроміцин слід з обережністю застосовувати нижчезазначеним групам пацієнтів:</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам з ішемічною хворобою серця, тяжкою серцевою недостатністю, порушеннями провідності або клінічно значущою брадикардією.</span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Пацієнтам, які одночасно приймають інші препарати, що асоціюються з подовженням інтервалу QT (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пімозидом і терфенадином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> не можна застосовувати пацієнтам із вродженим або встановленим набутим подовженням інтервалу QT або зі шлуночковою аритмією в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Епідеміологічні дослідження, що вивчають ризик розвитку несприятливих серцево-судинних наслідків при застосуванні макролідів, показали мінливі результати. ході деяких спостережних досліджень виявлено рідкий короткостроковий ризик розвитку аритмії, інфаркту міокарда та смертності від серцево-судинних заворювань, пов’язаний із застосуванням макролідів, включаючи кларитроміцин. рахування цих результатів слід співставляти з перевагами лікування при призначенні кларитроміцину.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пневмонія</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>З огляду на те, що розвивається резистентність Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тест на чутливість при призначенні кларитроміцину для лікування негоспітальної пневмонії. У разі госпітальної пневмонії кларитроміцин потрібно застосовувати у комбінації з іншими відповідними антибіотиками.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Інфекції шкіри та м’яких тканин від легкого до помірного ступеня</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Ці інфекції найчастіше спричинені мікроорганізмами Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes, кожен з яких може бути резистентним до макролідів. Тому важливо проводити тест на чутливість. У разі, коли неможливо застосувати бета-лактамні антибіотики (наприклад, при алергії), як препарати першого вибору можна застосовувати інші антибіотики, наприклад, кліндаміцин. Дотепер макроліди відіграють роль тільки у лікуванні деяких інфекцій шкіри та м’яких тканин (наприклад, інфекцій, спричинених Corynebacterium minutissimum, acne vulgaris, бешихового запалення) та у ситуаціях, коли не можна застосовувати пеніциліни.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>У разі розвитку тяжких гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілаксія, тяжкі шкірні побічні реакції (наприклад, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS), хвороба Шенлейна–Геноха, терапію кларитроміцином слід негайно припинити та одразу ж розпочати відповідне лікування.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> потрібно з обережністю застосовувати при одночасному призначенні з індукторами ферменту цитохрому СYP3A4 (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Слід звернути увагу на можливість перехресної резистентності між кларитроміцином та іншими макролідами, а також лінкоміцином і кліндаміцином.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини)</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Слід з обережністю призначати кларитроміцин одночасно з іншими статинами. Повідомляли про розвиток рабдоміолізу у пацієнтів при одночасному застосуванні кларитроміцину і статинів. Необхідний моніторинг стану пацієнтів щодо виявлення ознак і симптомів міопатії. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>У ситуаціях, коли одночасного застосування кларитроміцину зі статинами уникнути неможливо, рекомендується призначати найменшу зареєстровану дозу статину. Можливе застосування статину, який не залежить від метаболізму CYP3A (наприклад, флувастатину) (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів (таких як похідні сульфонілсечовини) та/або інсуліну може спричиняти виражену гіпоглікемію. Рекомендований ретельний моніторинг рівня глюкози.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пероральні антикоагулянти</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При одночасному застосуванні кларитроміцину з варфарином існує ризик виникнення серйозної кровотечі, значного підвищення показника МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) та протромбінового часу. Доки пацієнти отримують одночасно кларитроміцин та пероральні антикоагулянти, потрібно часто контролювати показник МНС та протромбіновий час. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>Слід бути обережними при сумісному застосуванні кларитроміцину з пероральними антикоагулянтами прямої дії, такими як дабігатран, ривароксабан та апіксабан, особливо пацієнтам з високим ризиком кровотеч (</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Лікування.</i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-weight:bold'> Побічні реакції, що супроводжують передозування, слід лікувати за допомогою промивання шлунка та симптоматичної терапії. Як і у випадку з іншими макролідами, малоймовірно, щоб гемодіаліз або перитонеальний діаліз суттєво впливали на вміст кларитроміцину в сироватці крові. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Найчастішими та найпоширенішими побічними реакціями при лікуванні кларитроміцином дорослих та дітей є біль у животі, діарея, нудота, блювання та спотворення смаку. Ці побічні реакції зазвичай незначно виражені та узгоджуються із відомим профілем безпеки макролідних антибіотиків. Під час клінічних досліджень кларитроміцину не було виявлено суттєвої різниці у частоті цих побічних реакцій з боку травної системи між групами пацієнтів, у яких були наявні або відсутні мікобактеріальні інфекції.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Нижче представлені побічні реакції, що виникли під час клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні різних лікарських форм і дозувань кларитроміцину, у тому числі таблеток негайного вивільнення. Побічні реакції, що принаймні можливо пов’язані з кларитроміцином, розподілені за системами органів і за частотою виникнення: дуже часті (?1/10), часті (?1/100 до ?1/10), нечасті (?1/1000 до ?1/100) і з невідомою частотою* (побічні реакції з постмаркетингового спостереження; частоту визначити неможливо з наявних даних). У межах кожної групи побічні реакції представлені в порядку зменшення тяжкості проявів, якщо тяжкість вдалося оцінити.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Інфекції та інвазії: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасті – целюліт1, кандидоз, гастроентерит2, інфекція3, вагінальна інфекція; з невідомою частотою – псевдомембранозний коліт, бешихове запалення.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку крові і лімфатичної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нечасті – лейкопенія, нейтропенія4, тромбоцитемія3, еозинофілія4; з невідомою частотою – агранулоцитоз, тромбоцитопенія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку імунної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нечасті – анафілактоїдні реакції1, гіперчутливість; з невідомою частотою – анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку метаболізму і живлення: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасті – анорексія, зниження апетиту; з невідомою частотою – гіпоглікемія. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку психіки:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> часті – безсоння; нечасті – тривожність, нервозність3; з невідомою частотою – психози, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, манія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку ЦНС: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>часті – дисгевзія (порушення смакової чутливості), головний біль; нечасті – втрата свідомості1, дискінезія1, запаморочення, сонливість, тремор; з невідомою частотою – судоми, агевзія (втрата смакової чутливості), паросмія, аносмія, парестезія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку органів слуху і лабіринту: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасті – вертиго, погіршення слуху, дзвін у вухах; з невідомою частотою – втрата слуху. </span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кардіальні</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> порушення:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нечасті – зупинка серця1, фібриляція передсердь1, подовження інтервалу QT, екстрасистоли1, відчуття серцебиття; з невідомою частотою – torsades de pointes, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків. </span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Судинні порушення:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> часті – вазодилатація1; з невідомою частотою – крововилив.</span></p> <p><i land='' style=''>З боку дихальної системи</i><i land='' style=''>, органів грудної клітки та середостіння</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>: нечасті – астма1, носова кровотеча2, емболія судин легенів1.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку травної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> часті – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; нечасті – езофагіт1, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба2, гастрит, прокталгія2, стоматит, глосит, здуття живота4, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм; з невідомою частотою – гострий панкреатит, зміна кольору язика, зміна кольору зубів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку гепатобіліарної системи: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>часті – відхилення від норми функціональних тестів печінки; нечасті – холестаз4, гепатит4, підвищення рівня АЛТ, АСТ, ГГТ4; з невідомою частотою – печінкова недостатність, гепатоцелюлярна жовтяниця.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку шкіри і підшкірної клітковини:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> часті – висипання, гіпергідроз; нечасті – бульозний дерматит1, свербіж, кропив’янка, макуло-папульозні висипання3; з невідомою частотою –</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK;mso-bidi-font-style:italic'> тяжкі шкірні побічні реакції (наприклад, гострий генералізований екзантематозний пустульоз,</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна шкірна реакція, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS)), акне, хвороба Шенлейна-Геноха.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>нечасті – м’язові спазми3, скелетно-м’язова ригідність1, міалгія2; з невідомою частотою – рабдоміоліз2**, міопатія.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>З боку нирок і сечовидільної системи:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нечасті – підвищення креатиніну крові1, підвищення сечовини крові1; з невідомою частотою – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Загальні порушення та реакції у місці введення:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> дуже часті – флебіт у місці введення1; часті – біль у місці введення1, запалення у місці введення1; нечасті – нездужання4, гарячка3, астенія, біль у грудях4, озноб4, стомленість4.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Лабораторні дослідження:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> нечасті – зміна співвідношення альбумін-глобулін1, підвищення рівня лужної фосфатази у крові4, підвищення рівня лактатдегідрогенази у крові4; з невідомою частотою – підвищення МНС, збільшення протромбінового часу, зміна кольору сечі.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>* Оскільки про ці реакції повідомляли добровільно та величина популяції пацієнтів невстановлена, не завжди можна точно встановити їх частоту або причинний зв’язок із прийомом препарату. Загальний досвід застосування кларитроміцину становить більше ніж 1 мільярд пацієнто-днів.</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>** У деяких повідомленнях про рабдоміоліз зазначено, що кларитроміцин призначали одночасно з іншими лікарськими засобами, про які відомо, що вони асоціюються з рабдоміолізом (наприклад, статини, фібрати, колхіцин або алопуринол).</i></p> <p><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>1,2,3,4</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>Про ці побічні реакції повідомляли тільки при застосуванні препаратів кларитроміцину у формі: 1 – порошку ліофілізованого для приготування розчину для інфузій, 2 – таблеток пролонгованої дії, 3 – суспензії, 4 – таблеток негайного вивільнення.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Очікується, що частота, тип та тяжкість побічних реакцій у дітей будуть такими ж, як і у дорослих.</span></p> <p><i land='' style=''>Пацієнти з порушеннями імунної системи.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>У хворих на СНІД та інших </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>пацієнтів із порушеннями імунної системи, які застосовували високі дози кларитроміцину протягом тривалого часу для лікування мікобактеріальних інфекцій, не завжди можна відрізнити побічні реакції, пов’язані із застосуванням препарату, та симптоми основного або супутніх захворювань. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У дорослих пацієнтів, які отримували кларитроміцин у добовій дозі 1000 мг, найчастішими побічними ефектами були нудота, блювання, спотворення смаку, біль у животі, діарея, висипання, здуття живота, головний біль, запор, порушення слуху, підвищення вмісту АЛТ та АСТ у сироватці крові. Нечасто виникали диспное, безсоння та сухість у роті.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>У цих пацієнтів із порушеннями імунної системи проводили оцінку лабораторних показників, аналізуючи ті показники, що виходять за межі значного аномального рівня (тобто крайньої верхньої або нижньої межі) для визначеного тесту. За цим критерієм у 2–3 % цих пацієнтів, які приймали 1000 мг кларитроміцину на добу, спостерігалося значне аномальне підвищення рівнів АЛТ та АСТ і аномальне зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів у крові. У меншого відсотка пацієнтів спостерігалося підвищення рівня азоту сечовини крові.</span></p> <p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'>Термін придатності.</b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> 3 роки.</span></p>

Передозування: Передозування Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Симптоми. </i><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS"; mso-ansi-language:UK'>Існуючі повідомлення вказують на те, що передозування кларитроміцином може спричинити появу симптомів з боку шлунково-кишкового тракту. Є дані про один випадок розвитку змін розумового стану, параноїдної поведінки, гіпокаліємії та гіпоксемії </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>у</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS"; mso-ansi-language:UK'> пацієнта з біполярним психозом в анамнезі, який прийняв 8 грамів кларитроміцину.</span></p>

Застосування в період вагітності: Застосування в період вагітності Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>Безпека застосування кларитроміцину у період вагітності та годування груддю не встановлена. Ґрунтуючись на змінних результатах, отриманих в результаті досліджень на тваринах та досвіді застосування на людях, не можна виключати можливість негативного впливу на розвиток ембріона. деяких дослідженнях, що оцінювали вплив кларитроміцину протягом першого та другого триместру вагітності, повідомлялося про підвищений ризик викидню порівняно з контрольною групою пацієнтів, які не приймали антибіотиків або застосовували антибіотики інших груп.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>Наявні епідеміологічні дослідження щодо ризику розвитку у немовлят вроджених вад розвитку при застосуванні макролідів, включаючи кларитроміцин під час вагітності. Хоча дані результати є суперечливими, все ж кларитроміцин не слід застосовувати у період вагітності без ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK'> виділяється у грудне молоко в невеликих кількостях. Було підраховано, що немовля, яке перебуває виключно на грудному вигодовуванні, отримуватиме близько 1,7% дози кларитроміцину з поправкою на вагу матері.</span></p>

Діти: Діти Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дітям віком до 12 років слід застосовувати препарат у формі суспензії, оскільки застосування таблеток кларитроміцину дітям цього віку не вивчалося.</span></p>

Умови зберігання: Умови зберігання Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><b style='mso-bidi-font-weight:normal' style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ?С. </span><span lang='UK' style='mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Зберігати у недоступному для дітей місці.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p>

Діюча речовина: Діюча речовина Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>діюча речовина:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> clarithromycin; </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>1 таблетка містить кларитроміцину, у перерахуванні на 100 % речовину – 250 мг або 500 мг; </span></p> <p><i land='' style=''>допоміжні речовини:</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят (тип А); натрію лаурилсульфат; гіпромелоза; кальцію стеарат; суміш для покриття «Opadry II Yellow» (містить: триацетин; гіпромелозу; лактозу, моногідрат; титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь; заліза оксид жовтий (Е 172)).</span></p>

Водіння авто: Водіння авто Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Дані про вплив відсутні. Однак при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід зважати на можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, вертиго, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація.</span></p>

Інші лікарські форми: Інші лікарські форми Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> не взаємодіє з пероральними контрацептивами. </span></p> <p><i land='' style=''>Застосування нижчезазначених препаратів суворо протипоказано через можливий розвиток тяжких наслідків взаємодії.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Цизаприд</span><i land='' style=''>, пімозид, астемізол, терфенадин.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Підвищення рівня цизаприду в сироватці крові зафіксовано у пацієнтів, які отримували кларитроміцин та цизаприд одночасно. Це може призвести до подовження інтервалу QT і появи аритмій, в тому числі шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків і torsades de pointes. Подібні ефекти відзначалися у пацієнтів, які приймали кларитроміцин і пімозид одночасно (див. розділ «Протипоказання»). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Повідомляли про здатність макролідів змінювати метаболізм терфенадину, призводячи до підвищення рівня терфенадину в сироватці крові, що іноді асоціювалося з аритміями, такими як подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків і torsade</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>s</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> de pointes</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> (див. розділ «Протипоказання»). У ході дослідження у 14 добровольців при одночасному застосуванні кларитроміцину і терфенадину спостерігалося підвищення рівня кислотного метаболіту терфенадину у 2</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>-</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3 рази та подовження інтервалу QT, що не призвело ні до якого клінічно видимого ефекту. Подібні ефекти відзначалися і при одночасному застосуванні астемізолу та інших макролідів.</span></p> <p><i land='' style=''>Алкалоїди ріжків. </i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Постмаркетингові</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> повідомлення свідчать, що одночасне застосування кларитроміцину й ерготаміну або дигідроерготаміну асоціювалося з появою ознак гострого ерготизму, що характеризувалося вазоспазмом та ішемією кінцівок і інших тканин, включаючи центральну нервову систему (ЦНС). Одночасне призначення кларитроміцину та алкалоїдів ріжків протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пероральний мідазолам.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При застосуванні мідазоламу з таблетками кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'> площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) мідазоламу збільшувалася у 7 разів після перорального застосування мідазоламу. Одночасне </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>застосування перорального мідазоламу і кларитроміцину протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><i land='' style=''>Інгібітори Гмг-КоА-редуктази (статини).</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>Одночасне застосування кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»), оскільки ці статини </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>значною мірою метаболізуються </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4, одночасне застосування із кларитроміцином підвищує їх концентрацію у плазмі крові, що, зі свого боку, підвищує ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> Зафіксовано розвиток рабдоміолізу у пацієнтів при одночасному застосуванні кларитроміцину та цих статинів. Якщо лікування кларитроміцином неможливо уникнути, терапію </span><span class='SpellE' style=''>ловастатином</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK'> або симвастатином необхідно припинити під час курсу лікування.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'></span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Слід з обережністю призначати кларитроміцин одночасно з іншими статинами. ситуаціях, коли одночасного застосування кларитроміцину зі статинами уникнути неможливо, рекомендується призначати найменшу зареєстровану дозу статину. Можливе застосування статину, який не залежить від метаболізму </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> (наприклад, флувастатину). Необхідний моніторинг стану пацієнтів щодо виявлення ознак і симптомів міопатії.</span></p> <p><i land='' style=''>плив інших лікарських засобів на кларитроміцин</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Лікарські засоби, що є індукторами </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, препарати звіробою), можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Це може призвести до субтерапевтичних рівнів кларитроміцину та зниження його ефективності. Крім того, може бути необхідним моніторинг плазмових рівнів індуктора </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>, які можуть бути підвищені через інгібування </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> кларитроміцином (див. також інструкцію для медичного застосування відповідного індуктора </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>4). Одночасне застосування рифабутину і кларитроміцину призводило до підвищення рівня рифабутину та зниження рівня кларитроміцину в сироватці крові з одночасним підвищенням ризику появи увеїту.</span></p> <p><u land='' style=''>Нижче зазначено лікарські засоби, вплив яких на концентрацію кларитроміцину в крові відомий або припускається, тому може знадобитися зміна дози кларитроміцину або застосування альтернативної терапії. </u></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ефавіренц</span><i land='' style=''>, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Потужні індуктори ферментів цитохрому Р450, такі як ефавіренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин можуть прискорювати метаболізм кларитроміцину, зменшуючи його концентрацію в плазмі крові, але збільшуючи концентрацію 14-ОН-кларитроміцину – мікробіологічно активного метаболіту. Оскільки мікробіологічна активність кларитроміцину і 14-ОН-кларитроміцину різна відносно різних бактерій, очікуваний терапевтичний ефект може бути не досягнутий через одночасне застосування кларитроміцину та індукторів ферментів цитохрому Р450.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Етравірин</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дія кларитроміцину послаблювалась етравірином, однак концентрації активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину підвищувались. Оскільки 14-ОН-кларитроміцин має понижену активність щодо Mycobacterium avium complex (MAC), загальна активність щодо цього патогену може бути змінена. Тому для лікування МАС слід розглянути застосування альтернативних кларитроміцину лікарських засобів.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Флуконазол</span><i land='' style=''>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>Одночасне застосування флуконазолу 200 мг на добу і кларитроміцину 500 мг 2 рази на добу у 21 здорового добровольця призводило до підвищення рівноважної Cmin кларитроміцину на 33 % та AUC – на 18 %. Рівноважні концентрації активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину значно не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу. </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Зміна дози кларитроміцину не потрібна.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ритонавір</span><i land='' style=''>.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Фармакокінетичне</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> дослідження показало, що одночасне застосування ритонавіру 200 мг кожні 8 годин і кларитроміцину 500 мг кожні 12 годин призводило до значного пригнічення метаболізму кларитроміцину. Cmax кларитроміцину підвищувалася на 31 %, Cmin </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>–</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> на 182 % і AUC – на 77 %</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK'>при одночасному застосуванні ритонавіру. ідзначалося повне пригнічення утворення 14-ОН-кларитроміцину. Через широкий терапевтичний діапазон зменшення дози кларитроміцину для пацієнтів із нормальною функцією нирок не потрібне. Проте для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідне коригування дози: для пацієнтів із CLCR 30–60 мл/хв дозу кларитроміцину необхідно знизити на 50 %. Для пацієнтів із CLCR < 30 мл/хв дозу кларитроміцину необхідно знизити на 75 %. Дози кларитроміцину, що перевищують 1</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>г/добу, не слід застосовувати разом із ритонавіром.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Таке ж коригування дози слід проводити для пацієнтів із порушеннями функції нирок при застосуванні ритонавіру як фармакокінетичного підсилювача разом з іншими інгібіторами ІЛ-протеази, включаючи атазанавір і саквінавір (див. нижче «Двобічно спрямовані лікарські взаємодії»).</span></p> <p><i land='' style=''>плив кларитроміцину на інші лікарські засоби</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Антиаритмічні</span><i land='' style=''> засоби.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Існують постмаркетингові повідомлення про розвиток torsades de pointes, що виникло при одночасному застосуванні кларитроміцину з хінідином або дизопірамідом. Рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг для своєчасного виявлення подовження інтервалу QT під час одночасного застосування кларитроміцину з цими препаратами. Під час терапії кларитроміцином слід стежити за концентрацією цих препаратів у сироватці крові.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Під час постмаркетингового застосування були повідомлення про гіпоглікемію при одночасному застосуванні кларитроміцину і дизопіраміду, тому необхідний моніторинг рівня глюкози крові при одночасному застосуванні цих засобів.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні з певними гіпоглікемічними засобами, такими як натеглінід і репаглінід, кларитроміцин може інгібувати ензим С</span><span lang='EN-US' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:EN-US'>YP</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language: UK'>3</span><span lang='EN-US' style='mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS"; mso-ansi-language:EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK'>, що може спричинити гіпоглікемію. Рекомендований ретельний моніторинг рівня глюкози.</span></p> <p><i land='' style=''>CYP3A-пов’язані взаємодії. </i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину, відомого як інгібітор ферменту CYP3A, і препарату, що головним чином метаболізується CYP3A, може призвести до підвищення концентрації останнього у плазмі крові, що, зі свого боку, може підсилити або подовжити його терапевтичний ефект і побічні ефекти. Слід бути обережними при застосуванні кларитроміцину пацієнтам, які отримують терапію лікарськими засобами – субстратами CYP3A, особливо якщо CYP3A-субстрат має вузький терапевтичний діапазон (наприклад, карбамазепін) і/або екстенсивно метаболізується цим ензимом. Може бути потрібна зміна дози і, якщо можливо, ретельний моніторинг сироваткових концентрацій лікарського засобу, що головним чином метаболізується CYP3A, для пацієнтів, які одночасно застосовують кларитроміцин. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>ідомо (або припускається), що такі лікарські засоби або групи препаратів </span><span class='SpellE' style=''>метаболізуються</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>одним і тим же CYP3A-ізоферментом: альпразолам, астемізол, карбамазепін, цилостазол, цизаприд, циклоспорин, дизопірамід, алкалоїди ріжків, ловастатин, метилпреднізолон, мідазолам, омепразол, пероральні антикоагулянти (наприклад, варфарин), атипові антипсихотичні засоби (наприклад, кветіапін), пімозид, хінідин, рифабутин, силденафіл, симвастатин, такролімус, терфенадин, триазолам і вінбластин, але цей список не є повним. Подібний механізм взаємодії відзначений при застосуванні фенітоїну, теофіліну і вальпроату, що метаболізуються іншими ізоферментами системи цитохрому Р</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>450</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'></span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Омепразол</span><i land='' style=''>.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> (500 мг кожні 8 годин) застосовували у комбінації з омепразолом (40 мг на добу) у дорослих здорових добровольців. Рівноважні концентрації омепразолу</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>в плазмі підвищувалися (Cmax, AUC0-24 і </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK'>t</span><sub land='' style=''>1/2</sub><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> підвищувалися на 30 %, 89 % і 34 % відповідно)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>. </span><text land='' style=''>При </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>застосуванні тільки</span><text land='' style=''> </text><span class='SpellE' style=''>омепразол</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>у</span><text land='' style=''> с</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>е</span><span class='SpellE' style=''>редн</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>є</span><text land='' style=''> </text><span class='SpellE' style=''>значен</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>ня</span><text land='' style=''> рН </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>шлункового соку</span><text land='' style=''> при </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>вимірюванні протягом</span><text land='' style=''> 24 </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>годин становило</span><text land='' style=''> 5,2, при </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>одночасному застосуванні</span><text land='' style=''> </text><span class='SpellE' style=''>омепразол</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>у з</span><text land='' style=''> </text><span class='SpellE' style=''>кларитром</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>і</span><span class='SpellE' style=''>цином</span><text land='' style=''> – 5,7. </text></p><p><span class='SpellE' style=''>Силденафіл</span><i land='' style=''>, тадалафіл і варденафіл.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Кожен із цих інгібіторів фосфодіестерази метаболізується (принаймні частково) за участю CYP3A, а CYP3A може інгібуватися одночасно прийнятим кларитроміцином. Одночасний прийом кларитроміцину з силденафілом, тадалафілом або варденафілом може призводити до збільшення експозиції інгібітора фосфодіестерази, тому слід розглядати питання про зниження дози силденафілу, тадалафілу або варденафілу.</span></p> <p><i land='' style=''>Теофілін, карбамазепін.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Результати клінічних досліджень показали, що існує незначне, але статистично значуще (</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>p</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>?0,05) збільшення концентрації теофіліну або карбамазепіну в плазмі крові при їх одночасному застосуванні з кларитроміцином.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Толтеродин</span><i land='' style=''>.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Толтеродин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> головним чином метаболізується 2</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>D</span><text land='' style=''>6-</text><span class='SpellE' style=''>ізоформою</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> цитохрому Р</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>450</span><sub land='' style=''> </sub><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>(CYP2</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>D</span><text land='' style=''>6</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>)</span><text land='' style=''>. </text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Однак у популяції пацієнтів без CYP2</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>D</span><text land='' style=''>6</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> метаболізм відбувається через CYP3A. У цій популяції пригнічення CYP3A призводить до значного підвищення плазмових концентрацій толтеродину. У таких пацієнтів зниження дози толтеродину може бути необхідним при його застосуванні з інгібіторами CYP3A, такими як кларитроміцин.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Триазолбензодіазепіни</span><i land='' style=''> (наприклад, альпразолам, мідазолам, триазолам).</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При застосуванні мідазоламу з таблетками кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу)</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'> AUC мідазоламу збільшувалася у 2,7 раза після внутрішньовенного введення мідазоламу.</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> При внутрішньовенному застосуванні мідазоламу з кларитроміцином слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта для своєчасного коригування дози. При оромукозному шляху введення мідазоламу, при якому пресистемна елімінація препарату може виключатися, ймовірніше, буде спостерігатися взаємодія на зразок тієї, що спостерігається при внутрішньовенному введенні мідазоламу, а не при пероральному. Слід дотримуватися таких самих запобіжних заходів при застосуванні інших бензодіазепінів, які метаболізуються CYP3A, включаючи триазолам і альпразолам. Для бензодіазепінів, елімінація яких не залежить від CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), розвиток клінічно значущої взаємодії з кларитроміцином малоймовірний.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Є постмаркетингові повідомлення про лікарську взаємодію і розвиток побічних явищ з боку ЦНС (таких як сонливість і сплутаність свідомості) при одночасному застосуванні кларитроміцину і триазоламу. Слід спостерігати за пацієнтом, враховуючи можливе збільшення фармакологічних ефектів з боку ЦНС.</span></p> <p><i land='' style=''>Інші види взаємодій</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Колхіцин</span><i land='' style=''>.</i></p>

Фармакологічні властивості: Фармакологічні властивості Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><i land='' style=''>Фармакодинаміка.</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> </span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> – напівсинтетичний антибіотик групи макролідів. Антибактеріальна дія кларитроміцину визначається його зв’язуванням з 50S-рибосомальною субодиницею чутливих бактерій і пригніченням біосинтезу білка. Препарат виявляє високу ефективність in vitro щодо широкого спектра аеробних та анаеробних грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, у тому числі госпітальних штамів. Мінімальні пригнічувальні концентрації (МПК) кларитроміцину зазвичай у два рази нижчі ніж МПК еритроміцину.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> in vitro високоефективний щодо Legionella pneumophila і Mycoplasma pneumonie. Діє бактерицидно щодо H. Pylori, активність кларитроміцину при нейтральному pH є вища, ніж при кислому pH. Дані in vitro та in vivo свідчать про високу ефективність кларитроміцину щодо клінічно значущих штамів мікобактерій. Дослідження in vitro показали, що штами Enterobacteriaceae і Pseudomonas, як і грамнегативні бактерії, що не продукують лактозу, не чутливі до кларитроміцину. </span></p> <p><i land='' style=''>Мікробіологія.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><u land='' style=''> активний in vitro і в клінічній практиці щодо більшості штамів таких мікроорганізмів:</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Listeria monocytogenes.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhаlis, Neisseria gonorrhоeae, Legionella pneumophila.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Інші мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae (TWAR).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Мікобактерії: Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium avium сomplex (MAC), які включають Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Бета-лактамази мікроорганізмів не впливають на ефективність кларитроміцину.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Більшість метицилін- та оксацилінрезистентних штамів стафілококів не чутливі до кларитроміцину.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Helicobacter</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>: H. pylori.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><u land='' style=''> активний in vitro щодо більшості штамів таких мікроорганізмів, однак клінічна ефективність та безпека його застосування не встановлені:</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus agalactiae, Streptococci (групи C, F, G), Viridans group streptococci.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Pasteurella multocida.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteriodes melaninogenicus.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кампілобактерії</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>: Campylobacter jejuni.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> чинить бактерицидну дію щодо кількох штамів бактерій: Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, H. pylori та Campylobacter spp.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Основним метаболітом кларитроміцину в організмі людини є мікробіологічно активний 14-гідроксикларитроміцин (14-ОН-кларитроміцин). Для більшості мікроорганізмів мікробіологічна активність метаболіту дорівнює або в 1-2 рази слабша за материнську субстанцію, за винятком H. influenzae, відносно якого ефективність метаболіту в 2 рази вища. умовах in vitro та in vivo материнська субстанція і її основний метаболіт виявляють або адитивний, або синергічний ефект щодо H. іnfluenzae, залежно від штаму мікроорганізму.</span></p> <p><u land='' style=''>Тести на чутливість</u></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Кількісні методи, що вимагають вимірювання діаметра зони, дають точнішу оцінку чутливості бактерій до протимікробних препаратів. одній із рекомендованих процедур для тестування чутливості використовують диски, імпрегновані 15 мкг кларитроміцину (дифузійний тест Кірбі-Бауера); при інтерпретації співвідносять діаметр зони пригнічення для цього диска зі значеннями МПК для кларитроміцину. МПК визначається методом розведення в бульйоні або агарі.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При проведенні цих процедур висновок лабораторії «чутливість» вказує на те, що інфікуючий мікроорганізм, найімовірніше, відповість на терапію. исновок «резистентний» вказує на те, що інфікуючий мікроорганізм, найімовірніше, не відповість на терапію. исновок «проміжна чутливість» говорить про те, що терапевтичний ефект даного препарату може бути сумнівним або ж мікроорганізм буде чутливим, якщо застосовувати вищі дози (про проміжну чутливість говорять також як про помірну чутливість).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Необхідно брати до уваги специфічні для країни або регіону відомості щодо абсолютних меж діапазону чутливості, резистентності і проміжної чутливості.</span></p> <p><i land='' style=''>Фармакокінетика. </i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'></span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> швидко та добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту після перорального застосування препарату у формі таблеток. Мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин утворюється шляхом метаболізму першого проходження. Кларитроміцин можна застосовувати незалежно від прийому їжі, оскільки їжа не впливає на біодоступність таблеток кларитроміцину. Їжа незначно затримує початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідроксиметаболіту. Фармакокінетика кларитроміцину нелінійна, проте рівноважна концентрація досягається в межах 2 днів застосування препарату. При застосуванні 250 мг 2 рази на добу 15–20 % незміненого препарату виводиться із сечею. При дозі 500 мг 2 рази на добу виведення препарату з сечею інтенсивніше (приблизно 36 %). 14-гідроксикларитроміцин є основним метаболітом, що виводиться із сечею у кількості 10-15 % застосованої дози. Більша частина залишку дози виводиться з фекаліями, переважно з жовчю. 5-10 % вихідної сполуки виявляється у фекаліях. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При застосуванні 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу концентрації кларитроміцину в плазмі крові підвищуються порівняно з такими при застосуванні дози 500 мг 2 рази на добу. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Концентрація кларитроміцину в тканинах у кілька разів перевищує концентрацію препарату у крові. Підвищені концентрації були виявлені як у тонзилярній, так і у легеневій тканинах. Кларитроміцин при терапевтичних дозах на 80 % зв’язується з білками плазми крові. </span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> проникає в слизову оболонку шлунка. міст кларитроміцину в слизовій оболонці та тканині шлунка вищий при застосуванні кларитроміцину разом із омепразолом, ніж при монотерапії кларитроміцином.</span></p>

Адреса: Адреса Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.</span></p>

Особливості: Особливості Кларитроміцин таблетки 250 мг 10 шт

<p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія та первинна атипова пневмонія) (див. розділи « Фармакодинаміка» та «Особливості застосування» щодо тестування на чутливість). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Інфекції шкіри та м’яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипелоїд, фурункульоз, інфіковані рани) (див. розділи « Фармакодинаміка» та «Особливості застосування» щодо тестування на чутливість). </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>Гострі та хронічні одонтогенні інфекції. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span class='SpellE' style=''>Дисеміновані</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare. Локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium kansasii. </span></p> <p><span lang='UK' style='font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-family: Symbol;mso-ansi-language:UK'>· </span><span class='SpellE' style=''>Ерадикація</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки при пригніченні секреції соляної кислоти (активність кларитроміцину щодо H. pylori при нейтральному pH вища, ніж при кислому pH). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину та будь-якого з нижчезазначених препаратів: астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин (оскільки це може призвести до подовження інтервалу </span><span lang='EN-GB' style='mso-ansi-language:EN-GB'>QT</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> та розвитку серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та </span><span class='SpellE' style=''>torsades</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>de</i><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pointes</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>), алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, дигідроерготамін (оскільки це може призвести до ерготоксичності), інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), що значною мірою метаболізуються </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language: EN-US'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4 (ловастатин або симвастатин), через підвищений ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування»). </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину та перорального мідазоламу (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>роджене або встановлене набуте подовження інтервалу </span><span lang='EN-GB' style='mso-ansi-language:EN-GB'>QT</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> або шлуночкові серцеві аритмії в анамнезі, включаючи </span><span class='SpellE' style=''>torsades</span><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>de</i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> </i><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>pointes</i><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> не слід призначати пацієнтам з електролітними порушеннями (гіпокаліємія або гіпомагніємія, обумовлена ризиком подовження інтервалу QT).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Тяжка печінкова недостатність у комбінації з нирковою недостатністю.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину та інших сильних інгібіторів </span><span lang='EN-GB' style='mso-ansi-language:EN-GB'>CYP</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><span lang='EN-GB' style='mso-ansi-language: EN-GB'>A</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4 із колхіцином (див. розділи «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>Одночасне застосування кларитроміцину з ломітапідом протипоказане (див. розділ «заємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Колхіцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> є субстратом CYP3A і ефлюксного переносника – P-глікопротеїну (Pgp). ідомо, що кларитроміцин та інші макроліди можуть пригнічувати CYP3A і Pgp. При одночасному застосуванні кларитроміцину і колхіцину пригнічення Pgp і/або CYP3A кларитроміцином може призвести до підвищення експозиції колхіцину. Одночасне застосування кларитроміцину і колхіцину протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).</span></p> <p><i land='' style=''>Дигоксин.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Дигоксин вважається субстратом ефлюксного переносника –</span><span lang='UK' style=''> </span><span class='SpellE' style=''>Pgp</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>. ідомо, що кларитроміцин може пригнічувати Pgp. При одночасному застосуванні кларитроміцину і дигоксину пригнічення Pgp кларитроміцином може призвести до підвищення експозиції дигоксину. Під час постмаркетингового спостереження повідомляли про підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові пацієнтів, які застосовували кларитроміцин разом із дигоксином. У деяких пацієнтів розвинулися ознаки дигіталісної токсичності, у тому числі потенційно летальні аритмії. Слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці крові пацієнтів при його одночасному застосуванні з кларитроміцином.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Зидовудин</span><i land='' style=''>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне пероральне застосування таблеток кларитроміцину і зидовудину у іЛ-інфікованих дорослих пацієнтів може спричиняти зниження рівноважних концентрацій зидовудину в сироватці крові. Оскільки кларитроміцин може перешкоджати абсорбції перорального зидовудину при одночасному прийомі, цього значною мірою можна уникнути шляхом дотримання 4-годинного інтервалу між прийомами кларитроміцину і зидовудину. Про таку взаємодію при застосуванні суспензії кларитроміцину та зидовудину або диданозину ІЛ-інфікованим дітям не повідомляли. Така взаємодія малоймовірна у разі застосування кларитроміцину у вигляді внутрішньовенної інфузії.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Фенітоїн</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'> та вальпроат.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Були спонтанні або опубліковані повідомлення про взаємодію інгібіторів </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>, включаючи кларитроміцин, із лікарськими засобами, які не вважаються такими, що метаболізуються </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> (наприклад, фенітоїн та вальпроат). Рекомендується визначення рівнів цих лікарських засобів у сироватці крові при одночасному призначенні їх з кларитроміцином. Повідомляли про підвищення їх рівнів у сироватці крові.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Двобічно спрямовані лікарські взаємодії</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Атазанавір</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) з атазанавіром (400 мг 1 раз на добу), які є субстратами та інгібіторами </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, призводило до збільшення експозиції кларитроміцину у 2 рази та зменшення експозиції 14-ОН-кларитроміцину на 70 % зі збільшенням </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> атазанавіру на 28 %. Оскільки кларитроміцин має широкий терапевтичний діапазон, немає необхідності у зниженні дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Дозу кларитроміцину необхідно зменшити на 50 % для пацієнтів з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>CLCR</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> 30–60 мл/хв і на 75 % – для пацієнтів з </span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>CLCR</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> <30 мл/хв, використовуючи відповідну форму випуску кларитроміцину. Дози кларитроміцину, вищі ніж 1000 мг на добу, не слід застосовувати разом з інгібіторами протеази.</span></p> <p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Блокатори кальцієвих каналів.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Через ризик артеріальної гіпотензії з обережністю слід застосовувати кларитроміцин одночасно з блокаторами кальцієвих каналів, що метаболізуються </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем). При взаємодії можуть підвищуватися концентрації в плазмі як кларитроміцину, так і блокаторів кальцієвих каналів. У пацієнтів, які отримували кларитроміцин і верапаміл одночасно, спостерігалися артеріальна гіпотензія, брадіаритмії та лактоацидоз.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ітраконазол</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> та ітраконазол є субстратами та інгібіторами </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, у зв’язку у чим кларитроміцин може підвищувати рівень ітраконазолу в плазмі крові та навпаки. При застосуванні ітраконазолу одночасно з кларитроміцином пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом для виявлення ознак чи симптомів підсиленого або пролонгованого фармакологічного ефекту.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Саквінавір</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'>.</i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Одночасне застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) і саквінавіру (м’які желатинові капсули, 1200 мг 3 рази на добу), які є субстратами та інгібіторами </span><text land='' style=''>CYP</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>3</span><text land='' style=''>A</text><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>, у 12 здорових добровольців призводило до збільшення </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> рівноважного стану і Сmax саквінавіру на 177 % і 187 % відповідно порівняно з тими ж показниками, які спостерігалися при застосуванні тільки саквінавіру. При цьому </span><span lang='EN-US' style='mso-ansi-language:EN-US'>AUC</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> та С</span><sub land='' style=''>max</sub><sub land='' style=''> </sub><span class='SpellE' style=''>кларитроміцину</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> збільшувалися приблизно на 40 % порівняно із застосуванням тільки кларитроміцину. Немає необхідності в коригуванні доз, якщо обидва лікарські засоби застосовують одночасно протягом обмеженого проміжку часу у досліджених дозах/лікарських формах. Результати дослідження лікарської взаємодії із застосуванням м’яких желатинових капсул можуть не відповідати ефектам, які спостерігаються при застосуванні саквінавіру у формі твердих желатинових капсул. Результати дослідження лікарської взаємодії із застосуванням лише саквінавіру можуть не відповідати ефектам, які спостерігаються при терапії саквінавіром/ритонавіром. Коли саквінавір застосовують разом із ритонавіром, необхідно враховувати можливі ефекти ритонавіру на кларитроміцин (див. вище).</span></p><p><i style='mso-bidi-font-style: normal' style='mso-bidi-font-style: normal'>Пероральні антикоагулянти прямої дії (DOACs) (рівароксабан, апіксабан)</i></p> <p><span class='SpellE' style=''>Дабігатран</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> є субстратом для транспортера еффлюкса P-gp. </span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ривароксабан</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> та апіксабан метаболізується через CYP3A4, а також є субстратом для P-gp.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Потрібно обережно застосовувати кларитроміцин одночасно з цими препаратами, особливо у пацієнтів з високим ризиком кровотечі.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Ломітапід</span><i style='mso-bidi-font-style:normal' style='mso-bidi-font-style:normal'></i></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'>При одночасному застосуванні кларитроміцину з ломітапідом можливе підвищення рівня трансаміназ (див.розділ «Протипоказання»).</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Препарат містить лактозу як допоміжну речовину, тому препарат не слід застосовувати пацієнтам із непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози/галактози. </span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Застосування будь-якої антимікробної терапії, в т. ч. кларитроміцином, для лікування інфекції H. pylori може призвести до виникнення мікробної резистентності.</span></p> <p><span class='SpellE' style=''>Кларитроміцин</span><span lang='UK' style='mso-ansi-language:UK'> не слід призначати вагітним без ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, особливо у І триместрі вагітності.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Тривале застосування кларитроміцину, як і інших антибіотиків, може спричиняти надмірний ріст нечутливих бактерій і грибів.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>При виникненні суперінфекції слід почати відповідну терапію.</span></p> <p><span lang='UK' style='mso-ansi-language: UK'>Оскільки кларитроміцин метаболізується у печінці і виводиться головним чином через печінку та нирками, слід з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки, помірними або тяжкими порушеннями функції нирок та пацієнтам літнього віку (віком від 65 років).</span></p>