Максимально вберегти себе від імовірного контакту з вірусами допоможуть антисептики та дезінфікуючі засоби. Якими вони бувають, як їх правильно застосовувати – дізнайтеся про це у нашій статті.

Антисептики – це хімічні речовини, що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб (мікроорганізмів, вірусів, грибів та ін.) на шкірі чи тканинах людини. У такий спосіб вони знижують ризики розвитку інфекційних хвороб, гнійного процесу чи сепсису.

Дезінфікуючі засоби (інакше – деззасоби) – це хімічні речовини, що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб (мікроорганізмів, вірусів, грибів та ін.) на неживих зовнішніх поверхнях.

Щодо антисептиків та дезінфікуючих засобів також застосовують загальний термін – біоциди. Антисептики та дезінфікуючі засоби можуть знищувати, руйнувати збудник інфекційної хвороби (патоген) – тоді до закінчення додається «-цидний», наприклад, бактеріоцидний, віруцидний засіб. Якщо ж антисептик чи деззасіб лише зупиняє ріст і розмноження патогенів, тоді до назви додається закінчення «-статичний», наприклад, бактеріостатичний засіб.

У випадку такого збудника, як коронавірус, що, як і всі інші віруси, потребує для свого росту й розмноження «живого організму», за допомогою антисептиків і дезінфікуючих засобів можна зруйнувати вірус, що знаходиться зовні – тим самим розірвати ймовірні шляхи поширення вірусної інфекції.

Доволі тривале перебування коронавірусів на різних поверхнях (максимально до 9 днів), їхня стійкість та можливість заражувати людей через забруднені вірусом (контаміновані) руки вимагає використання дезінфікуючих засобів для миття поверхонь та антисептиків для обробки рук.

Види дезінфікуючих засобів та антисептиків для рук

У рекомендаціях ВООЗ вказані такі хімічні речовини, що можуть руйнувати коронавіруси:

  • гіпохлорид натрію 0,5% (еквівалент 5000 ppm), більш відомий нам як «хлорка» – для дезінфекції різних поверхонь, наприклад, підлоги, умивальників;
  • етиловий спирт 70% – для дезінфекції малих предметів і тих поверхонь, яких ми часто торкаємося;
  • антисептики для обробки рук – мають містити не менше ніж 60% етилового спирту.

Захист рук

Для максимального захисту від можливого зараження коронавірусом необхідно регулярно і ретельно мити руки з милом, як мінімум, 20-30 секунд. Якщо немає можливості помити руки, варто користуватися спиртовмісними антисептиками для рук.

Тривалість дії антисептика для рук

Розчин етилового спирту 70%, що входить до антисептика, руйнує вірус за 30 секунд. Тобто, обробивши руки антисептиком, можна вважати себе «захищеними» до наступних контактів із поверхнями, на яких, можливо, є коронавірус.

Водночас слід пам’ятати, що мило й антисептичні засоби «сушать» шкіру – руйнують тонку ліпідну оболонку на поверхні, яка є її природним захистом, тому через часте миття й обробку рук антисептиком потрібно використовувати крем для рук.

Безводні антисептики для рук та переваги їх використання

Безводні, або гелеподібні спиртовмісні антисептики для рук зручно носити із собою та користуватися при нагоді.

Захист очей

Окрім миття і знезараження рук, варто звернути увагу на захист очей. Люди, які носять контактні лінзи, мають особливо ретельно мити руки перед одяганням і зніманням лінз, адже процедура вимагає контакту зі слизовою оболонкою очей, а це один із можливих шляхів передачі вірусу – через «забруднені» (контаміновані) вірусом руки. Загалом можна рекомендувати у період карантинних заходів тимчасово не носити контактні лінзи, а згадати про окуляри, що, окрім необхідної корекції гостроти зору, додатково захищатимуть очі від можливого контакту з коронавірусом.

Захист слизової носа та рота

Для запобігання потраплянню залишків слини та слизу від хворого використовують медичні маски. Для більш професійного захисту (наприклад, лікарів і медичного персоналу) застосовують медичні респіратори класу N95 (американська класифікація) або FFP2 (європейська класифікація), чи вищого класу – N99 та FFP3 відповідно.

У разі появи нежитю можна порадити промивати, очищати ніс сольовими розчинами, наприклад, «Хьюмером»; можна проводити механічну очистку носових ходів – відтягувати вміст за допомогою аспіратора, пам’ятаючи про його належну дезінфекцію.

Дезінфікуючі засоби для миття поверхонь

Хлоровмісні дезінфікуючі засоби, більш відомі нам як «хлорка», потрібно використовувати для щоденного вологого прибирання, обробки великих поверхонь. Вологе прибирання варто проводити в захисних рукавичках і (за можливості) у спеціальному одязі для прибирання. Водночас слід не забувати добре вентилювати оброблені дезінфекторами приміщення.

Загальні правила використання дезінфікуючих засобів та антисептиків для рук

  • Антисептики й дезінфікуючі засоби повинні бути недоступні для дітей, наприклад, зберігатися на верхніх поличках чи у шафках, що закриваються.
  • Антисептики і деззасоби повинні щільно закриватися, що дозволить запобігти вивітрюванню летючих речовин, які входять до їхнього складу.
  • Деякі дезінфекційні засоби потребують певного розведення водою, тому необхідно уважно дотримуватися інструкції. Надто низька концентрація діючої речовини у деззасобі може знизити ефективність дезінфекційних заходів!
  • Вологе прибирання з використанням дезінфекційних засобів варто проводити в гумових рукавичках, що дозволить захистити руки від дії агресивних хімічних речовин, та в спеціальному одязі, фартушку, що захистить одяг від пошкодження.
  • Антисептики для рук можуть «висушувати» шкіру, тому варто розумно ними користуватися, надаючи перевагу якісним антисептикам сертифікованих виробників, а не «змішаних самотужки» без дотримання технологічних вимог, а також застосовувати якісні креми для зволоження і відновлення шкіри.
  • У разі появи ознак алергічної реакції необхідно негайно обмежити контакт із речовиною, що спровокувала алергію. Детально про алергію – у нашій статті.

Як довго коронавірус залишається на поверхнях предметів, у повітрі?

Згідно з актуальними дослідженнями, коронавірус COVID-19 (інакше – SARS-CoV-2) був присутній в аерозолі (краплинах вологи, що зависали в повітрі) до 3-х годин і більше. Така ситуація можлива, до прикладу, під час інгаляцій чи під час надання медичної допомоги хворому на коронавірус, інтубованому та підключеному до апарату штучної вентиляції легень. Відповідно, існують чіткі рекомендації для медичного персоналу щодо використання респіраторів класу захисту вище FF2, захисних окулярів, рукавиць та інших заходів безпеки.

Загалом при дотриманні соціальної відстані, тобто під час перебування від іншої людини на відстані не менше 2-х метрів, ризик заразитися коронавірусом через повітря є мінімальним. Зараження переважно відбувається через забруднені коронавірусом руки. На руки вірус потрапляє з поверхонь, на які він осів раніше. Уже відомо, що вірус зберігається понад 4 години на мідній поверхні, до 8 годин на хірургічних рукавичках, понад добу на картоні. На пластику та нержавіючій сталі COVID-19 можна виявити довше, аніж упродовж 3-ох днів. Саме тому науковці й медики рекомендують насамперед не торкатися руками слизових оболонок очей, носа чи рота, дотримуватися гігієни й часто мити руки. Адже мило (містить поверхнево активні речовини) впливає на ліпіди в зовнішній оболонці вірусу, руйнуючи її. Також вірус, що міг потрапити на руки, можна знешкодити спиртовмісними антисептиками. А вологе прибирання з хлоровмісними дезінфекційними речовинами знешкоджує вірус на інших поверхнях.

Цікаво, що вчені вказують на високу подібність стійкості коронавірусу COVID-19 (інакше SARS-CoV-2) до коронавірусу SARS-CoV-1, що спричинив спалах епідемій у 2002-2004 роках. Суттєва різниця між ними полягає у здатності спричиняти коронавірусну інфекцію: вірус SARS-CoV-1 був значно «агресивнішим», клінічна картина тяжкого гострого респіраторного синдрому частіше набувала важкого перебігу. Сучасна пандемія спровокована порівняно «лагіднішим» COVID-19, отож часто коронавірусна інфекція перебігає в легкій та середньої важкості формах, можливий і безсимптомний перебіг.

Відповідно, епідеміологічні спалахи внаслідок дії вірусу SARS-CoV-1 швидше проявлялися, а задля максимальної локалізації спалаху коронавірусної інфекції здійснювалися більш масштабні протиепідемічні заходи. Натомість COVID-19 доволі часто залишається незафіксованим і може підступно поширюватися, осідаючи й накопичуючись на різних поверхнях.

Будьте уважні, бережіть себе і близьких! Здоров’я нам!

 

Література за темою:

https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMc2004973

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC88911/

https://www.nih.gov/news-events/news-releases/new-coronavirus-stable-hours-surfaces

https://www.journalofhospitalinfection.com/article/S0195-6701(20)30046-3/fulltext

https://science.sciencemag.org/content/early/2020/03/13/science.abb3221

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».