Глаукома – хвороба зорового нерва, яка в найгіршому випадку може призвести до сліпоти. Якими є ранні ознаки та основні симптоми глаукоми, як відбувається її лікування та яких заходів потрібно вживати задля її профілактики – про все це читайте в нашій статті.

Глаукома – небезпечне захворювання очей, що з часом призводить до сліпоти та інвалідизації, найчастіше у віці від 40 років. Факторами ризику є тонка рогівка ока, хронічне запалення очей, вживання ліків, що підвищують внутрішньоочний тиск, випадки глаукоми в близьких родичів (спадковість). Існують і вроджені форми глаукоми.

В Україні зареєстровано близько 220 тисяч людей із глаукомою, щороку фіксується близько 20 тисяч нових випадків. Кожна п'ята особа з інвалідністю зору – це людина, що втратила зір внаслідок глаукоми. Глаукому на сьогодні не можна попередити, проте при ранній діагностиці та ефективному медикаментозному лікуванні (а за необхідності – хірургічному втручанні) значні втрати зору при цьому захворюванні можна зупинити. Тобто основною стратегією боротьби з глаукомою є вчасне виявлення її ознак. Для цього проводять щорічні обстеження ока (із розширеною зіницею), насамперед, для людей із групи ризику виникнення глаукоми. У деяких випадках лікар може призначити повторне обстеження частіше. Вчасне виявлення глаукоми дозволяє ефективно лікувати та тривало зберегти зір.

Визначення глаукоми

Глаукома – це група захворювань, що мають різноманітне походження, проте спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження полів зору, ознаки прогресуючого пошкодження (атрофії) зорового нерва (нерва, що передає сигнали від ока до мозку) – глаукомної оптичної нейпропатії.

При глаукомі властивий надлишок внутрішньоочної рідини (водянистої вологи) – через порушення її утворення, циркуляції чи відтоку з ока (очного яблука). Такі зміни, своєю чергою, призводять до виникнення незворотних порушень живлення у тканинах ока та зоровому нерві.

Типи глаукоми

Первинна глаукома

При первинній глаукомі проблема виникає всередині ока, тобто це дегенеративні зміни у диску зорового нерва, які прогресують та проявляються розвитком сліпих плям (інакше – скотом) у полі зору.

Вторинна глаукома

Вторинна глаукома – результат ускладнень інших захворювань ока, травм або після проведених операції на оці:

  • запальних хвороб: увеїту – запалення середньої судинної оболонки ока, що складається з хоріоідеї, циліарного (війчастого) тіла та райдужки. У 10-20% хворих із запаленням судинної оболонки ока діагностується глаукома;
  • зрілої катаракти, зміщення, вивиху кришталика до передньої камери ока;
  • судинних хвороб: тромбоз вени ока з проростанням нових судин;
  • травми ока: контузії або проникаючого поранення, коли пошкоджена передня камера ока;
  • дегенеративних хвороб: виникає на тлі діабетичної ретинопатії, крововиливів всередині ока, відшарування сітківки ока;
  • неопластичні процеси: розвивається через ріст новоутворень (меланоми ока, ретинобластоми).

Глаукома в дітей

Глаукома в дітей виникає на фоні недорозвиненого або неправильного розвитку дренажної системи ока, що нерідко поєднується з аномаліями очного яблука. Вроджена глаукома діагностується рідко, переважно в хлопчиків. У таких дітей виразно більші розміри рогівки та очей загалом (бичаче око) у порівнянні з віковою нормою, поглиблена передня камера ока, розширені зіниці, сповільнена реакція зіниць на світло, спостерігається зниження зорових функцій, відбувається руйнування диска зорового нерва.

Види (форми) глаукоми

Відкритокутова глаукома

Найпоширеніша форма глаукоми – первинна відкритокутова глаукома. Розвивається повільно, переважно без жодних симптомів. Більшість людей не усвідомлює проблеми, допоки не має ознак значної втрати зору. Спершу при глаукомі зменшується периферійний та боковий зір, звужуються поля зору. У міру прогресування хвороби виникає порушення центрального зору. Водночас тиск всередині ока зростає, що, своєю чергою, спричиняє прогресуюче руйнування зорового нерва, яке призводить до втрати зору. Проте не всі пацієнти з високим внутрішньоочним тиском мають глаукому. Також глаукома може розвинутися й на фоні нормального внутрішньоочного тиску.

Кут дренажної системи ока, утворений між рогівкою та райдужкою, залишається відкритим, проте шляхи відтоку водянистої вологи з ока до вени можуть бути частково заблоковані. Відповідно, збільшується внутрішньоочний тиск, зростають негативні руйнівні впливи на зоровий нерв.

Одна з теорій причин виникнення відкритокутової глаукоми вказує на розвиток порушень у дренажній системі ока, порушення відтоку рідини, зростання тиску всередині ока. Інша теорія стверджує про основну роль поганого кровопостачання (перфузії) до зорового нерва.

Закритокутова глаукома

Менш поширена форма глаукоми – гостра закритокутова глаукома. Переважно розвивається через зростання внутрішньоочного тиску. Під час закритокутової глаукоми характерний гострий біль в очах, нудота, почервоніння в очах, поява ореолу чи кольорових кіл довкола джерел світла, розмитість зображення. При появі таких симптомів необхідно звернутися за допомогою до лікаря.

Закритокутова глаукома виникає, коли дренажний кут (сформований рогівкою та райдужкою) закривається або стає заблокованим – тоді кажуть про вузький дренажний кут. Із віком кришталик збільшується в розмірах, підтискаючи райдужку допореду, у такий спосіб звужуючи простір між райдужкою та рогівкою. Відповідно, коли дренажний кут звужується, дренажна система працює гірше, що призводить до зростання внутрішньоочного тиску.

Розрізняють хронічну закритокутову глаукому (розвивається поступово та тривало) і гостру закритокутову глаукому (розвивається раптово та стрімко). Гостра глаукома виникає, коли райдужка блокує дренаж (відхід) рідини. При звуженні дренажного кута зіниці стають розширеними. Переважно ситуація стосується лише одного ока, проте існує ризик поширення процесу й на друге око. Гостра закритокутова глаукома – це невідкладний стан, який потребує звернення за медичною допомогою.

Стадії глаукоми:

  • початкова;
  • розвинена;
  • задавнена;
  • термінальна.

Класифікація за віком пацієнта:

  • вроджена (до 3 років);
  • інфантивна (від 3 до 10 років);
  • ювенільна (від 11 до 18 років);
  • глаукома дорослих.

Класифікація глаукоми залежно від стану внутрішньоочного тиску:

  • із нормальним внутрішньоочним тиском: тонометричний тиск — до 25 мм рт. ст. (справжній — до 21 мм рт. ст.);
  • із помірно підвищенним внутрішньоочним тиском: помірно підвищений тонометричний тиск — від 26 до 32 мм рт. ст. (справжній — від 22 до 28 мм рт. ст.);
  • із високим внутрішньоочним тиском: високий тонометричний тиск — від 33 мм рт. ст. і вище (справжній — до 29 мм рт. ст.);
  • гострий напад глаукоми.

Класифікація глаукоми, відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 11 перегляду:

  • 9C60 Підозра на глаукому;  
  • 9C61 Глаукома;  
  • 9C61.0 Первинна відкритокутова глаукома;  
  • 9C61.1 Первинна закритокутова та закритокутова глаукома;  
  • 9C61.2 Вторинна відкритокутова глаукома;  
  • 9C61.3 Вторинна закритокутова глаукома; 
  • 9C61.4 Глаукома розвитку;   
  • 9C40.9 Глаукомна оптична нейпропатія;
  • 9C61.Z Глаукома, некласифікована;  
  • 9C6Y Інша глаукома чи підозра на глаукому; 
  • 9C6Z Некласифікована глаукома та підозра на глаукому.  

Глаукома з нормальним чи низьким рівнем внутрішньоочного тиску

При цьому різновиді глаукоми рівень внутрішньоочного тиску залишається в межах норми, тобто нижче 21 мм.рт.ст., проте відбувається руйнування зорового нерва. Однією з можливих причин є підвищена чутливість зорового нерва, а також порушення його кровопостачання через, наприклад, розвиток атеросклерозу.

Пігментарна глаукома

Пігментарна глаукома виникає, коли гранули пігменту із райдужки (наприклад, під час травм ока) вбудовуються, накопичуються в дренажному каналі, сповільнюючи чи блокуючи вихід рідини (водянистої вологи) з ока.

Ознаки та симптоми глаукоми: коли варто йти до лікаря

Гострий напад глаукоми (або гостра глаукома)

Гострий напад глаукоми – це невідкладний стан, коли необхідно звернутися за допомогою до лікаря, оскільки існує небезпека втрати зору. Гострий напад виникає внаслідок різкого підвищення внутрішньоочного тиску, порушення кровообігу в оці. Отже, ознаки (симптоми) гострої глаукоми:

  • раптовий, різкий початок;
  • біль в оці, у відповідній половині голови, на потилиці;
  • нудота, можлива блювота;
  • загальна слабкість;
  • клінічно напад подібний до приступу мігрені, гіпертонічного кризу, отруєння;
  • око (чи очі) червоне;
  • набряк повік;
  • рогівка каламутна;
  • зіниця розширена, може мати неправильну форму;
  • зір різко погіршується, звуження полів зору, можливий «тунельний» зір;
  • поява ореолу або кольорової райдужки довкола джерела світла, об’єктів;
  • на дотик око під повікою тверде.

Фактори ризику глаукоми:

  • високий внутрішньоочний тиск;
  • вік понад 40-60 років;
  • спадковість, тобто випадки глаукоми в родині;
  • хронічні хророби: цукровий діабет, серцево-судинні хвороби, артеріальна гіпертензія, серповидноклітинна анемія;
  • травми ока: підвивих кришталика;
  • анатомічні передумови: тонка рогівка, підвищена чутливість зорового нерва;
  • пухлини ока;
  • запальні процеси в оці;
  • тривале вживання кортикостероїдів, зокрема очних крапель;
  • коротко- чи далекозорість;
  • напади мігрені.

Профілактика глаукоми

  1. Обстеження ока з розширеною зіницею, тонометрія (визначення внутрішньоочного тиску). Американська офтальмологічна академія рекомендує проводити таке обстеження ока кожні 5-10 років у віці до 40 років; кожні 2-4 роки в віці від 40 до 54 років; кожні 1-3 роки особам у віці 55-64 роки; кожні 1-2 роки особам старше 65 років. Лікар призначає частоту обстеження залежно від конкретного випадку.
  2. Знати, які захворювання були в близьких родичів, адже наявність глаукоми в родичів свідчить про ризик розвитку глаукоми.
  3. Відповідально займатися спортом, особливо силовими видами, оскільки фізичні надзусилля провокують різке підвишення внутрішньо очного тиску, а також підвищують ймовірність травмування ока внаслідок підвивиху кришталика.
  4. Дотримуватися курсу лікування протизапальними очними краплями та іншими ліками, що знижують внутрішньоочний тиск.
  5. Одягати сонцезахисні окуляри.
  6. Обов’язково вдягати захист для очей (окуляри) під час роботи, пов’язаної з можливою травматизацією ока, наприклад, стружкою.

Лікування глаукоми

  1. Медикаментозне, переважно спрямоване на нормалізацію внутрішньо очного тиску. Для лікування глаукоми лікарі призначають спеціальні очні краплі.
  2. Хірургічне втручання, включно з лазерним лікуванням та встановленням дренажних імплантатів.

Зір при глаукомі можна зберегти, вчасно виявивши розвиток захворювання та завдяки ефективному сучасному лікуванню. Скринінгові програми з виявлення глаукоми, що регулярно проводяться в поліклініках, дають можливість вчасно виявити хворобу та допомогти зберегти зір хворому. Тому не пропустіть можливість обстежитися під час «Днів профілактики та діагностики глаукоми». Будьте здорові, бережіть себе та близьких!

 

Література за темою:

https://icd.who.int/dev11/l-m/en

https://www.aoa.org/patients-and-public/eye-and-vision-problems/glossary-of-eye-and-vision-condition

https://moz.gov.ua/article/health/scho-take-glaukoma-prichini-rozvitku-ta-rekomendacii

https://www.webmd.com/eye-health/what-is-tonometry#2 

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/glaucoma/symptoms-causes/syc-20372839

https://en.wikipedia.org/wiki/Glaucoma


Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

Беру участь у декількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще.