Зміст:

Делікатна тема: звідки в людей беруться такі неприємні паразити, як воші? Чим небезпечні воші та як ефективно вивести воші в дитини й дорослого в домашніх умовах? Поради лікаря читайте у нашій статті.

Воші щорічно вражають сотні мільйонів людей у всьому світі. Про них повідомляється у всіх країнах і у всіх соціальних групах. Наприклад, у Сполучених Штатах підраховано, що педикульоз (воші) вражає від 6 до 12 мільйонів людей щорічно попри те, що часто про зараження не повідомляють, а лікуються самостійно. 

Звідки беруться воші

Педикульоз – це зараження волосяних частин тіла людини або одягу яйцями (гнидами), личинками чи дорослими особинами вошей. Ці комахи паразитують на тілі людини (є ектопаразитами), людина є «господарем» для них.

На певній стадії розвитку воші живляться кров’ю людини, що може спричинити сильний свербіж у місці укусу, а також зараження небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, платтяна воша переносить висипний і поворотний тиф. 

Як поширюються воші

Основним способом передачі вошей є контакт із зараженою людиною (тобто контакт головою до голови). Такий контакт є звичайним явищем під час гри у школі й удома: спортивні заходи, ігрові майданчики, у таборі, у поїзді тощо.

Рідше передача головних вошей відбувається через проміжні об’єкти (одяг, постіль, меблі та ін.). Носіння одягу, такого як капелюхи, шарфи, пальто, спортивна форма або стрічки, гумки для волосся, які носила заражена людина; використання заражених гребінців, щіток або рушників; або лежання на ліжку, дивані, подушці, килимі, м’якій іграшці, які нещодавно контактували із зараженою людиною, може призвести до передачі інфекції.

Важливо розуміти, що воші пересуваються повзанням, вони не можуть стрибати або літати.

Варто відзначити, що німфа (личинка), і дорослі форми вошей повинні живитися кров’ю, щоби жити. Якщо у дорослої воші немає кров’яного борошна, вона гине протягом 2-х днів.

Спалахи поширення вошей найчастіше вражають дітей віком від 3 до 12 років, причому дівчатка хворіють частіше, ніж хлопчики. У промислово розвинених країнах невеликі епідемії зазвичай розвиваються у школярів, що близько контактують та мають можливість швидко розповсюджувати інфекцію. Також поширені спалахи й всередині сім’ї .

Зараження частіше зустрічаються в теплі місяці року, а також в місцевості з підвищеною вологістю.

Зараження вошами (педикульоз) виникає при тісному контакті між людьми. Собаки, коти та інші домашні тварини не відіграють роль у передачі людських вошей.

Хто може заразитися вошами

Загалом будь-яка людина може заразитися вошами за відповідних умов.

Педикульоз голови (головна воша) легко передається від людини до людини під час прямого контакту. Зараження (інвазія) вошами часто зустрічаються в дошкільних і шкільних установах, гуртожитках, установах соціальної опіки тощо.

Зараження лобковими вошами можна виявити серед статево активних осіб.

Зараження платтяними вошами можна виявити у людей, які живуть у переповнених, антисанітарних умовах, де одяг рідко міняють або перуть.

Чим небезпечні воші

Зараження головними вошами може протікати безсимптомно. У подальшому ознаками (симптомами) педикульозу голови є лоскотання, відчуття чогось, що рухається у волоссі, свербіж, викликаний алергічною реакцією на слину вошей, дратівливість.

Воші, кусаючи людину, зумовлюють свербіж. Роздряпуючи ділянки, що сверблять, найчастіше це довкола вух та на потилиці, можна занести інфекцію, спричинити нагноєння шкіри.

Лобкові воші вважаються інфекціями, що передаються статевим шляхом. Проявляються свербежем та подряпинами в лобковій та перианальній ділянці (зона заднього проходу). Також можуть бути уражені інші волосисті ділянки (пахви, стегна, вії).

Воші можуть бути переносниками хвороби Rickettsia prowazekii (епідемічний тиф), Bartonella quintana (окопна лихоманка) та Borrelia recurrentis (рецидивна лихоманка, що передається вошами).

Що буде, якщо не виводити вошей

Педикульоз може викликати гидливість в оточуючих, а негативним наслідком для дітей є пропуск у відвідуванні дошкільної установи чи шкільних уроків.

Воші легко можуть поширитися на інших людей. Та й загалом, зараження вошами є неприємним явищем, що часто може викликати суспільний осуд.

Класифікація вошей

Існують три різновиди вошей, які паразитують у людини:

  • Головна воша (Pediculus humanus capitis). Головні воші, зазвичай, розташовуються на шкірі голови, волоссі.
  • Лобкова воша (Pthirus pubis). Лобкові воші паразитують в ділянці лобка.
  • Натільні або платтяні воші (Pediculus humanus) знаходяться вздовж швів одягу. Натільні воші подорожують до шкіри, щоб харчуватися і повертаються назад на поверхню одягу.

Як розмножуються воші

Життєвий цикл головної воші має три стадії: яйце (гнида), німфа та доросла особина.

Яйце (гнида). Їх важко зауважити, можна сплутати з лупою. Доросла самка відкладає яйця, прикріплюючи їх до волосини, близько до шкіри голови. Життєздатні яйця зазвичай розташовані в межах 5-6 мм від шкіри голови. Яйця мають розмір 0,3 мм - 0,8 мм, овальні, від жовтого до білого кольору. Гниди дозрівають та вилуплюються через тиждень (від 6 до 9 днів).

Личинка (німфа). Із яйця вилуплюється німфа. Шкаралупа яйця стає тьмяно-жовтою, залишається прикріпленою до волосся. Німфа приблизно розміром із головку шпильки. Німфи дозрівають через три линьки і стають дорослими приблизно через 7 днів після вилуплення.

Доросла особина (імаго). Воша дорослої особини сірувато-білого кольору, розміром як кунжутне насіння, має 6 ніжок (кожна з кігтями). Самки зазвичай більші за самців і можуть відкладати до 8 гнид на день. Дорослі воші можуть жити до 30 днів на голові людини. Щоб жити, дорослі воші повинні харчуватися кров’ю кілька разів на день. Без кров'яних «перекусів» воша помре протягом 1-2 днів.

Як вивести воші в домашніх умовах

В аптеці існує багато засобів, які дозволяють позбутися вошей. Також є і так звані народні методи, проте вони можуть бути менш ефективні.

Лікувальні шампуні, що містять піретрини або перметрин, є кращими для лікування людей з вошами. (продаються без рецепта).

Засоби, що містять ліндан, відпускаються за рецептом лікаря. Шампуні на основі ліндану не рекомендуються немовлятам, маленьким дітям, вагітним жінкам, годуючим жінкам, людям похилого віку, людям з ВІЛ або судомними розладами, особам з дуже подразненою шкірою або виразками, особам з критично низькою (менше 49 кг) вагою.

Миття антипаразитарним шампунем рекомендується повторити через 7-10 днів, у разі якщо яйця вошей збереглися. Для видалення гнид з волосся доступні густі гребінці. Дозу та тривалість лікування шампунем слід ретельно дотримуватися відповідно до інструкцій на етикетці.

Чим лікують педикульоз

Педикульоз, спричинений головними вошами, лікують, до прикладу, такими засобами:

  • 4% лосьйон із диметиконом

Використовується, щоб вивести воші в дитини від 6 місяців і дорослого. Прочитайте інструкцію щодо застосування. Нанесіть лосьйон на шкіру голови та сухе волосся, особливу на ділянку за вухами та навколо потилиці. Не скорочуйте і не перевищуйте рекомендовану тривалість застосування.

Залиште на волоссі на 8 годин, потім ретельно змийте. Тримайте подалі від вогню, джерел сильного тепла, включаючи сигарети, під час нанесення та до полоскання (ризик займання). Повторіть лікування через 7 днів, у разі наявності живих особин, що вилупилися з гнид.

  • 1% лосьйон перметрину

Використовується для лікування дитини від 2 місяців і дорослого. Препарат 1% лосьйону перметрину залиште на волоссі на 10 хвилин, потім ретельно змийте.

Щоби досягти стійкого результату у виведенні вошей, необхідно:

- Повторити лікування від педикульозу через 7 днів, коли вилупляться гниди.

- Дезінфікувати гребінці, головні убори

- Постільну білизну випрати при температурі ≥ 60 ° C мінімум 30 хвилин, прасувати або сушити на сонці. Якщо це неможливо, закрити в поліетиленовий пакет на 2 тижні.

Педикульоз, спричинений натільними вошами, лікують таким чином:

Нанесіть на повністю одягненого пацієнта 30-60 г (2 - 4 ст.л.) 0,5% порошку перметрину на внутрішню сторону одягу та нижню білизну, що контактує зі шкірою (спереду і ззаду, шию та лінію талії, рукави та шкарпетки). Залиште на 12-24 години. Обробіть інший одяг (включно головний убір) та постільну білизну в поліетиленовому пакеті з 0,5% порошку перметрину. Повторіть через 8-10 днів, якщо зараження зберігається.

Крім індивідуального лікування, важливим є виявлення ризику важких інфекційних захворювань. Потрібна й дезінфекція одягу та постільної білизни, як описано вище.

Педикульоз, спричинений лобковими вошами, лікують за такою схемою:

Поголіться та/або нанесіть 1% лосьйон перметрину на волосяні ділянки. Лікуйте партнера одночасно. Слід також дезінфікувати одяг та постільну білизну (як для вошей). Повторіть застосування лосьйону через 7 днів. Лікування вторинної бактеріальної інфекції, якщо вона є, слід розпочинати за 24-48 годин до місцевого протипаразитарного лікування.

Що можна зробити, щоб запобігти поширенню педикульозу?

Слід уникати фізичного контакту з зараженими особами та їх речами, особливо одягом, головними уборами та постільною білизною.

Медична освіта про воші, регулярний прямий огляд дітей, дорослих на наявність вошей у школах, установах, будинках престарілих та літніх таборах, належне лікування уражених, дезінфекційні заходи допомагають вчасно зорієнтуватися та локалізувати спалах.

Будьте здорові!

 

Рекомендована література:

https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/pediculosis

https://www.health.ny.gov/diseases/communicable/pediculosis/fact_sheet.htm

https://www.cdc.gov/dpdx/pediculosis/index.html

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470343/

https://medicalguidelines.msf.org/viewport/CG/english/lice-pediculosis-16689653.html

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».