Зміст:

Радіоактивне зараження несе велику загрозу життю та здоров’ю людини, розвивається гостра променева хвороба. Як можна захиститися від радіації та зменшити її негативний вплив? Читайте про це в нашій статті.

Радіаційне ураження може виникнути внаслідок зовнішнього опромінення, зовнішнього забруднення радіоактивними матеріалами, вдихання радіоактивних речовин, споживання забрудненої радіацією води чи продуктів, її проникнення через шкіру, або веденням радіологічних матеріалів у тканини організму (до прикладу, під час променевої терапії).

Що робити під час радіаційної аварії

  • У випадку виникнення загрози радіації варто зайти в приміщення, адже стіни будівель можуть блокувати велику кількість радіації. Кращими місцями для укриття є підвали або кімнати без вікон у центрі вашого будинку. Не доторкайтеся до зовнішніх об’єктів, наприклад, перил, дверних ручок. Якщо ви потрапили під дощ, усі вологі речі та взуття залиште назовні.
  • Більшість радіоактивних речовин стають менш активними з часом (залежно від періоду напіврозпаду), тому перебування в приміщенні щонайменше 24 години може вас захистити.
  • Перебуваючи всередині, необхідно максимально видалити будь-який радіоактивний матеріал, який може бути на вашому тілі. Зніміть верхній одяг (наприклад, куртки та штани) покладіть в пластиковий мішок. Пізніше зніміть інший одяг, що також необхідно скласти в мішок. Прийміть душ, обережно промийте шкіру водою, щоб видалити радіоактивний матеріал, та одягніть чистий одяг, який перебував всередині будівлі. Винесіть пакети з одягом з внутрішніх кімнат за можливості до зовнішніх приміщень.
  • Щільно закрийте вікна та двері. Відключіть вентиляцію. Можна в шпаринах розміщувати вологі ганчірки.
  • Намагайтеся пити тільки нерозкриті консервовані або бутильовані напої, їсти тільки упаковану їжу. Обов’язково вимийте упаковки перед вживанням їжі або напоїв, якщо радіоактивні речовини осіли на ваших упаковках з їжею та напоями.
  • Залишайтеся на зв’язку та отримуйте інформацію тільки з офіційних джерел, наприклад, від Міністерства охорони здоров’я чи Державної служби з надзвичайних ситуацій.
  • За рекомендацією офіційних служб проведіть йодну профілактику.
  • Приготуйтеся до можливої евакуації населення із зон радіоактивного забруднення, що має бути оголошена через офіційні джерела.

Якщо ви перебуваєте в приміщенні під час радіаційної аварії чи вибуху

  • Залишайтеся всередині.
  • Закрийте всі вікна та двері.
  • Ідіть у підвал або всередину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
  • Якщо можливо, вимкніть вентилятори, кондиціонери, прилади припливного опалення, які нагнітають повітря ззовні. Закрийте камінні заслінки.

Якщо ви перебуваєте на вулиці під час радіаційної аварії чи вибуху

  • Відразу заходьте в цегляний чи бетонний будинок. Перебувати всередині будь-якої будівлі безпечніше, аніж на вулиці. Потрапивши всередину, зайдіть у підвал або в середину будівлі. Триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
  • Обережно зніміть верхній шар одягу і взуття, перш ніж увійти в будівлю, якщо можете. Радіоактивні речовини можуть осідати на вашому одязі та тілі, як пил або бруд. Увійшовши всередину, обережно вимийте ті частини тіла, які були відкриті, коли ви були на вулиці. Потім одягніть чистий одяг, якщо можете. Це допоможе обмежити радіаційний вплив і запобігти поширенню радіоактивних матеріалів.
  • Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником, якщо ви повинні бути на вулиці і не можете відразу потрапити всередину. Це допоможе зменшити кількість радіоактивного матеріалу, який потрапить в дихальні шляхи та на шкіру.

Якщо ви перебуваєте в автомобілі, автобусі чи іншому транспортному засобі під час радіаційної аварії чи вибуху:

  • Автомобілі погано захищають від радіоактивних речовин, тому щонайшвидше йдіть до цегляного чи бетонного будинку. Потрапивши всередину, зайдіть у підвал або центральну частину будівлі, триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
  • Обережно зніміть верхній шар одягу і взуття, перш ніж увійти в будівлю, якщо можете. Радіоактивні речовини можуть осідати на вашому одязі та тілі, як пил або бруд.
  • Увійшовши всередину, обережно вимийте ті частини тіла, які були відкриті, коли ви були на вулиці. За можливості одягніть чистий одяг. Це допоможе обмежити радіаційний вплив і запобігти поширенню радіоактивних матеріалів.

Що робити з домашніми тваринами під час радіаційної аварії або вибуху

  • Заберіть тварину всередину будівлі.
  • Помийте тварину, особливо лапи, під душем.

Шкода від радіоактивного йоду

Під час ядерної аварії радіоактивний йод може вивільнитися в повітря, забруднюючи навколишнє середовище. Вдихання зараженого повітря та проковтування забрудненої їжі, питної води може призвести до внутрішнього опромінення та поглинання радіоактивного йоду переважно щитоподібною залозою.

Щитоподібна залоза використовує йод для вироблення гормонів щитовидної залози і не розрізняє радіоактивний чи стабільний йод. Отже, після ядерної аварії, якщо радіоактивний йод вдихається чи заковтується, щитоподібна залоза поглинає його так само, як стабільний йод.

Йодна профілактика у разі виникнення радіаційної аварії

Увага! Йодну профілактику провидимо лише після офіційного оповіщення.

Йодопрофілактика (йодне блокування щитоподібної залози) – це одноразове введення в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії, впливу радіоактивних ізотопів йоду для захисту щитоподібної залози. Стабільний йод буде блокувати накопичення радіоактивного в щитоподібній залозі, таким чином ефективно зменшуючи внутрішнє опромінення організму.

Йодна профілактика застосовується до моменту впливу радіоізотопів йоду або протягом перших 6-ти годин після аварії. Вживання після 14 години недоцільне (подовжуватиме перебування вже накопичених в щитоподібній залозі радіоактивних ізотопів йоду).

Увага! Безконтрольний прийом препаратів йоду шкідливий для здоров’я.

Регламентом проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії встановлено таке дозування калію йодиду залежно від віку:

  • діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг;
  • діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
  • діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю – 125 мг.

Якщо ви маєте таблетки, що містять 50 мг йодиду калію, тоді залежно від віку:

  • діти від 0 до 1 місяця – ¼ таблетки;
  • діти від 1 місяця до 3 років – ½ таблетки;
  • діти від 3 до 12 років – 1 таблетка;
  • діти старше 12 років і дорослі – 2 таблетки.

Якщо ви маєте таблетки, що містять 100 мг йодиду калію, тоді залежно від віку:

  • діти від 0 до 1 місяця – 1/8 таблетки;
  • діти від 1 місяця до 3 років – ¼ таблетки;
  • діти від 3 до 12 років – ½ таблетки;
  • діти старше 12 років і дорослі – 1 таблетка.

Таблетки чи інші препарати йоду слід зберігати в захищеному від повітря, тепла, світла та вологи місці.

Як виняток для йодної профілактики можливе застосування розчину Люголя чи спиртового розчину йоду, однак це не рівноцінна заміна таблетованої форми калію йодиду.

Дозування 5% спиртового розчин йоду залежно від віку

  • Діти старше 12 років і дорослі - 1 мл (44 краплі) 5% спиртового розчину йоду розчинити в 1/2 склянки молока або води.
  • Діти від 5 років до 12 років - 20-22 краплі 5% спиртового розчину йоду 1 раз або по 10-11 крапель 2 рази в один день розчинити в 1/2 склянки молока або води.
  • Дітям до 5 років можливе застосування 2,5 % спиртового розчину з розрахунку 20-22 краплі одноразово, шляхом нанесення на шкіру ватним тампоном у вигляді смуг на передпліччях і гомілках.

Дозування розчину Люголя (водний розчин, містить 5% йоду та 10% йодиду калію) залежно від віку

  • Дорослі діти старше 12 років - по 22 краплі, або 1 мл розчину в 1/2 склянки молока або води.
  • Для дітей від 5 до 12 років по 10-11 крапель 1 раз або по 5-6 крапель 2 рази в день на 1/2 склянки молока або води.
  • Іншим віковим групам не призначається.

Протипокази для йодопрофілактики

Препарати стабільного йоду слід з обережністю застосовувати у осіб, що мають нижче перераховані порушення, оскільки вони мають протипоказання до прийому препаратів стабільного йоду:

  • наявність (включно в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи;
  • фурункульоз;
  • токсична аденома;
  • підвищена чутливість до йоду;
  • герпетиформний дерматит Дюринга;
  • гіпокомплементемічний васкуліт;
  • геморагічний діатез;
  • кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.

Ризик серйозних побічних ефектів у дітей від одноразового прийому калію йодиду (KI) у дозуванні, зазначеному в регламенті, оцінюється величиною 1 випадок на 10 млн. дітей (досвід проведення йодопрофілактики в Польщі після аварії на ЧАЕС).

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих.

Тривала блокада функції щитоподібної залози після багаторазового прийому великих дозувань йодовмісних препаратів збільшує ризик гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози). Для осіб різного віку ризик гіпотиреозу та його наслідків для стану окремих органів і систем організму або організму в цілому можуть бути різними.

При призначенні великих доз йодовмісних препаратів, окрім негативних ефектів, пов’язаних із блокадою функції щитоподібної залози, можлива побічна токсична дія йоду.

Попри негативний фізичний вплив радіаційного забруднення на організм, існує велика проблема стресу та психологічної травми, яка виникає в такій надзвичайній ситуації. Зазвичай велика кількість людей без значного радіаційного опромінення потребують психосоціальної підтримки та професійної допомоги від психологів та психотерапевтів. В такій ситуації варто максимально діяти розумно, а у разі потреби – вчасно звертатися за допомогою.

Будьте здорові!

 

Рекомендована література:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0526-21#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1353-11#Text
https://www.cdc.gov/nceh/radiation/emergencies/getinside.htm
https://www.epa.gov/radtown/radiation-emergencies-and-preparedness
https://www.nrc.gov/about-nrc/emerg-preparedness/in-radiological-emerg.html
https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0
https://www.who.int/health-topics/radiation-emergencies#tab=tab_1
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3863134/

 

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще»