Зміст:

Які є види глистів, що паразитують в людському організмі, за якими симптомами можна розпізнати зараження глистами, як позбутися глистів – про все це читайте у нашій статті.

Глисти, що паразитують в організмі людини, інакше називають гельмінтами. Загалом налічують 384 види. Із них 207 належать до типу плоских червів, класів стьожкових червів й сисунів/смоктальників (підкласу дігенеї); 146 видів – до типу круглих червів; 24 види – до типу волосатиків; 7 видів – до типу скребликів.

Як зрозуміти, що у людини глисти?

Симптоми (ознаки) наявності глистів:

  • відчуття подразнення та свербежу в ділянці анального отвору;
  • загальна роздратованість, зміни в поведінці;
  • проблеми зі сном;
  • нетримання сечі;
  • незрозуміла втрата апетиту;
  • відчуття ранкової нудоти;
  • у дівчаток, жінок – подразнення, свербіж вагіни;
  • біль та напруженість у животі;
  • пронос, нудота, блювання;
  • здуття живота;
  • слабкість;
  • несподівана втрата ваги.

Симптоми, які потребують обов’язкової консультації лікаря

  • Поява крові чи гною у випорожненнях;
  • часте або тривале блювання;
  • підвищення температури тіла;
  • ознаки зневоднення;
  • виражена слабкість, погане самопочуття.

Читайте також: Як швидко отримати онлайн-консультацію сімейного лікаря або терапевта (чи лікарів інших спеціальностей)

Як глисти потрапляють в організм людини

  • При споживанні погано приготованого, недостатньо термічно обробленого м’яса заражених тварин, наприклад, свинини, волового м'яса чи риби;
  • вживання зараженої води;
  • вживання продуктів, забруднених землею, що містить паразити (личинки);
  • недостатня гігієна;
  • незадовільні санітарні умови, наприклад, відсутність чистого туалету.

Круглі черви переважно передаються через контакт із зараженим ґрунтом чи фекаліями.

Хто має більший ризик заразитися глистами

  • Діти, через руки, забруднені ґрунтом, піском, у яких можуть бути глисти;
  • особи, які контактують із тваринами;
  • особи, які проживають у незадовільних санітарних умовах, не мають доступу до чистої води.

Діагностика зараження глистами

Особі, яка має ознаки глистяної інвазії, варто звернутися до лікаря, який призначить аналіз калу на яйця, личинки глистів. Варто зауважити, що інколи необхідно провести декілька тестів для точного виявлення наявності паразитів.

При підозрі на гострики може бути проведений «скотч» тест, при якому використовують клейку плівку в анальній ділянці, щоб отримати яйця глистів, які можна ідентифікувати під мікроскопом, а часом і дорослі особини, які особливо активні вночі.

Якщо яйця глистів не виявлені, лікар також може провести тест зразку крові на антитіла до паразитів.

Також для виявлення глистів можливе проведення колоноскопії, рентген-дослідження, комп’ютерна томографія чи МРТ (магнітно-резонансна томографія).

Глисти в дітей та немовлят

Попри грудне вигодовування немовлята можуть заразитися глистами через контакт із забрудненими руками дорослих, наприклад, мами, інших дітей або від інфікованих домашніх тварин. Тому важливим заходом щодо запобігання глистяним інвазіям та їх лікування у найменших є чітке виконання правил гігієни: миття рук перед годуванням, після туалету, заміни підгузка, після контакту з тваринами.

Діти можуть заразитися глистами, зокрема, гостриками, від інфікованих глистами дорослих через руки, забруднені предмети догляду, постіль, білизну. При виявлені паразитів у дитини слід обстежити всіх близьких родичів, а також і домашніх улюбленців, а у разі виявлення глистів – пролікувати їх.

Лікування глистів у дорослих і дітей

Деякі види глистів, наприклад, стрічкові черви, можуть зникнути самостійно, якщо захист імунної системи достатньо сильний, а цьому сприяє здоровий спосіб життя та правильне харчування. Проте зазвичай, аби здолати паразитів, використовують протиглисні препарати – широкого спектру дії або залежно від конкретного виду червів. 

Не варто самостійно призначати лікування від глистів, а тим паче приймати ліки від глистів «профілактично», адже деякі з них можуть бути токсичними, відтак нашкодити.

Для лікування глистів у дорослих і дітей лікарі можуть призначити, наприклад, препарати пірантелу (Гельмінтокс, Пірантел) чи альбедазолу (Альдазол, Ворміл).

Круглі черви чутливі до мебендазолу (Вермокс) та альбендазолу (Альдазол, Ворміл).

Сучасні антигельмінтні засоби паралізують дорослі особини глистів, що дозволяє організму вивести їх під час випорожнення. Існують і рослинні засоби (Вормітел сироп, Ворміл Фіто сироп) проти глистів.

Симптоми зараження глистами (інвазії) переважно зникають після декількох тижнів лікування. Лікар після курсу лікування призначить повторний аналіз калу, щоби підтвердити ефективність терапії.

Якщо симптоми не минають через 2 тижні після лікування і в калі продовжують виявлятися живі глисти, варто звернутися до лікаря повторно. У важких випадках, коли деякі види паразитів заселяють інші частини тіла, наприклад, печінку чи мозок, можливе навіть хірургічне лікування. Також попри проведене лікування від глистів лікар за потреби (наприклад, розвитку анемії) порадить спеціальну дієту, дієтичні добавки, що містять необхідні нутрієнти.

Профілактика глистів

Як можна заразитися глистами?

  • Торкаючись предметів та поверхонь із яйцями глистів на них – якщо хтось заражений глистами не помив свої руки.
  • Забруднившись ґрунтом, або проковтуючи воду чи споживаючи їжу з яйцями глистів – основний ризик серед населення, що не має належних санітарних умов, туалету, системи каналізацій.
  • Прогулюючись по землі, що містить глисти – знову ж таки в місцях без належних туалетів та каналізації.
  • Споживаючи сире, в’ялене чи недостатньо термічно оброблене коров’яче, свиняче м'ясо або рибу, що заражені личинками глистів.
  • Контактуючи з тваринами, фекаліями тварин, можна заразитися через забрудненні руки.

Чи передаються глисти від людини до людини?

Глисти здебільшого поширюються через невеликі частки випорожнень (фекалії) від людей із глистяною інвазією. Деякі зараження відбуваються через їжу.

Як запобігти зараженню глистами (глистяну інвазію)?

Що треба робити:

  • Мити руки з милом перед вживанням чи приготуванням їжі або після контакту із землею чи відвідуванням туалету.
  • У місцевості з високим ризиком, де немає належних санітарних умов, каналізації, сучасних туалетів, пити готову воду з пляшок чи після кип’ятіння.
  • Періодично перевіряти та лікувати від глистів домашніх тварин.
  • Прибирати фекалії за домашніми тваринами (котом чи собакою) якнайшвидше.
  • Ретельно мити овочі й фрукти.

Що не варто робити:

  • Не дозволяйте дітям гратися на території, де багато випорожнень котів і собак.
  • Не споживайте фрукти та овочі з територій із високим ризиком.
  • Не ходіть босоніж у місцях, де ґрунт може бути забруднений фекаліями.
  • Не споживайте сире чи недостатньо приготоване свиняче або волове м'ясо, сиру рибу.

Правила щодо безпечної їжі:

  • Уникайте вживати сиру рибу, м'ясо, птицю.
  • Готуйте м'ясо при температурі мінімум 62.8°C для цілого куска та мінімум при 71°C для фаршу чи птиці.
  • Уникайте перехресного забруднення їжі під час приготування, обробляючи м’ясо окремо від інших продуктів.
  • Дезінфікуйте всі дошки, посуд та стільниці, на яких оброблялося сире м’ясо, птиця та риба.
  • Дайте можливість приготованому м’ясу постояти щонайменше 3 хвилини перед нарізанням та споживанням.
  • Заморожуйте м'ясо чи рибу при температурі мінус 20°C щонайменше 24 години.
  • Ретельно мийте, чистіть чи готуйте всі сирі фрукти й овочі.
  • Не їжте крес-салат або інші прісноводні рослини у сирому вигляді.
  • Мийте або термічно обробляйте будь-яку їжу, яка потрапляє на підлогу.

Ретельно мийте руки з милом:

  • перед їжею;
  • перед приготуванням їжі;
  • після контакту із сирим м’ясом;
  • після відвідин туалету;
  • після заміни підгузника або догляду за лежачим хворим;
  • після контакту з тваринами чи їх випорожненнями.

Під час подорожей до країн із неналежними санітарними умовами існує високий ризик інфікування. Подорожуючи, варто:

  • звертати увагу на те, як приготована ваша їжа;
  • пити воду лише з пляшок;
  • мити руки з милом під чистою проточною водою;
  • користуватися антисептиками для рук.

Як виглядають глисти?

Плоскі черви (лат. Plathelminthes)

Серед них виділяють патогенні для людей:

  • клас стрічкових/стьожкових черв'яків (Цестоди, лат. Cestoda) – бичачий, свинячий, карликовий ціп'яки, різноманітні стьожківці, ехінокок, альвеокок тощо.

Глистяні інфекції (гельмінтози), які спричинюють цестоди, називають цестодозами.

Глисти мають стрічкоподібну форму, а тіло складається з головки (сколекса) та тісно пов'язаних сегментів (проглотид). Найвіддаленіші від головки сегменти містять матку, переповнену яйцями, що можуть потрапляти в зовнішнє середовище з кишківника.

  • Клас сисунів/смоктальників (Трематоди, лат. Trematoda) – котячий сисун (або сибірський двовустець, або дворот), печінковий сисун (двовустець/дворот), гігантський сисун, китайський печінковий сисун тощо.

Гельмінтози, які спричинюють трематоди, називають трематодозами.

Трематоди мають листоподібну або ланцетоподібну форму; дві присоски, звідси й назва двороти, переважно ці глисти є гермафродитами. Черви відносяться до біогельмінтів, тобто в них складний цикл розвитку, для розмноження вони потребують проміжного хазяїна (різні види молюсків), а часто і додаткового хазяїна (риби, раки, краби).

Круглі черви чи хробаки (Нематоди, лат. Nematoda, Nemathelminthes)

У людей серед сукупності гельмінтозів переважають ті, що спричинені саме нематодами.

Це гострик, аскарида, волосоголовець людський, трихінела, анкілостома, кишкова вугриця (угриця), ришта, тощо.

Гельмінтози, які спричинюють нематоди, називають нематодозами.

Ці гельмінти найбільше виглядають як хробаки. Вони мають розвинені м'язи, активно рухаються. Існують особини двох статей.

Волосатики (лат. Nematomorpha)

Народна назва – «живий волос» – окремі гельмінти комах, що можуть іноді потрапляти до людини при випадковому заковтуванні комах.

Скреблики (колючеголові, скреблянки), або Акантоцефали (лат. Acanthocephala)

Це гельмінти комах та рачків, які може випадково проковтнути людина.

Основні види глистів, що паразитують у тілі людини

Гострики

Гострики – білі тонкі черви довжиною 6-13 мм. Уночі самка гостриків відкладає тисячі яєць у складках шкіри біля ануса, отож поширеною ознакою глистів є надокучливий свербіж у ділянці ануса та, відповідно, неспокійний сон. Найчастіше гострики зустрічаються у школярів, де паразити легко передаються серед дітей. Лікування медикаментозне – ліками, що здатні вбити гострики. Важливим також є прання та прасування білизни, піжами й постелі дитини. Інколи для досягнення результату необхідно пролікувати всю родину, адже гострики передаються від людини до людини.

Симптоми зараження гостриками:

  • свербіж анальної чи вагінальної ділянки;
  • безсоння, неспокійний сон, дратівливість, «скреготіння» зубами;
  • інколи болі в животі й нудота;
  • зараження може бути і безсимптомне.

Зараження відбувається через заковтування чи вдихання яєць гостриків. Занести глисти до рота можна через заражену (контаміновану) їжу, воду, брудні пальці. Яйця досить стійкі та можуть перебувати до 2-х тижнів у постелі, на білизні, на ручках, на сидіннях туалету, на поверхні дитячих іграшок і т.п. Після заковтування через декілька тижнів із яєць розвиваються дорослі особини.

Переважно гострики не спричинюють серйозних проблем. Проте в жінок паразити можуть потрапляти з анальної ділянки до вагіни, матки, маткових труб і абдомінальної порожнини, спричиняючи запальні процеси, наприклад, вагініт, ендометрит. Досить рідко гострики викликають інфекції сечовивідних шляхів, втрату ваги.

Як запобігти поширенню й повторному інфікуванню гостриками?

  • Приймайте ранковий душ. Гострики відкладають яйця вночі, тому миття анальної ділянки зранку допомагає знизити кількість яєць. Також душ кращий варіант, що допомагає уникнути потрапляння яєць із водою під час приймання ванни. 
  • Щоденна зміна білизни та постелі дозволяє видалити яйця з місця сну.
  • Прання при високих температурах. Періть постіль, піжаму, білизну, рушники при високих температурах (60?С і вище)
  • Не чухайтеся. Уникайте розчухування анальної ділянки. Підрізайте нігті в дітей, це зменшує простір, де можуть накопичуватися глисти. Стежте, аби діти не гризли нігті на руках.
  • Мийте руки. Мийте руки перед їжею, після туалету, заміни підгузків.

Аксариди

Аскариди – це круглі черви, що використовують людський організм для розвитку яйця до личинки, а тоді до дорослої особини. Доросла самка може досягати до 30 см в довжину. Найчастіше аскариди поширені серед дітей, що проживають на територіях із незадовільними санітарними умовами.

Симптоми (ознаки) аскаридозу

Аскаридоз може протікати безсимптомно або проявлятися такими ознаками залежно від місця ураження: 

У легенях:

Після того, як ви ковтнули яйця, вони вилуплюються в тонкому кишківнику. Личинки мігрують через кров або лімфатичну систему в легені. Відповідно, людина може мати симптоми, схожі на астму чи пневмонію:

  • настирливий кашель;
  • задишку;
  • хрипи.

Після 10-14 днів у легенях личинки рухаються, спричиняють кашель, потрапляють до горла й заковтуються повторно. 

У кишківнику:

Личинки в тонкому кишківнику дозрівають до дорослих глистів, а дорослі черви зазвичай живуть у кишечнику, доки не загинуть. При аскаридозі легкого й середнього ступенів перебування глистів всередині кишківника може спричинити:

  • біль у животі;
  • нудоту, блювання;
  • пронос;
  • появу крові у випорожненнях.

При аскаридозі важкого ступеня можливий:

  • сильний біль у животі;
  • слабкість;
  • блювання;
  • втрата ваги, ознаки мальнутриції (дефіциту поживних речовин);
  • поява глистів у блювотних масах чи калі.

Аскаридоз не поширюється від людини до людини. Натомість особа має контактувати із землею, яка забруднена людськими чи свинячими фекаліями, брудною водою, що містить яйця аскарид. У деяких місцевостях, де фекалії використовуються як добриво, при недотримані санітарних вимог можливе потрапляння яєць на городину, овочі, ягоди, фрукти. Люди також можуть заразитися аскаридами при споживанні недостатньо термічно оброблену, приготовану свинину та курячу печінку.

Чим небезпечне ураження аскаридами?

При важкому перебігу аскаридозу можливі такі ускладнення:

  • Сповільнення росту. Втрата апетиту, погане засвоєння поживних речовин може спричинити затримку росту та розвитку в дітей.
  • Кишкова непрохідність і перфорація. При інтенсивному зараженні велика кількість глистів може спричинити кишкову непрохідність (блокування кишківника). Кишкова непрохідність може проявлятися сильним болем у животі, спазмами й блюванням. Загрозливим є проривання стінки кишківника (перфорація), що спричиняє кровотечу й перитоніт.
  • Блокада протоків. Небезпечною є також ситуація, коли глисти блокують жовчовивідні протоки чи протоку підшлункової залози. 

Профілактика зараження аскаридами

  • Мийте руки з милом у чистій проточній воді перед контактом із їжею.
  • Ретельно мийте фрукти й овочі.
  • Під час подорожей вживайте воду із пляшок, уникайте споживання фруктів, які не можна очистити від шкірки та добре помити.

Будьте здорові!

 

Рекомендована література:

https://www.healthline.com/health/intestinal-worms#prevention

https://www.healthline.com/health/worms-in-humans#types-of-worms

https://www.nhs.uk/conditions/worms-in-humans/

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/ascariasis/symptoms-causes/syc-20369593

https://en.wikipedia.org/wiki/Helminthiasis