Що таке інсулінорезистентність? Що варто знати про порушення чутливості до інсуліну: причини і фактори ризику? Що робити, щоб попередити розвиток інсулінорезистентності? Як зміна способу життя допоможе у профілактиці цукрового діабету 2 типу? Про це та інше на тему інсулінорезистентності читайте у нашій статті.

Інсулінорезистентність – це стан порушення чутливості до інсуліну, що виникає, коли клітини наших м’язів, жирової тканини та печінки не реагують належним чином на інсулін. Інсулін – гормон, який виробляє наша підшлункова залоза, він необхідний для регулювання рівня глюкози (цукру) у крові.

Інсулінорезистентність вважається раннім порушенням вуглеводного обміну, яке характеризується підвищеним вмістом глюкози у крові (вище верхньої норми) та внаслідок якого може розвинутися цукровий діабет 2 типу.

Інсулінорезистентність може бути тимчасовою або хронічною і в деяких випадках піддається лікуванню. Деякі генетичні фактори та фактори способу життя можуть сприяти розвиткові цього стану.

Механізм дії інсуліну:

Наше тіло розщеплює їжу, яку ми споживаємо, з утворенням глюкози (цукру), яка є основним джерелом енергії для організму.

  • Глюкоза потрапляє у кров. Це сигналізує підшлунковій залозі виділяти інсулін.
  • Інсулін допомагає глюкозі потрапляти у клітини м’язів, жирової тканини та клітини печінки, де вона стає джерелом енергії або зберігати для подальшого використання.
  • Коли глюкоза потрапляє у клітини і рівень глюкози в крові знижується, це сигналізує нашій підшлунковій залозі припинити вироблення інсуліну.

З кількох причин м’язові, жирові та печінкові клітини можуть неадекватно реагувати на інсулін, що означає, що вони не можуть ефективно поглинати глюкозу з крові або зберігати її. Це і є резистентність, нечутливість до інсуліну. У результаті підшлункова залоза виробляє більше інсуліну, намагаючись подолати підвищення рівня глюкози в крові. Такий стан називається гіперінсулінемією.

Поки підшлункова залоза може виробляти достатню кількість інсуліну, щоб подолати слабку реакцію клітин на інсулін, рівень цукру в крові залишатиметься в нормальному діапазоні. Якщо клітини стануть надто нечутливими до інсуліну, це призведе до підвищення рівня глюкози в крові (гіперглікемії), що з часом спричинить стан переддіабету та діабет 2-го типу.

Окрім діабету 2 типу, резистентність до інсуліну пов’язана з кількома іншими захворюваннями:

  • Ожиріння
  • Серцево-судинні захворювання
  • Неалкогольна жирова хвороба печінки
  • Метаболічний синдром
  • Синдром полікістозних яйників у жінок

Читайте також: Як швидко отримати онлайн-консультацію лікаря ендокринолога (чи лікарів інших спеціальностей)

Роль глюкози в організмі людини

Глюкоза – цукор – є основним джерелом енергії для клітин, які утворюють м’язи та інші тканини. Використання та регулювання глюкози включає наступне:

  •  Глюкоза надходить з двох основних джерел: їжі та печінки.
  • Глюкоза всмоктується в кров, звідки за допомогою інсуліну потрапляє в клітини.
  • Печінка зберігає та виробляє глюкозу.
  • Коли рівень глюкози низький, печінка розщеплює накопичений глікоген на глюкозу, щоб підтримувати рівень глюкози в організмі в нормальних межах.

Коли глюкоза знаходиться у кровотоці, їй потрібна допомога – «ключ» – щоб досягти кінцевого пункту призначення. Цей ключ – інсулін (гормон). Якщо наша підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або організм не використовує його належним чином, глюкоза накопичується у кровотоці, викликаючи високий рівень цукру в крові (гіперглікемія). З часом стабільно високий рівень глюкози в крові може спричинити проблеми зі здоров’ям, такі як хвороби серця, пошкодження нервів і проблеми з очима.

Профілактика інсулінорезистентності

Двома основними факторами, які сприяють резистентності (нечутливості) до інсуліну, є надлишок жиру в організмі, особливо навколо живота, і недостатня фізична активність.

Вибір здорового способу життя може допомогти запобігти діабету 2 типу.

Якщо вам поставили діагноз переддіабет, зміна способу життя може сповільнити або зупинити прогресування діабету:

  • Вживання здорової їжі. Вибирайте продукти з меншим вмістом жиру та калорій і більшим вмістом клітковини. Зосередьтеся на фруктах, овочах і цільнозернових.
  • Більше руху. Прагніть приділяти 150 або більше хвилин на тиждень помірній та інтенсивній аеробній активності, такій як швидка хода, їзда на велосипеді, біг або плавання.
  • Врегулювання маси тіла. Якщо у вас надмірна вага, помірна втрата ваги може сповільнити прогресування від переддіабету до діабету 2 типу. Якщо у вас переддіабет, втрата від 7% до 10% ваги може знизити ризик діабету.
  • Уникайте тривалих періодів бездіяльності і малорухливого життя. Тривале сидіння на місці може збільшити ризик діабету 2 типу. Намагайтеся вставати кожні 30 хвилин і рухатися хоча б кілька хвилин.

Аналізи крові на діабет 2 типу включають:

Аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) – середній відсоток рівня глюкози в крові за останні 2-3 місяці.

Нормальним вважається рівень HbA1c нижче 5,7%.

  • Рівень HbA1c між 5,7% і 6,4% вважається переддіабетом.
  • Рівень HbA1c 6,5% або вище в двох окремих тестах вказує на діабет 2 типу.

Глюкоза плазми натще (аналіз цукру в крові натще). За 8 годин до обстеження не можна їсти та пити нічого, крім води.

  • 3,5-5,7 ммоль/л – норма для дорослих;
  • 4,2-6,4 ммоль/л – норма для дітей;
  • У похилих людей та при вагітності глюкоза в нормі – 3,3-6,5 ммоль/л.

Для виявлення прихованого діабету можна виконати аналіз глюкози крові «з навантаженням» (тест на толерантність до глюкози). При цьому спочатку визначається рівень глюкози в крові натщесерце, потім пацієнт випиває 75 г глюкози у вигляді розчину і через 2 години аналіз повторюють, щоб побачити, як організм «справляється з цукром».

Індекс інсулінорезистентності, індекс НОМА

Індекс інсулінорезистентності (індекс НОМА) розраховується за спеціальною формулою, враховуючи значення рівня інсуліну крові натще та глюкози крові натще. Індекс НОМА у здорової людини не перевищує 2,5.

Стадії цукрового діабету 2 типу

Дослідники виділяють чотири стадії діабету 2 типу:

1 Інсулінорезистентність

На цій стадії організм зазвичай виробляє достатньо інсуліну, щоб підтримувати рівень цукру в крові в межах норми. Але з часом клітини «чинять опір» інсуліну (використовують його неправильно), натомість тіло вироблятиме більше інсуліну, щоб спробувати допомогти глюкозі потрапити до клітин. Інсулінорезистентність може бути тимчасовою, але вона також може бути тривалою.

2 Переддіабет

Зрештою резистентність (нечутливість) до інсуліну викликає накопичення глюкози в крові. Переддіабет виникає, коли рівень цукру в крові вище норми, але недостатньо високий, щоб вважати його діабетом. Глікований гемоглобін HbA1c між 5,7% і 6,4% означає переддіабет. При цьому пацієнт може не мати жодних симптомів. Але переддіабет підвищує ризик серцевих захворювань, інсульту та діабету 2 типу.

3 Цукровий діабет 2-го типу

Якщо глікований гемоглобін HbA1c становить 6,5% або вище, це вказує на діабет. Пацієнт може мати такі симптоми, як підвищена спрага, розмитість зору та оніміння ніг або рук. Або може взагалі не мати жодних симптомів.

4 Цукровий діабет 2-го типу з судинними ускладненнями

На цій стадії діабет призвів до судинних (кровоносних) проблем. У пацієнта можуть бути пошкоджені судини очей (ретинопатія), нирок (нефропатія) і певних нервів (невропатія). Також можуть розвинутися хвороби серця, інсульт або проблеми з кровообігом.

Читайте також: Дієта при цукровому діабеті

Яка різниця між інсулінорезистентністю та діабетом?

У будь-якої людини може розвинутися інсулінорезистентність – тимчасова або хронічна. З часом хронічна резистентність до інсуліну може призвести до переддіабету, а потім і діабету 2 типу, якщо його не лікувати.

Переддіабет виникає, коли рівень глюкози в крові перевищує норму, але недостатньо високий, щоб діагностувати його як діабет. Переддіабет зазвичай виникає у людей, які вже мають інсулінорезистентність.

Переддіабет може призвести до діабету 2 типу, найпоширенішого типу діабету. Він виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або організм погано використовує інсулін (інсулінорезистентність), що призводить до високого рівня глюкози в крові.

Цукровий діабет 1 типу

Діабет 1 типу переважно виникає, коли імунна система нашого організму атакує та руйнує клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, з невідомої причини. Це аутоімунне та хронічне захворювання, і такі пацієнти повинні додатково вводити синтетичний інсулін, щоб жити та бути здоровими. Хоча діабет 1 типу не спричинений інсулінорезистентністю, люди з цим захворюванням можуть відчувати такі рівні інсулінорезистентності, коли їхні клітини погано реагують на інсулін, який вони вводять. Люди з діабетом 1 типу зазвичай мають дуже високий рівень HbA1c і дуже високий рівень глюкози в крові після встановлення діагнозу, оскільки їх підшлункова залоза виробляє дуже мало інсуліну або зовсім не виробляє його.

Гестаційний діабет

Гестаційний діабет – це тимчасова форма діабету, яка може виникнути під час вагітності. Резистентністю до інсуліну виникає через гормони, які виробляє плацента. Гестаційний діабет зникає (нормалізується) після пологів.

Читайте також: Ознаки цукрового діабету і що потрібно знати для профілактики цієї хвороби

Як резистентність до інсуліну впливає на організм?

Розвиток резистентності до інсуліну зазвичай збільшує вироблення інсуліну (гіперінсулінемія), щоб наше тіло могло підтримувати здоровий рівень цукру в крові. Підвищений рівень інсуліну може призвести до збільшення ваги, що, у свою чергу, погіршує резистентність до інсуліну.

Гіперінсулінемія також пов'язана з такими станами:

  • Високий рівень тригліцеридів.
  • Зменшення еластичності артерій (атеросклероз).
  • Високий кров'яний тиск (гіпертонія).

Інсулінорезистентність також є основною ознакою метаболічного синдрому, який є сукупністю ознак, які пов’язують надлишок жиру навколо талії та інсулінорезистентність із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, інсульту та діабету 2 типу.

Особливості метаболічного синдрому включають:

  • Підвищений рівень глюкози в крові.
  • Підвищений рівень тригліцеридів.
  • Низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ).
  • Гіпертонію.

Як лікується резистентність до інсуліну?

Оскільки не всі фактори, що сприяють інсулінорезистентності, можна лікувати, наприклад генетичні фактори та вік, основним методом є зміна способу життя:

  • Дотримання здорової дієти: ваш лікар або дієтолог може порекомендувати обмежити вживання надмірної кількості вуглеводів (які стимулюють надлишкове вироблення інсуліну) і нездорового жиру, цукру, червоного м’яса та обробленого крохмалю. Натомість вони порадять харчування, яке включає більше овочів, фруктів, цільного зерна, риби та нежирної птиці.
  • Фізична активність: регулярна фізична активність помірної інтенсивності допомагає збільшити споживання енергії глюкози та покращити чутливість м’язів до інсуліну. Один сеанс фізичних вправ середньої інтенсивності може збільшити засвоєння глюкози принаймні на 40%.
  • Втрата зайвої ваги: Ваш лікар може порекомендувати спробувати скинути зайву вагу, щоб спробувати лікувати резистентність до інсуліну. Одне дослідження показало, що втрата 7% вашої зайвої ваги може зменшити розвиток діабету 2 типу на 58%.

З часом ці зміни способу життя можуть спричинити позитивні результати:

  • Підвищення чутливості до інсуліну (зниження інсулінорезистентності).
  • Зниження рівня глюкози в крові.
  • Зниження артеріального тиску.
  • Зниження рівня тригліцеридів і ЛПНЩ («поганого») холестерину.
  • Підвищення рівня ЛПВЩ («хорошого») холестерину.

Стан інсулінорезистентності, особливо на початку, не є помітним, проте, якщо вчасно звернутися до відповідних спеціалістів, можна суттєво змінити ситуацію та попередити розвиток багатьох ускладнень.

Будьте здорові!

Рекомендована література:

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/type-2-diabetes/symptoms-causes/syc-20351193

https://www.webmd.com/diabetes/type-2-diabetes

https://www.nhs.uk/conditions/type-2-diabetes/

https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/22206-insulin-resistance

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

 «Беру участь у кількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».