Зміст:

Надмірний стрес може вплинути на те, як дитина думає, діє і відчуває, а також погіршити здоров’я дитини. Для того, щоб стресова подія не спричинила руйнівних змін в організмі та психіці, необхідно вчасно розпізнавати його та захистити дитину.

Стрес – невіддільна частина нашого життя. Стрес може бути викликаний позитивними змінами, такими як початок цікавої діяльності, проте найчастіше причиною є негативні зміни, такі як хвороба або смерть у сім’ї.

Дитячий стрес може бути присутнім у будь-якій ситуації, яка вимагає від дитини змін та пристосування (адаптації). Ви можете допомогти своїй дитині, навчившись розпізнавати різні ознаки стресу та як справлятися з ним.

Причини стресу

Діти можуть відчувати надмірне хвилювання, негативні переживання навіть через нетривале розлучення з батьками, вікові кризи, навантаження в школі, соціальний тиск від однолітків, хвороби або так звані зовнішні чинники. Проте стрес може бути спричинений невідповідністю між тим, що, на нашу думку, маємо робити, та тим, що насправді нам під силу зробити.

Отож, найчастіші причини стресу в дітей:

  • переживання про шкільні завдання чи оцінки;
  • надмір активностей, таких як школа, гуртки чи спорт;
  • проблеми з друзями, знущання або тиск у колі однолітків;
  • зміна школи, переїзд в інше місто;
  • негативні думки про себе, проблеми з самооцінкою;
  • статеве дозрівання;
  • конфлікти в сім'ї;
  • розлучення батьків;
  • смерть близьких;
  • фінансові проблеми в сім'ї;
  • проживання в небезпечному будинку чи мікрорайоні.

Симптоми стресу в дітей

Фізичні симптоми можуть включати:

  • зниження апетиту, інші зміни в харчових звичках;
  • головний біль;
  • нетримання сечі;
  • порушення сну;
  • жахіття у сні;
  • розлад шлунку або невиразний біль у животі;
  • інші симптоми без будь-яких захворювань.

Емоційні або поведінкові симптоми стресу в дитини можуть включати:

  • Тривога, занепокоєння.
  • Нездатність розслабитися.
  • Нові або тривалі страхи (страх темряви, страх залишитися на самоті, страх перед незнайомцями).
  • Дитина чіпляється, не хоче випускати дорослого з поля зору.
  • Гнів, плач, ниття, дратівливість, що змінюють один одне.
  • Дитина погано контролює емоції.
  • Агресивна або вперта поведінка.
  • Повернення до поведінки, властивої в молодшому дитячому віці, наприклад, смоктання пальців.
  • Дитина не хоче брати участь у сімейних чи шкільних заходах.
  • Поганий настрій.
  • Діти та підлітки, що перебувають у стані стресу, можуть бути більш впертими або сперечатися більше, ніж зазвичай.
  • Раптові зміни в поведінці: маленька дитина, яка раніше добре слухала, раптово починає капризувати. Колись активний підліток тепер не хоче виходити з дому.
  • Проблеми зі сном: дитина або підліток може скаржитися на постійну втому, сон триваліший, аніж зазвичай, або проблеми із засипанням вночі.
  • Нехтування обов’язками: підліток раптом кидає м’яч на домашнє завдання, забуває про зобов’язання або починає зволікати більше, ніж зазвичай.
  • Зміни в харчуванні: вживання занадто багато або занадто мало їжі може бути реакцією на стрес.
  • Діти, які відчувають стрес, часто повідомляють про головні болі або болі в животі і можуть часто відвідувати кабінет шкільної медсестри, частіше хворіти.

Як батьки можуть допомогти дітям під час стресу

  • Забезпечте безпечне, надійне житло.
  • Дотримуйтеся сімейної рутини: вечеря, спільний перегляд кінофільму, вчасно лягайте спати.
  • Будьте взірцем для наслідування. Дитина дивиться на вас як на взірець здорової поведінки. Зробіть усе можливе, щоби тримати власний стрес під контролем.
  • Будьте обережні, які телевізійні програми, книги та ігри дивляться, читають і грають маленькі діти. Передачі новин, шоу або ігри з насильством можуть викликати страх і занепокоєння.
  • Інформуйте свою дитину про очікувані зміни, наприклад, щодо роботи чи переїзду.
  • Проводьте спокійний, невимушений час зі своїми дітьми.
  • Навчіться слухати. Слухайте свою дитину, не критикуючи, працюйте зі своєю дитиною, щоби допомогти їй зрозуміти і вирішити те, що її засмучує.
  • Розвивайте у дитини почуття власної гідності. Використовуйте винагороди, а не покарання. Намагайтеся залучати дитину до діяльності, де вона може досягти успіху.
  • Дайте дитині можливість робити вибір і мати певний контроль над своїм життям. Що більше ваша дитина відчуватиме, що вона контролює ситуацію, то краще реагуватиме на стрес.
  • Заохочуйте до фізичної активності.
  • Зверніться за допомогою або порадою до лікаря, консультанта чи терапевта, коли ознаки стресу не зменшуються або не зникають.

Аби дитина краще переносила стресову ситуацію, варто звернути особливу увагу на якість харчування (вчасна, тепла і поживна їжа), а також до відновлення навичок гігієни і режиму дня (дитина повинна добре і достатньо спати, виходити на прогулянку, виконувати посильну роботу). Дитині слід мати свій простір, де вона може спокійно побути на самоті.

Корисно долучати дитину до малювання, ліплення чи інших творчих активностей. Навчіться гратися з дитиною в настільні ігри. Заохочуйте дитину до ігор на свіжому повітрі, наприклад, катання на ковзанах чи бадмінтону. Натомість контролюйте час перегляду телевізора й комп’ютерних ігор.

Щодня виділіть час для дитини, коли ви повністю відкриті до спілкування, доступні на вимогу. Не примушуйте дитину спілкуватися з вами без її готовності поділитися з вами своїми переживаннями. Якщо дитина здатна зрозуміти, ви можете розповісти по ваші переживання та способи виходу зі складної ситуації. Запропонуйте дитині вести власний щоденник.

Якщо дитина прийшла зі школи із зіпсованим, розірваним одягом, дізнайтеся, чи не стала вона жертвою знущань (булінгу). Інколи булінг можна запідозрити, якщо ваша дитина раптом не хоче йти до школи або ви зауважили ознаки агресії до молодших дітей чи тварин. Булінг – це проблема, яку треба розв’язувати спільно із вчителем та шкільним психологом.

Коли варто звернутися до лікаря

  • Дитина стає замкнутою, відлюдькуватою, пригніченою, нещасною.
  • Має проблеми в школі чи спілкуванні з друзями, родиною.
  • Не в змозі контролювати свою поведінку або гнів.

Насправді найкраще, що ви можете зробити для захисту дитини від стресу, це бути поруч.

Також варто додати, що ви повинні передусім «відновити» й наповнити себе, адже втомлені і роздратовані батьки – не найкраще джерело «люблячої підтримки». Тому подбайте про себе, подумайте, що вам дійсно під силу, та творіть безпеку й любов довкола себе.

Будьте здорові!

 

Рекомендована література:

https://kidshealth.org/en/parents/stress.html

https://medlineplus.gov/ency/article/002059.htm

https://www.apa.org/topics/child-development/stress

https://www.apa.org/topics/stress/children

https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/emotional-wellness/Pages/Helping-Children-Handle-Stress.aspx

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проєктах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».