Про ознаки і причини нервового зриву, вигоряння та ПТСР, а також що робити при нервовому зриві, що варто знати про вплив гострого стресу на здоров’я і як позбутися стресу – поговоримо у цій статті.

Реалії сучасного життя змушують багатьох із нас жити в умовах стресу. Страх за майбутнє, невтішні новини, переживання за родину та країну, повітряні тривоги та вибухи, втрата рідних та друзів – усе це, на жаль, не сприяє психічному здоров’ю українців.

Що таке «нервовий зрив»

Нервовий зрив (або психічний зрив, нервовий розлад) – це термін, який описує період надзвичайного психічного або емоційного стресу, який є настільки потужним, що людина не може дати собі раду та продовжувати виконувати звичайні повсякденні справи.

Термін «нервовий зрив» не є клінічним. Це не розлад психічного здоров’я, це стан, який може виникнути у відповідь на сильний або тривалий стрес.

Проте це не означає, що нервовий зрив є здоровою реакцією на стрес. Часом це може вказувати на основну проблему, таку як депресія, тривога, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Що може викликати нервовий зрив

Не існує однієї причини нервового зриву. Тривале відчуття стресу та нездатність впоратися з ним може призвести до того, що людина почувається настільки перевантаженою та знесиленою, що не може виконувати звичайні повсякденні функції.

Нервовий стрес може бути спровокований такими факторами, як:

  • Раптова трагедія
  • Велика зміна в житті
  • Постійний стрес на роботі (іноді цей стан називають «вигоранням»)
  • Тривога
  • Депресія
  • Поганий сон
  • Аб'юзивні стосунки
  • Фінансові проблеми

Загалом, стрес є нормальною частиною життя. Проте якщо він стає деструктивним, надто приголомшливими, він може сприяти розвитку  психічного зриву.

Вчасне розпізнавання симптомів нервового зриву, застосування профілактичних заходів і лікування можуть допомогти впоратися з цим станом.

Читайте також: Небезпечний вплив ігор: ігрова залежність, ігроманія, гемблінг-залежність

Симптоми нервового зриву

Характеристики зриву залежать від основної проблеми зі здоров’ям і того, як людина загалом переживає стрес.

Людина у стані нервового зриву може:

  • відчувати тривогу, з якою годі впоратися;
  • відчувати себе ізольованою – їй байдуже до товариства сім'ї та друзів, вона стає віддаленою від звичайних щоденних справ;
  • відчувати себе перевантаженою, нездатною зосередитися або приймати рішення;
  • бути примхливою – відчувати пригніченість або депресію, психологічне вигорання, емоційні спалахи неконтрольованого гніву, страху, безпорадності, напади плачу;
  • відчувати себе знеособленою – не почуватися собою або відчувати себе відстороненою від життя і ситуацій довкола неї;
  • марити – бути не в змозі відрізнити реальне від уявного;
  • мати галюцинації – яскраві спогади стресової або травматичної події можуть бути пов’язані з посттравматичним стресовим розладом (ви повинні обговорити будь-які галюцинації з лікарем або консультантом-психологом);
  • відчувати параною – вірити, що хтось спостерігає за нею або переслідує її;
  • мати думки про самоушкодження (якщо у вас виникають такі думки, негайно зверніться за професійною допомогою до лікаря або психолога!).

Читайте також: Синдром хронічної втоми: як виявити та подолати

Фізичні симптоми нервового зриву можуть включати:

  • безсоння – коли наш мозок перевантажений, людині може бути важко заснути або сон може порушуватися;
  • виснаження – труднощі зі сном або занепокоєння можуть викликати відчуття виснаження та брак енергії для виконання рутинних завдань;
  • часті хвороби – психологічне виснаження може зробити вас сприйнятливим до інфекцій;
  • біль у м’язах – болі та скутість м’язів, особливо в щелепі, шиї чи спині;
  • проблеми з кишечником – шлункові спазми та нерегулярне випорожнення;
  • прискорене серцебиття – відчуття стиснення в грудях або «клубка у горлі», «скаженого серця», через що може здаватися, що стає важко дихати (панічна атака);
  • пітливість – припливи жару або холоду, липкі руки.

Крім того, деякі люди можуть переживати галюцинації, параною, марення та відсутність чіткого усвідомлення реальності.

Також стрес часто призводить до зміни апетиту. Хоча деякі люди можуть відчувати втрату апетиту у відповідь на стрес, інші можуть намагатися справлятися зі стресовими ситуаціями власне переїданням.

Читайте також: Як швидко отримати онлайн-консультацію лікаря невролога, невропатолога (чи лікарів інших спеціальностей)

Причини виникнення нервового зриву

Будь-що, що викликає більше стресу, ніж організм може впоратися, може призвести до нервового зриву.

Серед поширених причин і факторів ризику є:

  • конфлікт на роботі та в побуті;
  • горе і втрата;
  • втрата дому, джерела доходу або стосунків;
  • робота, пов'язана з сильними стресовими ситуаціями;
  • сімейна історія психічних розладів;
  • важкі або хронічні захворювання чи травми;
  • травматичні події та переживання;
  • образливі відносини
  • ідентифікація себе як представника ЛГБТ-спільноти та відсутність підтримки сім'ї чи громади;
  • расова травма;
  • постійний стрес (наприклад, під час перебування на війні).

Однією з проблем психічного здоров’я, яка може стати пусковим гачком нервового зриву, є гострий стресовий розлад (ГСР) – це гостра реакція на стрес, яка виникає через 3 дні - 1 місяць після травматичної події. Якщо цей стан триває довше місяця, лікар може діагностувати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Читайте також: Хронічний стрес: як допомогти собі не «застрягнути»?

Наслідки нервового зриву

Люди, які переживають нервовий зрив, можуть уникати громадських заходів, відмовлятися ходити  на роботу, ізолюватися вдома. Вони можуть відмовлятися від їжі чи сну, або, навпаки, переїдати чи спати майже весь час, не стежити за особистою гігієною.

Якщо нервовий зрив впливає на здатність виконувати звичайні завдання або якщо людина починає віддалятися від суспільства, варто звернутися за професійною допомогою. Це особливо важливо, якщо людина думає про те, щоб нашкодити собі.

Отже, якщо у когось наявні ознаки сильного стресу, друзі та члени сім’ї повинні заохотити його звернутися за професійною допомогою та підтримувати його в цьому.

Читайте також: Що слід знати про психоемоційні стани під час війни

Як заспокоїтися і взяти емоції під контроль

Існує кілька способів зменшити емоційний і фізичний вплив стресу.

  • Опануйте стратегії розслаблення

Спробуйте дихальні вправи, медіацію, йогу, вправи на уважність, прогресивну м’язову релаксацію (напруження та розслаблення груп м’язів) та інші методи розслаблення.

Уявіть і зосередьте свою увагу на чомусь, що заспокоює вас.

  • Організуйте свій час та побут

Поверніть контроль над своїм життям. Складіть список справ. Розставте пріоритети. Робіть багато невеликих перерв (наприклад, 5 хвилин щогодини). Переглядайте  досягнення в кінці дня. Не докоряйте собі, якщо ви не виконали всього зі свого списку. Знайте, що кожен день пропонує новий початок і нові можливості.

  • Ведіть здоровий спосіб життя

Дотримуйтеся збалансованої дієти, дотримуйтеся режиму сну, займайтеся спортом протягом 30 хвилин принаймні п’ять днів на тиждень (ходьба – чудова вправа).

Уникайте рекреаційних наркотиків, алкоголю та надмірної кількості кофеїну (кави, чаю, коли та шоколаду). Ці продукти можуть посилювати стрес.

  • Проконсультуйтеся із спеціалістом

Порадьтеся з лікарем, як керувати стресом. Попросіть свого консультанта психолога надати інформацію про групи підтримки.

Поговоріть з лікарем про антидепресанти, антитривожні або антипсихотичні препарати.

Читайте також: Як швидко отримати онлайн-консультацію лікаря невролога, невропатолога (чи лікарів інших спеціальностей)

  • Вживайте заходи для зменшення або усунення джерел стресу, таких як конфлікти вдома або на роботі.

Повсякденні ритуали проти нервового зриву

Отже, щоб уникнути нервового зриву або впоратися з ним, якщо він вже стався:

  • практикуйте техніки глибокого дихання та медитаційних вправ для підтримки психічної та фізичної релаксації;
  • опануйте такі техніки,  як йога та тай-чі, які сприяють м’яким рухам або розтяжці та контрольованому диханню;
  • приділяйте принаймні 150 хвилин фізичним вправам середньої інтенсивності щотижня, розділених на сеанси приблизно по 20-30 хвилин на день;
  • проводьте більше часу на свіжому повітрі, надавайте перевагу прогулянкам,   заняттям хобі;
  • говоріть з друзями, родиною, партнерами про тривожні почуття;
  •  шукайте місцеві або онлайн групи підтримки для людей із подібним досвідом;
  • створіть комфортну домашню обстановку, що сприятиме якісному сну;
  • прокидайтеся, приймайте їжу та робіть вправи за постійним графіком;
  • обмежте споживання кофеїну та алкоголю;
  • відмовтеся від тютюну та рекреаційних наркотиків;
  • зверніться до спеціаліста для лікуванням будь-яких психічних або фізичних захворювань.

Психотерапія, також відома як «розмовна терапія», допомагає подолати нервовий зрив і зменшує ступінь переживання. Розмова з фахівцем може допомогти вам опрацювати свої думки та знайти рішення, які зменшать ваш стрес і тривогу.

Будьте здорові!

Рекомендована література:

https://www.healthdirect.gov.au/nervous-breakdown

https://www.webmd.com/mental-health/signs-nervous-breakdown

https://www.healthline.com/health/mental-health/nervous-breakdown

https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/22780-nervous-breakdown

https://www.medicalnewstoday.com/articles/321018

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проектах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».